В душе так пусто и темно И дождь в раскрытое окно, Я так устала быть одна Я вновь приду в твой тихий дом, И мы останемся вдвоем, Я знаю, я тебе нужна Я твой ангел, ангел земной, Позови, и я с тобой Я твой ангел, ангел земной, Позови, и я с тобой В ту ночь, что так нежна была Ты подарил мне два крыла, И всюду я, день ото дня, Ищу в толпе любимый взгляд И нет уже пути назад, Ни для тебя, ни для меня Я твой ангел, ангел земной, Позови, и я с тобой Я твой ангел, ангел земной,...

Читати далі...

Разбитое отображение несло нам счастье, но, увы, мимо нот, Как небо без сомнения показало всё наоборот, Летела вверх, глаза закрыла, волна несёт тебя и в никуда, Там твоё воображение обещает быть рядом всегда. Обещает быть рядом... Открытые ночи, закат без рассвета, Как много ты хочешь: лететь вместе с ветром, И плохо на воле, и трудно закрытой, Ты помнишь как больно, но ты не разбита. Между мной и огнём чувства света с дождём Обжигает меня, я не помню кто я, Можно сбиться с пути,...

Читати далі...

Мій народ Мій народ – старий сивий дід,Що живе на цій землі кілька тисяч літ.Сидить собі на призьбі, у вуса посміхається,Час від часу із малечею пограється.Люльку натопче, казку розкаже,Одне слово мовить – наче вузлом зав’яже.Пишається жовтою нивою, милується синім небом,І всіх пригощає солодким медом.Мій народ – бабуся старенька,Одним – ніжна бабця, іншим – ласкава ненька.Пахне пирогами та любистоком,За великою родиною доглядає дбайливим оком.Мій народ – дядько працьовитий,Добре роботу робить ...

Читати далі...

Твій погляд ласкавий, хвилюючий стан,Тепло твоїх руук і гнів-ураганГлибоко запали у серце мені,І часто приходять до мене ві сні.Я знаю, не можна утримати час,А час той працює зовсім не на нас.Минають хвилини, години і дні -Ти зараз не поруч, ти десь вдалині.Та довга розлука не згасить любов,До тебе у думці звертаюся знов.Єдиним бажанням палає душа,І серце назустріч тобі поспіша.Наступить хвилина, - зустрінемось ми,Хоч осінню сірой, хоч серед зими.І в серці одразу наступить веснаІ знов запала в...

Читати далі...

Весною проходит ненастье.Любовь приходит весной,А вместе с нею и счастьеК нам постучалось с тобой.И ветер весенний веял,И напевали ручьи,Когда мы, когда мы, от счастья немея,Судьбы связали свои.Мы вместе с тобой встречаемКаждую нашу весну.И не ошиблись мы, знаем,Связав две судьбы в одну.И снова весенний ветер,И снова ручьи вразнос.Я больше, я больше всего на светеЛюблю запах шёлковых кос.И впереди будут вёсны.Их тоже встретим с тобой,Даже тогда, когда осеньПокроет наши виски сединой.И будет...

Читати далі...

Музика: Анатолій ПашкевичСлова: Микола НегодаВиконання: Держ. Черкаський український народний хор під керівництвом Анатолія Пашкевича. Солістка Ольга ПавловськаСтепом, степом йшли у бiй солдати.Степом, степом даль заволокло.Мати, мати стала коло хати,А кругом в диму село...Степом, степом розгулись гармати,Степом, степом — клекiт нароста...Степом, степом падають солдати,А кругом шумлять жита.Степом, степом поросли берiзки,Степом, степом сонце розлилось...Степом, степом — встали обелiски,А кругом ...

Читати далі...

Мария Бурмака - Сонцем, Небом, Дощем: Я - де тихо і дощ, серед вулиць і площ, Серед неба і зір, серед рік, серед гір ... Я - де втомлений шлях, де вертається птах Із чужих берегів на дороги свої ... Приспів: Сонцем, небом, дощем, Снігом, вітром, благаю ще - Тільки, тільки мене Не залишай ... Я - де трунок п'янкий, де слова від руки, Ті далекі слова, обертом голова Від неписаних слів, від ночей тих і днів, Що...

Читати далі...

Марічка Бурмака Коли по місту розтікається синь, І, ніби в каві, розчиняється сон, Коли чекати не лишилося сил, Ледве чутно скажу. Коли у сутінках зникають сліди, І ти не знаєш, що сказати – мовчиш, Коли один ти у квадраті зі стін, Я подумаю лиш: Приспів: Не забувається любов, не забувається, Необережно знов і знов серця торкається. Не забувається любов, не забувається, І непомітно знов і знов все повертається. Коли закреслені старі номери, І божевілля ти не звеш на ім’я, Про те, що...

Читати далі...

милий, милий, де мій дім?я так втомилась, але справа не в тім…ніч марнує тіло,ламає крила,лишає душу в самоті…я ловила подих твій,я йшла за ним, допоки мала силити казав: не смій,та я цього не вміла,я зголодніла за тобою, милий мій.милий, милий, вкрий мене –земля колись так само проковтне.скільки невідомоя йду додомуі віддаляюсь з кожним днем.на моїх долонях єштрих-код, де навхрест лінії життя і втоми,розтаєна ньому ніжність твОя,мій милий, я так зголодніла за тобою…милий, милий «так» – це «ні»,...

Читати далі...

Знову на місто ніч впаде,Знову до тебе сон не йде,Привід є не змикати вій –Ти знаєш, що зазвичай я твій.Ти надто далека, ти вкрай близька,Ти мила, жорстока, ти будь-яка.І вранці ми все почнем з нуля,Бо лише одна на двох земля.Люба, ми нікчеми, ми нічого ще не встигли, люба,Єдине ми вмієм робити - заклопотаний вигляд, люба.Вдаємо, ніби... о! – зосереджено займаємось розмноженням,Насправді то просте демографічне шахрайство (вибач Боже нам).Люба, розмножуватись з тобою повільно, люба –Це...

Читати далі...