Наче боїться наруги війни
Маю надію та віриться мало
Що в цім житті зустрінемось ми
Трави пробились у місті в окопах
Сморід тротилу змивають дощі
З присмаком крові в березовім соці
З написом міни поля і кущі
Пустка лякає у хаосі міста
Ходять і плачуть у пошуках люди
Мають надію знайдуться свої
Бучу накрило, горем і сумом
Кров запеклась і чорніє навкруг
Березень мокрий мрякою плаче
Навіть не крече зляканий крук
Посмішок хочу, та всюди нещастя
Трусить від злості пальчики рук
Хочеться помсти порвати живцем
Квіти в воронках віщують весну
Тільки не радість у серці пече
Стримую сльози а ті все течуть
В подумах просьби надіючись в Бога
Хочу по Вірі та я не прощу
В серці назавжди вселилась помста 2022 ВК
Апрель холодный как ноябрь
Не уставая мучит грустью
Весны не будет. а зима
И не растают летом чувства
В себе не жалуясь, терплю
И всё в дальнейшем не понятно
Один я кажется люблю
Хочу поверить но напрасно
Её любви не вижу я
Ведь безразличие не спрячешь
Пусты бесчувственны глаза
Мои с надеждой и печалью
Наружу просятся слова
Но их в который не услышит
Забита грустью голова
И не дают покоя мысли
и грусть морозит изнутри
Апрель холодный не согреет
Ни йоты шансов у любви
В её ответную не верю
