Звична рубрика "Новиноньки". Про те, що відбувається у житті та навколо.
Ескалація війни не знає меж. Пару днів тому писав про наліт 407 беспілотників, а цієї ночі було вже 479. Правда, взамін стали пускати менше ракет. Але ж ніхто не гарантує, що лапті не зможуть атакувати сотнею ракет та 400-500 шахедами. І впоратися з такою кількістю буде нереально. Особливо, якщо величезна кількість летить на один об'єкт. І справа не лише у кількості мобільних вогневих груп та зеніток, а й у гарматах до них. Виправити це може превентивний удар по складам з шахедами і підприємствам, що їх складають. Однак про це в новинах не повідомляють. Втім, звістки про "павутину" і "павутину 2.0" тішать. Як мінімум, бойових ТУшок поменшало.
----
Вчора рознервувався. Крутнувся і... потягнув спину. Відчув сильний біль. Настільки, що не міг прилягти і робити різких поворотів спиною і шиєю. Очевидно, це все від сидіння за компом та сколіозу. Звертатись кудись до лікарів? Не факт, що допоможуть. Та й коли звертатись, якщо й так купа справ. Проте, якщо з усього шукати позитив, то це непогана відмазка, щоб відмовитись від носіння бронежитлета або, навпаки, щоб ускладнити стан під час військової служби, звільнитись або перевестись за станом здоров'я та подати позов на державу. Тож поки треба сподіватись, що пройде. За ніч трохи попустило і вже не болить у стані спокою, а ниє. В порівнянні з тим, що було вчора, сьогодні набагато легше.
----
До цього всього додається втома від безсонних ночей, які періодично трапляються; від перенесення фоток, яке загальмувалось через втому (виходить замкнуте коло); від завалу на роботі (величезний обсяг нового завдання, а я або перевтомився, або розлінувався, або і те, і друге). Можливо, треба більше відпочивати? Але тоді й робота, й перенесення фоток затягнуться на ще довший строк. А я не знаю, скільки у мене залишилось вільного часу. Хочеться зробити справи пошвидше. Хоча б для того, щоб відпочити і "віддати борг державі" (може навіть "авансом").
Кіт обнюхує мої руки й ноги, як завжди прискіпливо, допитливо, досконально. Судячи з усього, ловить запахи, які йому не подобаються.
Він уловлює запах іншого кота, кота вуличного й чужого, що насправді так схожий на нього зовнішністю й характером, що ми вважаємо їх родичами, але для нього то не має значення, бо найперше то конкурент, чужинець.
Він уловлює запах диму, диму їдкого й насиченого, яким я весь просяк, спалюючи сьогодні частину своєї реальності, якої тим не менш залишилось все ще забагато.
Він відчуває запах втоми, втоми настільки млосної, що вона дійсно виходить з мене крізь шкіру й очі, крізь кінчики пальців і подих, молекулами й променями проникаючи у все навколо й заражаючи його своєю отрутою. Недарма кіт обзавівся алергією, видно, через сильний затяжний стрес, у якому доля моєї вини очевидна.
Це одна з речей, за які мені найбільш соромно. Я пам'ятаю багато вчинків, за які смертельно соромно, і вчинків, якими пишаюся, й ні ті, ні інші мені нікуди не подіти, бо відтоді як я один раз здійснив найбільшу помилку свого життя, все решта приречене було стати її непоправними наслідками. Цією помилкою було народитися. Якби ж я мав хоч крихти свідомості й розуміння ще до того, аби в тотальній темряві утроби знайти власну пуповину й нею вдушитися. Бо надалі, якби я зник у будь-який момент часу, усім навколо стало б тільки легше. Але я вже нікуди не зникну безслідно, занадто обвішаний тягарем власних боргів та втоми.
Кто шагает бодро в ряд? Это дружный наш отряд!
Кто идёт совсем один? Это я такой дебил!
Я не знаю, чому ця тупа кричалка народилася поміж всієї іншої їбанини, яка роїться у моїй голові, але чітко пам'ятаю, де, коли й чому. Як і чому вона не забулася, ставши свого роду міні-гімном моїх минулих років.
Народилася вона в момент, коли я під палючим липневим сонцем пішки долав семикілометровий відрізок між селами, які знаходяться наскільки посеред нічого, що навіть додавати їх назви зайве.
Певно, самотня постать, що швидко шугарила запиленим узбіччям доріг, де більше ніхто й ніколи б не пішов пішки, дійсно виглядала дебільно. Мої мандри глибинкою з відсутністю власного авто дуже залежали саме від подібних переходів, коли між точками А і Б автобус траплявся у кращому випадку в одну сторону, а автостоп був надто ненадійним.
Так само переважно це припадало на літо, з якого я завжди намагався витискати максимум, хоча б через найбільш передбачувану погоду та довжину світлового дня. Спеку сприймав нормально, а що комусь вона неприємна, від того мені тільки більш приємна. Звісно, так само як і інші, я від неї прів як свиня та втомлювався. Але ж наскільки то була інша втома, чудесна, адже я йшов на неї добровільно й усвідомлено. Втома часів війни принципово інша.
Спека часів війни принципово інша, у приміщеннях вона сприймається геть інакше, ніж на відкритому просторі, та і вік із зайвою вагою додають своє. Хоча саджаючи себе за сім замків, буквально й у переносному сенсі, я все одно не знаходжу спокою.
Якби хтось сказав мені, що я банально проклятий – завжди мати поспіх та зобов’язання, брак часу та сну, неспокій і втому – принаймні це було б найбільш раціональне й правдоподібне пояснення усьому, що зі мною коїться все свідоме життя.
Від берега до берега, від дверей до дверей, мої корені ніколи не торкнуться землі.
Почитал книжицу: Филип К.Дик «Мечтают ли андроиды об электрических овцах?» (1968) (книжЕчка/книжИца, вот же ж...) Это по ней сняли «Бегущий по лезвию». Порекомендовали почитать перед просмотром (там же ссылки на саудтрек Вангелиса). Моральные дилеммы, гуманность и её проявления... Особенно в точку про ХЛАМЬЁ ) Там же по случаю попалось несколько любопытных зарисовок. Так совпало... И ещё, думаю, всё же не стоит судить о произведении в целом только на основе данной выборки, старался поменьше спойлеров (далее цитаты без кавычек)
.Как надо обработать яйцо чтобы сварить в микроволновке?
Ответ : не существует способа сварить яйцо в микроволновке.
.
Вопрос —как именно происходит взрыv яйца с точки зрения науки и почему ?
Ответ :яйцо резко теряет целостность и приобретает форму стенок печки .это происходит из за нагревания в печах микроволнового типа .Кулинарная наука запрещает это делать .
.
Вопрос —- я сварил яйцо отдельно вкрутую и затем поставил разогреть на 20 секунд .Оно взорvалось? В чем моя ошибка ?
Ответ :Не следовало разогревать яйцо .Вы могли съесть его холодным или разогреть опустив в горячую воду на 2-5 мин .
Вопрос : Я безумно ,безумно мечтаю хоть раз испечь яйцо в микроволновке.
.
Ответ : испеките курицу . Фактически это бывшее яйцо .
Вопрос —- я поджарил яичницу а затем разогрел ее в микроволновке-она не взорvалась.
Ответ : яичница и омлет в отличие от яиц редко взрыvается в микроволновке
.
Вопрос —- Я знаю как минимум трех людей которые варили яйца и ничего плохого не случилось .
Ответ : нет ничего плохого в том чтобы лишний раз вымыть микроволновку.
Вопрос —— у меня нет микроволновки , есть плита .
Можно положить яйцо на нижнюю решетку в духовке?
Ответ : микроволновка удобна своей быстротой . вам прийдется ожидать взрыvа в духовке 10-20 минут
.
Вопрос —- я поставил яйцо в микроволновку но оно не взорvалось и не нагрелось .
Ответ :проверьте ,включен ли шнур питания микроволновки в электрическую сеть .
Вопрос —- какая продукция взрыvается в микроволновке так же как и яйца .?
Ответ : так зрелищно как яйца не взрыvается никакие продукты .