хочу сюди!
 

Маша

45 років, терези, познайомиться з хлопцем у віці 44-52 років

Пошук

Стрічка заміток за місяць

Путін зверне шию в Україні

100 років тому ми втратили державність, бо замість того, щоб зупиняти більшовицьку армію Муравйова, у Києві політики з’ясовували, хто головний. Сьогодні всі - і ліві, і праві, і зелені, і сині повинні без жодних умов об’єднатись заради одного – заради захисту України і перемоги над ворогом. Ніяких сварок, ніяких протистоянь, ніяких чвар! Все це працює виключно на ворога. Кому немає чого робити, як сваритися - беріть зброю і під Чернігів, проти танків ворога. Наша перемога не тільки у нашій...

Читати далі...

Сенс - життя....

[Приєднана картинка] [Приєднана картинка][ Читати далі ]

29.05.2014

  • 19.03.22, 15:24
http://blog.i.ua/user/3683/1425254/

Дикі гуси долучилися до протиповітряної оборони України

[Приєднана картинка] [Приєднана картинка][Приєднана картинка]Дикі гуси долучилися до протиповітряної оборони УкраїниУ районі Каланчака на Херсонщині зазнав аварії ще один ворожий винищувач. За даними від очевидців, цього разу військовий літак окупанта «збила» зграя диких гусей. Один або кілька птахів героїчно потрапили в мотор російського винищувача, внаслідок чого він звалився в болото.Навіть природа на боці нашої країни! Гусей шкода [Приєднана картинка]

А чего мы ждали?

Итак у одного до боли знакомого правителя случилось расстройство психики или какая другая хворь. И начал он безобразную войну. Казалось бы при первых симптомах болезни он должен быть отстранен от власти. Но не случилось, вместо властного врачебного "пациента быстро в палату №6", депутаты, пребывая в плену шкурных интересов, находят импичмент излишним и кошмар продолжается. Жаль, жаль. &nbsp...

Читати далі...

Головна расєйська скрєпа

Головна расєйська скрєпа — самим жити в гівні і робити, щоб всі інші теж жили гівняно, або гірше, ніж русня.

Знову край мій сьогодні в зажурі

  • 19.03.22, 12:29
Знову край мій сьогодні в зажурі, І на цвинтарі люди стоять, Бо доводиться знову Героя, Молодого хлопчину ховать. Він прожив на цім світі так мало, І не встиг ще доволі кохать, Але мав дуже чуйнеє серце, Тож Вітчизну пішов захищать. Не судилось живим повернутись, В домовині додому вернувсь, І від звістки такої сумної Кожен з нас мимовільно здригнувсь. Плачуть друзі і плаче родина, Проводжаючи в інші світи, Та клянуться, що пам'ять про нього, В своїм серці довіку нести...

Читати далі...

День двадцять четвертий...

[Приєднана картинка][Приєднана картинка][Приєднана картинка][Приєднана картинка][Приєднана картинка][Приєднана картинка][Приєднана картинка][Приєднана картинка][Приєднана картинка][Приєднана картинка][Приєднана картинка][Приєднана картинка][Приєднана картинка]