Цілую усмішку твою, Як дощ траву, Як вітер листя. Ідеш… Розгублено стою — Усі стежки мої — зійшлися. Усі дороги мої — тут, Усі стежки мої — біліють. А ти ідеш… На тебе ждуть. Я зупиняти не посмію. Ну що ж? Іди! Нехай щастить! А я — поплачу, посумую. Я — не ловлю щасливу мить, Я тільки усмішку Цілую…(Ганна Чубач)

Я милі можу бігти без зупину,Щоб в очі твої зазирнутьІ серце моє до тебе линеІ мов на крилах душа летить.Та інший в тебе єБезмежно ти його кохаєш.Це добре, що любовУ серці твоєму розцвітає.Я знаю - третій зайвий,І третій знову я...Що ж, бажаю тобі щастяПрощай, любов моя.І зникну з твого життя, як те марево - Піду по світу долю я свою шукати,Але погляд очей милихНавіки буду пам'ятати.

Так закортіло прогулятися... вже вечоріло... пішов блукати вулицями міста... дивно... обійшов всі місця... набережну... центр.. парки... проспект.... і жодного знайомого обличчя!.... може я переплутав місто? так ні......ось вже й сонце зайшло... йшов додому пішки й слухав щось у навушниках, раптом побачив в світлі фар авто, котрі проносилися повз, малесенькі зірочки, які падали з неба. Одна, друга, третя... їх здувало вітром і несло прямо на мене. Раптом, щось потекло по щоці...Сльоза? ні не...

Читати далі...

Нестерпний біль і радість позахмарна; А сльози – не в очах – як метастази. Непереборний Ти… Любов - безкарна… Геть! Чи ввірвись! І вбий відразу… 28.03.2012 © Copyright: Марина Степанська Свидетельство о публикации № 10127

Біжить трамвай бруківкою старою. Дивись, у небі дощ, мабуть, дозрів. Кам'яні леви гордою красою Таки чарують і сторожать Львів. Під парасолями ховаються прохожі, В дощі відбилось світло ліхтарів, І їх самотність -- то моя сторожа, І неповторність їх -- то тільки Львів. Стареньких вуличок вузенькі лабіринти... І тут історія написана без слів. Ну ось, - годинник зазвучав і треба бігти, Тож як завжди: «До зустрічі, мій...

Читати далі...

[Приєднана картинка] [Приєднана картинка]*********************************О! Твої руки!...О! Твої очі!...Як не слухняні мої вуста....Cказати зараз тобi так хочу:Що, краще би iх не знала я...

Читати далі...

[Приєднана картинка] Мій "вихід"! Він тепер: "на біс"!***********************************Ця щедрість Почуттів; їх прояв!А ніжність губ… Любові миті...Занепокоєння. Захопленість, якоiНалаштування світу е, по-суті… ***** [Приєднана картинка]Твоi лагiднi дотики.... ******************************Твоi &nbsp...

Читати далі...

[Приєднана картинка] [Приєднана картинка] [Приєднана картинка] [Приєднана картинка] [Приєднана картинка][Приєднана картинка][Приєднана картинка] [Приєднана картинка] [Приєднана картинка] &nbsp...

Читати далі...

Мені зосталось мало жити. Ще менше — бути молодою. І я не стану ворожити — Піду на зустріч із тобоюІ ти приймеш мене як гостю: Посадиш в крісло, мовиш слово. І вийде все гранично просто Від поцілунків — до любові. А після... Боже мій, навіщо Було приходити сюди? Висока влада чоловіча Підкорить серце назавждиІ стане важко, стане гірко. Але вже нікуди втекти. І новорічну в небі зірку Моїм рукам не досягти. Не відректись, не відмолити, Того, що скоєно любов’ю. І я захочу довго...

Читати далі...

давня замітка, перероблена Ти тілу любий, серцю милий, Я не любить не маю сили. До тебе - всі думки птахами. Що відстань їм, яка між нами! Мед на вустах, крізь мряку промінь, В мені - бажання, спалах, пломінь!.. Як розлюбити?! О, мій милий! Лише кохати маю силу. 16.10.2009© Copyright: Марина Степанская, 2011 Свидетельство о публикации №11112040930