Про співтовариство
Тут об’єднуються ті, хто любить свій Край. Ми писатимемо тут про це. Будемо розміщувати цікаві фото, обговорювати проблеми сьогодення.Увага! Учасником співтовариства може стати блогер, який пише на українську тематику.
Шукати в архіві
у 
Зекодло і Зепадло в серіалі про Голобородька у Луцьку
- 26.07.20, 17:10
Не маю вже бажання щось критикувати щодо Зекодла і Зепадла особисто, тож просто фіксую всім шанувальникам серіалу "Слуга народу" про Голобородька, що реальність є його правдивим продовженням, зокрема і подіями в Луцьку 21 липня 2020 р. , де головним є не ця фальсифікація Авакова задля підняття іміджу Зеленського, а те, що коли станеться насправді трагедія з жертвами, то суспільство у то не повірить і не буде реагувати на справді трагічні події як щось жахливе.
1
«Сі Бриз-2020» в Чорному морі
- 26.07.20, 04:45
«Першими ошвартувалися у військово-морській базі" Південь "корвети - румунський" контр-адмірал Себастіан "і болгарський" Бадьорий ". Потім в порт прибули іспанська F101 "Альваро де Базан", турецька F243 "Йилдірім" і румунський F222 "Регіна Марія" », - пише видання.
Треба сказати, що всі кораблі вже не раз заходили в Одесу, крім іспанської. Це судно виявилося в акваторії Чорного моря вперше і в Одесі, відповідно.
Раніше ми повідомляли про провокації, яку влаштував російський корабель під час морських навчань «Сі Бриз-2020» в Чорному морі.
Корабель РФ провокував болгарський військовий корвет "Бодрі" на міжнародних навчаннях, намагаючись перешкодити їх проведенню.
Командир російського військового корабля зажадав покинути цей сектор, так як країна-агресор порахувала його своїм. У свою чергу «Бодрі» не став вступати в конфронтацію, яка могла закінчитися стріляниною, і змінив курс, виконавши незаконну вимогу.
При цьому болгарський корабель перебував у виключній економічній зоні України.
Після того, як в Чорному морі почалися морські навчання, Росія раптово оголосила про свої, ділянки яких впритул проходять, а в декількох місцях навіть перетинаються з зонами практичних стрільб кораблів-учасників «Сі Бриз». Тому виникають ситуації, коли кораблі можуть перебувати відразу в двох закритих зонах.
5
До 30-ї річниці прийняття Декларації про державний суверенітет
- 17.07.20, 15:22
Урочисте засідання з нагоди 30-ї річниці прийняття Декларації про державний суверенітет України
Богдан Гордасевич
Вітаю і дякую за цей урочистий захід, бо то є важливо. Вперше побачив справді про-українського президента Володимира Зеленського, чому дуже тішусь. Не згірше Дмитро Разумков себе проявив, але найвагоміше сказав Ігор Юхновський, а його влучно доповнили Сергій Соболев та Олена Кондратюк.
Слава Україні! Героям слава!
Ми переможемо!
3
Звернення гр лода
- 15.07.20, 22:40
Доброго дня, колеги!
Надсилаю проєкт звернення щодо недопустимості прийняття відверто антиукраїнського законопроєкту № 2362 від 31.10.2019р. «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, щодо навчання державною мовою в закладах освіти», розгляд якого призначено вже у цей четвер 16 липня!
1. Прошу кожного з вас ознайомитися та у разі наявності зауважень, надіслати до 19.00 год. на електронну адресу свої корективи. Наполегливо прошу вносити лише обгрунтовані та логічно послідовні поправки!!!
2. Також хочу повідомити, що 16 липня о 9.00 год. у Львові біля пам’ятника Т.Шевченку відбудеться акція на захист державної мови.
Тому, закликаю кожного, хто має змогу, прийти і захистити свою рідну мову!
ГРОМАДСЬКА РАДА
при Львівській обласній державній адміністрації
79008, Львів, вул. Винниченка, 18, каб. 350, e-mail: [email protected]
__________________________________________________________________
Від __________ № _______
Верховна Рада України
01008, м.Київ, вул. Грушевського, 5
Офіс Президента України
01220, м. Київ, вул. Банкова, 11
Львівська обласна державна адміністрація
79008, м. Львів, вул. Винниченка, 18
ЗВЕРНЕННЯ
Щодо неприпустимості прийняття законопроєкту № 2362 від 31.10.2019р. «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, щодо навчання державною мовою в закладах освіти»
Шановна українська владо! Громадська рада при Львівській ОДА, як найчисельніша громадська рада в Україні закликає Вас не допустити прийняття законопроєкту № 2362 від 31.10.2019р. «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, щодо навчання державою мовою в закладах освіти».
З усією відповідальністю хочемо заявити, що даний законопроєкт спрямований на тотальну русифікацію української освіти! Його ініціатором є народний депутат Максим Бужанський, котрий є представником депутатської фракції ПОЛІТИЧНОЇ ПАРТІЇ "СЛУГА НАРОДУ".
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про статус народного депутата» народний депутат України є обраний відповідно до Закону України "Про вибори народних депутатів України" представник Українського народу у Верховній Раді України і уповноважений ним протягом строку депутатських повноважень здійснювати повноваження, передбачені Конституцією України та законами України.
Згідно з ч. 1, ч. 2 ст. 8 згаданого закону у своїй діяльності народний депутат повинен дотримуватися загальновизнаних норм моралі; завжди зберігати власну гідність, поважати честь і гідність інших народних депутатів, службових та посадових осіб і громадян; утримуватись від дій, заяв та вчинків, що компрометують його самого, виборців, Верховну Раду України, державу. Неприпустимим є використання народним депутатом свого депутатського мандата всупереч загальновизнаним нормам моралі, правам і свободам людини і громадянина, законним інтересам суспільства і держави.
Законопроєкт № 2362, запропонований Бужанським, жодним чином не захищає інтереси українського народу, а навпаки, становить величезну загрозу. Адже, мова є винятково важливою, інтегруючою складовою кожного народу. Це не лише універсальний та доступний кожному засіб комунікації. Саме у мові відображаються унікальний характер, ментальність та темперамент кожної нації, і саме мова є первинним ідентифікатором. Без мови свого народу людина втрачає величезний потенціал для особистого розвитку, позбавляючись своєї неповторності.
У разі, якщо закон ухвалять – перехід учнів 5-11 класів росіиськомовних шкіл на украінську мову навчання з 1 вересня 2020 буде скасовано. Ба більше, в будь-яких школах (включаючи школи з украінською мовою навчання) буде дозволено викладати "декілька навчальних предметів" росіиською мовою"!
Варто зазначити, що проти цього законопроєкту свого часу виступило Міністерство освіти і науки, а також Бюджетний комітет ВР і освітянська спільнота. Також наявний висновок Головного науково-експертного управління від 16.06.2020р. Проте, ігноруючи дані документи, голова ВР Д.Разумков доручив поставити 16 липня в розклад засідання парламенту розгляд антиукраїнського закопроєкту.
Цим зверненням ми висловлюємо не лише свою власну думку, а й думку кожного українця. Адже, ніхто не має права позбавити народ його мови. Українська мова – це мова нації, мова предків, яка пов’язує українця з його народом, з попередніми поколіннями, їхніми духовними надбаннями.
Тож закликаємо Вас в жодному разі не допустити прийняття законопроєкту № 2362 від 31.10.2019р. «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, щодо навчання державною мовою в закладах освіти».
Голова ГР при Львівській облдержадміністрації А.Р. Болюбаш
3
Притча про мову
- 10.07.20, 07:10
Притча про мову
Василь Кравчук
Василь Кравчук
Давно цю притчу в серці я ношу...
Болить душа: чи ж все в ній розкажу.
Було це так, чи снилося мені,
На Україні в рідній стороні.
...Коли у небі зблиснула зоря,
Явивсь Шевченко прямо з «Кобзаря».
— Ну, як ви тут? — озвався він до нас, —
Здається вже й держава є у вас.
А є держава, значить є народ,
Що береже у серці вічний код.
Нехай озветься гордо із віків
Козацьке слово в душах козаків...
— Ну што ви? Што ви? — раптом чує крик.
У нас пока не мова. А язик.
Ми — малороси, ми іще хохли,
Козацьке слово ми не зберегли.
Сложилось так, що ми не козаки —
На душі наші вчеплено замки...
Нам какось нині легче із чужим —
Зі словом розминулися своїм.
Зайшов у зал парламенту Тарас
Й вулканний гнів єство його потряс.
Там яничарський чує лемент-крик:
— При чем здесь мова, коли в нас язик.
Нам також какось легче на чужім
Національний лаяти режим.
Якийсь «свирепый» кличе у союз.
Він теж не українець-малорус.
В руках чужого прапора стиска.
Душа лакея, гнів більшовика.
Зітхнув Тарас: «О, Боже! Це ж хохли.
А предки ж українцями були.
Таким байдуже мова і народ.
Аби шматок жбурнули їм у рот».
І загримів Шевченка грізний бас:
— О люди, люди, що зробили з вас?
Ви ж українці. Мова у вас є.
Чому ж ганьбою криєте своє?
В святу криницю плюнули не раз
І в душах ваших сором не озвавсь?
О схаменіться, євнухи чужі,
Що біля прірви стали на межі!
Вам слово дав у спадщину народ.
Це ваш національний гордий код.
Лиш з ним в душі сягнете до висот.
Зречетесь слова — зрадите народ.
...І зал мовчав під куполом скляним,
Коли Шевченко мову вів із ним.
На мить погасло світло в залі враз.
Коли ж його ввімкнули — зник Тарас.
Лиш на столі президії як дар
Лежав його новісінький «Кобзар».
Така ось притча снилася мені.
Я й розповів її для вас в ці дні.
Ото ж читайте, люди, «Кобзаря» —
Нехай для вас всміхається зоря.
Хай рідне слово гріє вам серця
Во ім'я Бога, Сина і Отця!!!
2
Він був Першим
- 07.07.20, 12:51
Істинно кажу вам, що між народженими від жінок не було більшого від Івана Хрестителя” (Мат. 11, 11) Дещо скромніше місце в історії чудотворінь після Пресвятої Богородиці посідають інші святі та їхні ікони, а зокрема Івана Хрестителя. Перші свідчення культу св. Івана походять ще з ІІІ-IV ст. і повязані зі святом Різдва Івана Хрестителя. На це свято проповідували св. Амбросій (+397 р.), св. Йоан Золотоустий (+407 р.), та св. Августин (+430 р.). На Заході празник Різдва св. Йоана Предтечі знаходиться в найдавнішому календарі Африканської Церкви з V ст. Вже в VІ ст. це свято було одним з найбільших, в хієрархії свят займало четверте місце після Різдва Христового, Великодня і Зіслання Святого Духа. А священослужителі мали привілей відправляти три Богослужіння у свято Різдва Івана Хрестителя: вечірню Службу, на якій славили святого як Предтечу, по опівночі –славили як Хрестителя, та в день – як пророка і мученика. В історії людства було тільки три славні і чудесні зачаття, що їх Церква звеличує своїми богослужіннями: зачаття Пресвятої Діви Марії св. Анною, зачаття св. Івана Хрестителя св. Єлисаветою та зачаття Ісуса Христа Пресвятою Богородицею. А через чудесне зачаття Діви Марії, Івана Хрестителя та Ісуса, християнська Церква святкує тільки три, – саме їх св. народження. Це ще раз доказує, як почесне місце в рядах святих займав св. Іван Хреститель. Чернець Чину оо. Систерсів та учитель Церкви, св. Бернард (+1153 р.) пише так: “Церква почитає смерть своїх святих, бо їхнє життя і смерть були святі. Але в св. Йоана вона святкує вже його народження, бо те народження було святе і було джерелом св. радості, і воно є якраз тим винятком, що відрізняє св. Йоана від усіх інших, яких народження не попереджали такі знаки, як попереджали народження св. Йоана”. Отець Юліан Катрій ЧСВВ, у своїй книжці „Пізнай свій обряд”, говорить так про св. Івана Хрестителя: “Його особа поміж святими Старого Завіту особливо визначна, незвичайна і геройська. Це велетень духу, що стоїть на грані двох завітів – Старого і Нового. Він замикає пророків, а отвирає апостолів. Він не тільки пророк, але й предтеча-вістун, хреститель і мученик. Він одинокий мав ласку хрестити Того, що його інші пророки тільки пророкували і в дусі бачили.” А св. Августин так проповідував: “Пророки, патріархи, апостоли, мученики не родилися пророками, патріархами, апостолами, мучениками, а родилися, як усі люди, і ласку Святого Духа одержали аж по своїм народженні, але св. Йоан народився як Хреститель. Він іще не народився, а вже пророкує , а тому, що ще не може пророкувати устами, то знаком виявляє свою радість. Він одержав скоріше Божого, як людського духа”. Oсобливим культом Господній Предтеча славиться у Східній Церкві. “Візантія, від першопочатків віддавала святому велику честь. Та, ще більшої сили там набрав культ св. Івана Хрестителя за часів правління Михайла ІІІ (842 – 867), коли втретє було віднайдено голову святого та поховано у монастирі св. Івана (Студіон)”. Від того часу св. Предтеча на завжди зайняв місце з лівої сторони при троні Христа, а Мати Божа з правої – на іконі Деісіс. Св. Предтеча враз із Богородицею стали найбільшими заступниками перед Господом, простягаючи руки, просять прощення провин та милосердя для людства. Про особливу набожність до св. Івана найкраще свідчать аж шість свят на його честь в церковному році: Празник зачаття, Різдва, Усікнення голови, Перше і Друге знайдення голови, Третє знайдення та Собор Предтечі. Також свідком поширеного культу св. Івана є почитання його святих мощів, посвята церков на його честь, а передовсім численна іконографія. Найстарші зображення св. Івана Хрестителя походять з ІІІ ст. з Римських катакомб, де він був представлений в туніці та плащі. В VІ ст. вже його зображують як пророка чи пустельника в шатах з верблюжої шерсті, перев’язаної паском. А від ХІІ ст. у візантійській іконографії Предтечу малюють з крилами, і тим прирівнюють його до ангела – посланця, або без крил, а одітого в звірячу шкіру, бо як пишуть апокрифи – “самі ангели на пустині подарували св. Іванові шкіру, яка приросла до його тіла.” На Сході акцентували на зовнішній вигляд святого, зображували його дуже худим, з непідстриженим волоссям, бородою та з босими ногами. Найчастіше, зображували св. Івана Хрестителя на іконах Хрещення Ісуса в Йордані. Часто Предтеча пальцем вказує на Ісуса, і тримає звій з написом: “Це Агнець Божий”, або “Покайтеся, бо близьке Царство Небесне”. Також, св. Івана малювали як юнака, що тримає баранця на своїм рамені, або дитя в образі Пресвятої Родини. На чудотворній Улашківській іконі св. Івана Хрестителя, св. Іван зображений у довгій туніці та плащі, перев’язаний паском і взутий в сандали. Права рука і вказівний палець святого піднесені вгору, а лівою рукою тулить до себе розгорнутий звій з написом “Покайтеся”, та одночасно тримає довгий жезл, який вгорі закінчується хрестом. Яків Креховський тлумачить жезл у руках святих, як “символ авторитету та місії уповноважених Божих посланців”, “хрест, як символ мучеництва”, а “піднесена з долонею одна рука – символ напоумлення і перестороги”. Але тут, можливо св. Предтеча також вказує умовно на Ісуса, та промовляє: “Покайтеся, бо близьке Царство Небесне”. Нажаль, про ікону св. Івана Хрестителя з Улашковець немає майже жодних архівних записів. Як повідомив о. парох Теодозій Крецул: “колись вони були, та пропали безслідно – частина ще в трагічному 1740 р.”, про який неодноразово вже згадувалось, “а частина в комуністичні часи”. Тому, цей підрозділ виглядатиме значно меншим від попереднього. Ікона св. Івана Хрестителя справді вимагає і заслуговує глибокого дослідження. Щодо її походження, то відомо тільки, що “принесли її з собою у 1315 р. кілька монахів, що поселилися у вапнякових печерах гори,” та, що вже тоді “ікону принесли чудотворну і старовинну”.Саме через чудотворну ікону св. Предтечі село Улашківці стало славним місцем паломництва. В Календарі Світла згадується, що “вістку про монахів – василіян та ікону св. Івана розносили по всій Європі купці. Бо ж Улашківці були містечком, що стояло на торговому шляху від Балтійського моря до Чорного, та із Сходу на Захід. Тут пізніше влаштовувалися великі ярмарки, на які збирали купців з Греції, Волощини, Туреччини, Німеччини та Чехії”. Ще до сьогоднішніх днів збереглась скельна печера-каплиця, яку з давна називають “Святий Ян”. У ній же спочатку зберігалась чудотворна ікона св. Івана Хрестителя, при якій у 1673 р. молився майбутній польський король Ян Собєський ІІІ зі своїм військом, яке за його наказом поширило ту каплицю, яка була завбільшки 4-5 м. кв. Також, над тією каплицею, у скелі стояла колись фігура св. Івана Хрестителя, з-під якої випливала вода. Неподалік від цього місця, на старому постаменті, у 1856 р. о. Ігнатій Нагурський своїм коштом поставив кам’яний хрест. Цей хрест, хоч дещо пошкоджений, зберігся до наших днів, а неподалік, як колись – випливають потужні джерела, “жива” вода яких, як запевняють прочани, помічна на хвороби очей, тому під час відпусту до цієї води завжди велика черга людей. Відомо також, що “у 1775 р. перероблено шати ікони св. Івана Хрестителя, які збереглись донині, а сама ікона напевно перемальована”. У деяких опрацюваннях згадується, що чудотворна ікона знаходилась на правому бічному престолі в кам’яній церкві, збудованій в 1865 р. Нажаль, жодних інших відомостей про історичну долю ікони, те, де вона цілий час знаходилась, коли була перенесена з однойменної каплиці до церкви, не збереглось, в порівнянні з іконою Богородиці. Тим не менше, відомим і певним є те, що набожність народу до Улашківської чудотворної ікони св. Івана Хрестителя була надзвичайно велика. Про це виразно свідчать відпусти монастиря на честь св. Предтечі. Найстаршим і найбільшим – восьмиденним відпустом, який славним залишився й до тепер, є відпуст у Свято Різдва св. Івана Хрестителя 7 липня. Поширив, надавши право на восьмиденний відпуст у це свято – митрополит Атаназій Шептицький у 1738 р. Також, саме в це свято, на монастирській горі відбувались колись згадані у попередньому розділі великі ярмарки, якими Улашківці прославились на цілий світ. Щодо інших відпустів на честь св. Предтечі, то був теж відпуст у свято Усікнення голови св. Івана Хрестителя, проте вже менш знаний. На протязі кількох десятків літ більшовицької влади улашківський монастир перебував у руїні та забутті, а духовні провідники скиталися по тюрмах і таборах Сибіру. Не було тих славних відпустів на улашківській Ясній Горі. Та 1990 р. дав нове життя монастиреві. Повернулись монахи – василіяни, які з поміччю парафіян відновили монастир і церкву з руїн. Віднайшлась теж, хоч і “в плачевному стані, обпалена ікона св. Івана Хрестителя, яку в травні 1997 р. у Львові реставровано. А опісля, сяючу золотом ікону було виставлено в одній з церков міста Чорткова на місячне паломництво”. І знову, як колись десятки тисяч людей спішило помолитися у стіп св. Предтечі, отримуючи від нього численні ласки зцілення й оздоровлення душі і тіла. І тепер, щорічно в Улашківській обителі відбуваються відпусти, як у свята Богородичні так і Святойванівські, проте найбільшим, як колись залишається відпуст на Різдво св. Івана Хрестителя.
Джерело: https://pilgrimage.in.ua/sv-ivana-hrestytelya/
2016 © Pilgrimage.in.ua
Джерело: https://pilgrimage.in.ua/sv-ivana-hrestytelya/
2016 © Pilgrimage.in.ua
2
Я ваш вирок: час блазня і облизня
- 02.07.20, 21:42
Я ваш вирок: час блазня і облизня
От і все: пішов останній з «команди Порошенка»: голова Національного Банку України Яків Смолій подав у відставку, хоча мав повноваження бути ще чимало часу на цій посаді, але урвався хлопові терпець. І добре є. Нехай вже Зе-кодло панує сповна в усьому по Україні. У мене тепер настрій весь у цьому коменті до всього з нашого життя: «Я в захваті від Зе-кодла, бо то є найкраща моя помста всім тим, хто за них проголосував»
Зрозуміло, що я тому не радію, що буде чим далі – тим більше зе-зле, але більшість громадян України вибрали цей варіант соціального розвитку як я вже писав про «покращення через погіршення» – нехай буде так. Власне, про то і розмова, що я не маю жодного зе-зла на пана Зе-Зеленського чи ще когось зі зе-кодла, бо їх саме таких обрали така сама неміч. Простіше кажучи: чмо обрало чмо. У мене була одна цікава розмова з дуже кардинальним у висловах і висновках чоловіком, що казав, як влада погана – її треба показова розстріляти, щоб іншим було страшно, хто до влади прийде, і тоді точно ніхто не буде красти чи інакше зловживати владою. Я ж з іронією на то відповів, що суті проблеми це не вирішує, бо залишається незмінною першопричина такого зла – виборці! Так званий: електорат. Як люди обирають до влади різних паскуд, то скільки їх потім не розстрілюй, а оберуть нових таких самих, як і попередні, бо ж виборці ті самі будуть. Тому єдиний вихід змінити ситуацію – розстріляти всіх виборців. Цим своєрідним сократівським силогізмом я примусив того чоловіка замовкнути і задуматись. Зрозуміло, що то дурниця, але щось раціонального в тому є.
Аналогічно звучить як дурниця висновок, що два хлопа з одного клану артистів, тільки один комік, а другий – трагік, тобто Зеленський і Портнов, об'єдналися з одною метою очистити від скверни наклепів славне імя 5-го Президента України Петра Порошенка. Ви тільки подивіться яку вони обоє в тандемі зробили промоцію для Пороха з тими його судами і його слідами неіснуючих злочинів. Було б все тихо і кожен би казав: то «договорняк» не чіпати Порошенка, але щось там було… А так Петро Порошенко набирає популярності просто шалено, майже як Зеленський у другому турі. До речі, не без допомоги того самого Порошенка, що на диво невдало проводив виборчу компанію, в усьому підігруючи і програючи Зе-супернику включно зі стадіоном тощо. Як бачимо, Зеленський хоч і блазень, але сука з благородними домішками сіонізму, тому тепер віддячує Порошенку в реабілітації і конформації на новий термін президента. Повторюсь, що це звучить як повна нісенітниця, але чомусь виглядає на те. А що вже Портнов ю(мо)рист ще той адвокатик продажний можуть сповна оповісти Юля Тимошенко та Вітя Янукович, яким він влаштував «кидалово» крутіше не придумати, а зараз Зеленського з Пуйлом водночас обігрує в чисту, працюючи на Пороха тихцем. Щось тут пороблено, ой! – пороблено!
А як ви хотіли? Актори – вони такі! Вони – генії! Треба зіграти роль хорошого президента Голобородька в кіно – зіграють! Треба зіграти роль поганого президента Зеленського на посаді Президента України – і це без проблем. Талант він і на Банковій – талант! Його не проп’єш і не винюхаєш. Ви тільки спробуйте уявити ситуацію, що ось зараз на місці Зеленського перебуває Порошенко! Та це було б для Пороха гірше за пекло! І так було не мед, як хто пригадує, а з цим коронавірусом ще й додалося б «маски на крові», медиків без маєтків, і ще чого завгодно скільки завгодно. А зараз він реально весь в шоколаді, хоч бери і облизуй Зеленському, аби підсолодити собі життя наркотичне. Так-так: шоколад хоч і не кока чи героїн, а має наркотичні властивості також. Всім же електоральним прихильникам Зе-кодла я кажу наступне: -Для вас настав час отримати від свого блазня великого облизня! Смокчіть скільки влізе, бо чогось доброго вам точно не вилізе, навіть якщо очі від старанності повилазять. І бережіть свої гроші хороші відтепер подалі від НБУ. Угу?
Богдан Гордасевич
2 липня 2020 р. (7528)
Львів-Рясне
5
