А хто як планує зігріватись цією зимою?
- 19.11.22, 22:43
Мабуть вже всі про все переговорили/перерадили, я спізнилась))) Тож можна, для таких як я опіздушок, короткий переказ, будь ласка?)))
4
хочу сюди!
-
-
50 років, рак, познайомиться з хлопцем у віці 45-53 років
Пошук
Стрічка заміток за місяць
Прилавок чудес
- 19.11.22, 22:40
И осталось лишь плавить воск,
задевая углами колени,
надгрызая кромешные стены
клыком фитиля;
выходить на мороз –
под шуршание снега и елей,
упереться в сугроб,
что в незыблемый столп бытия.
Протащиться к ларьку,
где, как водится, тоже нет света,
убедиться – наощупь –
в могуществе тьмы на Земле.
Отпирая свечами
ночное обличье планеты,
заприметить Шахед,
проскользивший, как чёрт на метле.
Рождество – через месяц.
Дожить бы весёлой и тёплой
до мигающих белок
в подъюбниках хвойных телес.
Я пойду на мороз,
и Луна, словно белая свёкла,
обнаружит себя
на прилавке нежданных чудес.
задевая углами колени,
надгрызая кромешные стены
клыком фитиля;
выходить на мороз –
под шуршание снега и елей,
упереться в сугроб,
что в незыблемый столп бытия.
Протащиться к ларьку,
где, как водится, тоже нет света,
убедиться – наощупь –
в могуществе тьмы на Земле.
Отпирая свечами
ночное обличье планеты,
заприметить Шахед,
проскользивший, как чёрт на метле.
Рождество – через месяц.
Дожить бы весёлой и тёплой
до мигающих белок
в подъюбниках хвойных телес.
Я пойду на мороз,
и Луна, словно белая свёкла,
обнаружит себя
на прилавке нежданных чудес.
-
-
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.
1
В амазонських джунглях_))
- 19.11.22, 21:34
- ЖИТТЯ ТРИВАЄ
Дивлячись на те, що відбувається сьогодні в амазонських джунглях, мимоволі напрошується висновок, що прийде час, і цей дивовижний світ, населений незвичайними тваринами і рослинами, зникне разом з його мешканцями. Joy-Pup радить поспішити з екскурсією в Амазонію, а поки пропонує переконатися, що туди слід відправитися хоча б заради місцевої фауни.
Ці жаби можуть здатися досить безневинними і привабливими створіннями. Насправді ж, дереволази є одними з найбільш небезпечних істот на землі. Летальний результат може наступити навіть через звичайний дотик до тулуба земноводного. На щастя, дереволази мають досить яскраве забарвлення, щоб їх можна було помітити під час прогулянки по джунглях.
[ Читати далі ]
10
Роль очей в сучасному мистецтві
- 19.11.22, 20:00
Вона підійшла до мене і просто спитала:
- Вибачте, це не ви залишили тут випадково сумочку? Невелику. Шкіряну. Документи, гроші...
Я придивився до неї. Нічого особливого, окрім очей. В них надійно ховався смуток.
– Ні. Я втрачав у своєму житті лише блукаючий вітер. Перегони, місії, круїзи за непотрібом...ні, сумочку напевно втратив той хлопець, що сидів за столиком біля вікна. Напевно, він був стурбований тим, що відбувається на вулиці. Дощ, босоногі дівчата-емо в калюжах, екскурсійні автобуси. Турист з якоїсь дрімучої Швеції.
Дівчина посміхнулася кінчиками губ.
- Так... я, мабуть, залишу сумочку в барі. Вони потім йому повернуть... Ви пили сьогодні каву? Можна сісти за ваш столик? Ви знаєте, я люблю Веласкеса. Що?.. Це такий митець. Тут колись творив. В галереї можете переглянути. Так.. Можу вам показати... Бармен, будь ласка кави і... хлюпніть трохи коньяку...
.................................................. .......
Я провів десять чудових діб у номері. Не бачив гір, заток, лиманів, якихось старих палаців, веж і картин Веласкеса, проте занадто легко розлучився з двадцятьма тисячами європейських грошей. Чи шкодую я? Мабуть, ні. Адже дівчина так добре зналася на мистецтві.
Коли я прощався з нею, в її очах вже не було смутку.
- Вибачте, це не ви залишили тут випадково сумочку? Невелику. Шкіряну. Документи, гроші...
Я придивився до неї. Нічого особливого, окрім очей. В них надійно ховався смуток.
– Ні. Я втрачав у своєму житті лише блукаючий вітер. Перегони, місії, круїзи за непотрібом...ні, сумочку напевно втратив той хлопець, що сидів за столиком біля вікна. Напевно, він був стурбований тим, що відбувається на вулиці. Дощ, босоногі дівчата-емо в калюжах, екскурсійні автобуси. Турист з якоїсь дрімучої Швеції.
Дівчина посміхнулася кінчиками губ.
- Так... я, мабуть, залишу сумочку в барі. Вони потім йому повернуть... Ви пили сьогодні каву? Можна сісти за ваш столик? Ви знаєте, я люблю Веласкеса. Що?.. Це такий митець. Тут колись творив. В галереї можете переглянути. Так.. Можу вам показати... Бармен, будь ласка кави і... хлюпніть трохи коньяку...
.................................................. .......
Я провів десять чудових діб у номері. Не бачив гір, заток, лиманів, якихось старих палаців, веж і картин Веласкеса, проте занадто легко розлучився з двадцятьма тисячами європейських грошей. Чи шкодую я? Мабуть, ні. Адже дівчина так добре зналася на мистецтві.
Коли я прощався з нею, в її очах вже не було смутку.
1
Дуже важливе питання
- 19.11.22, 19:51
Шульц прийшов додому з презервативом. В цьому, власне, не було ніякої крамоли. Хлопцю виповнилося шістнадцять, окрім того, він брав активну участь в змаганнях з аеробіки, що значно посилило енергетичний потенціал його найважливішої частини тіла.
Інтерес полягав у тому, що резинку подарувала Шульцу дівчина на вулиці. Вона з усмішкою роздавала милі подарунки чоловікам, що проходили повз неї. Не всі брали, однак всі звертали увагу на дівчину, що була красивою, непристойно одягненою і говорила дивні речі, наприклад, про те, що готова зробити дуже важливий для себе обмін.
Шульц вирішив уточнити і перепитав, що вона мала на увазі. Юнак отримав відповідь, яка змусила його замислитися над тим, чи правильно він планував своє життя перед цією дивною подією.
Дівчина подивилася йому в очі і чітко, без запинки вимовила:
- Я обміняю свою мораль на визнання твоєї несумісності з вірним розумінням ролі цивілізаційних шлюзів для зливу перенакопичених творчих резервів.
Щиро кажучи, Шульц нічого не зрозумів. Йому стало соромно за те, що за все своє життя він прочитав лише одну книжку. В ній нічого не говорилося про добрі взаємини в настільки складному та заплутаному світі.
Шульц не знав, як відповісти на заклик дівчини, а тому просто взяв презерватив і здивованим пішов додому.
Вдома його зустріла матінка. Вона не підозрювала, який глибинний рух зазнала душа юнака за той короткий час, поки готувала вечерю.
Жінка побачила барвисто розмальований пакетик, зойкнула від несподіванки і зачервоніла від гарячого повітря, що валило з відкритої духовки.
Наполегливо спитала:
- Шульц, невже ти став дорослим? Невже енергія Ци відтепер безперешкодно циркулюватиме в твоїх чакрах?
"Та що ж таке?" - засмутився всередині своїх прихованих думок Шульц. - "Я просто хочу все підряд трахати. Чому люди таке просте бажання обклали дивними лабіринтами?"
Але матері він нічого не сказав, тільки збрехав, що пакетик знайшов під дверима будинку.
"Чорт..." - подумала мати Шульца, якій не виповнилося ще й сорок, - "Необережний кретин Марк! Як людство ускладнило питання гендерних відносин! І кому це потрібно? А хлопчик мій...зовсім виріс. Йому б гарну жінку. Старшу, для стабільності почуттів. Он, Марк у свої вісімнадцять геть дорослий. А чому? Тому що послідовна передача повноважень. Треба познайомити Шульца з Ельзою. Викладає фізіологію в гімназії. Вчитель від Бога. Марк не дасть збрехати".
Сину вона сказала:
- Сідай, будемо їсти. Давно хотіла поговорити з тобою. Світ влаштований так, що соціальні відносини потребують певного регулювання. Питання продовження та розростання людської популяції були настільки важливими...
Інтерес полягав у тому, що резинку подарувала Шульцу дівчина на вулиці. Вона з усмішкою роздавала милі подарунки чоловікам, що проходили повз неї. Не всі брали, однак всі звертали увагу на дівчину, що була красивою, непристойно одягненою і говорила дивні речі, наприклад, про те, що готова зробити дуже важливий для себе обмін.
Шульц вирішив уточнити і перепитав, що вона мала на увазі. Юнак отримав відповідь, яка змусила його замислитися над тим, чи правильно він планував своє життя перед цією дивною подією.
Дівчина подивилася йому в очі і чітко, без запинки вимовила:
- Я обміняю свою мораль на визнання твоєї несумісності з вірним розумінням ролі цивілізаційних шлюзів для зливу перенакопичених творчих резервів.
Щиро кажучи, Шульц нічого не зрозумів. Йому стало соромно за те, що за все своє життя він прочитав лише одну книжку. В ній нічого не говорилося про добрі взаємини в настільки складному та заплутаному світі.
Шульц не знав, як відповісти на заклик дівчини, а тому просто взяв презерватив і здивованим пішов додому.
Вдома його зустріла матінка. Вона не підозрювала, який глибинний рух зазнала душа юнака за той короткий час, поки готувала вечерю.
Жінка побачила барвисто розмальований пакетик, зойкнула від несподіванки і зачервоніла від гарячого повітря, що валило з відкритої духовки.
Наполегливо спитала:
- Шульц, невже ти став дорослим? Невже енергія Ци відтепер безперешкодно циркулюватиме в твоїх чакрах?
"Та що ж таке?" - засмутився всередині своїх прихованих думок Шульц. - "Я просто хочу все підряд трахати. Чому люди таке просте бажання обклали дивними лабіринтами?"
Але матері він нічого не сказав, тільки збрехав, що пакетик знайшов під дверима будинку.
"Чорт..." - подумала мати Шульца, якій не виповнилося ще й сорок, - "Необережний кретин Марк! Як людство ускладнило питання гендерних відносин! І кому це потрібно? А хлопчик мій...зовсім виріс. Йому б гарну жінку. Старшу, для стабільності почуттів. Он, Марк у свої вісімнадцять геть дорослий. А чому? Тому що послідовна передача повноважень. Треба познайомити Шульца з Ельзою. Викладає фізіологію в гімназії. Вчитель від Бога. Марк не дасть збрехати".
Сину вона сказала:
- Сідай, будемо їсти. Давно хотіла поговорити з тобою. Світ влаштований так, що соціальні відносини потребують певного регулювання. Питання продовження та розростання людської популяції були настільки важливими...
0
Відеоогляд турецької локшини швидкого приготування
- 19.11.22, 16:21
Відеоверсія дегустації турецьких локшин нешвидкого приготування. Підготував його на днях, тому самі знаєте в яких умовах. Але захотів поділитись. Навіть попри фігову дикцію (записував до остаточного ремонту зуба).
Заспойлерю: локшина мені не сподобалась зовсім.
3
Мертвым не больно
- 19.11.22, 14:39
... уже не больно
И уже не стыдно.
За то, что не сумели, не смогли, не верили...
Сегодня опять пришел "груз 200"
Теперь больно охапкам цветов, траурной символике, матери, упавшей плашмя на запаянный гроб.
Нам больно и стыдно.
За что? За глаза, за улыбку, за позывной... Пусть будет больно но Но вы будете живы...
И уже не стыдно.
За то, что не сумели, не смогли, не верили...
Сегодня опять пришел "груз 200"
Теперь больно охапкам цветов, траурной символике, матери, упавшей плашмя на запаянный гроб.
Нам больно и стыдно.
За что? За глаза, за улыбку, за позывной... Пусть будет больно но Но вы будете живы...
7
Стандарти краси минулого...
- 19.11.22, 09:01
- НЕЙМОВІРНЕ ПОРУЧ
Пройде час, і наші онуки будуть сміятися з сучасних «красунь», не розуміючи, навіщо жінки вкачують собі силікон куди тільки можна.
Але не тільки сучасні панночки знущаються над собою в гонитві за красою: якщо подивитися на зразки краси минулих століть, виникає чимало питань.
12
