Контактна інформація
- 09.01.10, 15:22
Привіт!
Мене звати Ольга, я практикуючий психолог і системний терапевт.
Буду вести свій блог на i.ua.
Мій e-mail: [email protected]
Адреса у Skype: olga_psycholog
Привіт!
Мене звати Ольга, я практикуючий психолог і системний терапевт.
Буду вести свій блог на i.ua.
Мій e-mail: [email protected]
Адреса у Skype: olga_psycholog
Вночі у ЛЬвові блукаючи неподалік від себе вуличками навколо Личаківської з солоними горішками та сухарикамив руках бо більш нічого цікавішого в цілодобовому обкуреному та обвоняному алкоголіками ларьку не було щоб потішити рідкісне бажання - пожерти ПРикольчиків - посеред ночі...блукаючи ось так коли тягне пройтися найтемнішим закутком щоб натрапити там на щось що приховує в собі зона ночі в такому старому місті..і все одно не знаходиш - а ФАНТАЗІЯ ТІШИТЬ тебе якимись своїми хворобами ..типу - от наприклад якщо йти попід будиночок з балконами в якому деінде горять вікна або миготить синє світло від екранів телевізорів по який йдуть пошлі телешоу в яких пошлість і політика прирівнюються чи еротика 90их років - тО Ті Супутникові антени - БІЛІ тарілки із пРистроями ПРиймачів - СХОЖІ на велетенські круглі яйцеподібні гОлови мутантів якихось які Зїли все що знайшли разом із родинною собакою і виглядують із вікна типу чи є що пожерти облизуючись ... ням ням..або перевіряючи балкон на рахунок гарніру...



Львов… Как много ассоциаций с этим городом (!): кофе, мой любимый горячий шоколад, всегда праздничное состояние души. Наконец, спустя 2 года, я снова сюда вернулась.
Спасибо тем, кто помогал в поиске жилья! Мы устроились просто шикарно. Еще раз убедилась, что Львов очень гостеприимный город. Эта атмосфера не оставляет тебя нигде, куда бы ты не направилась. Пусть это будет кафе, трамвайчик, просто улица с всегда готовыми ответить на любой вопрос местными жителями. Я просто поражалась и наслаждалась одновременно.
В этом городе забываешь обо всех проблемах, все тревоги оставляешь при въезде в город. Не хочется негативом портить и отравлять по истине чистую и светлую душу Львова.
Три дня прошли молниеносно. Ощущений, позитива, воспоминаний - просто море… Передать на лист бумаги все, что ты чувствуешь, уезжая, – почти невозможно. Единственное, что знаю точно, что возвращаться в этот город можно не раз, и каждый раз новая волна эмоций будет наполнять душу доверху так, что захочется поделиться своим счастьем и радостью с окружающими тебя людьми.
П.С.: Единственное, о чем жалею, что не получилось придти на блоговку :(((( Но, уверена, это не последняя поездка, так что все еще впереди! :))














