Какие перспективы мне открывались в детстве
Больничные палаты, лекарственные средства.
Я помню тень старушки (с косой) всегда с любовью,
Смотревшую, как ночью в подушку кашлял кровью.
Не обделен всегда был родителей вниманьем,
Так много уделивших телесным наказаньям.
Все били и внушали (они и старший брат)
-Я худший в мире мальчик и вечно виноват.
Мой папа – шизофреник, не шутит, не смеется
Умеет жить без денег, и очень больно бьется.
Он давний завсегдатай 15-й больницы,
А там такие люди, а там какие лица!..
А мать меня любила, да мать меня любила,
Как мать меня любила – по голове лупить,
И в школе все считали практически дебилом
И оттого хотели, и потому мечтали,
И в очередь стояли со мною все дружить…
..Побольше бы сомнений, поспешных меньше мнений
Не торопись примерить свою к другой судьбе
Притормозите наглость, умерьте сытый гений
Из всех пороков худший - УВЕРЕННОСТЬ В СЕБЕ
_-_-_-_---_---_---_-_---_---_---_-_-_-_
Це про нас - мене і людину, яка мені небайдужа... Вона одна із сотень, із тисяч... і тільки вона одна...)))
---
Говорим навколо,
щоб вірити в здогад...
Спіральному колу
Даруєм думки...
На волі гуляє
Майбутнього спогад,
Шукає любові
В розливі ріки...
---
В очах твоїх смуток
Чомусь уявляю...
Несповнену пустку
Зігріти жадаю...
---
Загоїти рани,
Зректися кайданів,
З полону туману
Тре йти і мені...
---
Збережені квіти
Розквітнуть весною
З народжених літер
Складуться пісні...
Від них не сховати
Бажання горіти
Й тобі дарувати
Досвітні вогні...
---
...
Як колись хотів я з нею бути,
її до себе міцно пригорнути,
самому впасти в її обійми
і забути з нею про все на світі.
Я хотів щоб все було як в казці,
гуляти з нею цілу ніч,
а потім сонце зустрічати вранці.
А зараз вона байдужа мені стала,
все одно ніяких почуттів вона до мене не відчувала.
І байдуже ским вона буде святкувати Валентина, а я?
А я піду в бар і вип'ю пива.