хочу сюди!
 

Даша

38 років, рак, познайомиться з хлопцем у віці 20-35 років

Замітки з міткою «конкурс»

Конкурсный пост

Кароче так братья и сёстры, точнее - сёстры, хотя и братья тоже.
Без спроса za*ra*zki объявляется конкурс под ыротическим названием : 
"а слабо показать нам свою ......любовь!" 

пример:



фото присылаем мне в виде открыток нахlol

Шпрехшталмейстер Василий.

Конкурс.

 

Шпрехшталмейстер – так представлялся Василий, когда ему выпадал случай блеснуть своей должностью в местном провинциальном цирке. Не ведущий, не конферансье, а именно шпрехшталмейстер. Звучало солидно и по иностранному. Это были далекие славные времена, когда было все и все было на шару. Василий обожал свою работу. А публика обожала шпрехшталмейстера. Еще бы! У него был фрак, цилиндр, пышные черные усы и бархатистый фальцет. Его любили все. Когда шпрехшталмейстер Василий выходил в центр арены и своим громогласным фальцетом объявлял начало представления, детишки писались от восторга, а когда он объявлял антракт, от восторга писались даже взрослые. По сути, почтеннейшая публика ходила в цирк, что бы полюбоваться на шпрехшталмейстера, а не на каких то акробаток в колготках или на медведя на велосипеде. По крайней мере, Василий так думал.

Но человек слаб. И звездная болезнь не пощадила шпрехшталмейстера. Василий пил. В начале они пили втроем. Звездная троица – Добрый фокусник, клоун Роман и шпрехшталмейстер Василий. Первым спекся Добрый фокусник. Добрым, фокусник называл сам себя, хотя на самом деле он был скорее унылым брюзгой, таким же унылым, как и его фокусы. Фокусника уволили не только из-за беспробудного пьянства, но и за то, что он утратил весь свой реквизит. Кролик из шляпы и два голубя из рукава ушли на закусь звездной троицы. С тех пор они пили вдвоем. Шпрехшталмейстеру клоун Роман в принципе нравился, хотя и имел свои недостатки. Роман был большим любителем длинных витиеватых тостов, а рюмку всегда держал двумя пальцами с оттопыренным мизинцем. По началу Василия это раздражало, но потом он попросту перестал обращать внимание.

Пьянство клоуна Романа администрация терпела долго и на то было несколько весомых причин. Во первых, во вторых и в третьих - клоун был членом партии. В четвертых – за толстым слоем грима и поролоновым носом следы беспробудного пьянства видны не были. А в пятых – номера и репризы наваленного в хлам клоуна выглядели только забавней. Однако настал черный день и Романа тоже выгнали. После того как шпрехшталмейстер Василий объявил очередной выход Романа, у клоуна бутафорские слезы потекли не из глаз, а из штанов. Это и стало последней каплей, во всех смыслах переполнившей чашу терпения администрации.

С тех пор Василий пил один. Он был покрепче предыдущих двух дрыщей и к тому же нравился директору цирка, особенно директору нравились пышные усы шпрехшталмейстера и это был их маленький секрет. Однако годы и непомерное количество выжратого Василием спиртного сделали свое дело. Он даже не заметил тот момент, когда его карьера стремительно взлетела прямо вниз и как из шпрехшталмейстера он эволюционировал в уборщика слоновника, с метлой и лопатой. Однако выводов не сделал и в итоге лишился даже этой работы. Василий стал раздражительным и всем недовольным. Его бесит все, что его окружает – люди, события, время. Он находит первого же попавшегося слушателя и начинает задрачивать его своим унылым нытьем, о том как все плохо и скоро станет еще хуже, за что частенько получает по морде. На рюмку водки Василий зарабатывает тем, что собирает продуктовые тележки на стоянке возле супермаркета и отвозит их на место. Хотя своим собутыльникам представляется менеджером парковки. А еще Василий верит, что вернуться «наши», а с «нашими» вернутся старые добрые времена и снова будет все. И все будет на шару. И Василий будет служить шпрехшталмейстером. Конечно, его знаменитый фальцет изрядно подпорчен хрипотой алкоголика, но это только добавит шарма. А седые и жидкие усы он покрасит в радикальный черный цвет. На этот случай у него давно припасено чудесное средство для окраски «Титаник», контрабандный товар между прочим. И самое главное – Василий отомстит, он не забудет и не простит тех злонамеренных мерзавцев, которые превратили его в жалкого погонщика тележек из величественного шпрехшталмейстера!


З конкурсу на краще фото дикої природи.

Музей природознавства в Лондоні оголосив переможця у категорії People's Choice Award за найкраще фото дикої природи. Ним став британець Німа Саріхані зі знімком сплячого білого ведмедя на айсбергу. Фотограф зафіксував тваринку на норвезькому архіпелазі Свальбард. У пошуках білих ведмедів він три дні провів на експедиційному судні.


Звіт роботи редакційної комісії

Ви мене порадували. Кількістю учасників. Грамотністю, глибиною думок. Душами вашими щирими. Читала вас як свято.  Оцінювала лише правопис. Замітки розділилися на чотири групи:
1. Бездоганний (або майже бездоганний) правопис. 12 балів. Їх отримують:
Андрій
Наоко
Змєєлов
Геннадій
Парічка
Лесовічок
МиЛа

2. Було трохи помилок, але твори все одно прекрасні. 11 балів.
Марін
Сказочнік
Кетіделюкс
Дракон
Ейч
Тарас
Каре

3. Копіпаст українською (дякую за участь). 10 балів.
Помадка
Нагібатор

4. Віскаріон. 6 балів.

Дуже вдячна організаторам за ідею та втілення. 
Кому цікаво, чому твір отримав саме таку оцінку, можете питати тут або в приваті, все поясню.

Я навіть не голосила в коментарях до Заразкиної замітки, бо довго вирішувала, хто ж був найнайнайкращим. Жодна ваша робота не була мені байдужою.
Але все-таки...
Премію від жюрі в розмірі 200 грн отримав юзер Лесовічок, минулої ночі відправила йому на картку.
Люблю вас! Пишімо, читаймо, шануймося! 

ПиСи. Зазі напише підрахунок голосів і оголосить переможця (а може, вона вже навіть це зробила, бо я пишу вам глупої ночі й солоденько спатиму на момент публікації), тож чекайте. Будь-яка з конкурсних робіт має право на перемогу. Тому наперед вітаю ту творчу особистість kiss

Конкурс красоты мам!

Объявляю конкурс красоты мам!

Результаты будут опубликованы 8 марта!

Представляю конкурсанток!

AlexaNice

Gipsy001

Килиманджара

_ks_

Смелая

И это снова я! :-)))

 

 


43%, 28 голосів

25%, 16 голосів

11%, 7 голосів

9%, 6 голосів

12%, 8 голосів
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.

Внимание, конкурс !!!!!

                   ( КОНКУРС ОКОНЧЕН 25 сентября 2009 года.Спасибо всем участникам bravo  bravo  bravo podmig  heart )

smilies           smiliessmiliessmiliessmiliessmilies

                                           УЧАСТВУЙ !!!!                         Ах, ЛЕТО !!!!!!!  Как жаль,что ты так быстро умчалось !!!!

[ Читать дальше ]

ВНИМАНИЕ!!!! КОНКУРС !!!! (2 ТУР)

 



                                                   


Продолжаем голосование (Второй тур)


1. FOXSA  Ты для меня луны прохладный свет, ты солнца жгучая жара,

                                       


И если тебя близко нет, всё просто… я схожу с ума.


                                       

      
Искра твоя живёт во мне, мой пыл к тебе наверно вечен,


                                       

      
Сгораю!!! ... всё, зола уже) Но ведь и ты давно уж пепел)))



2.SlavS 

                                       

пусть не взгялдом, чувством, глубоким ... светлым, непростым ..

Пусть как половинка почувствует, когда скажу люблю ....люблю!



3. tamagochi                         
Ты останешься в моём сердце занозой навсегда! не смотря ни на что!



4. Helena69

                       


Когда ты порою скучаешь


И горе тревожит тебя,


Ты помни и знай,


Что в мире есть сердце,


Которое любит тебя!!!!




5. DES9924   Я за каждый день в году с ВЫСОКИМ чувством, и один

... всего один, серенький денечек - погрустить, подумать над ошибками,


сломать гордыню и поросить прощения ... а с утра пусть снова слепит


Солнце, мурчат Коты, и на глаза почаще попадаются цветы. Каждой, на


каждый день -  



6. Simferop

                

Я тебя люблю,несмотря на мой характер ты под сердцем носишь нашего ребёнка !



Я знаю что я недостоен тебя-но всё же хочется хорошего в жизни,а всё что у меня есть хорошее это ты и моя будущая дочька!


7. Милара

               

Я закричу на цілий світ



Я всіх людей переконаю




Що найпалкіше в цьому світі




Одного лиш тебе кохаю.







8. Rest_in_hill                
Люби мене, как я тебе!



9. ray2003                     


... то нету таких слов, чтоб выразить словами любовь мою к тебе,


любимая, родная... я просто обниму и нежно поцелую тебя, да ангел мой


прости что иногда ревную....



10. vkysnaja 

                      

Я вас люблю



Любовь моя наверное




В душе моей уж не угаснет никогда




И это нас не радовать не может..




Давайте я буду вашей, вы - моим?







                                                                  

18%, 9 голосів

4%, 2 голоси

18%, 9 голосів

2%, 1 голос

6%, 3 голоси

8%, 4 голоси

12%, 6 голосів

14%, 7 голосів

10%, 5 голосів

6%, 3 голоси
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.

Оце так підтримка (-:

На мій блог підписані 284 читачі.. Свою замітку про участь у конкурсі я розіслав 319 друзям... А досі маю лише 17 голосів у конкурсі... Яка цікава статистика... Ось так, мабуть, і виміряється справжність "дружби в Інтернеті".

Зуби - то фігня. І конкурс цей - для мене нічого не значить. А сумно через те, що люди ось так залишаються в стороні від доброї справи, для якої потрібно приділити лише пів хвилини, щоб допомогти "другу".

Асфальтовий змій (на конкурс)

  Цю історію я придумав ще 9 років тому, під впливом від поїздки за місто, але ніколи її не писав. Навіть зараз пишу її стисло, по пам'яті, бо клопіт з обома дітьми вистачає (до речі, сьогодні в них був один святковий бенкет з двох днів народження). Мабуть, це перше оповідання, яке я пишу українськоюua_flag, і було б дивно, якби воно було б не про драконів.





Асфальтовий змій


   Був собі якось один дракон з багровою лускою, який мешкав у непримітному кургані серед придніпровського степу. Разом із ним жив син - оздоблене лускою кольору макової квітки драконятко: ніби й слухняне, але надто допитливе, особливо до того, що стосувалося загадкових та невідомих людей. Та на заваді йому була сувора батьківська заборона літати в світлу пору дня, бо хто знає: може люди й досі за старою звичкою зберігають вдома мечі та списи, які завжди заточені до бою? А ніхто не знає, бо ніхто не перевіряв.

   І ось одного дня, поки батько мирно спав після чергової "нічної зміни" крилате змієня таємно вислизнуло з рідного кургану та відправилося у експедицію з дослідження діяльності людства. Летіло воно серед дня, летіло в тінях пагорбів, в глибинах ярів, аж раптом побачило перед собою хатини людського поселення, а перед ними - незвичну смугу з чорної багнюки, від якої в літню спеку доносився п'янкий аромат смоли. Полоскотавши чутливі драконячі ніздрі запах викликав запаморочення, від якого червоні крила здійснили неочікуваний маневр, що завершився глухим "чвяком" у таємничій багнюці, який ніхто з селян, що працював на полях, не почув.

   Після падіння невдалий дослідник ще довго не приходив до тями: надто спекотним було повітря та надто м'якою була земля під лускатою спиною. Так би драконеня й ніжилося на землі, якби не гучне торохтіння, що потроху наближалося до нього. Щойно напіввідкриті оченята побачили невідоме одоробло людської природи з великими колесами та трубою, що димить, сонько з переляку прокашлявся вогнем, відірвав своє тіло з в'язкої багнюки та розкрив крила. Чорний бруд фонтаном розлетівся навкруги, а його джерело чимдуж полетіло туди, звідки взялося.

  На щастя крилатого бешкетника, його батько увесь той час мирно хропів під масивним куполом кургану і навіть не помітив його відсутності. Крадькома пройшовши повз нього сонний син плавно приліг на тверду землю, яка після минулого сну здавалася занадто твердою.

  Увечері на нього чекав неочікуваний прочухан від батька, який запідозрив сина у польотах серед дня. Ошелешене драконятко ніяк не могло зрозуміти, яким чином його викрили, поки не побачив на лапах залишки чорної багнюки, що прилипли до нього. Як побачив він у відображенні в дзеркалі вечірнього струмочку біля дому, ними були вкриті спина й лапи, і шия, і хвіст, і крила і навіть щоки на морді. Змити їх не вдавалося, бо багнюка вже встигла затвердішати і стала схожою на каміння. З переляку забруднений змій затремтів так, що шар з каміння на ньому потріскався і почав кришитися. Батько-дракон, який стежив за цим видовищем, врешті зглянувся над сином та пробачив дитячу необачність - буде тому добрячий урок.

  Вночі обидва дракони влаштували вдале полювання, а після цього вранці з посмішкою обговорювали розсип чорного каміння, що залишалося на вогняно-червоній лусці сина. Воно нагадало батьку уламки вулканічного скла, що також зветься обсидіаном, які він бачив колись на одному вулканічному острові в Середземному морі. На це син сказав:

  — Тоді нехай ці камінці залишаться на мені на все життя. Коли я підросту та побачусь з іншими драконами, то скажу, що народився з вулканічної лави! Ось побачиш, батьку, мене одразу за свого старійшину оберуть - і ти вже точно будеш мною пишатися!
  — Буде тобі, - пирхнув старший змій. — Тільки не роби дурниць. Я можу ніколи тобою не пишатися, та для мене ти завжди будеш найдорожчим скарбом.
  — Дорожчим навіть за це? - здивоване драконеня видихнуло полум'я та вказало на блискучу купу золота в закутку, яка була розміром з батьківський живіт.
  — Добре, що нагадав. Цей мотлох давно слід прибрати.

  На щастя для драконів, люди ще досить довго не навідувалися до їхньої схованки, а про випадок, що стався з чорною багнюкою, людям у селі деякий час нагадували велетенський відбиток на новітній асфальтованій дорозі, кримінальна справа про пошкодження державного майна та розповідь переляканого тракториста, який запевняв, що на власні очі бачив крилатого чорта, який пошкодив дорожнє покриття. "Перегрівся на сонці", "Напився до чортиків", - глузували з нього люди, та справжнього зловмисника ніхто так і не знайшов, бо хто з них міг подумати на дракона? На відміну від чортів, вони в цих краях ніколи не водилися.





  P.S. (підписникам) Асфальтовий змій - це прямий прототип Агнара з "Обсидіану", тільки в нього каміння не горить.smile

Збоченнями час вбиваємо....)))

    

Ну, по перше бажаю вам всім бути здоровими та щасливими...heart
 А далі, приблизно ось так люди вбивають час на свої збочення, це ж яке здоров"я треба мати...lol tost
У мене все простіше, інтернет, квітник, фільми, кухня, випікання смаколиків, лікування по телефону, лінощі, будь вони неладні...rofl whosthat
А взагалі, кажуть, що Українки на карантині почали частіше готувати, а чоловіки займатися сексом...sila

[ Читати далі ]