Притча про мовуВасиль КравчукДавно цю притчу в серці я ношу...Болить душа: чи ж все в ній розкажу.Було це так, чи снилося мені,На Україні в рідній стороні....Коли у небі зблиснула зоря,Явивсь Шевченко прямо з «Кобзаря».— Ну, як ви тут? — озвався він до нас, —Здається вже й держава є у вас.А є держава, значить є народ,Що береже у серці вічний код.Нехай озветься гордо із віківКозацьке слово в душах козаків...— Ну што ви? Што ви? — раптом чує крик.У нас пока не мова. А язик.Ми — малороси, ми іще...
Читати далі...