хочу сюди!
 

Ксюша

44 роки, овен, познайомиться з хлопцем у віці 43-50 років

Нервовий зрив через роботу/Ракетні обстріли/Зуб

З офісу закидали роботою. Такої кількості завдань не було чотири місяці. Це звичайно добре, бо працюю від виробітку. Але є декілька "але". По-перше, розраховував (судячи за нещодавніми тенденціями), що завдань буде багато, але вони будуть маленькими, але ніт — багато не лише завдань, а й обсягу. Відповідно, швидко впоратись не вийде. По-друге, багато змін у найменуваннях і багато нових товарів. Тому навіть за наявності схожих завдань з однаковими товарами принцип "Ctrl+C - Ctrl+V" не можна застосувати. По-третє, плутанина: в офісі не повідомили про перенумерацію існуючого товару, через що заново створював картку товару (як виявилось, зайвий клопіт); інше найменування назвали неправильно, через що теж виконав марну роботу. А це час і гроші. Ще й потрібно перероблювати новину. Це додаткова морока.

Оскільки це наплутали в офісі, сказали, що проблемні товари можна не вираховувати із заробітку. Але мені совість не дозволяє. Ну, може один товар залишу, оскільки треба переробляти новину. Так взявся би за нове завдання, однак замість цього потрібно перероблювати. Тож, щоб якось себе втішити попросив збільшення вартості робіт. Я збирався таке запропонувати з наступного року, але неправильне завдання з офісу змусило прискорити здорожчання. І від цього мене "попустило".

І це я мовчу про нові товари. Китайський noname нагуглити дуже важко. Й то не факт, що характеристики будуть співпадати.

----------

На фоні проблем по роботі у мене було щось подібне на нервовий зрив. Хоча цьому посприяли й масовані ракетні обстріли. Розповідали, що по країні русня випустила рекордну кількість ракет — 96 шт.! А ще ж були беспілотники! Звідки Тероросія бере ракети?! Чому ми у відпаовідь не руйнуємо білоруські заводи, інфраструктуру в Криму і тероросійському прикордонні?! Аж злість бере.

Сидів, працював. Але працювалося рівно до того моменту, поки не почув звуки вибухів. Причому, їх було декілька. Вчора дізнався, що це працювало ППО (не знаю, чи можна про це писати, але на Ютубі вже оприлюднили, тож, думаю, що можна). Але все одно було страшно, бо давно нвічого не пролітало і не збивали біля нас.

Як можна працювати в таких умовах?! І це ж не все! Існує загроза аварійного вимкнення електрики. І коли тоді працювати, а?! На павербанк чи зарядну станцію зі своїми заробітками я ще не заробив.

Мама в шоці. Але для мене причин дл нервового зриву достатньо. А ще з'їв гострий соус, тому була і печія і сильний головний біль. І від безсоння теж почувався хріново.

----------

Єдине, що радує — минулого тижня таки доремонтували зуб. Хоча і з цього приводу довелося понервувавати. Спочатку довелося приходити вдруге, оскільки в стоматологічній поліклініці вимикали електрику. Потім прийшов вдруге, довелося простояти в черзі. Коли черга дійшла до мене виявилось, що коронка заважає прикусу. У зуботехніка на це знайшлась відмазка: мовляв, тонкіше зробити не можна. Але нічого, все одно підпиляли. lol Правда, знову довелося чекати. І ось, коли чекав, оголосили повітряну тривогу. Так що було страшно (хоча я б не сказав, що під час повітряної тривоги не страшно вдома, просто під час повітряної тривоги поза домом ще страшніше ). Чекати довелося довго, але в результаті поставили коронку. Все підійшло. Хоча за півтори місяці звик до надламаного зубу.

Вже вдома відтиграв цемент від губ і виколупував його між зубів. Але і тим, і з тим впорався.
Ось такі новини.
2

Коментарі

119.11.22, 13:16

Я так показувати всім свою душу не можу.

Вітаю з Зубом!

15 числа якраз був на роботі. Вичитав, що планується масований обстріл, то вперше заліз у підвал. Там навесні наші колеги, що були в Києві, облаштували одну кімнату під сховище. Там є ліхтарик, свічки, вода зі стаканчиками. Стільці бажано нести з собою, але штук 10 є на місці (більше й не треба було). Як зауважили жінки, бракує коньяку й цукерок. То ми пересиділи там. Нічого не чули, лише читали новини (підвал неглибокий, мобільний зв'язок добиває). Мене колега агітував поїхати на міську електричку, але я дочекався, коли метро почало їздити на лівий берег.

    219.11.22, 13:21

    Щось близьке до зриву в мене було 10 жовтня й кілька днів після того. На нервах навіть на роботі напортачив. Попросили жінки допомогти з програмою на компі — "допоміг"... Убив їхню роботу на пів дня. Таке вперше було.