О сообществе

Тут об’єднуються ті, хто любить свій Край. Ми писатимемо тут про це. Будемо розміщувати цікаві фото, обговорювати проблеми сьогодення.

Увага! Учасником співтовариства може стати блогер, який пише на українську тематику.
Вид:
краткий
полный

Ми любимо тебе, Україно!

Творчий вечір Наталії Дьомової



1 лютого 2011 у Клубі Творчої Молоді в Києві

відбудеться літературний

вечір львівської поетеси

 Наталії Дьомової

(вона ж Вірлена)


всі охочі можуть відвідати зустріч за адресою

 м.Київ, видавництво "Смолоскип", вул. Межигірська, 21

Початок о 18.00.

(вхід вільний)



Вірші Наталії Вірлени

отут:



http://gak.com.ua/authors/238

Це вже не хохма - це діагноз.

  • 26.01.11, 09:33
Теракт в московском аэропорту Домодедово: Россия обвинила украинцев

Российское интернет-издание распространило информацию антиукраинского характера. Опираясь на источник в правоохранительных органах, издание обвинило в подготовке и обеспечении теракта в аэропорту "Домодедово" членов украинских националистических организаций. Издание озвучило название организаций и связало их деятельность с событиями на Манежной площади 11 декабря. Изданием были названы организации "Тризуб им. Степана Бандеры", "Патриот Украины" и другие, которые, "высказали готовность помочь "поневоленным Москвой народам" в борьбе против "имперского шовинизма"". Цитата из издания: "Источник отметил, что "украинский след", весьма вероятно, тянется и за другим терактом, совершенным в московском метрополитене в марте прошлого года. В качестве смертников организаторами используются уроженцы Северного Кавказа, подготовка же проведение акций осуществляется "людьми славянской внешности", зафиксированными камерами наблюдения." И далее цитируем: "Некоторые наблюдатели находят сходство сегодняшней террористической атаки со взрывами шахидок в московском метро 29 марта 2010 года. Эксперты считают, что ни одна из террористических группировок не возьмет на себя ответственность за взрыв в Домодедово." Как сообщал ФЛОТ2017, вчера, 24 января, в 16-32 по московскому времени в международном прилете общей зоны Московского аэропорта Домодедово произошел взрыв.

Оригинал новости в издании "Единая Русь" здесь

Знаки приватної пунктуації Г.Осадко

                           2011 року Ганна Осадко публікує нову книжку під назвою
                
                                                                             «Знаки приватної пунктуації»
            
             

Книга виходить у світ у Тернопільському видавництві «Богдан».
Містить нові – ніде не друковані у часописах раніше – вірші!
Поділяється на шість частин і оформлена світлинами авторки
та Оксани Куценко, що вони їх привезли з літніх мандрів стежками Європи
(Польщі, Чехії, Італії, Франції, Швейцарії, Бельгії, Німеччини).
Дизайнером і художнім редактором книги та палітурки виступив,
як завше в таких особливих випадках,
художник Ростислав Крамар.
І книга – повірте – справді переворот свідомості!
Цього разу поетеса демонструє читацькому загалу вишукану добірку верлібрів.

І під час читання цієї добірки загартована розмаїтою літературою Я
час від часу впадала в транс,
і тільки думки про те,
що я не дочитала рукопис до кінця,
виводили мене з цього позамежового стану.

Думаю, що нова книга поетеси
 «Знаки приватної пунктуації»,
так само, як і попередня збірка 
«Та, що перевертає пінгвінів»,
завоює серця вдячних читачів.

Мені надзвичайно (!!!) пощастило!

Я чи не найперша декілька разів прочитала цю книгу
(ще у рукописному варіанті!)

і мрію
(о!)
потримати томик

цієї шедевральної поезії

в друкованому виданні у руках

(бо ПДФку я вже маю!)
  

Інтерв'ю з Андрієм Білецьким

  • 25.01.11, 12:03
http://sna.in.ua/?p=6951 Інтерв’ю, взяте в Андрія Білецького – Провідника ВГО “Патріот України” та ініціатора створення Соціал-Національної Асамблеї  журналісткою Ларисою Корнієнко для інформаційного сайту «Информация без границ».

Вороги називають його нацистом, терористом, головним фашистом країни… Соратники величають Вождем. До цього націоналісти величали Вождем лише Євгена Коновальця, засновника та фундатора Організації Українських Націоналістів. Хто він, Андрій Білецький, голова Організації «Патріот України»? Про це та інше – в інтерв’ю, яке взяла у Білецького наш кореспондент Лариса Корнієнко.

[ Читати далі ]

"СЬОГОДНІ. ПІДСУМКИ" TBi.23.01.11

  • 24.01.11, 10:10
Подивитись: http://tvi.ua/

     Скачати:  /www.ex.ua/view/4645512                                   

День Соборності в Харкові.

Погода за вікном чудова настрій піднесений. Чому б не поїхати на свято не зустріти однодумців погуляти відсвяткувати. Нечасто нам вдається те ,що гадається але цього разу майже вдалося.
Як тільки приїхала побачила небагато людей, спочатку думала чи туди йду, але міліція на моєму шляху не могла не обнадіювати. Людей небагато. Стоять осторонь ,скромно, але святковість на обличчях декількох можна розгледіти. От мій вибір і пав на дві молоді трійки хлопців та дівчат, що стояли поруч але окремо. Я наважилась підійти до дівчат і вони для мене стали приємною компанією спочатку, так само як і хлопці наприкінці.
Сюжет майже тотожний до всіх подібних зібрань. Перше , що мене вразило це фото сесія Сильної України біля святкового кошика з жовто-блакитними хризантемами та їх прапорцями. Вразило неприємно, бо за місяць всі готувались до свята не політизованого, а тут: «на манеже всё те же». Лідера достойного нема(а цього разу взагалі довго нікого не було)І, якби не значна кількість простих людей, ми могли б подумати що щось наплутали чи з часом чи з місцем. З’явилися. Відповідальність за організацію наче взяв «Поступ». Помолилися за Україну, заспівали гімн, момовчали майже хвилину. А потім, куди без них, проблеми насущні: Харківський Українській центр викинула на вулицю наша мерія. Дійсно проблема серйозна, тому ніхто не відмовився на доволі знайому та, нажаль, таку безкорисну(як показує досвід) річ: залишити свій підпис на підтримку ХУКЦ.
Співали
у ланцюзі руки єднали
І душами розцвітали.
Шкода що ланцюг ледве дотягнувся до Оперки , а з такою жвавістю з якою до нас по дорозі приєднувались прохожі могли б опинитись і біля вічного вогню. Але активісти з рупорами всі люб’язно знов зігнали людей до кучі ( перед ланцюгом не "попіарішся" як слід). Потім ми співаючи пішли до свободівців.
Знов такі знайомі речьовки, хоча були і цікаві, але так хочеться чути простих людей із звичайними душевними словами по темі вітання та єднання. Були і такі, і це не може не тішити.
Особливою і знаковою подією Дня Соборності у Харкові яка сталась наприкінці й не очікувано завершила його. Так от. Ми уважно прослухали директора Харківського Українського Культурного Центру,який лишився без роботи, «хоча в нього контракт ще на 5 років». Потім рупор взяв бувший політв’язень Здоровий. І нарешті став казати про болючу проблему Харкова: основну причину його «несоборності». «Жиди при владі» - він казав зло і завзято , жорстко , голосно та безстрашно. Поки той самий «культурний» директор ХУКЦ не відібрав у старої людини силою рупор. Здоровий нічого не зрозумівши,хто так нагло вчинив з ним, став махати палицею(тут маю зазначити, що він сліпий).
І зачепив по спині директора. На що той, рослий чоловік товкнув злісно старого інваліда так ,що той впав на сніг. Молодь була у шоці. Один хлопець просто повис на спині у «культурного діяча», а інші підняли і заспокоїли Здорового. Слава Господу є ще в Харкові достойні люди! Які не стерпіли такої наруги над старою людиною.
Директор намагався пояснити свій вчинок тим , що «ця людина завжди з’являється на таких заходах і кричить образливі речі»( Цікаво для кого образливі, якщо у нашому парламенті більше половини жидів! А у Харкові майже всі високі посади вони окупували! З яких це пір правда – це образа. ). І що він провокатор. Політв’язень – провокатор – як вас це,га? І це  отак у нас відносяться до людей, які життя присвятили батьківщині і  стільки страждали за Україну!
Підбігла міліція , всі поступово розійшлися.
Отак пройшов день Соборності в Харкові. Для себе я ще раз запевнилась в тому , що багато хто у нас ховається за високими посадами, не маючи за душею і краплини совісті, а ще у нас чудова молодь!!! І дуже прикро бачити і відчувати, і на собі теж, як знущаються над нею отакі ГРОМАДСЬКІ ТА КУЛЬТУРНІ ДІЯЧІ тільки за те, що ми живі натуральні і вільні у своїх почуттях!!!

Недипломатичний виступ Л.Лук'яненка на святкуванні Соборності

             Виступ Л.Лукяненка в столиці України на Софіївській площі у день

              відзначення свята Соборності  22 січня 2011 року.

                

                    Шановні громадяни України!

 

        Вітаю Вас із святом Соборності!

Я належу до покоління тих синів української нації, які боролися проти російської комуністичної імперії за українську національну свободу. Ми не шкодували ні своєї свободи ні власного життя, бо Україну любили всією  душею і підпорядковували себе ідеї боротьби. Ми вивели Україну з-під влади Москви і переможно завершили кількасотрічну боротьбу наших героїчних попередників.

 

Проголошенням незалежности наше покоління виконало свою історичну місію. Далі завдання ваше – молодшого покоління - наводити лад в українському національному домі. І ви, як не прикро це говорити, не справляєтеся з цим завданням. З одного боку ви розумні і активні політики і нібито любите Україну, а з другого - ви найбільше любите себе. Боретеся не за справедливість, духовне і економічне відродження України, а за високі посади у владі. Кожен з вас мріє за будь-яку ціну піднестеся над іншим, випхати того першого. Ви всі свої сили напружуєте для поборювання таких же патріотів України, а разом опускаєте Україну все нижче й нижче. 

       Не берете ви приклад зі своїх попередників.

       На свято Соборності ви не запросили до слова нікого з політвязнів. Немає у вашому списку ні Олеся Шевченка, ні Василя Овсієнка, ні Миколи Горбаля, ні Богдана Гориня, Василя Лісового і ще небагатьох живих, які поки що не переступили поріг до іншого світу. Ви самі штовхаєтеся один перед одним за першість виступити і показати себе перед багатотисячним зібранням народу і, виступивши, тут же сходити зі сцени і покидаєте майдан, кудись поспішаючи. Людей, що приїхали з різних куточків України і хотіли почути відповідь на питання: що будемо робити далі, залишаєте без відповіді.

Розказуєте про любов до України і свого народу. Може і любите. Але найбільше любите себе. Коли б ви любили менше себе, то в боротьбі авторитетів відступили б на друге місце і сприяли б спільній перемозі. Ви не дбаєте про спільну перемогу. Ви дбаєте про найвище висунення своєї особи.  Україна йде на дно. Ви своїми ногами штовхаєте її ще глибше, аби підстибнути вище за ближнього патріота.

 

Не ваше покоління побудує справедливу і незалежну Україну, бо ви не готові йти на жертви задля України. І мені гірко, бо смертями і безмежними муками  щирі сини України добилися проголошення незалежності держави, а ви неспроможні вгамувати владолюбство та зменшити жадобу слави і тим сприяєте ворогам руйнувати Україну. Ви навіть у День Соборності неспроможні разом відсвяткувати єдність.

Опамятайтеся!

Якщо кожен з вас задля обєднання патріотичних сил не відступить на друге місце, то вельми скоро доведеться стати перед судом духовних батьків української нації за руйнацію України.

І не викрутитеся! І не виправдаєте себе жодним лукавством!

Бо чорна руїна України не прийме ваших виправдань!

Почуйте це зараз від мене!

 

Ваш Левко Лукяненко

22 січня 2011 року

Король України Wilhelm Franz von Habsburg-Lothringen

Король України
 Wilhelm Franz von Habsburg-Lothringen 

До Дня Соборностi України...
Вільгельм Франц фон Габсбург-Лотрiнген (Василь Вишиваний)
(10 лютого 1895 — †18 серпня 1948)




• Його Iмператорська та Королiвська Високiсть, Ерцгерцог Австрiї (австрійський архікнязь), полковник Легіону Українських Січових Стрільців, український військовий діяч, політик, дипломат, поет. Вільгельма Габсбурга знали в Україні як Василя Вишиваного — саме таке ім'я взяв собi Вiльгельм i так його називали українські вояки під час Першої Світової Війни.

Вільгельм Франц фон Габсбург вважався одним з неофіційних претендентів на український трон в разі утворення монархії. Передбачалося, що Україна зі столицею в Києві мала бути разом з Угорщиною третьою складовою частиною Австро-Угорської імперії, на чолі якої стояв би ерцгерцог-регент, можливо з династії Габсбургів. Саме на цьому була зосереджена діяльність Габсбурга аж до осені 1918 року. Хоча він сам офіційно ніколи не проголошував свої наміри бути українським монархом і навіть не мав такої можливостi...


• Саме у 20 роках 20 столiття у України був чи не єдиний Шанс ввiйти до європейської спiльноти! Видатна iсторична постать з королiвського роду Габсбургiв могла стати засновником Європейської України... Василь Вишиваний прославився своїми військовими та дипломатичними здібностями, поезією і любов'ю до України. Вiльгельм не лише асимiлювався до звичаїв та побуту українцiв, вiн був закоханий в Україну, закоханий у атмосферу Галiцiї, у велич Карпат, вiн був зачарований спiвучою українською мовою... Вiн називав себе Василь Вишиваний, вивчив українську мову, звичаї, обов'язково носив українську вишиванку та вважав себе українцем...
Вільгельм Франц фон Габсбург був геєм...
Як вiдомо, геї мають неабиякi iнтелектуальнi здiбностi, тому якби вiн став би керманичем новоутворенної держави, то можливо Україна пiшла б зовсiм iншим шляхом, i зараз була б однiєю з iнтеллектуально та економiчно найрозвинутiших країн Європи, оминувши Голодомор i червоний террор сталiнщини...
Але, єдиний Шанс ввiйти до європейської спiльноти було втрачено, як вiдомо, Iсторiя склалася зовсiм iнакше...
У 1948 роцi Вільгельм Франц фон Габсбург помер в застiнках НКВС у Києвi...
Мiсце захоронення невiдоме...
Эрцгерцог в вышиванке



• З великою Подякою публiкую цiнний iсторичний матерiал, зiбраний паном Bohemicus з Чєхії.
Матерiал мовою Автора, але впевнений - росiйську всi розумiють...


[info]Bohemicus «Богемские Манускрипты»часть 1часть 2 • © «WikipediA»© «WikipediA»

ЧИТАТИ ПОВНIСТТЮ за лiнком - © «Diamant art-studio™» BLOG

День Соборності - on-line

Перелік сайтів, які відслідковують сьогоднішні події і оперативно дають їх у свої стрічки новин:
http://www.facebook.com/UkraineUA
http://maidan.org.ua/
http://www.pravda.com.ua/
http://bilozerska.livejournal.com/
http://unian.net/

Віталій Кличко: День Соборности – это вера в себя



История повторяется. Сегодня, как и в начале ХХ века, украинцы вынуждены искать свое место в мире, переосмысливать ценности. Почти сто лет назад люди точно так же жили по разные стороны Днепра, чтили разные традиции, поддерживали разные идеи. Но, не смотря на свои различия, они вышли на Софийскую площадь в Киеве и сказали: мы – единый народ.

Единство – огромная ценность. И сегодня она приобретает новый смысл для нашего общества. Скажу больше, единство – это главное условие для развития Украины. В то время, когда политики разделяют страну, сталкивают друг с другом Восток и Запад, только наше единство даст Украине шанс на будущее. Без него перспективы Украины очень туманны.

Понятно, что нынешним политикам выгодна раздробленность. Их принцип – "разделяй и властвуй". Вот они и разделяют Украину. Ведь гораздо проще управлять народом, который ищет различия в соседе, считает, что в другом конце страны живут враги. Поэтому и создаются всякие мифы про Донбасс, Западную Украину, Крым... Но такая политика ведет лишь к разрушению государства. И люди, которые стоят у руля страны, делают все, чтобы вбить клин между нами.

Да, разделение Украины есть. Но она разделена не по географическому или культурному принципу. У нас огромная пропасть между большинством граждан, которые влачат существование и кучкой людей, рассматривающих Украину, как инструмент для получения собственной выгоды. Для них Украина – это, как сказала Оксана Забужко, не страна, а территория, где можно сделать карьеру и увеличить свой счет в банке.

Эти люди не заинтересованы в реальном объединении общества. Да, они могут говорить высокие слова о единстве, но что они сделали для того, чтобы это единство было в реальности? Все, на что они способны, это – рассказы о том, что они "любят Украину" больше, чем их оппоненты. Любовь, правда, получается какая-то странная – садистская и извращенная...

Им не нужна ни соборная, ни сильная Украина. Но это нужно нам с вами. Конечно, многое зависит от экономики, но по-настоящему успешной Украина станет тогда, когда все ее граждане – от Луганска до Чопа, от Чернигова до Севастополя – поймут, что мы – одна страна. Разная, многоликая, но единая. В таком разнообразии наша сила и преимущество.

И сегодня нам нужно показать свою солидарность. Если вы согласны со мной, начните с малого – просто повесьте в этот день у себя на балконе или на окне наш украинский двухцветный флаг. Скажите этим, что вы верите в Украину, верите в себя.

http://blogs.pravda.com.ua/authors/klitchko/4d3abb3e9dba2/