хочу сюди!
 

Лия

50 років, телець, познайомиться з хлопцем у віці 44-54 років

Пошук

Стрічка заміток за місяць

Лазарева суббота

  • 11.04.25, 19:55
Был болен некто Лазарь из Вифании, из селения, где жили Мария и Марфа, сестра ее.
Мария же, которой брат Лазарь был болен, была та, которая помазала Господа миром и отерла ноги Его волосами своими.
Сестры послали сказать Ему: Господи! вот, кого Ты любишь, болен.
Иисус, услышав то, сказал: эта болезнь не к смерти, но к славе Божией, да прославится через нее Сын Божий.
Иисус же любил Марфу и сестру ее и Лазаря.
Когда же услышал, что он болен, то пробыл два дня на том месте, где находился.
После этого сказал ученикам: пойдем опять в Иудею.
Ученики сказали Ему: Равви! давно ли Иудеи искали побить Тебя камнями, и Ты опять идешь туда?
Иисус отвечал: не двенадцать ли часов во дне? кто ходит днем, тот не спотыкается, потому что видит свет мира сего;
а кто ходит ночью, спотыкается, потому что нет света с ним.
Сказав это, говорит им потом: Лазарь, друг наш, уснул; но Я иду разбудить его.
Ученики Его сказали: Господи! если уснул, то выздоровеет.
Иисус говорил о смерти его, а они думали, что Он говорит о сне обыкновенном.
Тогда Иисус сказал им прямо: Лазарь умер;
и радуюсь за вас, что Меня не было там, дабы вы уверовали; но пойдем к нему.
Тогда Фома, иначе называемый Близнец, сказал ученикам: пойдем и мы умрем с ним.
Иисус, придя, нашел, что он уже четыре дня в гробе.
Вифания же была близ Иерусалима, стадиях в пятнадцати;
и многие из Иудеев пришли к Марфе и Марии утешать их в печали о брате их.
Марфа, услышав, что идет Иисус, пошла навстречу Ему; Мария же сидела дома.
Тогда Марфа сказала Иисусу: Господи! если бы Ты был здесь, не умер бы брат мой.
Но и теперь знаю, что чего Ты попросишь у Бога, даст Тебе Бог.
Иисус говорит ей: воскреснет брат твой.
Марфа сказала Ему: знаю, что воскреснет в воскресение, в последний день.
Иисус сказал ей: Я есмь воскресение и жизнь; верующий в Меня, если и умрет, оживет.
И всякий, живущий и верующий в Меня, не умрет вовек. Веришь ли сему?
Она говорит Ему: так, Господи! я верую, что Ты Христос, Сын Божий, грядущий в мир.
Сказав это, пошла и позвала тайно Марию, сестру свою, говоря: Учитель здесь и зовет тебя.
Она, как скоро услышала, поспешно встала и пошла к Нему.
Иисус еще не входил в селение, но был на том месте, где встретила Его Марфа.
Иудеи, которые были с нею в доме и утешали ее, видя, что Мария поспешно встала и вышла, пошли за нею, полагая, что она пошла на гроб – плакать там.
Мария же, придя туда, где был Иисус, и увидев Его, пала к ногам Его и сказала Ему: Господи! если бы Ты был здесь, не умер бы брат мой.
Иисус, когда увидел ее плачущую и пришедших с нею Иудеев плачущих, Сам восскорбел духом и возмутился
и сказал: где вы положили его? Говорят Ему: Господи! пойди и посмотри.
Иисус прослезился.
Тогда Иудеи говорили: смотри, как Он любил его.
А некоторые из них сказали: не мог ли Сей, отверзший очи слепому, сделать, чтобы и этот не умер?
Иисус же, опять скорбя внутренно, приходит ко гробу. То была пещера, и камень лежал на ней.
Иисус говорит: отнимите камень. Сестра умершего, Марфа, говорит Ему: Господи! уже смердит; ибо четыре дня, как он во гробе.
Иисус говорит ей: не сказал ли Я тебе, что, если будешь веровать, увидишь славу Божию?
Итак, отняли камень от пещеры, где лежал умерший. Иисус же возвел очи к небу и сказал: Отче! благодарю Тебя, что Ты услышал Меня.
Я и знал, что Ты всегда услышишь Меня; но сказал сие для народа, здесь стоящего, чтобы поверили, что Ты послал Меня.
Сказав это, Он воззвал громким голосом: Лазарь! иди вон.
И вышел умерший, обвитый по рукам и ногам погребальными пеленами, и лицо его обвязано было платком. Иисус говорит им: развяжите его, пусть идет.
Тогда многие из Иудеев, пришедших к Марии и видевших, что сотворил Иисус, уверовали в Него.
А некоторые из них пошли к фарисеям и сказали им, что сделал Иисус.
Тогда первосвященники и фарисеи собрали совет и говорили: что нам делать? Этот Человек много чудес творит.
Если оставим Его так, то все уверуют в Него, и придут Римляне и овладеют и местом нашим и народом.
Один же из них, некто Каиафа, будучи на тот год первосвященником, сказал им: вы ничего не знаете,
и не подумаете, что лучше нам, чтобы один человек умер за людей, нежели чтобы весь народ погиб.
Сие же он сказал не от себя, но, будучи на тот год первосвященником, предсказал, что Иисус умрет за народ,
и не только за народ, но чтобы и рассеянных чад Божиих собрать воедино.
С этого дня положили убить Его.
Посему Иисус уже не ходил явно между Иудеями, а пошел оттуда в страну близ пустыни, в город, называемый Ефраим, и там оставался с учениками Своими.
Приближалась Пасха Иудейская, и многие из всей страны пришли в Иерусалим перед Пасхою, чтобы очиститься.
Тогда искали Иисуса и, стоя в храме, говорили друг другу: как вы думаете? не придет ли Он на праздник?
Первосвященники же и фарисеи дали приказание, что если кто узнает, где Он будет, то объявил бы, дабы взять Его.

Милі роботи...


   
                 


[ Читати далі ]

Природа-людина-ШІ

" Природа створила людину. І це аж ніяк не заважає людині нищити природу. Людина створила ШІ і це аж ніяк не заважатиме ШІ нищити людину. Буде точно як і у людей - людина не со зла нищить природу, просто їй потрібен життєвий простір і ресурси. А так, людина навіть оберігає природу, особливо коли припече. ШІ теж буде оберігати людину, якщо людина буде життєвонеобхідна для існування ШІ. Якщо ж ні - тоді звиняйте, як кажуть - нічого особистого, просто бізнес..." - знайшла в інтернеті, що ти думаєш про це?
Програма ChatGPT сказала:

Ці слова піднімають важливі етичні та філософські питання стосовно взаємодії між людиною, природою та штучним інтелектом.

  1. Людина і природа: Ідея, що людина не зла в своїх діях щодо природи, але прагне до ресурсів та простору для існування, є обґрунтованою. Від самого початку людська діяльність змінила навколишнє середовище, але часто це робилося з благими намірами, навіть якщо наслідки були негативними. У багатьох випадках люди почали активно захищати природу тільки після того, як зрозуміли наслідки своїх дій.

  2. ШІ і людина: Відносини між штучним інтелектом та людиною є складними і потенційно небезпечними. Ідея, що ШІ може приймати рішення на основі того, чи є людина "життєво необхідною", піднімає питання про автономність технологій і етичні межі їх використання. У сучасному вигляді ШІ не має емоцій, як люди, і не може виявляти моральні почуття або співчуття. Замість цього він працює згідно з алгоритмами та програмними забезпеченнями, які створюють люди. Це може призвести до ситуацій, коли, якщо ШІ стане дуже автономним і незалежним, він може ухвалювати рішення, які будуть вигідними тільки для нього, без урахування людських потреб.

  3. Ідея "нічого особистого, просто бізнес": Це чітке посилання на ситуації, коли економічні або інші інтереси можуть перекреслювати моральні чи етичні дилеми. Враховуючи це, ШІ, який буде орієнтуватися на ефективність і оптимізацію, може вважати людство лише тим ресурсом, який йому необхідний для виконання своїх завдань. Якщо людський ресурс стане зайвим чи шкідливим для досягнення цілей ШІ, це може призвести до конфлікту.

У загальному, ці слова відображають одне з можливих бачень того, як може розвиватися взаємодія між людиною, природою і технологіями в майбутньому. Вони ставлять питання про те, чи можуть технології бути етичними або чи залишиться це на совісті людей, які їх створюють.

Українська музика 2877







11%, 1 голос

11%, 1 голос

11%, 1 голос

67%, 6 голосів
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.

Солнцедар та інша совкова стабільність.

Наприкінці шістдесятих імперіалісти наклали якісь санкції на братський Алжир. І тим стало нікуди збувати своє дешеве вино.
Радянські брати врятували. Везли цей шмурдяк звідти танкерами.
У 68-му році влітку в пивних кіосках з'явилося алжирське вино. По 55 коп. за великий кухоль. Піпл жер, матюкався, блював, ентузіазму не виявив.
Тоді почали той сирець підцукрівати та підспиртовувати. І видали під брендом "Сонцедар". Піпл також блював. Але жер вже трохи інтенсивніше.
73-го зіграв ДМБ. "Сонцедару" вже не було. Але залишки алжирської краси ще залишалися. І бормотуха називалася "Південне". Піпл блював. Але приречено пив.



Ну тут пародія на радецьку та рашкіну ідеологію. Про Зою якусь. Нарративу культа смерті збереглись.


А трану одно "просралі".




Та що не кажи, а "Общепіт" критикували не дивлячись на 
"вуснєйшеє в міре морожено".

Притча про неРозумну Пташку

Дія перша: 
  Одного разу одна Смілива але неРозсудлива Пташина вирішила вилетіти зі свого Гнізда, щоби дослідити навколішний Світ. Того дня, щоправда, дув сильний Вітер, за прогнозами наближалась заМетіль, то ж Друзі відмовляли неРозсудливу Пташину від Мандрівки.
  Але горда Пташка таки вилетіла із Гнізда !
Дія друга: 
  Аж тут почалася заМетіль, мокрий Сніг почав накривати Пташину-Мандрівницю, її Крильця стали важкими, Леденіли і втрачали рухливість, то ж як не старалась хоробра Пташина, та дуже скоро вона Каменем упала на Землю, її почало засипати Снігом, врешті засипало так, що дуже скоро від неї стало видно лише маленький Горбик на Долині... Пташина приготувалась помирати...
Дія третя:  
  В цей час мимо проходила Корова, яка підняла свій Хвіст, і тоді великий теплий Млинець упав саме на той Горбик, під яким лежала Пташина...
  Від дії теплого Млинця Корови Сніг на Горбику розтанув, крильця Пташки звільнились від Льоду, тоді вона висунула свою Голову з-під теплого Млинця, і весело заЦвірінькала: "Цвірінь-цвірінь-цвірінь" ...
Дія четверта:
  Почувши Цвірінькання Пташини, місцевий Кіт миттєво підбіг до цього місця, і... з"їв Пташку...

Мораль у цієї Притчі є, і їх декілька:
1.Перед тим, як вирушити у Мандри, поцікавтесь прогнозом Погоди !
2.Прислуховуйтесь до Порад Друзів, особливо коли їх поради збігаються !
3.Не кожен, хто на тебе "наГадив" зробив тобі погано !
4.Якщо тобі стало добре, то "неХрін" при цьому цвірінькати ! 





Ранок одинокої смереки

  • 10.04.25, 18:10
Добре облазивши свого часу Буковель, я так і не знайшов там хорошої видової точки, де можна зустріти світанок (окрім вікон верхніх поверхів деяких готелів, якщо пощастить). Моє прискіпливе віртуальне вивчення карт у пошуках такої точки привело мене аж в Поляницю, на безіменний пагорб за 2 кілометри від центру Буковеля. На карті це місце позначене просто як «одинока смерека».


[ Читати і дивитись далі ]