Ми в Матриці. Окремі операнди.
Main-функція виконується точно.
До найдрібніших функцій if,
Else, while, goto…Егеж,
Найгеніальніша особа - МОЗОК! -
Той Програміст, компонувальник кодів.

Кохання – збій непередбачуваний, леле!!! -
Між операндами… Нечуване нахабство!
Всі по місцях!
Зкомпілювати заново!... Хутчіш!

Двійковий код - Нулі та Одиниці,
Знов злагоджено вишикувались в шеренги…
Працює! Доти… Знов – кохання!

15.04.2011
by Stepans’ka Marina
(SMG)

Манією величі не страждаю!

Бог

Забарився Амур…

Жартівливий вірш  :)

 

Чи заблукав десь наш Амур?

Чи в піднебессі теренкур,

Малий, долає досі?

       Згубив, можливо, стріли й лук

Та не знайшов?.. З дрижанням рук

Втирає піт на носі…

Забув адреси, імена?

Чи спить, у Бога, в  полинах      -     

Вина й медів напився?

       Поцілив, певно, і не ТИХ?!

В кущі сховався та й затих…     

 

Амур наш забарився… 

 

26.11.2010

© Stepans’ka Marina (SMG)

 

 

 

Присвята київському туману 16 листопада

Розбили

Склянку з молоком,

Напевне, янголята,

 

Розлили

Щедро черпаком

Дорослим і малятам.

 

 На місто

 - в око стрель – упав

Густий туман суцільний,

                                              

Геть чисто

Все навкруг всотав

Кисіль молочний щільний.

 

17.11.2010

 © Stepans’ka Marina (SMG)

Тато вчить мене читати
Я читаю, тільки матом
І оці слова в кімнаті
На стіні буду писати.

Як прийде з роботи мати
Стіни будуть мити з татом
Буду їм я помагати,
Щоб науку пам`ятати.

 

Їде гуцул на автівці, на повній швидкості. Дивиться Даішник стоїть. Не тормозить, думає, а не гріх, як зіб’ю, бо то москаль-москалем. Збив. Завіз тіло на цвинтар, дає старому гробареві пляшку оковитої, каже:
- поховайте вуйку, бо воно вистрибнуло саме на дорогу, я їй-богу, не винний.та чо ж не поховаю,синку.
Так і домовились. Їде далі гуцул. Ше одного такого збив, приїжджає з тілом на цвинтар, дивиться, гробар за столиком сидить, вже фляжку допиває. Гуцул кладе трупа на землю, каже:
-слава Йсу. Дід обертається
- слава навіки!
- а шо, діду, закопали того?
- та закопав..
- та як закопали, як во він лежит.
- йой, синку, забув видно. Старий вже я. Зара закопаю.
Гуцул подякував і пішов.
В ДАІ б’ють тривогу:
шо ета такоє! Гдє наши люді? Паєхать, правєріть!
І послали одного. Приїжджає, дивиться, всюди тихо, темно,тільки на цвинтарі лямпа хитається і чути як гробар лопатою цьвьокає.
Приходить на цвинтар,дивиться, а старий лопатою землю прихлопує на свіжій могилі.
Підходить до гробаря і каже:
- ізвінітє, а што ета ви так позна тут дєлаєтє?
Старий гуцул обертається, замахується лопатою і б’є що є сили:
- ТА ТИ КУРВО ВЛЯЖЕШСЯ НИНІ ЧИ НЄ? ? ? ! !

Дія відбувається у магазині біля автобусної зупинки. Молодий хлопака питає гумові вироби: — Яких марок у вас є? Продавщиця чемно перераховує досить великий список. В цей момент в магазин забігає бабуся: — Синку, мені автобус втікає, ще треба хліба купити! Хлопака абсолютно не звертає увагу на бабусю. — А ребристі є? — Є. — А з вусиками? — Є — Мені тільки хліба купити!!! — А з якими смаками у вас є? Продавщиця перераховує, і тут бабуся, яка вже ніде не спішить видає:   — Синку, ти йдеш к**** грати чи компот варити?

кохаймося бо ми цього варті!!!!!!!

Твоє життя - це вдалий жарт,
Ти лиш слова в устах актора.
Сьогодні ще живеш в словах,
А взавтра вже в рядках історій.

А взавтра знову до гори,
Щоб впасти вниз і не розбиться,
А далі, будуть нові дні,
А далі треба буть як криця.

В твоїй душі нема жалю
За час, що пройдено до цього.
Твоя душа - твоє "Живу".
Вона працює і не стогне.

Твоє життя - це вдалий жарт,
Його вже знає ця планета.
Твоя душа завжди одна.
Стара душа, та жити треба!

 - Того дуба, під яким я

Тебе полюбила,

Вчора вранці, - каже жінка, -

Блискавка спалила.

Вмить зайнявся. Як солома.

Полум`я до неба...

Чоловік крізь зуби буркнув:

- Так йому і треба!

 

Анатолій Кордюк