хочу сюда!
 

Натта

43 года, дева, познакомится с парнем в возрасте 41-49 лет

Заметки с меткой «самолет»

Стюардеса по імені Іріша

12796341_f7929fdc.jpg
 

Я  страшенно люблю літати.

Я взагалі люблю висоту. Люблю стояти на мосту і роздивлятися навкруг себе: на річку внизу, на парк.

Мені часто сняться сни, в яких я літаю. Не як птах, ні. Не розмахуючи руками, як крилами. А просто лягаючи на живіт. Якась невідома сила повільно і обережно піднімає мене вгору. Мені здається, що я лежу на чомусь пружному, податливому і лечу, куди заманеться, тільки подумавши про це.

 Мені сниться двір за будинком, де ціле поле квітів. Стою і дивлюся в небо. Варто тільки подумати, сильно захотіти - і ти починаєш підніматися. Ось уже і дахи будинків внизу, густе гілля дерев здається маленькими кущиками. Я лечу повільно і милуюся ...

 Але це все уві сні.

 А наяву - літаки. Вони бувають різні. Ось великі, з безліччю пасажирів. Ви помічали, що пасажири в них дуже відрізняються від пасажирів в автобусі або трамваї? Там вони галасливі, метушливі, штовхаються, часто сваряться. Тут все по-іншому: всі серйозні спокійні, ввічливі і розмовляють тихо. Так і повинно бути! Адже політ, до якого вони готуються - це диво, таїнство!

 Ми подорожуємо на море.

 Летимо на невеликому літаку. Маленькі літачки я люблю більше, ніж помпезні та величні, тому що коли піднімаєшся високо-високо, то бачиш внизу тільки хмари. Мовби коні натупали багато пилу. Чути рівне гудіння двигуна, літаком іноді трішечки-трішечки трусить  -  і все. Відчуття польоту майже немає. А от зліт та посадка - це здорово! Ти дивишся, як літак відривається від землі, набравши швидкості на злітній смузі, як земля внизу стає все меншою та меншою. В кінці польоту чекаєш з нетерпінням і хвилюванням - коли ж літак нарешті випустить шасі, торкнеться бетонної смуги? А ось на маленькому ...

 Ще я люблю дивитися на стюардес. Скажу вам по секрету: дуже їм заздрю. Адже вони можуть літати скільки завгодно. Можуть їсти досхочу м'ятні цукерки "Аэрофлотовские", які розносять пасажирам на підносах разом з мінералкою. Мені взяти з таці багато цукерок ніяково, але ж так хочеться! Я завжди прошу маму, щоб і вона взяла дві-три штучки для мене. Тоді в мене буде цілих шість, чи сім. Їх напевно вистачить на весь політ. Як шкода, що ці цукерки не продаються в магазинах!

 12796342_583bd216.jpg

Мені також подобається форма у стюардес. Спідничка по коліно, як олівчик, жакетик, блузка. Але найкрасивіше – це, звичайно, синя пілотка на голові. Як хочеться мати таку ж!

 12796343_3d5ce950.jpg

Стюардеси всі красиві.

Ви помічали, скільки у нас в місті великих-великих кольорових картинок, на яких написано: "Літайте літаками Аерофлоту!", та намальована усміхнена стюардеса?

Вирішую остаточно – вивчусь на стюардесу!

 12796344_dc184fc3.jpg

Цього літа ми вилітаємо з нашого міста, де є невеликий аеропорт, а не з Києва, як завжди. Маленький «кукурузник» швидко і вправно відривається від бетонки і летить дуже низько. Можна залюбки роздивлятися ліси, поля, будиночки, річки. Вони мов іграшкові. По іграшкових шосе їдуть машини. Вони видаються мені ще меншими, ніж моя улюблена машинка вдома, що вміщується в дитячій долоні.

На жаль у цьому літачку не розносять моїх улюблених м'ятних цукерок, від яких у роті стає холодно-холодно. І воду люди п'ють свою, куплену ще на землі в магазині.

 Летіти нам зовсім не довго.

 Але тут починається буря. Справжнісінька, з громом, блискавками! Як здорово!

 Стає зовсім темно, немов настав вечір. Літаком кидає в різні боки. Вгору-вниз. Він тремтить, а двигуни, здається, працюють все голосніше і голосніше.

 Дехто з пасажирів дістають спеціальні пакети і час від часу схиляються над ними. Ну… ви розумієте - навіщо. Мені пакет не потрібен. Я з з погордою дивлюся навкруг себе, коли звучить питання: кому пакет? Чи бачать всі, що я майбутня стюардеса?

 Мама, моя бідна мама, також витягла свій пакет. Вона завжди з ним: і в бурі, і в тиші. У великому літаку і в маленькому. Але продовжує мужньо літати. Через декілька років вона звикне і пакети будуть вже не потрібні. А як інакше? Адже вона - мама майбутньої стюардеси!

Як здорово летіти під час бурі! Стрибаю по літаку, а мене ніхто не зупиняє! Пасажирам зараз не до мене. Я впираюся руками в борт і намагаюся розгойдати літак ще сильніше. Питаю маму: чому качає так слабо?

Мама дивиться на мене одним оком не відповідаючи, знову схиляється над пакетом ...

 -------------------------------------------------- -----------------------------------------

 Одного разу до нас в дитячий садок приходить поважний дядечко з блискучою лисиною. Нас садять на стільчики, наказують сидіти тихо, і дядько починає розповідати про різні професії: ми можемо стати ким завгодно, коли виростемо! Уявляєте?

 Дядько говорить - як здорово бути будівельником, скільки будинків навколо, і все, що бачимо, побудовано людьми.

 Розповідає, як кладуть цеглини, коли зводять стіни, скільки різних хороших людей працює на будівництві.

 Потім він каже про те, наскільки важлива робота у кранівника. Його слова "віра" та "майна" просто заворожують мене. А ще - кранівник сидить дуже високо! Вище за всіх! Звичайно, підйомний кран, це зовсім не літак, і робочий комбінезон у кранівниці не такий як у ... але ...

 Якщо мене не візьмуть у стюардеси, то я обов'язково колись стану кранівницею ....


Читать полностью: http://h.ua/story/413598/#ixzz3OR2FMW5f моя страничка

наша "Мрія"


(с) felis_leopard
ось вона, красунечка:
http://www.radikal.ru/GALLERY/PageF4G.aspx?i=004d63827da74593b7445f78938d9de6
-
а тут багато фоток з Авіашоу в Гостомелі
http://www.radikal.ru/users/felisleopard/aviasvit-xxi?pg=1

Маё-ё-ё, любимое!!!

Эх, раздолье французам в Африке!...)))

Крушение над морем.


            


              Ну, почему ученые не могут,
              На самолётах капсулу создать?
              Людям изобретения помогут,
              Жертв и смертей кошмарных избежать.


              И,что бы не было тогда в полёте,
              Взрыв от теракта или же пожар,
              Гибель не ожидайте в самолёте,
              И души не ложите на алтарь!


              Как вылетает из бутылки пробка,
              Так капсула бы вылетела вмиг,
              За здравие поднята была б стопка,
              Без всяких кривотолков и интриг.


              Ведь в капсуле живые пассажиры,
              Им катастрофа явно не страшна,
              Не смертники они и не транжиры,
              Им жажда жизни каждому дана.


              Все версии сменили строго факты,
              Только погибших ими не вернуть,
              Ведь снова совершаются теракты,
              Зловещий рок наводит снова жуть.

Українські Соколи

Славна пам'ять героям!
Якого дідька їх не відновлюють?angry
Було б чим пишатись на міжнародних авіаційних виставках,
тай АВІАСВІТ-ХХІ був би яскравішим, а то й показати толком нічого.


И так бывает!... ;)



Современный двухконтурный турбореактивный двигатель, разработан
 и изготовлен коллективом грамотных специалистов.
Он - Мощный, Надёжный, Экономичный!!!


Пассажиры данного рейса получили "МАССУ Умопомрачительных Впечатлений", изучая в Реале этот
шедевр инженерной мысли, благодаря prO&бу двух "халантливых" техников (Рафшан - не закрыл капот,
Джамшют - его не проверил...). Отданные на милость своего Аллаха и оставшиеся в живых исключительно

благодаря мастерству других двух таджиков (командира и второго пилота) + двойному запасу прочности,
общепринятому в авиастроении)))

Как посадить самолет в случае смерти пилотов

Как посадить самолет в случае смерти пилотов


У гения производственных романов Артура Хэйли есть книга "Взлетно-посадочная полоса 08", рассказывающая о том, как пилоты самолета съели некачественную еду, отчего потеряли сознание. В результате самолет пришлось сажать пассажиру. Сказать, что такая ситуация абсолютно невозможна, нельзя. Так, к примеру, в 2005 году недалеко от Афин произошла катастрофа киприотского "Боинга", в котором после взлета произошла разгерметизация. Пилоты потеряли сознание, и неуправляемый самолет несколько часов провел в воздухе, после чего упал. Да и многих посещала мысль во время полета: "Что, если пилоты умрут/уснут/выпрыгнут из самолета, а я должен буду сам посадить эту махину?"

На прошлой неделе в ряде российских блогов появилась ссылка на англоязычный сайт "The art of manliness", где тоже была затронута тема "как посадить самолет, если с пилотом что-то случилось". Мы решили, что нашим путешествующим читателям умение сажать самолет тоже будет не лишним. Поэтому перед тем, как читать эту статью, сначала ее распечатайте и никогда не забывайте брать распечатку с собой в полет. И помните - посадить самолет не так уж сложно, просто следуйте простым правилам и возьмите себя в руки! Паника - главный враг во всем!

Управление самолетом
Войдя в кабину пилота, по возможности займите кресло, расположенное слева. Обычно это кресло капитана воздушного судна, и с этого места доступ к некоторым функциям, которые нам будут нужны для посадки самолета, гораздо удобнее. Итак, как только расположились в кресле капитана, сделайте глубокий вдох и посмотрите, не клюет ли самолет носом (видно больше земли, чем неба), не задран ли нос сильно вверх, не поворачивает ли воздушное судно и т.д. Если все в порядке и самолет летит прямо, тогда ничего не трогайте, включен автопилот. Если же есть явное отклонение, хватайтесь за штурвал, чтобы выровнять самолет. Но не надо никаких резких движений, все делайте плавно. Управление такое же, как на симуляторах в приставочных играх - штурвал от себя, чтобы самолет опускался вниз, штурвал на себя, чтобы самолет набрал высоту. Или лево/право, соответственно для поворота левее или правее.

Если вы летите в облаках и нет никакой возможности ориентироваться в пространстве, тогда используйте указатель пространственного положения, или по-другому - авиагоризонт. Этот прибор показывает положение самолета относительно земли и неба. Фигурка в центре в виде буквы "W" обозначает крылья самолета, коричневым цветом обозначают землю, а синим цветом обозначают небо. Так, если вы видите половину коричневого, половину синего - значит, вы летите прямо (по линии горизонта). Если показания прибора другие, значит, необходимо выровнять самолет с помощью руля управления, т.е. штурвала. И старайтесь избегать башен торговых центров, они могут помешать удачному приземлению самолета.

Подать сигнал бедствия
После того как вы взяли самолет под свой контроль, следующим шагом, который надо сделать - связаться с авиадиспетчерской службой, чтобы объяснить ситуацию и попросить помощи. Большинство самолетов имеют кнопку переключения связи с диспетчерской прямо на штурвале, там, где обычно располагается большой палец. Но загвоздка в том, что кнопка отключения автопилота находится там же - на штурвале. Без определенных знаний расположения органов управления самолетом определенной марки лучше на штурвале ничего не трогать. Более безопасная альтернатива - использовать переносное радио, которое располагается слева от сидения пилота чуть ниже окна. Пользоваться им просто - нажать кнопку, чтобы говорить, и отпустить, чтобы слушать. Попробуйте сделать радиозапрос на настроенной на радио частоте. Нажмите кнопку и скажите "SOS" или "Mayday", назовите себя и объясните, что случилось. Не волнуйтесь о радиоэтикете, все-таки на борту чрезвычайная ситуация. Если летите над иностранным государством, используйте английский язык, все диспетчеры им владеют. Сообщите диспетчеру, что пилотам кирдык и вы не знаете, как управлять самолетом. Чтобы услышать ответ, не забудьте отжать кнопку.

Если вдруг ответа на настроенной частоте нет, перенастройте приемник на частоту УКВ (VHF) 121,5 Мгц - эта частота постоянно мониторится спасательными службами. Панель настройки частоты обычно располагается на панели приборов между креслами капитана и второго пилота, она может быть прямо напротив места капитана.

Строго следуйте инструкциям
Точно так же, как и в кинофильмах, дальше диспетчер свяжется с кучей своих начальников, и они вместе будут, попивая горячий кофе и куря одну сигарету за другой, решать, как вам помочь. По тем данным, которые вы им сообщите, они узнают модель самолета и точное расположение все систем и рычагов, чтобы помочь вам посадить крылатую махину. Если вы точно будете следовать всем указаниям, посадка будет, конечно, не самой мягкой, но благополучной.

Посадка
Действительность состоит в том, что многие из сегодняшних самолетов полностью автоматизированы и могут совершить посадку сами или, по крайней мере, правильно выстроить самолет относительно линии центра взлетно-посадочной полосы. Это - автоматическая курсо-глиссадная система, она выводит самолет точно на осевую линию полосы. Все, что вам останется сделать - это приземлить самолет примерно с 30-метровой высоты. В таком случае все, что вам нужно будет сделать вручную, это:

- Выравнивание. Потяните штурвал на себя, чтобы основные стойки шасси первыми коснулись земли.
- Приземление. Затем отдайте штурвал от себя, чтобы передняя стойка шасси коснулась земли.
- Убрать тягу. Для этого надо перевести рычаги управления тягой в заднее положение.
- Нажмите на тормоза, которые расположены в верхней части рулевых педалей, находящихся прямо под ногами.
- Если вы съезжаете с взлетно-посадочной полосы, тогда слегка подруливайте рулевыми педалями, чтобы отрегулировать положение самолета относительно осевой линии полосы.

Вы приземлились! Это невероятно! Теперь вы - герой дня, принимайте поздравления! Но прежде, чем вы спокойно откинетесь на спинку кресла воображаемого самолета, вот еще несколько важных дополнений:

Примечания, Предупреждения, Предостережения
- Опустите шасси, прежде чем приступить непосредственно к приземлению - это ключевое действие для успешной посадки. В запарке вам могут и забыть об этом сказать, так как для них это действие является само собой разумеющимся. Ручка механизма шасси почти всегда располагается только справа от центрального пульта на передней приборной панели, как правило, выше левого колена второго пилота.

- Чтобы замедлить самолет в воздухе, необходимо использовать несколько переключателей, чтобы задействовать, например, предкрылки (в основном на больших самолетах) или закрылки. Они позволяют самолету поддерживать горизонтальное положение на малых скоростях во время посадки. Они обычно находятся рядом с рычагами управления тягой.

- Что надо помнить, выпуская предкрылки, закрылки и шасси - есть максимально допустимая скорость, при которой они могут быть активированы. Не будет концом света, если вы их активируете раньше положенного, но лучше этого избежать. Если нет связи с тем, кто может помочь ответить на вопрос "когда", подсмотреть эти данные можно на специальной табличке - взлетно-посадочные данные (TOLD - take off and landing data).

- Если сможете найти указатель скорости (в авиации не используется определение скорости относительно земли, скорость определяют относительно набегающего воздушного потока - это так называемая airspeed), удостоверьтесь, что скорость находится в пределах зеленой зоны. Как и все в нашей жизни, зеленое - это хорошо! Если стрелка в желтом секторе, то все еще поправимо. А вот если в красном - скоро вы умрете. Если самолет будет лететь слишком медленно, самолет свалится в пикирование. Непрофессиональному пилоту, не обученному поведению в экстремальных ситуациях, с этим не справиться.

- Если вы летите на гражданском самолете, например "Боинг-737", придерживайтесь скорости в 200 узлов (370 км/ч). Приступая к посадке, снизьте скорость до 130 узлов (240 км/ч). На этой скорости уже можно открывать закрылки, предкрылки и выпускать шасси. Самолет меньшего класса, такой, как Cessna, нужно держать на скорости в 70 узлов (130 км/ч). В любом случае, лучше узнать у диспетчера, на какой скорости нужно заходить на посадку.

Удачных вам посадок!

Взято з http://travel.mail.ru/news/49578/

Аеропорти світу



Ось такі вони буваютьpodmig

Відвідини музею авіації

У неділю (16 жовтня 2011 р.) ми нарешті добралися до Державного Музею Авіації, що знаходиться біля аеродрому Київ-Жуляни та належить Національному Авіаційному Університету. Добиралися ми туди тролейбусом №22 до зупинки  Федора Андерса, а потім йшли пішки по вулиці Медовій, але біля неї ведеться будівнцтво, здається, нового терміналу, то ж там досить брудно... Краще добиратися туди 220-ю маршруткою, що йде від Метро Харківська через Московську і Севастопольську площі по вулиці Народного Ополчення...

Тож сам музей. Вхід коштує 15 грнmoney, плюс дозвіл на фотографування 5 грн . Для бажаючих у Іл-62, ТУ-154 та гелікоптер Мі-26 можна потрапити в кабіну, ще по 5 грн за повітряне судно. Квитки купуються тут-же на касі. Хоч цього дня було досить холодно  (температура ледь сягала 5 градусів теплаsnegurka ), відвідувачів було досить багато, навіть була весільна пара, але вони досить швидко змерзли і поїхали грітися в ресторан...  bokali tost

Літаків та гелікоптерів в музеї понад 70, стоять вони досить щільно. Серед них є військові, пасажирські та вантажні... Переважна більшість повітряних суден побудована в період 1970-1990 років, радянського виробництва. Деякі моделі повторюються у різних варіантах та модифікаціях. А прямо за парконом можна спостерігати злети літаків з Аеродрому Жуляни. Зараз звідси літаює авіакомпанія ВізЕйр та Хорс, і деякі чартерні рейси... Тож можна побачити і зліт чи посадку (в залежності від напрямку вітру) Аеробуса, Боїнга, Фолкона, Цесни, Ембраєра, Ана чи Яка...

Звичайно в музеї хотілося б побачити і більш нові моделі зарубіжного виробництва... Ті ж Боїнги чи Аеробуси, цікаво було б глянути на величний Конкорд... Так само хотілося б потрапити до кабін інших повітряних суден. На приклад, мені б дуже цікаво було посидіти в кабіні винищувача чи надзвукового бомбардувальника, роздивитися кабіну Як-40, що стоять тут у досить великій кількості і досі експлуатуються у вітчизняній авіації.

Але  все одно тут є на що подивитися, чому здивуватися.Це і величезні Іли (62, транспортний 76, пасажирський 86), класичні ТУ-154 та ТУ-134, перший турбореактивний ТУ-104, винищувачі та штурмовики МіГ та СУ, гелікоптери Мі (від Мі-1 до Мі-26), Ка (24, 25, 26), морська авіація віб КБ Бериєва та багато іншого...

 Деякі фото з нашої прогулянки можна подивитися тут =>

Россия продолжает уничтожать АН-70

Вот такая "братская кооперация" в авиастроении

Уж лучше убогий Ил-476, чем на голову лучший, но украинский самолет

«Смотрите: допустимая скорость десантирования — 200 километров в час. У Ан-70 скорость сваливания — 114 километров в час, у Ил-476 — 240, то есть в норматив он не вписывается. Кроме того, Ил-476 может взлетать только с высококлассных бетонок, а Ан-70 — и с картофельных полей, где человек пройти не может. Это серьезное преимущество в региональных конфликтах...»

Полный текст: