[Приєднана картинка] Дурдом

Как «весело» живется коммунистам в Украине или где нам ждать «поджог Рейхстага»У Петра Порошенко кроме «успехов» АТО появился еще один повод для гордости за первые результаты своего президентства – роспуск парламентской фракции Коммунистической партии Украины."Я горжусь, что именно во времена моего президентства, фракция КПУ прекратила свое существование", - заявил Порошенко в интервью украинским телеканалам.[Приєднана картинка]Как президент он сделал существенный вклад в это, ...

Читати далі...

Я і в думці обняти тебе не посмію, А не те, щоб рукою торкнутися смів. Я люблю тебе просто — отак, без надії, Без тужливих зітхань і без клятвенних слів. Навіть в снах я боюсь доторкнутись до тебе, Захмеліть, одуріти від твого тепла. Я кохаю тебе. Мені більше не треба, Адже й так ти мені стільки щастя дала.

[Приєднана картинка] Є в коханні і будні, і свята, Є у ньому і радість, і жаль, Бо не можна життя заховати За рожевих ілюзій вуаль. І з тобою було б нам гірко, Обіймав би нас часто сум, І, бувало б, темніла зірка У тумані тривожних дум. [Приєднана картинка][Приєднана картинка] Але певен, що жодного разу У вагання і сумнівів час Дріб'язкові хмарки образи Не закрили б сонце від нас. Бо тебе і мене б судила Не образа, не гнів — любов. В душі щедро вона б світила...

Читати далі...

Народ мій є! Народ мій завжди буде!Ніхто не перекреслить мій народ!В. Симоненко

Є в коханні і будні, і свята, Є у ньому і радість, і жаль, Бо не можна життя заховати За рожевих ілюзій вуаль. І з тобою було б нам гірко, Обіймав би нас часто сум, І, бувало б, темніла зірка У тумані тривожних дум. Але певен, що жодного ...

Читати далі...

Карикатура нашвидкуруч!Симоненко йде у президенти!Судове рішення про заборону КПУ ще не вступило у законну силу, тому купка утопістів-коммуністів висунула свого очільника- безкомпромісного борця з олігархатом на гроші олігархів, за світле майбутнє всіх зубожілих від політики діючої влади українців, Петра Симоненка кандидатом у президенти України.[Приєднана картинка]

Ось на тому й ущухла злива, Розійшлися з під’їзду всі. Ти брела по струмках, щаслива В загадковій своїй красі. Били блискавки ще тривогу, Розтинаючи небосхил, І веселка тобі під ноги Опустилась, чудна, без сил. Довго вітер уперто віяв, Але чомусь і він тепер, Зазирнувши тобі під вії, У волоссі твоєму вмер. Через вулиці нахололі Повз очей зачарований хміль Йшла ти в сонячнім ореолі Невідомо куди й звідкіль. Йшла, та й годі. Може, з роботи, В магазини чи на базар...

Читати далі...

Ну скажи — хіба це фантастично, Що у цьому хаосі доріг Під суворим небом, Небом вічним, Я тебе зустрів і не зберіг! Ти і я — це вічне, як і небо. Доки мерехтітимуть світи, Буду Я приходити до Тебе, І до інших йтимуть Горді Ти. Як це все буденно! Як це звично! Скільки раз це бачила Земля! Але ми з тобою... Ми не вічні, Ми з тобою просто — ти і я... І тому для мене так трагічно Те, що ти чиясь, а не моя. ...

Читати далі...