Президент Віктор Янукович стане почесним професором Московського державного університету.

Про це повідомляє Газета.ru з посиланням на прес-службу МГУ.

У ході візиту до Росії президент України прочитає студентам і викладачам МГУ лекцію, після чого йому вручать диплом і медаль почесного професора.

Як відомо, Янукович вже є доктором економічних наук і професором, що не завадило йому під час попередньої виборчої кампанії вписати в свою автобіографію слово "проффессор" з двома "ф".

Курйози, пов'язані з помилками Януковича численні, нагадує Газета.ru.

Так, він називав поетесу Анну Ахматову - Ахметовою, російського прозаїка Антона Чехова - великим українським поетом, плутав Північну і Південну Осетії, Чорногорію з Косово, гору Афон один раз помістив до Палестини, а Ізраїль назвав європейською країною.

Українська правда.

     Мій дід, розповідаючи про свою службу в Червоній Арміїї, завжди добрим словом згадував своїх товаришів-однополчан з Сибіру. І кожного разу наголошував, що ті хлопці дуже ображалися коли їх називали росіянами. Самі себе вони вважали сибіряками, а Сибір - окремою державою, що не має жодного відношення до Росії. Ставлення ж до України та українців - дружнє і братерське. 

З тих пір з цікавістю слідкую за інформацією на тему сибірської автономії.

Ось ще один документ

Звернення Ради Сибірського Народу до Українців

http://sd.org.ua/news.php?id=19036[ Читати далі ]

Рецепт від братів Капранових

Осінній наступ влади на державну мову ризикує вилитися у великі заворушення. Попри всі намагання пояснити депутатам, що державна мова - не привід для спекуляцій, а інструмент побудови держави, напруга не зменшується.
Ситуація вперто прямує в глухий кут.
У таких випадках фахівці радять звернутися до більш досвідчених людей та пошукати прикладів для наслідування. Може, знайдеться десь країна, яка розв'язала мовне питання, не порушивши прав національних меншин й одночасно не руйнуючи національну єдність?

Ми озирнулися навкруги, і досить швидко знайшли такий приклад.

На північ він нашої з вами Батьківщини лежить велика країна, яку населяють більше сотні різних національностей. Проте всі вони живуть мирно, не дискримінуючи одна одну й не маючи мовних конфліктів.

Саме тому, у відповідь на заяву депутата Єфремова про відсутність альтернатив його законопроекту "Про мови", ми висуваємо законопроект, позичений у Росії. А точніше, перекладений українською майже дослівно.

Пропонуємо внести його до Верховної Ради як компромісний. Переваг - безліч!

1) Він задовольнить усі сторони. Адже в Росії з мовами все гаразд - і в нас так буде.

2) Ми матимемо повну підтримку цього закону з боку Кремля. (!!!)

3) Крім того, він забезпечить таку модну зараз уніфікацію законодавства з Російською Федерацією.

Ще раз нагадуємо - це всього лише переклад російського закону про державну мову, у чому кожен бажаючий може переконатися, порівнявши тексти. Отже:

-1627 г.Указом царя московского Михаила Фёдоровича та його отца патриарха Филарета велено было книги украинського печатания собрать и на кострищах и сжечь с суровым запрещением покупать украинськие книги" Так в Москве сожжено "Учительское Евангелие"Транквилиона-Ставровецкого вместе с другими авторами и"Катехизис" Лаврентия Зизания Тустановского.

- 1667 г.Андрусовский мир. Составляя договора с поляками, московский царь Алексей ставил такие условия касательно украинских книг, их авторов и издателей показывающий уровень московской дикости "Все те, в которых местностях книги печатаны и их слагатели, також печатники, или друкари, смертью казнены и книги собрав сожжены были, и впредь чтобы крепкий заказ был бесчестных воровских (так москвини называли укранские книги) книг никому с наших королевского величества подданых нигде не печатати под страхом смертной казни".

- 1677 р. Указ патриарха Іоакима вырвать из украинских книг листы"не сходные с книгами московскими".

- 1690 р. "Сугуба, трегуба і многогуба" "анафема" Московского соборана книгиС.Полоцкого, П.Могилы К.Ставровецкого, І.Галятовского, Я.Барановича, А.Радивиловского, І.Славинецкого. - 1693 р. Запрет патриарха Андриана привозить украинские книги в Москву.Его письмо в Киево-Печерськую лаври про запрет ЛЮБЫХ книг наукраїнськом языке.

- 1720 г.Указ царя Петра І: "В Киево-Печерской и Черниговской типографиях вновь книг никаких не печатать... старые книги справливать прежде печати, дабы... особливого наречия в оных не было". - 20 декабря1720 году Петр І издал указ киевскому губернскому князю Голицину, чтоб "...во всех монастырях, остающихся в Российском государстве, осмотреть и забрать древние жалованные грамоты и другие куртиозные письма оригинальные, а также книги исторические, рукописные и печатные".

- 1750 г После ликвидации Канцелярии минитерского правления малоросийских дел у г.Глухове с неё были изъяты и перевезены в Россиюдела тайного делопроизводства. Документы архіва Запорозкой Сечи, найденых во время"разорения Сечи генерал-поручиком Текелеем в комодепод престолом сечевой церкви", оказались у Московскомотделеннии общего архіва Главного штаба. (согласно последним сведениям,не разобраны ДО СИХ ПОР,о возщвращении речи вообще нет)Найден архив П. Калнышевского и И. Мазепы в Гатчине!http://www.muzei-oruji.ru/nayden-arhiv- ... yvaem.htm

- 1777 г.- После смерти 13 марта от преследованийи нищеты гениального украинс кого композитора, академика Болонськой музыкальной академии Максима Березовского (р. 1745 г.вСлухове) власть запрещает исполнять его произведения и уничтожает много его рукописей.

- 1780 г. - Сожжение библиотеки Киево-Могилянской академии, которая собиралась более 150 лет и была одной из наибольших библиотек Руси-Украины.

1833 г. -Военные власти по приказу из Петербурга в один и тот же день во всех мечетях Крима конфисковали все письменные документы, книги, исторические манускрипты татарського, турецького та арабського,языка, среди них было много материалов, что касалось Руси-Украины и её отношений с южными народами. На центральных площадях запылали костры.                          http://politiko.com.ua/blogpost43147

Друга державна мова - пряма дорога до втрати незалежності?

У Росії замінували електричку
.Детальніше...

В России 75 000 человек ежегодно погибают от водки Около 3 млн. человек в России вовлечено "в тяжелое и болезненное пьянство". 1/3 всех психических заболеваний связаны с алкоголизмом 90% дебильных детей рождается от пьющих родителей. Почти 100% осужденных за хулиганство совершили проступки в пьяном виде. 3/4 уголовных дел совершено под влиянием алкоголя. Хроническая алкогольная интоксикация убавляет жизнь в среднем на 17 лет . от злоупотребления алкоголем умерли 513 100 человек -- это 31% всех смертей, из них 344 400 мужчин и 168 700 женщин....!.Турции -- потреблялось 1,3 л чистого алкоголя на душу населения...!В Швеции -- 5,2 л.. В Финляндии -- 6,6 л В Великобритании -- 7,2 л В США -- 8,4 л В России -- 14,2 л.....! ПИЙ В МІРУ, НЕ ПЕРЕТВОРЮЙСЯ В МОСКАЛЯ!

В 1918-му році Білорусь проголосила незалежність, до складу нової країни увійшли її етнічні і національні регіони - в тому числі білоруська Смоленщина, що нині незаконно відторгнута Росією.

Сьогоднішнє
бажання Росії асимілювати українське населення у вже незалежній державі з
точки зору демографії виглядає начебто природним, у Росії про «збирання
земель» говорять дуже багато. Адже сучасній багатонаціональній країні
надзвичайно потрібен потужний проект, котрий міг би переплавити не
тільки ті народи, котрі живуть на її території, а й ті, котрі туди
активно переселяються. На відміну від ситуації 35-річної давності, тепер
вже йдеться і про китайців. Проте хибність та застарілість
сьогоднішнього підходу до цього питання очевидні. Російський підхід
приречений на поразку, адже збирати сьогодні потрібно не землі (їх у
цієї країни більш ніж достатньо), а народи, нації, людей. Росії, на
відміну від інших, менших за розміром та геополітичними амбіціями країн,
допоміг би проект, подібний до того, що був використаний у США, де
ідеологічною основою переплавки різних націй в одну були не національні
вільна економіка та демократія. Потрібно визнати, що до ХХІ ст. цей
американський проект був успішним. Але Росія вперто товчеться на
застарілому ідеологічному базисі, адже і православ'я, і панславізм мають
серйозні ознаки національного та етнічного, тому неслов'янським і
неправославним народам і до сьогодні важко вливатися в новий імперський
проект. Інша справа українці: вони, за словами ідеологів нової
Російської імперії, вже є росіянами (йдеться про південь і схід
України). Треба тільки закріпити деякі ідеологічні міфи у їхній
свідомості, і тоді вони стануть справжньою основою майбутньої російської
нації. Хоча назву народу з огляду на тих же китайців потрібно буде
змінити, як це зробили в СРСР, винайшовши «радянський» народ по аналогії
з «американським». Теоретично можна прогнозувати, що «Московія» як
назва майбутньої країни і «московський народ» як назва майбутньої
імперської нації можуть більше влаштувати кремлівських ідеологів.
Власне, не їх самих, а ті мільйонні маси людей, котрі мусять сприйняти
ідеологію єдиної держави. Фактично в тій майбутній Московії російською
мала б залишитися тільки мова (хоча, можливо, її теж треба було б
суттєво змінити, додавши до неї елементи монгольської, татарської та
арабської мов, щоб мати більшу привабливість для неслов'янських
народів). Тому, на мою думку, в наступні десятиліття ми можемо стати
свідками нового, не національного проекту нової Росії, якщо, звичайно,
еліта цієї країни не вирішить врешті-решт обмежити свої кордони
Уральськими горами та річкою Дон. Для України в цьому випадку
відкриються досить цікаві перспективи, після того як буде зупинено
демографічний колапс.

http://dniprograd.org/ua/articles/sosiety/1624