[Приєднана картинка]Протягом останніх років з’явилося багато досліджень, які свідчать про існування в минулому на території України потужного цивілізаційного ядра, яке дало початок кільком іншим культурам. При цьому, як правило, дослідники звертаються до прадавніх джерел (Геродот, Йордан тощо). Проте не менш переконливо свідчать про правдивість цієї гіпотези й пізніші джерела — географічні карти 16-18 сторіч....

Читати далі...

У XX столітті Україна пережила три голодомори: 1921-1923 рр., 1932-1933 рр., 1946-1947 рр., проте Голодомор 1932-33 рр. був наймасовішим і найжорстокішим. За даними істориків, у 1932-33 роках жертвами голоду, спровокованим адміністративними заходами радянської влади, в Україні, за різними оцінками, стали від 7 до 10 млн. людей. Це означає, що в ті трагічні роки Україна не долічилася від 10 до 25% свого населення, втрачаючи його по 25 тисяч людей в день, по тисячі — на годину, по 17 — щохвилини....

Читати далі...

Готуючи матеріали про Михайла Романишина (народився 16 серпня 1933 , помер 12 жовтня 1999 року), не міг припустити, наскільки протиприродним виявиться вживання минулого часу. Адже і досі не полишає відчуття присутності Михайла з його натхненним обличчям і доброзичливою усмішкою, пишним, просрібленим кучером, чистотою і багатством мови, дзвінким звучанням голосу. Не перестає виринати в пам’яті його образ, нагадуючи наше повоєнне дитинство, заняття малюванням...

Читати далі...

Існує чимало відтисків давніх сільських печаток нашого краю. Поле кожної з них заповнено відповідними символами, який відтворює історичний, господарський, природний колорит конкретного населеного пункту. Для прикладу взяти хоча б печатки Кострини, Солі та Заброді. На Костринській печаті зображений повернутий вправо, здиблений на задніх ногах ведмідь з відкритою пащею. На Солянській – повернутий вправо благородний олень з піднятою правою ногою. На третій –...

Читати далі...

Ірину Невицьку, я відкрив для себе, шукаючи матеріали довоєнного минулого моїх батьків –просвітян, про яке вони після трагічного березня 1939 року замовчували. Привернули увагу публікації заокеанської діаспори, з яких випливало, що Невицька проживала в Ставному. Рідне село , де працювали мої батьки, прихистило відому письменницю і політичну діячку після того, як за віденським арбітражем Ужгород відійшов до Угорщини. [Приєднана картинка] &nbsp...

Читати далі...

Ну уж очень понравилось Лично Мне. Я вообще поклонник Его "исследований". Считаю его человеком просветленным, не пошлым и даже есть что-то аристократичное, если так конечно можно выразиться ) Его официальный сайт ТУТа. Тут ВсЁ вот-такое. Сама ссылка на публикуемое: http://www.zadornov.net/3uho/. Сильно удивился начиная с Хрюшки и заканчивая БизнеСем ) В любом случае настойчиво рекомендую прочитать всё до конца. Выдержите это ) Теперь собственно сам оригинал, ну и удачного...

Читати далі...

 – одного iз засновникiв та активних членiв створеного в 1935 роцi у Великiй Британiї Англо-українського комiтету – "Українське питання" та "Україна: найбiльша проблема Європи"[ відкрити ]

Головним противником УПА був НКВД, а не Червона Армія. Про те, що УПА не воювала з Червоною Армією, розповів директор архіву СБУ Володимир В’ятрович. Він наголосив, що у архіві є документи про відносин між УПА і Червоною Армією. «Основним противником УПА була не Червона Армія, а НКВС, який проводив зачистки серед місцевого населення», – розповів історик. «Саме проти цих військ воювала Українська повстанська армія до середини 1950-х років». Також пан В’ятрович зазначив, що стереотип «вони...

Читати далі...

[Приєднана картинка] ...В ОДНОМУ ЧЕРЕВИКУ, ЗНЕВАЖАЄ БІЙЦІВ УПА, ЯКІ ГИНУЛИ ЗА ДЕРЖАВУ УКРАЇНА. В ТОЙ ЖЕ ЧАС НОСИТЬ УКРАЇНСЬКІ НАГОРОДИ І ВІДЗНАКИ І ОТРИМУЄ ПЕНСІЮ ВІД ДЕРЖАВИ УКРАЇНА, ОБОРОНЦЯМ ЯКОЇ ВІН СТРІЛЯВ У ПОТИЛИЦЮ...

60 років тому на Ужанській Верховині створили перші колгоспи. Саме 1948-1949 рр. стали для нашого краю початком суцільної або, як кажуть тепер, тотальної колективізації [Приєднана картинка] Господарська книга Сухівської сільської ради (Великоберезнянський район Закарпатської області) за 1946-1947 рр. дає нам уяву про стан господарств сухівських селян перед створенням «колгозу». Соціалістичні зміни тоді ще не були помітними. Так само, як і...

Читати далі...