Мы не те, у нас чужие роли.

И куда то спрятался суфлер.

Жизнь с партера с возгласом- " Доколе?"

Нам выносит строгий приговор.

Занавес, гремят аплодисменты.

Зал взорвался криками- "НА БИС!!!"

Я люблю в такие вот моменты, 

За людьми смотреть из-за кулис.

Разные.... веселые и злые,

Слишком многогранен человек.

Для меня вы все сейчас чужие,

А порою нет родней во век.

Я и сам, примерял сотни ролей,

В маску постоянно облачен.

Был царем и даже мимо воли

Был суровым, грозным палачем.

Трудно было в маске, душно, тесно,

Был соблазн, я воевал с судьбой.

Но на сцене с вами был я честен.

И ни кто не видел мою боль.

Жизнь игра, а мы лишь в ней актеры.

И какую б я не выбрал роль,

Я всегда играю без суфлера!

И по жизни остаюсь собой!

У худрука двух знаменитых театров — юбилей

КИЕВ, МАЙДАН - район от Глобуса до Макдональдса.
ЛЬВІВ, МІЖ ШЕВЧЕНКОМ І ОПЕРНИМ
СУМЫ - СКВЕР ШЕВЧЕНКО, НА СОБОРНОЙ
ЧЕРНИГОВ - АЛЛЕЯ ГЕРОЕВ
ЗАПОРОЖЬЕ - ПЛОЩАДЬ ФЕСТИВАЛЬНАЯ, У ФОНТАНА

ХАРЬКОВ - ОТКРЫТЫЙ КОНЦЕРТ <<МУЗЫКА ЛЕСА>> - САД ШЕВЧЕНКО, АЛЛЕЯ ЗА
ПАМЯТНИКОМ ШЕВЧЕНКО
(LЮК, SunSay, Pur:Pur, Ч.А.Й.К.А., Оркестр ЧЕ и др.)

во всех городах : 19:00 - 19:15

ПРОСИМ О ПОДДЕРЖКЕ ДРУГИХ ГОРОДОВ УКРАИНЫ

2 июня, ночью, в Харькове был разогнан лагерь мирных защитников парка
им. Горького.
В ночь с 1 на 2 июня милиция объединилась с нанятыми уголовниками - и
вместе с ними избивала
безоружных людей.
На лагерь защитников шли наёмники с включёнными бензопилами, деревья
спиливали - несмотря на то, что
на деревьях сидели люди.
Журналистов избивали, разбивали камеры и микрофоны.
Впервые в Украине милиция выступила в одних рядах с бандитами - против народа.

Издания и телеканалы Украины предпочитают молчать о происходящем.

Украинская власть отрабатывает новые, бандитские методы обращения с
гражданином Украины.

Мир отмалчивается.

Украина безмолствует, погрузившись в проблемы отдельно взятого города,
села, семьи.

Помолчим вместе - и снова громко подумаем.

О Харькове - как новом полигоне для отработки методик влияния на
украинский народ.
О милиции, которая сегодня вместе с бандитами избивает народ - о
милиции, которая убивает.
Об Украине - которая должна наконец объединиться против общей опасности.
О будущем Украины.

Атрибуты:
жёлто-синие ленты, зелёные ленты и шарфы - обязательно

футболка с надписью маркером, фломастером, красками, здесь включайте
фантазию, чем крупнее буквы,
тем лучше - "Харьков" - обязательно

зелёная одежда - по возможности

зелёные воздушные шарики в руках - по желанию

Искусственная Йолка в руках - из картона, из бумаги, без надписей (НИ
В КОЕМ СЛУЧАЕ НЕ ПРИМЕНЯТЬ
НАТУРАЛЬНЫЕ ВЕТВИ - это может вызвать милицейский интерес и привод -
зачем нам неприятности? Мы
действуем исключительно законными методами) - по возможности и желанию

В 19:00 становимся группами (по двое-трое-пятеро - НЕ БОЛЬШЕ!) и
пятнадцать минут говорим громко и
выразительно исключительно об экологии и пользе лесов, о птичках,
цветочках, срубленных на венки
Йолках - НИ В КОЕМ СЛУЧАЕ НЕ ГОВОРИМ О ПОЛИТИКЕ - или же снова громко молчим.

В 19:15 - расходимся.

ВНИМАНИЕ! ЭТО ВАЖНО:
Не должно быть плакатов, никаких листовок, если вы захотите взять с
собой флаг - это может быть
только флаг Украины.
Выходим не на митинг, не на пикет - не стоит давать повод властям (в
Харькове арестовывали за
наличие плакатов)
Никакого спиртного - наличие в руках у присутстующих любой бутылки
приравнивается к провокаторству.
Отойди от такого экспериментатора подальше.
Правила безопасности будут опубликованы здесь же.

Цель акции -

1. показать властям (но в первую очередь себе и друг другу), что
Украина умеет видеть происходящее -
несмотря на попЫтки властей задавить распространение информации.

2. выразить солидарность с мирными протестующими в Харькове - как
понимание того, что завтра
"братки", вооружённые бензопилами, могут прийти в твой город. твой
дом, Твою семью.
Можешь быть уверен - милиция твоего города опять объединится с ними.

"ЛЕНТА ЗА ЛЕНТОЮ":
- просит помощи в распространении информации по блогам и по знакомым -
времени мало
- юридической поддержки
- присутствия журналистов

Правила предосторожности - под катом.

1. З часу <<Ч>> (не раніше, годинники можна всім настроїти за
http://www.skolko.in.ua/) всі учасники
візуалізують атрибутику і повільно прогулюються туди-сюди парами або
по троє (обов'язково такими,
але не більшими групами!) розмовляючи (всі розмови ведуться звичайним
розмовним тоном!) про величену
важливість ялин та інших дерев для України, їх унікальність, неземну
красу, необхідність примноження
хвойного запасу держави тощо. Наближаючись одна до одної групи можуть
вітатися кивком голови,
обмінюватися кількома фразами (тільки на означену тему!) або бесідами
тривалістю не довше 5-10
секунд, після чого продовжувати прогулянку.

3. По закінченні події (<<Ч>>+15 хв., якщо тривалість не буде
відкореговано) учасники повинні
приховати стрічкову складову атрибутики та, взаємно орієнтуючись
залишити (обов'язково!) місце
події.

Правила безпеки (важливо!)

1. Міліція. У відповідях на будь-які запитання вживання слів
<<акція>>, <<флеш-моб>>, <<зібрання>> та
інших, які б якимось чином могли вказувати за організоване колективне
дійство суворо забороняється!
Стандартні відповіді на деякі запитання: <<Що ви тут робите?>> --
<<Гуляємо удвох (трьох) з колегою,
давно не бачилися>>; <<Чому на вас лента?>> -- <<Це красиво, я люблю
таке носити>>; <<Чому на вас такі
футболки?>> -- <<Ми з колегою поспорили на каву хто красивіше зробить,
а Вам яка більш подобається?>>;
<<Ви знаєте тих людей>> -- <<Ні>>; <<А чому вітаєтеся?>> -- <<Та
побачили, що у них теж можливо таке змагання
то й кивнули головою, посміялися>>. Головним завданням міліції буде
спровокувати нервування та
грубість з боку учасника, що може бути кваліфікована, як порушення
г/п, образа співробітника і т.ін.
Учасник протягом події зобов'язаний стримуватися, не підвищувати тон,
щиро (не єхидно!) посміхатися
у відповідь, і якщо треба 10 разів відповісти на однакове питання --
спокійно відповідати повністю
уникаючи будь-якого розвитку теми розмови у будь-який сторонній бік.

2. Провокатори. Не виключена поява на місці події провокаторів
кримінального характеру. Для того,
аби зрозуміти принцип реагування на провокації треба зрозуміти їх
механізм і мету. Механізм
провокації -- це як правило, звичайні дрібні хуліганські дії (сходу
кастетом скоріш за все не
битимуть): образи, бикування, штовханина, запотиличники, ляпаси і
т.ін. Головна мета хуліганства --
викликати або гнів або ніяковість від публічного приниження. У першому
випадку провокується бійка з
подальшим втручанням і запровадженням до міліції, у другому -- страх
від беззахисності і бажання
звернутися до міліції. В обох випадках опонуюча сторона повністю
оволодіває ситуацією та виходить
переможцем. Єдиний вихід для учасника пересилити (принаймні, докласти
зусиль, що важко але варіантів
немає) гнів і розгубленість та спробувати перехопити ініціативу,
спрямувавши ситуацію у
незаплановане провокатором русло. Наприклад: <<О, Коля/Петя/Маша/Даша,
и ты здесь! Приве-е-ет! Как мы
рады тебя видеть! Как классно, что ты вернулся из
больницы/тюрьмы/командировки!.. Слушай, мне тут
Иван Иваныч такое рассказывал, как они с Петром Григоричем...
(бла-бла-бла вигадуйте за ситуацією)>>.
Група по двоє-троє допомагає це робити одночасно з декількох боків, що
підвищує безпеку та
ефективність. Непрогнозованість реакції -- єдине, що може знітити
противника відбираючи у нього
ініціативу, змусити полишити вас з відчуттям поразки. Ні в якому разі
не можна говорити з
провокатором по душах, розкриватися. Не можна вдавти з себе мученика,
показувати образу, навіть якщо
дуже образливо. Під час події групи повинні утримати періодичний
візуальний контроль.

2. Після події. Вищезазначені проблеми можуть виникнути під час
залишення учасниками місця події.
Щоб уникнути цього, або зменшити вірогідність необхіно:
-- одразу розпорошено полишати місце події тими ж групами, визначаючи
свій напрямок орієнтуючись на
решту;
-- хода повинна бути спрямованою, а не прогулянковою.
-- позбутися зовсім (за бажанням) атрибутики події;
-- уникати найближчих до місця події станцій метро;
-- зберігати (за бажанням) групу до віддалення від місця події на
безпечену відстань;
-- обирати (за бажанням) <<незручний>> маршрут;

http://community.livejournal.com/lenta_ua/28764.html

Приєднатися до події

http://blog.i.ua/community/343/453871/ - Дія перша.

http://blog.i.ua/community/343/453884/ - Дія друга.

У суботу вранці ми зі Светою зустрілися в МакДональдсі і пішли шукати готель. Спочатку нас зацікавив готель Зірка, бо був не далеко від вокзалу і поблизу центру, але, як виявилося то був прихисток для "продажной любви" з лабіринтами коридорів та маленькими кімнатками у які ледь вміщувалася двоспальна кровать... Тож ми швидко ретирувалися звідти і поїхали до готелю "Аркадія", що побудований і обслуговується у кращих традиціях радянської епохи. Номер після ремонту видався нам дуже милим та затишним. До того ж досить не дорого - 264 грн за добу. Ванна кімната дещо не добудована, нещодавно поміняні пластикові труби йдуть поверх плитки, але гаряча вода є цілодобово, хоч і висить об"ява, що використовувати її потрібно економно.

Поселившись, ми рванули до театру, бо вистава починалася о 12-й, тож на дорогу нам лишалося хвилин 45. Окрема тема це одеські маршрутки. Практично на вікні кожної великими буквами написано, що вони проходять повз вокзал та Привоз, а по обидва боки меншим шрифтом інші назви зупинок, які мені ні про що не кажуть і написані  досить вибірково, так, що повністю маршрут прослідкувати не вдається. Розраховуються тут при виході, якщо ти виходиш через задні двері, то передаєш гроші і називаєш зупинку де хочеш вийти... А Я ЇХ НЕ ЗНАЮ!!! Вартість проїзду тут теж змінюється в залежності від того скільки ти проїхав від 1,50 до 2,50 грн. Короче, до театру ми прибігли за 6 хвилин до 12.
Про театр ціла окрема історія! Як відомо він починається "с вешалки". Бабця-гардеропниця тут була одна на 4 відділи, тому їй швидко набридло приймати речі і вона більшість людей з легкими курточками відправляла так, мотивуючи, що в театрі прохолодно... Насправді було досить тепло, і в нашій ложі на першому ярусі було 10 чоловік, не рахуючи 3-х дітей. Одразу виникла асоціація з маршруткою і захотілося передати за проїзд... Першу дію ми достойно відсиділи, хоча маленька дівчинка, що сиділа з батьками перед нами сказала, що це ужасно і вона більше не прийде на це кіно! Насправіді балет танцював гарно, але досить довго. Якщо "Лускунчик" казка для дітей, то головні її глядачі почали нудитися вже в кінці 1-ї дії. Про другу дію навіть у програмці було написано дивно: "всі радіють від перемоги над мишиним королем і танцюють національні танці: іспанський шоколад, арабська кава, китайський чай, російські  пряники та французькі цукерки пастушок з пастушкою..." Виглядало це досить красиво, але коли вони вийшли плясать по 3-му разу це вже втомило... А якби не прочитали у програмці що саме нам намагаються донести цими напівнародними плясками-балетом, то навряд чи здогадалися б...

Внутрішнє оздоблення театру просто вразило, ліпні фігурки на стінах та стелі, статуєтки та позолочені підсвічнтки та люстри! Просто вражаюче. Але поєтичного дару у мене нема, то ж описати словами це не можливо. Окремі деталі дивіться на фото. За загальним враженням поїдьте в Одесу самі та купіть квитки на виставу!
Обідали в ресторані "Куманець" на розі Ланжеронної та Гаванної . Тут гарний інтер"єр в українському стилі, смачно готують та доволі великі порції. Ще нас приємно вразила кав"ярня "Прага" на Малій Арнаутській, яку ми знайшли цілком випадково. Тут готують смачну каву і великі порції смачних свіжих десертів! Спіймав себе на думці, що Одеса та Львів, здавалось би абсолютно різні міста з різною культурою та історією, дуже схожі між собою. А ще, я якось внутрішньо дивувався, коли бачив українську символіку та українськи сувеніри. Це місто ніби стоїть на межі між Російською імперією та Францією десь у 18-19 столітті. Особливо відчутний цей ефект на Приморському бульварі, коли по бруківці цокотять копита запряжених у карети коней.
Більшість будівель в центрі побудовані французькими архітекторами у 1882-1900 роках, про це свідчать пам"ятні таблички. Навіть дивно як стільки будівель збереглося після Другої Світової... Дуже втішає те, що багато будинків відреставровано, деякі реставрують, хоча є і такі, що завалилися від часу та людського недбальства...
Хоча і Одеса вже не та... Зазирав я у кілька знаменитих одеськіх двориків, де тьотя Сара мала смажити рибу, хлопчик Яша мав грати на скрипочці, а Абрам Моісеєвич читати газети і ругати радянську владу... На сонечку сохнуть дитячі речі, мабуть це вже внуки Яші, який закинув скрипку, пішов у бізнес і купив мерседес, що стоїть у дворі...

Неприємно вразило виховання дітей: мені не зрозуміло як можна бити пляшки об пам"ятник чи приводити дітей гратися у доганялки по пам"ятнику Голокосту...
За вихідні ми ще прогулялися по пляжу в Аркадії, пройшлися по Дерибасівській, сфотографувалися біля 12-го стільця у міському саду, побували у ресторані-пивоварні, купили розливних таїрівських вин та сувенірів, зайшли у Пасаж, який я міг би пропустити, якби не Света. В купе ми зайшли о 22:50, пипили чаю і невдовзі заснули! Взагалі, чудово провели час, що повністю відповідає моєму девізу "Відпочивати треба так, щоб ще довго не хотілося"!

День Землі був вчора. Про нього читайте нижче. А завтра в Києві в Маріїнському парку з 11:00 і до вечора приходдьте на масштабний фестиваль Дня Землі!

День Землі (англ. Earth Day) — відзначається щороку 22 квітня, ця назва, що використовується по відношенню до різних заходів покликана  спонукати людей бути уважнішими до тендітного і вразливого природного довкілля планети Земля. День Землі - це цивільна ініціатива, вона відкрита для приєднання будь-яких людей, груп і організацій. Перша «одноразова» акція цього дня пройшла в 1970 рік у США.... В даний час у більшості країн День Землі ігнорується політичними діячами (з Вікіпедії, укр.).

Починаючи з середини 1980-х років проявилися ознаки глобальної екокризи: споживання людством відновлюваних природних ресурсів перевищило можливості живої природи планети їх продукувати. На основі підрахунків цих показників щорічно визначається «день порушення балансу споживання» («overshooting day», «Hereinfall Tag»):  1987 р. — 19 грудня, 1995 р. — 21 листопада, 2007 р. — 6 жовтня, 2009 р. – 25 вересня. Таким чином, можна простежити тенденцію пришвидшення темпів вичерпання річного біоресурсного потенціалу планети та експлуатації біосфери за рахунок нащадків, що супроводжується необоротним виснаженням природи планети. Прогнозується, що як наслідок у найближчі десятиліття драматичним чином деградуватиме біосфера, що загрожує існуванню людей. 

9-10 березня 2009 року в Бонні (Німеччина) відбулася  зустріч Робочої групи ООН  високого рівня з питань загроз  природі планети. 50 висококваліфікованих  експертів розглянули механізми  глобальної стратегії збереження  біосфери на період після 2010 року, обговорили інструменти втілення плану дій щодо збереження біотичної різноманітності. У результаті зустрічі висунуто ряд концептуальних пропозицій щодо діяльності ООН у цій сфері. Було звернуто увагу на фундаментальне значення біорозмаїття у функціюванні біосфери, підтриманні стабільності клімату та життя на планеті, у тому числі існування сучасної цивілізації. 

Учасник зустрічі в Бонні, д.б.н. Ярослав Мовчан зазначає: «Стан біогеоценотичного покриву  України сьогодні характеризується його серйозним руйнуванням, спричиненим антропогенним впливом. Такий вплив пов’язаний насамперед із розвитком сільського господарства, гірничо-видобувної, металургійної та хімічної промисловості, населених пунктів, енергетичної та транспортно-комунікаційної сфери. Руйнування біогеоценозів та їх компонентів, у тому числі фітоценотичних, явища спустелювання, дегуміфікації, посилення процесів ерозії, підтоплення та фрагментації – виразні прояви екокризи. Мова йде про загрозу природній основі існування людства, держав та спільнот. 

Власне тому ця тематика стала одним із пріоритетів  сьогодення і зумовила потребу в започаткуванні політичних консультацій високого рівня з метою оцінювання ситуації та опрацювання варіантів наступної діяльності на рівні світових організацій та національних урядів. Кризовий стан світової економіки дає додатковий шанс щодо переорієнтації сучасної цивілізації з споживацького розвитку на екологічно-збалансований. Мова, зокрема, може йти про зелені інвестиції, альтернативну енергетику, інноваційні технології, створення стратегічного партнерства між країнам і різними секторами нового типу, залучення різних груп населення до такої еко-реформи. Ситуація закінчення терміну дії Кіотського протоколу може також стимулювати збереження біорізноманіття та формування глобальної планетарної угоди щодо живої природи».      
 

 В рамках  цьогорічного відзначення Дня  Землі варто задуматися, як ми  живемо, що ми робимо з живою  природою, і що буде завтра (і  яке воно буде!). Щодня ми довідуємося  про нові випадки знищення природного довкілля: риби в Київському і Канівському водосховищах, на Пслі і на Десні, про замерзлих звірів в пересувному зоопарку, про дельфінів в банках-дельфінаріях, про вирубані сквери в Харкові, Києві, Львові та ліси по всій Україні. Що далі і заради чого? Ще трохи грошей конкретному олігарху? І проблеми для всіх нас на багато років? Без позитивних зрушень в нашій свідомості, практиці природокористування, в способах і рівнях споживання майбутнє як сучасної цивілізації, так і Української держави є проблематичним. Майбутнє починається сьогодні, з нашого двору і міста, вулиці і лісу, річки і моря. І чи світ даруватиме нам радість життя в здоровому природному довкіллі, чи це буде бетон, смог, сміття, пеньки і джипи – залежить також від нас.   

Приєднатися до події

Был вчера в Молодом театре на Прорезной. Жутко не понравилось - покинули спектакль в антракте. Постановка бездарная, актеры играют ужасно. Такое впечатление, что студенты отрабатывают технические приемы игры на пришедших. "Вот так показывать, что тебе грустно, вот так, что тебе весело" - примерно вот так можно было бы охарактеризовать общее состояние дел на сцене. Все как-то наигранно и неинтересно. Черный квадрат по сравнению с этим - боги сцены. Про классические театры и говорить нечего. 

В общем, пришлось как всегда от прекрасного уйти к низменному и пойти пить пиво. Степень удовлетворенности несоизмеримо выше. Так что если брать в среднем по столице, то уровень театра начинает стремиться к уровню пивной. Это гипербола, разумеется, но вместе с тем, уровень "высокого" заметно снизился, даже на мой крайне дилетантский взгляд.

Или может именно из-за моего уровня театрального мне так и кажется? Театралы есть? Есть что возразить?

*КПЗ "высокое искусство"

Позвали нас вчера с Наташей в театр наши друзья – Саша и Маша Головани. Машу – москвичку, бросившую ради Саши родину - многие помнят по фестивалю Славутич, где она замечательно пела. А Сашу и так все знают.

Посещал вчера театр.

В связи с праздником, наверное, проходила выстава о любви чтоли. Или не о любви. Ну вообщем они когда-то любили, но со времен пошли измены и обман. Зал смеется, как будто чему-то самому себе разумеющемуся. Над чем смеялись-то? над собой? Странно, я не смеялся.

Из услышаного запомнил фразу, что мужчинам живется легче, чем женщинам. Они позже женятся и раньше умирают...

Чего хочет женщина? Каждый мужчина иногда серьезно, иногда с раздражением задавал себе этот вопрос. Особенно в ситуации стандартного, на первый взгляд, благополучия, – цветы, шампанское и дежурное «люблю» в трубку телефона. Казалось бы, живешь ты со своей женой, умницей, красавицей, что очень тешит твое самолюбие, ничего не подозреваешь, и вдруг, как снег на голову, звучит фраза: дорогой, а я к другому ухожу, и вся твоя жизнь рушится в одно мгновение, как карточный домик…
Место действия – Париж. Время действия – наши дни. Женщина – то прекрасная, то доверчивая, то несчастная, то изменчивая… Мужчина, вернее, мужчины – их трое, - с непредсказуемой реакцией на вполне житейскую ситуацию, а ситуация одна, повторяющаяся.
Так чего же хочет женщина? Оказывается, самую малость, всего лишь вашего внимания, немного живых, искренних чувств и уверенности в том, что ее любят