Хотів провести дегустацію, але погода внесла свої корективи. Надворі настільки похмуро, а світловий день такий короткий, що знімати огляд продуктів проблематично. Крім того, через прохолоду та підвищену вологу, захворів. А в такому стані адекватно оцінювати смак не вийде. Тому це означає, що цього разу буде вельми несподівана тема — автомобільні журнали. Але, сподіваюсь, вам все одно буде цікаво. Ну а дегустації, нажаль, доведеться відкласти.

Мій любий, ти дивно влаштований
Так, народився у буревій
Мама твоя казала щось має неодмінно трапитись в цьому шаленому вихору подій

Кожен день із тобою - я корабель у бурхливому морі
Кожен спротив закриває всі брами на дотик
Минає декілька хвилин поспіль...
Сонце визирає з-під хмар
Який ще грім!?
Це не тут, може десь там...
Лишень блищать краплі і розкидано все навколо
І в повітрі лишилася свіжа прохолода
Пляж у піщаних калюжах
До тебе не можна бути байдужою...
Буревій, шторм, грім і шквал
Я навчилася приборкувати тебе
Не залишу і нікому вже не віддам!

[ Читати далі ]

[ Читати далі ]

Дуже болісно і гірко. Я б назвала це днем несправедливості.
Валеро... Твій життєвий і жартівливий погляд на речі буде жити в багатьох серцях твоїх друзів і просто знайомих. Так сталося,що ти єдиний відгукнувся і ми з Влад ховали разом нашого сусіда Сергія 6 років тому, тоді я казала: наш район вже не буде таким як раніше без нього. Сьогодні наш двір без тебе. Ти пішов, ти помер на чужині. Знаєш ,коли ми збігли з Харкова і оселилися закордоном я подумала що не зможу прийти на могилу своїх рідних і друзів - це і є вигнання.
Ми були просто сусідами... Ми просто вигулювали разом своїх собак в дощ чи іншу непогоду чи відверту мряку. З тим самим Сергієм і тобою ми зустріли так один з Нових Років,тоді я зрозуміла що не можу пити шампанське просто з пляшки. Ти ще той був розбишака! :) Посміхаюся і плачу ...Ой як же болісно!
Як же болісно від цієї несправедливості.
Наш двір був особливим завдяки тобі. Але ти вимушений був бігти з нього...

Ці москальські покидьки продовжують вбивати, а я не хочу писати в тебе на сторінці де лунає їхня мова, я втомилася доводити, втомилася бути толерантною і продовжувати спілкування українською, коли всі навколо відверто вдосконалюються огидною говіркою в розмові зі мною.
Мова - кордон! Не знаю чому я переключилася, мабуть тому що не бачу світла в кінці цього тунелю,тунелю, де чутно ворожі звуки,а на стінах ворожі літери і слова. Так, ви знаєте українську, але це не головне! Повторюйте це як мантру ще років з двісті, а я не хочу це чути

Головне що Валера був гарною людиною, але ключове - "був".
Продовжуйте толерувати і продовжуйте ховати своїх, а чужі справлятимуть пир горою "на язьікє" .

Вчора я писала це на його сторінці у ФБ, а потім не захотіла це публікувати через те, що поки він боровся за життя мені писали його знайомі російською, хоча я мовила українською. Мені було важко, а вони не розуміли цього що говорячи мовою вбивць тільки длдають більше чорного в цю історію. Валеру відключили від апаратів, а мене назавжди від спроб ділитися чимось із тими хто відповідає на українську російською, хоча знає українську.