В общим, Петро Олексійович сказав, що зустріч в Мінську відкрила шлях до мирного путі.. А путін (в міру, - хуйло), чи-то спало, чи то оглохгло на старості лєт, і йому почулося, що "переговори в Мінську відкрили шлях на Маріуполь"... А Меркель якраз спала і даже не встигла виразить "крайню обеспокоєнность"... То вони й пішли... Заблудились опять, короче... А Юля вийшла в публічну політику після канікул і предложила создать Ставку главнокомандующего... Ще у неї була у виступі странна і неожиданна фраза, тіпа "Разом з президентом"... Я думаю, ізначально там мало бути "Ідуть всі нахер, разом з президентом", але цензура вирізала...

Короче, виборча кампанія почалася... Враховуючи разкол в БЮТ, я б предложив устроїть публічне сожженіє всіх книжок Олександра Турчинова в офісі БЮТ на Подолі, як "не представляющих художньої та літературної ценності", тєм болєє, шо це правда... А так же давав би всім присутсвующим кролика на паличці із жжоного сахара...

Ще можна книжки Олександра Валентиновича передать в зону АТО на папіроси, або на туалєтну бумагу... Колись Модільяні малював голу Анну Ахмєтову (чи - Ахматову, - я вже забув), і намалював аж сім рисунків... Але потом всі ці рисунки в Петрограді покурили п’яні матроси... Вони не знали, хто такий Модільяні, і хто така Ахмєтова... А якби знали - то покурили б всьо-равно... Впрочєм, один рисунок таки остався... І то, хорошо...

Краткое блиц-репортаж Егор Воробьев из-под Иловайска, где заблокированые части сил АТО умудряются брать в плен российских десантников, а наши журналисты espreso.tv — работать и доносить правду о том, как Россия пошла войной на Украину.

«Приехали в Ростов, сказали — учения. Ночью выдвинулись колонной и оказались уже возле границы. Потом заехали туда, уже на саму территорию Украины.

- А когда поняли, что это НЕ учения?

- Когда уже попали под обстрел. Первый.», - рассказывают российские десантники Ахметов Руслан Ахатович и Ильмитов Арсений Аркадьевич

Мене сьогодні кілька разів попросили в “лічку” написати про щось хороше, на фоні тривожних новин… Часто буває так, що про хороше писати не хочеться, коли у стрічці лише новості-хреновості… Але, хороше є завжди, буквально поряд з нами, треба тільки його помічати…

Наприклад, у мене живе кіт в будинку в під’їзді. Беспризорнік… Такий, - самий обичний, сіро-біло-ніякий… Бандіткуватий. Він нічий. Але живе у консьєржок… Його там годують всякою їдою жильці будинку, а вдень він просто гуляє, або сидить і дивиться як паркуються машини в дворі… Іногда його беруть в гості мешканці будинку “напрокат”. Раз він даже у мене ночував. З’їв упаковку сосісьок, уважно подивився новості на “плюсах” і посрав в вазон з квітами… При цьому, вирив сначала у вазоні яму і витяг квіти додолу, а потом старатєльно закопав. В общим, чемний кіт. Він поніма, що вазон – то для туалєту, а квіти хай ростуть надворі… Так буде правильно…

На стіні будинку висить список жителів з заборгованістю за квартплату. Як правило, чим більша квартира, - тим більша заборгованість. Ну то не важно в даному випадку… Я роздрукував і повісив поряд текст під заголовком “Хто ні разу не годував нашого кота”… А далі указав номера квартир. Навмання… Цей список зачепив за живе значно більше, ніж список боржників. На оголошенні стали писать всякі репліки, тіпа “Ми годували, і не раз, виключіть, пліз, зі списку 220 квартиру”… Або “Ще не годувала квартира така-то і така-то, добавте їх у список, вони жадні”…

А недавно кіт внізапно пропав. Оказалось, його усиновили мешканці будинку. Тепер у його є квартіра своя, регулярне калорійне пітаніє і круг лічної сім’ї… Він тепер виходить з квартіри тільки гулять. І так само дивиться, як паркуються машини… Став дуже гордий… Кажу йому недавно: “Прівєт!”..А воно одвернулося і мовчить… Мовляв, мені сказали, шо з незнакомими на вулиці нельзя вступать в разговор, це опасно…

А ще в мене в домі живе жінка тіпа “я персона VIP-VIP”… В неї, як і у кожної “жінки VIP”, є собака породи йоркширський тер’єр, размєром з пачку сігарєт… У йорка є куртка “Гуччі”, прічоска і укладка, плащ, мєхова шуба, набор нашийників від “Hermes” і кросовки на случай доща… В общим, полуолігарх, як і вся сім’я його… Вони живуть десь за містом, але часто ночують в квартирі… А минулої зими, під час сильного снігопаду, до йорка і його господарки, що гуляли в дворі, підійшла якась дворняга. Страшна та нечесена. Вона була брудна і обіжена жизню, а також хромала на одну лапу… Видно, що вся ця собача жизнь її давно достала в доску… І ця господарка йорка, яка їздить за інгредієнтами для смузі виключно на “Бентлі”, забрала дворову собаку додому… Тепер і у неї є шуба, плащ, набор нашийників, куртка “Прада” і паріхмахер… Воно їй (собаці), конєшно, все це не нужне, бо сильно мішає бігать по двору… Але – хай буде… Хоч якісь лічні вешчі, так сказать…

Під час Майдану собаки ходили гулять на вулицю в жовтоблакитних стрічках… Я їхав з роботи і сказав їм “Слава Україні, собаки!”, а вони лягли на спину с целью шоб я почесав їм животи… А потом побігли їсти свіжий сніг… Словом, не все так погано у нашому домі, якщо придивиться…

У ході триваючого АТО українські силовики продовжують знищувати на своїй землі російських терористів, які прийшли сюди вбивати...

Про чергову смерть чергового високопоставленого терориста з Російської Федерації повідомив сьогодні український журналіст Віталій Уманець на своїй сторінці у Фейсбуці, передає «Преса України».

В ході ліквідації російських негідників в Донецькій області, був убитий командир одного терористичного підрозділу із «донецької народної республіки» якийсь Євген Пономарьов, який мав собачий позивний «Дінго».

Відомо, що «Дінго» керував терористами з так званої «вовчої сотні».

«Сьогодні українськими військовими було вбито російського терориста, командира «вовчої сотні» «Дінго» (Євген Пономарьов). 

Родом цей шакал з Білорєчєнська, Краснодарського краю, Росія. Йому було 39 років, зареєстрований як терський козак», - повідомив Уманець.

Екс-секретар Ради національної безпеки УкраїниАндрій Парубій опублікував в Facebook фото із зони АТО з лідером "Правого сектора" Дмитром Ярошем і з підписом:

"На базі Добровольчого українського корпусу. Ми проти компромісів з окупантом!"

При цьому, судячи з пов'язки на руці, можна припустити, що Парубій активно задіяний у звільненні Донбасу.

Парубій був призначений секретарем РНБО в лютому 2014 в.о. президента Олександром Турчиновим. Пішов у відставку 7 серпня.

Нагадаємо, єдиний син міністра внутрішніх справ України Арсена Авакова Олександр записався добровольцем. Також в ЗМІ з'явилася інформація, що старший син президента Олексій Порошенко також служить в АТО.

http://newsru.ua/ukraine/27aug2014/parubdonbass.html

Росія безпосередньо використовує свої регулярні війська на українській території… Про це вже знають усі в світі. Але Кремль уперто не визнає цього факту, через що все більше й більше схожий на тупу, дрімучу та дику істоту… Російські солдати гинуть в Україні. Але про це там заборонено говорити… Їх хоронять похапцем, таємно, анонімно, вночі… Формально – всі вони досі живі, а насправді – їх нема… Мертві душі, але не Гоголя… Мертві душі Путіна…

Люди, яким довелося свого часу брати участь у таємних військових операціях Радянського Союзу на території інших держав, розповідають, що дуже морально важко перебувати “поза законом”…. Ти не знаєш за що ти воюєш, заради якої мети… Ти не можеш написати листа додому, не можеш розповісти правду… Це виснажує ще більше ніж сама війна… Потім ти гинеш на полі бою, а тебе привозять в цинковому гробу в рідне село і розказують, що ти десь перечепився на ученіях, упав і вбився об землю… “За царя, за родину, за веру!”, За Сталіна, За Путіна…

Це ж як треба не любити і не поважати власний народ, власну армію, власних солдатів, щоб так до них ставитися – викреслити з життя і в прямому, і в переносному смислі…

В історії Росії є багато періодів, що мають якусь спеціальну назву. “Семибоярщина”, “Семибанкірщина”, “Опричнина” і тд… Сподіваюся, що сьогоднішній період історії Росії колись буде названо періодом “Височайшего божевілля”… Це буде той період, за який Росії буде колись соромно…