Аккерманська фортеця в Білгороді-Дніст
- 18.03.21, 13:16
Аккерманська фортеця знаходиться в 70 кілометрах від Одеси і є історичним центром Білгорода-Дністровського. Місто століттями залишалося важливим оборонним і політичним центром в складі ряду держав.
У XIV столітті на залишках античного міста Тіра була зведена фортеця, покликана зміцнити кордони Молдавського князівства. Ідея виявилася вдалою. (На другій світлині зображена башта "Дівоча вежа". За легендою в ній замурована дочка молдавського володаря Олександра на ім'я Тамара. Це було зроблено місцевими жителями за її чисельні розбої та грабунки проти мирного населення та пропливаючих мимо фортеці кораблів.)
Наприклад, тільки в XV столітті війська Османської імперії тричі штурмували стіни фортеці – раз по раз безуспішно. Тільки 1484 р. фортецю вдалося взяти штурмом, і наступні 328 років Аккерман провів під владою турецьких правителів.
Під її стіни водили козаків відомі отамани: Е. Дашкевич, І. Покотило, Г. Лобода, І. Сірко. Три російсько-турецьких війни пов’язані з історією фортеці.
Нарешті 1 грудня 1806 турки здали її без бою загону А. Де Рішельє, а з 1812 року землі Нижнього Придністров’я стали частиною Російської імперії.
Через 20 років фортеця втратила свій статус військового об’єкту. (Цитадель або "Генуезький замок".)
Особливість споруди в тому, що вона зведене на скелі. З північної сторони об стіни хлюпається Дністровський лиман, з інших трьох фортецю опоясує рів.
Зв’язок з містом здійснювався по підйомному мосту через Кілійські ворота, які тепер служать головним входом.
З висоти замок являє собою багатокутник з вежами по кутах. Площа території – понад 9 гектарів. Загальна довжина стін перевищує два кілометри, а їх товщина сягає п’яти метрів.
До сих пір збереглися 26 з 34 фортечних башт. Територія розділена на чотири двори.
Перший двір – Цивільний – був забудований одноповерховими будинками і служив городянам притулком під час нападу ворога. Другий двір – Гарнізонний, в ньому дислокувалися війська.
Серцем фортеці була цитадель або «Генуезький замок», в якому розташовувався пункт командування. Сьогодні Аккерманська фортеця – пам’ятник історії, відомий за межами України.
У XIV столітті на залишках античного міста Тіра була зведена фортеця, покликана зміцнити кордони Молдавського князівства. Ідея виявилася вдалою. (На другій світлині зображена башта "Дівоча вежа". За легендою в ній замурована дочка молдавського володаря Олександра на ім'я Тамара. Це було зроблено місцевими жителями за її чисельні розбої та грабунки проти мирного населення та пропливаючих мимо фортеці кораблів.)
Наприклад, тільки в XV столітті війська Османської імперії тричі штурмували стіни фортеці – раз по раз безуспішно. Тільки 1484 р. фортецю вдалося взяти штурмом, і наступні 328 років Аккерман провів під владою турецьких правителів.
Під її стіни водили козаків відомі отамани: Е. Дашкевич, І. Покотило, Г. Лобода, І. Сірко. Три російсько-турецьких війни пов’язані з історією фортеці.
Нарешті 1 грудня 1806 турки здали її без бою загону А. Де Рішельє, а з 1812 року землі Нижнього Придністров’я стали частиною Російської імперії.
Через 20 років фортеця втратила свій статус військового об’єкту. (Цитадель або "Генуезький замок".)
Особливість споруди в тому, що вона зведене на скелі. З північної сторони об стіни хлюпається Дністровський лиман, з інших трьох фортецю опоясує рів.
Зв’язок з містом здійснювався по підйомному мосту через Кілійські ворота, які тепер служать головним входом.
З висоти замок являє собою багатокутник з вежами по кутах. Площа території – понад 9 гектарів. Загальна довжина стін перевищує два кілометри, а їх товщина сягає п’яти метрів.
До сих пір збереглися 26 з 34 фортечних башт. Територія розділена на чотири двори.
Перший двір – Цивільний – був забудований одноповерховими будинками і служив городянам притулком під час нападу ворога. Другий двір – Гарнізонний, в ньому дислокувалися війська.
Серцем фортеці була цитадель або «Генуезький замок», в якому розташовувався пункт командування. Сьогодні Аккерманська фортеця – пам’ятник історії, відомий за межами України.
9
[ 