хочу сюди!
 

Наталия

49 років, рак, познайомиться з хлопцем у віці 35-55 років

Замітки з міткою «вибори»

Діточки...


Може, тут видніше https://twitter.com/HromadskeTV/status/517627403926257664/photo/1

Настоящая поддержка Блока Порошенко 9%

Журналист и аналитик Всеволод Филимоненко считает, что реальный рейтинг блока Петра Порошенко – около 9 процентов.
     Об этом аналитик написал на своей странице в Facebook: “Так смешно слышать о зашкаливающем рейтинге Блока Петра Порошенка, в то время как не один преступник еще не сел в тюрьму. АТО сначала затянулось нешуточно, а затем закончилось провалом.
     Запомните, мир с бандитами и амнистия для сатанистов, это не шанс спасти чьи то жизни, а первый шаг к тому, что бы загубить судьбу каждого украинца и плевок в душу тем, у кого в результате противостояния погибли родственники, друзья и близкие.
     Моего друга Сашу Решетняка луганские бандиты из ЛНР жестоко пытали, а потом расстреляли, а у него остались в этом мире жена и сын, у которых после смерти Сани, подонки-ополченцы забрали дом и машину, а затем просто выгнали из родного поселка. Впереди зима, а семья Героя теперь без кормильца и на улице, это нормально?
     Решетняк, на минутку, был сотрудником милиции на момент смерти (батальон Тимур), но до сих пор из МВД не поступило даже звонка его семье, с предложением как-то помочь… Arsen Avakov, ау!  Это я уже не говорю о том, что менты стали беспределить похлеще чем при Януковиче.
     На самом деле, уже надоело ежедневно просыпаться от мысли, что с того момента как власть попала в руки Яценюка, Турчинова и компании, жить с каждым днем становилось только опаснее и хуже, а свет в конце тоннеля даже не намечается… Вот вам и весь Народный Фронт.
     Мне вообще думается, что если власть не устроит на этих выборах такой же дурдом на участках и хаос во время подсчета, как на президентских, то у Блока Порошенка будет рейтинг – 9%, а Народный Фронт возьмет не больше 3%.


Джерело: ІНФОРМАТОР.su

Почався підкуп виборців



Ты быдло. Тупое и безмолвное. Да, именно так я считаю. Я тебя оцениваю в кулек гречки, пачку чая, банку сгущенки и кулёк конфет. Даже не шоколадных
За эту подачку ты должен отдать за меня свой голос, благодаря чему я на пять лет буду народным депутатом.
Я буду получать социальный пакет: зарплата плюс депутатские более 30 тысяч в месяц. Бесплатные перелеты по стране. Бесплатное пользование залом официальных делегаций – чтобы случайно не столкнуться с таким быдлом, как ты, в аэропорту. Бесплатное проживание в Киеве. Лечение в "Феофании" – тоже подальше от быдла.
Я буду неприкосновенным лицом, и даже если я собью на дороге быдло, подобное тебе!
Я смогу получить пару миллионов за принятие лоббисткого закона. Я смогу оформить льготный кредит в государственном.

А про тебя, быдло, я вспомню через пять лет, когда придет время опять раздавать тебе гречку.
Голосуй за меня, за моё благополучие и финансовую ставильность!
Валерий Писаренко

21 причина голосувати за 12

21 причина голосувати за 12.

1.ВО "Свобода" - перша націоналістична фракція у Верховній Раді України.
2.Свобода - найдисциплінованіша фракція у Верховній Раді.
3.Свобода - найактивніша політична сила на майдані.
4.Свобода це 18 свободівців поклали свою голову за Україну під час майдану.
5. Свобода - це єдина партія, яка має реальне і ідейне членство.
6. Свобода - це шанс для молоді (Андрій Іллєнко - наймолодший нардеп у Верховній Раді, Андрій Хамик - наймолодший голова РДА по всій Україні).
7. Свобода - це реформи! фракція Верховної Ради, яка найактивніше голосувала за реформаторські закони, після усунення Януковича.
8. Свобода - єдина політична сила в парламенті, яка відкрито виступає за визнання ОУН і УПА.
9. Свобода - це та політична партія, яка змусила говорити український парламент українською ( навіть ригів і комуняк).
10.Свобода започаткувала ленінопад по Україні.



11. Свобода - політична сила, яка не тільки виступає за заборону КПУ, а й активно бореться з ними.
12. Свобода - єдина політична партія в Україні, в якої більше 50 депутатів різних рівнів зараз воює на сході.
13. Свобода - це партія, яка займається батальойоном "СІЧ" в якому воює більше 200 свободівців.
14. Свобода - це єдина партія, програма якої давно містить пункт щодо дозволу усім психічно здоровим та несудимим громадянам України вільно набувати і володіти вогнепальною і холодною зброєю.
15. Свобода - це лише 36 депутатів у Верховній Раді, але які одночасно можуть набити морди більше 200-там регіоналам, 30-ти комуністам + 50 зрадникам.
16. Свобода - це партія, яка не має і не мала жодної "тушки".
17. Свобода - політична партія, яка за 23 роки існування не змінила ні ідеології, ні принципів діяльності.
18. Свобода - це партія, яка виступає за проведення всеосяжної люстрації і очищення влади від регіоналів, комуністів, кучмістів і медвудчуківців.
19.Свобода - це партія, яка не надіється на Захід, а виступає за введення воєнного стану.
20. Сьогодні Свобода - це націоналісти у піджаках і камуфляжах, які воють як у парламентській залі, так і на сході.
21. Свобода - це партія, яка зробила революцію в парламенті, яка принесла сюди справді національну ідею, яка принесла з собою у Верховну Раду Дух Бандери і Шухевича, червоно-чорний прапор і гасла: "Слава Україні - Героям Слава!", "Слава Nації - Смерть ворогам!".

Вибір за тобою.
#ВО_Свобода

Скрізь, всігда, завжди

Чого ти, хлопче доїбався?
Чи був я тут, чи тут не був…
Я за Україну змагався,
Правда, де саме - я забув

Я ж не сховався у кладовці,
Хоч Яник ледь мене не вбив
Я просто був в командіровці,
(В Монако педікюр робив)

Дивлюся чесно прямо в очі,
Кажу відверто, ось вам хрест.
Два роки я простим робочим
Пахав в “Монакосанспецтрест”

І якщо буде справка нужна
Я принесу, бо там про то -
Як я з Майдану, безоружний
Поїхав на Донбас, в АТО

Щоб скласти у ВееР присягу -
Сухим я вилізу з води.
Достану вам любу бумагу,
Що я був скрізь, всігда, завжди…


Душа Солдата

Ролик - обращение к Украинцам!








Вибори в Україні. «Противсіхи» працюватимуть на Путіна



 

Україну, схоже, чекає нова хвиля «противсіхства». Уже зараз чимало людей заявляє таке: не піду на вибори, бо немає за кого голосувати. І аргументація їхня виглядає на перший погляд переконливо. Справді, до тих політичних сил, які мають шанси опинитися у Верховній Раді, є чимало запитань. До українського парламенту може пройти чимало «колишніх» одіозних фігур. Та й «нові» кадри, що так прагнуть опинитися в кріслі парламентаріїв, часто не викликають довіри.

 

Хто знає, чи не будуть вони гірше «стариків». Бо декларований патріотизм без професіоналізму – це часто справжня біда. Окрім того, по партійних списках може пройти чимало «темних конячок». А що від них чекати, Бог його знає. До цього додайте «політичну родинність», клановість, коли тато, його діточки, родичі, близькі, а то й просто «любі друзі» балотуються в депутати.

 

«Незмінна» Україна

 

 Але, панове, чого ви хотіли, коли обирали президента? Ви понадіялися, що будете «жити по-новому». Ніби не знали про діяльність Порошенка у часи попередні, в тому числі про його роботу в уряді за часів Януковича? Чи просто вирішили про це забути? Як і забули про те, що за тих самих часів його головний опонент опинилася в тюрмі.

 

Розумію, при обранні Порошенка президентом спрацювала низка чинників. Це й непрості умови воєнного часу, і втрата довіри до політичних лідерів Майдану, й, відповідно, запит суспільства на «нові обличчя», і те, що фактично навколо Порошенка об’єдналася політична еліта України. Та й зовнішні чинники працювали на нього. Однак є одна річ, про яку ми воліємо не говорити.

 

Тріумфально обравши Порошенка президентом у першому турі, українське суспільство продемонструвало, що не прагне якихось радикальних змін, а хоче, попри позірну революційність, збереження status quo. Звідси обережність кроків нової влади, певне намагання опиратися на «старі кадри», навіть ліберальне ставлення до людей, які підтримували сепаратистські рухи в Україні.

 

Звідси незадоволення владою з боку певних верств населення, які сподівалися на радикальне оновлення суспільства. Правда, ми не задумуємося над тим, а чи є в українському суспільстві потенціал, передусім кадровий, щоб провести це оновлення. На жаль, «нові люди», які подекуди прийшли до влади, часто-густо демонструють некомпетентність. Зрештою, окремі з них швидко опановують корупційні схеми й поводять себе не гірше від старих кадрів.

 

Закономірно, влада, бачачи відсутність у суспільстві зорієнтованості на радикальні зміни, а також не маючи, за великим рахунком, достатньої кількості професійних людей, здатних до реформаторської діяльності, буде більше займатися імітацією реформ, аніж реальними реформами. І саме в такому контексті варто розглядати наступні вибори до Верховної Ради. Сподіватися на те, що після цих виборів відбудуться раптові зміни на краще, це, звісно, наївно.

 

Вибір без вибору?

 

Не складно спрогнозувати, як приблизно виглядатиме наступна Верховна Рада. Будуть представлені (і, певно, достатньо серйозно) консервативні сили. Це не лише «Блок Петра Порошенка». Це й колишні залишки Партії регіонів, лідером яких, очевидно, стане Тігіпко. До них примикатимуть «м’які радикали», котрих представлятимуть депутати «групи Яценюка-Турчинова», офіційно – «Народного фронту». А також представники партії «Самопоміч», якщо їм вдасться опинитися у Верховній Раді. 

 

З іншого боку, матимемо «крутих радикалів». До останніх варто віднести Радикальну партію Олега Ляшка, представники якої, по-перше, зіграли на запиті на «нові» обличчя, а, по-друге, створили собі імідж «воєнних». Наскільки цей імідж правдивий, то вже інша справа.

 

Приблизно на тих самих запитах «нових облич» та «воєнного радикалізму» намагається побудувати свою виборчу кампанію «Громадянська позиція» Гриценка. Вказані партії матимуть непогані шанси стати парламентськими партіями й створити тут фракції. Інше питання, хто ввійде до цих фракцій, чиї реальні інтереси відстоюватимуть ці люди. Тут більше питань, аніж відповідей.

 

Зрозуміліша ситуація із «засвіченими радикалами» – партіями «Батьківщина» й «Свобода». Правда, в останньої невеликі шанси потрапити до Верховної Ради. Зазначені партії прогнозовані у своїй поведінці. І саме ця прогнозованість, як не парадоксально, є їхньою найбільшою вадою. Переважна більшість українських виборців хоче «жити по-старому», але прагне бачити нові обличчя в політиці. І ця більшість ладна обирати «кота в мішку».

 

Не хочу подавати свій прогноз як остаточний вирок. І не хочу, аби в читачів склалося враження, ніби від нас, виборців, уже нічого не залежить. Принаймні залежить те, якою буде конфігурація та якісний склад політичних сил у Верховній Раді. І, відповідно, які сили створять правлячу коаліцію.

 

А тепер до питання, чи варто брати участь у виборах. Звісно, можна зайняти позицію такого собі етичного пуризму, чи «противсіхства». Мовляв, немає достойних людей, за яких варто проголосувати. Ті, хто прагне стати депутатом Верховної Рад, обманюють, думають лише про власні інтереси, про те, як нажитися тощо. Але, шановні, де ви бачили ідеальних політиків?! Та й, зрештою, політики – це своєрідне дзеркало суспільства.

 

«Противсіхство», попри етичну «бездоганність» (мовляв, не хочу віддавати свій голос за негідників), у нашій ситуації виглядає далеко не бездоганно – принаймні в сенсі політичному. Пригадайте, яку роль відіграли «противсіхи» на позаминулих президентських виборах. Вони забрали голоси у Тимошенко й допомогли Януковичу. А кому в нинішніх умовах допоможуть ці люди? Передусім Путіну. Останній зовсім не зацікавлений в українських парламентських виборах. Для нього вигідно мати в Україні Верховну Раду з потужною проросійською «п’ятою колоною». Зрозуміло, і в наступній Верховній Раді ця колона буде. Але принаймні не настільки потужна й галаслива.

 

Путін також зацікавлений максимально делегітимізувати наступну Верховну Раду, показати, що вона не достатньо репрезентує волю народу України. Адже парламентські вибори не відбудуться не лише в Криму, а й деяких районах Донбасу. І чим більша буде неявка на вибори – тим більше матиме Путін підстав заявляти про їхню нелегітимність.

 

Зрештою, на виборах ви матимете можливість хоч якось вплинути на конфігурацію політичних сил у Верховній Раді. Я цілком свідомий того, що доведеться вибирати між поганим і ще гіршим. Бо немає в нас білих і пухнастих політичних сил! Хоча де вони є?

 

Але, можливо, краще вибрати погане, аніж допустити до влади ще гірше.

 

Петро КРАЛЮК

Програма захисту українців: ОУН - УПА

ОУН-УПА. Визнання та вдячність
Більше трьох століть стогнала Україна під ігом московських царів та комісарів. Більше трьох століть вів наш народ боротьбу за незалежність. І в усі часи Москва кожного, хто стверджував право України на свободу, іменувала "бандітом" або "ізмєнніком". Так триває від часів Мазепи до наших днів.
Вояки ОУН-УПА 65 років тому стали на святу боротьбу за свободу Вітчизни. Вони не воювали ні під Краковом, ні під Саратовом. Вони залишили сім'ї, теплі домівки, щоб захистити свій народ від окупантів всіх мастей. В них було мало шансів на перемогу, але це їх не спиняло. Вони пройшли бої і концтабори, і лише непохитна віра у незалежну Україну надавала їм сили.
Сьогодні те, про що мріяли покоління українців, і чого так боялася Москва - Незалежність України - стало фактом. І це наше право, наш святий обов'язок шанувати тих, хто віддавав життя за цю Незалежність.

Нам кажуть: "Це розколює суспільство!", - мовляв дехто проти визнання ОУН-УПА, питання "не на часі"... Ми відповідаємо, - проти УПА виступають ті самі сили, що й проти визнання Голодомору геноцидом. Ті самі, що виходять на вулиці з портретами Сталіна і ставлять пам'ятники Єкатєрінє Втарой. Ті самі, що відкрито служать Москві. Вони демонструють зневагу і ненависть до українців. Вони відкрито заперечують наш народ. Чи мусимо ми рахуватися з їхньою думкою?
Визнання вояків ОУН-УПА борцями за незалежність стане виявом історичної справедливості. Це буде торжеством правди над наклепами, пам'яті над забуттям. Бо сила - в правді. І правда переможе наперекір усім запіненим українофобам.
Визнати вояків ОУН-УПА учасниками національно-визвольної боротьби за державну Незалежність України.
Надати ветеранам ОУН-УПА належні пільги і компенсувати недодані за 16 років Незалежності.
Поширювати правду про ОУН-УПА на території держави засобами соціальної реклами, відкритих парламентських слухань, документальних та художніх фільмів, книговидання тощо.
Запровадити спеціальний курс вивчення історії ОУН-УПА в усіх навчальних закладах.
Оголосити день створення УПА (14 жовтня, св. Покрови) державним святом.


"Свобода": трохи з програми щодо здоров'я нації

1. Запровадити довгострокову державну програму культивування в суспільстві здорового способу життя, що включає пропаганду духовного і фізичного здоров'я, боротьбу з наркоманією, алкоголізмом, тютюнопалінням.

2. Запровадити обов'язкове державне соціальне медичне страхування, яке забезпечить ґарантований базовий пакет невідкладної первинної медичної допомоги, що надається безоплатно коштом державного медичного фонду.

3. Реалізувати програму "Репродуктивне здоров'я нації". Заборонити переривання вагітності, окрім випадків, зумовлених медичними показаннями та доведених у судовому порядку фактів зґвалтування. Прирівняти у кримінальному законодавстві незаконне здійснення абортів до замаху на вбивство.

4. Здійснювати політику економічного протекціонізму щодо вітчизняної фармацевтичної промисловості й медичного приладобудування. Забезпечити суворий державний контроль за якістю та цінами на лікарські препарати, особливо імпортного виробництва.

5. Відновити і повернути у державну власність санаторно-курортні комплекси. Заборонити перепрофілювання санаторіїв. Заборонити приватизацію курортних та санаторних земель на всій території України.

6. Затвердити державну житлову програму, згідно з якою сім'я з трьома дітьми отримує державний безвідсотковий кредит, сім'я з чотирма дітьми – державний безвідсотковий кредит, 50% якого підлягає поверненню, сім'я з п'ятьма дітьми і більше – безкоштовне житло від держави. Запровадити доступні державні пільгові кредити на придбання житла для молодих сімей.

7. Збільшувати розмір виплат українським сім'ям у зв'язку з народженням кожної наступної дитини відповідно до показників інфляції в країні та росту цін на дитячі товари.

8. Заборонити рекламу тютюнових виробів та алкогольних напоїв у будь-якій формі на всій території України. Встановити кримінальну відповідальність за пропаганду наркоманії (у тому числі так званих "легких наркотиків") та сексуальних збочень.

9. Надати право місцевим громадам обмежувати торгівлю алкогольними напоями.


http://www.svoboda.org.ua/pro_partiyu/prohrama/


Чи готові виборці продати країну за гречку?

Опасная ситуация. С одной стороны идет явная фибрилляция общества. Это как у желудочков сердца или предсердий, когда они начинают биться в разном ритме, вразнобой. Так и у нас, часть общества, преимущественно молодая и не чиновная давно уже живет в новом ритме. А старая, депутатско-чиновничья стучит во все том же ритме Януковича - "хрум-хрум". И вместе этим двум ритмам -- не жить. Или сердце (то бишь страна) лопнет или остановится.

Генпрокурору говорят, что его зам -- вор, а он спокойно так -- та то херня, интриги. С НБУ та же история - гривну валят.  Но с генпрокурором еще ладно -- в конце концов дожмут Пороха и снимут. А с нардепами будущими ничего не сделаешь. Священный выбор народа. Который за гречку и обицянки опять изберет хоть того же Януковича. И вот это на самом деле -- основная проблема. Новых людей в стране,"homo novus" пока еще очень мало. В том числе те, кто стоял на Майдане, а потом ушел воевать или помогать фронту. А против них и чиновничья номенклатура, которая ничуть не изменилась.   Что самое парадоксальное -- народ выводы не делает. Который в массе своей хочет просто, чтобы было тепло и сытно, а в итоге - холодно и голодно.  И это из-за того, что избиратели ведутся на обман во всех СМИ.

Станислав РЕЧИНСКИЙ