хочу сюди!
 

Наталі

50 років, телець, познайомиться з хлопцем у віці 45-53 років

Замітки з міткою «археологія»

Таємниці трипільських біноклів

Трипільські «біноклі» – пам’ятка абсолютно унікальна, яка немає аналогів у жодній іншій культурі світу. Живучи в епоху енеоліту, коли людина ще тільки вчилася обробляти бронзу і мідь, наші Предки виробляли шедеври композиційного мистецтва, які сьогодні є зразком довершеності. Вони не просто малювали, вони розкривали суть Всесвіту, передану їм Богами, де кожна риска була – сакральною, одухотвореною і неповторною.  Ось як пояснював це сам Хвойка: "До всесвітнього потопу на узбережжях морів і океанів, шельфах, покритих родючим мулом, ще 70 тисяч років тому склалися ідеальні умови для розквіту цивілізації високого рівня. Якщо проаналізувати міфи, легенди, історичні відомості, то приходиш висновку, що та давня цивілізація, можливо, перевершувала навіть нашу, сучасну..." 

Джерело: http://spadok.org.ua/trypillya/ta-mnytsi-trypilskych-binokliv

це що, теж зелені чоловічки промишляли у Хотові?

Дивина та й годі.
Хто будує - невідомо, що будує - невідомо. Прям нагадує мені взяття аеропорта у Криму! Зелені чоловічки невідомої масті й племені. Але у Хотові історія значно старша і довше відбувається.
Тож, пам'ятку скіфського городища знищено. А ким - невідомо. Це як? Височіє потужне укріплення, обнесене рівчаками, камерами й кількома рядами колючого дроту ще й стінами високими - як зона надсувового режиму, з якої може втікти навіжена людина-звір. Аж дивитися страшно!
Записи з цієї теми в інтернеті, коли археологи намагалися запобігти будівництву, датуються 2009-м роком:
“Прокуратурою установлено, що будівництво ведеться невстановленими особами”... Оборонні вали скіфського городища знесено, працює техніка... “
"– У нас немає інформації, хто там будує. Ми самі розбираємося з цим." (сільрада села Хотів)

“Установлено, що на території земельної ділянки приблизно площею 3 га, яка межує з парком-пам’яткою садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення “Феофанія”, невстановленими особами протягом вересня цього року були виконані роботи з планування території (зняття верхнього шару ґрунту) та будівництва дороги до вказаного вище парку... Відповідно до інформації державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель у Київській області, дозвіл на зняття та перенесення верхнього (родючого) шару ґрунту не видавався. Як і не видавався дозвіл на проведення будівельних робіт інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю в Київській області... На даний час прокуратурою області вживаються заходи щодо встановлення винних у вказаних порушеннях осіб” (прокуратура)

Але сьогодні 2015-й рік, пройшло вже шість років. І ось, що ми бачимо на цьому місці:







Складається враження, що у нас взагалі земля - бери не хочу. Кому земельки української? Підходьте розбирайте!





На Луганщині знайшли військовий скарб кіммерійців

У Попаснянському районі Луганської області археологи центру "Спадщина" разом зі студентами Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля виявили скарб бронзової зброї в кіммерійському похованні Х-IX ст. до н.е.  Про це повідомляє УНІАН із посиланням на прес-службу СНУ імені Даля.                                                   При розкопках виявлено 15 предметів озброєння, серед них бронзовий кинджал, рідкісні типи наконечників списів, дротиків і стріл.

У повідомленні зазначається, що археологи з величезними складнощами знайшли всі предмети кіммерійського скарбу, які знаходилися в похованні."Предмети скарбу встигли розійтися по руках, а частина з них навіть потрапила у приватні колекції місцевих любителів давнини, - йдеться у прес-релізі. - Майже місяць археологи займалися розслідуванням, щоб встановити долю й місце зберігання кожного предмету з цього скарбу. В результаті вдалося з`єднати в єдине ціле всі складові частини унікального кіммерійського скарбу, який уже входить у науку під назвою "Білогоровський скарб".

Вся стародавня зброя пройде науковий аналіз. Після чого знахідка археологів займе центральне місце в експозиції з ранньої залізної доби України в археологічному музеї СНУ ім. В.Даля.

Довідка:   Кіммерійці ховали померлих у традиціях бронзової доби. Похований інвентар включав в основному керамічний посуд. Скарби з предметів озброєння дуже рідкісні, оскільки зброю берегли, передавали у спадок, ховали від чужих очей як велику цінність.Лише в поодиноких похованнях, які стосуються до категорії військових, знайдені кинджали, наконечники списів, частіше зустрічаються наконечники стріл, бронзові псалії (стержні на кінцях вудил) та вудила від кінської збруї.

Від автора блогу.  

Варто зазначити, що кіммерійці проживали на значній частині території сучасної України, займаючи фактично всю степову зону. В Європі це був перший народ воїнів - вершників. Сьогодні кияни та гості столиці в Археологічному музеї (вул Богдана Хмельницького) можуть побачити величезний за довжиною кіммерійський сталевий меч, що значно довший за варязькі чи давньоруські.                                                                                                                                                                      Прославив кіммерійців у своїй творчості один з провідних письменників у жанрі фентезі Роберт Говард. Правда сам автор *розмістив*  Кіммерію чомусь не в північному Причорномор'ї, а десь далеко на півночі Європи. Хоч у виправдання Говарда треба сказати. що він пояснив це *доісторичністю своєї історії*. Ну а роль Конана - варвара - головного героя Говарда у стала першою головною для майбутньої зірки Голлівуду Арнольда Шварценеггера.            

Щодо самих кіммерійців, то їх з території України витіснили у 7ст до н. е.  інші славетні воїни - вершники  скіфи. Але то вже зовсім інша історія...

") Золотому нашему!..

  
Тираъ створила відейку-присвяту для нашого спільного луцького друга. Він цими днями відзначає черговий Особистий новий рік..Зичимо всього йому доброго, світлого, прекрасного, щоб світ йому вповні повертав усе гарне, що в нього Златік вкладає.Сподіваємось на нові зустрічі та співпраці, дякуєм усім, хто є поруч із ним, підтримує його на роботі та в родині.

На Львівщині створять історико-археологічний заповідник.

Депутати Львівської обласної ради розпочали роботу над створенням історико-археологічного заповідника на території Стільська Миколаївського району Львівщини.

Таке рішення було прийнято на засіданні постійної депутатської комісії з питань культури, історико-культурної спадщини, духовного відродження та засобів масової інформації Львівської обласної ради. Про це повідомляє відділ інформації та зв`язків з громадськістю Львівської обласної ради.

За словами голови постійної комісії Ореста Шейки, львівський археолог та багаторічний дослідник Стільська Орест Корчинський протягом серпня-вересня підготує проект створення на території Стільського городища і прилеглих територій історико-археологічного заповідника. Після цього профільна комісія підготує проект рішення обласної ради і винесе його на затвердження сесії Львівської обласної ради.

Як зазначив ZAXID.NET Орест Корчинський (до речі, автор відкриття і наразі єдиний дослідник Стілько), Стільське городище – це найбільше місто Європи VIII–ІХ ст. Пам’ятку досліджували з 1980-х років з перервами до 2000 р. «Раніше тут проводилася Верходністрянська археологічна експедиція. Зараз вона не працює з ініціативи Національної академії наук. І безпідставно. Особлива наукова, культурна та історична цінність цієї унікальної пам’ятки у неймовірно великій, як на той час, укріпленій площі міста – 250 га, яка у кілька десятків разів була більшою за площі головних міст тогочасної Європи, зокрема давній Київ мав 9,7 га, вся укріплена площа. Але Стільсько не є окремий унікум, довкола нього ми маємо 60-100 км міста–сателіти, які  мають укріплену площу. Тобто територія, де ми знаходимося, - це фактично центральна частина слов’янського світу, на яких знаходяться замки міст, фортець, що свідчить, що цей регіон не був відсталим  в економічному, політичному і культурному розвитку, як про це писали російські і польські вчені, та й українські вчені першої половини ХХ ст., казали, що це провінція, одні казали, що це провінція Київської Русі, інші казали, що малопольські провінції. Виявилося, що ні на одній ні на іншій території немає таких об’єктів, а звичайно, що будівництво таких об’єктів вимагало грандіозних ресурсів і стабільної політичної потужної політичної організації, це говорить про те, що принаймні у другій половині VIII ст., на нашій території існувала держава, про яку ви чули і знаєте, вона відома з «Повісті минулих літ», з інших джерел – Велика (або Біла) Хорватія», - зазначив Орест Корчинський.

Довідка ZAXID.NET

Як зазначив Орест Корчинський, у 1981–1987 р.р. дослідження (Стільського городища) проводились на кошти Львівської обласної організації Українського товариства охорони пам’яток історії та культури. Зважаючи на особливу наукову історичну та культурну цінність городища, а також для поглибленого вивчення його та інших аналогічних пам’яток у Верхньому Подністров’ї, Академія наук Української РСР створила у 1987 р. постійно діючу Верхньодністрянську археологічну експедицію і надала їй довготривале цільове фінансування. З 1987 до 1992 р. експедиція працювала у складі Інституту суспільних наук АН України (сьогодні Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України), а у 1992 р. була переведена до Інституту народознавства АН України в якому діяла до 2000 р., на правах юридичної особи з окремими фінансуванням та балансом.

Миколаївська експедиція

На славній Миколаївській землі вже понад сорока років діє Миколаївська археологічна експедиція. Зрозуміло, що межі дії експедиції територіально змінювались, але залишалися в межах Миколаївської області. Змінювались і історичні епохи, які розкопувались археологами (від пелеоліту до середньовіччя і у зворотньому порядку). Та що там - за такий термін часу багато чого змінилось і в самій країні. Наприклад, змінилась країна - Радянський Союз розпався і повстала молода незалежна Україна. А Миколаївська експедиція продовжувала діяти.

В останні роки діяльність Миколаївської експедиції під керівництвом співробітника відділу енеоліту-доби бронзи Інституту археології Національної академії наук України Віктора Миколайовича Фоменка, який, власне, і постав як дослідник-археолог саме в цій експедиції, почавши, насправді, як експедиційний художник, зосереджена на охоронних розкопках в Доманівському районі Миколаївської області.

Охоронні розкопки - розкопки перед забудовою, затопленням, меліорацією земель тощо. Тобто охоронні розкопки закликані врятувати археологічний матеріал від руйнації.

В Доманівському районі Миколаївської області загрозу археологічним пам'яткам становить Южноукраїнська ГАЕС, яку почали будувати ще в 70-х р.р. ХХ ст., потім будівництво зупинилось на довгі роки, однак, 2005 р. знов розпочалось.

Археологічним пам'яткам на березі Південного Бугу - Бузькому Гарду, поселенням Виноградний Сад і Лідина Балка загрожує затоплення в результаті підняття води в Ташлицькому і Олександрівському водосховищах. Та що там - загрожує, частково острів Бузький Гард і поселення Виноградний Сад вже є затопленими. Я, як лаборант першої катеорії Миколаївської експедиції, в цьому році сама спостерігала за підняттям рівня води в Ташлицькому водосховищі. Частково наш розкоп на поселенні Лідина Балка був затоплений після початку і, звичайно, до завершення роботи.

Бузький Гард - центр казацької Буго-Гардівської паланки Війська Запорізького. Знаходиться на острові посередині Південного Бугу. Археологами під керівництвом співробітника Інституту археології Національної академії наук України Миколи Тихоновича Товкайла розкопані залишки будівель і козацька церква Покрови Богородиці. Таку унікальну пам'ятку слід музеєфікувати і використовувати для відродження козацьких традицій, розвивати на основі унікальної історичної пам'ятки і не менш унікальної природи Південного Бугу успішний туристичний бізнес. Однак острів вже наполовину затоплений, як частково затопленими є і Бузькі пороги в його районі. Пороги на Південному Бузі залишилися набагато вище за течією у Вінницькій області, а також в Миколаївській області під Первомайськом. Тепер байдарочники і інші любителі водного спорту їздять туди.

Навпроти острову Бузький Гард у балці знаходиться неолітична стоянка, яка зараз розкопується під керівництвом М.Т. Товкайла.

Поселення сабатинівської культури доби пізньої бронзи (XIV-XI ст. до н.е.) Виноградний Сад, назване за назвою найближчого села, також є частково розкопаним і частково затопленим.

Поселення Лідина Балка, назване за назвою балки, в якій знаходиться, являє собою багатошарове поселення. Тут по черзі жили представники трипільської і нижньомихайлівської культур доби енеоліту (IV  тис. до н.е.), ямної культури доби ранньої бронзи (ХХХІІІ/ХХХ-XXVII ст. до н.е.), катакомбної культури доби середньої бронзи (XXVI-XVIII ст. до н.е.) і сабатинівської культури. Вінчає все це хутір XVIII-XIX ст. Матеріали поселення цілком дозволяють музеєфікувати пам'ятку, однак, через перспективу затоплення цього зробити не вдасться.

За радянським планом будівництва, підняти рівень води планувалось на 150 м., що знищить острів Бузький Гард, поселення Лідина Балка і Виноградний Сад. Зараз атомщики обіцяють археологам підняти воду на 20,7 м. через три роки. Та, якщо гроші на це в них з'являться раніше, то вони зроблять це раніше. Причому, зі всього видно, що без попередження. Адже цього року незаплановано для археологів, але ж - заплановано для енергетиків, воду підняли приблизно на 3 м., чого цілком вистачило, щоб частина незафіксованих на кресленнях квадратів розкопу на Лідиній Балці перетворились на басейн.

Що саме цікаве, прокуратура області, за позовом екологів, визнала, що землі під затоплення були вилучені з Регіонального лагдшафтного парку Бузький Гард (зараз - Національний природний парк Гранітно-степове Побужжя) незаконно, тому і затоплення є незаконною дією, але робити щось далі в цьому напрямку прокуратура не збирається.

А що ж робити археологам? Вести розкопки восени і взимку і надалі, щоб встигнути врятувати бодай щось.

Державний історико-культурний заповідник "БУША"

31 травня відбудеться екскурсія славнозвісним заповідником "БУША",
що в однойменному селі Ямпільського району Вінницької області.
Виїзд із Києва 30 травня (п'ятниця) о 23:00.
Повернення до Києва в суботу ввечері.
Вартість поїздки - 150 грн.
Контакти:
Інформаційний Центр "СВАРОГ" - 223 57 47.


Фотозвіт сайту РОЗУМ можна бачити тут.

То шо ж воно таке???

http://photo.i.ua/user/400228/29791/591648/ . Це арка, всередині якої протікає  струмок. Знаходиться в 4-5 км від мого дому в лісі. Стоїть в низині на дні балки. Споруда часів 2ї світової. На мапі лінії оборони Києва - об'єкт 119. Недалеко від неї на ПН-ЗХ знаходиться дот(об'єкт 118), а південніше - висота з окопами. Надибали ми її минулої весни підчас екскурсії по лінії оборони. В загальному ми тоді знайшли близько 10 "об'єктів" , позначених на мапі, але із всіх увагу привернв саме цей. Арка стоїть на підмурку(фундаменті) з дерев'яних колод діаметром близько 2х обхватів. Частина її вже обвалилась. А оце літом вибирались до неї пейнтбол пограти, то фотка лишилась. Власне ми тільки місце шукали і вирішили знайти пам'ятну Арку. Так ми там і не пограли.... Але це вже інша історія.               Думка " що ж воно таке може бути" не покидає. Не сплю, не їм. Хто-небудь, скажіть шо це????ПЛІІІІІЗ!!!
Сторінки:
1
2
попередня
наступна