(Відмічу, що ці ідеї також хорошо знайомі і вітчизняному філософу та політологу Дмитру Видріну, який називає Александра Зиновьева своїм Вчителем та присвятив йому статтю на своєму сайті.)
Чому соціолог повпливав на геополітику?
Справа в тому, що розроблена вченим логічна соціологія пояснює функціонування глобальних систем, у т.ч. ілюструючи внутрішню структуру та логіку західної політичної еліти. Свідоцтво Зиновьева, вочевидь, цінне його 20-річним перебуванням на Заході в якості відомого викладаючого соціолога та успішного письменника.
Ті самі речі про західну еліту, про причини розвалення Союзу знаходимо у історика Андрея Фурсова. Він певно взяв за основу ідеї Зиновьева та доповнив їх розгорнутим історичним аналізом, представляючи цільну теорію світового (західного) заколоту проти Росії.
Треба зрозуміти, в чому на думку Фурсова першопричина такого заколоту. Це банальна потреба в природних ресурсах, нічого особистого. Just business.
Фурсов додає до теорії західної політичної еліти ідеї багатьох західних (в широкому розумінні, в т.ч. і японських) мислителей та вчених, вводячи в обіход поняття "корпоратократії", яка стоїть понад нація-державами nation-state. Фурсов аргументує, що в сучасному світі суб"єктом політики є не нація-держава, а саме корпорації та пов"язані з ними екстериторіальні еліти.
Це дуже важливий постулат, без якого зовсім не зрозуміла логіка російської політичної думки та причини постійних спроб державної влади РФ створити суб"єкт геополітики у вигляді наддержави.
Як зазначає Фурсов, протистояла СРСР не Америка як держава, не інші європейські держави, а саме ця західна політична еліта, яка включала в себе корпорації, банківський капітал, інтелектуальні центри, політикум, державні служби розвідки та ЗМІ. Такому спруту дряхле радянське керівництво нічого не могло протиставити, оскільки воно навіть не розуміло самого факту його існування. Більше того, Андропов по зайнятті крісла генсека заявив, що він хоче мирно співіснувати з капкраїнами. Начебто саме така сліпота та невміння мінятись зіграло з радянськими керманичами злу шутку.
Цікава теорія, чи не так?
Євразійство
А зараз щодо усіляких Євразійських формувань. В чому їхня цінність та привабливість для Росії? При кожній нагоді, вищі керівні кадри РФ підкреслюють вигоди від участі в таких формуваннях для України:
Однак щодо вигід для самої Росії, тобто суто економічних вигід, то я читав, що їх на даному етапі немає. Це ж підтвердив і автор ЄА проекту президент Республіки Казахстан Назарбаєв у програмі Виталия Третьякова "Что делать?".
Тобто це проект на перспективу. В майбутньому він, вочевидь, слугуватиме інтересам створення суб"єктності російської політики, її незалежності від зовнішніх центрів.
Про те, що наразі залежність є, говорить, наприклад, факт обов"язку РФ тримати свій Стабфонд у американських облігаціях.
Нормальна, прагматична мета російського керівництва - повернення своїй державі статуса гравця на міжнародній арені.
Навіщо Росії сучасна Україна?
Якщо в 20-і роки ХХ ст. утримання України в своїй орбіті було необхідно головним чином через те, що молодій республіці був потрібний український хліб, залізна руда та вугілля, без яких, за висловом Леніна, "революция захлебнётся" то зараз діло обстоїть інакше. Зараз, за версією економіста Михаила Делягина, необхідність полягає у будуванні макрорегіонів у 250-300 млн людей, які б змогли забезпечити участь в глобальній конкуренції.
Тобто, необхідні люди, бажано освічені, території, ринок та інфраструктура.
Боротьба піде за душі.
Одвічна боротьба
Російська інтелігенція, починаючи з першої половини ХІХ ст., тягнулась до ідей європейських філософів та письменників. Ідеали європейської культури було рідними для більшості освічених людей Імперії. Отець сучасної російської мови Александр Пушкин поцупив величезну кількість слів з французької, навіки збагативши словниковий запас великоросів. То чому ж Росія не хоче об"єднатись з Європою, увійти до ЄС, об"єднавши вперше в історії білу європейську расу у єдиній наддержаві? Ось тут і було би історичне підґрунтя для конкурування з Штатами та Китаєм. Який би макрорегіон створився! Ан ні, такої риторики немає в сучасній Росії. Чому?
Для мене це дивно, адже це надало б існуванню ЄС та РФ нового смислу, задовольняючи спрагу у величності та імперськості в одних та других. Та й рівень безпеки на всьому просторі можна було б підтримувати на високому рівні шляхом комбінування зусиль.
Але, такого на повістці дня немає, натомість продовжується формування Євразійського Союзу з, як правильно зазначають журналісти, авторитарних держав. Коли він нарешті постане, з або без України, він безсумнівно буде боротись с іншими суб"єктами геополітики і хтозна чим то все скінчиться.
Хай там як, але Україні ще передстоїть визначитись з ким утворювати макрорегіон. В одному я певен, що Росія продовжуватиме й не раз пропонувати ідеї економічної, політичної чи культурної інтеграції. В Україні конче необхідно встигнути провести результативний публічний дискурс до того часу, як буде вирішуватись це питання, щоб заздалегідь прорахувати всі можливі варіанти та обрати найкращий, який би приніс народу України найліпші умови життя.
