… чем гуще этот туман, тем интенсивнее идёт процесс. На моей памяти в одно из таких «парений» туман был настолько плотный, что из-за нулевой видимости произошло столкновение судов.  Тяжелые воспоминания!..

   Но сама картина стоит того, чтобы её увидеть – необычная и таинственная. Жаль, фото не передают её в полной мере!   (фото Думской)

Сегодня - в блоге выходной. Сил нет даже на кнопки давить. И в голове, как у Пугачевой "после ливня - чистота". Генеральная уборка, полная разморозка Шарпа, разборка и чистка 3-х вентиляторов, ремонт компа (на прощание он сказал "я сдох, дружище, извини, но но не полностью, а только видекарта, тв-тюнер и все юсб-порты". Потом на прощание попросил установочный диск и тихо умер. Пришлось подвергнуть глобальному вскрытию (полная разборка, удаление пыли, вынимание плат, протирка спиртом, поливание потом, сборка и пр.), Через часа полтора охуенного геморроя  - заработал гад.

А потом - поход в АТБ (8.5 кило помидоров приволок и еще по мелочи), потом томатный сок (6 литров). Сегодня с сельдереем, огурцом, болгарским и острым перцем. Последние часа два сегодняшнего дня помню с трудом - сплошной автопилот, амок, давление 180\110, в глазах темно, соображалка не работает.

Так что - не обижайтесь - ни одной умной мысли. Вообще никакой. Выжат, как после марафона. Впрочем, марафон не бегал (буду честен), но 20-ку пробегал не один раз. Так вот, выжат раза в три сильнее. Только нагнулся-разогнулся за сегодняшний день не менее тысячи раз. Про приседания и прочую херню - даже не упоминаю. Всё.. Я ушел в нирвану.

ЗЫ: Безалкогольное пиво вкуснее алкогольного, но Рогань мне тоже не очень понравилось. Пока лидер - Черниговское.

Не правильно

Заметілі-завірюхи
І морози люті-люті…
За вікном  я вітер слухав.

А немов ридали люди.

 

Потім стихло – ані віхол,
Ані вітру, ні ридання.
І надія на утіху –
Та, що кажуть, мре остання.

 

Та екрану мерехтіння
Каже щораз – надія марна:
Бомж замерз... Боєць загинув:
Снайпер наших б’є безкарно...

 

А хотілось крихти свята,
Тільки ж де воно – он бачиш:
Над синочком плаче мати.
Лід довкіль – а "Плине кача…"

 

Сива мати – біла-біла:
Ой, синочки-відчайдухи!
Завірюхи-заметілі,
Заметілі-завірюхи.

 

Вітер стих і тихо-тихо.
Лиш морози люті-люті.
Та в душі – тих віхол-віхол:
У матусі, в мене, в люду…

 

А здавалось: ну, нарешті
Глузд здоровий візьме гору.
Святять воду – Водохрестя.

А зліта не голуб – ворон!

А ви що робили морозного дня, що минає?

Денна температура становитиме до 10 градусів морозу.
Неділя, 27 грудня, обіцяє бути...

 

Розмерзала машину хвилин 15. Снігу нема, але через мороз скло позамерзало і ззовні, і зсередини. Їду, коли чую щось мявчить. Голосно так... Фігасє, думаю, коти граються... Проїхала пару кеме, а воно все одно мявчить....Думаю, в мене глюк, оце мявкотіння в'їлося в мозок.... Згодом знову, я думала, що, може, яка кицька в салон вскочила або в багажник. Зупинилася, обдивилася - наче ні. Сіла, їду... Воно мявчить.... Заїхала по путі в пожежну частину, хлопці під капотом все оглянули, нічого. А тоді посвітили ліхтариком під заднє колесо - звідти котеня як чкуроне! Біленьке в руденьку смужечку.

І сфотати не далося, десь спереляку забігло. Як попало - не зрозуміло....

На роботі не сварили, об'явили мене спасителькою котів.

Гарного дня і хепі-ендів вам!

Ну, і номер пожежнику лишила, так просив)))

На стоянці машина під сантиметровим шаром інею, відігрівала від незвички хвилин 20)).
Ліве дзеркало так і не розтануло досі, тричі на трасі чула обурене "пиииии!!!"
Добре, хоч поворотами завжди користуюся. Звісно, спізнилася. Слава Богу, керівництво теж десь ще в путі, тож триндюлєй отримати ні від кого))
Гарного дня!!!