Екскурсія до Італії та Ватикану

Олександр Дедюхін
Завершився офіційний візит тимчасово виконуючого обов'язки президента Украини Володимира Зеленського до Італії та Ватикану. Ну як офіційний. Спочатку жодна італійська телекомпанія цей височайший візит не показувала, а потім виявилося, що в папскій канцелярії наш герой помічений як "той, що просить аудієнції".

Але давайте все по черзі. Спочатку найвеличніший лідер сучасності зустрівся з Президентом Італії Серджіо Маттареллою та Прем’єр-міністром Джузеппе Конте. Звичайні такі протокольні зустрічі, котрі, між іншим, можна вважати беззаперечним дипломатичним успіхом подружжя Зеленських. На цих зустрічах вони жодного разу публічно не оскандалилися і не осоромилися. Напевно непогано завчили сценарій у літаку. На зустрічах Володимиру Зеленському довелося вимовляти незрозумілі для нього слова на кшталт "товарообіг", "інфраструктурні проекти", "бізнес-процеси",також він в черговий раз запросив інвесторів, а вони в черговий раз промовчали.
Ще найвеличніший уклінно благав Джузеппе Конті, щоби той посприяв закриттю офісів "ДНР" та "ЛНР". Також Зеленський щось промурчав про нацгвардійця Віталія Марківа, котрий знаходиться в італійській в'язниці. На що прем'єр-міністр майже ніяк не відреагував.
Судячи з усього, сценарій аудієнції у Папи Римського Франциска або не був прописаний, або не був вивчений Володимиром Олександровичем. Звичайно, він намагався у Папи просити миру в усьому світі, згадав, що вже два місяці тому у Нормандії хтось пообіцяв повернути українських заручників, але досі цього не зробив. Зеленський ні як не міг згадати хто йому обіцяв це, а Понтифік не став нагадувати.
Натомість Папа Франциск довго думав який би комплімент зробити тимчасово виконуючому обов'язки президента України, щоби той не навів якої-небудь біди на володіння Святого престолу. Страждання Папи зафіксував фотограф Офісу президента та виклав для загального співчуття.
Володимир Бідоносець завзято показував свої руки, та пояснював, що для гри на музичних інструментах вони зовсім не потрібні. Після цього Папа розпорядився не пускати Зеленського до органної зали. 

Нарешті, мужньо витримавши муркотіння візитера, Понтифік сказав здивовано: "Як ото гарно Ви все кажете про мир. Прям президент миру якісь, угу." В принципі нам достеменно невідомо, як там насправді Папа назвав Зеленського. Можливо просто "дуче" (Duce), можливо назвав "князем світу", тобто сатаною. В будь-якому випадку міг і котиком назвати, аби нещасний не дуже страждав.
Зеленському спілкування з Понтифіком сподобалось, і він, натхненний, побіг до собору святого Петра, попередньо одягнувши бронежилет, та взявши більше ніж півдюжини охоронців. Бо це Собор Святого Петра, як ні як. Петра Володимир Олександрович ніяк не може не боятися.
До органу Зеленського і тут не підпустили, а охоронці, в свою чергу, не давали підійти до нього людям, бо навіть в Римі кожен може бути агентом Петра.
Ще трохи побродивши по Собору з виразом обличчя: "Ну шо, де тут ваш Бог?" совковий еврей, поклонник золотого тільця, сучасний митар пішов собі звідти.

Підсумовуючи візит, можна стверджувати, що він був досить успішним. Ніхто нашого боягуза за щічку не телепав, явних дурниць він не вчинив, навіть нещасна Лєна одягнула туфлі, а не шльопки. Ну і саме головне: Везувій не прокинувся, а Етна не вибухнула, мабуть такі Папа гарно молився і цей раз обійшлося.

Свiтлана Губко:
для тих хто пропустив вчорашні і сьогоднішні події, ввечорі відкрив фейсбук і ох..ває від происходящего. 

Таня Адамс. П'єса

Дійові особи.

Вовчик. Гарне, чарівне і дуже талановите створіння. Постійно розривається між несамовитим бажанням покращень та природним добвойобством. Робить важні справи.

Тато Вовчика. Теж гарний, але дуже освічений. Вчить дітей математиці. Має проблеми з метричною системою і від цього стає знервованим. Знає модне слово «біомаса». Робить нотатки і запіхує їх під скло.

Вовчиков менежджер. Дуже різностороння людина. Прасує сорочки, псує статті у Вікіпедії, маже зільонкою Вовчикового х...я після стаккато на роялі.

Імператор. Миршаве й бридке чувирло. Робить зранку гімнастику, а потім - самі капості.

Лєнка. Красіва. Не робить ні...уя. _________________________________________________

Вовчик, гортаючи утрішню газету, нервує і куса собі губи:

- Это же невозможно вытерпеть! Что ни день, что ни час. Все ругают! Ну буквально все!

Тато:

- Володєнька, дитинко, знову Екзюпері начитавсь? Іди я тебе похвалю! Ти бач яке бліде стало, спить погано, їсть усіляку бридоту, малесеньке, худесеньке!

Менеджер пошепки:

- Тремтить і сситься…

Вовчик:

- Шо ти кажеш? Я не чую.

Менеджер пошепки:

- Ну то гівно з вух повитягай…

І вже голосно:

- Кажу шо треба вам прєкратіть уже єто всьо безобразіє в інтернетах. Жосткой рукой так сказать. Шоб кажний коментар, картинка, чи вподобайка суворо регламентувалась і перевірялась! 

Тато:

- Ото й діло! Хлопець вірно каже! А то розвелося отієї журналістики як на собаці бліх. І всі кусючі, завзяті! І єті ще, як їх, курво…Блогєри! Теж падлюки…Довели дитинку до енурезу та інтерполяції.

Менеджер тихо:

- Інтерполяція - то нє заболеваниє.

Тато почув та озвірів:

- Повчи мене ще! Біомаса! Я прохвесор, а ти ото принеси-подай! Маю кабінета та наукову ступінь! Ти диви яке падло! Критикує воно!

Вовчик розсердивсь:

- Ой, ну хватит уже ссориться. Я хоть утром дома могу спокойно посидеть без отетава всего!

Нестерпно чухалися груди, де вже почало відростати волоссячко. На вулицях знову побився Аваков з Аваковим. Самі від нього неприємності. Від нього і від Порошенка. Вовчик втратив залишки гарного настрою.

Лєнка подала голос:

- Казала тобі вчора, давай краще покохаємось. Чи поїмо. А воно знову коментів у фейсбуці здуру начиталося на ніч! Вскрикувало потім і чухалося.

- Мовчи! - скомандував Вовчик,- Не можу я кохатися, задоволення получать, допоки в країні безлад. Допоки хоч один пенсіонер, хоч одна сирітка…мня…мня…емммм…Надо шото дєлать! Надо шото дєлать…

Менеджер тихо: - О, почалося.

Голосно:

- Я вам зараз пілюльку принесу заспокійливу.

Вочик:

- Не можу я їсти допоки хоч один пенсіонер, хочь одна сирітка….мня-мня…просто повірте…

Менеджер: 

- Ну всьо, піз...ець. Кататонія. І як його тепер людям показувать?

І тут пронизливо задзвонив древній, як мамонтове гівно, телефонний апарат червоного кольору з наліпкою у вигляді серпа і молота. Всі раптово завмерли, що ті миші під ковдрою. Вовчик почухав груди, обтер спітнілі долоні об штани:

- Может ошиблись номером?

Але він знав, що не помилились. Просто тягнув час.

- Альо…- майже прошепотів Вовчик у червону трубку.

- Здравствуй, родной. Что там у нас по законопроекту?- несколько вальяжно спитав Імпєратор.

- Доброго утричка. Как здоровье? Погодка радует? – слова вилітали з Вовчикового рота швидше, ніж він хотів.

- Володя, не суетись под клиентом. Таки что у нас с Конституцией? 

- Вы хотели сказать «у вас»?

- Нет, не хотел. Проголосовали?

- Пока нет. В четверг назначено,- пробормотав Вовчик і чомусь зробився сумним.

- This is my boy!- з тієї сторони телефонного дроту явно звучала хтива посмішка. У тубці роздалися короткі гудки. А Вовчик все тримав її спітнілою рукою. Груди чухалися вже зовсім нестерпно. У голові бумкало і смерділо горілою резиною. Пронизливу тишу розрізав єхідний голос Лєнкі:

- Може таки у Ростов?

А тато додав:

- Там клімат хороший. Всі тебе люблять. 

Вовчик шумно ковтнув, почухався і пішов робити важливі справи.

У 2009 році пілот Салленбергер посадив приречений на загибель літак на воду Гудзона.
Всі вижили, але багато хто постраждав. Позовів було багато. Деякі не тільки промочили ноги, а й отримали переломи.
Тих, хто дякував пілотові за те, що залишилися в живих, було менше половини.
Петро Порошенко посадив гинучий літак на воду.
Позови промочивших ноги переважили кількість подяк за те, що вижили.
Але професіонал залишився професіоналом.

© Лілія Щербініна

Vladimir Zavgorodny

У меня всё ещё страшно подгорает.

"Я уверен, что он меня понял, очень прозрачно понял. Кажется, что если такой контакт, глаза в глаза, ты сразу понимаешь, кто перед тобой, что за человек. Несмотря на все данные разведки. Мне кажется, что он меня понял. И он понимает, что надо закончить эту войну."

Этот гений среди олигофренов почти год президент, и он всё ещё думает, что можно сесть, посмотреть человеку глаза в глаза, и всё будет понятно.

Он, наверное, верит, что уверенный, прямой взгляд в глаза, открытое лицо, крепкое рукопожатие — это признаки честного человека.

Он, наверное, в "Квартале" приходил к сотрудникам в кабинеты, усаживался рядышком и заводил душевные разговоры о том, как работается, и где ты себя видишь через пять лет, и я вот тут на днях яхту купил, но ты не расстраивайся, вот если ты будешь хорошо работать, то я через два года себе вообще блядь астрокосмолёт куплю.

С таким же успехом можно было выбрать доктора Комаровского, тот кретиноид тоже считал, что можно поехать на рыбалку, взять водочки, да с огурчиком, да с сальцом, да посидеть, да всё перетереть, знаешь, вот так, по-мужски, по-настоящему, да потом в баньку, а потом девочек вызвать, да может и без девочек, так, друг другу присунем по разу, крепкая мужская дружба будет — и обо всём мигом договоримся.

Интересно только, почему с Гончаруком так неудобно вышло и с прослушкой. А ты что, ему не заглядывал в глаза, или там в ноздри, или в жопу можно было заглянуть, и сразу понять, что это гамнецо а не человек, ты ему с барского плеча должность премьера пожаловал, а он про тебя вона что говорит за спиной.

А Богдан чего в немилость попал? Глаза обманули, но ты не растерялся, заглянул ему в ухо, глядь, а там тараканы козни строят и заговоры заговаривают? Вот незадача вышла, Богдан какой хитрый попался, давно бы его на чистую воду раскусил, посмотрев глаза в глаза, так он стервец нарочно то прищурится, то глазки потупит, то в сторону отведёт, смотрит искоса. А так бы конечно, давно было понятно, что перед тобой за человек.

А Труба-то, Труба? Величайший лидер, как же он-то тебя обманул? Ну правда с ним как раз понятно, у него глазки так и бегают, хули ж там разглядишь, в з…лупу пришлось посмотреть, да через увеличительное стёклышко. Но тогда уж конечно разобрались.

Хорошо, бл…дь, что Путин простой как пять копеек. Незамысловатый такой.
Смотришь ему в глаза, и видишь там мир, дружбу, жвачку, процветание, надёжного партнёра и братский намврот.
С честным, бля…ь, открытым лицом и крепким мужским рукопожатием за твои тестикулы.

 

ОФІС ЗЕ ПРИХОВУЄ, ЯК ВИТРАЧЕНО ГРОШІ ОЛІГАРХІВ НА ПРОТИДІЮ COVID-19

Марія Горбань

Офіс Президента Володимира Зеленського відмовився розкривати звітність свого Фонду з ліквідації наслідків COVID-19. Раніше низка олігархів та бізнесменів, на прохання президента, внесли у фонд значні пожертви.

У березні президент Володимир Зеленський зустрівся з бізнесменами та попросив їх «скинутися» грошима у фонд боротьби з коронавірусом. Тоді він зазначив, що зібрати треба близько 12-13 мільярдів гривень «на різні лікарські засоби». Вдалося ж зібрати, начебто, лише 375 мільйонів гривень.

На початку травня заступник Голови Офісу Президента Кирило Тимошенко опублікував звіт про діяльність фонду. За цим звітом, гроші витратили на закупівлю тестів та засобів захисту для медиків. Однак ані джерел фінансування, ані постачальників медобладнання, ані тих установ, які його отримали у звіті зазначено не було.

Журналісти Kyiv Post надіслали до Офісу Президента запит із проханням надати перелік спонсорів та дані про закупівлі. Однак відповіді виданню не надали, аргументувавши це тим, що фонд при Офісі Президента приймав пожертви від приватних осіб і компаній, а відтак публікувати імена вони зможуть лише за їхньої згоди.

Видання запитало бізнесменів про їхні внески. Зокрема, понад 156 мільйонів гривень президентський фонд отримав від бізнес-групи Віктора Пінчука «Інтерпайп», «Миронівського хлібопродукту» Юрія Косюка та від компаній бізнесмена Андрія Ставніцера. Ще 28 мільйонів гривень надійшли від трьох бізнесменів із Дніпра: Геннадія Буткевича, Євгена Єрмакова і Віктора Карачуна – власників мережі супермаркетів «АТБ». Насіб Гасанов, власник Vodafone Україна, перерахував у фонд 10 мільйонів гривень.

Зазначимо, що фонд при Офісі Президента отримував гроші не напряму, а через дві благодійні організації. Так, одеський фонд «Корпорація Монстрів», як повідомила його засновниця Катерина Ножевнікова, отримав майже 363 мільйони гривень. Засновник фонду «Прайм» Борис Баум, у свою чергу, зазначив, що зібрав близько 50 мільйонів гривень.

Загалом від цих двох організацій фонд при Офісі Президента отримав 413 мільйонів гривень. При цьому в установі відзвітували лише про 375 мільйонів гривень.

Зазначимо, що на зустрічі з Зеленським щодо створення фонду також були присутні олігархи Ігор Коломойський та Рінат Ахметов, а також бізнесмен Сергій Тігіпко. Усі троє, як вони повідомили виданню, у президентський фонд грошей не надавали.