хочу сюда!
 

Татьяна

49 лет, весы, познакомится с парнем в возрасте 45-55 лет

Заметки с меткой «мандри»

24-25 грудня - Камянець-Хотин-Чернівці!!!!!!

24 грудня
Заселення в Гала-готель
Прибуття вранці в м. Кам’янець-Подільський
 Пішохідна екскурсія центром міста:  Польська та Руська брами, Польська та Вірменська торгові площі,  Вірменські бастіони та дзвіниця, Тріумфальна арка, церква св.Петра та Павла, Домініканський костел XIV – XVII ст., Кафедральний костел (унікальна пам’ятка архітектури - Брама Станіслава Августа, Мадонна на мінареті).
Відвідування  музеїв у Ратуші (експозиція «Середньовічний суд», експозиція «Магдебурзьке право», «Музей грошей»), Картинної галереї, Археологічного музею (на вибір).
Продовження пішохідної екскурсії: Скельний каньйон( до 40 м.), Турецький міст , Старафортеця – музей-заповідник XIII-XYII ст. та Новий замок (башти та підземелля, криниця, Боргова яма, діарама „Битва з турками 1672 р., Вежа Кармалюка). Стрільба з  середньовічної зброї (лук, арбалет).
Ввечері – вільний час та факультативи за бажанням
25 грудня
Автобусна екскурсія до історико-архітектурного заповідника - Хотинської фортеці. Замок-цитадель ХІІІ-ХVI ст. серед споруд України - одна з найбільш вражаючих. Її мури заввишки 30 м. пам’ятають  знамениту Хотинську битву в 1621р. В 1832 р. на території фортеці було збудовано нову церкву св. Олександра Невського. Аз нагоди 370-річчя Хотинської битви було відкрито монумент на честь гетьмана України Петра Сагайдачного.
Переїзд в Чернівці. Екскурсія по столиці Буковини - «Чернівці – маленький Париж». Ми потрапляємо в місто, яке нічим не поступалось Відню і було неоголошеною столицею Європи, місто, де тротуари підмітали букетами троянд і де книжкових крамничок було більше, ніж кав'ярень. Ви прогуляєтесь вуличками О.Кобилянськой, М.Емінеску та Вірменській, які зберегли романтику колишніх часів, відвідаєте 5 площ, побачите міську ратушу, театр, будинок колишнього Збербанку, Католицький костел та Кафедральний собор, Вірменську і П'яну церкву. І звичайно ж, справжня перлина міста - резиденція митрополитів Буковини і Далмації, (вх. квитки оплач. додатково), яка споруджувалась з 1864 по 1882 роки. В цій химерній за своєю красою споруді помітні візерунки української вишивки та буковинського килима, гуцульської писанки, легко прочитуються елементи різних архітектурних стилів, які створюють органічну цілісність неповторного ансамблю.
Виїзд у Київ

42%, 5 голосов

58%, 7 голосов
Авторизируйтесь, чтобы проголосовать.

Як ми ходили на Сивулю...

У четвер 16 червня 2011 року щось мені забаглося гір. Вирішила спитати
Любчика чи годен він піти зі мною в гори на вихідних. Любчик борзо
втішився і ми вже почали планувати логістику. Нараз я згадала, що Паша,
певно, теж пішов би з нами. І дійсно, Паша відмінив п'янку з нагоди свого
давно минувшого дня народження і швидко заметушився збиратися з нами в
гори.

Читати далі

Львів. Будинок інвалідів

На вулиці Клепарівській, №35 знаходиться колишній Будинок інвалідів, а нині Львівський державний університет безпеки життєдіяльності.

Будинок інвалідів було побудовано в 1855-1863 рр. під керівництвом архітектора Едуарда Каллера (за проектом арх. Т. Гансена) в аркадному стилі (Rundbogenstil) за розпорядженням та на кошти австрійського імператора Франца Йосифа І, за сприяння генерал-ад'ютанта кайзера графа Грюнера.

Триповерхова будівля у формах романської фортеці на головному та тильному фасадах має 26 скульптурних елементів і 8 барельєфів (авт. Ц. Годебський, А.М. Пер'є). Майже двохметрові скульптури Воїн (фігура чоловіка) і Спокій (фігура жінки) встановлені з обох сторін від австрійського герба, а палітра та кисть біля їхнього підніжжя символізують Науку та Мистецтво. Скульптурне оздоблення інтер'єру, на жаль, до наших днів не збереглося.

***********

Дивитись про Будинок інвалідів тут

***********  

Колиска - Мандри

Колиска

Автор - Сергій Фоменко (Фома)
Виконує гурт Мандри

Вітер колише колиску
серед зірок золотих,
ніжна та лагідна пісня
квіткою в серці горить.
Вітер колише колиску
в травах лелечих шляхів
і над бентежливим лісом
тая колиска святить втомлену Землю...

Богом посіяне древо
Матір-Земля догляда.
Дикі птахи та олені
куштують від  древа плода.
А зачаровані стежки,
що в'ються серед лободи,
повз вовчі ями та хащі
ведуть до живої води мандруючих й спраглих...

Теплим промінням зігріє
землю ранкова зоря
і  у  колисці пробудить Сонце дитя...


Набрано як почуто, неточності можливі.

Хай не буде... - Мандри

                    Хай не буде...

Диким птахом в сивих хмарах твоя пісня плиє небом, наче спалах, наче мрія, наче квітка з полонини,

[ Далі ]

Дочка мельника - Мандри

Дочка мельника

В мельника, чий млин на горі, чарівна дочка.
А у мене хата стара і в саду бузочок.
Я лежу й дивлюся у небо на білі хмари,
а пастух Свирид на горі пасе отару.

Гарнії волошки цвітуть в моїм садочку,
та іще гарнішії очі в мельника дочки.
От лежу й сумую один біля ставочку,
бо люблю я більше за все мельника дочку...

В мельника, чий млин на горі, чарівна дочка.
А у мене хата стара і в саду бузочок.
Я лежу й дивлюся у небо на білі хмари,
а пастух Свирид на горі пасе отару.

Ой, чий то кінь стоїть...

Ой, чий то кінь стоїть...

               Автор пісні - Народ; виконує Фома разом з іншими мандрівниками.

Ой, чий то кінь стоїть, що сива гривонька?

Сподобалась мені, сподобалась мені тая дівчинонька. (двічі)

Не так та дівчина, як біле личенько.

Подай же, дівчино, подай же, гарная на кОня рученьку! (двічі)

О-о-ооой !!!!!

Дівчина підійшла, рученьку подала.

-Ой, краще б я була, ой, краще б я була кохання не знала (двічі)

Кохання, коханнЯ... з вечору до раннЯ...

Як Сонечко зійде, як Сонечко зійде, кохання відійде. (двічі)

Ой, чий то кінь стоїть, що сива гривонька?

Сподобалась мені, сподобалась мені тая дівчинонька. (двічі)

 

                     Записано на слух, хто почує неточності, повідомляйте

Світ "Мандрів"

  
                     
Wierny przyjaciel

Jest w zyciu koja*cym balsamem
I najpewniejsza* obrona* .
Mozesz zgromadzic przerozne skarby ,
ale najcenniejsza*
jest prawdziwy przyjaciel .

Sam widok przyjaciela
wzbudza w sercu radosc ,
ktora wypelnia wnetrze czlowieka .
Z nim zyjesz w najglebszej jednosci ,
ktora napelnia dusze
niewypowiedzialnym szczesciem .


Pamiec o nim rozpala nasz umysl
i uwalnia od rozlicznych zmartwien .
Slowa te tylko ten rozumie ,
kto ma oddanego przyjaciela ,
kto spotykaja*c go codziennie
odczuwa cia*gle jego potrzebe
.
/ Jan Chryzostom /