Полтавська обласна бібліотека для дітей ім. Панаса Мирного у неділю, 21 вересня 2008 р., працювала під відкритим небом під стінами захопленого рейдерами приміщення.

Як і оголошувалося раніше, працівники бібліотеки разом з активістами громадських організацій «Народна самооборона», «Антикримінальний вибір», «Альянс «Майдан», збирали від полтавців книги, щоб хоч якось поповнити книжковий фонд бібліотеки, який зараз, практично весь є захопленим разом з приміщенням.

Акція була присвячена до Дня міста, який полтавці святкують щорічно 23 вересня.

Прес-служба всеукраїнської акції "Повернемо бібліотеку дітям".
http://www.maidan.org.ua/
http://community.livejournal.com/povernemo_bibl/

ДЕПУТАТСЬКЕ ЗВЕРНЕННЯ
в порядку ст.16 Закону України «Про статус народного депутата України»

Шановний Юрію Віталійовичу!

До мене звернувся журналіст 5-го каналу Олег Дейнека у зв’язку з подією, що мала широкий резонанс і висвітлювалася практично всіма засобами масової інформації України. За повідомленнями ЗМІ, 15.07.08 троє приватних підприємців за підтримки державного виконавця проникли до приміщення Полтавської обласної дитячої бібліотеки імені Панаса Мирного, розташованого за адресою м. Полтава, вул. Гагаріна, 5, і не впускали туди ані персонал, ані відвідувачів та брутально ображали їх. На очах у очевидців ці фізичні особи занесли до приміщення сокири і потрощили полиці книгозбірні, зірвали з підлоги лінолеум, а зі стін — шпалери.

Полтавська обласна дитяча бібліотека імені Панаса Мирного з 1973 року розміщується в приміщенні по вулиці Гагаріна, 5, збудованому за спеціальним проектом на земельній ділянці, відведеній з цільовим призначенням.

Архітектурно-планове завдання на спорудження бібліотеки було видане на підставі рішення Полтавського міськвиконкому від 26 травня 1971 року № 245, у пункті №1 якого зазначено: „дозволити Полтавському міському міжколгоспному об’єднанню по будівництву „Облміжколгоспбуд” провести будівництво 5-поверхового житлового будинку з розміщенням у першому поверсі дитячої бібліотеки на ділянці по вулиці Гагаріна,5 за рахунок знесення двох житлових будинків, які розташовані на цій ділянці і належать міськжитлоуправлінню”.

Актом Державної комісії по прийому в експлуатацію 40-квартирного житлового будинку з вбудованою дитячою бібліотекою по вулиці Гагаріна, 5 від 30 листопада 1973 року бібліотека була прийнята в експлуатацію.

На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 5 листопада 1991 року „Про розмежування державного майна України, яке передається до комунальної власності, між власністю області та власністю районів і міст обласного підпорядкування” виконком Полтавської обласної ради народних депутатів 17.01.1992 р. ухвалив рішення №13, відповідно до якого обласна бібліотека для дітей імені Панаса Мирного була виключена з державної власності й включена до переліку підприємств, об’єднань, установ, організацій, майно яких передається до комунальної власності області.

Але 29.10.2001р. Полтавське управління жилкомунгоспу міськвиконкому, що мало право видавати правовстановлюючі документи лише на квартири державного житлового фонду, видало правонаступнику Полтавського міського міжколгоспного об’єднання по будівництву „Облміжколгоспбуд” — Полтавському обласному міжгосподарському виробничому об’єднанню по агропромисловому будівництву „Полтаваагробуд” — свідоцтво №519 на право власності на увесь житловий будинок по вулиці Гагаріна, 5 з вбудованою дитячою бібліотекою імені Панаса Мирного, що належала до комунальної власності області.

Як вказано у цьому свідоцтві, воно було видано взамін реєстраційного посвідчення, виданого 27.05.1992 р. У наступному на підставі цього свідоцтва Полтавське обласне міжгосподарське виробниче об’єднання по агропромисловому будівництву „Полтаваагробуд” 07.11.2002 р. продало Відкритому акціонерному товариству по газопостачанню та газифікації „Полтавагаз” саме приміщення дитячою бібліотекою імені Панаса Мирного, вбудоване у житловий будинок по вулиці Гагаріна, 5. За поясненням „ Полтаваагробуду” це приміщення було передано „Полтавагазу” з метою погашення заборгованості за газ, спожитий 1998-1999 роках, на суму 121 588 грн. Одначе досі жодного підтвердження даної заборгованості знайти не вдалося, натомість виявилося, що між підприємствами було укладено звичайний договір купівлі-продажу на суму 185 731 грн.

31.12.2003 р. ВАТ «Полтавагаз» продає приміщення дитячою бібліотекою імені Панаса Мирного ТОВ «Темп-1» вже за 225 204 грн., а 30.04.2004 р. ТОВ «Темп-1» продає це ж приміщення за 433 620 грн. громадянам:

— Павлюченку Олександру Петровичу, що мешкає за адресою 39411, с. Богданівна Машівського району, вул. Чехова, буд.6.

— Буянкіну Олександру Костянтиновичу, що мешкає за адресою 68702 с. Новоселівка Полтавського району, вул. Жовтнева, 26.

— Худяку Юрію Олексійовичу, що мешкає за адресою 36000, м. Полтава, вул. Мироненка 12, кв.14.

Всі ці правочини порушили Закон України «Про бібліотеку і бібліотечну справу», чинний на той час і донині. Відповідно до ч.1 ст.28 цього Закону держава гарантує захист майнових прав бібліотек усіх форм власності, а відповідно до ч.2-4 ст.14 цього Закону бібліотеки, що є юридичними особами, якою саме і є Полтавська обласна дитяча бібліотека імені Панаса Мирного, не підлягають приватизації. А частина 2 ст. 27 цього ж Закону забороняє переміщення бібліотек без надання рівноцінного упорядкованого приміщення для обслуговування користувачів бібліотеки, роботи працівників, зберігання бібліотечних фондів.

Під час розгляду ініційованої бібліотекою судової справи, з’ясувалося, що і оригінал посвідчення від 27.05.1992 р., і оригінал виданого замість нього свідоцтва №519 на право власності на житловий будинок по вулиці Гагаріна, 5 з вбудованою дитячою бібліотекою імені Панаса Мирного у «Полтавоагробуд» відсутній. У суді представники «Полтаваагробуду» змогли пред’явити лише світлокопію копію свідоцтва №519, під яким стоїть начебто підпис начальника управління жилкомунгоспу Полтавського міськвиконкому Коробкіна В.М. Звіривши підпис з автографами цього ж посадовця під іншими документами, директор Полтавської обласної дитячої бібліотеки імені Панаса Мирного Леонід Чобітько виявив підробку. Одначе провести судово-почеркознавчу експертизу неможливо — через відсутність оригіналу.

Але з огляду на повну бездіяльність прокуратури Полтавської області, трійка комерсантів на чолі з Олександром Павлюченком намагаються таки виселити бібліотеку. З моменту купівлі трьома підприємцями цього приміщення, як стверджує директор бібліотеки Леонід Чобітько, на нього і співробітників чинять потужний психологічний тиск з погрозами фізичної розправи. 21 вересня 2005 року бізнесмени проникли в дитячу книгозбірню вже за допомоги державного виконавця, але їм перешкодила місцева громада.

Згодом вночі невідомі блокують сторожа бібліотеки Сергія Якименка в сусідньому приміщенні, а в саме книгосховище, за його словами, кидають вибухівку. Пожежа знищує 10 тисяч книжок. Оглянувши місце злочину, міська міліція порушує кримінальну справу за фактом підпалу, яку і досі розслідує.

Саме ця млявість правоохоронців згодом зіграє на руку бібліотеці. Посилаючись на необхідність завершення інвентаризації згорілого майна, полтавська міліція зупиняє нову спробу комерсантів заволодіти приміщенням дитячої книгозбірні, яку вони провели 17 листопада 2005 року за допомоги найманців приватної охоронної фірми «Антарес -2000». Після невдачі «бізнес-трійка» фокусується на судах і, крім виселення, вимагає ще й відшкодування 3,5 мільйонів грн. неотриманих прибутків.

Таким чином, виходячи з наведених вище фактів, можна припустити, що свого часу зацікавленими особами був виготовлений завідомо підроблений екземпляр свідоцтва на право власності №519, на підставі світлокопії якого проведено відчуження приміщення Полтавської обласної дитячої бібліотеки ім. Панаса Мирного на користь громадян Павлюченка, Буянкіна і Худякова. Такі дії носять ознаки злочину, передбаченому ч.3 ст. 358 КК України — використання завідомо підробленого документа. Підслідність злочинів такої категорії належить до компетенції органів внутрішніх справ. Через відсутність оригіналу свідоцтва №519 призначити почеркознавчу експертизу в суді неможливо, а відтак встановити істину вбачається за доцільне шляхом порушення кримінальної справи та проведення відповідних слідчих дій — допиту свідків, які в 2001 році були причетні до видачі свідоцтв на право власності на об’єкти нерухомості, очних ставок, витребування реєстрів обліку правовстановлюючих документів тощо.

Окрім того, журналісти, які займаються висвітленням справи Полтавської обласної дитячої бібліотеки імені Панаса Мирного, взялися детально дізнатися про особу Олександра Петровича Павлюченко і поспілкувалися з мешканцями села Богданівна Машівського району, де він мешкає. За їхніми словами, Олександр Павлюченко та його рідний брат Михайло закінчили місцеву школу, а згодом вивчилися на трактористів. Але з часом почали займатися незаконним видобутком газоліну, організували цілі бригади «врізчиків», закупили десятки цистерн і відкрили низку газолінових баз. За даними джерел у правоохоронних органах, найгучніший випадок діяльності братів Павлюченків трапився 2003 року. За одну ніч у селі Стасі сталося викрадення понад 700 кубометрів газоліну, який декількома ходками перевозив караван з 20 бензовозів. А внаслідок критичного падіння тиску у трубопроводі ще й вибухнули дві перевалочні станції. За фактом цього інциденту порушено кримінальну справу, яку й досі розслідує Диканський райвідділ міліції.

Наступного року, як стверджують джерела у правоохоронних органах, Олександр Павлюченко став фігурувати свідком по гучних «газолінових справах Романка й Лавриненка», порушених за матеріалами полтавського УБОЗу. А згодом СБУ порушило іншу резонансну справу по «газоліновій врізці» вже у Чутівському районі. Затримали капітана полтавського УБОЗ громадянина Вараву, а також кума Михайла Павлюченка — громадянина Берлінова. Внаслідок проведених оперативно-розшукових заходів були зафіксовані телефонні переговори його з братом Олександром Павлюченком про організацію газолінової схеми . Але кримінальну справу так і не порушено.

За даними журналістського розслідування, газолінові схеми братів Павлюченків реалізуються через наступні суб’єкти господарювання:

— ПП Павлюченко О.П.,

— ТОВ « Октан+»,

— МТН «Лтава».

Безкарність братів Павлюченків пояснюється їхніми покровителями. За даними журналістських джерел, Олександр Павлюченко є кумом голови Харківської ОДА Арсена Аракова і мав посвідчення радника Президента України з питань боротьби з корупцією. А близькість з органами прокуратури пояснюється навіть розташуванням офісу Олександра Павлюченка — його чотириповерховий будинок стоїть прямо у дворі обласної прокуратури.

Чільнику трьох бізнесменів, які працюють на знищення дитячої бібліотеки — так їх назвав голова Полтавської обласної державної адміністрації Валерій Асадчев, він сам протидіяти не в змозі. Губернатор вважає, що лише правоохоронці здатні і повинні якомога активніше проаналізувати незаконну діяльність Олександра Павлюченка, зокрема що стосується заволодіння приміщенням Полтавської обласної дитячої бібліотеки імені Панаса Мирного.

З огляду на громадський резонанс щодо подій навколо незаконного відчуження приміщення Полтавської обласної дитячої бібліотеки ім. Панаса Мирного на підставі ст. ст.16, 17 Закону України «Про статус народного депутата України» від 17.11.1992 № 2790-ХІІ, -

п р о ш у :

1. Доручити відповідним підрозділам МВС України провести дослідчу перевірку обставин видачі свідоцтва від 29.10.2001 №519 на право власності на приміщення Полтавської обласної дитячої бібліотеки ім. Панаса Мирного, видане Полтавському обласному міжгосподарському виробничому об’єднанню по агропромисловому будівництву „Полтаваагробуд”. У випадку підтвердження інформації про те, що відчуження приміщення бібліотеки відбулося на підставі завідомо підробленого документа — порушити кримінальну справу за ознаками ч.3 ст. 358 КК України.

2. Вжити заходи для прискорення розслідування кримінальної справи, порушеної за фактом підпалення приміщення Полтавської обласної дитячої бібліотеки ім. Панаса Мирного.

З повагою, народний депутат України О.С.ДОНІЙ

Джерело: "Народна самооборона".

Президент України Віктор Ющенко висловив впевненість, що переможе на президентських виборах 2010 року.

Про це повідомив народний депутат України, член депутатської групи «Народна самооборона» Олесь Доній, розповідаючи про зустріч фракції НУ-НС з Президентом.

«Він сказав, що піде на вибори 2010 року і переможе», – зазначив народний депутат.

Про готовність Президента йти на наступні президентські вибори розповів журналістам й інший парламентар – Роман Зварич.

Народна самооборона

Міністр внутрішніх справ, лідер “Народної Самооборони” Юрій Луценко після короткого відходу у політичну тінь, знову на видноті, він з головою кинувся у вир політичного життя України.

Його оцінки фактам, подіям і людям, такі ж, як колись, – відверті, гострі, часом образні. Це можна судити з його розмови з журналістами у Центрі політичного прогнозування “Високого Замку”.

 
Про наслідки «п’яного дебошу» у Франкфурті-на-Майні

Після історії у німецькому аеропорту, через який зчинили такий ґвалт українські політики, я мав розмову з одним із керівників німецької поліції. Дізнавшись про реакцію нашої влади, він сказав: “Я знав, що мене каратимуть за те, що відбулося. Але я не думав, що українські ноти протесту будуть через те, що ми вас відпустили… У вас дивна країна”. Я відповів йому: “У нас, знаєте, на носі – вибори. А країна у нас – гарна...”.

Якщо політиків судитимуть із газетних публікацій, без перевірки фактів, тоді, згідно з даними у пресі і в Інтернеті, депутатів не просто треба відправляти у відставку – їх треба розстрілювати без суду і слідства.

Створено аж три комісії з вивчення цього інциденту. Я впевнений у своїй правовій чистоті, а оцінити політичний і моральний бік мають народні депутати.

Готую позови до тих українських політиків, які безпідставно звинувачували мене у всіх ймовірних і неймовірних гріхах, вимагатиму спростування, вибачення. Ці позови стосуватимуться пана Шуфрича, Джиги. Не позиватимуся до пані Герман, яка проголосила неправдиву інформацію, що нібито “регіонали” лікували мого сина - бо співчуваю її горю…

Що стало причиною загибелі її сина в автокатастрофі? Ми взяли аналізи у трьох учасників цієї ДТП – жоден з них не перебував у стані алкогольного сп’яніння. Попередня експертиза каже про те, що після зіткнення з BMW задній міст вантажівки вилетів, декілька десятків метрів обидва авто пролетіли по дорозі. Це може вказувати на те, що швидкість легковика перевищувала 150 км.

Про критику Ющенка. І Тимошенко – як «руку Кремля»…

Віктор Андрійович останнім часом робить гучні заяви. Ні як міністр, ні як політик не хотів би критикувати його дії. Робив це тоді, коли це було суспільно важливо. Сьогодні критикувати Ющенка не страшно, та й не потрібно.

Головне, щоб він достойно завершив свій президентський термін. Я не хочу бути людиною, яка хоч чимось зіпсує ці останні часи операції “Евакуація”, яку очолює Віра Іванівна Ульянченко.

Хто-хто, а я добре пам’ятаю, як прем’єр Тимошенко планувала націоналізувати “Промінвестбанк”, який контролює левову (за 70 відсотків) долю української економіки. Але тоді Президент Ющенко, Голова Верховної Ради Яценюк і голова Нацбанку Стельмах зробили все, щоб передати 75% акцій цього банку “Внєшторгбанку”, банку Кремля. То хто ж тоді є “рукою Кремля”?

Є багато прислів’їв про шапку. Тяжка шапка Мономаха, але без неї ще тяжче. Не важливо, з песця вона чи з кролика, але хочеться цієї шапки, і все…

Про діячів, які розповідають про “руку Кремля”, про те, які вони мудрі, що вони зробили б (але при цьому нічого не роблять) - я навіть говорити не хочу. У такий тяжкий час, в який живе країна, вчиняти так, як роблять вони, - це і не по-чоловічому, і навіть не по-людськи. Будувати політику “чим гірше – тим краще” можуть лише негідники.

Я не наймався агітатором за Юлію Володимирівну. Як політика поважаю її за те, що, на відміну від багатьох чоловіків, вона, маючи величезний рейтинг, не молиться на нього, а використовує задля України. З помилками, з успіхами - але як може.

У жовтні минулого року Тимошенко запитувала, що я думаю про можливість приєднання до коаліції Партії регіонів, і чи не краще піти в опозицію. Я сказав: якщо ви зараз ідете в опозицію, то можете вже формувати президентські апартаменти: виносити з Банкової трипільські вази і думати, що поставити замість них. Це було комфортно і гарантовано. Перейшовши в той момент в опозицію, Тимошенко перемогла б на виборах президента. Я сказав: Юліє Володимирівно, рейтинг політикам дається для того, щоб вони використовували його для держави, а не для себе. І нагадав слова Бальцеровича: є політика L і політика U. Бальцерович каже: я, на жаль, пройшов політику L, коли падає рейтинг через необхідні життєві реформи. Потім йде паличка, і, якщо пощастить політику, починається U.

Бальцеровичу не пощастило. Кажу: Юліє Володимирівно, я не знаю, чи пощастить вам, але маєте зробити те, що потрібно країні.

Є політики, в яких рейтинг постійно 3-4%, вони його постійно онанірують, і цим тішать себе на всю країну: вгору-вниз – 3-4, 3-4 (показує характерний жест. – Ред.). Смислу для країни в цьому не бачу ніякого. Є політики, яким людьми і Богом дано 30% рейтингу. Покладіть їх на благо країни і зробіть хоч щось – навіть якщо це буде буква L. Але потім, на пенсії, не буде соромно згадати, що зробили.

Я не впевнений, що мої слова на Тимошенко подіяли, але вона діє саме так. Тому, незважаючи на всі помилки і невдачі, я підтримував і підтримуватиму прем’єра.

Про широку коаліцію

Юлія Володимирівна стояла перед складним вибором. Пробувала працювати з “імпотентами” - не могла, не голосують вони за потрібні закони ніяк. А з цього боку – “бандити”. Люди не дали їй на виборах стільки голосів, щоб вона могла обійтися або без “імпотентів”, або без “бандитів”. То що їй було робити?

Тимошенко не дали жодної можливості впливати на виділення рефінансування через Нацбанк. У всіх країнах Європи всі прем’єри виходять з кризи шляхом зв’язаних коштів, наданих банкам для відновлення власного виробництва.

Скрізь виділяють кошти, які можна використати на автомобілелітакобудування, на прокладання доріг. У нас же їх виділяють на те, щоб купити валюту, вивезти її за кордон - і щоб потім Фірташ нам показав по телевізору картинку країни, яка бідує.

Тимошенко не дали жодної можливості для фінансової підтримки реального сектору реального виробництва. Їй не дали змоги провести приватизацію, а зароблені кошти вкласти на підтримку виробництва. Президент категорично не пропускав жодного плану приватизації. За його прем’єрства приватизація восьми обленерго - це правильно, а за Тимошенко – це “зрада національних інтересів”.

У Тимошенко нема впливу на обласні держадміністрації, де “зав’язано” багато речей, - від використання бюджетних коштів до життєзабезпечення цілих регіонів. Такі “палиці у колеса” можна перераховувати безконечно.

Тимошенко відповідає за все. Їй потрібно приймати закони. З ким – “імпотентами” чи “бандитами”? Спробувала з одними – не йде. Прийшли інші, давайте пробувати…

Якщо без жартів, приєднання Партії регіонів до більшості у парламенті було потрібним. У такий кризовий період прийняття законів повинно відбуватися без поділу на ідеології, тим більше, що йдеться про економічні і соціальні закони. Об’єднання голосів було би корисним для країни.

З іншого боку, я був не згоден з текстом підготовленої ПР і БЮТ Конституції. Однак “ширка” не відбулася не через Конституцію. Це сталося через позицію Кремля. Рішення Януковича на Зелені свята, яке було несподіване для всього його оточення, крім пана Льовочкіна і пані Герман, було продиктоване інтересами російської політики. У Росії є президент, і він зовсім неодноразовий, як хтось сподівався. І в Росії є потужний прем’єр. Наскільки я розумію, Кремль, тобто президент Медведєв, не хотів прецеденту обрання президента у парламенті. А далі всі розумні люди все зрозуміють… Всі знають, хто контролює парламент Росії, і хто не хотів би обрання президента у стінах цього парламенту. На щастя, дискурси російської політики врятували Україну від широкої коаліції, яка тягнула за собою непродуману Конституцію.

Якби питання ненародженої мегакоаліції стосувалося лише планів прийняття Конституції, я аплодував би цьому розвалу. Але йдеться ще й про повний параліч роботи парламенту, який “регіонали” влаштують до кінця цієї сесії і з початку наступної. Тому сказати, чи виграли в цій ситуації люди, які не сприймають союз з Партією регіонів, я не готовий. Ми то виграли – але чи виграє Україна в умовах кризи без парламентської дієздатності?

Про кандидатів у президенти і їхні шанси на перемогу

Тільки у нашій країні кролик може вірити, що він – цар звірів. Я добре ставлюся до Арсенія Яценюка, зустрічалися з ним у робочій і неробочій обстановці. Впевнений, що Яценюк має бути у команді керівників нашої держави. Але не можу повірити, що у 35 років людина, не маючи жодного опертя у парламенті, може очолити державу і дати їй ефективний розвиток. Це буде дуже прикольно, але не ефективно. Нехай не ображається на мене Арсеній Петрович, але не вірю, що такий вибір: а) може статися; б) буде корисним для країни.

Глава держави має бути таким собі циніком, який вже все знає, все відчуває, для якого “прєлєстниє пєсні”, дифірамби і розповіді про те, який він Обама, не мають жодного значення.

Якщо, не приведи Господи, Янукович стане президентом, всі знають, хто буде міністром фінансів, енергетики, хто очолюватиме СБУ. Якщо, дай Бог, президентом стане Тимошенко – ми також знаємо, хто ким буде. А яку команду приведе Яценюк? Будь-який інший кандидат, крім цих двох людей, – це чистий Ющенко з невідомими нікому “любими друзями”, які будуть призначені за невідомими параметрами. І ми матимемо невідомий результат.

Не серцем, а головою маємо усвідомити: йде вибір між Януковичем і Тимошенко. Янукович після свого рішення на Трійцю вирішив не просто балотуватися у президенти, а, в разі своєї перемоги, скасувати політичну реформу Конституції. Це означає, що він хоче бути повновладним самодержцем з усіма наслідками. Він буде з усією командою фірташів, які сьогодні є головними небезпеками для Української держави. Кожен, хто неупереджено аналізує діяльність “РосУкрЕнерго”, пана Фірташа і його вплив на Януковича і, між іншим, Яценюка, чітко може усвідомити, що чекає Україну при маріонетках-бізнесменах з необмеженими повноваженнями. Я робив усе, щоб кучмістських повноважень не було у нікого, і не хочу повернення до тієї напівдиктатури. Мене, як і всіх, дістав бардак, як і всім, хочеться порядку. Але ціною диктатора-маріонетки в руках пройдисвітів і злодіїв – порядку не хочу.

За всіх образ, які є в суспільстві на Тимошенко, при всіх помилках, які вона допускала, і ще не раз, напевно, допустить, вибір простий: або ми отримаємо на чолі держави українського політика, демократичний устрій політичного і економічного життя країни, або диктаторський режим з контролем Кремля.

Якщо хтось вважає, що можна взагалі не йти на вибори, то це завершиться погано – крайня хата горить першою. Тому під час президентської кампанії я візьму відпустку і агітуватиму за кандидата у президенти Юлію Тимошенко.

Про особисту політичну перспективу

Ті, хто мене підтримував раніше, підтримують і тепер. Нічого немає поганого, що є більше тих, хто мене не любить, ніж любить. Я не наймався жиголо ні до кого. Є 20 відсотків людей, яких я влаштовую. “Народна Самооборона”, яку я намагався зробити командою, має малий рейтинг. Дуже шаную своїх депутатів, друзів, які стійко працюють у “НС”. Інколи вони роблять прикрі заяви, інколи навіть проти мене, але вони ніколи не зрадили принципів, не підвели команду. Однак вони не змогли добитися, щоб рейтинг “Народної Самооборони” прирівнявся, принаймні до рейтингу Луценка.

Чи можна повторити “НУ-НС”? Ні, не можна. Я не хочу нічого мати спільного з політичною силою Віктора Ющенка. Чому? Скажу про це, коли не буду міністром, а він - Президентом. Не вдаватимуся у деталі, але я глибоко ображений і глибоко зраджений багатьма речами, які Ющенко говорить не публічно – вони кардинально різняться з тими речами, які він каже на людях.

Оскільки я завжди сповідував об’єднання демократів, то працюватиму серед них. Стрижнем такого об’єднання може бути Тимошенко. Кажу так не тому, що хочу піти під чиюсь “парасольку”. Я був би щасливий у цьому житті і без міністерського, і без депутатського портфеля... Якщо буду затребуваний, то буду політиком об’єднання, а не представником чергової 3-4-відсоткової сили. Лише крупні політичні сили з усталеними принципами можуть дати Україні перспективу.

При зміні урядової команди міністром внутрішніх справ бути вже не захочу. Хотів би попрацювати у політичній площині. Я втомився підбирати слова “затриманий за скоєння злочину”, “людина, якій пред’явлено звинувачення”. Хочу бути таким, яким був, – веселим і прямолінійним.

Джерело: "Високий замок"

Якщо крісло міністра юстиції звільниться, то на нього претендуватиме група «Народної самооборони», -  повідомив Юрій Луценко.

Лідер «Народної самооборони» сказав, що Мін’юст міг би очолити або народний депутат Віктор Шемчук, або екс–заступник Голови Верховної ради Віктор Мусіяка. За словами Ю.Луценка, «Народна самооборона» має претендента й на посаду міністра культури – депутата Олеся Донія.

Юрій Луценко прокоментував і можливість інших урядових призначень: «Одностайно всі групи впливу всередині демократичної частини «НУНС» прийняли рішення не міняти міністра освіти. Я з радістю прийняв це рішення — мені також надзвичайно імпонує і постать пана Вакарчука, і його діяльність на посаді».

Також в уряді, найімовірніше, залишаться міністр будівництва і регіонального розвитку Василь Куйбіда, міністр з питань житлово-комунального господарства Олексій Кучеренко та міністр охорони здоров`я  Василь Князевич, - розповів Юрій Луценко.

"Народна самооборона".

Юрій Луценко - гість програми «Час» на 5 каналі

Чули, що будуть визначатися представники «Нашої України» з тим, чи залишаться в уряді. Чи визначився з цим міністр внутрішніх справ Юрій Луценко?

Я думаю, що не мої колеги визначаються зі своїми бажаннями, а вони визначаються, чи виконувати забаганки руйнівника демократичної коаліції пана Балоги, який ще більше хоче дестабілізувати ситуацію в демократичній коаліції. Йому мало того, що він особисто вночі телефонними вказівками розвалив коаліцію, яка була, в принципі, суперечливою, але працювала. Тепер він хоче зруйнувати ще й уряд - останній острів стабільності. Я не збираюся такі нерозумні речі виконувати. Я буду залишатися міністром внутрішніх справ, виконувати свої обов’язки, і бачу своїм завданням забезпечити порядок і закон в країні, аби політичні чвари у верхах не перекинулися на громадські протистояння внизу.

У мене, наприклад, наступного вівторка прийом. Я знаю, що прийде до мене не менше півтори сотні людей. Я їм не можу написати папірець, що за велінням Балоги я не хочу працювати міністром. Мене обрали люди і я буду працювати міністром внутрішніх справ стільки, скільки це мені відпущено згідно з Конституцією, а не за забаганками з будь-яких деструктивних кабінетів.

Коли створювалася демократична коаліція, тоді ваша посада – міністр МВС - відносилася до так званої квоти Президента. Не думаєте, що тим, що ви хочете залишитися на цій посаді, ви йдете всупереч волі глави держави?

Бачите, це не Балога, і навіть, при всій повазі, не Президент проїхали в 2007 році 277 мітингів, бачачи мільйони людей, їхні очі на вулицях. І не вони, а я давав гарантії того, що ця коаліція демократів – БЮТ, НУ та інших демократичних сил, в тому числі і «Народної самооборони» - буде працювати на благо України. Я ці гарантії давав. І що сталося у них уночі, що вони раптом захотіли зламати цю коаліцію, я не розумію. Чому я маю нести відповідальність за чужі примхи, за чужі амбіції, за незрозумілі мені плани чергових перевиборів, які тільки погіршать ситуацію і в демократичному таборі, і в Україні в цілому. Я не збираюся грати в чужі, при чому, не українські ігри.

Я представляю політичну силу – «Народну самооборону», без якої не було б перемоги демократичних сил на попередніх виборах. Ви правильно сказали, посада міністра МВС - це умовно квота Президента. Але я представник «Народної самооборони». Я, в кінці кінців, доклав чимало зусиль, аби помирити БЮТ і НУ і здобути спільну для демократів і для більшості українських виборців перемогу. Чому сьогодні я маю залежати від примхи окремих людей, навіть високопоставлених. Я цього ніколи не робив в своїй кар’єрі і не збираюся далі робити. Стільки, скільки мені відпущено часу, я буду виконувати те, що обіцяв своїм виборцям і пишаюся цим.

Чи знаєте ви про настрої інших міністрів? Мабуть, вам відомо, що вони мають зробити саме в суботу.

Я не буду розписуватися за колег. Я розумію, як їм важко. Більшість із них прекрасно розуміє нерозумність того кроку, який так поспішно зробила «Наша Україна». Давайте повернемося знову туди. Кажуть, що БЮТ проголосували не так з Партією регіонів. А що, до цього НУ ніколи не голосувала з ПР не так, як БЮТ? Неправда, голосували. Кажуть, що Юлія Володимирівна має контакти з Москвою. А це заборонено прем’єру з сусідньою державною? Чи, можливо, Балога, не їздив в Москву? З помпою і разом з Богатирьовою? Чи Віктор Ющенко там не бував? Та це нормальне явище. Це треба тільки вітати. Що сталося такого, що раптом оголосили кремлівський зговір. Кажуть, що проголосувати за спеціальні комісії в парламенті. Я не полінувався, відкрив спеціально виступ Віктора Андрійовича Ющенка 2003 року, який виступаючи проти Медведчука, казав, що нам не потрібна нова Конституція, нам треба прийняти закони в розвиток існуючої. В першу чергу, спеціальні комісії парламенту, які нададуть цьому парламенту повноваження. Що змінилося?

Повноваження для прем’єр-міністра. Ви прийняли його у тій редакції, яку пропонувала Партія регіонів, а не президент.

Дійсно є питання, з якими і я не зовсім погоджуюсь. Наприклад, зараз, з моєї точки розу, невиважені реваншистські плани прийняти зміни до законів, які можуть зруйнувати баланс влади. Це стосується і елементів міністерства внутрішніх справ. Але я розумію, що така солодка помста Банковій, яка об’єднала сьогодні депутатів від БЮТ та ПР, не завжди є продуманою. Кажуть, що неправильно проголосував БЮТ за закон про Кабмін. Що після цього роблять нормальні люди – сідають за стіл і кажуть: панове, ми так не домовлялися, давайте знайдемо компроміс, давайте відіграємо назад, давайте поговоримо один з одним. Але без жодних розмов в нічному режимі вийти з коаліції, поставити всіх перед шоком, розвалом того, чого ми добивалися весь 2007 рік. Тільки налагодилося життя, тільки починає розвиватися економіка, тільки зупинили інфляцію, тільки піднімають заробітну плату, наприклад, міліціонерам, як і всім бюджетникам. Зараз вночі треба розвалити коаліцію, бо один закон не так проголосували, причому не остаточно, а в першому читанні.

Не в законах питання, а в тому, що Балога з самого початку не хотів демократичної коаліції. Робив усе, щоб ми програли ці вибори. Він планував широку коаліцію з ПР. Йому це не вдалося. Ви всі пам’ятаєте, як його люди не хотіли підписувати коаліційну угоду, потім не хотіли голосувати за прем’єра і вся країна була свідком того, як шукали один-два голоси, довго бігали по коридорах з усіма телефонами. В тому числі я передавав слухавку від Президента, який давав вказівку виконувати угоду, яка була обіцяна мільйонам виборців. Тепер, куди б я не приїхав, мене питають: а що у секретаріаті Президента немає телефону?

Вони листи один одному пишуть. Кожен день на екрані з’являється якийсь клерк, який пише листи. Слухайте, хай сядуть і розмовляють. Вони обіцяли працювати разом. Балога цього не обіцяв, він не був на виборах, він не був на мітингах, він знає тільки свій особистий інтерес – земля, земля і ще раз земля. Юлія Володимирівна йому тієї землі не дає. Отже, в нього простий закарпатський крок – значить треба усунути Юлію Володимирівну.

Питання не в голосуванні! Була знайдена зачіпка, аби зруйнувати ефективно працюючий демократичний уряд з усіма складнощами його існування і, нарешті, почати руйнувати владу в цілому. Сьогодні стоїть завдання зруйнувати Верховну Раду. У нас уже немає спікера, у нас немає коаліції, у нас тепер хочуть міністрів вивести із уряду. Залишиться єдиний орган влади – Балога – на всю країну - велике Закарпаття, яке буде керувати всім і всіма устами своїх десяти заступників.

«Народна самооборона» піде в опозицію теж?

Почнемо з аналізу того, що сказав пан Кириленко. А він сказав, якщо буде створена така коаліція. А я тоді запитую, а що зробити для того, аби для нас така небажана коаліція не була створена. Ще раз кажу: «Народна самооборона» пропонує просту річ – НУ-НС і БЮТ сідають за стіл, запрошують також пана Литвина, який має бути стабілізаційною частиною, аби знешкодити той партизанський загін імені Балоги, який руйнує коаліцію. Сісти за стіл і втрьох, як рівноправні партнери, порозмовляти про те, як допомогти сьогодні стабільності розвитку на демократичному європейському шляху нашої країни.

Справді думаєте, що вони домовляться?

Справді думаю, що так має буди для відповідальних політиків. Я спілкувався з усіма серйозними політиками демократичного табору, і всі вони намагаються достукатися до серця і розуму Президента. Можна сісти, порозмовляти і я впевнений, що ми знайдемо компроміс. Я, на жаль, не маю такого контакту з Президентом уже багато місяців. Тим не менше, ще в квітні казав йому просту річ: Віктор Андрійович, ви - глава держави, ви маєте стати над сутичкою. Для цього варто лише зробити прості речі – звільнити Балогу, який явно є деструктивним елементом і грає в чужі ігри. А з іншого – можливо, потрібно добитися публічних гарантій БЮТу про недоторканність Конституції. І далі працювати, бо людей цікавлять зовсім не статті Конституції і не розподіл влади, а прості ефективні речі, які від нас вимагають і які в нас виходять.

Як буде діяти «Народна самооборона», якщо «Наша Україна» буде в опозиції?


Наразі НС публічно заявила свою позицію. Ми закликаємо всіх наших партнерів з демократичного табору сісти за стіл із Блоком Литвина і домовитися про створення нової стабілізаційної коаліції. Я впевнений, що Володимир Михайлович є мудрою людиною і може у важкий час довести країні, який їй потрібен Литвин.

Я також впевнений, що НУ зможе найти в себе мужність зробити крок назад, можливо, вигнати деструктивних діячів і працювати на національний інтерес. Заявити про те, що ми завтра йдемо в національну опозицію - це легко. Взагалі, здатися – завжди легко. А от відвойовувати свої принципи і зробити обіцяне виборцям – важче.

Я закликаю сьогодні всіх свої колег «нашоукраїнців» згадати, як на всіх морозах, на всіх спеках, на всіх мітингах 2007 року ми обіцяли, що будемо працювати. Попри будь-які амбіції.

Може справді, варто роз’єднатися? Чи це тільки бажання «нашоукраїнців»?

Можливо ,комусь не подобається самостійність НС, але ми маємо на це повне право. Хоча би тому, що могли б спокійно йти в парламент самостійно, але обрали важчий шлях, але суспільно більш важливий – об’єднати за руки конфронтуючих на той момент НУ і БЮТ. Наш план вдався, ми нікому не обіцяли, що будемо силою однієї людини, навіть дуже шанованого Президента. Ми не обіцяли, що будемо підспівувати різним невідомим нам планам. І сьогодні ми несемо конструктив, закликаючи сісти за стіл переговорів.

Якщо гіпотетично уявити, що коаліція БЮТ і ПР буде створена, як буде діяти НС?

По-перше це може бути лише тоді, коли остаточно «балогану» і його підспівувачам із НУ вдасться розвалити демкоаліцію. Тоді країна стане перед вибором: або чергові перевибори, або неприродній союз. «Народна самооборона» не приєднається до такого неприродного союзу. Ми з розумінням поставимося до будь-якого рішення тих, хто буде грати в свою гру, бо ми менші в цьому парламенті. Тим не менше, ми не будемо голосувати за такий союз. З іншого боку, я вважаю, що чергові перевибори не менш проблемні для країни. Вдумайтеся у перспективу: перевибори до парламенту, наступні – вибори президента, далі – вибори до місцевих органів влади. Потім новообраний президент точно не знайде спільної мови з новообраним парламентом, знову його розпустить. Ми втратимо державу!

Наступає час істини. Відповідальні діячі, які б посади вони б не займали, але, в першу чергу, Президент, прем’єр, спікер, лідери демократичних фракцій мають сьогодні взяти відповідальність за те, що буде з країною: або стабільність європейського поступу, або загроза для нормального функціонування української держави. Бо рівень довіри до проекту «Україна» стає загрозливо малим.

Якщо будуть дострокові вибори, «Самооборона» піде самостійно?

Я б хотів, щоб не було загрози дострокових виборів. І не тому, що їх боюся. Смію вас запевнити, що я не займався партією з дня свого призначення на посаду міністра. Проте, коли всі заговорили про дострокові вибори, звичайно, це схвилювало наших активістів, ми замовили соціологію, подивилися.

Рівень довіри особисто до Луценка – точно такий, яким він був в 2006 і 2007 роках – близько 20%. Повна довіра політику Луценку. Я думаю, що це добрий старт для будь-якого політичного проекту, якщо це знадобиться. Сьогодні країні важливіший стабільний розвиток і вже досить політикам ходити до людей. Виборці вже тричі сказали, яку коаліцію вони хочуть – вони тричі голосували за демократію.

Зауважу також той факт, що стосується соціології. Не варто мірятися рейтингами, варто згадати київські вибори. Вони показали, що недомовленість демократичних сил висунути єдиного кандидата в мери підштовхнула всіх свідомих виборців виїхати з Києва і не проголосувати взагалі. Голосували люди, котрі потребують підтримки. Я назвав би це час «Ч» - час Чернівецького, хто більше дасть. Решта людей, хто вміє аналізувати, відмовляються голосувати. Ті ж, хто потребує допомоги, чекають свого «ч».

Я боюся, що ще одні позачергові вибори можуть привести країну до чергового рівня деградації політичного розвитку. Я закликаю всіх політків схаменутися в свої амбіціях і дозволити владі побудувати нормальну країну!

Джерело: http://www.nso.org.ua/ua/news/2693

Хоча про перевибори до Верховної Ради ще рано говорити, але якщо вони відбудуться, то навряд чи блок НУ-НС візьме участь у них в колишньому форматі. Таку думку висловив народний депутат від «Народної самооборони» Володимир Ар’єв.

«Про дострокові парламентські вибори ще дуже рано говорити, тому що ситуація може змінитися з великою вірогідністю так, що взагалі ніяких дострокових виборів не буде. Але якщо вони теоретично пройдуть, то можна з великою часткою упевненості сказати, що в нинішньому складі блок НУ-НС не збережеться», – відзначив політик.

За його словами, зараз рано робити прогнози, в якому складі підуть партії, що входять в блок НУ-НС, на вибори.

«Внутрішня ситуація показує, що деякі суперечності є, але чи вплинуть вони на те, що будуть змінені учасники блоку, про це можна буде говорити пізніше, тільки тоді, коли дійсно виникне питання перевиборів», – підсумував Володимир Ар’єв.

Народна самооборона

Народний депутат України, член депутатської групи «Народна самооборона» Олесь Доній вважає порушення Службою безпеки України кримінальної справи за фактом розголошення державної таємниці Юрієм Луценком замовленням спецслужб.

«Цілком очевидно, що справа є політичним замовленням з боку українських спецслужб. На жаль, це пов’язано з політичною діяльністю Юрія Луценко як лідера Громадського руху «Народна самооборона», – заявив він.

Народний депутат нагадав, що попередні кримінальні справи, порушені проти Юрія Луценка, зокрема стосовно авіаперельотів, «фактично розсипалися». «Тепер, після того як «Народна самооборона» виступила проти руйнування демократичної коаліції і проти виходу з неї фракції НУ-НС, раптово з’явилася справа про порушення державної таємниці», – сказав Олесь Доній.

«Відповідно, якщо розцінювати кожну відповідь офіційних осіб засобам масової інформації про діяльності ДУСі Президента як порушення держтаємниці, тоді в Україні до кримінальної відповідальності притягуватимуться не лише міністри, а й журналісти, які пишуть про ДУСю», – зауважив політик.

За словами Олеся Донія, ситуація, що склалася в Україні, вимагає насамперед злагодженості. «Потрібно йти на поступки одне одному в політичних питаннях. Потрібно думати не про те, що нас роз’єднує, а об’єднати ті сили, які хоча ще й не ворогують, але вже почали опонувати одне одному, – «Нашу Україну», «Народну самооборону» і БЮТ», – наголосив народний депутат.

Джерело: "Народна самооборона"

Сьогодні, 18 липня, народний депутат України, член депутатської групи «Народна самооборона» Олесь Доній відвідав Полтаву.

Причиною візиту народного депутата до Полтави стало позавчорашнє захоплення приватними особами приміщення обласної бібліотеки для дітей ім. Панаса Мирного.

Під час візиту Олесь Доній зустрівся з начальником Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Полтавській області Михайлом Цимбалюком та директором бібліотеки Леонідом Чобітьком, повідомляє «Майдан».

Народний депутат України отримав необхідні документи для проведення власного розслідування.

Джерело: "Народна самооборона"

Про конструктивну ініціативу - https://www.youtube.com/watch?v=-onkyzFraIw