... - "во всем виноват Майдан". Мол, если бы не было Майдана, то не началась бы и война в Донбассе. Т.е., из цепи исторических событий вырываются два звена "Майдан" и "Война в Донбассе" в качестве доказательства того, что второе вытекало из первого. При этом сторонники концепции "Виноват Майдан" не хотят понимать, что и сам Майдан тоже начался не на пустом месте. Почему вообще жители Донбасса считают Майдан злом?

     В последнее время в Донбассе главным врагом после Украины считается Сергей Курченко. Он де виноват в плохой жизни в Донбассе, в нехватке бензина в Донецке, в закрытии Харцызского завода... В Донецке появились листовки - "Розыскивается опасный преступник Сергей Курченко".
     Но погодите, а против кого был Майдан? И против Курченко тоже! Ведь это олигарх Семьи, личный кошелек Януковича. Когда Майдан победил, и Янукович убежал из Украины, вслед за ним драпанул и Курченко. Почему же в Донецке кричали, что Янукович легитимный президент, а листовки вещают про "опасного преступника" Курченко? Почему тогда не поддержали Майдан, чтобы этого "опасного преступника" выгнать? Почему вместо того, чтобы радоваться краху преступного режима, частью которого был Курченко, жители Донецка требовали реставрации этого режима? В чем тогда "виноват Майдан", если он боролся против преступников?
(Денис Казанский, журналист, блогер)

Американський портал CNN розповів у статті « Остерігайтеся силової гри Росії в Україні » ( Beware Russia's power play in Ukraine ) про повернення до старої російської імперіалістичної політики щодо нашої багатостраждальної країни :

« Наддержаві необхідна надконцентрація уваги. На жаль , американців , схоже , мало цікавлять хвилювання в оточуючому їх світі , навіть якщо ці хвилювання загрожують найближчим часом торкнутися самих американців.

Американці воювали у двох світових війнах - і зіткнулися з перспективою ядерного знищення в затяжній Холодній Війні , що велася в цілях захисту свободу Європи. У захоплюючому дух періоді 1989 - 91гг . , Чотири покоління американського самопожертви були чудовим чином виправдані. Комуністичні режими в Центральній Європі звалилися. Радянський Союз сам розпався на більш дрібні і менш загрозливі частини.

Протягом чотирьох століть правителі Росії шукали для себе безпеки , пригнічуючи спочатку свій власний народ , а потім своїх сусідів , а потім сусідів сусідів сусідів ... поки їх влада не простяглася від Берліна до Тихого океану.

Потім імперський проект різко розвалився. Підкорені народи знову здобули свободу . Самі росіяни отримали нову можливість - мабуть, вперше за весь час існування їхньої країни - вибрати уряд, який служить своєму народові.

У колишніх правителів , на жаль , були інші думки. Демократія не вкоренилася в Росії після 1991 року. Як і чому це сталося , довга історія з багатьма лиходіями , але давайте скоротимо її до кінцевого результату : Колишній старший офіцер КДБ пробрався в президенти Росії в 1999-2000 рр. . Володимир Путін повернув до влади старий апарат таємної поліції.

З того часу Путін і його кліка намагаються відновити , наскільки це можливо , старий Радянський Союз , одночасно грабуючи під себе багатства Росії .

Один крок до відновлення Радянського Союзу абсолютно необхідний: повернення влади Москви над Україною .

Жодним народ так не постраждав від радянського комунізму , як українці. Українські селяни втратили свої землі та будинки за радянської колективізації в 1920 -і роки , мільйони загинули в штучно створений голод , організованому в 1930 -х роках. Їх мова і культура були розтоптані при московському правлінні , їх інтелігенція та письменники були придушені , вислані , вбиті, і зганьблені . У 1991 році українці отримали можливість будувати свою власну країну.

Українська незалежність звільнила не тільки український народ , але і всю Європу. Росія без 46 мільйонів людей і величезних запасів природних ресурсів України є великою і сильною країною , але не наддержавою.

Після приходу Путіна до влади Росія прагне коррумпіріровать демократії в Європі. Росія з приєднаною України буде володіти силою , рівною старому Радянському Союзу для террорізаціі демократичної Європи . Росія мінус Україна може прагнути до того , щоб стати нормальним національною державою , демократією , навіть ліберальною демократією .

Росія , яка утримує силою Україну , повинні назавжди стати воєнізованим авторитарним режимом , загрозою як для власного народу , так і для іншої частини європейського континенту і демократичного світу.

Збереження незалежності України , таким чином , викликає глибоке занепокоєння не тільки українців , а й у всіх вільних країн Європи - і через це у Сполучених Штатів , що забезпечують безпеку свого торгового партнера - вільної Європи .

Володимир Путін теж все це розуміє , і йому все це не подобається. З тих пір , як він прийшов до влади , він працював над тим, щоб підірвати і зруйнувати українську незалежність. Йому це вдалося. Україна імпортує нафту і природний газ з Росії , і Путін використовував енергетичну залежність , щоб підірвати українську політику і підкупити сильно корумпованих лідерів України .

Але іноді Путін заходить занадто далеко. Він зайшов занадто далеко в 2004 році , співпрацюючи з колишніми українськими комуністами для фальсифікації президентських виборів. Відверте шахрайство викликало в Україні знамениту « Помаранчеву Революцію » - і тимчасовий поворот в політичній орієнтації України на Захід.

Тепер Путін знову намагається - і знову він стикається з масивним опором на українських вулицях. В останні роки Європейський союз домовився про торговельну угоду з Україною . Ця угода збагатить простих українців , які зараз є третім за бідності народом в Європі , після косоварів і молдаван. Угода могла б зменшити економічну залежність України від Росії і підготувати шлях для можливого членства самої України в ЄС.

Під екстремальним російським тиском український президент - та ж людина , фальсифікував вибори , яким викликали Помаранчеву Революцію дев'ять років тому - вже відмовився від свого власного договору і кращих надій його країни.

Десятки тисяч демонстрантів заповнюють вулиці і площі столиці країни Києва вже два вихідних поспіль. Поліція жорстоко придушує протести , поранено багатьох людей. Контрольовані режимом суди заборонили будь-які подальші громадські демонстрації до січня.

Канцлер Німеччини Ангела Меркель в приглушених тонах висловила розчарування після саміту 28 листопада з українським керівництвом :

«На жаль , не всі очікування справдилися . Ми чітко дамо тут зрозуміти , що ЄС готовий прийняти Україну як асоційованого члена , підписати договір про асоціацію. Тоді подивимося . У нас немає надії , що це станеться зараз , але двері відкриті ».

Не обманюйте , однак , приглушеними словами. На карту на вулицях Києва поставлено майбутнє європейського континенту - і американського процвітання і безпеки . Зосереджена на внутрішніх проблемах Америка відвертається від власних найбільш важливих інтересів і найвищих ідеалів
».

Шановні друзі, в цей час змушені звернутись до Вас за допомогою… Наш друг, актвіст,
Сотник Народної Самооборони сотні «Галич», Женя, зараз у лікарні. Лікарі
намагаються врятувати його праве око. Рано вранці близько 7 години 20 лютого
він разом зі своєю сотнею був на барикаді біля Стели, поряд з вул. Інститутською. Коли розпочалася
атака, з боку беркутні полетіли коктейлі молотова, барикада почала палати. Женя
почав гасити вогонь, беркут відкрив
стрільбу. Перша і друга кулі влучили в голову, а третя поцілила у праве
око. На даний момент око намагаються врятувати лікарі, якщо це
вдасться,попереду тривалий процес реабілітації та дуже дорогі операції по
відновленню зору, і знов реабілітація.

На даний момент у
активіста Євгена вагітна дружина, в найбличжому часі молода сімя очікує двійню.

Будемо дуже
вдячні Вам за допомогу! Слава
Україні!!!

Картка Приватбанк Сотника Сагуйченко Євгена Олександровича - 5168 7423 1333 0569

0932260096 - телефон
дружини Катерини Сагуйченко.

http://fakty.ua/177472-evgenij-sagujchenko-obernuvshis-ya-chetko-uvidel-pulyu-kotoraya-letela-v-moj-pravyj-glaz

Відповідь на «Що дав Майдан? Якого чорта там стояли?»

 

Минув рік від часу початку нашої революції - Революції гідності. Мабуть не знайдеться в світі жодного політолога чи божевільного, який би в листопаді 2013 прогнозував Україні ті лиха, які сталися. А сталося те, чого в Україні не було з часів Другої світової: в Україні почалася війна і вбито на цій війні вже тисячі українців. І хто ж вдарив по ослабленій Україні, в якій повним ходом йшла революція?  Удар нанесла «братська» Росія. Майдан зірвав маски і стало очевидним, хто є хто: хто такі комуністи, «регіонали» і ким для нас є північний сусід.

Одразу після цього згадалися війна в Абхазії 1992 року, в Придністров’ї в тому ж 1992, війна в Південній Осетії 2008 року. Російське керівництво та ЗМІ безпідставно звинувачували правління Грузії та Молдови в фашизмі і спричинило там збройні конфлікти. Придуманий фашизм давав підстави Росії втручатися у внутрішню політику цих країн, при чому активно залучались російські війська. Злочинна російська зовнішня політика маскувався ЗМІ як захист російськомовного населення від терору фашистів. Тепер цей сценарій розпалювання начебто фашистами начебто громадянської війни застосовується по відношенню до України. І знову ж ми спостерігаємо тотальну брехню російських ЗМІ, видачу російських паспортів (тепер уже українцям), сумнівні референдуми.

Російська агресивна політика по відношенню до України почалася не цього року, не минулого, не 1993 з приводу острова Тузла. Вона почалася ще сотні років тому, продовжується до сих пір і буде й надалі продовжуватися. В березні цього року Росія анексувала Крим. Під впливом цієї події українська поетеса написала вірш, що починається з таких слів: «Никогда мы не будем братьями. Ни по родине, ни по матери». З цими словами важко не погодитись.

Україна не стала незалежною державою в 1991 році, попри те, що так написано в Конституції.  Вона не є суверенною державою і сьогодні, тому що вже в 1991 році в Верховній Раді першого скликання більшість депутатів були або ж російськими агентами, або ж просто кар’єристами-пристосуванцями для яких на першому місці була не Українська держава, а гроші та влада. У Верховну Раду завжди пролазила московська агентура, люмпени та бандити. За гроші та посади ця нечисть продавалася будь-кому і в першу чергу Росії. Саме завдяки «старшому (страшному?) брату» Україна 23 роки топчиться на одному місці, застрявши в 20-му сторіччі, в той час як європейський цивілізований світ безперервно прогресує. Частка насправді національно свідомих депутатів, які не продавали Україну та своїх виборців, завжди була мізерна.

Не буде Україна незалежною державою, поки в законодавчій, судочинній та виконавчій владі буде сидіти іноземна агентура та люмпени. І це дуже треба було б нам всім зрозуміти ще в 1991 році.

Та все ж українське суспільство стає більш національно свідомим, більш патріотичним. Просвітницька та пропагандистська робота, яку проводе українська інтелігенція, дає позитивний результат. Все більше молоді, (а за нею майбутнє), дізнається правду про дійсну історію України та про дійсну історію Радянського союзу. Молодь, та навіть колишні «пристрасні» комуністи, приходять до розуміння того, що Петлюра та Бандера насправді були героями України, а не «бандитами» чи «фашистами».  

Завдяки Інтернету, неконтрольованому цензурою засобу масової інформації, українці знають про те, що таке сучасна Росія, де панує тотальна корупція, бідність, злодійство, пияцтво, наркоманія і безліч інших соціальних та економічних проблем, які не вирішуються. Всі ці негативні явища присутні і в нашій країні і вони теж не вирішуються. Це все наслідок 70-ти років радянської влади та 23-ох важких років, умовно кажучи, незалежної України. «Є принципи європейські, а є принципи більшовицькі», говорить своїм студентам викладач Приватного класичного університету м. Запоріжжя Зиновій Партико. Українці звикли жити принципами більшовицькими, тому «маємо, що маємо».

«Що дав Майдан?», запитують скептики та українофоби. Вони нічого не зрозуміли. «Навіщо вони там стояли на тому Майдані?»,  сміються з «майданутих» та «бендєровцев». Вони, ці розумники, що не здатні ні нащо окрім базікання, не зрозуміли: у нас усіх був шанс змінити країну. Цей шанс був подарований всім українцям частинкою людей, готових на великі вчинки і на самопожертву заради великої мети. Цей, невеличкий в порівнянні з масштабами країни, гурт стояв під морозами та під тиском міліції за кожного українця. Вони стояли і за тих, хто загинув в національно-визвольних змаганнях, і за українців сьогоднішніх, і за тих, хто ще родиться. Люмпену цього не зрозуміти. Така в люмпена доля. Він на виборах проголосував за «Опозиційний блок» та за «Тігіпко», а потім ще довго, якщо не все життя, питатиме: «Що дав Майдан?»

Що ж насправді дав Майдан українцям? В першу чергу, Майдан навчив людей організовуватися для захисту своїх інтересів. Якщо знову влада буде проводити антинародну політику, то знайдеться лідер, а то й декілька рішучих, сміливих людей, які швидко зберуть громаду і відстоять свої права. Досвід активісти на революційних площах отримали значний. Влада, враховуючи зловживання службовим становищем попередників та пам’ятаючи революцію, буде більш відповідальніша перед громадою.

Що ще дав Майдан? Майдан закріпив у свідомості ті цінності, які активістами проголошувалися. Тепер соромно буде давати хабара та кидати сміття під ноги, бо завжди в пам’яті виникатиме нагадування: «Революція гідності, європейські цінності». Хоча все таки деякі даватимуть і смітитимуть, але вже з гірким відчуттям сорому.

Майдан дав відчути в собі вільну, сильну людину, яка гідна жити так, як мріялось в дитинстві і мріється сьогодні. Майдан, трохи «видавив» раба з людини, а дехто й зовсім звільнився від того комплексу. Сіра, маленька, людина, пасивна та зашугана, яка ніяк не може вплинути на суспільно-політичні процеси залишається у вчорашньому дні. Сьогодні багато українців розуміють, що проста людина може впливати на владу, може боротися та перемагати. Цьому навчив нас Майдан.

Революція гідності змінила українців. Вони стали іншими: більш сильними та вільними. Ці досягнення, дані великими жертвами, треба зберегти. Ми маємо й надалі боротися за свою державу, за благополуччя народу, за свободу. Якою буде наша країна – бандитською, замученою корупцією, бідністю та свавіллям чи цивілізованою, європейською країною – залежить від нас, а не від якихось «сірих кардиналів».

 

Шел тридцать третий месяц медленной украинской революции

На Майдан все так же выходили Кличко, Яценюк и Тягнибок. Они уже не говорили, а молчали. Говорить не было смысла, массы и так все знали. Это был удивительный акт единения, когда лидеры и масса понимают все без слов. Только ветер развевал прапоры и слышался крик ворон, кружащих в потоках воздуха.

Время от времени толпе раздавали письмо №33 от Юлии Тимошенко. Оно тут же направлялось в топки многочисленных буржуек.

На Банковой Сергей Левочкин и Андрей Клюев сидели в большой комнате с большим монитором, где показывалась картинка с Майдана. Они играли в шахматы. Тоже без слов. Иногда дверь открывалась и в комнату входил Виктор Медведчук. Он пытливо смотрел на них, потом говорил: «ну да, ну да» и уходил.

В Кремле бухали. Веры не было ни кому. Все оказались засранцами. Глазьев пил больше всех. Он не понимал, почему так. Он вообще уже ничего не понимал.

В МВФ безуспешно предлагали деньги Украине, но никто не приходил их уже брать.

В Брюсселе все ходили в вышиванках, потому что поняли, что увязли надолго.

США бомбили Ближний Восток. А при слове Украина Виктория Нуланд в ужасе закрывала глаза.

Квасневский купил квартиру на Липках и жил. Вместе с Коксом. Иногда ездил к Тимошенко.

Сикорский часто плакал. Просто плакал, и по ночам было слышно, как он всхлипывая кричал: Быдло пшекльонте, курва мать.

По КМДА ходили коровы и козы. Там же они и жили.

На склонах Майдана виделись огороды, там работали крепкие селянки, которых любили фотографировать туристы.

На самом Майдане бегало много детей. Крепкие малыши. Плоды любви «Беркута» и женщин Майдана. Врачей сначала пугало, что при рождении они кричали «Геть!», «Зрада!», «Ганьба!», а потом привыкли. Дети Майдана, что с них взять….

На палатках висели трусы и выцвевшие плакаты. Трусы сушились, плакаты просто никому не мешали.

Виктор Федорович Янукович охотился в Сухолучье. Там развелось много кабанов и ему вообще все было по х*й.

Это Украина, друзья. Это медленная украинская революция.

Юрий Романенко, "Хвиля"

Слушайте,  мне кажется они хотят уже затошнить этим евромайданом: включишь телек - на всех каналах одна и та же приторно-тошнотворная суспензия льется сплошным потоком. Дикторы щебечут приплясывая с нарисованными улыбочками в тему евросоюза.

Поскольку страсти начали улягаться и майданы угасать - нужно постоянно зомбировать и держать это топновостью .

Дошло до маразма:  то детей уже тягают и умиляются, то собачонок разрисуют, то елочку еврофлажками украсят, то молебен проведут - ну чисто сектанты какие-то ЗОМБИРОВАННЫЕ. Уже не знают как за уши народ притянуть.

У нас сегодня вывели пару десятков под администрацию, причем растянули для наглядности перед телекамерами как молекулы с промежутком около 5 метров между ними и воткнули им флажки в руки (лучше бы в задницу ). Но поскольку время -деньги - те постояли ровно сколько заплачено и разошлись  Вот такая у нас зомбодемократия.

А еще пригнали пару машин с флажками -те влились в колонну машин на центральном проспекте и вот картинка готова- АВТОПРОБЕГ -"Запорижжя за евромайдан" и не важно что в интервью чувак -водитель говорит по украински - чем выдал себя - (в Запорожье никто по украински не разговаривает)

PS.  Я вот думаю наши предки, (которые кровь действительно проливали в отличие от красочных картинок якобы от Беркута показанных на ТВ) за то, чтоб нам никто не навязывал свою волю. А выходит - все за зря - неблагодарные потомки сами готовы капитулировать под любые условия  Евросоюза. Получаются нас хотят захватить без единого выстрела . Гитлер и то терпел потери и жертвовал своими немцами когда пытался завоевать Русь Великую. А мы что так просто ляжем под них теперь????
Ну западноукраинцам не привыкать - они всегда ложились то под Польшу то под Литву то под Австро-венгрию, - хотели и под Германию в свое время лечь, но русские люди освободили эту самую Европу от фашистов. Что же теперь с нами случилось??

кому кажется жестоким наш Беркут - вот так будет если мы вступим в ЕС и попробуем там рыпнуться:

http://eot16.ru/archives/168
http://youtu.be/EQkMu4NQ-bU
http://youtu.be/iK1nIPUJfas

так что цените что имеете, господа!!!

"Дорогие Майданутые"! И приближённые к ним... Вам не надоело флудить и позориться? Вам не надоело по себе судить? Посмотрите на себя со стороны... Ведь вам крышу сносит при малейшем затрагивании темы Майдана... Неужели вы думаете, что на тех условиях, что собираются принять Украину в ЕС мы будем хорошо жить? Прежде чем верещать поросятами, сопоставьте... Или вы уже впали в маразм? Или у вас есть бабосы доебоса и, вы думаете шо на дорогу в европейский добробут вам хватит? "...ведь в дороге кормить никто не обещал..." только в долг давать на драконовских условиях...
PыSы И ещё... Скажите пожалуйста, господа Евромайданутые вам не стыдно весь этот позор в новостях показывать... Где вы с пеной со рта сотрясаете воздух...а потом удивляемся, что народ Украины считают продажным быдлом...