хочу сюда!
 

Наталия

44 года, рак, познакомится с парнем в возрасте 35-55 лет

Заметки с меткой «вища освіта»

Вибори, ЦНТУ та мільйони Михайла Черновола


У все ще новому 2020 році в обласному центрі Кіровоградщини знову пройдуть вибори – але зараз не про ті, що ви подумали. Цьогоріч колектив знов обиратиме ректора Центральноукраїнського національного технічного університету (колишній КІСМ, КНТУ), і на них за наявної інформації знову має намір балотуватися діючий - сімдесятирічний Михайло Черновол.

Напередодні події ми вирішили згадати про здобутки незмінного протягом 24 років керівника вишу. Зокрема й ті, про які не говорять на звітно-виборчих конференціях, які в українських університетах подекуди й досі нагадують безальтернативні вибори народних депутатів у Радянському Союзі. 

Суха статистика

У суспільствах з ринковою моделлю економіки, до яких майже три десятки років тому приєдналося й наше, про успішність підприємства та його менеджменту може свідчити єдиний показник – попит на продукцію цього підприємства. 

Якщо мова про навчальний заклад, можна говорити по-перше, про попит на освітні послуги, які він надає, по-друге, про попит на його випускників на ринку праці.

Про по-друге – трохи нижче, зараз про перше. Попит на освіту в ЦНТУ, як і в будь-якому іншому виші, можна виміряти в конкретних цифрах – кількості його абітурієнтів та тому, як вона змінюється з часом. 

В оприлюдненому в розділі публічної інформації сайту закладу документі на більш ніж двох десятках сторінок, який носить назву «Звіт ректора Центральноукраїнського національного технічного університету про виконання умов контракту за 2018 рік» (на сьогодні це найсвіжіший звіт серед оприлюднених), зокрема зазначено, цитуємо:

- Показники державного галузевого замовлення та кількості осіб, які навчаються за контрактом (за рахунок фізичних осіб) а також їх виконання наведено в табл. №1.

Проте згаданої таблиці немає ані в самому звіті, ані серед інших документів, оприлюднених у розділі. Більше в звіті – жодної згадки про об’єктивні показники попиту на виш. 

Втім, відповідну статистику можна знайти в інших джерелах, наприклад, на сайті Вступ.ОСВІТА.UA - принаймні за три останніх роки. І ця статистика свідчить, що кількість абітурієнтів, які вступають на бакалаврат та магістратуру ЦНТУ, зменшується. Тільки з 2017 по 2019 їхня сукупна кількість скоротилася майже на дві сотні осіб.  

Для порівняння:за даними того ж статистичного ресурсу, Центральноукраїнський педагогічний університет з номінально нижчим статусом державного щороку приймає грубо на сотню більше, ніж національний технічний. А льотна академія, де навчають зокрема й за інженерними спеціальностями, за ті ж три роки демонструє приріст кількості «абітури» більше ніж у півтора рази. 

Готова продукція

Про попит на випускників – окрема розмова. Не секрет, що інститут сільськогосподарського машинобудування, який за ректорства Черновола кілька разів змінював назву, ставши у підсумку технічним університетом, створювався колись для задоволення потреби місцевих машинобудівних підприємств у фахівцях-інженерах.

Сьогодні ці підприємства, які також частково змінили назви та форму власності, так само потребують фахівців. Про те, чи задовольняє цю потребу ЦНТУ в останні роки було сказано та написано чимало, зокрема й доволі гірких слів.   

Ще в 2013 році голова наглядових рад заводів «Червона зірка» (зараз – «Ельворті») та групи «Гідросила» Павло Штутман зазначав у коментарях для преси, що з 24 фахівців, яких одне з підприємств прийняло на роботу після місцевого техуніверситету, протягом року залишилось працювати лише три. За словами роботодавця, це стало першим «дзвінком», після якого в компанії почали звертати більш пильну увагу на підготовку спеціалістів.
Через чотири роки ситуацію з інженерними кадрами він назвав вже катастрофічною.

- Станом на 1 січня 2017 року ми по групах компаній «Ельворті» і «Гідросила» мали дефіцит у 166 чоловік, - зокрема казав Штутман в одному з інтерв’ю. - Цей дефіцит збільшується, ми сьогодні намагаємося знайти фахівців, залучаємо «Київський політехнічний інститут», харківський авіаційний. З кіровоградської льотної академії ми взяли 4 людини в 2014 році, в 2015-му - одну людину і двох - в 2016-м. Хоча цей виш не готує фахівців нашого профілю - випускають інженерів-ремонтників і диспетчерів, яких ми залучаємо як логістів. У той же час з профільного Центральноукраїнського національного технічного університету в 2014 році ми взяли 3-х чоловік, в 2015-му - жодного та в 2016-му - тільки одного. Це не тому, що ми не хочемо, навпаки, ми шукаємо інженерів. Але, на жаль, нинішній навчальний процес у вузі не забезпечує нам приплив інженерних кадрів. Незважаючи на те, що в ЦНТУ, за даними Міністерства освіти, вчиться 3552 людини, з них 2778 - за денною формою навчання, і 1732 - це держзамовлення. Держава виділяє кошти для того, щоб забезпечити економіку області інженерними та іншими кадрами, але, на жаль, сьогодні ми цього не бачимо. Є негативні сигнали з приводу навчального процесу або його відсутності. Наші кадрові служби провели підрахунок студентів, які заходять в університет вранці, коли починаються заняття, - з 7:30 до 8:15. 28 березня зайшло 270 осіб, 29 березня - 217, 30 березня – 271. З 2778, які навчаються за денною формою – це 10 відсотків… 

Гендиректорка іншого місцевого заводу «Друкмаш-Центр», який виготовляє засоби пересування для людей з частковою втратою функцій опорно-рухового апарата, протези та протезно-ортопедичні вироби, висловлюється більш категорично (мову та стилістику оригіналу збережено).

- Пыталась общаться с выпускниками КНТУ, им все — пофиг! Им это неинтересно, вообще! Практически, КНТУ (скорочення однієї з попередніх назв ЦНТУ. – Авт.) сегодня — бесполезное заведение. Редко кто из его выпускников сможет на заводе сделать карьеру РЯДОВОГО инженера. ЗНАНИЙ НЕТ! К сожалению, - написала вона в одному з онлайн-обговорень. 

Чому?

Причиною падіння якості на виході учбового закладу, який свого часу, – у 80-х роках минулого століття, - закінчував і сам цитований вище промисловець Штутман, і чимало інших відомих та успішних, часто називають корупційні процеси в його стінах. Які, на думку чималої кількості коментаторів, з часом замінили власне навчальний процес.

Два роки тому заступник директора управління персоналу ПрАТ «Гідросила ГРУП» Юрій Зорін повідомив у Facebook про результати проведених його службою замірів відвідуваності занять студентами техуніверситету.

- Підрахунок здійснювався протягом трьох днів з 7.30 до 10.00 біля вхідних дверей головного корпусу (з боку актової зали), а також окремо розташованих кафедр БДМ, С/Г та обчислювального центру. Згідно відкритих джерел (сайт вузу), на денній формі ЦНТУ станом на 01.01.2018 р. навчається 2888 студентів. 1656 із них – за державним замовленням. За інформацією з офіційних джерел, загальна чисельність співробітників ЦНТУ станом на 01.03.2016 р - 795 чоловік. Якщо скласти кількість студентів і викладачів, то до університету повинно заходити щодня 3683 осіб. З них 15 березня цього року до університету зайшли 889 чоловік, 18 квітня - 830 осіб, 15 травня - 819 осіб, - зокрема написав він, зазначивши, що за наявною інформацією більшість студентів денної форми ЦНТУ замість занять працюють. – Можливо, керівництво вузу цьому сприяє? Ймовірно, цей факт як раз і є причиною залучення викладачів та студентів до питання купівлі-продажу заліків, іспитів, курсових, дипломних... 

За два роки до того доцент кафедри програмування та захисту інформації ЦНТУ (тоді - КНТУ) Володимир Смірнов публічно заговорив на тему «мертвих душ», яким, за його словами, є чи не всі студенти 4 та 5 курсів. Мовляв, відповідно до журналів відвідування, 85-90% з них не ходять на заняття, але їх без проблем атестують. 
Оприлюднені тоді Смірновим світлини пустих авдиторій під час занять з коментарем про те, що всі комп’ютери - неробочі, лабораторна база – відсутня, а навчальний процес в цілому – фальсифікований, досі гуляють мережею. 

Доцент звернувся до адміністрації вишу, відмовився атестувативіртуальних студентів зі свого предмету, та навіть поскаржився у Міносвіти. Повідомлялося, що звідти навіть надіслали комісіюдля перевірки, яка нічим не закінчилася. 

Неодноразово у ЗМІ та соцмережах, зокрема й незгодними з подібною практикоюстудентами та викладачами ЦНТУ оприлюднювалися нібито діючі у закладі «прайс-лісти». Нібитовступ на 3 курс після коледжу комусь вартував 5000 грн., заліки та іспити – 300-450 грн., дипломна робота – 700 доларів, поїздка за кордон на практику – 200 євро, захист магістерської роботи – 900 доларів тощо. Відома історія – кілька років тому правоохоронці затримали доцента техуніверситету Віталія Баранова під час отримання першого «траншу» оплати якраз захисту магістерської - 300 доларів у гривневому еквіваленті. Ще кажуть, через посередника, – старосту, лаборанта, секретаря, - виходить дорожче, ніж напряму…

Наші гроші

Можливо, хтось скаже: якщо є люди, які бажають просто купити диплом, щоб повісити на стіну або носити біля серця, та ті, хто готовий продати – це їхня справа. Нема заяв – нема справ. Тобто проваджень, судів та строків. А підприємствам варто просто шукати інженерів в інших місцях. Вони, зрештою, так і роблять. 

З цим, напевно, можна було б погодитись, якби не одне «але». Університет державний. Навчання грубо половини його студентів, - згідно тій же статистиці вступу, - також фінансує держава. Тобто платники податків. Тобто ми з вами. 

Згідно оприлюдненим МОН даним, минулоріч обсяг фінансування здобувачів вищої освіти у ЦНТУ склав 70,5 млн., а в поточному році складе 73,5 млн. гривень. І якщо на заняття ходять, тобто принаймні номінально навчаються 15-10% студентів, як кадровики, окремі педагоги та самі студенти, на що йде решта наших грошей?

Мабуть, це питання якраз до першої особи– ректора Центральноукраїнського національного технічного університету Михайла Черновола, який очолює виш довше, ніж Путін Росію чи Брежнєв СРСР.

Їхні статки

Вивчення найбільш актуальної на сьогодні декларації посадовця, наявної у відкритому доступі, ставить це питання у вкрай неоднозначну перспективу.

Почнемо з доходів. За 2018 рік подружжя Черноволів офіційно заробило близько 750 тисяч гривень. Зі звітних  цифр виходить, що керівник навчального закладу отримує щомісяця біля 30 тисяч тільки зарплати,плюс пенсія у 9,5 тис. та інші дрібниці на кшталт довічної плати члена Національної академії аграрних наук України. 

Для порівняння: середня зарплата працівників ЦНТУ згідно вже згаданому ректорському звіту складає до 7 тисяч гривень на місяць.  

Головне джерело доходів дружини першої особи - надання майна в оренду, майже 90 тисяч на рік. Крім того, в 2018 подружжя отримало на двох більше 130 тисяч процентів на банківські вклади у 6 банківських установах, до них ще повернемось.

Задеклароване майно - дві квартири в Кропивницькому, одна з них площею майже 250 "квадратів", кілька нежитлових та підсобних приміщень, гараж і дві земельних ділянки по 10 соток, одна з яких є власністю ректора, все інше - на жінці, як і семирічний автомобіль Toyota RAV4. Як особисте рухоме сам Михайло Черновол задекларував причеп марки "ЧЗ-81021" 1993 року випуску.

Також подружжя Чорновол мають по 1619 акцій «Кіровоградського кар'єру»- скандального підприємства, яке обвинувачують у проведенні незаконних вибухових робіт у міський межі та намаганням відстояти право на землю в Соколівці, яку мали роздати учасникам АТО.

«Найгарячіша» частина декларації – перелік грошових активів людини, яка все життя працює в державному навчальному закладі. У 2018-му ректор з дружиною задекларувалина двох без малого 2,4 мільйони(!) збережень у гривневому еквіваленті – майже мільйон на гривневих рахунках у банках, більше 18 тисяч доларіві 1800 євро - на валютних, а також 38 тисяч доларів готівкою.

P.S.

З огляду на родинні статки можна сміло знімати неодноразово підняте раніше питання про те, за які керівник, ще раз, не самого топового державного навчального закладу в провінції щороку по кілька разів відпочиває за межами України – у Монте-Карло, Індії, Мексиці та інших приємних та яскравих місцях. Може собі дозволити. Інша річ – яким чином Черноволу вдалося стати мільйонером на тлі хронічного недофінансування, на яке всі роки незалежності скаржиться освіта, наддовгих зимових канікул в очолюваному ним університеті через нестачу коштів на опалення та щорічне скорочення кількості студентів…

Медична освіта в МАУП

МАУП - це сучасна вища освіта для тих, хто хоче опанувати бажану професію. Академія є провідним і найбільшим приватним ВНЗ України. Навчальний процес в Академії забезпечують понад 2200 викладачів. Більшість з них мають науковий ступінь доктора та кандидат наук.

Медична освіта в МАУП - одна з найпрогресивніших в країні. У порівнянні з іншими навчальними закладами, Академія може запропонувати цілий ряд переваг: спеціалізовані аудиторії, сучасні лабораторії, ефективна практика,  навчальні кабінети та надсучасні інноваційні  технології, що допомагають структурованому засвоєнню інформації.

Отримати вищу медичну освіту в МАУП можливо за наступними спеціальностями:

     Стоматологія.

     Медична психологія.

     Фармація, промислова фармація. 

На стоматологічному факультеті студенти мають змогу отримати знання за кваліфікаціями: ортопедична стоматологія, хірургічна стоматологія, терапевтична стоматологія, ортодонтія, дитяча стоматологія. Навчальний процес поділено на теорію та практику. Отримані знання студенти мають змогу закріпити в фантомній залі Академії, а пізніше - на практиці у власній клініці МАУП.

Факультет медичної психології МАУП здійснює підготовку кваліфікованих психологів. Тут є все для комфортного процесу навчання: сучасні лабораторії для функціональної діагностики, психофізіології, навчальні кабінети (з хімії, фізики та схемотехніки), спеціалізовані аудиторії біології та анатомії людини тощо.

Факультет фармації готує майбутніх фармацевтів. Студенти отримують необхідні знання у сучасних хімічних лабораторіях. Також у їх розпорядженні анатомічні та фізіологічні кабінети, спеціалізовані аудиторії навчальної аптеки. 

По закінченні повного курсу навчання кожен студент отримує диплом державного зразка, що надає можливість працювати у приватних та державних медичних закладах, виробництвах або аптечних установах. 


(044) 490-95-05, (044) 494-47-47.

Відкрийте себе в МАУП!

http://med.maup.com.ua/

Вища освіта без ЗНО: осінній набір розпочато

Для того, щоб отримати якісну освіту, більше не потрібно перейматися складанням зовнішнього незалежного оцінювання на високий бал! Завдяки МАУП кожен бажаючий може вступити до Академії лише на основі атестату про повну середню освіту та за результатами співбесіди.

Запрошуємо абітурієнтів на навчання за спільною програмою Університету менеджменту у Варшаві (Польща) та МАУП. Після закінчення першого курсу заочного навчання в Україні, студент може продовжити здобуття освіти в МАУП або в Польщі. Якщо ви не змогли вступити до ВНЗ через недостатню кількість балів з зовнішнього незалежного оцінювання або вирішили здобути вищу освіту у дорослому віці, ця освітня програма — саме для вас!

Завдяки інтегрованій програмі ви маєте можливість поєднувати заочне навчання з роботою та не витрачати час на підготовку до наступного ЗНО.

Навчання за спільною програмою відбувається за такими спеціальностями:

• інженерія програмного забезпечення (бакалавр);

• менеджмент (бакалавр);

• філологія (бакалавр);

• облік і оподаткування (бакалавр);

• права (бакалавр/магістр);

• економіка (бакалавр/магістр);

• психологія (бакалавр/магістр);

• туризм (бакалавр/магістр);

• міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії (бакалавр/магістр).

Вища освіта без ЗНО — це реально! Набір триває до 30 листопада.

Відкрий себе в МАУП!

Київ, вул. Фрометівська, 2

Приймальна комісія: (093) 490-490-0 (Viber, WhatsApp), (096) 490-490-0

http://maup.com.ua


Спеціальність «Стоматологія» в МАУП

Опанувати омріяну та перспективну професію стоматолога відтепер можна і в МАУП! У Міжрегіональній Академії управління персоналом започатковано Стоматологічний факультет для підготовки майбутніх спеціалістів за такими напрямами:

·         ортопедична стоматологія,

·         хірургічна стоматологія,

·         терапевтична стоматологія,

·         ортодонтія,

·         дитяча стоматологія.

Факультет Стоматології готує фахівців другого (магістерського) рівня вищої освіти галузі знань «Охорона здоров’я» за спеціальністю «Стоматологія» освітньої кваліфікації «Магістр стоматології», професійної кваліфікації «Лікар–стоматолог».

Практика на новому, сучасному обладнанні

Усі студенти спеціальності мають можливість отримати практичні навички у власній Стоматологічній клініці Академії.

Для студентів молодших курсів Стоматологічного факультету в Академії обладнано спеціальний Фантомний зал із сучасним обладнанням для відпрацювання та закріплення теоретичних знань на фантомах.

Для студентів старших курсів передбачена практика у клініці в умовах роботи з реальними пацієнтами. Майбутні фахівці отримуватимуть досвід у дитячому відділенні, кабінетах хірургічної стоматології, ортопедичної стоматології, ортодонтії, терапевтичної стоматології та рентген-кабінеті.

Усі заняття проводяться у супроводі досвідчених науковців-практиків з професорсько-викладацького складу Стоматологічного факультету.

Переваги навчання

·         можливість отримання знижки на навчання в День відкритих дверей;

·         диплом державного зразка, що надає можливість почати лікарську практику у приватних та державних медичних закладах;

·         наявність матеріально-технічної бази, обладнаної сучасним європейським устаткуванням;

·         потужний професорсько-викладацький склад Академії;

·         договори з клінічними базами медичних закладів м. Києва;

·         наявність власних лабораторій (хімічних, біологічних, анатомічних тощо);

·         сучасне комп’ютерне та інтернет забезпечення;

·         наявність власних гуртожитків для проживання студентів;

·         розвинена інфраструктура студмістечка;

можливість обміну досвідом з європейськими університетами та колегами.

Вартість навчання за напрямом “Стоматологія” складає лише 27000 грн на рік.

Знижку 20% на навчання у МАУП абітурієнти можуть отримати під час Днів відкритих дверей. Більше інформації та найближчу дату Дня відкритих дверей шукайте на спеціальному сайті http://od.maup.com.ua/

Телефони приймальної комісії:
(044) 490-95-05, (044) 494-47-47.
Відкрийте себе в МАУП!
http://maup.com.ua/


Сучасна вища освіта без ЗНО: новий набір триває до 5 квітня!

Мрієте у новому році відкрити для себе довгоочікувані можливості? Кардинально змінити своє життя та розпочати все з чистого аркуша? Навіть якщо ви минулого року не набрали достатню кількість балів з незалежного оцінювання або в дорослому віці вирішили отримати першу чи другу вищу освіту – ми залюбки допоможемо вам втілити задумане у життя!  Новий рік – новий старт, а перший крок – це вступ до омріяного ВИШу. Завдяки МАУП ви маєте змогу без ЗНО отримати якісну вищу освіту, диплом державного зразка та стати справжнім професіоналом своєї справи, навчаючись на заочній або дистанційній формі!

Міжрегіональна Академія управління персоналом запрошує абітурієнтів на навчання за освітніми програмами без ЗНО, а саме - здобуття вищої освіти за спільної програми Університету менеджменту у Варшаві (Польща) та МАУП. Сертифікат ЗНО для вступу до Університету менеджменту не потрібен! Зарахування відбувається на основі атестату про повну середню освіту та за результатами співбесіди. Закінчивши перший курс в освітньому центрі, кожен студент може обрати навчання на другому курсі в МАУП, або продовжити навчання до ступеню бакалавра в Польщі.

Міжрегіональна Академія управління персоналом пропонує широкий вибір сучасних спеціальностей, за якими вас навчатимуть теорії та практиці найкращі викладачі країни. Наприклад, якщо ви цікавтесь IT-напрямком, мрієте про цікаву та перспективну професію у цій сфері, радимо вам звернути увагу на одну з найнеобхідніших спеціальностей сьогодення - «Інженерію програмного забезпечення», яка передбачає підготовку фахівців з проектування, розробки і дослідження програмних систем для різних предметних областей. Під час навчання за цією спеціальністю студенти професійно опановують мови програмування для тестування і розробки програм, вивчають архітектуру персональних комп’ютерів, операційні системи та комп’ютерні мережі. Випускники Академії приймають участь у розробці вітчизняних і міжнародних проектів, мають гідну оплату праці та затребувані не тільки на теренах України, але і далеко за її межами.

Загалом, навчальний процес по спільній програмі ведеться за такими спеціальностями:

·                    Інженерія програмного забезпечення (бакалавр)

·                    Менеджмент (бакалавр)

·                    Філологія (бакалавр)

·                    Облік і оподаткування (бакалавр)

·                    Право (бакалавр/магістр)

·                    Економіка (бакалавр/магістр)

·                    Політологія (бакалавр/магістр)

·                    Психологія (бакалавр/магістр)

·                    Соціологія (бакалавр/магістр)

·                    Туризм (бакалавр/магістр)

·                    Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії (бакалавр/магістр)

Тільки уявіть, які переваги ви отримаєте за умов такого навчання! По-перше, ви маєте можливість отримати два дипломи про вищу освіту – український і польський, що дасть вам змогу отримати чудову роботу як в Україні, так і за кордоном. По-друге, навчання по інтегрованій програмі ведеться у заочній та дистанційній формі, отже студенти можуть поєднувати навчання з роботою. І на останок, вам не доведеться втрачати час, чекаючи наступного незалежного оцінювання.

Годі зволікати: залиште минуле позаду і просто зараз почніть створювати життя, про яке завжди мріяли!

Більше інформації про освітню програму ви знайдете за посиланням http://bezzno.maup.com.ua/   

Поспішайте за своєю мрією до МАУП!

Київ, вул. Фрометівська, 2

Приймальна комісія: (044) 490-95-05, (044) 494-47-47


Чому польська вища освіта перемагає українську?

Надвзвичайно вагомим фактором, завдяки якому польські закладів вищої освіти (далі – ЗВО) отримують перевагу перед українськими, які все більше втрачають абітурієнтів, є законодавча та практична рівноправність державних і приватних ЗВО, що значно підвищує конкурентоспроможність єдиної системи вищої школи. Зауважимо при цьому, що в Польщі, як і на Заході в цілому, приватна вища школи значно превалює над державною - з 450 польських ЗВО 320 є приватними. Державні і приватні ЗВО платять однакові податки, однаково отримують, виходячи з рівня їх кваліфікації, держзамовлення на навчання й, що надзвичайно важливо, в рівній мірі користуються державною підтримкою. У Польщі, як державі, що дбає про свій стратегічний розвиток не тільки на словах, прекрасно віддають собі звіт у тому, що приватні закладів вищої освіти - це не тільки (й, навіть, не стільки) бізнес. ЗВО всіх форм власності знаходяться в єдиній парадигмі виконання спільного завдання - підготовки висококваліфікованих кадрів для різних сфер державного управління та науки й користуються однаковою підтримкою виходячи з єдиного логічного критерію - їх затребуваності.

Тому в Польщі діє система, коли держава надає ЗВО всіх форм власності певне фінансування в розрахунку на кожного студента. При цьому шкала фінансування має прогресивний характер. Чим більше студентів вчиться на тій чи іншій спеціальності (що демонструє затребуваність ЗВО), тим вище фінансування, яке виділяється в розрахунку на кожного студента.

Державна фінансова підтримка дозволяє вузам постійно покращувати свою матеріально-технічну базу, а, значить, й якість навчання студентів, без підвищення плати за навчання.

При виділенні державного фінансування не робиться різниці між польськими та іноземними студентами (а в Польщі серед іноземних студентів частка українців становить 53% і їх питома вага постійно зростає). Польська влада таким чином вирішує проблему поповнення відтоку висококваліфікованих вітчизняних кадрів, які отримали дипломи в польських ЗВО. Загальний ринок праці ЄС дає можливість полякам мати роботу в державах з більш високим рівнем життя, що є для Польщі нагальною проблемою, яка потребує вирішення. Саме тому іноземні студенти розглядаються в якості необхідного для розвитку держави резерву високоваліфіцірованних фахівців.

Для України проблема втрати майбутньої еліти стоїть незрівнянно більш гостро, ніж для Польщі, але для її вирішення не робиться нічого. Хоча для цього не треба «винаходити велосипед» - застосування польського досвіду дозволить значною мірою вирішити проблему. Зараз українські ЗВО при конкуренції з польськими поставлені власною державою в нерівноправні умови. Без державної підтримки їм все важче зберігати конкурентоспроможний рівень освітніх послуг і плату за навчання на хоча б мінімально прийнятному рівні. Поки що це багатьом ЗВО вдається, але подібну конкуренцію більшість не зможе витримати тривалий період.

Додатковим плюсом, що дозволяє польським вузам вигравати боротьбу за абітурієнтів, є відсутність, як такого, що також виходить за рамки здорового глузду, інституту ліцензійних обсягів підготовки фахівців (останній існує лише в декількох пострадянських державах). Ліцензійні обсяги мають колосальний негативний ефект для вітчизняної вищої школи, будучи механізмом, що ставить перепони для розвитку саме найбільш успішним ЗВО. Якщо в університеті високий рівень підготовки з якоїсь спеціальності, то закономірно, що це привертає значну кількість абітурієнтів. Але ліцензійний обсяг ставить непереборну перешкоду багатьом з них, дозволяючи прийняти на навчання лише жорстко обмежену кількість. Подібна практика не дає найбільш авторитетним ЗВО можливості розвиватися по найперспективнішим для них напрямкам, де вже досягнуто визнаний успіх. Знову підкреслимо, що в Польщі держава, навпаки, заохочує ЗВО розміром прогресивної фінансової підтримки до набору максимальної кількості абітурієнтів.

Весь сенс ліцензійних обсягів полягає виключно в додатковій можливості контролю над ЗВО чиновників - вони не хочуть втрачати такий потужний важіль контролю, про корупційну складову якого говорити зайве.

Ліцензійний обсяг додатково сприяє «польському вибору» українських абітурієнтів. Повсякденною є ситуація, коли абітурієнт не може вступити на обрану ним спеціальність в престижний вітчизняний ЗВО, тому що всі визначені ліцензійним обсягом місця зайняті, і їде вчитися за кордон.

Одне тільки скасування (знову-таки, що не буде коштувати державі ані копійки), корупційного за своїм змістом, інституту ліцензійних обсягів дозволить значно зменшити відтік української молоді в закордонні ЗВО.

В цілому слід констатувати, що для збереження в Україні її майбутньої еліти, яка все в більших масштабах обирає навчання закордоном, слід прийняти ряд невідкладних заходів для приведення відносин держави до вищої школи до стандартів розвинених країн. Тільки тоді Україна перестане віддавати молодь таким країнам, як Польща, що відносяться до своєї вищої школи як турботлива мати, а не зла мачуха.

Тиждень святкових знижок у МАУП!

Дорогі друзі, на честь 29-річчя Міжрегіональної Академії управління персоналом цілий тиждень з 20 по 26 березня ми даруємо вам святкову знижку у розмірі 20% на сучасну європейську освіту!

 

Навчання в МАУП дає вам можливість опанувати сучасні професії в сфері ІТ-технологій, інтернет-маркетингу, політології, міжнародного права і багатьох інших. В майбутньому це допоможе вам стати затребуваним і високооплачуваним фахівцем і побудувати успішну кар'єру.

 

Також хочемо зауважити, що в МАУП існують такі зручні форми навчання, як заочна та дистанційна, тобто за необхідності ви можете поєднувати навчання із роботою.

 

І головне – у вас є чудова можливість отримати вищу освіту без сертифікату ЗНО за допомогою спільної програми Університету менеджменту у Варшаві (Польща) та МАУП. Зарахування відбувається на основі атестату про повну середню освіту та за результатами співбесіди. По закінченні першого курсу, кожен студент може обрати навчання на другому курсі в МАУП, або продовжити навчання до ступеню бакалавра в Польщі. Більше інформації за посиланням: http://bezzno.maup.com.ua/

 

Використайте свій унікальний шанс отримати знижку на навчання прямо зараз!

 

Телефони приймальної комісії: 
(044) 490-95-05, (044) 494-47-47.
Відкрийте себе в МАУП!


Вступайте до МАУП без сертифікату ЗНО: зимовий набір триває до 2

Цього року вам не пощастило вступити до ВИШу через недостатню кількість балів з незалежного оцінювання, і тепер доведеться витратити більш, аніж півроку, очікуючи наступної вступної кампанії? Друзі, не гайте часу, адже завдяки Міжрегіональній Академії управління персоналом ви можете стати студентом вже зараз! Все, що вам потрібно зробити – обрати для навчання програму в МАУП без ЗНО і подати документи на вступ до 28-го лютого. 

Обравши для навчання освітню програму без ЗНО, майбутній студент вступає на перший курс в Вищу Школу Менеджменту м. Легниця (Польсько-Український освітній центр при МАУП). Сертифікат ЗНО для вступу до ВШМ не потрібен! Зарахування відбувається на основі атестату про повну середню освіту та за результатами співбесіди. Закінчивши перший курс в ВШМ та отримавши польську академічну довідку, студент продовжує навчання на другому курсі в МАУП. Окрім того, після закінчення першого курсу, студент матиме змогу обрати нову спеціальність для подальшого навчання в МАУП. 

Навчальний процес у культурно-освітньому центрі ведеться за такими спеціальностями: 

- Політологія
- Філологія
- Право (бакалаврат)
- Право (магістратура)
- Менеджмент
- Облік і оподаткування
- Міжнародні відносини

Тільки уявіть, які переваги ви отримаєте за умов такого навчання! По-перше, ви маєте можливість отримати два дипломи про вищу освіту – український і польський, що дасть вам змогу отримати чудову роботу, як в Україні, так і за кордоном. По-друге, навчання по інтегрованій програмі ведеться також і у заочній формі, отже студенти можуть поєднувати навчання з роботою. І на останок, вам не доведеться втрачати рік, чекаючи наступного незалежного оцінювання.

Більше інформації про освітню програму ви можете дізнатись за посиланням http://bezzno.maup.com.ua/.

Нагадуємо, що зимовий набір вступників триває до 28-го лютого. Поспішайте за своєю мрією до МАУП!

МАУП – сучасна європейська освіта в Україні!
Київ, вул. Фрометівська, 2
Приймальна комісія:
(044) 490-95-05, (044) 494-47-47
http://maup.com.ua/


Уряд визначив критерії надання вишам статусу національних

Уряд визначив критерії надання вишам статусу національних



22.11.2017 р. 
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
 
Відтепер усі виші, що мають статус національних, повинні відповідати чітко визначеним критеріям та підтверджувати його кожні 7 років. Відповідне рішення прийняв сьогодні, 22 листопада 2017 року, Кабінет Міністрів України.
«Сьогодні статус національних мають 115 українських ВНЗ з 208. Прийнятою постановою ми визначаємо чіткі, сучасні критерії надання цього статусу, його підтвердження чи позбавлення незалежно від форми власності. Нагадаю, що це є однією з вимог закону «Про вищу освіту», – зазначила Міністр освіти і науки Лілія Гриневич.
Виші, які вже мають статус національних, повинні будуть підтвердити його за графіком, встановленим постановою. Також документом затверджені порядок та критерії надання статусу, його підтвердження чи позбавлення.
Зокрема, ті ВНЗ, що стали національними до 2017 року включно, підтверджують статус залежно від року його отримання:
1994, 1995, 1996, 1997 — у 2018 році;
1998, 1999, 2000 — у 2019 році;
2001, 2002, 2003 — у 2020 році;
2004, 2005, 2006 — у 2021 році;
2007, 2008, 2009 — у 2022 році;
2010, 2011, 2012, 2013 — у 2023 році;
2014, 2015, 2016, 2017 — у 2024 році.
У подальшому підтверджувати статус потрібно буде кожні 7 років. Рішення про підтвердження статусу або пропозицію щодо його позбавлення надаватиме Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти на основі моніторингової справи. Вона включатиме інформацію, подану самим закладом, а також результати її громадського обговорення, яке проводитиметься протягом 2-х місяців.
Пропозицію щодо позбавлення статусу агентство передаватиме до МОН. Підставою для позбавлення, приміром, може бути недостовірна інформація, надана ВНЗ для моніторингової справи або у відповідях на звернення під час громадського обговорення. Ще однією причиною може бути ненадання вишем річного звіту про виконання Критеріїв – його заклад повинен буде подавати до 30 квітня до агентства та розміщувати на своєму сайті. Звіти так само проходитимуть громадське обговорення.
Ті ВНЗ, які не мають статусу національних, можуть подаватися для його отримання на конкурсній основі. Конкурс оголошуватиме Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти до 31 січня кожного року з визначенням кількості вакантних статусів на цей рік. Ця кількість не може перевищувати числа вишів, які були позбавлені статусу національного чи втратили його в попередньому році. У разі відсутності вакантних статусів конкурс не оголошується.
Критерії для надання та підтвердження статусу поділяються на обов’язкові, порівняльні та преміальні. Наприклад, до обов’язкових належать виконання законів «Про освіту» та «Про вищу освіту», Ліцензійних умов, позитивна оцінка системи внутрішнього забезпечення якості, відсутність виявлених раніше порушень Ліцензійних умов тощо.
Порівняльними критеріями будуть такі, як кількість студентів денної форми навчання на одного науково-педагогічного працівника, стажування студентів та працівників в іноземних вишах, призові місця на олімпіадах та конкурсах, публікації у виданнях, включених до Scopus, Web of Science чи інших наукометричних баз, визнаних МОН, кількість іноземних студентів, кількість об’єктів права інтелектуальної власності тощо.
Преміальними критеріями визначені місце в міжнародних та незалежних рейтингах, наявність іноземних та міжнародних акредитацій, кількість працівників, яким протягом останніх 10 років було присвоєно почесні звання України, кількість випускників, яким протягом останніх 10 років було присвоєно почесні звання України.
Слід зазначити, що статус національного відповідно до Закону України «Про вищу освіту» дає вищим навчальним закладам багато переваг, зокрема:
отримувати на пріоритетних засадах передбачені державним бюджетом кошти для провадження наукової і науково-технічної діяльності, проведення фундаментальних та прикладних наукових досліджень, в обсязі не менш як 10 відсотків коштів державного бюджету, що виділяються на його утримання;
визначати норми часу навчальної та іншої роботи педагогічних і науково-педагогічних працівників;
здійснювати підготовку фахівців з вищою освітою за власними експериментальними освітніми програмами та навчальними планами;
отримувати на пріоритетних засадах фінансування для придбання наукового і навчального обладнання, комп’ютерних програм тощо за рахунок державного бюджету.
 

Кого вчить Україна?

Зайві економісти
Сьогодні український ринок праці переживає непрості часи. У першу чергу на нього впливає економічна криза, але є й інші чинники - не завжди помітні, але не менш важливі. Одним з таких є освітня політика держави.
Ще в далекому 2005 році Рахункова палата України перевірила використання коштів держбюджету для підготовки кадрів за економічними спеціальностями. Йшлося про вищі навчальні заклади. Висновки перевіряючих були невтішними: «Відсутність з боку Міносвіти ефективних рішень у сфері підготовки фахівців призвело до їх« перевиробництва »за економічним напрямом, збільшенню серед них безробітних, в результаті чого створюються соціальні проблеми в державі».
Роком раніше близько 1,5 млрд гривень (при курсі 5,3 грн / $) було витрачено «фактично на утримання навчальних закладів». Вузи в 2004-му просто штучно завищили державне замовлення за напрямом «Економіка і підприємництво» на тисяча сімсот п'ятьдесят одну людину з прийому (при плані в 13 354 чол.), І на 1973 - з випуску (при плані в 12 810 чол.). У результаті збитки держави перевищили 10 млн гривень.
Чи змінилася згодом державна політика щодо надлишкового випуску економістів, а також юристів? На жаль ні
 
 
Студентів більше школярів
Освітні диспропорції з'явилися ще на самому початку становлення України як незалежної держави. У 1990/1991 навчальному році в країні налічувалося 742 професійно-технічних училища і 149 вузів, а в 2013/2014 році їх співвідношення вже було 478 до 325. Відповідно, число вищих навчальних закладів зросло більш ніж удвічі.
Поки закривалися фабрики і заводи, стрімкими темпами відкривалися приватні вузи. Україна прощалася з індустріальною економікою, кинувшись в епоху економіки послуг. Банкіри та юристи стали головним маркером соціального успіху.
Кількість населення, який ринув гризти граніт вищої науки, збільшилася з 881 000 в 1990/1991 до 2400000 в 2007/2008 роках. Саме з навчального сезону 2007/2008 країна занурилася в ситуацію абсурду - кількість прийнятих до вищих навчальних закладів абітурієнтів перевищує кількість випускників шкіл. На цей стан речей нашарувалися глибокі структурні диспропорції державного замовлення.
 
Щедре держзамовлення
Саме рясне фінансування державного замовлення за останні 10 років було заплановано в 2007 році для сезону 2008 року. Наступний сплеск «державної щедрості» був у передреволюційному 2013 році. При цьому розрив між обсягами фінансових вкладень у вищу і професійно-технічну освіту стрімко зріс - з 4 до 13 разів.
І тільки в поточному році, очевидно, під впливом хронічної нестачі робочих рук на підприємствах ВПК, держзамовлення на робітничі спеціальності збільшився в 2,3 рази. Одночасно відбулося різке скорочення фінансування держзамовлення на носіїв вищої освіти.
 
 
Традиційно в 2015 році серед професійно-технічних училищ найбільша частка держзамовлення припала на працівників громадського харчування (27000 осіб), електриків (22000), будівельників (21 000), автомеханіків (13200), працівників сільського господарства (13300) і швейного виробництва (7300).
Передова високотехнологічна підготовка робітничих кадрів в Україні практично не ведеться. Країна фіксує сировинну модель сільського господарства - за профілем переробки сільськогосподарської продукції щорічно випускається не більше 55-100 чоловік.
По лінії виробництва електронної техніки освіту здобувають 360 людей на рік - ледве набереться на складальний цех. Для виробництва авіатехніки - 50 чоловік. Навіть «хліб» української економіки - металургія - отримує щорічно менше тисячі робітників.
 
Піарник як вершина професійної мрії
Сьогодні в Україні налічується 520 вузів державної (включаючи комунальну) форми власності та 144 приватних. З них 277 III-IV рівня акредитації.
Горде звання університету носить 175 закладів, а академій - 66. Технікумів залишилося 59 і училищ - 87. При цьому лише 27,7% всіх випускників вузів в 2014 році отримали направлення на роботу.
Причину незатребуваності молодих фахівців зрозуміти неважко. Досить поглянути на статистику державного замовлення за останні сім років.
 
 
У результаті ми отримуємо тотальне і довготривале домінування економічних і правових спеціальностей. Фінансистів і юристів в Україні множать  , як гриби після дощу, не тільки приватні вузи, а й державні інститути.
Причини подібної освітньої політики лежали в глибині соціальних пертурбацій суспільства і зміни цінностей. Праця робітника та інженера стала непрестижною і збитковою. Всі хотіли сидіти в банках і заробляти величезні гроші. І тенденція ця, як бачимо, актуальна до сьогоднішнього дня: тепер в тренді настільки модний PR.
 
 
 
Отже, в 2015 році, в розпал кризи ринку праці, абітурієнти і раніше віддають перевагу економічним та гуманітарним дисциплінам на шкоду інженерним і технічним. У Національному університеті будівництва і архітектури - найменший конкурс на архітектуру, а в столичному КПІ - найменший конкурс на машинобудування. Зате бажаючих навчатися реклами та піару - хоч відбавляй.
Звичайно, за абсолютними показниками в галузевих вузах бюджетних місць більше саме на профільні спеціальності, але сам факт переваг абітурієнтів насторожує. 
 
Мінекономіки та Міносвіти не бачать один одного
Українська економіка за фактом скочується в сировинну парадигму і не вимагає висококваліфікованих фахівців - вони попросту зі студентської лави залишають країну або стають безробітними. Яка сьогодні структура вітчизняної економіки? Це сільське господарство, металургія, видобуток ресурсів, транзит (транспорт) і стрімко зникаюче машинобудування.
 
 
Дивно бачити обмежене державне замовлення на металургів або, наприклад, фахівців легкої промисловості, враховуючи безліч швейних цехів, що працюють на західні бренди. При цьому, судячи по сайтах з вакансіями, такої кількості юристів та економістів країні не потрібно.
З іншого боку, при скороченні виробництва, закритті фабрик і заводів падає попит і на інженерні спеціальності. Але важливо розуміти, що якщо Україна припинить навчати інженерів, фізиків, біологів, ми втратимо наукові школи і спадкоємність поколінь в професійному середовищі.
Порівнюючи держзамовлення на вищу освіту і робочі спеціальності, ми бачимо, що вони не корелюють в економічних і професійних сферах.
У той же час Мінекономіки прогнозує, що найближчим часом найбільшою буде потреба в найпростіших професіях в сільському господарстві, торгівлі та сфері послуг. Об'єктивним є зростання попиту на продавців і демонстраторів. Спостерігається попит на робітничі професії - будівельників, фахівців транспортної сфери, видобутку корисних копалин.
Також міністерство сподівається на подальший розвиток економіки і збільшення попиту на інженерні кадри, професіоналів у сфері фізики, математичних і технічних наук, фахівців IT-сфери. При цьому адаптація до стандартів ЄС викличе додаткову потребу в працівниках металургійної та машинобудівної галузей.
На жаль, прогноз чиновників не вказує, яку саме продукцію машинобудування буде купувати у нас Європа.
 
 
Смерть держзамовлення
Масовий попит на вищу освіту збігся з потребою керівництва державних вузів зберегти бюджетне фінансування. Навчальні заклади державної форми власності не мали змоги задовольнити попит на навчання всіх бажаючих, що призвело до неконтрольованого зростання кількості приватних вузів з прогнозованим погіршенням якості освіти.
 
Переважна пропозиція нових навчальних місць, як в приватних, так і державних вузах, створювалося в «гуманітарній» площині - економіка і право. Ці дисципліни не вимагали дорогої матеріальної бази, на відміну від технічних спеціальностей, і користувалися постійним попитом.
Починаючи з 1991 року в Україні різко скоротилася народжуваність (з 657000 дітей 1990 до 377000 в 2001-м). А в 2008 році закінчили школу ті, хто народилися в 1991-му. І починаючи з цього року, у вузах намітився дефіцит абітурієнтів. З кожним роком кількість вступників падає.
У довгостроковій перспективі наявність високого відсотка людей з вищою освітою (нехай і безробітних сьогодні) є благом для країни. Вони перенавчаємі, більш свідомі, законослухняні, а головне - стають конкурентною перевагою держави в міжнародному поділі праці.
Державне замовлення на підготовку конкретних фахівців буде скасоване. Швидше за все, 2015 стане останнім для нього. За словами директора Аналітичного центру CEDOS Єгора Стадного, скасування фінансування університетів через держзамовлення означає, що буде змінено механізм розподілу цих же державних коштів.
Вищі навчальні заклади будуть отримувати не бюджетні місця, а по-різному сконфігуровані блокові гранти. Відповідно, вузи будуть самостійно вирішувати, куди їх спрямовувати.
Нобелівський лауреат Мільтон Фрідман у своєму есе «Капіталізм і свобода» наполягав на рівному доступі до державного фінансування приватних і державних вузів. Гроші повинні йти через субсидування конкретного студента, і вже він буде визначати на свій розсуд потрібний для нього навчальний заклад.
Про доцільність такого підходу можна сперечатися, але те, що він привів би до справжньої конкуренції, підвищенню рівня освіти і, як наслідок, до відповідності ринку праці - сумнівів не викликає.


7381АК
Страницы:
1
2
предыдущая
следующая