хочу сюди!
 

Таня

44 роки, терези, познайомиться з хлопцем у віці 44-48 років

Замітки з міткою «лірика»

Вуста

Шершаві, спраглі, дикі -
Вуста - немовби скрики.
Вуста, мов сум, завмерли,
Вуста - мов біль - пошерхли...
Шепочуть злу молитву...
І прагнуть попалити
І м'якість, і відвертіть...
Ідуть у наступ вперто!
Торують шлях розлуки,
Вливають трунок муки,
Зшивають слово болем,
Ведуть у сон з собою...
У сон - німе чекання.
У сон - дзвінке прощання,
у дивний сон печалі,
Вуста - сухі коралі...

Запечатано словом

Запечатано словом,
Затавровано білим листом,
Все, що жило в мені,
І усе, що раділо.
Я іще не готова
Стати темним вікном,
І забутим вінком,
Залягли десь на дні -
Неминуче й невміло.
Не готова до зради,
І не вмію поради
Своїх вчинків і слів
Вичеканювать дзвінко.
Лиш - зостануся радо
Схлипом зимнього саду,
Смутком темних кутків,
Сном самотньої жінки.
Зойком тихим і болем,
І засніженим полем,
Чистим ранком морозним
І бокалом порожнім...

"Думки мої непрості" )

От як проходить найдовший день, так чомусь і нагадування природи що літо зовсім недовге. Ех. (




...сто...відсоткова арифметика

Сто рецептів
почуттів,
Сто рецептів -
болю
Сто твоїх
і моїх - світів
І лиш один -
любові...
Сто митей
самотності,
Сто років
мовчання,
Сто табу
і умовностей,
І лише одне -
кохання.
Сто доторків,
сто цілунків,
сто гарячих
у серце комет,
сто мелодій,
сто малюнків...
Сто кроків -
назад,
і лиш один
вперед...

лексика життя

Вчорашній день я згадую сьогодні...
А завтра - це сьогодні стане - вчора,
І те позавчорашнє горе
Зійде, зітреться вщент напередодні
Подій яскравих і сміливих -
З'єднання душ двох нещасливих...
А вчора - горе це чи щастя?
Чи розпач, а чи млосна втіха?
Й обрАз закіптявлений віхоть
Торкавсь буття до злості часто.
Й єдине, вічне, радісне і щире
Пішло укрив розщербленим пунктиром...
 

Така вже я))

Така вже я.
Трошки замріяна та трошки сумна.
А іноді занадто галаслива та до крайнощів весела.
Полюбляю високі теми або звичайні пучті балачки.
Я сама себе збагнути ніколи не могла, а ти вважаєш що знаєш мене досконало))

Я наче вільний вітер проте горнуся до твоїх долонь.
Я гаряча й свавільна, проте без тебе мені холодно.
Я Велика й сильна, проте без тебе я знову слабка і маленька.
Так, друзі мене кличуть Пантерою, та насправді я кошеня...
Я змінилася для тебе ще задовго до нашого знайомства.
А ти... Чи змінився ти? Навряд...

Така вже я... Люблю отримувати відповіді на чіткі запитання,
люблю дощ та літо. Люблю море та захід сонця.
Люблю бути коханою... Люблю тебе кохати...

Тільки ти моя

Слова: B. ВознякМузика: В. ВознякПавло Табаков
Виконує: Павло Табаков

Коли один, тебе немає,
Все навкруги барви втрачає,
Блідне все без тепла твого,
Й день не зігріє.
Коли нема сміху твого,
Світ завмирає без нього,
Й небо стає чорно-білим,
А вітер безкрилим.
Серед тисяч і тисяч сліпих облич,
Із безодні чужих думок,
Я благаю: зроби лиш крок.

Приспів:
Ти – моя. Чуєш, тільки ти моя,
Завжди будь поруч ти,
Не залишай, не йди.
Ти – моя. Чуєш, тільки ти моя,
Завжди будь поруч ти,
Не залишай, не йди.
Ти – моя.

Я пригорну тебе до серця,
Чуєш, воно нестримно б’ється.
Обійми мене так ніжно,
Як вмієш лиш ти.
Знаєш, що кригу недовіри
Я розтоплю й тепло надії оживе
І будем разом ми,
Разом ми назавжди.
Серед тисяч і тисяч сліпих облич,
Із безодні чужих думок,
Я благаю: зроби лиш крок.

Приспів

Лиш тебе одну серед тисяч сліпих облич,
Лиш тебе одну у безодні чужих думок.
Лиш тебе одну я благаю: зроби тільки крок!
Ти – моя! Чуєш, ти – моя!

Приспів

Мечта каждого мужчины..............

Чтоб в семье водилась дружба

Мужу многого не нужно.

Чтоб готовила,стирала,

Шила, мыла, прибирала,

Что б ребёнков накормила,

В магазин с утра сходила,

Накупила там продуктов,

Сыра-мыла,рыбы-фруктов.

И про пиво не забыла.

И сама домой тащила.

Чтоб прогладила рубашки

За собакою какашки

Убрала, воняют очень...

Что бы не храпела ночью.

Чтобы все свои помады

Не бросала, где не надо.

Или, может быть, бросала,

Но сама потом искала.

Чтоб, как стаффорд, не рычала

На носки, что под диваном.

Раз лежат-то значит надо.

Или молча убирала.

Радостно ждала с работы,

Борщ варила по субботам.

Чтобы все её подруги

Проводили все досуги

Не у нас, а где сумеют.

И пореже. И не с нею.

Сериалы не смотрела.

Чтоб за сборную радела.

Книжки умные читала.

Никогда не уставала.

Голова чтоб не болела.

И- ВСЕГДА! ВСЕГДА!-хотела.

Понимала и терпела,

Всё умела, всё могла,

В общем-женщиной была.



80%, 8 голосів

10%, 1 голос

10%, 1 голос
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.

Правічне

Прасонце примружилось хитро у хмарах,
Прадавню мелодію вітер виводить,
І в небі птахи свій танок хороводять...
І знаю, що ми вже з тобою - не пара.
Й дощем праосіннім сльоза потече,
Й відлунням прокотиться шурхіт дороги.
Й рука у прощанні, і кроки з порогу,
І слово, не сказане нами іще...