За всю інавгурацію ніхто ні разу не підстрибнув як кенгуру, жодну лисину не було поціловано в польоті, сенат не розпущено і навіть Леді Гага нижньою білизною не посвітила. Кляті американці - нічого у великій політиці не розуміють! Нічогісінького!

Зеленскай пригласил Байдена в Киев для вручения подозрения в коррупции в особо крупных размерах.

У Путина действительно нет дворца в Геленджике.
То, что вы видели, - это обычный домик.
Дворец в другом месте.

Путин пришел в ярость, когда узнал про дворец за 100 миллиардов. Он платил 200.

Вызывают недоумение мужественные русские люди, которые не имея возможности повлиять на выбор президента у себя дома, с риском для жизни пытались повлиять на выбор президента в далёкой и чужой для них Америке!

- Что вы делаете, когда у вас есть деньги?
- Я даже и не помню.

Детство заканчивается в тот момент, когда ты перестаёшь бояться сдавать кровь на анализ и начинаешь бояться его результатов.

Мой коварный план, целью которого было покорение мира, рухнул на начальном этапе - встать в полвосьмого.

- Дорогой, тут сообщение пришло. Денег просят на карточку перечислить.
- Это опять мошенники, совсем обнаглели.
- Да не, тут хуже – это родительский комитет.

Сижу в Фейсбуке, чувствую запах жареной картошки, а ведь я её варить поставил!

Если приложить к уху раковину, можно услышать, как к тебе приближается охранник магазина сантехники.

Ненавижу, когда орут дети в общественных местах.
У них нет никаких проблем вообще. Это я должен орать. Я.

бывает так что треснешь водки
и жизнь улучшится на миг
бывает так что треснешь водки
и фиг

Придёшь к столяру - кругом опилки валяются, к парикмахеру - волосы. А придёшь в банк - денег не видно. Ещё и ручка привязана!

На России миллиардеры стали богаче на 13,5 млрд долларов. 13,5х74=999 млрд рублей.
Пенсионеры из-за различных заморозок и реформ в этом году недополучили 1 трлн рублей. Закон сохранения бабла однако.

- Больной, вы водочкой балуетесь?
- Нет, доктор, у меня это серьезно.

- Тебе купить что-нибудь?
- Да!
- Что?
- Не знаю, но купи два!

Бесит, когда отвечают “ок” вместо: всё в Вашей власти, Ваша светлость.

Главное в отношениях между людьми - это доверенность.

Если после длительного празднования Нового года вы встали на весы и ваше настроение улучшилось, значит вы - ведьма.

Смотрел телевизор и узнал, что самка богомола часто откусывает голову своему партнеру еще до окончания акта.
Что, впрочем, совсем не мешает ему успешно завершить начатое дело при полном отсутствие мозгов.
Сильно задумался над реалиями своей жизни...

А вы знаете, что 99 процетнов людей не замечают, что в этой фразе есть ошибка?

Закон сохранения в действии: у людей без чувства юмора обычно более высокое самомнение.

Первые 10 слов, которые я говорю до чашечки кофе, нет ни в одном словаре мира.

Артисты новогодних концертов делятся на 2 категории: это вообще кто? и - он еще жив?

А ведь когда-то, когда не было соцсетей, только в семье знали, что ты дурачок.

Если вашего бога оскорбляют рисунки и танцы, но не оскорбляют убийства - то ваш бог - дьявол!

Выяснилось, что на том же самом языке, на котором пишут врачи, машинисты пригородных поездов объявляют остановки.

Жена - мужу:
- Дорогой, как ты и советовал, я поговорила с нашей дочкой о любви и
сексе, ведь ей скоро 15.
- Ну и как?
- Я сгораю от нетерпения попробовать все то, о чем она говорила!

- Почему ты такой толстый?
- Потому что завтрак ем сам, обедом со мной делятся друзья, а враги отдают
мне свой ужин.

Лучший способ исправить серьезную ошибку - сделать ее смешной.

- Здравствуйте, а можно дорожку заказать? Что значит сколько грамм? А, это не боулинг? Извините.

- Что общего между современными бикини и колючей проволокой?
- И то и другое защищает собственность, не мешая обзору.

Студент отпрашивается с лекции у профессора:
- Профессор, у меня ангина.
После лекции профессор возвращается домой и видит, что отпросившийся студент гуляет с потрясной дамой. Профессор отзывает студента и говорит:
- Уважаемый, с такой ангиной вам нужно лежать в постели.

Поместите платежную карту в перчатку;
Заплатите рукой;
Посмотрев на людей в очереди, громко скажите: "Все-таки стоило делать эту прививку!"

- Тут один симпатичный парень твой номер просит, дать ему?
- Дай, если хочешь. Мой номер говорить не надо.

Дед приходит в магазин и говорит продавщице:
- Не подскажете, с кем стрелялся Печорин?
- Что???
- Ну у Лермонтова.
Продавщица достает смарт, делает запрос в Гугл и через некоторое время отвечает:
- С Грушницким.
- Во, точно, а то все забываю! Килограмм груш, пожалуйста.

К врачу приходит больной и жалуется на боли в ноге.
- Хм-м-м, у вас серьёзный вывих. И долго вы с ним ходите?
- Уже две недели.
- Две недели?! Как вы могли терпеть столько времени?! Почему вы не пришли сразу?
- Видите ли, доктор, как только у меня что-нибудь начинает болеть, жена говорит, чтобы я бросил курить.

Українська військова організація (УВО) була утворена влітку 1920 р. у Празі заходами старшин різних українських формацій, коли вже стала зрозумілою поразка українських військ у національно-визвольних змаганнях. Очолив УВО полковник Армії УНР галичанин Євген Коновалець.

Головною метою новоствореної структури було, спираючись на власні сили, методами підпільної боротьби продовжувати змагатись за здобуття української державності та підтримувати бойовий дух українців.

Окреме місце в історії УВО займають судові процеси над її членами. Зали судових засідань, де були присутніми чимало представників українських, польських і навіть закордонних засобів масової інформації, ставали для членів УВО трибуною для виголошення ідейних переконань, пояснення вчинків та заяв про продовження визвольної боротьби українців. А сам перебіг кожного судового засідання мав першорядний вплив на всю українську суспільність та молодь зокрема.

Як правило, у зв’язку з тривалими розслідуваннями суди над членами УВО відбувалися роком пізніше від вчиненої ними акції. Самі судові засідання могли тривати цілими місяцями.

Привертають увагу найгучніші судові процеси над членами УВО, які відбувалися протягом 1920-х років в Галичині. Перша гучна судова справа відбулася у 1922 р. Тоді на лаві підсудних перебували особи, яких звинувачували у замаху на життя керівника Польщі Ю. Пілсудського під час його візиту до Львова восени 1921 р., вчиненого молодим увістом Степаном Федаком (“Смок”).

Окрім членів УВО, слідство велося проти багатьох впливових у Галичині українців, наприклад, доктора Василя Щурата, відомого українського вченого, ректора таємного Українського університету Михайла Галущинського, доктора Лева Ганкевича та ін.

Загалом у ході цієї справи, польські правоохоронці в антидержавній діяльності звинуватили тринадцять осіб. Головного фігуранта справи С. Федака було засуджено на 10 років, решту – на кілька років важкого ув’язнення. Під час слідства усі затримані поводилися надзвичайно відважно. Сам С. Федак після численних тортур під час допитів не змінив власної позиції і зазначав, що його дії були спрямовані виключно проти польського львівського воєводи О. Грабовського, а не проти самого Пілсудського. За його словами, цей акт мав засвідчити продовження боротьби українців за власну державу перед польськими урядовими колами та світовою спільнотою та як протест проти поділу Східної Галичини на воєводства.

Адже в цей час уряд ЗУНР, перебуваючи за кордоном в еміграції, ще намагався на дипломатичному рівні домогтись визнання української державності принаймні в кордонах Галичини.

У грудні 1924 р. у Львові розпочався судовий процес проти групи осіб, звинувачених у шпигунстві та належності до УВО. У цій справі все почалося з арешту львівською поліцією зв’язкової УВО Ольги Басараб, у помешканні якої була виявлена велика кількість матеріалів військового характеру. Намагаючись отримати якомога більше інформації, у в’язниці польські поліціянти її закатували на смерть.

Після рішення послів Ради Антанти у березні 1923 р. про остаточне приєднання Східної Галичини до Польщі тактика Української військової організації змінилась. Так, члени організації в краї мали вести звичайне легальне життя, в жоден спосіб не видавати себе і усіляко заперечувати свою причетність до УВО.

Навесні 1926 р. у Львові відбувалося судове засідання у справі т. зв. “поштовців”, увістів, які брали участь у т. зв. “ексах” протягом 1924–1925 рр. Експропріації – це збройні напади на фінансові установи Польщі і поштові вози з метою вилучення грошей для організаційних потреб. Такі дії вживали революційні організації у різних країнах світу, а увісти просто запозичили цей досвід. Керівником УВО в Галичині на той час був сотник Юліан Головінський, який разом із ближчими соратниками створили спеціальну групу – “Летючу бригаду” з досвідчених членів УВО та розробили цілу систему підготовки та проведення такого роду акцій.

Варто наголосити і на зусиллях галицьких українських адвокатів, які захищали увістів у судових процесах. Як правило, підсудних захищали кращі українські галицькі адвокати – Лев Ганкевич, Володимир Старосольський, Степан Шухевич та ін. Завдяки їх умілій тактиці захисту багатьом увістам вдавалося уникнути ув’язнення. Ці адвокати, яким найбільше довіряло підпілля і які мали найбільше роботи, насправді перебували в найскрутнішому фінансовому становищі. “Безперечно, ми зі Старосольським — мимо нашої тяжкої праці — хлептали біду”, — писав Шухевич у спогадах. Організація намагалася віддячувати правникам, приховано оплачуючи їхні послуги. Зокрема, у 1925 р. М. Матчак, що був касиром УВО у Львові, надавав гроші для українських адвокатів, які захищали заарештованих увістів. (фото №2)

Таким чином, політичні процеси 1920-х років були своєрідним підгрунтям подальших судових засідань. Завдяки присутності українських, польських та закордонних журналістів під час судових розправ, широкий загал дізнавався про подробиці функціонування організації, мету її діяльності, почув про обґрунтування методів боротьби. Самовідданістю відзначалася праця українських галицьких адвокатів, що виступали оборонцями увістів в усіх судових процесах, часто навіть не вимагаючи платні за свої послуги.

photo-lviv.in.ua/ti-scho-zakonno-zahyschayut-lyudej-vid-zakonu-sudovi-protsesy-nad-chlenamy-uvo/

Вражає хвороблива самовпевненість Кремля у власній спроможності та «безгрішності»! Офіційна точка зору на ситуацію з COVID-19, багато разів повторена Володимиром Путіним та розтиражована його кишеньковими агітаторами, залишається повною неадекватного самовдоволення. І це при всіх її недоліках та негараздах!

Дізнавшись про початок пандемії, російська влада нібито загальмувала «пришестя» коронавірусу, ретельно підготувалася дати відсіч небезпечній хворобі, потім захистила від неї народ самоізоляцією і, врешті решт, ніби то як швидко перемогла біду. А тепер, коли біда чомусь повернулася, впевнено перешкоджає новому її наступу. З самого початку і до цього дня в Росії все виходить краще, ніж «у партнерів».

А вечір був мов писаний у Книзі,

В якій казалось, що усе мине,

На обрії сиділи хмари сизі,

Пришестя виглядаючи нічне.

Зірок у небі вже було чимало,

Якесь у серці тануло ім’я,

Й мені минало, все мені минало:

І видане, і віддане, і я.