КИТАЙСКИЕ МУДРОСТИ:
1. Путешествие в тысячу ли начинается с одного шага.
2. Тот, кто указывает на твои недостатки, не всегда твой враг; тот, кто говорит о твоих достоинствах, не всегда твой друг.
3. Искушение сдаться будет особенно сильным незадолго до победы.
4. Не бойся медлить, бойся остановиться.
5. Хитрость жизни в том, чтобы умереть молодым, но как можно позже.
6. Не говорите, если это не изменяет тишину к лучшему.
7. Сильный преодолеет преграду, мудрый — весь путь.
8. Хижина, где смеются, богаче дворца, где скучают.
9. У дурака и счастье глупое.
10. Если ты споткнулся и упал, это ещё не значит, что ты идёшь не туда.
11. Всегда смотри на вещи со светлой стороны, а если таковых нет — натирай тёмные, пока не заблестят.
12. То, что случается, случается вовремя.
13. Не бойся, что не знаешь — бойся, что не учишься.
14. Учителя только открывают двери, дальше вы идете сами.
15. Как бы сильно ни дул ветер, гора перед ним не склонится.
16. Друга без изъяна не бывает; если будешь искать изъян — останешься без друга.
17. Несчастье входит в ту дверь, которую ему открыли.
18. У тех, кто способен краснеть, не может быть чёрного сердца.
19. Лучше один день быть человеком, чем тысячу дней быть тенью.
Китай. Підземний світ - печера Ер Ван Дон.
20. Никто не возвращается из путешествий таким, каким он был раньше.
21. Человек, который смог сдвинуть гору, начинал с того, что перетаскивал с места на место мелкие камешки.
22. Если совершишь ошибку — лучше сразу рассмеяться.
23. Лучшее время, чтобы посадить дерево, было двадцать лет назад. Следующее лучшее время — сегодня.
На сцену Эвора неизменно выходила босиком — это символическая дань бедности, в которой жили (и почти половина продолжают жить) её земляки на Островах Зелёного Мыса. Певица ходила босиком и в жизни, на протяжении многих лет. Она обувалась лишь в сандалии во время поездок по странам с умеренным климатом."
Попередня пісенька http://blog.i.ua/user/2836933/1139067/ в її виконанні. Автором " Ausencia" є Ґоран Бреґович (сербохорв. Горан Бреговић, Goran Bregovi; народився 22 березня 1950 в Сараєво, Боснія і Герцеґовина, тоді Югославія) — музикант, композитор та автор музики до фільмів.
А зараз одна з найвідоміших речей Сезарії Евори
Невже залишишся в промінні...,
в неясних тінях бурштинових,
в піснях,що потаємно линуть
до мене,слів лиш не спростовуй...
невже залишишся...мій спокій
у вітрі ,що мене покине,
невже... усе це тільки двобій,
лише спокута тільки,
милий...
...............сяйво твоє крізь віки й території всесвітом скрізь розливається повінню... .....грієш теплом свого серця з над обріїв .....погляд сплітаєш із сестрами-зорями...
--- Вібрації нотних покликів Змішані разом з бажаннями, Стрічаються десь із думками, Десь поміж знаками оклику... --- Сніг чи то іній іронії В позиції понад абстрактності Не хочеться контрареакції, Позамобільної дальності --- Смутки потонуть у променях, Зложаться в стислі відтворення... Не хочеться близької сталості, Хочеться вільного подиху --- Щоб вітер в лице і нашвидкості, Щоби серце із майже реальності... Разом і так щоб без поруху, Без зайвої екстрареальності --- Огорнута теплою хвилею, Притягує просто наявністю, Вона понад піною білою, Понад пісками банальності... --- ----- --------- ------------- P.S. моїй хорошій інтернетній співбесідниці просто хорошій людині............... і загалом усім...
_-_-_-_---_---_---_-_---_---_---_-_-_-_
Це про нас - мене і людину, яка мені небайдужа... Вона одна із сотень, із тисяч... і тільки вона одна...)))
---
Говорим навколо,
щоб вірити в здогад...
Спіральному колу
Даруєм думки...
На волі гуляє
Майбутнього спогад,
Шукає любові
В розливі ріки...
---
В очах твоїх смуток
Чомусь уявляю...
Несповнену пустку
Зігріти жадаю...
---
Загоїти рани,
Зректися кайданів,
З полону туману
Тре йти і мені...
---
Збережені квіти
Розквітнуть весною
З народжених літер
Складуться пісні...
Від них не сховати
Бажання горіти
Й тобі дарувати
Досвітні вогні...
---
...
_-_-_-___---_---_---___-_-_-_
Ти вся така... наче злива...
Проймаєш мене прямо наскрізь)))
Як повінь весною - красива,
Відкрита для сонця ти настіж...
---
Загадками будиш уяву...
Пісні всі співаю для тебе.
ЯК в очі твої я загляну,
То бачу уних чисте небо...
---
Мені знову надано крила...
До тебе полинути прагну.
Незвідана зваблює сила,
І душу насичує спраглу
---
Ти вся така... наче злива...
Проймаєш мене прямо наскрізь,
Як повінь весною - красива...
Солодкий і ніжний твій натиск...)))
...
_-_-_-_-_-_---_-_-_-_-_-_-_-_-_---_-_-_-_-_-_
Вітер тихо вимальовує рядки
Жовтим листям, він шепоче слово - "ТИ".
Пригадаю поцілунок і вуста...
Смак м`який і солодкий як весна
----------
Очі неба в погляді твоїм...
Видно треба, видно так уже й хотів.
Йшов, незнавши де ти є серед життя.
Незабути, наче казка з майбуття
-----------
Щось сказати... зайві будуть всі слова.
Малювати... тай не зовсім вмію я...)
Дощ шепоче, про осінній зорепад,
Знаю точно, знову мовлю не в попад
-----------
Розкриваю серце світові наскрізь,
Запитаю, й полечу на твій же блиск.
Завмираю, знов пригадуюючи все...
Поринаю у політ, в осінній вересень...
-------------->>>>>>>>>
...
