хочу сюди!
 

Sveta

34 роки, телець, познайомиться з хлопцем у віці 29-39 років

Замітки з міткою «московити»

Українці, московити, хозари - формула крові. 1

У повному обсязі статтю можна прочитати на сайті:

Українці, московити, хазари – три народи, долі яких переплетені вже більше тисячі років. Формула крові | Народний Оглядач (ar25.org)

Українці і споріднені народи

Спочатку розглянемо родичів українців. Я наведу лише народи, що ближчі до українців, ніж південні і північні корейці між собою. Як бачимо, в українців близьких родичів багато і майже всі вони європейці. Виключення становлять турки, грузини, євреї і йорданці. Проте грузинів географічно відділяє від Європи лише Великий Кавказький хребет, Туреччина має частину своєї території і на європейському континенті. Євреї Ізраїлю є, переважно, переселенцями з інших країн світу, передусім з Європи. Але йорданці є корінним населенням Близького Сходу. І це дійсно виключення, що, на перший погляд, не вписується у загальну тенденцію. Щодо йорданців, то можна напевно стверджувати, що вони не є типовим арабським народом. Їх спорідненість з українцями може бути наслідком такої ж спорідненості з турками, які є нашими близькими родичами, а може бути і наслідком переселення частини українців у давні часи на територію Близького Сходу. В останньому разі це суттєвий аргумент на користь існуючої точки зору про те, що Ісус був українцем, а не євреєм. Зокрема багато дослідників вважають, що Галілея, звідки родом Ісус, є територією, заселеною у давні часи вихідцями з Галичини. Окрім того, слід пам’ятати, що давня Палестина сотні років була об’єктом європейської експансії. 

Згадайте Хрестові походи середньовіччя.Обсяг даної статті не дозволяє навести список всіх досліджених мною 125 країн світу, але решта європейських країн компактно розташована у наступних рядках списку. Останньою у цьому переліку (47 позиція) є Російська федерація. Серед європейських країн, близьких до українців, містяться також і інші країни з переважно білим населенням: Сполучені штати, Канада, Австралія, Нова Зеландія, Бразилія. Останньою у цьому списку є Еквадор - країна Центральної Америки.

Близькі родичі українців

Назва країни

Відстань

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

14

15

16

17

18

19

20

21

22

23

24

25

26

NorthMacedonia

BosniaandGerzegovina

Croatia

Serbia

Austria

Slovenia

Poland

Romania

Finland

Bulgaria

Turkey

Slovakia

CzechRepublic

Sweden

Israel

Jordan

Belarus

Latvia

Hungary

Albania

Georgia

Moldova

Liechtenstein

Lithuania

Germany

Luxemburg

0.2588

0.2837

0.3595

0.3624

0.4365

0.4687

0.4808

0.4868

0.4972

0.5187

0.5229

0.536

0.571

0.6245

0.6382

0.6469

0.6777

0.6821

0.6926

0.7042

0.7136

0.7368

0.7698

0.9070

0.9316

0.9316

                   

          Трохи дивним видається спорідненість українців з грузинами, турками, румунами, молдаванами. Ми звикли вважати родичами лише народи, що розмовляють близькими мовами, і чим ближчі мови, тим спорідненіші народи. Але в житті це не так. Що об’єднує перераховані народи, до яких слід додати і болгар. Їх об’єднує те, що всі вони мають вихід до Чорного моря, яке у давні часи називалось Руським морем, тобто Українським у сучасній термінології. Можливо колись існувала цивілізація, що об’єднувала населення всіх прилеглих до Чорного моря земель. Якщо так, то було це у часи, коли Чорне море було не морем, а прісноводним озером із значно меншою площею поверхні. Азовського моря ще не було взагалі, а Крим не був півостровом. Розгалужені дельти Дону, Дніпра, Дністра, Дунаю накривали всю територію, що тепер становить мілководну частину Чорного моря, і були надзвичайно сприятливими для проживання людей тих часів. Зверніть увагу на спорідненість назв великих річок України. У них спільний корінь  і означав він мовою  наших предків – скіфів воду. Пригадаймо, що всі стародавні цивілізації зародились на берегах великих річок і стартовою позицією для них були саме дельти цих річок, де було багато дичини і риби. У часи, коли рільництво лише зароджувалось – саме дичина і риба  були основним джерелом їжі. А перестало Чорне море бути озером після прориву вод Середземного моря до нього приблизно за шість тисяч років до нової ери. Отже, спорідненість крові перерахованих народів виникла ще у ті давні часи або і значно раніше.

Висновки:

         Вкрай великим є список споріднених з українцями народів. Він містить практично всі народи Центральної і Східної Європи, крім населення Московії).

         Інші європейські народи також є родичами українців, просто трохи меншими, ніж корейці півдня і півночі своєї країни.

         Близькість мов не означає генетичну близькість народів, а генетична спорідненість народів автоматично не означає близькості їх мов.

«Всесвітній» потоп 

         Підйом води у Чорному морі більше, ніж на сотню метрів примусив розійтись народи, що жили поруч, у різні боки руслами великих річок. Не виключено, що це і був той «всесвітній» потоп, про який повідомляли давні джерела, зокрема Біблія. Частина людей пішла на Балкани (майбутні Північна Македонія, Сербія, Хорватія, Словенія. Албанія, Боснія і Герцеговина), частина руслом Дунаю у центральну Європу (майбутні Австрія, Угорщина, Румунія, Німеччина, Люксембург, Ліхтенштейн тощо), частина руслом Дністра у Карпати (майбутні Україна, Польща, Австрія, Чехія, Словаччина), частина річищем Дніпра (майбутні Україна, Білорусь), а далі шляхом із варяг у греки, тобто річковим шляхом (майбутні Литва, Латвія, Швеція), частина річищем Дону (майбутні Україна, Хозарія), частина руслом Ріоні у Кавказькі гори (майбутня Грузія), частина річкою Кубань на Північний Кавказ (майбутня Хозарія), ну а частина залишилась майже на місці, тобто у Малій Азії (майбутня Туреччина), а на південно-західному узбережжі Чорного моря майбутня Болгарія. От і всі наші близькі родичі по крові. Після Великого потопу вони оселились на берегах річок, що впадають у Чорне море, або сполучаються з ним водним шляхом. 

Висновки:

         Наскільки відомо автору, це перша спроба поєднати спорідненість європейських народів із проривом вод Середземного моря до басейну Чорного моря за шість тисяч років до Нової ери. Автор не наполягає, що це єдине пояснення спостережуваної спорідненості всіх європейських народів.

 

Українці, московити, хозари - формула крові. 2

У повному обсязі статтю можна прочитати на сайті:

Українці, московити, хазари – три народи, долі яких переплетені вже більше тисячі років. Формула крові | Народний Оглядач (ar25.org)

Ізраїльтяни і споріднені народи 

         Обговоримо тепер спорідненість з населенням Ізраїлю. Для цього розглянемо його близьких родичів.У ізраїльтян близьких родичів менше, ніж у українців. Проте більшість родичів українців є і близькими родичами ізраїльтян, як і самі українці. «… Отак і войовничий прадавній козацький народ, раніше званий хозарським». Це слова нашого гетьмана козацького Пилипа Орлика про українських козаків з його фундаментальної праці: «Правовий уклад та конституція». (Пилип Орлик: «Конституція, маніфест та літературна спадщина» Київ., МАУП, 2006.

         Єдиний новий народ, споріднений з ізраїльтянами, але не споріднений близько з українцями – це азербайджанці. Десь у майбутніх ізраїльтян мав бути тісний контакт з азербайджанцями. Це могло статись лише на Північному Кавказі у давні часи. Наскільки давні? Думаю, що не пізніше, ніж  у часи існування Хозарії (650 – 969 рр.). Цікаво, що серед близьких родичів ізраїльтян немає населення жодної арабської

 країни, тобто немає жодного семітського народу. Це доволі суттєвий аргумент на користь того, що населення сучасного Ізраїлю у своїй переважній більшості не є семітами, на відміну від арабів. То що ж виходить? Палестина не є історичною

 батьківщиною більшості її сучасного населення? Виходить так. А де ж їх історична батьківщина? Я думаю - Хозарський каганат. Хозарський каганат у часи ранньої Русі частково займав землі сучасної України. Якраз ті, що зараз окуповані московитами і де точиться кривава війна з використанням всіх новітніх технологій вбивства людей і руйнування інфраструктури. Я лише запитаю, чи це випадковий збіг обставин?

         Кінець існуванню Хозарського каганату поклав Київський князь Святослав, який розгромив армію каганату і захопив його основні фортеці. Більшість населення каганату після того змішалося з навколишніми народами, але частина розселилась всією Східною Європою, не змішуючись із місцевим населенням. У цьому їм допомагав іудаїзм, що категорично забороняв таке змішування і за виконання всіх приписів тори, а також в більшій мірі , талмуду, обіцяв панування над усіма народами світу.

         Отже, перші контакти майбутніх українців і хозар не сприяли виникненню між ними дружніх стосунків. Для русинів – це була історична перемога. Для хозар – історична поразка.

         Виникали і зникали великі імперії: Вавилон, Ассирія, Персія, Римська імперія. Народи, що їх створювали виходили на світову арену і відходили у тінь історії, а організоване єврейство завжди залишалось на історичній арені, набираючи більшу вагу. Існував і його керівний центр, що складався із спадкових священників іудаїзму. Він по різному називався у різні часи, наприклад, синедріон, що існував неперервно більше двох тисяч років, змінюючи лише своє розташування. Це були Єрусалим, Вавилон, знову Єрусалим. Він контролював всі іудейські громади світу. З виникненням кожної нової імперії світового масштабу він завжди був у партнерських стосунках з її верхівкою, сприяючи і її піднесенню і, в певний момент, занепаду. Після виникнення нової світової імперії під назвою Арабський халіфат, євреї добре вписались і в цю імперію. При цьому їх релігійний центр перемістився на територію завойованої арабами Іспанії. Поступово там вони перехопили економічне управління захопленими землями У 1498 році Християни остаточно відвоювали Іспанію у арабів. Останні, разом з євреями, були вигнані з її території.

Релігійний центр євреїв перемістився з території Іспанії на територію Польщі. На території Східної Європи до цього не існувало єврейських релігійних громад. Існували лише хазарські громади, що сповідували іудаїзм. Релігійне життя євреїв у Західній Європі поступово занепадало. Євреї, які мали хоча б якісь етнічні корені на землях давньої Палестини, активно асимілювались місцевим населенням. Релігійний центр іудаїзму, що перемістився на територію Речі Посполитої, фактично очолив зовсім інший народ, що сповідував іудаїзм у найортодоксальнішій його версії з 163 заборонами, яких мав дотримуватись правовірний іудей в обмін на обіцянку Ієгови отримати владу над всіма народами світу.

         У Польщі новоявлені євреї, а насправді колишні хозари, досягли величезних успіхів. Вони проживали територіально замкнутими общинам - кагалами і добились повного самоврядування. Це була держава у державі з власною конституцією., автономним судочинством, власною системою податків, з яких частину вони передавали у казну королівства. Поступово хозари захопили майже всі економічні важелі керування у державі. У польських панів були управителі іудеї, шинки в королівстві орендували переважно іудеї, навіть церковні приміщення християн вони часто брали в оренду. А далі банківська справа та роздрібна і оптова торгівля. Але тут на  політичну арену Речі Посполитої вийшли українські козаки. Я думаю, що посполити погано розуміли, що таке польські пани-визискувачі, але добре уявляли визискувачів у ярмулках, з якими переважно мали справу у всіх своїх справах.

         Після тривалого занепаду у висліді поразки Давньої Русі-України від орди, український етнос став знову набирати силу, з’явилось потужне українське козацтво. Рано чи пізно, воно мало заявити свої претензії на владу у Речі Посполитій (Справі Загальній). І воно заявило це у війні домовій під приводом Богдана Хмельницького. Удар по королівству був настільки потужним, що Річь Посполита від нього так і не отямилась. У 1772 році більшість території королівства була розділена між Російською і Австро-Угорською імперіями та Пруським королівством. Цей поділ завдав смертельного удару і по державі іудеїв, що існувала під політичним прикриттям Речі Посполитої. Релігійно-державний центр іудейської держави зник з публічного простору Європи. Як вважає видатний дослідник історії єврейського народу Дуглас Рід (Дуглас Рид: «Спор о Сионе»), цей центр перейшов у підпілля. Трагічні події двадцятого сторіччя і активна роль у них організованого єврейства є вагомим аргументом для такої точки зору. Думаю, тепер цей центр розташований у Сполучених штатах, у Нью-Йорку. Це була друга поразка новітньої хазарської держави від українського народу. А що виграв від так званої національно-визвольної війни під приводом Богдана Хмельницького український народ?

         Сил на перемогу в українців не вистачило. У висліді: вони з підданства цивілізованої європейської монархії потрапили у підданство до дикої азійської деспотії. «Я пройшов через малоросійську Україну, що лежить на Захід від Корсуня й Білої Церкви. Перейшов я Волинь та князівство Руське до Львова, Замостя, Бродів і далі, і перед моїми очима постали численні безлюдні міста й замки, порожні вали, колись висипані працею людською, як гори й горби. Всі вони правили тоді за пристановище і поселення диких звірів. Я побачив, що фортеці, які траплялись нам на шляху у військовому поході (у Чолганському, в Константинові, Бердичеві, Збараджі і Сокалі), одні стояли малолюдні, інші зовсім спорожніли – розруйновані, зарослі землею, запліснявілі, обсаджені бур’яном і повні лише червів, і зміїв і усякого гаддя, що там гніздиться. Роздивившись, побачив я покриті мохом, очеретом і зіллям просторі тогобічні україно-малоросійські поля й розлогі долини, ліси і великі сади, красні діброви й річки, стави й занедбані озера. І це був край, який правдиво колись, уже шкодуючи за втратою його, називали й проголошували поляки раєм світу – був перед війною Хмельницького немов би друга обітована земля, що кипіла молоком і медом. Бачив я, окрім того, в різних місцях багато людських кісток сухих і голих – їх покривало саме тільки небо. Я питав тоді себе: «Хто вони?» Надивився я того всього, що скажу, порожнього і мертвого, повболівав серцем і душею – бо ж зробилася пусткою ця красна колись і переповнена всілякими благами земля, частка вітчизни нашої україно-малоросійської, і впали в незвідьпосельці її, славні предки наші!» (Самійло Величко: «Літопис», Київ, Дніпро, 1991 рік.) Легко зрозуміти, як склалася доля хазарів-євреїв, що населяли міста України тих часів. Вона була такою, як і доля українців, але спробуйте це пояснити сучасним євреям. Отже Хмельниччина також не сприяла приязним стосункам між хозарами і українцями.

         А далі була Коліївщина з тими самими наслідками. І вона також не покращила хозарсько-українські стосунки. У світлі сказаного можна краще зрозуміти і трагічні події двадцятого сторіччя в житті українців і всієї Європи.

Висновки:

         Хозари за формулою крові споріднені з українцями і іншими європейськими народами. Головна відмінність між хозарами і європейськими народами полягає у сповідуванні різних релігійних концепцій: іудаїзм і християнство. Проте є і ще одна доволі істотна відмінність про яку буде сказано в окремому дослідженні.

         Українці двічі зруйнували хозарську державу: у часи Давньої Руси і у часи Речі Посполитої.

Близькі родичі ізраїльтян

Назва країни

Відстань

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

14

15

16

17

18

19

20

21

22

Jordan

NorthMacedonia

Poland

Latvia

Ukraine

Belarus

Finland

Moldova

Turkey

Croatia

Albania

Estonia

Slovakia

CzechRepublic

Hungary

Romania

Azerbaijan

BosniaandGerzegovina

Serbia

Georgia

Slovenia

Bulgaria

0.2942

0.5548

0.6134

0.6234

0.6382

0.6455

0.6668

0.6727

0.7001

0.7163

0.7554

0.7583

0.8053

0.8476

0.8476

0.8476

0.8502

0.8675

0.8863

0.9329

0.9611

0.9794

Українці, московити, хозари - формула крові. 3

У повному обсязі статтю можна прочитати на сайті:

Українці, московити, хазари – три народи, долі яких переплетені вже більше тисячі років. Формула крові | Народний Оглядач (ar25.org)

Відсутність близьких родичів у московитів 

         Нарешті розглянемо близьких родичів московитів. Їх небагато і вони справляють дивне враження. Серед них немає жодного європейського або азійського народів. Є лише один хамітський і два семітські народи Північної Африки. Пояснити це можна лише тим, що мова йде не про етнос московитів, а про населення Московії, яке складається з представників багатьох етносів Євразії, що забули про своє етнічне коріння. А якщо і не забули, то все одно розділити цей конгломерат етносів на окремі складові не видається можливим. Використані нами дані є інтегральними і характеризують саме населення Російської федерації. Тобто вони є вислідом усереднення даних, для дуже великої кількості етносів і не зобов’язані взагалі бути близькими до окремої своєї складової, або якогось територіально близького стороннього етносу. Тобто результат такого усереднення може бути набором випадкових чисел. Отже і родичі, за формальними ознаками, не є справжніми родичами, а є лише  результатом випадкової близькості послідовностей чисел.

Близькі родичі московитів

Назва країни

Відстань

1

2

3

Ethiopia

Alheria

Tunisia

0.7894

0.8630

0.9866

 

         Що можна сказати про етнічне ядро Російської федерації? Безумовно воно існувало. Це населення декількох областей, що оточують Москву. Швидше за все, воно мало угро-фінське коріння, але населення Російської федерації у цілому не є близьким, як ми бачимо, ні до фінів, ні до угорців. А це може означати, що етнічне ядро Московії вже давно розчинилось у морі оточуючих його інших етносів. Частково очистити його від пізніших нашарувань можна лише у висліді розпаду Російської федерації на незалежні держави, якими мають стати нинішні автономні республіки. Тоді можна буде знову повернутись до питання про спорідненість українців і новітніх московитів. До речі, розмиття етнічного ядра всіх попередніх імперій світу завжди передувало зникненню цих імперій з політичної мапи світу.

         Володимиро-Суздальське князівство на своєму шляху від етнічної протодержави з угро-фінським населенням, на шляху до територіально найбільшої імперії світу пройшло через фазу конфліктних стосунків з усіма підкореними етносами. В першу чергу це стосується українців. Ці конфлікти почались ще у кінці дванадцятого сторіччя з захоплення, пограбування і спалення московитами Києва. Тривали вони і у козацькі часи. Їх свідченням є знаменита битва під Полтавою, де українці потерпіли поразку у війні з московитами, хоча на цей раз на боці українців була шведська армія.

         Але найтрагічнішим у цьому протистоянні виявилось двадцяте сторіччя. Геноцид 21-23 років – 3 млн. жертв, геноцид 1932-1933 років – 10.5 млн. жертв, геноцид 1946-1947 років – 1.5 млн. жертв були проявом цього протистояння. А ще мільйони українців, знищені у концтаборах або виселені далеко за межі рідної землі. Трагічність ситуації підсилювалась тим фактом, що у спілці з московитами діяло і організоване єврейство. Цей факт дозволяє зрозуміти і поведінку Ізраїлю у нинішній російсько-українській війні і його ставлення до визнання голодоморів геноцидом українського народу.

         Дослідникам історії українського народу слід звернути увагу і на той факт, що роки 1941-1945 також були роками геноциду українського народу. 14 млн. осіб втратила Україна у ці роки. Ми воювали у цій війні, тобто Другій світовій, проти своїх близьких родичів: німців, австрійців, угорців, хорват, болгар, словаків, латишів, фінів. Воювали на боці нашого запеклого ворога – московитів. Воювали, щоб концтабір, під назвою Радянський союз, продовжив своє подальше існування і вже не залишив жодних шансів українцям на виживання.

         Не склались наші стосунки з московитами. Ми воюємо з ними вже майже тисячу років. Мабуть і наступна тисяча років не буде мирною. Але слід пам’ятати, що сучасні московити не є етнічним монолітом і у ставленні до них слід дотримуватись індивідуального підходу.

         Населення Ізраїлю належать до спорідненого з нами народу і це дає надію на досягнення з ним історичного порозуміння, не забуваючи при цьому, що ортодоксальний іудаїзм становить для нас велику небезпеку.

         При цьому слід пам’ятати і те, що євреї у світі не є етнічним монолітом. Так звані євреї Ізраїлю – це, переважно, споріднений з європейцями народ – нащадки давніх хазар. Це ж твердження поширюється і на єврейську діаспору у європейських країнах.

         Єврейська община Сполучених штатів, що налічує приблизно 7.5 млн. осіб формулою крові суттєво відрізняється від населення Ізраїлю і буде предметом нашого окремого дослідження.

Загальні висновки

         1.Більшість європейських народів (26) є близькими родичами українців, ближчими, ніж південні і північні корейці між собою. Сюди ж належать і грузини, турки, йорданці та нащадки давніх хозар – населення сучасного Ізраїлю. Інші європейські народи також є родичами українців, хоча не такими близькими, як перша група.

         2.Всі європейські народи, разом з турками і грузинами – це, фактично, один народ і, сподіваюсь у нього спільне і світле майбутнє. Суттєвими кроками до нього є створення НАТО і Європейського союзу. Тому наш шлях до НАТО і Європейського союзу – природний шлях повернення у родину європейських народів, з якої ми власною волею розірвали стосунки більше трьохсот років тому на користь Московії. Пам’ятник нашому очільнику, що здійснив цей історичний крок у минуле, і досі стоїть на святій Софіївській площі у Києві.

         3.Населення Московії (Російської федерації) не є жодним чином спорідненим з українцями.

         4.Етнічне ядро Московії зараз не простежується, отже ця імперія потенційно готова до розпаду. Це і повинно бути нашою метою у нинішній російсько-українській війні.

         5.Ідеологічна інтерпретація Другої світової війни має бути переглянута. Ми воювали не на тому боці і понесли безпрецедентні і нічим не виправдані втрати (14 млн. осіб).

         6.Історичне порозуміння з народом Ізраїлю має грунтовну етнічну основу і може піти на користь обом народам.

         7.Геноцид українців у двадцятому сторіччі (15 млн. жертв) не має бути забутим. Відповідальність за нього несуть московити, що здійснили його при активній участі організованого світового єврейства.

         8. Джерелом небезпеки для українців залишаються рашизм, сіонізм і ортодоксальний іудаїзм.

 

Імператор черні 2

В жодній іншій державі Європи чернь не становила критичної маси і революції там не виникли зовсім або були лише короткочасним спалахом анархії. Найкривавішою, хоча і короткочасною, була революція в Угорщині, що швидко перейшла у так звану громадянську війну. Виникає певна паралель з Російською імперією, що цілком укладається в сучасну концепцію про угро-фінське походження московитів. Проте здорові сили в Угорщині перемогли, що свідчить про некритичну частку черні у країні. У Російській імперії московитська чернь була етнічною і соціальною базою жовтневої революції. Саме вона склала переважну кількість солдат п’яти мільйонної армії більшовиків, продзагонів, каральних загонів, відділів НКВС, які втримали Російську імперію від повного розвалу. Саме ця чернь знищила освічену частину населення Російської імперії або витіснила її за кордон, тобто категорії пересічних і талановитих людей. Саме ця чернь стала не тільки фундаментом влади пройдисвітів, а і самою владою. Саме проявами цієї влади стали насилля, диктатура і смерть.

            Вважається, що революція відбулась і у Німеччині в листопаді 1918 року. Я думаю, що це був державний переворот у країні, знесиленій війною. Німецька армія перемагала на всіх фронтах, але в самій Німеччині економічна ситуація була катастрофічною. Середній клас, що становив критично велику частку суспільства, нарешті не витримав колосального тиску економічних проблем. Громадянської війни в Німеччині не було. Здорові сили суспільства швидко справились з лівими екстремістами. Їх лідери Карл Лібкнехт і Роза Люксембург були розстріляні. Проте політичною нестабільністю моментально скористалась купка брудних політиканів марксистського забарвлення. Існуюча центральна влада була повалена. Хоча всі фронти Першої світової війни проходили поза Німеччиною і вона контролювала величезні території Європи включно з Україною, новий німецький уряд капітулював, визнавши свою поразку у війні, а також визнав саме Німеччину головним винуватцем цієї війні. Він також погодився з усіма пунктами кабального для Німеччини Версальського мирного договору. Середній клас Німеччини, який від зміни державного устрою Німеччини очікував радикальних позитивних покращень, був деморалізований економічним безладом, що значно перевищував часи війни і абсолютно невиправданим політичним приниженням батьківщини на міжнародній арені. Виникла ситуація політичної нестабільності, яка тривала аж до приходу до влади націонал-соціалістів (нацистів) у 1933 році.

            Соціалізм Гітлера був протилежним соціалізму Маркса. Його провідною ідеєю був захист економічних, культурних і політичних прав трудових верств населення в рамках ринкової економіки – капіталізму, а не повалення останнього. Націоналізм мав стати провідною ідеєю суспільства і об’єднати всі категорії громадян в ім’я процвітання Німецької нації. Націонал-соціалісти прийшли до влади цілком демократичним шляхом через загальні вибори, на відміну від більшовиків, що захопили владу шляхом збройного перевороту. Диктатура, що надалі виникла в Німеччині – це була диктатура середнього класу і викликана   тими штучними і трагічними для Німеччини умовами, що створили переможці війни – перш за все Франція. У Радянському союзі диктатура офіційно визначалась як диктатура пролетаріату, тобто черні. Диктатура – це завжди жорстокість і насилля, але ці дві диктатури були неспівмірні за рівнем насилля.

            У Польщі закінчення Першої світової війни викликало не революцію, а національний підйом. За лічені місяці консолідація польського суспільства досягло небачених розмірів. Польська армія на кінець 1919 року вже налічувала 600 тисяч жовнірів, а 9 травня 1920 року відбувся спільний парад українських і польських військ на Хрещатику у визволеному від московитів Києві. У чому секрет поляків? У наявності потужного середнього класу – пересічних людей, майже повній відсутності черні і присутності у суспільстві великого прошарку талановитих людей. У кращі часи Речі Посполитої шляхта становила до десяти відсотків її населення. Це був найвищий показник у Європі. Річ Посполита була також єдиною в Європі країною шляхетської демократії, король у ній був виборним. Безумовно, на підконтрольній Російській імперії частині Польщі виникли несприятливі умови саме для цього прошарку населення. Проте навіть у цьому разі напередодні жовтневого перевороту в Російській імперії інтелігенція – це категорії талановитих і високоосвіченої частини пересічних людей в Польщі становила близько 4% населення, що вдвічі перевищувало долю інтелігенції в населенні Російської імперії. При цьому інтелігенція ця була національно свідомою і декілька разів протягом дев’ятнадцятого сторіччя очолювала загально національні повстання проти Російської імперії.

            А що українці? Як у них ситуація щодо черні? Революції в Україні не було. Центральна рада очолила країну у мирний спосіб. Громадянської війни в Україні також не було. Була інтервенція військ з одного боку більшовицької Росії (черні), з другого боку білогвардійських армій (освічених московитів). Був супротив військ незалежної України цим агресорам. Повстання проти Центральної ради носили локальний характер і базувалися на чужому українцям етносі – московитах. Провідна сила України – селянство в основі своїй було байдужим або й ворожим до марксизму. Його провідною ідеєю була приватна власність на землю, як гарант особистої свободи. Тобто, всі ознаки наявності в Україні значного прошарку черні були відсутні. Перша наша національно визвольна війна зазнала поразки не тому, що у нас було забагато черні або замало пересічних людей. Головна причина, на мою думку, у тому, що в Україні було замало національно свідомих талановитих людей. З двох відсотків інтелігенції в Україні скільки було саме української інтелігенції, а з неї національно свідомої? Найталановитіший письменник Російської імперії – Микола Гоголь був українцем за походженням. Чи багато він зробив для національного визволення свого народу? Якби не геній Тараса Григоровича Шевченка, то український народ, можливо, ніколи б і не проснувся від національної сплячки. Український народ у вирішальний момент своєї історії виявився без достатньо дієвого проводу. У висліді широкий народний рух, що прагнув позитивних змін в країні, у тому числі національних, українською мовою тоді спілкувався значно більший відсоток населення, ніж навіть тепер через 31 рік  нашої незалежності, не був належним чином очолений і спрямований. Такі плутані і сумнівні особи, як батько Махно, зібрали під своїм командуванням колосальні, як на той час, військові сили. Цих сил було достатньо для визволення від інтервентів всієї південної і східної України. Але українець Махно був байдужим до української національної ідеї, не раз збройно виступав проти національного українського уряду і здебільше на боці більшовиків, поки вони на віддяку повністю не знищили його армію.

            З тих часів українцям слід запам’ятати ще два уроки: 1. Перший доволі тривалий досвід української державності ми отримали завдяки німцям – часи гетьмана Скоропадського. Без цього восьмимісячного досвіду державного будівництва під захистом німецької зброї всі наші подальші визвольні змагання були б неможливі. 2. У найтяжчі часи визвольних змагань поряд з нами були поляки. Вони, як і німці, зробили дуже багато для нашої державної незалежності.

            Але ж, пізніше, отримавши за Версальським мирним договором Галичину, вони займались полонізацією місцевого населення. Так, але вони спасли це місцеве населення від геноциду 1921, 1933, 1937 років. Вони зберегли цю частину нашого населення у не понівеченому фізичному і моральному стані. Вони зробили можливим яскравий спалах національно-визвольних змагань 1991 року. Без Галичини національна революція 1991 року швидше за все була б неможливою.

            Вивчаючи свій родовід, я проаналізував середню тривалість життя в селах Балтського району на півночі Одеської області. У 1920 році перед приходом московитів вона складала приблизно 40 років. Далі почала падати  і перед російсько-німецькою війною склала  17-20 років. У 1943 році на окупованих румунами території вона знову зросла до 35 років. Ось вам результат влади московитської черні. Вона виявилась гіршою за владу окупантів. За шість років, що включали 1933 рік – найтрагічніший рік всієї української історії, метричні книги були знищені владою і встановити середню тривалість життя у ці роки я не зміг.

            За двадцять років відносно мирного розвитку Радянського союзу, хоча і в умовах концтабору, виросла нова еліта. Виросла вона переважно з тої самої черні, що прийшла до влади у 1917 році. За чистотою крові цієї верстви населення уважно стежила партія і НКВС. Проте наближалась Друга світова війна. На відміну від Першої вона була плановою. З метою подальшої консолідації влади в руках вождя в Радянському союзу відбулась чергова зачистка еліт: військової, управлінської, творчої, технічної. Газон знову підстригли. Частка черні у складі суспільства знову істотно зросла. Колосальні втрати Радянського союзу: Сталін після війни озвучив число у 6 млн. осіб, Хрущов – у 20 млн. осіб, за сучасними російськими джерелами це вже 27 млн. осіб, а за загальними демографічними втратами Радянського союзу – це 40 – 50 млн. осіб, свідчать про те, що ця війна з боку Радянського союзу відбувалась за рахунок черні і під керівництвом черні. Чистка радянського суспільства від людей талановитих і просто від інтелігенції відбувалась і у часи війни. Так звані народні ополчення, що звичайно відправлялись прямо в пекло війни на забій, комплектувались якраз за рахунок інтелігенції. Масова загибель людей у ніби заблокованому німцями Ленінграді я розглядаю як остаточне винищення тієї частини інтелігенції, що сторіччям осідала у центральній частині Ленінграду і становила найосвіченішу частину населення Російської імперії. Безпрецедентно брутальна поведінка радянської армії на територіях окупованих країн Східної Європи свідчить про те, що у 1945 році чернь продовжувала становити критичну масу радянського суспільства.

            Від 1945 року до розпаду Радянського союзу пройшло 46 років. Чи могла суттєво змінитись частка черні у населенні країни? Думаю, що ні, оскільки основою розподілу на різні категорії є генетика людей, для зміни якої потрібно багато поколінь. По різному склались долі України і Російської федерації після розпаду Радянського союзу. Україна весь час мирно розвивалась, зміцнюючи свою незалежність. Російська ж федерація пройшла через військовий заколот. Згадайте розстріл парламенту Єльциним. Правда громадянської війни не було, але у цілком демократичний спосіб зусиллями черні влада в країні перейшла у стан крайньої автократії. Проте влада черні через вождя-диктатора – це завжди війна, - це завжди реалізація головного інстинкту черні – прагнення до насильства. Відсутність потреби у громадянській війни дозволила зекономити сили для війни зовнішньої  Згадайте, на початку двадцятого сторіччя громадянська війна знесилила країну і не дозволила захопити всю Європу під гаслом світової революції. Тоді героїчні поляки, з якими були і українці,  розгромили червоні банди на підступах до Варшави. Тепер ситуація видавалась сприятливішою. Обережно почавши з розвідки боєм у Придністров’ї, Чечні і Грузії і переконавшись у байдужості Заходу до цього, московити насмілились на наступний крок у зовнішній експансії. Вони захопили у України Крим і частину Донбасу. Реакція Заходу знов була доволі млявою. Наприклад канцлерка Німеччини декілька разів висловлювала глибоку стурбованість, але цим і обмежилась. Така позиція Заходу сприймалась у Москві як прояв слабкості і підштовхнула її до вирішального стратегічного кроку – відкритої війни з Україною.  Причому російські війська на окупованих українських територіях у 2022 році ведуть себе приблизно так, як у 1945 році вони вели себе на окупованій території Німеччини. Тобто це знову стало війною московитської черні під керівництвом черні.

            Отже три необхідні умови для російського суспільства виконані: державний переворот, граничний авторитаризм і зовнішня агресія. А як щодо достатньої умови – прихильності до марксизму? Ця умова також виконується. Згадайте стогони російської меншини в Україні з приводу знесення пам’ятників комуністичного минулого. Згадайте і інформаційну істерію в російських засобах масової дезінформації з цього ж приводу. На місці мавзолей Леніна і його забальзамований труп. По всій Російській федерації збережені пам’ятники Леніну і відновлюються пам’ятники Сталіну.  Комуністична партія Росії не тільки не заборонена, а є впливовою парламентською партією.

            Висновок: В російському суспільстві протягом століть зберігається критична маса черні. Тепер, як і завжди, у неї є імператор – Путін. Він користується недосяжною в демократичних країнах підтримкою населення. Рівень цієї підтримки приблизно і визначає частку черні в країні. Головний наш ворог у цій війні - чернь Російської федерації і чернь у нашій власній країні. Остання також підтримує Путіна. Причому рівень підтримки тим вищий, чим більше у такої особи бруду під нігтями. Путін - символ черні. Бажано, щоб саме він очолив поразку Московії у війні. Його передчасний відхід з політичної арени може спасти Московію від руйнування, а це лише наблизить наступну війну. У світі завжди були потужні сили, прихильні до Московії. Імператорів типу Путіна в історії Московії було багато. Швидше за все, багато їх і буде. Смерть чергового імператора нічого не змінює, оскільки залишається чернь, яка неодмінно породить нового імператора і нову війну з нами.

            Віримо в нашу перемогу. Слава збройним силам України! Слава Україні! Смерть її ворогам.

Імператор черні 1

            За Вікіпедією чернь - це простолюд, низи, люди з непривілейованих класів, в поетичній мові - народ, позбавлений високих інтересів. Поділ людей на чернь і нечернь – це лише соціальний поділ людей, чи під ним є і біологічне підґрунтя? За моїми спостереженнями різниця є. З біологічної точки зору чернь – це люди з високим бар’єром збудження будь-яких біологічних систем організму. При харчуванні вони полюбляють дуже солону, гостру і гарячу їжу. В іншому разі вона їм не спакує – не виділяється шлунковий сік. Привернути їх увагу можна лише гучними словами, збитими у короткі речення. Словниковий запас у них гранично низький – 200 – 300 слів. Вони схильні до уживання універсальних багатозначних слів-замінників – лайки. Тут активізація уваги здійснюється через неявну активізацію полової сфери людини і додаткового виділення тестостерону у кров. Вони полюбляють пити і надають перевагу міцним алкогольним напоям. Це також активізує на початковому етапі їх фізичні і інтелектуальні можливості через додаткове виділення у мозок дофаміну. Музику полюбляють гучну і ритмічну з нескінченим повторенням коротких музичних фраз. Вони гранично довірливі і їх можна обманювати в один і той же спосіб багато разів підряд, якщо час між актами обману перевищує їх малу здатність утримувати у пам’яті результати попереднього досвіду. Самі вони також схильні до обману. Логічне мислення у них майже відсутнє. Вони не здатні усвідомити навіть очевидний зв’язок між двома пов’язаними подіями, якщо цей зв’язок їм не розтлумачити. Проблема вибору вводить їх у стан заціпеніння і безпорадності. У всьому вони бажають повної визначеності і не здатні проаналізувати бодай декількох варіантів майбутнього розвитку подій. У них майже відсутня здатність до навчання. Для життя їм вистачає природних інстинктів і декількох простих правил, засвоєних у дитинстві. Вони схильні до агресії, оскільки агресія урівнює шанси у конкурентній боротьбі з іншими категоріями людей. Вони не цінують особисту свободу, але використовують будь-яку нагоду для безмежного насилля за сприятливих зовнішніх умов. Звичайно поведінка черні більш-менш вписується в рамки закону, але лише через страх перед ним. Внутрішніх моральних запобіжників у них немає. Чернь може впливати на долю своїх країн у часи їх стабільності через вибори, оскільки завжди голосує за подібних собі. Нестача здібностей і, головне, працелюбності, не дозволяє черні перейти в якусь іншу категорію людей. Часи нестабільності країни – це свято їх ментальності. Від опосередкованого впливу на події вона переходить до прямої дії через насильство. Національна ідея – це щось абсолютно недосяжне для її розуміння. Об’єднуючим чинником для неї є почуття ментальної і біологічної спорідненості. Чернь інтернаціональна по своїй суті. Пролетарі (люмпени) всіх країн єднайтеся – це її гасло. Чернь не може бути основою для продуктивного розвитку будь-якої нації або держави. Влада черні – це шлях у нікуди через насилля. диктатуру і смерть. Це єдина верства населення, для якої людське життя не є цінністю. Чернь патологічно ненавидить інші категорії людей, особливо людей талановитих. Вона не розуміє ролі законів збереження у живій і неживій природі. Скатертина самобранка або халява – це межа її мрій. Доволі повний портрет типового представника черні змальований у Маніфесті комуністичної партії, якому він і адресований.

            Талановиті люди у всьому протилежні черні. Вони здатні до навчання протягом всього життя. У них багатий словниковий запас, знають декілька мов і легко формулюють найабстрактніші поняття. Вони є головними споживачами класичної музики, образотворчого мистецтва, багато читають і самі пишуть, їм не потрібні штучні засоби для збудження їх уяви і працездатності. Вони завжди оцінюють майбутнє, як можливу його реалізацію в одному з багатьох варіантів. Надзвичайно високо цінують особисту і творчу свободу. Їх поведінка майже не вимагає зовнішнього регулювання через високий рівень самоконтролю.  З цієї категорії людей виходять видатні науковці, письменники, художники, фахівці всіх профілів. Звичайно талановиті люди не агресивні і у часи нестабільності суспільства відходять у тінь. Вони є носіями національної ідеї і її творцями. Ця категорія людей завжди невелика. Її влада можлива лише в оперті на пересічних людей. Саме у цьому разі ймовірний проривний позитивний розвиток суспільства.

            Третя категорія людей – пересічні люди займає проміжне становище між черню і талановитими людьми. Це люди, помірковані у всіх своїх проявах. Вони не здатні ні на великі досягнення, ні на великі злочини. Вони є фактором стабільності і інертності суспільства, не дозволяючи скочуватись йому ні в стан анархії, ні в стан надто динамічного позитивного розвитку. Як правило, вони не мають власного погляду ні на що і на них можна впливати і з боку добра, і з боку зла. Вони здатні до часткового розуміння національної ідеї, особливо, якщо вона збігається з їх матеріальними інтересами. Бояться всіляких ризиків, намагаються утриматись подалі від всього незвичного. Вони надзвичайно працелюбні. Пересічні люди – це соціальна база середнього класу. Влада пересічних людей – це влада здорового глузду, позбавлена шансів на визначні досягнення у будь-якій сфері.

            Можливі і всі проміжні варіанти. Не виключаються і комбінації генів таланту з морем генів черні або навпаки.

            Звідки береться такий поділ суспільства? Це властивість самої природи. Це джерело її  розвитку і прогресу. Кожне народження нової людини, або тварини, або навіть комахи – гра випадку, коли у довільній комбінації об’єднуються гени обох батьків. Після народження живого організму починається його випробування,  порівняння з іншими подібними організмами. Той організм, де комбінація генів сприяє подальшій позитивній еволюції виду, залишає після себе більше потомство. Якби всі живі організми народжувались однаковими, то еволюція живих організмів у будь-якому напрямку зупинилась.  Питання, а чи міг ба при цьому виникнути сам початковий вид? Отже людство безупинно удосконалюється і фізично, і інтелектуально саме тому, що окремі люди народжуються різними і вступають між собою у конкурентну боротьбу.

            А як щодо народів? Окремі люди можуть бути дуже різними, а от окремі народи не можуть суттєво відрізнятись між собою – хіба не так? Велика сукупність беріз, що ростуть поряд, утворюють березовий ліс. Велика сукупність дубів, що ростуть поряд, утворюють дубовий ліс.  Дубовий і березовий ліс з точки зору якості, наприклад, деревини відрізняться між собою так само, як окремий дуб і окрема береза. Але ж наведені вище три категорії людей присутні у кожному народі. Тобто ми завжди маємо справу з мішаним лісом. Відповідь така: різні народи відрізняються часткою цих трьох категорій людей у своєму складі. А чому ця частка для різних народів різна? Тому що різні народи у різний час перейшли від стану первісної дикості до стану цивілізаційного розвитку, тому що від початку своєї історії вони існували в різних кліматичних зонах і економічних умовах, тому що в світі існують сотні порід собак, котів, тощо, яких об’єднує в один вид здатність давати спільне потомство, але суттєві  відмінності між якими цілком очевидні. Люди ж є частиною цього тваринного світу і підкоряються універсальним законам генетики.

            Як виявити частку різних категорій людей у складі даної спільноти? Можна провести комплексне тестування кожного члена спільноти за властивостями, обговореними вище. А можна просто подивитись на події у житті даного народу і зрозуміти, яка саме частина цього народу вийшла тут на передній план. Масштабне насилля, громадянська війна або зовнішня експансія (можливе і поєднання), авторитаризм і прихильність до марксизму – це, на нашу думку, основні ознаки поведінки черні. Перші три умови є необхідними, але не достатніми. Остання умова не є необхідною, але є достатньою.

            Так звана жовтнева революція 1917 року в Російській імперії була бунтом черні, спровокованого і очоленого інтернаціональною зграєю пройдисвітів. Саме у Російській імперії чернь складала критичну частку суспільства і за сприятливих умов, викликаних тривалою Світовою війною, змогла не лише зруйнувати попередній державний устрій, але і надовго прийти до влади. Слабкість державної влади у країні, що програла війну Німеччині і зазнала економічного краху, звільнила чернь від страху перед законом і країна захлинулась у масовому насильстві. Цю схильність черні до насильства більшовики каналізували у напрямку знищення освіченої частини суспільства під виглядом громадянської війни. Це забезпечувало малоосвіченому більшовицькому бидлу монополію на владу. Така задача доволі швидко була виконана. Нездатність черні замислюватись над проблемою вибору породила спочатку авторитаризм, а далі і диктатуру вождя черні. Неповага черні до особистої свободи швидко перетворила країну у концтабір. В результаті зачистки суспільства від його найбільш освіченої частини частка черні у ньому ще більше зросла. У висліді чернь заповнила всі щаблі влади. Ідеологічним прикриттям цього процесу став марксизм, що від початку був розрахованим саме на чернь і на її інстинкти.

            

 

           


100%, 1 голос

0%, 0 голосів
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.

Батуринська трагедія -- злочин московитів.



Знищення Батурина разом із цивільним населенням військами Московії за наказом Петра І, що відбулося у 1708 році, було варварською трагедією не тільки українського, а і міжнародного рівня.
Відомий чернігівський історик Сергій Павленко так окреслював масштаби цієї катастрофи: «жертвами погрому 2 листопада 1708 р. у Батурині стали 5-7 тис. мирних громадян, 6 – 7 тис. військових, разом – 11-14 тис. батуринців, сердюків, козаків». Дослідник, як і його колеги, також докладно вивчили нищення московською Ордою, які були православними християнами, але спалювали батуринські церкви і вбивали жителів, теж православних християн, що там ховалися. Приймаючи християнство, Московія залишилася варварською країною і на той час не належали до Европи.
Власне факт злочину спочатку визнавали й самі його організатори, і нічого злочинного у знищенні мирного люду не бачили -- звичайна практика державної політики "головорізів".
Інше ставлення до цієї катастрофічної події було у європейських дипломатів, які побували у Московському царстві. Англійський посол Чарльз Вітворт інформував із Москви про втрати мирного населення в Батурині: «Зарізано жорстоко шість тисяч чоловік без огляду на вік і стать». Лорд Ч. Уайтворт, виконавши посольську місію, опублікував у Лондоні у 1710 році «Звіт про Росію», у якому прямо вказав, що «місто Батурин негайно було взято і спалено, і понад сім тисяч чоловік було вбито незалежно від віку й статі».
Загартований у походах і війнах шамбелян (придворний чин високого рангу) Карла XII Адлєрфельд, який загинув під Полтавою у 1709 році, занотував у своєму щоденнику: «Перебили і старих і малих, не оглядаючись на стать та вік, залишок жінок поцупили. Взяли сорок гармат. Спалили місто і 30 млинів, що стояли на річці Сейм. Все пограбували. Комендант, родом прусак, був взятий, з ним гірко вчинили».
Як писав Микола Маркевич, український історик (XIX ст.): «Сердюки були частиною вирізані, частиною пов’язані в одну юрбу мотузками. Помстившись за вчорашнє, Меншиков доручив катам стратити їх різноманітними стратами. Військо, скрізь і завжди готове до грабунку, разсіялось по домівках і не розбираючи, всіх підряд, винищували мирних громадян, не пощадили ні жінок, ні дітей. Вчиняли найжорстокіші катування -- живих четвертували, колесували, на палю садили. Вигадували нові методи катування, які приводили просто в жах».
За свідченням шведського історика Фрікселя, Меншиков наказав розп’ясти трупи козаків на плотах і пустити їх по річці Сейм, щоб населення Гетьманщини побачило долю, що спіткала Батурин.
Французькі часописи того часу Батуринську трагедію висвітили під такими заголовками: «Страшна різня», «Руїна України», «Жінки й діти на вістрях шабель». «Газет де франс», «Летре гісторік» та інші газети сповіщали про факт практично однаково: «Всі мешканці Батурина без огляду на вік і стать вирізані. Москалі застосували нелюдські, хижацькі звичаї. Україна купається в крові. Меншиков вживає засоби московського варварства».

Отже, ще для Європи XVIII cт. такі злочини як Батуринська різанина однозначно вважалися військовими злочинами, злочинами проти цивільного населення, злочинами проти людяності, хоч і термінів таких ще не існувало. Вони з’явилися тільки у XX ст. після приголомшуючих звірств комуністів, нацистів та їхніх послідовників.
Комуністи, «гідні» спадкоємці Орди, не зупинялися ні перед чим для утвердження і збереження своєї влади. Це й гарматний розстріл Києва Муравйовим у лютому 1918 року, коли Київ був просто усіяний загиблими і дапі масштабні розстріли "непокірних" українців, і багато інших подібних злочинів.
Вірний ленінець Володимир Затонський у спогадах так описував побачене в лютому 1918 році у Києві: «Ми увійшли у місто: трупи, трупи й кров…Тоді розстрілювали всіх просто на вулицях. Я сам мало не загинув. Серед білого дня мене один із наших патрулів зупинив. Я йому показав посвідку члена Українського Уряду, написану мовою українською, з печаткою Всеукраїнської Центральної Ради робітничих, селянських та червоноармійських депутатів. Та й тут же таки, мабуть, були б і розстріляли, – тоді ж такі злочини просто на вулиці робилися, – на щастя, у кишені був другий мандат – члена Раднаркому РРФСР за підписом Ілліча».

74 роки комуністичного режиму коштували Українському народу біля 20 мільйонів життів. Вони не були випадковими -- винищення українців було системним. Ще у тому ж 1918 році Володимир Ленін повчав такого ж злодія Льва Троцького: «Якщо правильно повідомлено мені, що ви маєте повну можливість артилерією знищити противника. По-моєму, не можна жаліти міста і відкладати довше, бо необхідно нещадне винищення». Його наступник Йосиф Сталін пішов ще далі і застосував голод як зброю.

Сучасна Російська Федерація продовжує сталінські традиції, нічим не гребує у злодійських спробах підкорити Україну, поставити на коліна. Надавши коридор відступу українським добробатам з Іловайська, по-бандитськи розстріляли їх. У свій агресії проти нашої держави знову практикується нищення населених пунктів з мирними жителями. Згадайте ракетно-артилерійські обстріли Щастя, Маріуполя та багатьох інших містечок, сіл Донеччини, знущання, пограбування, вбивство цивільного населення.
І не дивно, що російська Орда також чинить злочини і у Сирії.
Батуринська трагедія нагадує, що російський агресор за останні сторіччя анітрохи не змінився. І тільки сильна армія потужної єдиної і консолідованої держави Україна є гарантом нашої безпеки і майбутнього. А Захід має нарешті зрозуміти, що міжнародними зусиллями агресора необхідно рішуче зупинити.

Культура російського відпочинку

Культура матрьошок і валінків, пхралетарії соітеняйтесь ! 

Зняти штани на сцені й заснути там же п'яним це розповсюджена народна гуская гра.

Багатьом особям навіть не потрібно вживати допінг для хорошого володіння гускою культугою.


10%, 2 голоси

90%, 18 голосів
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.