хочу сюди!
 

Наталия

49 років, рак, познайомиться з хлопцем у віці 35-55 років

Замітки з міткою «мама»

Соглашающее

***

если бы ты меня тогда спросила, мама,
хочу ли я жить в мире, где учат отличать правду и ложь,
лишь для лучшего обмана?
в мире, где уважение общества нужно заслужить,
а уважать общество нужно долго учиться?
в мире, где сила стала насилием, любовь стала болью, а деньги
из средства обмена стали предметом замены, я бы отказался.
но ты меня тогда спросила - хочу ли я увидеть материальное воплощение
собственных мыслей и любви? ты предложила мне потрогать сказку.
для этого стоило родиться.

***


Elvis Costello - I want you
песня здесь:  http://music.i.ua/user/2237269/1216/

Розмова з мамою

Рідна ненько! Ти з нами розсталась,

Відійшла туди, де зорі горять,

І маленькою зіркою стала,

Їх є багато і  тебе  не впізнать.

Як тебе побачить найближчу,

Бо ж у небі всі зірки ясні,

Хоч піднімусь я на гору  найвищу,

Але побачу тебе лиш у сні

Відійшла ти, забрала і брата,

Дні скінчилися  ваші земні

І десь там у небесних палатах

У вас Божі покої одні

Вам берізка вже не сниться

І старі  верби при ріці,

Лиш вітер на могилі злиться

І задуває свічку у руці

Тож, спалахніть обоє в небі ярко,

Хоть на мить, щоб впізнати вас.

Невже вам нас не жалко ?

Покажіться нам хоть  раз...

День матері

дитяча казка, присвячена Дню Матері, що відзначається другої неділі травня 

~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~ 

 

Одного травневого ранку білочка Белла забігла до свого друга ведмедика Дмитрика. Він був удома сам, батьки пішли десь у своїх справах. Вигляд Дмитрик мав трохи стурбований та заклопотаний 

- Вітаю тебе, Дмитрику! Підемо, пограємося! На гойдалці погойдаємося, біля річки з піску побудуємо фортецю! Чого це ти такий задумливий? 

- Беллочко, прогулянку відкладемо на потім. Завтра свято - День Матері, мені конче необхідно щось придумати, чим мамусю вітатиму… Можливо, ти щось підкажеш? 

-Ой, Дмитрику, як добре, що ти нагадав мені. Я теж ще нічого не підготувала… 

- Беллочко, як ти гадаєш, що ми можемо зробити таке … надзвичайно приємне нашим матусям? 

Білочка хвильку помовчала, обмірковуючи; навіть зморшки на чолі з'явилися. І промовила радісно: 

- Дмитрику, я придумала! Ми спечемо пиріг з яблуками! І пригощатимемо наших мам. 

- Це ти добре кажеш! – посміхнувся ведмедик. 

- Але ж я не знаю, як печуться пироги, - спохмурнів за мить Дмитрик. 

- Я знаю як, тому що декілька разів допомагала мамі і добре запам'ятала! Це зовсім нескладно! – відказала Белла. 

- Нам знадобляться яйця, цукор, борошно і яблука. І ще трішки масла – змастити пательню. Де у вас глибока пательня? – Белла вже помила лапки, діловито підв'язала фартушок і виглядала як справжній шеф-кухар. 

- Дмитрику, мий лапки, допомагатимеш! 

Ведмедик витягнув з шафки глибоку пательню – в ній мама ведмедиця Медея завжди пекла круглі коржі для торту. І змастивши її боки та дно маслом, посипав трохи борошном. 

- Дмитрику, будь ласка, принеси мені чотири яйця та набери цукру в оцей кухлик, - білочка саме просіювала борошно в глибоку миску. 

- І ще гарненько помий 3 великих яблука та поріж на тонкі скибочки. Покладеш їх рівненько віялом на денце та боки пательні, потім тістом заллємо. 

- Беллочко, а насіннячко та корінчики з яблук вирізати? – Дмитрик розгублено подивився на білочку. 

- Авжеж, друже! – Белла посміхнулась, - не думаю, що пиріг з корінчиками та насінням смакуватиме нашим мамам. 

Білочка вправно збивала в макітерці яйця з цукром. Дмитрик, виклавши яблука, запалив вогонь в духовці: 

- Мама завжди завчасно розігріває духовку, каже, що таким чином тісто якнайкраще випікатиметься. 

- Дякую! Бачиш, Дмитрику, тобі дещо таки відомо про випікання пирогів, - білочка підморгнула другові, і вони розсміялися. 

- Можна і мені трішки позбивати тісто? – погляд ведмедика був прохальним. 

- Ставай біля макітри, ми зараз борошно висиплемо в збиті яйця, і ти ретельно перемішаєш, - Белла відступила і передала вінчик Дмитрикові. 

Дмитрик з таким запалом взявся до справи, що борошно білою хмаркою здійнялося над макітеркою. Ведмедик пирхнув, і вони з білочкою зареготали. 

- Дмитрику, легше! Борошно треба вмішати в тісто, а не притрусити ним свою шубку! 

- Ну от, останні інгредієнти – дрібка соди з лимонним соком, - Белла вилила содово-лимонно-сокові бульбашки з ложки в тісто, Дмитрик перемішав його, і потім цим тістом вони вкрили яблучні скибочки в пательні. 

- Готово! Ставимо в духовку! Аби лише вдався наш пиріг! – ведмедик мав такий схвильований вигляд, що Белла вирішила його трохи розважити та заспокоїти: 

- Все буде добре! Я почаклую, - вона заплющила очі і зробила ніби чаклунські рухи над духовкою, тихенько щось нашіптуючи нерозбірливо. 

Дмитрик посміхнувся: 

- Дякую, Ваша Високомагічносте! 

 

- Дмитрику, в мене виникла ще одна думка! Ми можемо, поки пиріг печеться, зробити невеличкі подарунки для мам. Пам'ятаєш, минулого літа ми знайшли на березі річки велику мушлю. На внутрішній перламутровій поверхні її половинок ми намалюємо за допомогою тонких пензликів квіточки, чи… що ти придумаєш сам, і зробимо по невеличкій дірочці, щоб втягнути шкіряну мотузочку. Вийдуть надзвичайно гарні кулони. 

- Беллочко, це чудова ідея! – Дмитрик в захваті подивися на подружку. 

 

************************************************ 

 

- Я гадаю, що для міцності і стійкості малюнку не завадило б полакувати наші вироби, - проказав ведмедик, задумливо роздивляючись готову мініатюру на мушлі. 

- Ти правий, Дмитрику! Так буде краще! – погодилась білочка. 

 

 

************************************************ 

 

- Підемо, перевіримо готовність пирога, вже часу минуло досить. Пахне так смачно! – Белла підхопилась зі стільчика і побігла в кухню. Дмитрик – за нею. 

- Тримай міцно пательню, Дмитрику! - тонкою паличкою білочка проштрикнула пиріг в центрі, і, витягнувши її, подивилась, чи не налипло тісто. Паличка була сухенька. 

- От і готовий наш пиріг! Охолоне, витягнемо на таріль і розріжемо на шматочки. Половину я візьму для мами білочки Варвари, - Белла із задоволенням споглядала рум'яний, високий, духмяний пиріг. 

- Гарний! І, напевне, що дуже смачний, - Дмитрик ковтнув слинку, - Я накрию його серветочкою, і поставлю в коморі, в дальньому кутку. Бо ж сюрприз може не вдатися. 

 

 

************************************************ 

 

Наступного ранку, в День Матері, ведмедик та білочка привітали своїх любих мам зі святом. Таких чудових подарунків мами ніколи ще не отримували! Радість і щастя переповнювало їх та їхніх дітлахів! Мами, зворушені, дякували малечі, а Дмитрик та Белла раділи, що власноруч зроблені вироби так сподобались матусям. 

 

написано 05.04.2011 

 

© Copyright: Марина Степанская, 2012 Свидетельство о публикации №11205134354

День матері

дитяча казка, присвячена Дню Матері, що відзначається другої неділі травня 

~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~ 

 

Одного травневого ранку білочка Белла забігла до свого друга ведмедика Дмитрика. Він був удома сам, батьки пішли десь у своїх справах. Вигляд Дмитрик мав трохи стурбований та заклопотаний 

- Вітаю тебе, Дмитрику! Підемо, пограємося! На гойдалці погойдаємося, біля річки з піску побудуємо фортецю! Чого це ти такий задумливий? 

- Беллочко, прогулянку відкладемо на потім. Завтра свято - День Матері, мені конче необхідно щось придумати, чим мамусю вітатиму… Можливо, ти щось підкажеш? 

-Ой, Дмитрику, як добре, що ти нагадав мені. Я теж ще нічого не підготувала… 

- Беллочко, як ти гадаєш, що ми можемо зробити таке … надзвичайно приємне нашим матусям? 

Білочка хвильку помовчала, обмірковуючи; навіть зморшки на чолі з'явилися. І промовила радісно: 

- Дмитрику, я придумала! Ми спечемо пиріг з яблуками! І пригощатимемо наших мам. 

- Це ти добре кажеш! – посміхнувся ведмедик. 

- Але ж я не знаю, як печуться пироги, - спохмурнів за мить Дмитрик. 

- Я знаю як, тому що декілька разів допомагала мамі і добре запам'ятала! Це зовсім нескладно! – відказала Белла. 

- Нам знадобляться яйця, цукор, борошно і яблука. І ще трішки масла – змастити пательню. Де у вас глибока пательня? – Белла вже помила лапки, діловито підв'язала фартушок і виглядала як справжній шеф-кухар. 

- Дмитрику, мий лапки, допомагатимеш! 

Ведмедик витягнув з шафки глибоку пательню – в ній мама ведмедиця Медея завжди пекла круглі коржі для торту. І змастивши її боки та дно маслом, посипав трохи борошном. 

- Дмитрику, будь ласка, принеси мені чотири яйця та набери цукру в оцей кухлик, - білочка саме просіювала борошно в глибоку миску. 

- І ще гарненько помий 3 великих яблука та поріж на тонкі скибочки. Покладеш їх рівненько віялом на денце та боки пательні, потім тістом заллємо. 

- Беллочко, а насіннячко та корінчики з яблук вирізати? – Дмитрик розгублено подивився на білочку. 

- Авжеж, друже! – Белла посміхнулась, - не думаю, що пиріг з корінчиками та насінням смакуватиме нашим мамам. 

Білочка вправно збивала в макітерці яйця з цукром. Дмитрик, виклавши яблука, запалив вогонь в духовці: 

- Мама завжди завчасно розігріває духовку, каже, що таким чином тісто якнайкраще випікатиметься. 

- Дякую! Бачиш, Дмитрику, тобі дещо таки відомо про випікання пирогів, - білочка підморгнула другові, і вони розсміялися. 

- Можна і мені трішки позбивати тісто? – погляд ведмедика був прохальним. 

- Ставай біля макітри, ми зараз борошно висиплемо в збиті яйця, і ти ретельно перемішаєш, - Белла відступила і передала вінчик Дмитрикові. 

Дмитрик з таким запалом взявся до справи, що борошно білою хмаркою здійнялося над макітеркою. Ведмедик пирхнув, і вони з білочкою зареготали. 

- Дмитрику, легше! Борошно треба вмішати в тісто, а не притрусити ним свою шубку! 

- Ну от, останні інгредієнти – дрібка соди з лимонним соком, - Белла вилила содово-лимонно-сокові бульбашки з ложки в тісто, Дмитрик перемішав його, і потім цим тістом вони вкрили яблучні скибочки в пательні. 

- Готово! Ставимо в духовку! Аби лише вдався наш пиріг! – ведмедик мав такий схвильований вигляд, що Белла вирішила його трохи розважити та заспокоїти: 

- Все буде добре! Я почаклую, - вона заплющила очі і зробила ніби чаклунські рухи над духовкою, тихенько щось нашіптуючи нерозбірливо. 

Дмитрик посміхнувся: 

- Дякую, Ваша Високомагічносте! 

 

- Дмитрику, в мене виникла ще одна думка! Ми можемо, поки пиріг печеться, зробити невеличкі подарунки для мам. Пам'ятаєш, минулого літа ми знайшли на березі річки велику мушлю. На внутрішній перламутровій поверхні її половинок ми намалюємо за допомогою тонких пензликів квіточки, чи… що ти придумаєш сам, і зробимо по невеличкій дірочці, щоб втягнути шкіряну мотузочку. Вийдуть надзвичайно гарні кулони. 

- Беллочко, це чудова ідея! – Дмитрик в захваті подивися на подружку. 

 

************************************************ 

 

- Я гадаю, що для міцності і стійкості малюнку не завадило б полакувати наші вироби, - проказав ведмедик, задумливо роздивляючись готову мініатюру на мушлі. 

- Ти правий, Дмитрику! Так буде краще! – погодилась білочка. 

 

 

************************************************ 

 

- Підемо, перевіримо готовність пирога, вже часу минуло досить. Пахне так смачно! – Белла підхопилась зі стільчика і побігла в кухню. Дмитрик – за нею. 

- Тримай міцно пательню, Дмитрику! - тонкою паличкою білочка проштрикнула пиріг в центрі, і, витягнувши її, подивилась, чи не налипло тісто. Паличка була сухенька. 

- От і готовий наш пиріг! Охолоне, витягнемо на таріль і розріжемо на шматочки. Половину я візьму для мами білочки Варвари, - Белла із задоволенням споглядала рум'яний, високий, духмяний пиріг. 

- Гарний! І, напевне, що дуже смачний, - Дмитрик ковтнув слинку, - Я накрию його серветочкою, і поставлю в коморі, в дальньому кутку. Бо ж сюрприз може не вдатися. 

 

 

************************************************ 

 

Наступного ранку, в День Матері, ведмедик та білочка привітали своїх любих мам зі святом. Таких чудових подарунків мами ніколи ще не отримували! Радість і щастя переповнювало їх та їхніх дітлахів! Мами, зворушені, дякували малечі, а Дмитрик та Белла раділи, що власноруч зроблені вироби так сподобались матусям. 

 

написано 05.04.2011 

© Copyright: Марина Степанская, 2012 Свидетельство о публикации №11205134354

Мамины приметы




В квартире разгром, Мамай проскакал-

носочки сынок перед школой искал.

***



Если раковина в пасте, тюбик не закрыт-


сын с утра почистил зубы, правду говорит.

***



Сын встречает на пороге, ластится котёнком-


сто процентов в дневнике нынче не 'пятёрка'.

***



На пороге грязь, с ботинок лужа натекла-


сын с прогулки возвратился, удалась игра.

***



На плите следы от супа, крошки на столе-


пообедали мужчины, убирать жене.

***



В дом зашла, а муж кричит: - Ужин приготовил!..


Сосчитай до десяти, глюки так проходят.

***



Темнотой окутан дом, тишина в квартире.


Светит компа монитор- мама на СТИХИРЕ.



                                                        Написано на конкурс
                                                            "Приметы "
                                                  http://www.stihi.ru/avtor/svhron
                                                конкурсная площадка Светская Хроника




© Copyright: Гном Котя, 2012
Свидетельство о публикации №11202285333

Притча про жінку

Маленький хлопчик запитав маму: "Чому ти плачеш?"

- Тому, що я жінка! - Я не розумію! Мама обійняла його і сказала "Ти не зрозумієш цього ніколи". Тоді хлопчик запитав у батька: "Чому мама іноді плаче без причини?" "Усі жінки іноді плачуть без причини", - відповів батько. Згодом хлопчик виріс, але не припиняв дивуватись: "Чому жінки плачуть?" Нарешті він запитав у Бога... І Бог відповів: "Задумавши жінку, Я хотів, щоб вона була досконалою. Я дав їй плечі, такі сильні, щоб тримала цілий світ, і такі ніжні, щоб підтримувала дитячу голівку. Я дав їй дух, настільки сильний, щоб стерпіти будь-який біль. Я дав їй волю, настільки сильну, що вона йде вперед, коли інші падають. Вона піклується про хворих і втомлених не скаржачись. Я дав їй доброту - любити дітей за будь-яких обставин, навіть якщо вони кривдять її. Я зробив її з ребра чоловіка, щоб вона захищала його серце. Я дав їй мудрість зрозуміти, що хороший чоловік ніколи не завдасть їй болю навмисно, але іноді випробовуватиме її силу й рішучість стати поряд з ним без вагань. І нарешті, Я дав їй сльози. І дав право проливати їх, де і коли вона забажає. І тобі, сину Мій, треба зрозуміти, що краса жінки не в її одязі, зачісці чи манікюрі. Краса жінки в очах, які відчиняють двері до її серця, де живе любов". ЗАПАМ'ЯТАЙ, ЯКЩО ТИ ЧОЛОВІК... Будь обережним - не дай жінці заплакати, тому що Господь рахує її сльози...

Жінка сотворена з ребра чоловіка, не з ноги, щоб бути приниженою, не з голови, щоб перевершувати, а з боку, щоб бути поруч із тобою, і бути рівною тобі. І з-під руки, щоб бути захищеною тобою. І зі сторони серця, щоб бути коханою...

Християнське подружжя


Православний молодіжний веб-портал www.hram.lviv.ua

"Мамин день рождения"

Сегодня день рождения моей мамы Успенской прасковьи Максимовны (3.05.1926-17.03.2000)

Вот мы с ней на фотографии 1982 года.

Приведу два стихотворения,которые мама написала для меня в мои дни рождения.

СЫНУ МОЕМУ ВЛАДИМИРУ

Я желаю тебе на всюжизнь, на весь век

Самый близкий, родной, дорогой человек...

Я желаютебе только счастья, добра,

Чтобы жизньдля тебя

Полной чашей была.

И храни тебя Бог, береги для семьи

Работящие, милые руки твои.

27.02.1981г.

С ДНЕМ РОЖДЕНИЯ, ВОВА

Я тебя, мой единственный,

Дорогой, самый милый,

Мой желанный, мой искренний

Сын родной и любимый.

В день рожденья, мой ласковый,

Я тебя поздравляю,

На всюжизнь тебе радости

И успеха желаю.

А еще наилучшего

Я желаю здоровья.

Пустьта боль, что так мучает,

Распростится с тобою.

27.02.1983 г.

Стихи из маминой книжки "Горькой доле вопреки". Посмертное изжание 2001 года,Самиздат, тираж- 20экз.

Сейчас больно  читать слова мамы  -"мой ласковый".Недостаточно ласковый был, все себя сдерживал в проявлении чувств. Жалею теперь.

Две ночи перед своим днем мождения снится мне мама - предупреждает о каких-то неприятностях или болезнях. И "оттуда" хочет мне помочь, переживает за меня.

А я уже ничего не могу для нее сделать. Вот  только в этот день вспомнить ее, написать о ней. И все.

МАМА.....

Сына мать качала... баюшки-баю,
Вырастешь сыночек... помни мать свою.
Ночь уже проходит и встает заря,
Мать качала сына... думала - не зря.
Все плохие мысли от себя гнала,
И с какою гордостью в первый класс вела.
Годы пролетели - вниз с горы, рекой,
В жизни у мальчишки - первый выпускной.
Далее учеба в городе большом,
А потом сыночек в армию ушел.
Мать переживала... ночи не спала,
Каждую копейку сыну берегла.
Господа просила... все слова, как стон,
О здоровье сына у святых икон.
Свадьба отшумела... «Дым стоял столбом"
И сынок покинул старый отчий дом.
Жизнь его кружила в карусели дней,
Не звонит... не пишет матери своей,
А она все плачет сидя у окна.
Серенькая кошка... да она одна.
И душа рыдает и под сердцем жжет,
Что же сын не едет... внуков не везет?
Все у сына, в общем, в жизни хорошо,
Жизнь свою устроил, сам себя нашел.
Для семьи трудился не жалея сил,
А о ней не вспомнил, а о ней забыл.
И никак до сына что - то не дойдет,
Что молитвой матери, он вот так живет.
Плачет сын у гроба..." Мамочка, прости"
Ношу эту тяжкую до конца нести.
Помнить о родителях - жизненный закон,
Он об этом вспомнил после похорон.
На глаза попались в тайном уголке,
Сбереженья мамы в носовом платке.
Рядышком записка...
"Я тебя ждала,Здесь насобирала, что, сынок, смогла"
Плакал над деньгами, сам себя кляня,
Он такие деньги делал за полдня.
И душа рыдает ...и прощенья нет,
Мать их собирала целых десять лет...


Мама (Оркестр Поля Мариа)

Ты в душе моей этот свет зажгла, радостью моей счастлива была ...мама

Поговорим о домработнице

Привет всем,

хочу затронуть тему о домработницах. Сейчас все чаще встречаешь людей, кто пользуется помощью "женщин по дому". Пишите, кто уже нанял домработницу ( и сколько это стоит в час или в день), кто только хочет нанять или уже задумался над этим, какие вопросы возникают при работе людей по дому. 

я тоже пару лет назад устала проводить выходной день за уборкой дома. Так сначала по родственникам кликнула клич, кому необходим дополнительный зароботок, но это дело осталось неблагодарным..... у людей денег нет, а ходить к родственникам на подработку ниже достоинства.