хочу сюди!
 

Марина

47 років, овен, познайомиться з хлопцем у віці 40-50 років

Замітки з міткою «думки»

Гарно, але дуже холодно

Нарешті сніг! Нарешті справжня зима! Як красиво! Але дуже холодно. В принципі, на холод можна було б не зважати, однак люті морози не підходять для безцільного вештання. От якби була якась мета — закинутий об'єкт, або виставка. А так...

«Сватів» не буде

В сучасному світі події розгортаються швидко і несподівано. Спочатку з'явилася інформація про зйомки нового, 7го сезону серіалу «Свати». Який, через участь російських акторів під українськими санкціями, стали знімати у Білорусі. Потім, через деякий час, з'явилося відеозвернення Володимра Зеленського, з критикою нападків на серіал. У відповідь державні структури сказали, що не мають нічого проти «Сватів». І перекидають «стрілки» з Держкіно на СБУ, і навпаки. І далі — несподівано:  заборона і анулювання прокатних ліцензій від Держкіно. Ні з того, ні з сього. І от, начебто, серіал взагалі перестали знімати.

Так само, як із забороною російських соцмереж: типу, «та не будемо нічого забороняти» — і бац —  введення заборони. Але якщо із російськими соцмережами зрозуміло, то несподівана заброна серіалу здивувала.
Що ж, спробую проаналізувати чому так сталося. Але це лише мої здогадки.



Хто правий, хто не правий? Зеленський «молодець», бо став знімати продовження серіалу з забороненими акторами. Вдруге «молодець», бо  серіал знімав і для російського ринку. Звичайно, так дешевше і більше прибутку. Але у час напружених стосунків між Україною і Росією спільні кінопроекти потрапляють у зону ризику. Тим паче, що «Свати» в серіалі показані російськими персонажами. Ну, і по-третє, галас, піднятий Зеленським, міг зіграти проти нього і серіалу.

Однак дивує позиція Держкіно. Заборонити серіал тільки через участь трьох акторів, яким заборонений в'їзд в Україну. По-моєму, для заборони серіалу цього недостатньо. Тим паче, Добронравов — не Охлобистін, і не робив різких висловлювань в бік України. Вдруге «молодці» в Держкіно, бо заборонили тільки зараз, коли вже почалися зйомки(!).

Коротше, всі «молодці». Важко стати на чийсь один бік. Всі «постаралися».
А серіал був непоганий. Нічого антиукраїнського в ньому нема (хіба що те, що показують Росію). Хоча, можна було зупитися й на 5му сезоні. Але захотіли зняти продовження. Самі бачите, що з цього вийшло.

Підкажіть ідеї для звіту

Дивне прохання, але тим не менш... Підкажіть ідеї для звіту. Тому що хотів написати про святкування Дня народження, але його фактично не було. На запас був ще один варіант — про вітчизняну військову техніку, однак нормальні фотки знайти важко + авторські права. Тому теж ніяк. Звичайно, є один варіант — дегустації. Але їх потрібно чимось розбавити, щоб звіти були на різні теми.

Як варіанти, огляд пам'яток громади або ставки. Але в села маршрутки їздять рідко, тому теж під питанням.

Правда, стосовно чого ідей вистачає, це як самовипилятись. Сьогодні довелося взяти вихідний, бо нерви вже здають.

2-га річниця війни

2 роки тому розпочалась повноцінна російсько-українська війна. Хоча і до того навряд чи був мирний час, адже русня почала загарбувати нові й нові території, розширюючи зону окупації. Захоплених Криму, частини Донецької та Луганської областей їм виявилось мало — бачте, Крим не мав сухопутного поєднання з тероросією, а Донбабве і Лугандонія окупована не в межах радянських кордонів областей. Втім, русні не потрібні деякі області — їм потрібна вся Україна. Але здавалось, що "переварювати" "маладі псевдорєспублікі Даунбасу" будуть довго і лаптям буде достатньо, що країну із замороженим військовим конфліктом не візьмуть ні в ЄС, ні в НАТО. Однак рашисти, напевно, захотіли піти "ва-банк" і взяти всю країну. Інша річ, що повномасштабна війна в Європі видавалась чимось фантастичним. Але імперська дурість не знає меж. До того ж, війна — чудовий спосіб відволікти від внутрішніх економічних і політичних проблем.

Дивно, що електорат Зелебородька, як і сам преЗЕдент, вважали повномасштабну війну неможливою. Але багатотисячне військо біля кордонів, начебто, для навчань, повинно було насторожити. Однак простіше було робити вигляд, що все добре. Ну шо ж, дочекались раптового наступу. Причому тероросія полізла з усіх напрямків — з півдня (Криму), зі сходу, та з півночі. Ледве не дійшли до Києва. Гупало щодня, а часто і вночі. До середини квітня 2022-го була жесть. Лише після того, як лаптів відігнали від столиці, стало спокійніше. До населених пунктів почали повертатись люди, зник дефіцит товарів і пального. Відчинялись заклади і установи.

Протягом двох минулих років обстановка змінювалась: від порожніх вулиць, до майже мирного життя (хі ба що стало менш людно), від порожніх полиць в магазинах до відновлення старих і появи нових вітчизняних продуктів і товарів.

Цікаво (хоч і страшно) спостерігати за інтенсивністю бойових дій. Якщо в перші дні війни пролітали літаки (не знаю, наші, чи ворожі), то потім літали хіба що дрони і ракети. На моє щастя я їх не бачив, лише чув. При цьому ворожа тактика змінюється. На початку це була тактична авіація, а після того, як вялікоімперські аероплани не залітали, розпочались масовані ракетні атаки. Причому зі збільшенням кількості ракет. Згодом до них додалися іранські беспілотники. Але оскільки й на них знайшли протидію, нальоти крилатих ракет і дронів стали чергувати, а потім комбінувати. За осінньо-зимовий сезон 2022-2023 лапті витратили майже всі запаси ракет і стали використовувати нові. Влітку 2023-го ракетні атаки поставили на паузу, але зрідка почали застосовувати балістику. А під час новорічних свят 2023/2024 одночасно запускали дрони, крилаті та балістичні ракети. Десь з осені минулого року нальоти беспілотників почастішали і збільшилась кількість запущених дронів. Тому призупинення ракетних атак компенсували майже щоденними атаками беспілотників. Звичайно, рашисти дочекались "отвєток": потопили крейсер "Мацква" і декілька фрегатів, "бавовна" на запоребриківських нафтобазах, нафтопереробних заводах і газових терміналах стали звичним явищем. Але до Лаптєстана все одно летить менше дронів, ніж до нас. Проте виснаження тероросії розпочате — і це тішить. Однак не варто впадати в ілюзії — запасів зброї і підприємств у них дофіга. Та й жити в лайні вони звикли. Тому довготривала війна хоч і виснажує, але вона виснажує обидві сторони. У виграші хіба шо Китай, який купляє задешево рабсіянські нафту і газ, та країни-"прокладки", типу Арабських Еміратів, Казахстану та Туреччини, які допомагають обходити західні санкції.

Що ще хочеться написати... Про зрадників і агентів Кремля, типу Обдристовича, Зєрмака та продажних "медведчуківських" журналюг. Корупція як була, так і лишилась. Тому, нажаль, поки не виведемо їх з влади, на перемогу можна не розраховувати. А ще чомусь вважають, що за відсутності сучасного озброєння можна утримувати фронт людьми. Хоча забувають, що чоловіків у нас набагато менше, ніж на рабсії. І найгірше, що ця війна може стати постійною. Причому ми можемо скінчитись раніше. Шкода, євіропейські партнери і ЗЕшобла цього не розуміє. А може, навпаки, розуміють і збираються відкупитись Україною, щоб русня не лізла у Східну Європу і країни Балтії.

Всупереч різних астрологам і тарологам, війна триває і буде тривати. Навіть я помилявся у своїх оцінках, бо вважав, що війна закінчиться за 10 років. Але зараз якраз 10-річчя російсько-української війни і закінчуватись вона не збирається. Напевно це надовго, напевно на роки.

Де порятунок?

Серед уламків моїх думок
Маленька перлина щасливих снів
Моє життя далеко не ок
Щодня починає такий урок
Що навіть уяві забракло слів

Я наче на смузі перешкод
Повзу по багнюці шалених мук
потім хвороби ворожий взвод
В тенетах тримає немов павук

Світла немає. Тайфуном страх
Я так безпорадна. Ковтаю біль
Де порятунок? В чиїх руках?
Коли в мені знову почнеться штиль?

Немає чим дихати. Слів нема,
А паніка душить мене вночі
Я кинута долею, я сама
Ненависть на світ немов крук кричить.

Чи зможу забути полон образ
Щоб попри всю лють доповзти до мрій?
Віра мене рятувала не раз
Ось знов піднімає та каже "дій".

Натхнення - це мій рятувальний круг,
єдиний, що є в океані зрад.
Ним творчість керує. Я не помру.
Пливу. Бо немає шляху назад.

Чергові провали і зашквари Зе і його команди

Міністр МОЗу Степанов обіцяв, що вакцинування від ковіду розпочнеться 15 лютого — і де воно? Ще не розпочалося і невідомо коли почнеться. Навіщо було розкидуватись обіцянками? Тепер вже не називає конкретної дати. І не треба казати, що це винне антикорупційне бюро. Навіщо було створювати "прокладку" держпідприємство "Медичні закупівлі"?! Чого не захотіли купляти ліки через міжнародні організації?! В новинах нагуглив, що МОЗ і "Медичні закупівлі" звинувачують одне одного у зриві закупівель. А наразі Україна — єдина країна в Європі, де ще не розпочалася вакцинація! І все це через бажання "скосити бабла".

Зеля злітав до Об'єднаних Арабських Еміратів. Начебто, з офіційним візитом. Мабуть так само, як раніше літав в Оман. Бо він зустрічався не з президентом ОАЕ, що мало би бути за статусом, а з посадовцями нижчого рівня — з заступником Верховного головнокомандуючого збройними силами ОАЕ, і з прем'єр-міністром. Патріотичні оглядачі висловлюють припущення, що там могли вестися неофіційні перемовини з представниками Росії.

Траншу від МВФ напевно теж не буде, бо про кредит не домовились. Ну, це і зрозуміло, бо "мало прогресу". Зокрема, в сферах судочинства і антикорупційних установ. Цікаво лише чим будуть наповнювати бюджет і віддавати попередні кредити?

Хоча закриття Мертвертчуківських телеканалів і справа проти Шмарія можна записати в плюси, провалів і зашкварі набагато більше. Тому перефразую вислів: "Чим більше дізнаюся про клоуна дилетанта, тим більше починає подобатись шоколадний барига".

Народ, потрібна назва!))))

Склалась така ситуація, що потрібно дати назву благодійному марафону.

А в мене "косноязичие".

Підкиньте варіанти.

Дякую! cvetok

Так важко бути жінкою...

Так важко бути жінкою на цій землі - 

Любити, вірити, страждати

І жити  у гнітючій самоті,

А в теплих мріях - щастя малювати...

Вона нікому не бажає зла,

Ховається від поглядів нещирих,

Їй треба тільки ніжності й тепла,

Їй лише треба, щоб її любили.

Так важко бути жінкою на цій землі,

Слабкою, незахищеною й знати,

Що десь буває щастя у житті,

А їй на нього все життя чекати...                                                                                       

Весняний вечір

Весняне небо,
Світле, тепле,
Та зірок не видно,
Гасить міста світ...
Але знаю точно,
Що там вони.
І світ небесний
Сили надає мені,
І тиша ночі
Мені спокій принесе.
І вже не так, як взимку,
Чорний кіт
З’являється в мене на шляху,
А білий кіт
Перебігає мені дорогу.
Це щастя, доля,
Чи просто випадковість?
Не знаю, та радісно мені.
Все що може збутись,
Що є і вже збулося -
Зігріває душу мені.
Чи добре, чи погане
Чекає мене?
Не знаю, але хочу прожити
Бо це життя МОЄ!!!!
І дихати я хочу на повну силу!!!!!!

Переворот на рабсії

Дивно, що ніхто не написав про військовий переворот на рабсії. У них найманці-злочинці пішли проти злочинної влади, вчинили військовий переворот. Червону площу в Москвабаді закрили для перехожих, Ростов-на-Дон-Дону і Воронєж начебто від владою приватної вйськової компанії. Крім того, найманці-зеки приземлили 3 вертушки і один літак рабсіянської армії. В інтернетах вже жартують, що у вялікоімперній по тєліку показуватимуть "Лебедине озеро". Нам від того не легше, але якщо вони маленько один одного перестріляють, то це вже непогано. Та й взагалі будь-якій кіпіш за порєбриком — це добре. Але розраховувати на зменшення обстрілів не варто, бо вони всі там кровожерливі. Навіть псевдоліберали "харошіє узкіє" вскрили свої ненависницькі амбіції. Навіщо їх запрошують в ролі експертів? Журнашлюшкам не вистачає вітчизняних і західних експертів?

Звичайно, хотілося б, щоб панікою і переполохом на болотах скористались Китай, ЄС і НАТО, однак із голодранцями з ядерною зброєю, нажаль, не полізуть. До речі, є думки, що це може бути спектаклем, розіграним Кремлем для відволікання уваги.

UPD: "Лебедине озеро" скасовується. А ми так сподівались.