http://loveyou.nsknet.ru/flash/gospodi

Вся моя жизнь - живу и радуюсь, еслиб людям было понятно это, в очереди стояли бы...
Дело не в том, что я сам по себе такой понятливый или выдающийся (или считаю себя таким), просто было время - я захотел жить так, как Бог предлагает жить всем людям... Всего-лишь дело в желании...
Понимаю, что мои слова воспринимаются не в том смысле, какой я в них влаживаю...
Противоестественно, чтобы человек, созданный Богом, жил вне целей и предназначения Божьего, мог быть счастлив и иметь полноценную и осмысленную жизнь... без своего Создателя - Бога.
Все остальное, без Бога - сравнимо с мусорником, с отходами, просто эрзац-жизни и эрзац-радости....
Простая и доступная логика.

Если мы соглашаемся, что нас сотворил Творец, Которого мы именум Богом, то должны согласиться с тем, что Он творил вселенную, все мириады звезд, планет, и на нашей земле жизнь и самого человека (Библия говорит, что все сотворено для нас, людей). Поэтому как родители спрашивают у детей почему они плохо себя ведут, наказывают, воспитывают их, то точно так и Бог имеет полное право спросить и обвинить человека, если тот обижает, убивает, грабит, поступает несправедливо с точно таким же своим собратом на земле - другим человеком независимо от нации и цвета кожи.
Мирное сосуществоание людей на земле, жизнь вне зла, любовь друг ко другу - одна из целей Бога для нас, людей.

Когда я знаю Божью истину, поступаю и живу в соответствии с волей Бога, когда я удерживаю себя от злых слов, дел и поступков - соответственно я рассуждаю почему я так должен поступать и знать зачем и почему (кто думает, что христиане слепо чего-то там придерживаются, что им и то нельзя и это не положено делать и они живут как забитые жизнью и тяготами несчастные люди - глубоко ошибаются)
Например реальная история времен еще СССР - купил верующий человек дом. Сосед его, человек не отягощенный приличиями, когда нужна была ему лопата, ножовка смело перелазил через забор и брал в сарае все, что ему было нужно (зная, что верующий его не побьет и ничего физически не сделает). Так продолжалось некоторое время.
Потом в одно утро, выйдя во двор, этот сосед увидел, что верующий пилит забор, который разделял их участки. Он спросил - что ты делаешь?
Тот ответил - да вот пропиливаю проем в заборе, чтобы тебе удоьней было ко мне ходить.
Пристыженный сосед зашел в дом. Через время они подружились и стали жить, как нормальные соседи.
Это реальный, жизненный пример. Взять в руки топор и пойти "разобраться" - ума много не надо. Только последствия для обоих могли бы быть плачевными - один в лучшем случае в больнице, второй в любом случае - в тюрьме.
Понимаю и согласен, что не на всякого такой метод подействовал бы. Но именно для его соседа, верующему дан разум был как поступить
правильно. В другой ситуации нашелся бы другой выход.
Могу сказать, что люди, видящие разрешение подобных проблем с кулаками, топорами и прочим просто не разумные (мягко говоря) люди.
Для того, чтобы поступать так, как необходимо человеку, достойно, чувствовать себя человеком - необходимо жить осмысленно, поступать разумно и в соответствии с Божьей волей.
Человеку дает Бог знание, разум, силу и понимание истины, рассудительность.
Я не хочу нарисовать верующих христиан какими-то идеальными, совершенными. Все мы люди...
Но они наиболее рассудительные, порядочные и живут трезво, осмысленно, рассуждая не о теориях (например - эволюции), а о реальном в жизни.

Как ошибаются люди, думая, что христиане в чем-то ущемлены, от чего-то хорошего отказались в жизни, им недоступны радости, они несчастны...

Могу сказать, что нет на земле людей, которые были бы радостней и счастливей верующего человека.

Только честно:

1) лучше бы рядом их не было

2) я к евреям не отношусь

3) сам ты еврей

4) а кто это такие?

5) другое.

Вопрос навеян тем, что некоторые христиане не любят евреев.  Я продолжаю считать, что евреи - богоизбранный народ.  Что скажете?

Николай сел в самолет. Его соседом был интиллегентный мужчина в деловом костюме. Николай решил узнать попутчика поближе.
- Скажите, Вы верите в Бога?
- Бог объективно существует.

- А как Вы относитесь к Христу?
- Он пострадал за нас, показав путь к спасению.

На сердце у Николая потеплело. Он продолжил.
- А, что, по Вашему, Святая Троица?
- Отражает триединую сущность Создателя.

- Ваше отношение к Библии?
- Богодухновенная книга.

- А второе пришествие?
- Будет неожиданным.

Николай просиял, повернулся телом к собеседнику. Появилось приятное возбужждение.
- Что есть Бог?
- Любовь.

- Как очищается душа?
- Через усмирение страстей и покаяние.

Николай готов был распахнуть врата своего сердца, но решил получить окончательное удовлетворение.
- Последний вопрос. К какой конфессии Вы принадлежите?
- Церковь Христа южного направления двуперстного осенения ортодоксального толкования Нового завета коленопреклоненного служения староверов-бескосыночников.

- Да?!? И я тоже! А ответвление какое?
- Адепты строгого поста и воскресной исповеди с причащением раз в неделю.

- А чаша - хрустальная или серебряная?
- Хрустальная.

- Еретик!
- ?..

«И глупец, когда молчит, может показаться мудрым, и затворяющий уста свои - благоразумным.» Прит. 17:28

 

==============

«Честь для человека - отстать от ссоры; а всякий глупец задорен.» Прит. 20:3

 «Мудрый боится и удаляется от зла, а глупый раздражителен и самонадеян.» Прит. 14:16

«Мудрый сердцем принимает заповеди, а глупый устами преткнется.» Прит. 10:8

«Глупый верит всякому слову, благоразумный же внимателен к путям своим.» Прит. 14:15

«Глупый весь гнев свой изливает, а мудрый сдерживает его.» Прит. 29:11

 «Всякий благоразумный действует с знанием, а глупый выставляет напоказ глупость.» Прит. 13:16

«Глупый не любит знания, а только бы выказать свой ум.» Прит. 18:2

«Глупый сын - сокрушение для отца своего, и сварливая жена - сточная труба.» Прит. 19:13

«Как пес возвращается на блевотину свою, так глупый повторяет глупость свою.» Прит. 26:11

=====

А у нас на блогах все даром:

«больных исцеляйте, прокаженных очищайте, мертвых воскрешайте, бесов изгоняйте; даром получили, даром давайте.» Мф. 10:8

Практическое христианство.

1 В начале было Слово, и Слово было у Бога, и Слово было Бог.
2 Оно было в начале у Бога.
3 Все чрез Него начало быть, и без Него ничто не начало быть, что начало быть.
4 В Нем была жизнь, и жизнь была свет человеков.
5 И свет во тьме светит, и тьма не объяла его.
6 Был человек, посланный от Бога; имя ему Иоанн.
7 Он пришел для свидетельства, чтобы свидетельствовать о Свете, дабы все уверовали чрез него.
8 Он не был свет, но был послан, чтобы свидетельствовать о Свете.
9 Был Свет истинный, Который просвещает всякого человека, приходящего в мир.
10 В мире был, и мир чрез Него начал быть, и мир Его не познал.
11 Пришел к своим, и свои Его не приняли.
12 А тем, которые приняли Его, верующим во имя Его, дал власть быть чадами Божиими,
13 которые ни от крови, ни от хотения плоти, ни от хотения мужа, но от Бога родились.
14 И Слово стало плотию, и обитало с нами, полное благодати и истины; и мы видели славу Его, славу, как Единородного от Отца.
15 Иоанн свидетельствует о Нем и, восклицая, говорит: Сей был Тот, о Котором я сказал, что Идущий за мною стал впереди меня, потому что был прежде меня.
16 И от полноты Его все мы приняли и благодать на благодать,
17 ибо закон дан чрез Моисея; благодать же и истина произошли чрез Иисуса Христа.
18 Бога не видел никто никогда; Единородный Сын, сущий в недре Отчем, Он явил.
19 И вот свидетельство Иоанна, когда Иудеи прислали из Иерусалима священников и левитов спросить его: кто ты?
20 Он объявил, и не отрекся, и объявил, что я не Христос.
21 И спросили его: что же? ты Илия? Он сказал: нет. Пророк? Он отвечал: нет.
22 Сказали ему: кто же ты? чтобы нам дать ответ пославшим нас: что ты скажешь о себе самом?
23 Он сказал: я глас вопиющего в пустыне: исправьте путь Господу, как сказал пророк Исаия.
24 А посланные были из фарисеев;
25 И они спросили его: что же ты крестишь, если ты ни Христос, ни Илия, ни пророк?
26 Иоанн сказал им в ответ: я крещу в воде; но стоит среди вас Некто, Которого вы не знаете.
27 Он-то Идущий за мною, но Который стал впереди меня. Я недостоин развязать ремень у обуви Его.
28 Это происходило в Вифаваре при Иордане, где крестил Иоанн.

www.amen.in.ua/john.html

1 Да не смущается сердце ваше; веруйте в Бога, и в Меня веруйте.
2 В доме Отца Моего обителей много. А если бы не так, Я сказал бы вам: Я иду приготовить место вам.
3 И когда пойду и приготовлю вам место, приду опять и возьму вас к Себе, чтобы и вы были, где Я.
4 А куда Я иду, вы знаете, и путь знаете.
5 Фома сказал Ему: Господи! не знаем, куда идешь; и как можем знать путь?
6 Иисус сказал ему: Я есмь путь и истина и жизнь; никто не приходит к Отцу, как только через Меня.
7 Если бы вы знали Меня, то знали бы и Отца Моего. И отныне знаете Его и видели Его.
8 Филипп сказал Ему: Господи! покажи нам Отца, и довольно для нас.
9 Иисус сказал ему: столько времени Я с вами, и ты не знаешь Меня, Филипп? Видевший Меня видел Отца; как же ты говоришь, покажи нам Отца?
10 Разве ты не веришь, что Я в Отце и Отец во Мне? Слова, которые говорю Я вам, говорю не от Себя; Отец, пребывающий во Мне, Он творит дела.
11 Верьте Мне, что Я в Отце и Отец во Мне; а если не так, то верьте Мне по самым делам.
12 Истинно, истинно говорю вам: верующий в Меня, дела, которые творю Я, и он сотворит, и больше сих сотворит, потому что Я к Отцу Моему иду.
13 И если чего попросите у Отца во имя Мое, то сделаю, да прославится Отец в Сыне.
14 Если чего попросите во имя Мое, Я то сделаю.
15 Если любите Меня, соблюдите Мои заповеди.
16 И Я умолю Отца, и даст вам другого Утешителя, да пребудет с вами вовек,
17 Духа истины, Которого мир не может принять, потому что не видит Его и не знает Его; а вы знаете Его, ибо Он с вами пребывает и в вас будет.
18 Не оставлю вас сиротами; приду к вам.
19 Еще немного, и мир уже не увидит Меня; а вы увидите Меня, ибо Я живу, и вы будете жить.
20 В тот день узнаете вы, что Я в Отце Моем, и вы во Мне, и Я в вас.
21 Кто имеет заповеди Мои и соблюдает их, тот любит Меня; а кто любит Меня, тот возлюблен будет Отцем Моим; и Я возлюблю его и явлюсь ему Сам.
22 Иуда — не Искариот — говорит Ему: Господи! что это, что Ты хочешь явить Себя нам, а не миру?
23 Иисус сказал ему в ответ: кто любит Меня, тот соблюдет слово Мое; и Отец Мой возлюбит его, и Мы придем к нему и обитель у него сотворим.
24 Нелюбящий Меня не соблюдает слов Моих; слово же, которое вы слышите, не есть Мое, но пославшего Меня Отца.
25 Сие сказал Я вам, находясь с вами.
26 Утешитель же, Дух Святый, Которого пошлет Отец во имя Мое, научит вас всему и напомнит вам все, что Я говорил вам.
27 Мир оставляю вам, мир Мой даю вам; не так, как мир дает, Я даю вам. Да не смущается сердце ваше и да не устрашается.
28 Вы слышали, что Я сказал вам: иду от вас и приду к вам. Если бы вы любили Меня, то возрадовались бы, что Я сказал: иду к Отцу; ибо Отец Мой более Меня.
29 И вот, Я сказал вам о том, прежде нежели сбылось, дабы вы поверили, когда сбудется.
30 Уже немного Мне говорить с вами; ибо идет князь мира сего, и во Мне не имеет ничего.
31 Но чтобы мир знал, что Я люблю Отца и, как заповедал Мне Отец, так и творю: встаньте, пойдем отсюда.

www.amen.in.ua/john/chapter-14.html

Думка написати це прийшла після появи такої публікації:

"ВІРОГІДНІСТЬ ТОГО, ЩО БОГ ІСНУЄ, ДОРІВНЮЄ 62%"

Математична формула, якій вже близько 200 років, допомагає зробити такі розрахунки. Щоб дійти такого висновку, автори статті з останнього номера P.M. Magazin спочатку попрактикували в математиці.

Розрахунки вірогідності і достовірності торкалися цього разу не сухих чисел, а найскладніших питань людства.

Автори P.M. Magazin висунули гіпотезу «Бог існує» і стали роздумувати на цю тему: наскільки велика вірогідність того, що Бог створив Всесвіт? Наскільки велика вірогідність того, що еволюція на Землі відбулася при його участі? Наскільки велика вірогідність того, що добро немислиме без Бога? Кожна ствердна відповідь говорить на користь існування Бога, а будь-яке переконливе пояснення, що не має нічого спільного з «промислом Божим», знижує вірогідність його існування.

В результаті було встановлено: Бог існує з вірогідністю 62%. Як прийшли автори до такого висновку, можна прочитати в свіжому (тоді) номері P.M. Magazin. «Список наявних доказів існування Бога великий, - говорить Томас Васек. - Проте всі вони не витримують перевірки на достовірність». Деякі теологи і філософи шукають альтернативу і вдаються до допомоги формули священика і математика Томаса Байеса.

Були проведені дослідження і зроблені розрахунки в 5 найкрупніших областях: виникнення та устрій космосу, еволюція, добро і зло, релігійні відомості - на багато важких питань повинна мала бути знайдена математична відповідь.

Щоб кожен зміг зробити подібні розрахунки, P.M. Magazin пропонує докладну інструкцію по використовуванню формули Байєса. Так кожен, спираючись на свої особисті переконання, може розрахувати для себе вірогідність існування Бога.

Взагалі мас-медіа завжди грішать проти істини, більшою чи меншою мірою. Але в цьому випадку останній абзац висвітлює уважному читачу суть справи - формула, яку чомусь ніхто не приводить, допомагає оцінити суб’єктивне відношення людини до ідеї існування бога, тобто зміряти його особисту зараженість містицизмом, а зовсім не надати оцінку об’єктивній реальності.

Та мене цікавить трохи інший ракурс питання.

Кожен випробовуваний по формулі Байєса задається, як прослизнуло в публікації, засадним припущенням, що бог дійсно існує. Задаймося й ми.

Властивості бога такі:

Всезнання;

Всемогутність;

Справедливість;

Непогрішимість;

Всеблагість;

Безсмертя.

Розберемо по пунктах.

Всезнання по суті означає, що ця сутність (бог) володіє повною інформацією про всю матерію і події, що відбувається у всесвіті, від мікро- до макрорівня, про кожен атом та елементарну частинку, про кожен квант енергії. Не займатимемося чисельними оцінками, це заняття невдячне і даремне. По деякім роздумі достатньо освічена розсудлива людина неминуче повинна дійти гіпотези, що розміри носія, здатного містити такий об’єм інформації, можуть бути співставлені, а вірогідніше всього, рівні (якщо не перевищують!) власне джерело, предмет цієї інформації. Тобто всесвіт. (Не говорячи вже про принцип невизначеності Гейзенберга, що забороняє таке повне знання). Залишається, правда дещо «відкритим» питання, як слід розцінювати інші всесвіти. Але оскільки їх існування є гіпотетичним, то ми на цьому довго не зупинятимемося. Відзначимо тільки, що факт існування інших всесвітів, будучи доведеним, повинен поколивати ідею існування бога і його всемогутності в іще більшому ступені.

Всемогутність завжди була джерелом парадоксів і насмішок атеїстів. Чи може Господь створити такий камінь, який йому не під силу підняти? Цей нехитрий софізм, ймовірно, ровесник поняття всемогутнього бога, і судячи з його монументальної простоти, належить комусь з античних філософів. Будь-яке припущення - може або не може - при спробі розвинути цю думку приводить до усвідомлення збитковості самої ідеї всемогутності. Заперечення віруючих у всемогутнього бога звичайно не відрізняються різноманітністю. Найбільш просунуті теїсти вказували на недосконалість бінарної людської логіки, нездібної на таку високу абстракцію. Людина прагне до простої відповіді «так» чи «ні» на поставлене питання. Богу ж, на думку віруючих, властива інша логіка.

Залишимо ж їм їх переконання (у Інтернеті зазвичай в цьому місці ставлять підморгуючий смайлік) і перейдемо до третього пункту.

Справедливість бога - це та болюча проблема, наявність якої в більшості своїй визнають навіть віруючі. Найемоційніші, найчутливіші люди живуть у стані перманентного стресу від того валу несправедливості, яку всевідаючий та всемогутній бог допускає щомиті. Торжество злочинців, страждання безневинно ув’язнених, весь цей брудний і хамський світ з його мільйонами голодуючих і тисячами щосекундних страшних і жорстоких смертей зовсім не додає віри в справедливість Господа.

Непогрішимість особисто для мене не цілком ясне поняття. Чи то це злегка спотворене формулювання справедливості, чи то властивість, про яке прийнято говорити - до нього не пристає, чи то версія твердження «Бог завжди має рацію». В усякому разі, ті віруючі, з якими я говорив, користувалися цими трьома поясненнями непогрішності. Несправедливість ми вже обговорили, варіант не «пристає» інтуїтивно зрозумілий і атеїсту - власне кажучи, а що може пристати до голої абстракції? - а що стосується вічної правоти бога, то це преверсия справедливості, дивися вище.

Всеблагість - це, очевидно, твердження, що все, що ні робиться (богом), робиться до кращого. Неважко помітити, що якщо прибрати слово в дужках, фраза не втратить нічого з свого не цілком виправданого оптимізму. Все, що ні робиться, все до кращого - таким реченням оптиміст заспокоює себе, збираючи з підлоги уламки дорогоцінної вази епохи династії Мін або перекидаючи чарку на похоронах тещі. Що стосується самого твердження - чи все дійсно робиться до кращого, можна зазирнути одним очком в абзац про справедливість, заразом пригадати про глобальну екологічну катастрофу, що назріває в світі з потурання і благословення всемогутнього і справедливого бога, котрий міг би помахом брови привести в порядок і природу і людей, що спаскудили її… але чомусь не робить цього.

Єдина властивість бога, по якому мені майже нічого сказати, це його безсмертя. Принаймні, ця ідея, будучи неодноразово похитана, не зникає. Не дивлячись на успіхи науки, польоти в космос, залишається деяка кількість людей, які для своєї внутрішньої рівноваги потребують безсмертного бога і матимуть цю потребу й надалі. Що ж до біологічного безсмертя індивіда, то на рівні сьогоднішнього знання ясне одне - якщо довголіття і досяжне, то безсмертя, будучи реалізованим, призвело б до жорсткої стагнації і з великою ймовірністю, врешті-решт до самознищення. Що, власне, і робить ідею безсмертя порожньою абстракцією.

Всі перераховані вище властивості бога в їх реальному втіленні здатні людину з містичним складом світогляду врешті-решт підвести до думки, що та істота або сутність, якщо вона дійсно існує або уявна дяки внутрішній потребі містика, володіє зовсім іншими якостями.

Жорстокість. Безперечна витончена жорстокість владики світу приводить у подив. Людські натовпи, що кишать у світі, терзають один одного з такою старанністю, неначе покликані доставляти збочену насолоду садисту, що спостерігає за ними. Якщо ж це коїться його волею - а віруючі кажуть, що і волосок не впаде з голови проти волі господа, - то ступінь його садизму такий, що просто не укладається в голові. Слабкі зусилля етичних принципів, вироблених століттями людської еволюції, не в силах встояти перед потоком злої волі, яка нібито править світом.

Тупість. Про тупість цієї гіпотетичної істоти можна складати пісні. Скажіть на милість, ну за яким бісом потрібно було створювати світ, який тебе по сто разів на дню кляне?

Підступність. Відома приказка - бутерброд падає маслом вниз - не виросла на рівному місці. У цієї події дійсно вірогідність на 20% вища, ніж у протилежної. Можна, звичайно, міркувати на тему того, що пересічна людина має певний середній зріст, що вона тримає його ЗАВЖДИ маслом вгору, що масогабаритні характеристики бутерброда за гауссіаною розподіляються навколо якихось пересічних значень, але досвідчений містик піде далі - а хто зробив так, що у людини саме такий середнє зріст і відповідно, йому зручніше тримати бутерброд саме таких розмірів… йому, містику і невтямки, що цим він підтверджує тезу про наперед заплановану недоброзичливість, тобто про підступність вседержителя.

Декілька слів про мучеників. Мученик релігійний приймав муку різних видів, ступенів і категорій ради того, щоб своїм прикладом навернути на істинний шлях людей, що помиляються. Якій брудній меті можуть служити такі методи, просто чудуєшся. Якщо є можливості відразу, однією особистою волею, змусити людей поступати згідно догматам, для чого таким бузувірським чином катувати та страчувати своїх прихильників?

Багато можна ще міркувати на тему негативу, вільно поширюваного гіпотетичним богом про самого себе. Бо немає такого зла в світі, яке, за твердженням віруючих, не коїться без його особистої і безпосередньої участі. Ті властивості бога, які вимальовуються в результаті цього простенького, аналізу, що не претендує на повноту, неминуче приводять до його сприйняття, як носія та промотора всесвітнього зла. А це є не щось інше, як поняття сатани.

Таким чином, ми «афінно» перетворили бога в його одвічного ворога. А отже, привели мислячу людину до розуміння глибокої внутрішньої суперечності в обох поняттях.

І урочисто, при збіговиську публіки, відмовляємо їм обом у праві на існування.

Хочеться примітити, що, наприклад, російська православна церква поставила на своєму Соборі мету витравити з системи освіти традицію матеріалістичного, наукового світогляду, що склалася в комуністичний час. Мені невідомі подібні спроби української церкви, але припускаю, що й вони не є за горами.

Група відомих російських учених написала лист президенту про небезпеку для майбутнього Росії такого напряму. Відповідь його мені невідома, але чомусь здається, що Путін в цьому питанні швидше підтримає неуків, ніж учених.

Хтось підкаже, якою була відповідь їхнього президента?