4.1/ Тривала гіпертермія, ломота, слабкість, головний біль і біль у горлі
4.2/ Гостра вірусна пневмонія, зниження сатурації крові, часто запускається цитокінний (імунний) шторм
4.3/ На тлі хвороби часто приєднується вторинна бактеріальна інфекція на будь-якому рівні дихальної системи та загострюються супутні хвороби
4.4/ Фактором ризику можуть стати супутні хвороби (дихальні /астма, хронічне обструктивне захворювання, саркоїдоз/; серцево-судинної системи /гіпертонія, атеросклероз, тромбофлебіт/; ендокринної системи /цукровий діабет, тиреоїдит/)

2.1/ Вірус грипу A/H1N1 був виведений у таємних німецьких лабораторіях і поширений німецькими підводними човнами по узбережжях США, Франції та інших країн ворожої щодо німців коаліції під час 1 св. війни;
2.2/ Вірус covid_19 на ім'я SARS CoV 2, був виведений у китайських таємних лабораторіях для бойового застосування та підвищення мобільності перенесення СНІДу безконтактним повітряним шляхом (додатково до статевого та парентерального способів)

3.1/  Щойно після бойового застосування грип косив переважно пацієнтів молодого та середнього активного віку і майже не чіпав старих
3.2/  Щойно після бойового застосування covid_19 косить переважно пацієнтів літнього та древнього віку або обтяжених супутніми хворобами, майже не чіпаючи дітей

4.1/ Від першого повідомлення в іспанських газетах про невідому досі епідемію у 1918 р. і до грудня 1920 року, коли стали відзначатися ознаки стухання епідемії, іспанкою перехворіло 500 млн людей (бл. 25 % населення планети), а померло за різними оцінками від 17 до 100 млн осіб (0,8 - 5 % від населення глобусу або 3,4 - 20 % від числа захворілих).
4.2/ Від перших повідомлень www://джерел  про невідому досі епідемію на межі літа і осені 2019 р. і до цього дня на covid_19 перехворіло 244444105 осіб (3,1 % від населення планети), а померло 4964101 особа (0,063 % всього людства або 2,2 % від числа захворілих)

5.1/  Спроб розробки вакцин від іспанського грипу та кампанії добровільного профілактичного вакцинування для убезпечення від цієї страшної недуги зафіксовано не було. Наразі ж навіть в Україні вибір брендів та виробників вакцин проти грипу цілком задовольняє найвибагливішого споживача абсолютно на всі штами грипу, циркулювання яких прогнозується цієї зими. Характер вакцинації добровільний.
5.2/  Менш ніж за рік розроблено з десяток чи більше вакцин проти covid_19 ще більше пів сотні - вакцин-кандидатів у стадії розробки та випробування. Вакцинація проти covid_19, що розпочалася у грудні 2020 р. як добровільна, наразі набула характеру, коли організовано (і планується ввести ще) низку обмежень невакцинованого індивіда до життєвих засобів. При цьому скрізь наголошується, що вакцинація все ж... добровільна

Лиш в одній країні світу   починаючи з цього дня, все листя жовтіє, маючи на те повне право.

В університеті на практичних заняттях з юридичної практики професор питає студента:

... і цьому останньому трудовому будню можна тимчасово лишити на зберігання невимовні складнощі всіх професій, що п'ять днів поспіль муляли клепку носіїв тих професій, зіскочити з цього бісового конвеєра та й трохи побути лаконічнішим, але повнішим.

              Типовим є уявлення, що десятки тисяч років тому люди ще не вміли будувати собі оселі, тому часто жили в печерах. Однак це лише частково правдиво, оскільки вже в період середнього палеоліту, який тривав приблизно від 300 до 30 тисяч років тому, древні люди стали будувати собі житло. Свідчення цьому археологи знаходили в різних місцях Європи, зокрема на неандертальських стоянках у східній її частині. Однак більшого поширення практика набула в період верхнього палеоліту, що тривав приблизно 35-11 тисяч років тому. Рештки жител із кісток мамонтів та деревини, усередині яких розташовувалося багаття, знаходили й на території України. Вік більшості східноєвропейських будівель з верхнього палеоліту датується орієнтовно 12-17 тисячами років, але зараз науковець Вадим Степанчук (Vadim N.Stepanchuk) з Інституту археології Національної академії наук України описав залишки оселі, які наразі є найстарішими у степовій зоні Східної Європи.

               Знахідку розкопали на глибині майже тринадцяти метрів на стоянці Міра, що розташована приблизно за 15 кілометрів від Запоріжжя. На те, що колись це було житло, вказує низка знайдених артефактів, як-от ями, попіл, рештки багать, кістки та прикраси із бурштину. Радіовуглецевий аналіз показав, що археологічний шар, де знайшли рештки житла, має вік приблизно 31-28 тисяч років. Це могла бути тимчасова осінньо-зимова оселя мисливців на гаремний табун коней Equus latipes.

                Як показали попередні дослідження, тоді група людей прийшла до сучасного місця розкопок восени й пробула там до весни. Будівництво будинку, схоже, почалося із ритуального закопування в невелику яму кінських кісток. Це місце відтак позначили рогами гігантського оленя (Megaloceros giganteus).

               За результатами дослідження, будівля мала округлу форму з діаметром приблизно чотири метри, а загальною площею — 14,5 кв. метрів. На вигляд вказують ями навколо споруди, що залишилися після жердин та невеликих стовпів. Водночас центральна частина житла, скоріше за все, опиралася на масивніші стовпи з діаметром більшим за 8 см. Автори припускають, що матеріалом для будівництва могла бути деревина сосни, оскільки в межах цього шару її рештки є доволі поширеними, а її довгі гладкі стовбури забезпечують легкість фіксації в різних позиціях. Загалом, оселя могла бути схожою на ярангу — сучасне переносне житло народів Північно-Східного Сибіру.

Ймовірна реконструкція древнього житла. Vadim N. Stepanchuk / L’Anthropology, 2021

Будівля поділялася на дві зони: передню та задню. Передня із входом, що найімовірніше, був орієнтований на схід, була місцем, де відбувалася найбільш інтенсивна й різноманітна активність жителів. Тут було знайдено 19 500 крем'яних лусок та відщепів, що складає 35 відсотків від загального числа знайденого в археологічному шарі локації кременю. Також в межах саме цієї зони археологи знайшли майже всі прикраси із перфорованих зубів лисиць та фрагменти кісток з гравіюванням, понад 70 відсотків зубів хижих тварин та фрагмент людського зуба й прикрасу з бурштину.

Водночас задня, спрямована на захід зона відрізнилася бідністю на артефакти. Автор припускає, що ця частина оселі використовувалася як спальня. А ще він не виключає, що між двома «кімнатами» могла розташовуватися свого роду перегородка, яка відмежовувала спальну зону від робочої.

Цікаво, що науковці не знайшли ознак типового використання вогню в центральній частині будівлі. Її обігрів радше відбувався за допомогою вугілля, що його заносили із вогнища зовні житла. Однак в будівлі виявили кілька димових багать, які могли призначатися для відлякування кровосисних комах.