Всі так рекламували і нахвалювали серіал "Спіймати Кайдаша", що вирішив і собі подивитись. Правда, поки що одужав лише одну серію (буду розтягувати задоволення — какрантин же надовго), але й так сподобалось. Знято круто. Сюжет цікавий. Ну і нагадує про шкільні роки, коли вивчали "Кайдашеву сім'ю" Нечуя-Левицького. Єдине, до чого можна приколупатись, так це до лютого суржику.

Одеса: портове місто може процвітати лише з процвітаючою метрополією

Олександр Палій

політолог

Побував в Одесі на представленні соцопитування Європейського інституту соціальних комунікацій. Враження суперечливі.

З одного боку, більше 47% одеситів визнають, що останнім часом ситуація в місті покращилася (проти цього 41%). При цьому таке зростання не позначається на рейтингах довіри до центральної влади. 

Тобто серед одеситів немає очевидного, здавалося б, розуміння того, що добробут портового міста напряму залежить від ситуації в країні: є економічне зростання – є транзит товарів. 

Місто, яке народилося, виросло і досі живе на експорті української пшениці і імпорті товарів в обмін на неї, виявляється, може собі думати, що воно саме-по-собі досягає добробуту.

Як наслідок, чималі рейтинги всіляких пострегіональних пройдисвітів, типу Бойка, рецидивіста Рабіновіча і навіть блазня Зеленського. 

Тож, електорат з «некрозом моралі», який голосував за Януковича, знаючи що він злодій і бажаючи стати подільниками злодія, нікуди не дівся. Він просто сховав вуха. 

Це означає, що для того, щоб не дати спаплюжити подвиг Небесної Сотні й наших солдатів, українці мають бути особливо пильні, чутливі до неправди і, що дуже важливо, одностайні. 

Соцопитування виявило, що оцінка сучасного матеріального стану самими одеситами уже навіть краща, ніж була в 2013 році. Тоді зізнавалися, що не мають ніяких матеріальних проблем 25%, зараз 27,5%, найбідніших було 33%, стало 30%.

Ці дані в цілому підтверджують дані державної статистики, які свідчать, що нині купівельна спроможність населення України перевищила купівельну спроможність 2013 року.

Дуже просто, за середню зарплату в 328 доларів США у квітні 2018 можна купити значно більше товарів, ніж на середню зарплату в 359 доларів у лютому 2014 р. Але цей елементарний арифметичний факт, який легко перевірити гуглом, дуже тяжкий для сприйняття людьми, для яких учора завжди краще ніж сьогодні.

Домінуючою етнічною групою в Одесі назвалися українці (66,8%). Приміром, в 1989 році українцями назвалися 49% одеситів, у 2001 – 61,6%. Водночас, це опитування явно не проводилося в орендованих квартирах, де мешкають іноземці. В Одесі приплив арабів і турків досить стрімкий. Не був там три роки – і це кидається в очі. Це, до речі, непрямий, але дуже явний показник економічного зростання в Одесі. Схоже, замість виразного єврейського впливу на обличчя міста вже дуже скоро можна буде говорити про арабо-турецький.

Однак, якщо про дискримінацію якоїсь мови і можна говорити в Одесі – то це про українську. І це на 27-му році Незалежності! Половина міста вважає рідною українську, але ця українська більшість практично не має свого голосу. 22% місцевих одеситів декларують у соцопитуваннях, що вони думають українською, але українську на вулицях чутно переважно серед туристів.

Причини очевидна – зрощена за два століття місцева бізнесова і кримінальна еліта в обмін на економічні преференції декларувала і поширювала імперський шовінізм. Тому для місцевих українців і всієї України стоїть життєва задача – ліквідувати вікову соціальну дискримінацію українців Одеси, добитися природного місця більшості у місцевій владі та утвердити її економічні та культурні права. А для всіх одеситів буде корисно зрозуміти, що портове місто може процвітати лише з процвітаючою метрополією.

А тепер про позитиви. Ніякої кризи в Одесі нема й близько. В Одесі явно нема проблем з безробіттям. Ледь не кожен ресторан потребує офіціантів, а магазин продавців. Це ще один доказ економічного зростання. 

В туристах теж браку немає. Приміром, таксист розповів, що щодня віддає господареві машини 1000 гривень, крім того, що залишає собі. 

Одесити їздять по-європейськи, з незрівнянно більшою повагою до пішоходів, ніж це заведено в «русском мірє». 

Всі тротуари в центрі і ключових туристичних місцях застелили плиточкою. Досить акуратно, не зрівняти з дірявим асфальтом 1980-х, коли на одеському асфальті можна було козам пастися. 

Одеські вітрини – це щось. Жаль не фотографував, у Києві таких немає:) 

Дізнався, що таке «шаріковоє мороженоє» 

Читайте більше тут: https://zik.ua/news/2018/07/04/odesa_portove_misto_mozhe_protsvitaty_lyshe_z_protsvitayuchoyu_metropoliieyu_1359095

Якщо вас приваблює органічне землеробство і ви любите обмінюватися досвідом і подорожувати, то вам слід познайомиться з сервісом WWOOF. Цей ресурс об'єднує фермерів і добровольців з метою допомогти людям дізнатися про  спосіб жити в гармонії з природою. Часто для стислості це явище називають агротуризмом або волонтерською роботою, а іноді й просто «вуфінгом».
Зараз багато городян хоче піти на землю, зайнятися своїм господарством, вирощувати органіку, впроваджувати пермакультурний дизайн, але не знають з чого почати. Чи вийде? Які є ризики?
Кращий спосіб це перевірити, попрацювати на вже діючій органічній фермі, яка давно на ринку і бажано щоб це був міжнародний досвід. Але де їх шукати цих фермерів і чи захочуть вони ділиться своїм досвідом безкоштовно?
Виявляється, що вже більше 40 років у світі діє програма WWOOF (World Wide Opportunities on Organic Farms), яка «зводить» фермерів, які потребують безкоштовних робочих рук і людей, охочих розім'ятися на свіжому повітрі, отримавши за це нічліг і їжу.
Це не є роботою, тому що людям не платять (іноді навіть навпаки, вони доплачують господарям пару доларів за їжу), тому скористатися програмою можна, маючи звичайну туристичну візу (однак, не у всіх країнах це можливо - треба гуглити в кожному конкретному випадку) .
Постояльці ферм допомагають по господарству 4-5 годин на день, тривалість перебування залежить від їхнього бажання і симпатії з боку господарів - від декількох днів до багатьох місяців.  Як правило, фермери спантеличують гостей нескладною роботою, типу прополки, збору фруктів, годування тварин або прибирання території.
WWOOF покликана допомогти власникам екологічних ферм (слово Organic в назві), які не використовують хімікати. Часто ведення такого господарства нерентабельно для сім'ї фермерів, і програма допомагає їм отримати безкоштовну робочу силу, що дозволяє залишатися на плаву.

Хто користується цією програмою?
Це можуть бути мандрівники дауншифтери, можуть бути студенти, які шукають мовної практики або нових знайомств в чужій країні. Іноді звичайні люди проводять таким чином свою відпустку, щоб поправити нерви і заощадити гроші.
Відносини фермерів і гостей абсолютно неформальні - десь працівники отримують те, за чим приїхали - безкоштовну їжу і ліжко, а десь стають майже членами сім'ї, проживаючи і харчуючись під одним дахом з господарями.

А чи багато таких органічних ферм по світу?
Їх тисячі! Вся Європа - це безкраї поля, на яких щось вирощують. Крім того, там досі маса простих людей, що живуть зі своєї землі. Азія, Африка, Південна і Північна Америка, органічні ферми можна знайти практично скрізь.
Щоб знайти слушне місце, потрібно стати «вуфером», тобто зареєструватися в інтернет-проектіWWOOF. Він дає можливість докладно вивчити сотні органічних ферм в більш ніж 50 країнах, які готові прийняти у себе добровільних помічників.

Як стати вуфером?
Для того щоб брати участь в програмі, фермер повинен внести невеликий щорічний внесок у представництво організації WWOOF у своїй країні, заявивши що його ферма відповідає деяким стандартам органічного сільського господарства, і що добровольцям, працюючим на фермі, буде надано житло, що відповідає всім санітарним нормам.
«Вуферам» теж необхідно заплатити членський внесок на рік ($ 40-55) організації WWOOF в тій країні, де він хотів би працювати. І після оплати йому надається доступ до каталогу фермерів-учасників програми в цій країні, щоб він зміг зв'язатися з вподобаним фермерським господарством і поїхати туди попрацювати.
На фермах потрібна фізична праця, природно, фермери надають перевагу фізично міцним і комунікабельним волонтерам - майте це на увазі.

Дотримуйтесь домовленості. Господарям вкрай неприємно, якщо ви працюєте погано або мало, порушуєте терміни перебування, лазите в холодильник, пристаєте до дочок і вже тим більше, якщо у випадку конфліктів, шукаєте собі інше місце, використовуючи хазяйський телефон. Якщо ви новачок і не впевнені, що витримаєте, не варто відразу їхати на місяць або цілий сезон, а обмежтеся тижнем-двома.
Дізнайтеся, які є можливості для проведення вільного часу. Гуляти на лоні природи романтично, але можливо, через місяць вам це смертельно набридне. Можливо, господарі зможуть позичити вам велосипеди, навчити рибалці або йоги? А може, ферма розташована недалеко від цікавого міста або поряд з морем? Подбайте про те, щоб у ваш вільний час вам не довелося рахувати убитих комарів.
Дізнайтеся, чи будуть на фермі інші волонтери одночасно з вами. У екопоселенні з 70 осіб у вас буде безліч можливостей для спілкування. Деякі господарі приймають відразу багато добровольців, так що напевно ви знайдете собі компанію і там. А якщо фермери чекають у гості тільки вас - переконайтеся, що вам буде комфортно з ними спілкуватися. Але будьте обережні, хто знає що у них на думці, з цього  приводу знято кілька непоганих жахливчиків.
Не забудьте взяти з собою ніж, кілька пар робочих рукавиць, косинку або панаму, сонцезахисні засоби, а також одяг і взуття, який не шкода забруднити.

Як з'явився проект 
WWOOF, спочатку пропонував «попрацювати у вихідні на органічних фермах», народився в Англії, восени 1971 року, коли Сью Коппард (Sue Coppard), що працювала в Лондоні простим секретарем, зрозуміла, що міські жителі і фермери можуть бути один одному дуже корисні. Городяни не проти змінити обстановку і попрацювати на свіжому повітрі, але не всі можуть дозволити собі заміський будинок. А фермерам потрібні помічники, але мало хто може їм платити. Залишалося тільки звести городян селян.
«Сьогоднішні неповнолітні вже знають, звідки беруться діти, але не всі навіть у 30 років знають, звідки береться картопля». стверджує вона.
Спочатку Сью розробила програму турів вихідного дня для 4-х чоловік в еко-динамічній (bio dynamic) фермі в коледжі Emerson (графство Суссекс). Ідея спрацювала на ура, проект почав стрімко розвиватися. Незабаром багато інших органічних ферм і дрібні землевласники захотіли приймати людей, охочих попрацювати на їх фермах в обмін на їжу і дах. Фермери та «вуфери» знайомилися і ставали друзями.

Куди можна поїхати прямо зараз
Швеція. Ось три приклади шведських ферм, на які можна відправитися попрацювати прямо зараз. Необхідно знання англійської, в ідеалі шведської мови.
Маленька ферма на 2 гектара неподалік від міста Сёдерчёпінг (Sderkping) з кроликами, курми і бджолами.
Кілька об'єднаних  невеликих ферм (загальна площа 10 гектарів) поруч з провінцією Халланд (Halland). Там вирощують овочі та зелень, живуть 2 мула, 12 овець, кури, свині, телята і бджоли. Необхідна додаткова допомога, щоб скопати землю і прополоти - з середини травня по 23 червня та з 5 серпня по 6 вересня.
Еко-господарство (75 га) в Халланд (Halland) основним напрямком якого є виробництво екологічних вин. На фермі живуть велика рогата худоба, вівця з ягнятами, кури. Потрібна допомога з 20 травня до 7 липня і з середини серпня.
Cайт WWOOF Швеція

Канада. Координатори WWOOF Канада працюють за сімейним підрядом. Вони і є сім'я - чоловік з дружиною Бекка і Гері і їх дев'ятнадцятирічний син Келбі.
«Ми закохані в WWOOF в його принципи і його цілі:" живи, вчися і розділяй органічний спосіб життя ". І завжди прагнули жити за цими принципами ».
На сайті WWOOF Канада є зручний пошук ферм за місцем їх розташування, а також фільтри по тому, як людина ставиться до паління - не палю або хоче курити у приміщенні на території ферми, воліє рослинну їжу або НЕ вегетаріанець. Залежно від відповідей підбирається ферма, на якій дотримуються ті чи інші переваги добровольця.

Дороги

Місто

Люди