хочу сюда!
 

Алла

38 лет, лев, познакомится с парнем в возрасте 35-48 лет

Стюардеса по імені Іріша

12796341_f7929fdc.jpg
 

Я  страшенно люблю літати.

Я взагалі люблю висоту. Люблю стояти на мосту і роздивлятися навкруг себе: на річку внизу, на парк.

Мені часто сняться сни, в яких я літаю. Не як птах, ні. Не розмахуючи руками, як крилами. А просто лягаючи на живіт. Якась невідома сила повільно і обережно піднімає мене вгору. Мені здається, що я лежу на чомусь пружному, податливому і лечу, куди заманеться, тільки подумавши про це.

 Мені сниться двір за будинком, де ціле поле квітів. Стою і дивлюся в небо. Варто тільки подумати, сильно захотіти - і ти починаєш підніматися. Ось уже і дахи будинків внизу, густе гілля дерев здається маленькими кущиками. Я лечу повільно і милуюся ...

 Але це все уві сні.

 А наяву - літаки. Вони бувають різні. Ось великі, з безліччю пасажирів. Ви помічали, що пасажири в них дуже відрізняються від пасажирів в автобусі або трамваї? Там вони галасливі, метушливі, штовхаються, часто сваряться. Тут все по-іншому: всі серйозні спокійні, ввічливі і розмовляють тихо. Так і повинно бути! Адже політ, до якого вони готуються - це диво, таїнство!

 Ми подорожуємо на море.

 Летимо на невеликому літаку. Маленькі літачки я люблю більше, ніж помпезні та величні, тому що коли піднімаєшся високо-високо, то бачиш внизу тільки хмари. Мовби коні натупали багато пилу. Чути рівне гудіння двигуна, літаком іноді трішечки-трішечки трусить  -  і все. Відчуття польоту майже немає. А от зліт та посадка - це здорово! Ти дивишся, як літак відривається від землі, набравши швидкості на злітній смузі, як земля внизу стає все меншою та меншою. В кінці польоту чекаєш з нетерпінням і хвилюванням - коли ж літак нарешті випустить шасі, торкнеться бетонної смуги? А ось на маленькому ...

 Ще я люблю дивитися на стюардес. Скажу вам по секрету: дуже їм заздрю. Адже вони можуть літати скільки завгодно. Можуть їсти досхочу м'ятні цукерки "Аэрофлотовские", які розносять пасажирам на підносах разом з мінералкою. Мені взяти з таці багато цукерок ніяково, але ж так хочеться! Я завжди прошу маму, щоб і вона взяла дві-три штучки для мене. Тоді в мене буде цілих шість, чи сім. Їх напевно вистачить на весь політ. Як шкода, що ці цукерки не продаються в магазинах!

 12796342_583bd216.jpg

Мені також подобається форма у стюардес. Спідничка по коліно, як олівчик, жакетик, блузка. Але найкрасивіше – це, звичайно, синя пілотка на голові. Як хочеться мати таку ж!

 12796343_3d5ce950.jpg

Стюардеси всі красиві.

Ви помічали, скільки у нас в місті великих-великих кольорових картинок, на яких написано: "Літайте літаками Аерофлоту!", та намальована усміхнена стюардеса?

Вирішую остаточно – вивчусь на стюардесу!

 12796344_dc184fc3.jpg

Цього літа ми вилітаємо з нашого міста, де є невеликий аеропорт, а не з Києва, як завжди. Маленький «кукурузник» швидко і вправно відривається від бетонки і летить дуже низько. Можна залюбки роздивлятися ліси, поля, будиночки, річки. Вони мов іграшкові. По іграшкових шосе їдуть машини. Вони видаються мені ще меншими, ніж моя улюблена машинка вдома, що вміщується в дитячій долоні.

На жаль у цьому літачку не розносять моїх улюблених м'ятних цукерок, від яких у роті стає холодно-холодно. І воду люди п'ють свою, куплену ще на землі в магазині.

 Летіти нам зовсім не довго.

 Але тут починається буря. Справжнісінька, з громом, блискавками! Як здорово!

 Стає зовсім темно, немов настав вечір. Літаком кидає в різні боки. Вгору-вниз. Він тремтить, а двигуни, здається, працюють все голосніше і голосніше.

 Дехто з пасажирів дістають спеціальні пакети і час від часу схиляються над ними. Ну… ви розумієте - навіщо. Мені пакет не потрібен. Я з з погордою дивлюся навкруг себе, коли звучить питання: кому пакет? Чи бачать всі, що я майбутня стюардеса?

 Мама, моя бідна мама, також витягла свій пакет. Вона завжди з ним: і в бурі, і в тиші. У великому літаку і в маленькому. Але продовжує мужньо літати. Через декілька років вона звикне і пакети будуть вже не потрібні. А як інакше? Адже вона - мама майбутньої стюардеси!

Як здорово летіти під час бурі! Стрибаю по літаку, а мене ніхто не зупиняє! Пасажирам зараз не до мене. Я впираюся руками в борт і намагаюся розгойдати літак ще сильніше. Питаю маму: чому качає так слабо?

Мама дивиться на мене одним оком не відповідаючи, знову схиляється над пакетом ...

 -------------------------------------------------- -----------------------------------------

 Одного разу до нас в дитячий садок приходить поважний дядечко з блискучою лисиною. Нас садять на стільчики, наказують сидіти тихо, і дядько починає розповідати про різні професії: ми можемо стати ким завгодно, коли виростемо! Уявляєте?

 Дядько говорить - як здорово бути будівельником, скільки будинків навколо, і все, що бачимо, побудовано людьми.

 Розповідає, як кладуть цеглини, коли зводять стіни, скільки різних хороших людей працює на будівництві.

 Потім він каже про те, наскільки важлива робота у кранівника. Його слова "віра" та "майна" просто заворожують мене. А ще - кранівник сидить дуже високо! Вище за всіх! Звичайно, підйомний кран, це зовсім не літак, і робочий комбінезон у кранівниці не такий як у ... але ...

 Якщо мене не візьмуть у стюардеси, то я обов'язково колись стану кранівницею ....


Читать полностью: http://h.ua/story/413598/#ixzz3OR2FMW5f моя страничка
7

Комментарии

110.01.15, 18:12

работал в аэропорту, видел разных стюардесс - и толстых и страшных и старых, и симпотные попадались

    210.01.15, 18:12

    вряд лі. хіба що провідником в поїзді

      аноним

      310.01.15, 18:14

      недавно подобный сахар в поезде Запорожском давали

        410.01.15, 18:16

        Прелесть! Сам от летаков в захвате. Если б не близорукость был бы гражданским пилотом. У меня 620 часов налета на легких машинах но хочется громаду в воздух поднять за облака. И часами а не по полчасика плыть в воздухе. Самые нервы это посадки. Но какой кайф наступить на землю полной стопой. Браво, пишите больше.

          510.01.15, 18:19Ответ на 4 от HOT_TABych

          так книга есть и не одна))))
          только вышла в Украине на русском языке - рассказы о детстве - http://blog.i.ua/user/3661818/1608535/ Вышла рецензия на мою книгу"Откуда берутся люди?"

          спасибо!

            610.01.15, 18:19Ответ на 3 от аноним

            а сладкий?)))

              710.01.15, 18:20Ответ на 2 от ЛУКАВИЙ

              нет, это не моё

                810.01.15, 18:20Ответ на 1 от риони

                что Чуме может попасться?)))

                  аноним

                  910.01.15, 18:21Ответ на 6 от Ириша Лазур

                  а сладкий?)))слабо сладкий, такая лайт версия сахара

                    1010.01.15, 18:21Ответ на 5 от Ириша Лазур

                    так книга есть и не одна))))
                    только вышла в Украине на русском языке - рассказы о детстве - http://blog.i.ua/user/3661818/1608535/ Вышла рецензия на мою книгу"Откуда берутся люди?"

                    спасибо!
                    О как коллега, успехов.

                      Страницы:
                      1
                      2
                      4
                      предыдущая
                      следующая