ВАРРАВА

А як жилось тому Варраві,
Коли навдогоду юрбі
У невситимій злобі
Христа розп’яли у ганьбі,
А потім воскрес Він у славі?
Варраво, як жилось тобі?

Тобі всі злочини простили,
Його ж за правду розп’яли
Високовченії осли,
Шакали суддями були,
І низько роги опустили
Многотерплячії воли.

То ж як жилось тобі, Варраво?
Ти смачно їв? Спокійно спав?
Чи попелом ти посипав
Волосся, коли день згасав,
Як і вставав, — усе криваво?
А, може, спогади писав?

Мовляв, Христос моїм був другом,
Отак усе було і так.
Йому казав я: – Ти дивак!
Даремно не дражни собак!
Життя прожить – не перти плугом.
От і загинув, неборак!

А, може, мав ти знак з небес, –
Той здогад в серце моє проситься, –
Раніш, ніж Діва-мироносиця?
Ось ангел в темряві проноситься
І в двері стукає: – Воскрес!
Варраво, чуєш? Він воскрес!
І прощення тобі приноситься!
Христос Воскрес!
Христос Воскрес!

автор Галина Гордасевич

Я прокинулась раненько,
Вмилась, і хутчіш до мами:
 - Добрий ранок!
                           Ось швиденько
Кашу з'їм і кулачками

Тісто я місити буду,
Бо ж Великдень у неділю!
- Й помолитись не забуду,
Щоб паски пухкі  та білі

І з хрестами на вершечках
Богу ми спекли на свято.
- Мамо, будемо яєчка
Ми в  лушпинні фарбувати?..

- Мамонько, дозволь маленьку
Мені пасочку зробити!
- На серветочку біленьку
Покладу, і освятити

Понесу!

***************       
         Дівча старанно
Тісто місить кулачками…
У неділю вранці-рано
В церкву підемо з пасками.


04.03.2011


by Stepans’ka Marina (SMG)

Христос Воскрес!!!

У Тернопільському квітковому салоні «Ігор»

(бульвар Т. Шевченка, 37)

з 27 березня 2011 року відбувається

Великодня виставка «Дряпанка від Ростислава Крамара»

                       

 Всі бажаючі можуть познайомитися з роботами Майстра, придбати й замовити їх. Художник Ростислав Крамар працює в техніці дряпанки. У колекції його робіт є різноманітні види дряпанок – від перепелиних до страусових яєць. Для їхнього оздоблення митець використовує християнські мотиви, трипільську символіку, літературні образи, народне орнаментування тощо. Для найточнішого відтворення творчого задуму сміливо застосовує поєднання контрасту барвів із фактурою яєчної шкаралупи, ажурне різьблення та суцільний фон, тонове колористичне вирішення та сюжетне наповнення. Серед його робіт можна побачити іконописні, орнаментальні, тематичні дряпанки. Роботи Майстра знаходяться в багатьох приватних колекціях збирачів писанок.

Побачити дряпанки Ростислава Крамара та

дізнатись про його творчість можна на сайті

"Дряпанка від Ростислава Крамара"

http://dryapanka.com/

Хотіла розповісти історію про 5 орхідей. Але не наразі, чомусь літери не хочуть будуватися в слова.

Великдень – „Великий день”. Кажуть, що і сонце на дощах у той день не заходить, тому цей день такий великий. Все радуються і на небі, і на землі.

Воскресіння Христове святкуємо в Світлу неділю Пасхи. Це одне з найдавніших і найсвітліших християнських свят. Воно святкується урочисте з часів апостольських.

Пасха – це свято радості для всіх: і для дітей, ідля дорослих, і для живих, і для мертвих. Бо коли Христос воскрес, то цим Він переміг смерть та диявола, і ми тепер впевнені, що всі люди силою Його воскресіння воскреснуть. Воскресіння Христове утверджує нас у вірі, що життя людське не обривається, як нитка, що воно сповнене глибокого змісту і значення.

Для християн це найрадісніше й найурочистіше свято, бо воно дає надію, що через віру в воскреслого Ісуса Христа і ми воскреснемо й одержимо вічне життя.

До цього свята віруючі дуже старанно готуються.

Велика П'ятниця, день смерті Христової, це майже святковий день.

У страстну п'ятницю віруючі нічого не їдять до виносу плащаниці з вівтаря на

середину церкви. Повернувшись з церкви, родина сідає обідати. Обід пісний, навіть риби не можна їсти. Майже нічого не дозволяється робити. Дозволяється пекти паску і садити розсаду капусти.

Поки паска не посв'ячена, їсти її не можна – гріх! Гріх і співати в Страсну п'ятницю. В суботу відвідують Божий Гріб, а пополудні вже і святять свячене.

Свячене. Крашанки та писанки

Свячене – це один із найважливіших знаків воскреслої радості. Особливе значення мають яйця, великодне печиво, обов”язково гірки зела (хрін) на згадку про гіркість Христових страстей. Хрест – це головна прикраса свяченого.

У Великодну суботу готують крашанки.

Здебільшого фарбують яйця у червоний, жовтий, синій, зелений  і золотистий кольори. Шкарлупу з свячених яєць зберігать і використовують для обкурювання людей і худоби проти пропасниці. Крім крашанок, в окремих сім”ях розмальовують писанки.

Звичай виготовляти писанки та крашанки виник в Україні дуже давно,ще з дохристиянських часів. Це підтверджує випадково збереженний експонат, котрий датується ІХ століттям. Мова йде про писанку з назвою „Берегиня”. За свідченням фахівців, українське писанкарство – за художнім рівнем, багатющістю кольорів, довершеністю малюнків і сюжетністю – прирівнюється до знаменитих китайських та японських мініатюр. Наші давні предки поклонялися сонцю. В ньому вони бачили і відродження природи, і життя. В яйці теж таїться зародок нового життя, а за формою воно - нагадує сонце. Отож і стало яйце символом відродження весняного сонця. Його і почали розписувати магічними знаками. Так з'явилася писанка.

Писанкарство на Україні було поширене в усіх без винятку регіонах.  Кожна майстриня мала свої рецепти приготування рослинних барвників і оздоблення  сюжетних малюнків. Це було нелегке заняття, що вимагало неабиякого хисту та  уміння. За допомогою бджолиного воску і писала на яйцях виводилися вигадливі сюжети різнокольоровими барвами.

Виготовляли писанки переважно дівчата. У давнину був звичай приходити до високопоставленної особи з якимось  дарунком. Марія Магдалина, проповідуючи Христову науку, якось зайшла до двору римського кесаря Тиверія, подала йому червону крашанку зі словами: „Христос восрес!”, після чого почала свою проповідь. За її прикладом й інші християни в день Пасхи почали обдаровувати один одного крашанками чи писанками. Писанка і крашанка — це не одне й те ж. Крашанка з'явилася набагато пізніше від писанки. Крашанки їдять, діти граються ними у великодні ігри. Писанки ж ніколи не варять, щоб не вбивати живу силу зародка, їх не їдять, а дарують і зберігають як священний талісман.

Як із мертвої шкарлупи яйця з”являється нове життя, так і Ісус Христос вийшов із гробу до нового життя. Червона крашанка є символом нашого спасіння через пролиту на хресті кров Ісуса Христа.

Українські вірування:

Щоб писанки довго зберігалися, їх треба варити в Чистий четвер.

Товчене на порошок лушпиння крашанки підсипають до кормів курям – „щоб краще неслися”.

Символи, які зображують на писанках:

Спіраль - символ вічності S. Його зображали і у вигляді ластовиних хвостиків, а також на орнаменті з гарною весняною назвою Проліски.

Ламаний хрест - це древній символ сонця і вогню. Таку писанку дарували на вдачу та щастя.

Риба – символ Ісуса Христа. Це символ здоров'я. Ружа - символ сонця. Таку писанку дарують на щастя. Хрест - символ чотирьох стихій світу - вогня, води, повітря і землі. Зараз, це символом християнства. Листя дуба - символ чоловічої сили, гідності і довголіття. Мак - символ нев'янучої молодості та дівочої чарівності. Яйце з трикутником дарують на знак побажань достатку в оселі. Яйце, на якому зображена польова квітка, дарують молодій жінці, що готується стати матір'ю.

Страстна субота

Особливо клопітно жінкам у страстну суботу. Адже потрібно напекти пасок, нафарбувати

яєць і посвятити їх у церкві.

У ніч на під Великдень парубки зазвичай розпалювали вогонь на найвищому пагорбі, або на майдані біля церкви. Вогнище робили великим, щоб його можна було побачити в сусідних селах.

Діти і старі, які залишалися вдома, спати не лягали. У хаті світло не гасили, воно горіло всю ніч, щоб його було видно ангелам, які літають над оселями.

За віруваннями, якщо в ніч під Великдень на могилі з”явиться палаюча свічка, то це знак, що душа покійника потрапила до раю.

Як тільки опівночі задзвонять дзвони, з усіх кінців села або міста народ поспішав до церкви на Божу службу.

Загалом Великдень – родинне свято, а тому в гості майже не ходили. Лише молодь збиралася в центрі села, дівчата водили хороводи, а підлітки, набравши крашанок, грали в „навбитки”.

Свято Воскресіння Христового відбувається навесні, коли оновлюється природа і земля вкривається зеленню, квітами. Радість свята пронизує усіх рідних і близьких, навіть ворогів, бо й про них Церква співає: „Один одного обіймемо і назвімо братами і тих, хто ненавидить нас, простімо всім заради Воскресіння”.

Отже, згадаємо на Пасху, що людина повинна любити всіх і все: живу і мертву природу – людей, тварин, рослин, гори, річки й моря, бо все це – дар Божий для людини.