О сообществе

Тут об’єднуються ті, хто хоче жити в іншій Україні! Україні, де вартують справжні людські цінності:чесність, порядність, любов. Де шанується культурна та історична спадщина, де люди з шаною ставляться до природи та рідного краю.

На жаль, політика в житті нашої країни є визначальною і риба гниє з голови. Протиріччя між особистими інтересами кубла олігархів і стратегічними інтересами українського народу стали несумісними. Вони є фундаментальними, ціннісними.
Україні потрібна правова держава з опорою на громадянське суспільство. Натомість олігархам потрібна поліцейська держава з опорою на сексотів-пристосуванців.
Україна має будуватися на двох базових цінностях: Україна є самостійною суверенною державою та Україна шанує європейські цінності і впроваджує європейські стандарти.
Натомість олігархи своїми діями позбавляють Україну самостійної політики, перетворюють на васала іншої держави, впроваджують в Україні авторитарно-репресивний політичний режим.
Україна повинна будувати свою економіку на конкурентних ринкових засадах. Олігархи знищують засади конкуренції в економіці України, монополізують стратегічно важливі сектори економіки країни.

Тим не менше, наше життя є різнобарвним, а людині притаманне відчуття прекрасного, то ж не хотілося б, аби дописувачі обмежувались суто політичною проблематикою :)
Дописувачем може стати той, хто поділяє наші цінності і пише на українську тематику.

Хочеться наголосити, що засади модерування цього співтовариства є абсолютно прозорі і демократичні, модератори можуть змінюватись за волевиявленням дописувачів.
Вид:
краткий
полный

Твоя Україна

Судова реформа? Ні, не чули! Судові рішенняне указ владі Полтави

Судова реформа? Ні, не чули! Судові рішення не указ владі Полтавщини

 За понад три роки, що минули з часу Майдану та революції Гідності, відбулося безліч розмов і спроб щодо реалізації судової реформи в Україні.  На зміни до Конституції та законодавства в цій сфері покладаються великі надії, хоча викликає стурбованість запровадження монополії адвокатури на представництво в судах, обмеження гарантій гласності судочинства та відтермінування на 3 роки можливості ратифікації Римського статуту Міжнародного кримінального суду.

За даними Центру інформації про права людини, серед проблем у судовій владі українці бачить корупцію (94%), залежність суддів від політиків та олігархів (80%), ухвалення замовних рішень (77%), кругову поруку в системі правосуддя (73%),  невиконання судових рішень (90%), а крім того, складність, незрозумілість і заплутаність як судових процесів, так і судової системи загалом. Зрушень в цій сфері не видно.

 На одному з брифінгів голова ВСУ Ярослав Романюк, інформуючи про результати свого візиту до Європейського Суду з прав людини (ЄСПЛ), зробив наголос на тому, що здебільшого наші громадяни звертаються до Страсбурга через невиконання рішень національних судів. За словами Романюка: "На відміну від двох попередніх років, упродовж 2016 року зросла на 32% кількість звернень громадян країн-членів Ради Європи. На 80 тис. заяв, що надійшли до ЄСПЛ, загальна кількість заяв від України становить 18 тис. 150 заяв (22,8 %). При цьому, кількість скарг українців на тривале невиконання, або взагалі невиконання рішень національних судів України та Європейського суду з прав людини склала 65%". Не дивно, що ЄСПЛ розрубив цей гордіїв вузол одним махом: передав для реагування Комітету міністрів Ради Європи понад 12 тисяч справ, які стосуються невиконання рішень національних судів в Україні.

 Через системне невиконання рішень ЄСПЛ країною-членом Ради Європи Кабінет міністрів може застосувати ст. 8 Статуту Ради Європи про виключення країни зі складу організації. Це є серйозним важелем політичного тиску, який напевне спонукає українську владу до відновлення верховенства права.

 Експерти стверджують, що в деяких окремих регіонах, таких як Полтавщина, невиконання судових рішень сягає 95%. Полтавські суди не виконують судові рішення у справах будь-якої категорії: про стягнення заборгованості чи поновлення на роботі, про відшкодування шкоди, завданої державою, чи про надання відповіді на інформаційний запит. Позивачами в таких справах виступають громадяни України, а стороною звинувачення  є органи державної, міської та обласної влади. І хоча невиконання службовою особою (чи навіть лише перешкоджання виконанню) судового рішення тягне кримінальну відповідальність аж до позбавлення волі на строк до п’яти років, ст. 382 Кримінального кодексу України є мертвонародженою, оскільки правоохоронні органи не визнають іншої підстави для реєстрації відповідного кримінального провадження, окрім як повідомлення про злочин, складене державним виконавцем. При цьому, всім відомі результати роботи і ентузіазм державних виконавців.... 

 Як з'ясувалося, Полтавська обласна та міська влада відмовляється виконувати рішення не тільки вітчизняних судових інстанцій, але і Європейського Суду з прав людини.

 За свідченнями народного депутата України Ю.Бублика, вже понад 10 років не проводяться  присуджені судами виплати громадянам, потерпілим внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, не відбувається забезпечення житлом переселенців із зони радіаційного забруднення, а також не надаються гарантовані чинним законодавством пільги, пов'язані із участю у ліквідації наслідків цієї катастрофи. 

 Рішенням Європейського суду з прав людини від 02 лютого 2012 року у справі "Онопко проти України" задоволено заяву позивачки Онопко про забезпечення її сім'ї, як осіб, потерпілих від наслідків на Чорнобильській АЕС житлом. При цьому судом вказано на довготривале провадження у цій справі трьома інстанціями, що здійснювалося близько 9 років, та зобов'язано державу Україна виконати рішення суду у розумні строки. Але досьогодні рішення Європейського суду з прав людини щодо позивачки залишається невиконаним через відсутність державного фінансування місцевими органами влади на придбання житла для пільговиків.

 В іншій справі  "Хворостяной та інші проти України", розпочатої Європейським судом з прав людини за заявами 250 ліквідаторів наслідків аварії на Чорнобильській ЧАЕС, та постановленому рішенні від 25 липня 2013 року ЄСПЛ також вказує на порушення статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод у зв'язку з тривалим невиконанням рішень, ухалених на користь заявників.

 Прикладом ухилення протягом 14 років від виконання рішення суду Полтавською міською радою є справа про примусову (за рішенням суду) передачу на баланс міста житлових будинків на вулиці Харчовиків, 29/1, 31 у Полтаві. Після банкрутства бавовнопрядильної фабрики в 2003 році за рішенням Господарського суду вони мали бути передані на баланс міста. У 2014 році Полтавська міськрада ухвалила відповідне рішення, яке так і не виконала. 31 березня 2015 року суддя Полтавського окружного адмінсуду Тетяна Канигіна задовольнила позов міської прокуратури. Бездіяльність міської ради була визнана протиправною, відповідача зобов’язано прийняти будинки на баланс. Зараз справа знаходиться на розгляді в касаційній інстанції. При цьому Державна виконавча служба Полтавської області двічі оштрафувала Полтавську міськраду: 6 січня 2017 року з неї було стягнуто 5 100 гривень, а 31 січня 2017 року – 10 200 гривень. Далі державний виконавець вніс подання до правоохоронних органів щодо притягнення посадових осіб Полтавської міськради до кримінальної відповідальності. Але Полтавська міськрада вважає дії виконавчої служби незаконними та оскаржила накладені штрафи у судовому порядку.

 Найграндіознішим та безпрецедентним є  ігнорування Полтавською обласною радою та департаментом охорони здоров'я Полтавської області 8 (восьми!) судових рішень вищих судових інстанцій України щодо поновлення на роботі Тетяни Максимівни Жабо.  Історія про звільнення та поновлення Тетяни Жабо вже стала притчею во язицех для місцевих ЗМІ. А сама пані Жабо стала місцевою героїнею, яка спромоглася самотужки зробити виклик безжальній Системі.

 Звільнення Т.М.Жабо відбулося згідно розпорядження голови Полтавської обласної ради № 97 від 21.05.2015 року "Про головного лікаря Полтавського обласного центру медико-соціальної експертизи" у зв’язку з закінченням терміну дії трудового контракту, незважаючи на те, що контракт є безтерміновим. Підставою для звільнення стало бажання керівника департаменту охорони здоров'я Полтавської обласної ради В.П.Лисака  поставити на цю посаду "зручну" людину. 

 Протягом трьох останніх років Т.М. Жабо та її адвокати неодноразово довели і продовжують доводити в судах, що її звільнення є незаконним. За цей період було винесено 8 (!!!) судових рішень, проголошених Іменем України, які брутально ігноруються органами державної влади та правоохоронними органами. 

 Рішенням Полтавського районного суду Полтавської області №545/1491/15-ц від 17.09.2015 року Т.М. Жабо було поновлено в посаді головного лікаря Полтавського обласного Центру МСЕ. 14.01.2016 р. рішення набрало законної сили та в подальшому залишено без змін. Законність рішення суду підтвердили не тільки суди апеляційної та касаційної інстанцій, але й сесія Полтавської обласної ради рішенням від 29.01.2016 р. № 49. Але поновитися на роботі їй так і не вдалося.

 Більше того, намагаючись втримати свої позиції та зберегти власні інтереси у структурі  Полтавського обласного Центру МСЕК, голова департаменту охорони здоров'я Полтавської ОДА в липні 2017 року вирішує в незаконний спосіб ліквідувати структуру МСЕК, де він мав поновити на роботі Т.М.Жабо. Швидше за все, ця ініціатива пихатого та впевненого в собі чиновника потягне за собою кримінальну справу.

 ПОВНА ВЕРСІЯ МАТЕРІАЛУ:

https://censor.net.ua/forum/951460/sudova_reforma_n_ne_chuli_sudov_rshennya_ne_ukaz_vlad_poltavschini

 

В 2014 на Майдане стреляли спецназовцы с Воронежской области.



В феврале на Майдане стреляли спецназовцы с Воронежской области, приехавшие в Киев через Крым.

Об этом рассказал самооборонец Майдана в эксклюзивном комментарии изданию ELISE.COM.UA в воскресенье , 30 марта 2014 года.

По его словам во время трагических событий на Майдане, 20 февраля 2014, самооборонцы захватили одного из бойцов неизвестных спецназовцев с желтыми повязками, которые вели автоматный огонь из автомата Калашникова.

"Мы захватили одного из бойцов, который вел прицельный огонь по людям на Майдане Независимости. Мы спросили его по -- украински, однако поняли , что он не понимает. Попросили посчитать до десяти -- не понял. Сказали по -- русски, сразу начал считать.
Мы были на эмоциях, он на наших глазах убивал наших друзей . Один из самооборонцев прострелил ему колено и сказал, что если он не расскажет откуда он, его повесят за ноги на Майдане.
Молодой человек в слезах начал говорить . По его словам он с Воронежской области. Их бригада 10 февраля была переправлена в Крым, получила прописки и паспорта граждан Украины. 16 февраля их переправили в Киев. 18 февраля его бригада получила оперативную команду идти на Майдан. Командный штаб находился в Крыму, а непосредственное руководство в Киеве. За работу давали 5-10 тысяч долларов. Команда была -- полная зачистка.
Мы заставили подонка сказать о том, знает ли об этой спецоперации Кремль. Животное сказало, что Кремль в Крыму", — говорит наш собеседник.

Пані-корупціонерка оксана корчинська, її скелети у шафі та любі

Сьогодні, ні для кого не є секретом що Верховна рада України функціонує в якості притулку для моральних збоченців, корупціонерів та шахраїв. Чесним та “незабрудненим” у минулому депутатам там втриматися дуже важко, адже для них не діють стандартні важелі впливу та мотиватори, такі як шантаж та підкуп. А ось ділки серед собі рівних там почуваються безпечно та комфортно. Між ним працюють неформальні міцні звязки та кругова порука. Вони недоторкані, популярні та всемогутні. Вони діють від імені народу, адже заслужили цю місію голосами виборців. Або придбали собі право виступати від імені народу. А тепер, як вправні бізнесмени отримують свої дивіденди та цинічно закривають минулі гріхи шляхом переведення стрілок.

Гучні скандали для них – це благодатний грунт для самопіару. Вони завжди в епіцентрі яскравих подій та готові рвати на собі коштовний одяг заради справедливості та покарання “винних”. Але, інколи вони на стільки заграються, що забувають про свою кримінальну причетність до тих самих скандалів…

 

Так, про свою абсолютно доведену активістами громадської організації «Громекс», забула і нардеп від партії радикалів Олега Ляшка Оксана Корчинська, яка у 2015 році звинувачувалася у розкраданні коштів, виділених на будівництво нового корпусу ОХМАТДИТУ. І яка, вже сьогодні, з притаманною їй істеричною ноткою коментує цей жахливий інцидент та погрожує покарати винних.

За 20 місяців опікунська рада Охматдиту разом з юристами МОЗ та ДП “Укрмедпроектбуд” ми провели  81 суд. У результаті цього нам вдалося повернути в державне казначейство 97 млн грн“,- на останньому брифінгу повідомила голова опікунської ради Корчинська. І додала, що зараз проводиться розслідування НАБУ також щодо закупівлі цією організацією обладнання з проведення  ПЕТ-КТ для Національної академії медичних наук. Цікаво, а чи продовжується розслідування НАБУ за матеріалами , переданими «Громексом”, в яких саме Корчинська виступає в ролі одного з головних фігурантів кримінальної справи?

Згідно інформації “Громекса” у 2015-2016 роках українські чиновники розтратили 60,4 млн. грн., призначених на будівництво нового корпусу “Охматдиту”. Виявилося, що з однією з фірм-розтратниць пов’язана голова опікунської ради «Охматдиту», народний депутат Оксана Корчинська.

Під час свого розслідування експерти-аналітики ГО «Громекс» розкрили схеми привласнення грошей, які виділялися на будівництво головної дитячої лікарні країни.

Фірма «Альтіс-Констракшн», пов’язана з Корчинською, привласнила в 2015 році 48,6 млн. грн. за допомогою фіктивних компаній і нелегальних схем. У 2016 році ДП «Укрмедпроектбуд» перерахувало фірмі «Термоінжиніринг» 11,8 млн. грн., частину з яких остання перевела на рахунки фіктивних підприємств. Експерти ГО «Громекс» встановили, що одним з співзасновників групи компаній “Юримекс” до складу якої входить і ТОВ «Альтіс-Констракшн» є Наталія Сидоренко, теперішня помічниця нардепа Корчинської.

За версією проекту “Наші гроши” ТОВ «Альтіс-констракшн» зі статутним капіталом 350 тис. грн. належить кіпрським офшорам «Альтіс холдинг лімітед (Altis honding limited) і” Гаріхан інвестментс лімітед “(Garyhun investments limited), кінцеві бенефіціари не вказані. Директором фірми є Максим Забігайло, який також є директором корпорації «Альтіс-холдинг» відомого забудовника Олександра Глімбовського. Дочка Глімбовського Катерина є власницею британської фірми «Altis ltd» і дружиною голови Державної фіскальної служби Романа Насирова. Секретарем британського «Альтіс» є брат Насирова Євген, – стверджують «Наші гроші». Гримуча суміш – колоборація Корчинської з Насировим, не скажете? Хоча, як виявилось Оксана Анатоліївна товаришує і з цікавішими персоналіями. Але, про це згодом.

Крім того, у розкраданні державних коштів, виділених “Охматдету” Корчинську публічно звинуватила і екс-генеральний директор ДП “Укрмедпроектбуд” Ірина Коваль.

Оксана КорчинськаОксана Корчинська

 

Для довідки – ДП “Укрмедпроектбуд” виступало від імені держави замовником будівництва на території “Охматдету” та проводило тендер на визначення головного підрядника проекту. За словами Коваль, контора, афільована з Корчинскою демпінгувала та виставила найменші ціни на виконання держзамовлення та перемогла. Але, замість виконання своєї роботи, лише передавала на підпис фіктивні акти. “В кінці грудня 2015 року працівники “Альтіс-Констракшн” подали акти на понад 22 млн. грн., а перевірено та підписано “Укрмедпроектбуд” – всього на 6,4 млн грн.”, під час прес-конференції в УНІАН заявила Коваль.

Я категорично відмовилася це робити. Крім того, генеральний підрядник досі не надав жодної інформації щодо використання 37 млн. грн, перерахованих на рахунки “Альтиса” авансом для закупівлі обладнання “, – додала екс-директор ДП. Саме зі своєю принциповою позицією вона пов’язує своє звільнення 29 січня 2016 року. На думку Коваль, за її звільненням стоять бізнес-інтереси компаній, які планують збагатитися на постачанні медичного обладнання.

Оксана КорчинськаОксана Корчинська

До речі, одіозна фігура Оксани Анатоліївни замішана й в інших гучних скандальних історіях, але її депутатська недоторканність дає їй тимчасову індульгенцію та волю на дії.

Нагадаємо читачам whois мадам Оксана Корчинська: депутат ВР від партії Ляшка, перший заступник голови комітету ВР з питань охорони здоров’я, голова опікунської ради “Охматдиту”, координатор АТО з медичних питань, волонтер. Дружина не менш одіозного координатора вуличних баталій на замовлення Дмитра Корчинського. Персона яка має середню освіту, отриману у Монголії (хоча розповідає що має дві вищі – «фізика» та «економіка»). До того, як потрапила у ВР – вона була, за її словами, безробітна та жила багато років на заощадження, зароблені під час продюсерської діяльності на телебаченні (останнє зафіксоване місце роботи ТРК “Золоті ворота”).

Політична діяльність Корчинської та її відношення до радикальної партії Олега Ляшка

Інформація щодо політичної діяльності Оксани Корчинської в лавах партії Ляшка до 2014 року в ЗМІ відсутня (або проходила абсолютно не поміченою для соціуму). Судячи з усього, вона розпочалася з моменту отримання нею 24 – місця у виборчих списках кандидатів в депутати ВР. Номер Корчинської виявився прохідним і, за результатами виборів, майже не відомий у широких колах волонтер та телепродюссер із трохи забрудненою репутацією потрапила у будинок під куполом серед інших 22 прохідних кандидатів від Ляшка. Як розповіла Корчинська в одному зі своїх інтервю, до Ляшка вона пішла за порадою чоловіка Дмитра Кончинського. ” Мене здивувало в Ляшко: він не боїться особистостей. Я не знаю більше в парламенті людини-лідера, який би не побоявся і взяв Корчинську. У мене жахливий характер, і це всім відомо. Я абсолютно некомфортний людина, тому що, коли я вірю в те, що я роблю, що це служіння Богу, то я абсолютно безкомпромісна. Єдина людина, яка може мене якось стримати в емоціях, це Дмитро Олександрович. І тому, якщо у нас в країні будуть такі лідери, як Ляшко … Його мета – увійти в історію, як Корчинський, якого нічого більше не цікавить, як зараз надія на те, що він зробив історію“, в серцях розповідала Оксана Анатоліївна.

Виявилося, що Корчинські були знайомі з родиною Ляшка понад 20 років. Імовірно, саме ця 20-річна дружба і стала причиною отримання нею прохідного 22 номера в ВР, за який, до речі, деякі кандидати відстібають у середньому від 2 до 5 млн. грн. Звісно ця історія не про пані Оксану, бо вона інакша та пішла в Парламент змінювати світ навколо із своєю грандіозною передвиборчою компанією. З якою, звісно, поки що не виконала жодного з анонсованих пунктів.

Оксана КорчинськаОксана Корчинська

Нагадаємо, що у своїй передвиборчій програмі майбутній нардеп Корчинська, як і багато інших кандидатів-популістів пообіцяла що з її приходом у ВР:

– сім’ї, в яких є двоє дітей, будуть визнані багатодітними;

– ввести кризовий податок для олігархів;

– буде створений суспільний антикорупційний корпус;

– в Україні буде відновлено виробництво повного циклу;

– в Україні будуть побудовані нові виробництва, які будуть знаходитись ближче до кордону із ЄС;

– пообіцяла домагатися зменшення податків на заробітну платню;

– притягувати до кримінальної відповідальності чиновників, причетних до організації сепаратистів на Сході України;

– сприяти створенню потенційних партизанських загонів для оборони великих міст;

– пообіцяла домагатися списання 75% зовнішніх міжнародних кредитів;

– пообіцяла що в кожному селі буде створений фельдшерсько-акушерський пункт;

З останнім пунктом програми, у нардепа Корчинскої вийшла взагалі повна “лажа”, адже саме вона замість голови комітету ВР з питань охорони здоров’я підписала ганебний проект медичної реформи від в.о. міністра Супрун, який майже унеможливлює медичне обслуговування мешканців віддалених населених пунктів України та ставить під загрозу їх життя.

Але при цьому, нардеп Корчинська занурилася у вирішення більш вагомої проблеми, пов’язаної із забороною використання історичної назви України – Русь. Депутат Корчинська, разом із колегою Лозовим вирішили, що ця заборона допоможе українському народу зберегти свою історичну спадщину та винесли на розгляд Парламенту відповідний законопроект….. І досягли результату – спалаху жартів та сарказмів у ЗМІ з приводу неадекватної законодавчої ініціативи.

Повна версія матеріалу: 

http://povin.com.ua/58270-14-10.html

Кого избрали президентом Украины в 2014 году?



Спустя 3 года целенаправленного уничтожения государственности Украины, невольно начинаешь задаваться простым вопросом: кого избрали президентом Украины?
Пишет главный редактор раздела «политика» Elise Journal, — Виталий Глюдзо.
Для того, чтобы увидеть ответ, нужно проанализировать деятельность «великого деятеля шоколадного цеха» на главном посту государства. Заглянем в домайданный период, когда все только начиналось…
Когда стало вырисовываться, что новый виток революции в Украине приближается, за полгода до кровавых событий в центре Киева, произошла важнейшая встреча между будущим президентом Украины Порошенко и президентом России Путиным. Встречу организовали в Крыму, бывшие регионалы, которые в последствии первые предали Януковича.
Видео этой встречи уже нет в интернете, все упоминания этой встречи стерты. Но именно эта встреча может дать ответы на многие вопросы, которые всех интересуют. О чем договорились будущий представитель Майдана и президент России – замечаете разницу уровней? Можно догадаться, о чем они говорили, по событиям, которые произошли позднее, через полгода. Нет сомнения, что один из вопросов был о возможности аннексии Россией Крыма – сценарий был согласован. Догадываетесь, почему аннексия произошла без единого выстрела?

Продолжим последовательность событий. Через полгода после этой встречи, Порошенко появляется на Майдане и не просто появляется, а втирается в доверие уникальным обманом и становится ключевой фигурой протестных акций в центре Киева. С его приходом начинается целая серия кровавых событий, на которые спустя три года, никто не дал ответ. Не просто никто не дал ответ, а сделали все для того, чтобы похоронить преступления, в том числе и связанные с расстрелом мирных протестных акций в центре столицы Украины. Никто не знает куда Порошенко вывозил автобусом с Майдана 20 февраля группу снайперов, пойманных майдановцами в этот кровавый день. А также Порошенко скрывает свое участие в отправке авиарейсов в Россию с беглецами и награбленным добром.

После победы Майдана, Янукович бежит в Крым где уже находятся высокопоставленные чиновники кремлевского режима и ФСБ России. Как ни странно, но туда же рванул и Порошенко -- тоже в срочном порядке летит в Крым. Очевидно, и Янукович, и представители Путина ожидали прибытие Порошенко на согласование дальнейшей стратегии.
Скрыть поездку невозможно, поэтому телеканалы показали Порошенко в качестве Героя, который якобы пришел уговаривать крымчан не бунтовать. Абсурдность такого мотива поездки очевидна и доказана видеороликом, где пророссийская толпа (крымнаш) идеологически подогретая, не дала возможности Порошенко выступить.
Дальнейшие события всем известны. Крым аннексируют без единого выстрела, а Украину с двух сторон (внешний враг и внутренний) повергают в хаос.

Последующие подрывные действия Порошенко проявлялись во всех сферах. В Киеве и других регионах страны начинают разжигать ненависть украинцев против русскоязычного населения Донбасса, а в Донбассе против украинцев. Это очевидный факт. Но здесь важно другое. Через несколько месяцев после завладения булавой, начинает массово гибнуть костяк революции, в основном добровольцы и военнослужащие западных областей Украины.
Иловайский котел погубил несколько тысяч идейных активистов Майдана, которые первые пошли воевать на фронт. Следственная комиссия Верховной Рады установила, что образованию иловайского котла содействовал наш Генштаб.
Дебальцевский котел фактически полностью уничтожил 128 горно-пехотную бригаду в которую входили военнослужащие западных областей Украины и множество идейных добровольцев. В этом котле, также преднамеренно созданным двумя сторонами, полегло значительно больше воинов. По оценкам специалистов, потери с нашей стороны оцениваются не менее 10 тысяч защитников.
Было уничтожено значительное крыло сопротивления, которое могло предоставлять реальную угрозу авторитарному режиму.

После кровавой расправы с идейными, начиная с Майдана и продолжая в котлах и на фронте под вывеской «АТО» (а также 1200 посаженых в тюрьму), у Порошенко развязались полностью руки для размахивания булавой направо и налево.
«И тут Остапа понесло…»
Как говорят многие украинские политики и не только, начался настоящий геноцид украинского народа. С помощью подручной «Лерки Облигации» доллар подпрыгнул в три раза, сразу сделав нищими население. Порошенко начал затягивать на шее у народа петлю, преследуя цель, уменьшения населения страны в два раза. Последствия обесценивания гривны катастрофические – доход уменьшился в три таза. Появились космические тарифы, мизерные зарплаты, замораживание индексаций пенсий, что привело так же к уменьшению их в три раза, космические цены на лекарства, непосильные цены на продукты – и народ стал куда-то исчезать, причем быстро.
По словам одного депутата за 2 года погибло около 2 миллионов сердечников. Юлия Тимошенко озвучила, что около 1,5 миллиона пенсионеров и людей преклонного возраста погибло в период 2014 -- 2016 годы.
Молодое население Украины массово уезжает за границу, в основном в Польшу.
Перепись населения специально не делается, чтобы не шокировать украинцев еще больше, ибо нас осталось в стране не более 32 миллионов людей. За 3 года 15 миллионов украинцев погибло, выехало за границу, получили гражданства других стран.

Порошенко впервые раскусили и увидели его гнилое нутро еще после Оранжевой революции в 2005 году и Александр Зинченко, глава Администрации президента, рассказал о нем правду по телеканалу. К сожалению, тогда многие не понимали всей серьезности вреда, исходящего от деятельности Порошенко, хотя перед выборами Юлия Тимошенко напоминала телезрителям о последствиях избрания его президентом. Эти выступления Зинченка и Тимошенко есть в интернете.
О том, что власть в Украине пронизана агентурой российских спецслужб заявил и известный украинский журналист Дмитрий Гордон.

СБУ, подконтрольная Порошенко, открыто сотрудничает с террористами ОРДЛО, против которых якобы проводится антитеррористическая операция (АТО). Не просто сотрудничает, а официально открывает им счета, официально проводит деньги, официально финансирует их боевиков.
В том же русле движется и кума Порошенко, -- Валерия Гонтарева. После назначения главой Нацбанка, она не просто ликвидировала 85 банков Украины, а и были украдены их деньги. А так же шкодливая «Лерка Облигация» обесценила гривну в три раза по заданию своего шефа и вывела, в пользу определенных лиц, почти триллион гривен. Она, помогая спецслужбам России, посадила всю банковскую систему Украины на российское программное обеспечение, контролируемое ФСБ.
Национальный банк Украины пользуется ERP-системой с лицензией Федеральной службы безопасности (ФСБ) России.

Со своих 40 предприятий в Раше, включая кондитерку и военный Севморзавод в Крыму, Порошенко, как и Гелетей с действующим бизнесом в Крыму, оплачивает армию Раши. А из нашего бюджета — им, бесплатно, свет, воду, газ, и прямые денежные потоки.
Торговля с террористами идет полным ходом.
Глава Службы безопасности Украины Василий Грицак наладил «внешнеэкономические» отношения с террористами в огромных масштабах. Так называемые «производственные мощности в ОРДЛО» — это предприятия, которые перерегистрированы террористическими организациями ДНР и ЛНР.
Оплата производится в гривнах в безналичной форме, то есть в виде электронных денег, благодаря тому, что Национальный банк Украины открыл корреспондентские счета банкам ДНР и ЛНР.
Финансирование террористических анклавов за счет украинских налогоплательщиков осуществляется в соответствии с «Правилами осуществления трансграничных переводов денежных средств в ДНР».
Полученная безналичная гривна «резидентами ДНР» впоследствии конвертируется в российские рубли и доллары США в соответствии с вот этим «Временным положением о порядке и условиях торговли безналичной валютой в Донецкой Народной Республике». Представляете завязанные связи для финансирования?
Поэтому можно не сомневаться, что война или, так называемое, АТО вывела на новые прибыльные горизонты не только бизнес Порошенко, но и семейный бюджет Грицака и других приближенных к корыту.
Практически получается, что украинские военные гибнуть ради укрепления торговых отношений между «братскими народами».
В стране постоянно подогревается война и языковые вопросы. Порошенко подкидывает дровишки, чтобы пламя любых конфликтов, касающихся Украины, не погасло. Об этом говорят не только украинские политики, но и авторитетные международные. По словам немецких СМИ, Порошенко, в сговоре с лицами, поддерживающими войну на Донбассе для того, чтобы спасти свою шкуру.
Экономика страны, банковская система, медицина, образование разрушены, коррупция поглотила страну, народ стал нищий и вымирает, мир отвернулся от нас – это цена избрания президентом Украины терминатора засланного от мракобесной страны в нашу державу (Порошенко не в Украине родился). Разве не этого хотел Путин?

В Киеве действуют киллеры спецслужб Путина.



8 сентября на Бессарабской площади в центре Киева в результате взрыва в автомобиле Toyota Camry погиб Тимур Махаури, чеченец с грузинским паспортом. Женщина и ребенок, которые ехали с ним в автомобиле, пострадали, но выжили. Махаури в составе чеченского батальона воевал против сепаратистских и российских войск на Востоке Украины. По сообщениям СМИ, президент Чечни Рамзан Кадыров считал его своим врагом. В дополнение к этим двум возможным мотивам для его убийства Киев в последнее время стал опасным местом для врагов Москвы. Учитывая недоброжелателей Махаури и его местопребывание, удивительно, что он не проверил свою машину на наличие взрывных устройств, прежде чем сесть в нее. Этот случай станет важным уроком для других, говорится в материале вице-президента департамента тактического анализа частной американской разведывательно-аналитической компании Stratfor Скотта Стюарта.

«Мокрые дела» Московии.

Спецслужбы России (фашистское государство, признанное 27.01.15 Верховной Радой страной-агрессором) имеют долгую историю причастности к убийствам, или «мокрым делам», как их там называют. Они преследовали врагов российской власти по всему миру. 

Бывший подполковник ФСБ Александр Литвиненко был убит в Лондоне в ноябре 2006 года.  Российский медиаменеджер Михаил Лесин убит в Вашингтоне в ноябре 2015 года. И таких примеров множество. Люди, считающиеся врагами Кремля, погибают как в России, так и в других странах. Тем не менее, похоже, существует очевидная разница в подходах, используемых в разных географических точках. Например, в самой России объекты обычно просто расстреливаются.  Похоже, что спецслужбы поигрывают мускулами и запугивают противников. Но за пределами России спецслужбы стараются действовать более осторожно. Несмотря на то, что дело Литвиненко получило широкую огласку из-за некоторых просчетов, использование редкого полония-210 в качестве яда было предназначено для обеспечения медленного и малозаметного умирания, чтобы окружить смерть бывшего ФСБшника атмосферой тайны, подобно смертям Бадри Патаркацишвили в 2008 году и Бориса Березовского в 2013 году – обоих убили в Великобритании.

Опасность подстерегает врагов Путина и в Киеве.

Но в Украине российские работники плаща и кинжала действуют, в основном, без особой конспирации, полагаясь на прикрытие сверху, отмечают в частной разведке США.

В июле 2016 года белорусский и украинский журналист, критик российской власти Павел Шеремет погиб в результате подрыва его автомобиля. Убийство Шеремета было профессиональной спецоперацией.

В августе 2016 года российский журналист Александр Щетинин, известный критикой в адрес Владимира Путина, был найден мертвым на балконе своего дома в Киеве с огнестрельным ранением в голову.

23 марта бывший депутат Госдумы Денис Вороненков, который давал показания против беглого экс-президента Украины Януковича, был застрелен в центре Киева, возле осиного гнезда российских спецслужб, отеля Премьер Палас. 

1 июня Адам Осмаев, критик чеченского правительства, избежал смерти благодаря его жене Амине Окуевой, ранившей киллера. Нападавший Артур Денисултанов-Курмакаев, гражданин России, родился в Чечне, представился французским журналистом и договорился об интервью.

27 июня полковник военной разведки Украины Максим Шаповал был убит взрывом, похожим на тот, в результате которого погиб Шеремет в Киеве, а так же заместитель начальника управления контрразведки СБУ Донецкой области Александр Хараберюша в Мариуполе. Оказывается руководитель спецназа Главного управления разведки Министерства обороны Максим Шаповал, не пришелся ко двору Путина, и одна из причин -- документировал доказательства присутствия и деяния российских войск на территории Украины.

. Киев явно стал опасным местом для тех, кто воспринимается как враг путинского режима, продвигающийся и в Украину.

  Бомбы не любительского изготовления.

Тот факт, что после взрыва, убившего Махаури, пассажиры автомобиля остались в живых, указывает на то, что было использовано небольшое устройство направленного действия и, вероятно, пластическая взрывчатка. Кроме того, похоже, взрывное устройство управлялось дистанционно. Хотя эта атака произошла вечером, а не во время утренней поездки на работу, она имела много общего с убийствами Шаповала и Шеремета. 

Махаури также воевал на стороне Грузии, когда российские войска вторглись в эту страну в 2008 году. Вероятно, это сделало его мишенью для российских спецслужб, которые предприняли три попытки его устранить, включая установку бомбы на лестничной клетке его жилого дома в Тбилиси в марте 2009 года. Учитывая этот факт, а также недавнюю волну убийств в Киеве, Махаури следовало принять дополнительные меры предосторожности.  В Киеве немало врагов России. Учитывая недавние события, последуют и новые убийства. Чтобы избежать судьбы Махаури, тем, кто не в ладах с Кремлевским режимом, следует позаботиться о своей безопасности.

Компания Strategic Forecasting, Inc. — известная как Stratfor — это издательство и глобальная разведывательная компания, основанная в 1996 году в городе Остин, штат Техас. Stratfor афиширует себя как геополитическая разведывательная и консалтинговая фирма.

Первый осенний раунд противостояния выиграл Саакашвили.



В Украине стартовала горячая политическая осень. Помимо традиционной осенней повестки дня -- темы тарифов, пенсионной реформы и прочего, - сюда стремительно ворвался Михеил Саакашвили в противостоянии «оппозиция-власть».

Конфликт между Порошенко и Саакашвили после громкого, так называемого «прорыва», только обострился. Пока здесь нет явного победителя, но основные битвы еще впереди.
Саакашвили уже заявил о прибытии в Киев 19 сентября - как раз в день начала сессионной недели. Появилась даже информация о его планах зайти в Верховную Раду и показать «кузькину мать». В любом случае, укушенный Порошенком грузинский экс-президент останавливаться не собирается. Порошенко пока не рискует трогать лично Саакашвили за рёбра, ограничиваясь давлением сапога своих холопов на его группу поддержки.
Однако в резерве у Саакашвили есть еще один спрятанный козырь - влияние на НАБУ. Где его давний соратник Гизо Углава занимает пост первого заместителя директора бюро. Причём влияние Углавы в бюро настолько велико, что неофициально его даже называют "серым кардиналом" НАБУ.

Информация о контактах «грузинской команды» с руководителями НАБУ - не только с Углавой, но и с самим директором бюро Артёмом Сытником - циркулировала во времена "войны" Саакашвили против команды Яценюка в 2015 г. Она началась с Одесского припортового завода -- Саакашвили тогда громко обвинял окружение экс-премьера, а приватизация ОПЗ в итоге была сорвана.

Судя по всему, в условиях отсутствия влияния на Генпрокуратуру, откуда был "выдавлен", как зубная паста с тюбика, ещё один соратник Саакашвили Давид Сакварелидзе, именно на помощь НАБУ рассчитывает команда Саакашвили в дальнейшей раскачке президентской лодки. Цель - досрочные выборы парламента.
Лишённый украинского гражданства Саакашвили не сможет баллотироваться сам, но имеет реальный шанс провести в новую Верховную Раду своих соратников. А нынешний конфликт с Порошенко, так называемый "прорыв" границы, Саакашвили выиграл. Лишение гражданства Саакашвили обернулось крупными потерями имиджа президента.
Возмущение «коррумпированной властью» будет только увеличиваться, потому что происходит расширение коррупционных схем. и конечно появятся как новые громкие дела в НАБУ, так и актуализация старых. В частности, НАБУ собирается осенью продолжить разбирательства дел Насирова, Онищенко, Мартыненко, как наиболее громкие. Пока Порошенко удаётся, с помощью карманных судов, замять скандалы, но это пока.

Процессуальный руководитель НАБУ, глава Специализированной антикоррупционной прокуратуры Назар Холодницкий подтвердил, что вот-вот прозвучит сигнал в осеннем сезоне "большой охоты". По его словам, осенью Верховная Рада получит новые представления на нардепов. Подозрения будут готовиться и на представителей высших органов исполнительной власти.

У руководителей НАБУ есть и свои интересы в раскрутке коррупционных дел, им нужно оправдать высокие зарплаты и показать народу свою работу. А также показать НАБУ на Западе как флагмана антикоррупционной борьбы. Запад требует конкретных результатов. В четверг директор по коммуникациям МВФ Джерри Райс заявил, что Украина сможет получить новый транш от этой организации если выполнит ряд условий, в том числе и покажет реальные результаты в борьбе с коррупцией.
События обещают быть интересными.

Екс-президента Естонії про російську мову.

Журналіст швейцарської газети Der Bund запитав у екс-президента Естонії Тоомаса Хендріка Іловеса, чому російська мова в Естонії не є офіційною.

Про це пише естонське видання Eesti Rahvusringhling.

“А чому російська мова повинна бути офіційною? Ми, наприклад, окуповуємо вашу країну, а через 50 років заявимо, що ви повинні зробити естонську мову офіційною... Окупаційна влада захоплює країну, депортує сотні тисяч громадян в Сибір і посилає своїх людей сюди. І тепер, коли ми остаточно здобули незалежність, виходить, що мова окупаційної влади має стати другою державною мовою країни?  Не ставте мені смішних запитань!" -- відповів екс-президент Естонії.

Обращение Порошенко к Верховной Раде.



Уважаемые депутаты.
Три с половиной года назад народ Украины совершил большую ошибку, избрав меня Президентом страны.
Так вышло, что бизнесмен во мне победил Президента. Я не смог продать «Рошен», зато по всей стране открывал все новые и новые магазины моего имени. Война оказалась настолько прибыльным делом, что и ее я никак не могу закончить, или хотя бы отдать в «слепой траст» - ей занимаемся в ручном ежедневном режиме я и мои подельники.
У меня нет времени ездить по миру и добиваться гарантий безопасности для Украины – внезапно разросшийся бизнес требует моего ежедневного присутствия.
Вы не хуже меня знаете, что без взяток в нашей стране ни один вопрос не решить, поэтому коррупция помогает решить все вопросы и борьба с ней потеряла для меня интерес. Хотя для страны это губительно, но для меня прибыльно.

Уважаемые депутаты, вы были бесценными помощниками на моем пути к обогащению. К счастью, многие из вас с понимаем отнеслись к моей страсти – безмерной любви к деньгам – и были готовы отдавать голоса за нужные мне законопроекты, в обмен на определенные вознаграждения, предоставленные вам, как моим верным подельникам.
Вместе мы добились потрясающего результата. Нет теперь в Украине больших любителей государственного корыта, чем я и вы. Я – единственный украинец, хотя родился в Молдове, который с полным правом может сказать – Украина – это моя страна. Потому что все в этой стране принадлежит мне. И лучшие из худших депутатов могут добавить: «Украина – это наша страна тоже» - и будут правы. Ведь и вам, по праву, принадлежат теперь богатства страны.

И вот вам моя программа на ближайшие два года. Надо держаться за власть любой ценой. Я на своем личном опыте знаю, как это нелегко. Знаю, как тяжело чувствовать себя ненавидящим всеми людьми -- целым народом. Понимаю, как трудно каждый день думать одно, а по телевизору говорить совершенно другое. Но, уважаемые депутаты, я обращаюсь только к уважаемым мною депутатам, к тем, кто не читая поддерживает нужные мне законопроекты - нужно держаться до последнего. Второго такого шанса нам, казнокрадам, украинский народ не предоставит.

Помните, что враг не дремлет. Они выбивают из наших рядов самых лучших. У меня уже отобрали Гонтареву, Насирова, Шокина и ваши ряды под натиском прокуратуры и НАБУ редеют. Но стоит нам продержаться еще два года и в этой стране останутся хозяева Украины, и остатки украинского народа-голодранца. Поэтому наша главная задача – не допустить досрочных выборов.

А сейчас встаньте, и аплодируйте мне долго и громко. Ведь кроме богатства я люблю еще и славу. Спасибо вам за понимание моих некоторых воровских слабостей.
Ваш покровитель и президент Порошенко. Ваш, и больше ничей -- народу оказался совсем не нужным.
Сергей Тарута.

Реформаторский план Михаила Саакашвили для ВР.



Реформаторский план Михаила Саакашвили для Верховной Рады на пять сессионных недель.

ПЕРВАЯ НЕДЕЛЯ
1. Закон про импичмент президента.
2. Закон про выборы.
3. Закон о запрете олигархам владеть телеканалами.
4. Снятие депутатской неприкосновенности.
5. Создание антикоррупционных судов.
6. Облегчение наказания в обмен на возврат активов и разоблачение сообщников.
7. Отмена залога для коррупционеров.
8. Запрет для прокуратуры, СБУ и полиции оказывать давление на бизнес. Создание финансовой полиции.

ВТОРАЯ НЕДЕЛЯ
Закон об экономической свободе:
1. Легкий старт бизнесу.
2. Свободное движение капитала.
3. Гарантия прав властности и цивилизованный рынок земли.
4. Свободный доступ к административным услугам государства.
5. Сокращение на 80% разрешений, лицензий, регуляций.
6. Ликвидация ненужных коррупционных контролирующих органов (ДАБI и т.д.).

Перезагрузка государственной службы:
1. Сокращение функций исполнительной власти и автоматизация управленческого процесса.
2. Роспуск областных и районных государственных администраций.
3. Ликвидация ненужных коррупционных контролирующих органов.
4. Полное обновление штата чиновников.
5. Повышение зарплат госслужащим, которые были выбраны по новым правилам.

ТРЕТЬЯ НЕДЕЛЯ
Уничтожение монополий:
1. Ликвидация монополий в электроэнергетике, нефтяной сфере, транспортной системе, ЖКХ.
2. Создание конкурентных механизмов доступа к природным ресурсам – недрам, лесам, земле.
3. Отмена преференций, налоговых и тарифных льгот для олигархов.
4. Создание независимых регуляторов в энергетике и транспорте.

Налоговая реформа:
1. Уменьшение налоговой нагрузки на труд с 42% до 20%.
2. Растаможивание грузов за 15 мин. и создание сети открытых налоговых пространств.
3. Единый платеж за растаможку авто – 300 евро.
4. Уменьшение количества налогов и таможенных тарифов.
5. Автоматизация и упрощение налоговой отчетности.

ЧЕТВЕРТАЯ НЕДЕЛЯ
Война:
1. Законодательное признание ОРДЛО оккупированными территориями и запрет какой-либо торговли с ними.
2. Замена пост советского генералитета на профессиональных командиров, проявивших себя в войне.
3. Закон про восстановление инфраструктуры Донбасса.
4. Ликвидация «Укроборонпрома» и принятие новой программы вооружения.

Инфраструктура:
1. Открытие доступа иностранным строительным фирмам на рынок Украины.
2. Ликвидация «Укравтодора» и антикоррупционная зачистка «Укрзалізниці».
3. Увеличение государственных инвестиций в строительство дорог и обновление региональных аэропортов.
4. Начало приватизации морских портов с привлечением самых больших компаний мира и ликвидация АМПУ.

ПЯТАЯ НЕДЕЛЯ
Здоровая страна:
1. Закон о страховой медицине («Деньги идут за пациентом»).
2. Неотложная реформа экстренной медицины.
3. Программа «Доступная медицина в сельской местности».
4. Утверждение генерального плана построения 500 современных больниц.

Конкурентное образование:
1. Финансирование по принципу «деньги идут за студентом».
2. Устранение входных барьеров для частных учебных заведений.
3. Стипендии самым лучшим студентам и обучение в самых лучших Университетах мира.
4. Введение реальной автономии учебных учреждений и ликвидация районных и других бюрократических надстроек.

Вот очень краткий план реформ, что касается законов, несовместимый с нынешней воровской системой управления, одобренной Кремлем.
Объявленные Порошенко, якобы 144 реформы, проведенные в Украине, на самом деле это только сотрясение воздуха и мозгов у населения.