Учора Юлія Тимошенко і Юрій Луценко зробили гучні заяви щодо захисту Полтавської обласної бібліотеки для дітей ім. Панаса Мирного.

А вже сьогодні полтавці побачили відкриту реакцію загарбників дитячої бібліотеки. По периметру будинку вони почали у швидких темпах зводити дерев'яний паркан, а також руйнувати вікна. Раніше приміщення бібліотеки охоронялося працівниками приватної охоронної фірми. А сьогодні на вулиці постійно охороняє... працівник міліції (видно на фото), який ганяє мешканців Полтави від бібліотеки, щоб ті... не заважали зводити паркан.

Обурені полтавці телефонують журналістам і просять з'ясувати на чиєму боці зараз знаходиться міліція.

На фото: Зведення паркану навколо приміщення обласної бібліотеки для дітей.







Майдан.

Для тих, хто не бачив сюжет у новинах "5 каналу" про заяву Тимошенко у Полтаві щодо бібліотеку - це можна зробити тут.

У понеділок з 11.00 депутати Верховної Ради від «Народної самооборони» будуть пікетувати Генпрокуратуру. Про це повідомив депутат Юрій Стець.

Пікет проти затримання екс-глави Міністерства внутрішніх справ Юрія Луценка буде проходити біля Головного слідчого управляння Генпрокуратури по вул. Борисоглібській, 18.

За словами народного обранця, наразі до акції приєдналися п’ятеро депутатів: Юрій Стець, Юрій Гримчак, Олесь Доній, Володимир Ар`єв та Тарас Стецьків.

Депутати закликають «приєднатися до акції всіх хто розуміє, що це початок політичних репресій».

"Народна самооборона".

Служба безпеки України в процесі перевірки інформації колишнього керівника головного управління секретаріату Президента з питань діяльності правоохоронних органів Валерія Гелетея попередила вчинення групою осіб замаху на прем’єр-міністра, лідера БЮТ Юлію Тимошенко, який планувалося здійснити під час виборчої кампанії 2007 року.

Про це сьогодні на прес-конференції у Києві, відповідаючи на запитання журналістів, повідомила начальник прес-служби СБУ Марина Остапенко.

"Таким чином, злочинні наміри були зірвані, але головний підозрюваний (хто саме, не уточнюється) перебуває за кордоном. Наразі Юлії Тимошенко нічого не загрожує", - сказала вона.

Як повідомлялося, 11 травня 2007 року на той час керівник головного управління секретаріату Президента з питань діяльності правоохоронних органів Валерій Гелетей повідомив, що секретаріат глави держави має матеріали, в яких розписані схеми дестабілізації в суспільстві і схеми замахів на відомих українських політиків, зокрема, на лідера БЮТ Юлію Тимошенко, лідера громадянського руху “Народна самооборона” Юрія Луценка та інших.

24 травня прес-центр СБУ повідомив, що Служба безпеки порушила кримінальну справу за результатами перевірки інформації В.Гелетея про підготовку замахів на політиків.

Майдан.

Протягом учорашнього дня невідомі молодики вантажними машинами у невідомому напрямку вивозили майно Полтавської обласної бібліотеки для дітей ім. Панаса Мирного. Про це Майдан-ІНФОРМу повідомили працівники бібліотеки.

Керівництво управління культури Полтавської облдержадміністрації не робить жодних заяв з цього приводу. Так само продовжує мовчати керівництво Міністерства культури і туризму України.

Днями мовчазну блокаду навколо подій по дитячій бібліотеці у Полтаві вдалося прорвати завдяки зусиллям народних депутатів України депутатської групи «Народна самооборона» та журналістів «5 каналу». З достовірних джерел стало відомо про запланований приїзд до Полтави міністра внутрішніх справ України, лідера Громадянського руху «Народна самооборона» Юрія Луценка у справі захисту дитячої бібліотеки.

Майдан

У розпалі кровопролитної війни та на тлі провалу будь-яких реформ керівник президентської партії влаштував собі та дружині відпочинок на екзотичному острові. І не будь-де, а на екзотичному острові в Індійському океані - на Маврикії... І це в час, коли наші солдати стікають кров'ю, коли країна рахує копійки, щоб дожити до пенсії, зарплати чи соціальної допомоги, виявляється, є люди,  які вміють жити по-іншому, "по-новому". Це - Юрій Луценко, керівник президентської партії у парламенті. Керівник коаліції фракцій, який персонально повинен відповідати за реформи у країні. 

Дружина Юрія Луценка Ірина, яка долучилася до чоловіка у Верховній Раді, розповіла, що подарувала коханому на ювілей, на 50-річчя, йдеться у "Світському житті". За словами Ірини, вона презентувала чоловіку коштовну поїздку на двох на острів Маврикій, куди давно хотів поїхати її коханий. "Ми багато років не відпочивали разом. Тому я дозволила собі подарувати йому відпочинок на двох. Ми їздили відпочивати на Маврикій. Давно хотіли і вирішили", - поділилася Луценко. Вона одразу ж пояснила, де взяла гроші на такий дещо дорогоцінний подарунок. "Продавши в 2012 році бізнес. І це відображено дуже серйозно в моїй декларації, одразу кажу, для податкової. І кошти, частину з них, ми використали на те, щоб змогли провести цей час разом", - зауважила дружина Луценка.

 Маврикій - перлина Індійского океану, смарагдовий острів з чудовими пляжами і всім потрібним для того, щоб туристи могли сповна насолоджуватися тут відпочинком. Дістатися туди можна через Москву. Час польоту зі стиковками - 16 - 19 годин. Цікаво, чи не забули у Москві Луценки пообідати?  А скільки ж коштує, відпочинок у такому "раю ?  Відпочинок на двох на десять днів у п'ятизірковому готелі за системою "все враховано" обійдеться вам у суму чотири-п'ять тисяч євро.

Що там робили Луценки? Аж нiяк не реформи, якi потрiбнi країнi. А в цей час на сайтах в Українi виходили новини з такими цитатами Луценка: "Вiйна перейшла у фазу ресурсного змагання. Саме тому парламент має у єдностi усiх гiлок влади забезпечити армiю всiм необхiдним". "Час вимагає, щоб ми були готовi працювати без перерви, вночi та у вихiднi днi". Цитата дослiвна, у загальному доступi.  Ну яким же треба біти мурлом, щоб так насміхатись над нами?

А вже по приїздi iз заморських пляжiв Луценки мали нову радiсть - дружина полiтика, панi Iрина, теж стала народним депутатом. Тож тепер у парламентi - сiмейний пiдряд Луценкiв. Щоправда, ще пiвроку тому Юрiй Луценко заявляв, що двох Луценкiв у радi не буде. Мовляв, кумiвство та родиннiсть у Верховнiй Радi - неприпустимi. Ось дослiвно, що казав Луценко ще пiвроку тому: "Це недопустимо в полiтицi. Депутати з одної сiм'ї, з моєї точки зору, є неетичним". Або ось так: "Ми (родина Луценкiв. -- Ред.) дiйсно вважаємо, що це не правильно - двом полiтикам бути у Верховнiй Радi". Однак, очевидно, i тут злукавив. Спочатку Iрина Луценко в списку Блоку Петра Порошенка опинилася на, здавалося б, непрохiдному 70-му мiсцi, а вже минулого тижня стала нардепом - мiсце звiльнилось. Неетичне стало етичним.

 Наприкiнцi, за законом жанру, мала б бути мораль. Щось таке: пане Юрiю, назвiмо речi своїми iменами - ви вчинили негiдно. Два роки, якi Янукович дав вам можливiсть провести у тюрмi, щоб осмислити свої помилки, як показують останнi подiї, вас нiчого не навчили. Ось такою могла б бути мораль за нормальних умов. Але сьогоднi, дивлячись на засмаглу пику депутата ,  доходжу висновку, що життя нiчого не навчило не лише Луценка. Життя нiчого не навчило i нас. Iнакше Луценко нiколи б не опинився знову в парламентi.  

Міністр внутрішніх справ, лідер “Народної Самооборони” Юрій Луценко після короткого відходу у політичну тінь, знову на видноті, він з головою кинувся у вир політичного життя України.

Його оцінки фактам, подіям і людям, такі ж, як колись, – відверті, гострі, часом образні. Це можна судити з його розмови з журналістами у Центрі політичного прогнозування “Високого Замку”.

 
Про наслідки «п’яного дебошу» у Франкфурті-на-Майні

Після історії у німецькому аеропорту, через який зчинили такий ґвалт українські політики, я мав розмову з одним із керівників німецької поліції. Дізнавшись про реакцію нашої влади, він сказав: “Я знав, що мене каратимуть за те, що відбулося. Але я не думав, що українські ноти протесту будуть через те, що ми вас відпустили… У вас дивна країна”. Я відповів йому: “У нас, знаєте, на носі – вибори. А країна у нас – гарна...”.

Якщо політиків судитимуть із газетних публікацій, без перевірки фактів, тоді, згідно з даними у пресі і в Інтернеті, депутатів не просто треба відправляти у відставку – їх треба розстрілювати без суду і слідства.

Створено аж три комісії з вивчення цього інциденту. Я впевнений у своїй правовій чистоті, а оцінити політичний і моральний бік мають народні депутати.

Готую позови до тих українських політиків, які безпідставно звинувачували мене у всіх ймовірних і неймовірних гріхах, вимагатиму спростування, вибачення. Ці позови стосуватимуться пана Шуфрича, Джиги. Не позиватимуся до пані Герман, яка проголосила неправдиву інформацію, що нібито “регіонали” лікували мого сина - бо співчуваю її горю…

Що стало причиною загибелі її сина в автокатастрофі? Ми взяли аналізи у трьох учасників цієї ДТП – жоден з них не перебував у стані алкогольного сп’яніння. Попередня експертиза каже про те, що після зіткнення з BMW задній міст вантажівки вилетів, декілька десятків метрів обидва авто пролетіли по дорозі. Це може вказувати на те, що швидкість легковика перевищувала 150 км.

Про критику Ющенка. І Тимошенко – як «руку Кремля»…

Віктор Андрійович останнім часом робить гучні заяви. Ні як міністр, ні як політик не хотів би критикувати його дії. Робив це тоді, коли це було суспільно важливо. Сьогодні критикувати Ющенка не страшно, та й не потрібно.

Головне, щоб він достойно завершив свій президентський термін. Я не хочу бути людиною, яка хоч чимось зіпсує ці останні часи операції “Евакуація”, яку очолює Віра Іванівна Ульянченко.

Хто-хто, а я добре пам’ятаю, як прем’єр Тимошенко планувала націоналізувати “Промінвестбанк”, який контролює левову (за 70 відсотків) долю української економіки. Але тоді Президент Ющенко, Голова Верховної Ради Яценюк і голова Нацбанку Стельмах зробили все, щоб передати 75% акцій цього банку “Внєшторгбанку”, банку Кремля. То хто ж тоді є “рукою Кремля”?

Є багато прислів’їв про шапку. Тяжка шапка Мономаха, але без неї ще тяжче. Не важливо, з песця вона чи з кролика, але хочеться цієї шапки, і все…

Про діячів, які розповідають про “руку Кремля”, про те, які вони мудрі, що вони зробили б (але при цьому нічого не роблять) - я навіть говорити не хочу. У такий тяжкий час, в який живе країна, вчиняти так, як роблять вони, - це і не по-чоловічому, і навіть не по-людськи. Будувати політику “чим гірше – тим краще” можуть лише негідники.

Я не наймався агітатором за Юлію Володимирівну. Як політика поважаю її за те, що, на відміну від багатьох чоловіків, вона, маючи величезний рейтинг, не молиться на нього, а використовує задля України. З помилками, з успіхами - але як може.

У жовтні минулого року Тимошенко запитувала, що я думаю про можливість приєднання до коаліції Партії регіонів, і чи не краще піти в опозицію. Я сказав: якщо ви зараз ідете в опозицію, то можете вже формувати президентські апартаменти: виносити з Банкової трипільські вази і думати, що поставити замість них. Це було комфортно і гарантовано. Перейшовши в той момент в опозицію, Тимошенко перемогла б на виборах президента. Я сказав: Юліє Володимирівно, рейтинг політикам дається для того, щоб вони використовували його для держави, а не для себе. І нагадав слова Бальцеровича: є політика L і політика U. Бальцерович каже: я, на жаль, пройшов політику L, коли падає рейтинг через необхідні життєві реформи. Потім йде паличка, і, якщо пощастить політику, починається U.

Бальцеровичу не пощастило. Кажу: Юліє Володимирівно, я не знаю, чи пощастить вам, але маєте зробити те, що потрібно країні.

Є політики, в яких рейтинг постійно 3-4%, вони його постійно онанірують, і цим тішать себе на всю країну: вгору-вниз – 3-4, 3-4 (показує характерний жест. – Ред.). Смислу для країни в цьому не бачу ніякого. Є політики, яким людьми і Богом дано 30% рейтингу. Покладіть їх на благо країни і зробіть хоч щось – навіть якщо це буде буква L. Але потім, на пенсії, не буде соромно згадати, що зробили.

Я не впевнений, що мої слова на Тимошенко подіяли, але вона діє саме так. Тому, незважаючи на всі помилки і невдачі, я підтримував і підтримуватиму прем’єра.

Про широку коаліцію

Юлія Володимирівна стояла перед складним вибором. Пробувала працювати з “імпотентами” - не могла, не голосують вони за потрібні закони ніяк. А з цього боку – “бандити”. Люди не дали їй на виборах стільки голосів, щоб вона могла обійтися або без “імпотентів”, або без “бандитів”. То що їй було робити?

Тимошенко не дали жодної можливості впливати на виділення рефінансування через Нацбанк. У всіх країнах Європи всі прем’єри виходять з кризи шляхом зв’язаних коштів, наданих банкам для відновлення власного виробництва.

Скрізь виділяють кошти, які можна використати на автомобілелітакобудування, на прокладання доріг. У нас же їх виділяють на те, щоб купити валюту, вивезти її за кордон - і щоб потім Фірташ нам показав по телевізору картинку країни, яка бідує.

Тимошенко не дали жодної можливості для фінансової підтримки реального сектору реального виробництва. Їй не дали змоги провести приватизацію, а зароблені кошти вкласти на підтримку виробництва. Президент категорично не пропускав жодного плану приватизації. За його прем’єрства приватизація восьми обленерго - це правильно, а за Тимошенко – це “зрада національних інтересів”.

У Тимошенко нема впливу на обласні держадміністрації, де “зав’язано” багато речей, - від використання бюджетних коштів до життєзабезпечення цілих регіонів. Такі “палиці у колеса” можна перераховувати безконечно.

Тимошенко відповідає за все. Їй потрібно приймати закони. З ким – “імпотентами” чи “бандитами”? Спробувала з одними – не йде. Прийшли інші, давайте пробувати…

Якщо без жартів, приєднання Партії регіонів до більшості у парламенті було потрібним. У такий кризовий період прийняття законів повинно відбуватися без поділу на ідеології, тим більше, що йдеться про економічні і соціальні закони. Об’єднання голосів було би корисним для країни.

З іншого боку, я був не згоден з текстом підготовленої ПР і БЮТ Конституції. Однак “ширка” не відбулася не через Конституцію. Це сталося через позицію Кремля. Рішення Януковича на Зелені свята, яке було несподіване для всього його оточення, крім пана Льовочкіна і пані Герман, було продиктоване інтересами російської політики. У Росії є президент, і він зовсім неодноразовий, як хтось сподівався. І в Росії є потужний прем’єр. Наскільки я розумію, Кремль, тобто президент Медведєв, не хотів прецеденту обрання президента у парламенті. А далі всі розумні люди все зрозуміють… Всі знають, хто контролює парламент Росії, і хто не хотів би обрання президента у стінах цього парламенту. На щастя, дискурси російської політики врятували Україну від широкої коаліції, яка тягнула за собою непродуману Конституцію.

Якби питання ненародженої мегакоаліції стосувалося лише планів прийняття Конституції, я аплодував би цьому розвалу. Але йдеться ще й про повний параліч роботи парламенту, який “регіонали” влаштують до кінця цієї сесії і з початку наступної. Тому сказати, чи виграли в цій ситуації люди, які не сприймають союз з Партією регіонів, я не готовий. Ми то виграли – але чи виграє Україна в умовах кризи без парламентської дієздатності?

Про кандидатів у президенти і їхні шанси на перемогу

Тільки у нашій країні кролик може вірити, що він – цар звірів. Я добре ставлюся до Арсенія Яценюка, зустрічалися з ним у робочій і неробочій обстановці. Впевнений, що Яценюк має бути у команді керівників нашої держави. Але не можу повірити, що у 35 років людина, не маючи жодного опертя у парламенті, може очолити державу і дати їй ефективний розвиток. Це буде дуже прикольно, але не ефективно. Нехай не ображається на мене Арсеній Петрович, але не вірю, що такий вибір: а) може статися; б) буде корисним для країни.

Глава держави має бути таким собі циніком, який вже все знає, все відчуває, для якого “прєлєстниє пєсні”, дифірамби і розповіді про те, який він Обама, не мають жодного значення.

Якщо, не приведи Господи, Янукович стане президентом, всі знають, хто буде міністром фінансів, енергетики, хто очолюватиме СБУ. Якщо, дай Бог, президентом стане Тимошенко – ми також знаємо, хто ким буде. А яку команду приведе Яценюк? Будь-який інший кандидат, крім цих двох людей, – це чистий Ющенко з невідомими нікому “любими друзями”, які будуть призначені за невідомими параметрами. І ми матимемо невідомий результат.

Не серцем, а головою маємо усвідомити: йде вибір між Януковичем і Тимошенко. Янукович після свого рішення на Трійцю вирішив не просто балотуватися у президенти, а, в разі своєї перемоги, скасувати політичну реформу Конституції. Це означає, що він хоче бути повновладним самодержцем з усіма наслідками. Він буде з усією командою фірташів, які сьогодні є головними небезпеками для Української держави. Кожен, хто неупереджено аналізує діяльність “РосУкрЕнерго”, пана Фірташа і його вплив на Януковича і, між іншим, Яценюка, чітко може усвідомити, що чекає Україну при маріонетках-бізнесменах з необмеженими повноваженнями. Я робив усе, щоб кучмістських повноважень не було у нікого, і не хочу повернення до тієї напівдиктатури. Мене, як і всіх, дістав бардак, як і всім, хочеться порядку. Але ціною диктатора-маріонетки в руках пройдисвітів і злодіїв – порядку не хочу.

За всіх образ, які є в суспільстві на Тимошенко, при всіх помилках, які вона допускала, і ще не раз, напевно, допустить, вибір простий: або ми отримаємо на чолі держави українського політика, демократичний устрій політичного і економічного життя країни, або диктаторський режим з контролем Кремля.

Якщо хтось вважає, що можна взагалі не йти на вибори, то це завершиться погано – крайня хата горить першою. Тому під час президентської кампанії я візьму відпустку і агітуватиму за кандидата у президенти Юлію Тимошенко.

Про особисту політичну перспективу

Ті, хто мене підтримував раніше, підтримують і тепер. Нічого немає поганого, що є більше тих, хто мене не любить, ніж любить. Я не наймався жиголо ні до кого. Є 20 відсотків людей, яких я влаштовую. “Народна Самооборона”, яку я намагався зробити командою, має малий рейтинг. Дуже шаную своїх депутатів, друзів, які стійко працюють у “НС”. Інколи вони роблять прикрі заяви, інколи навіть проти мене, але вони ніколи не зрадили принципів, не підвели команду. Однак вони не змогли добитися, щоб рейтинг “Народної Самооборони” прирівнявся, принаймні до рейтингу Луценка.

Чи можна повторити “НУ-НС”? Ні, не можна. Я не хочу нічого мати спільного з політичною силою Віктора Ющенка. Чому? Скажу про це, коли не буду міністром, а він - Президентом. Не вдаватимуся у деталі, але я глибоко ображений і глибоко зраджений багатьма речами, які Ющенко говорить не публічно – вони кардинально різняться з тими речами, які він каже на людях.

Оскільки я завжди сповідував об’єднання демократів, то працюватиму серед них. Стрижнем такого об’єднання може бути Тимошенко. Кажу так не тому, що хочу піти під чиюсь “парасольку”. Я був би щасливий у цьому житті і без міністерського, і без депутатського портфеля... Якщо буду затребуваний, то буду політиком об’єднання, а не представником чергової 3-4-відсоткової сили. Лише крупні політичні сили з усталеними принципами можуть дати Україні перспективу.

При зміні урядової команди міністром внутрішніх справ бути вже не захочу. Хотів би попрацювати у політичній площині. Я втомився підбирати слова “затриманий за скоєння злочину”, “людина, якій пред’явлено звинувачення”. Хочу бути таким, яким був, – веселим і прямолінійним.

Джерело: "Високий замок"

Напиться как министр Луценко
чтоб полицаев замесить!
Пусть Президент даёт оценку,-
народ поймёт- и всё простит.
Простые эти полицаи
писать не станут протокол,
потратятся на лейкопластырь,
шепнут: "Лети в Сеул, хохол...",
припомнят де`довские песни
о Волге-матушке-реке,
взгрустнут о Фатерлянде тесном,
добавять шнапс к своей тоске.
Избитый фриц ко Дню Победы
вполне разжалобит брунгильд.
Мы с немцем- дальние соседи,
а значит, изредка- враги.

 

Якщо крісло міністра юстиції звільниться, то на нього претендуватиме група «Народної самооборони», -  повідомив Юрій Луценко.

Лідер «Народної самооборони» сказав, що Мін’юст міг би очолити або народний депутат Віктор Шемчук, або екс–заступник Голови Верховної ради Віктор Мусіяка. За словами Ю.Луценка, «Народна самооборона» має претендента й на посаду міністра культури – депутата Олеся Донія.

Юрій Луценко прокоментував і можливість інших урядових призначень: «Одностайно всі групи впливу всередині демократичної частини «НУНС» прийняли рішення не міняти міністра освіти. Я з радістю прийняв це рішення — мені також надзвичайно імпонує і постать пана Вакарчука, і його діяльність на посаді».

Також в уряді, найімовірніше, залишаться міністр будівництва і регіонального розвитку Василь Куйбіда, міністр з питань житлово-комунального господарства Олексій Кучеренко та міністр охорони здоров`я  Василь Князевич, - розповів Юрій Луценко.

"Народна самооборона".

Юрій Луценко - гість програми «Час» на 5 каналі

Чули, що будуть визначатися представники «Нашої України» з тим, чи залишаться в уряді. Чи визначився з цим міністр внутрішніх справ Юрій Луценко?

Я думаю, що не мої колеги визначаються зі своїми бажаннями, а вони визначаються, чи виконувати забаганки руйнівника демократичної коаліції пана Балоги, який ще більше хоче дестабілізувати ситуацію в демократичній коаліції. Йому мало того, що він особисто вночі телефонними вказівками розвалив коаліцію, яка була, в принципі, суперечливою, але працювала. Тепер він хоче зруйнувати ще й уряд - останній острів стабільності. Я не збираюся такі нерозумні речі виконувати. Я буду залишатися міністром внутрішніх справ, виконувати свої обов’язки, і бачу своїм завданням забезпечити порядок і закон в країні, аби політичні чвари у верхах не перекинулися на громадські протистояння внизу.

У мене, наприклад, наступного вівторка прийом. Я знаю, що прийде до мене не менше півтори сотні людей. Я їм не можу написати папірець, що за велінням Балоги я не хочу працювати міністром. Мене обрали люди і я буду працювати міністром внутрішніх справ стільки, скільки це мені відпущено згідно з Конституцією, а не за забаганками з будь-яких деструктивних кабінетів.

Коли створювалася демократична коаліція, тоді ваша посада – міністр МВС - відносилася до так званої квоти Президента. Не думаєте, що тим, що ви хочете залишитися на цій посаді, ви йдете всупереч волі глави держави?

Бачите, це не Балога, і навіть, при всій повазі, не Президент проїхали в 2007 році 277 мітингів, бачачи мільйони людей, їхні очі на вулицях. І не вони, а я давав гарантії того, що ця коаліція демократів – БЮТ, НУ та інших демократичних сил, в тому числі і «Народної самооборони» - буде працювати на благо України. Я ці гарантії давав. І що сталося у них уночі, що вони раптом захотіли зламати цю коаліцію, я не розумію. Чому я маю нести відповідальність за чужі примхи, за чужі амбіції, за незрозумілі мені плани чергових перевиборів, які тільки погіршать ситуацію і в демократичному таборі, і в Україні в цілому. Я не збираюся грати в чужі, при чому, не українські ігри.

Я представляю політичну силу – «Народну самооборону», без якої не було б перемоги демократичних сил на попередніх виборах. Ви правильно сказали, посада міністра МВС - це умовно квота Президента. Але я представник «Народної самооборони». Я, в кінці кінців, доклав чимало зусиль, аби помирити БЮТ і НУ і здобути спільну для демократів і для більшості українських виборців перемогу. Чому сьогодні я маю залежати від примхи окремих людей, навіть високопоставлених. Я цього ніколи не робив в своїй кар’єрі і не збираюся далі робити. Стільки, скільки мені відпущено часу, я буду виконувати те, що обіцяв своїм виборцям і пишаюся цим.

Чи знаєте ви про настрої інших міністрів? Мабуть, вам відомо, що вони мають зробити саме в суботу.

Я не буду розписуватися за колег. Я розумію, як їм важко. Більшість із них прекрасно розуміє нерозумність того кроку, який так поспішно зробила «Наша Україна». Давайте повернемося знову туди. Кажуть, що БЮТ проголосували не так з Партією регіонів. А що, до цього НУ ніколи не голосувала з ПР не так, як БЮТ? Неправда, голосували. Кажуть, що Юлія Володимирівна має контакти з Москвою. А це заборонено прем’єру з сусідньою державною? Чи, можливо, Балога, не їздив в Москву? З помпою і разом з Богатирьовою? Чи Віктор Ющенко там не бував? Та це нормальне явище. Це треба тільки вітати. Що сталося такого, що раптом оголосили кремлівський зговір. Кажуть, що проголосувати за спеціальні комісії в парламенті. Я не полінувався, відкрив спеціально виступ Віктора Андрійовича Ющенка 2003 року, який виступаючи проти Медведчука, казав, що нам не потрібна нова Конституція, нам треба прийняти закони в розвиток існуючої. В першу чергу, спеціальні комісії парламенту, які нададуть цьому парламенту повноваження. Що змінилося?

Повноваження для прем’єр-міністра. Ви прийняли його у тій редакції, яку пропонувала Партія регіонів, а не президент.

Дійсно є питання, з якими і я не зовсім погоджуюсь. Наприклад, зараз, з моєї точки розу, невиважені реваншистські плани прийняти зміни до законів, які можуть зруйнувати баланс влади. Це стосується і елементів міністерства внутрішніх справ. Але я розумію, що така солодка помста Банковій, яка об’єднала сьогодні депутатів від БЮТ та ПР, не завжди є продуманою. Кажуть, що неправильно проголосував БЮТ за закон про Кабмін. Що після цього роблять нормальні люди – сідають за стіл і кажуть: панове, ми так не домовлялися, давайте знайдемо компроміс, давайте відіграємо назад, давайте поговоримо один з одним. Але без жодних розмов в нічному режимі вийти з коаліції, поставити всіх перед шоком, розвалом того, чого ми добивалися весь 2007 рік. Тільки налагодилося життя, тільки починає розвиватися економіка, тільки зупинили інфляцію, тільки піднімають заробітну плату, наприклад, міліціонерам, як і всім бюджетникам. Зараз вночі треба розвалити коаліцію, бо один закон не так проголосували, причому не остаточно, а в першому читанні.

Не в законах питання, а в тому, що Балога з самого початку не хотів демократичної коаліції. Робив усе, щоб ми програли ці вибори. Він планував широку коаліцію з ПР. Йому це не вдалося. Ви всі пам’ятаєте, як його люди не хотіли підписувати коаліційну угоду, потім не хотіли голосувати за прем’єра і вся країна була свідком того, як шукали один-два голоси, довго бігали по коридорах з усіма телефонами. В тому числі я передавав слухавку від Президента, який давав вказівку виконувати угоду, яка була обіцяна мільйонам виборців. Тепер, куди б я не приїхав, мене питають: а що у секретаріаті Президента немає телефону?

Вони листи один одному пишуть. Кожен день на екрані з’являється якийсь клерк, який пише листи. Слухайте, хай сядуть і розмовляють. Вони обіцяли працювати разом. Балога цього не обіцяв, він не був на виборах, він не був на мітингах, він знає тільки свій особистий інтерес – земля, земля і ще раз земля. Юлія Володимирівна йому тієї землі не дає. Отже, в нього простий закарпатський крок – значить треба усунути Юлію Володимирівну.

Питання не в голосуванні! Була знайдена зачіпка, аби зруйнувати ефективно працюючий демократичний уряд з усіма складнощами його існування і, нарешті, почати руйнувати владу в цілому. Сьогодні стоїть завдання зруйнувати Верховну Раду. У нас уже немає спікера, у нас немає коаліції, у нас тепер хочуть міністрів вивести із уряду. Залишиться єдиний орган влади – Балога – на всю країну - велике Закарпаття, яке буде керувати всім і всіма устами своїх десяти заступників.

«Народна самооборона» піде в опозицію теж?

Почнемо з аналізу того, що сказав пан Кириленко. А він сказав, якщо буде створена така коаліція. А я тоді запитую, а що зробити для того, аби для нас така небажана коаліція не була створена. Ще раз кажу: «Народна самооборона» пропонує просту річ – НУ-НС і БЮТ сідають за стіл, запрошують також пана Литвина, який має бути стабілізаційною частиною, аби знешкодити той партизанський загін імені Балоги, який руйнує коаліцію. Сісти за стіл і втрьох, як рівноправні партнери, порозмовляти про те, як допомогти сьогодні стабільності розвитку на демократичному європейському шляху нашої країни.

Справді думаєте, що вони домовляться?

Справді думаю, що так має буди для відповідальних політиків. Я спілкувався з усіма серйозними політиками демократичного табору, і всі вони намагаються достукатися до серця і розуму Президента. Можна сісти, порозмовляти і я впевнений, що ми знайдемо компроміс. Я, на жаль, не маю такого контакту з Президентом уже багато місяців. Тим не менше, ще в квітні казав йому просту річ: Віктор Андрійович, ви - глава держави, ви маєте стати над сутичкою. Для цього варто лише зробити прості речі – звільнити Балогу, який явно є деструктивним елементом і грає в чужі ігри. А з іншого – можливо, потрібно добитися публічних гарантій БЮТу про недоторканність Конституції. І далі працювати, бо людей цікавлять зовсім не статті Конституції і не розподіл влади, а прості ефективні речі, які від нас вимагають і які в нас виходять.

Як буде діяти «Народна самооборона», якщо «Наша Україна» буде в опозиції?


Наразі НС публічно заявила свою позицію. Ми закликаємо всіх наших партнерів з демократичного табору сісти за стіл із Блоком Литвина і домовитися про створення нової стабілізаційної коаліції. Я впевнений, що Володимир Михайлович є мудрою людиною і може у важкий час довести країні, який їй потрібен Литвин.

Я також впевнений, що НУ зможе найти в себе мужність зробити крок назад, можливо, вигнати деструктивних діячів і працювати на національний інтерес. Заявити про те, що ми завтра йдемо в національну опозицію - це легко. Взагалі, здатися – завжди легко. А от відвойовувати свої принципи і зробити обіцяне виборцям – важче.

Я закликаю сьогодні всіх свої колег «нашоукраїнців» згадати, як на всіх морозах, на всіх спеках, на всіх мітингах 2007 року ми обіцяли, що будемо працювати. Попри будь-які амбіції.

Може справді, варто роз’єднатися? Чи це тільки бажання «нашоукраїнців»?

Можливо ,комусь не подобається самостійність НС, але ми маємо на це повне право. Хоча би тому, що могли б спокійно йти в парламент самостійно, але обрали важчий шлях, але суспільно більш важливий – об’єднати за руки конфронтуючих на той момент НУ і БЮТ. Наш план вдався, ми нікому не обіцяли, що будемо силою однієї людини, навіть дуже шанованого Президента. Ми не обіцяли, що будемо підспівувати різним невідомим нам планам. І сьогодні ми несемо конструктив, закликаючи сісти за стіл переговорів.

Якщо гіпотетично уявити, що коаліція БЮТ і ПР буде створена, як буде діяти НС?

По-перше це може бути лише тоді, коли остаточно «балогану» і його підспівувачам із НУ вдасться розвалити демкоаліцію. Тоді країна стане перед вибором: або чергові перевибори, або неприродній союз. «Народна самооборона» не приєднається до такого неприродного союзу. Ми з розумінням поставимося до будь-якого рішення тих, хто буде грати в свою гру, бо ми менші в цьому парламенті. Тим не менше, ми не будемо голосувати за такий союз. З іншого боку, я вважаю, що чергові перевибори не менш проблемні для країни. Вдумайтеся у перспективу: перевибори до парламенту, наступні – вибори президента, далі – вибори до місцевих органів влади. Потім новообраний президент точно не знайде спільної мови з новообраним парламентом, знову його розпустить. Ми втратимо державу!

Наступає час істини. Відповідальні діячі, які б посади вони б не займали, але, в першу чергу, Президент, прем’єр, спікер, лідери демократичних фракцій мають сьогодні взяти відповідальність за те, що буде з країною: або стабільність європейського поступу, або загроза для нормального функціонування української держави. Бо рівень довіри до проекту «Україна» стає загрозливо малим.

Якщо будуть дострокові вибори, «Самооборона» піде самостійно?

Я б хотів, щоб не було загрози дострокових виборів. І не тому, що їх боюся. Смію вас запевнити, що я не займався партією з дня свого призначення на посаду міністра. Проте, коли всі заговорили про дострокові вибори, звичайно, це схвилювало наших активістів, ми замовили соціологію, подивилися.

Рівень довіри особисто до Луценка – точно такий, яким він був в 2006 і 2007 роках – близько 20%. Повна довіра політику Луценку. Я думаю, що це добрий старт для будь-якого політичного проекту, якщо це знадобиться. Сьогодні країні важливіший стабільний розвиток і вже досить політикам ходити до людей. Виборці вже тричі сказали, яку коаліцію вони хочуть – вони тричі голосували за демократію.

Зауважу також той факт, що стосується соціології. Не варто мірятися рейтингами, варто згадати київські вибори. Вони показали, що недомовленість демократичних сил висунути єдиного кандидата в мери підштовхнула всіх свідомих виборців виїхати з Києва і не проголосувати взагалі. Голосували люди, котрі потребують підтримки. Я назвав би це час «Ч» - час Чернівецького, хто більше дасть. Решта людей, хто вміє аналізувати, відмовляються голосувати. Ті ж, хто потребує допомоги, чекають свого «ч».

Я боюся, що ще одні позачергові вибори можуть привести країну до чергового рівня деградації політичного розвитку. Я закликаю всіх політків схаменутися в свої амбіціях і дозволити владі побудувати нормальну країну!

Джерело: http://www.nso.org.ua/ua/news/2693

Всі статті  |  Версія для друку  ::  Додати  |  Редагувати Когда смотришь на это судебное действие в Украине по так называемым делам Тимошенко и Луценко, то становится совершенно понятным почему в Европейском суде Украина занимает одно из ведущих мест в Европе по количеству поданных жалоб на неправомерное решение украинских судов -около 4 тысяч жалоб. А сколько незаконных приговоров,когда люди не находят ни средств  ,ни сил обжаловать эти неправосудные решения. Всем видно, что обвиняемая сторона не имеет никаких реальных шансов защищаться : - невозможно добиться защите отстранение от ведение процесса судьи, который неопровержимо  и очевидно  стоит на позиции необъективности и предубежденности к обвиняемой. Он выносит решение по ходатайству стороны защиты о недоверии к нему с такой же необъективностью и предубежденностью, как и по другим вопросам. И это как по делу Тимошенко, так и по делу Луценко.  Возникает юридический казус, когда норма конституции по обеспечению для подсудимой справедливого и и объективного суда не обеспечивается именно потому,что это вопрос решает тот, кто эти нормы нарушает. И нет инструментов эту беззаконие остановить, в корне задушить его.  Надежда на аппеляционный суд при такой форме защиты не имеет практической перспективности их необъективное решение уже в Украине не может быть обжаловано. Даже в Советском Союзе был Верховный суд республик, СССР, да и в ЦК КПСС поступало много жалоб и они там решались, а теперь отменена юрисдикция ВСУ в части пересмотра жалоб на справедливый суд, эти ребята превратили его в методологический орган по разъяснению правил судопроизводства. - сторона защиты лишена открытости суда и теперь беззаконие судей и прокуроров творится в кулуарах, удаляются из зала суда депутаты ВР, позволяющие отдельные реплики или аплодисменты - запрет судьи Киреева вести  дело Тимошенко  защитнику и депутату Власенко  из-за того, что он не сел, когда судья этого требовал есть не только неадекватной реакцией на мелкое событие ,но есть грубое нарушение закона, которое не предусматривает за такое - запрет защитнику защищать свою подзащитную ,закон предусматривает денежные штрафы, удаление на одно заседание. Еще больше удивление вызывает действие судьи в том, что он за это требует в адвокатской ассоциации лишить Власенко лицензии на адвокатскую деятельность. - судья откровенно отнимает право защите ознакомится с делом, не дал он этим законным правом воспользоваться Титаренко, доведя его до сердечного приступа и после этого судья подал на Титаренко жалобу в ассоциацию адвокатов о нарушение норм адвоката. Не дает о предоставленной нормой закона правом на ознакомление адвокатов Сирого и Плахотнюка. И этот беспредел видят все, это никто не хочет остановить. А ведь Янукович гарант конституции. ВР должна эти вопиющие нарушения Конституции рассматривать иначе народ не понимает зачем пишется основной закон. - не допустил судья к делу американских адвокатов, а в 2005 году на заседании ВСУ были допущены со стороны Януковича иностранные адвокаты из США и Швейцарии. Они активно участвовали в процедуре судебного заседания  выступали, задавали свидетелям вопросы. Что сталось теперь, почему нельзя привлекать американских адвокатов Тимошенко? - еще одно вопиющее нарушение норм закона - по просьбе защиты не приобщаются документы, которые представляет в свою защиту обвиняемая- документы международных аудиторов, признанных во всем юридическом мире. Хотят иметь только доказательства стороны обвинения.