Говорити українською зможе не кожен




Документальний фільм «Соловей співає. Доки голос має» є новаторським та монументальним дослідженням проблеми мовного питання в Україні.
Автори аналізують мовну ситуацію не в звичайній, поширеній формі протистояння  політичних сил, а досліджують значно глибші причини та наслідки нинішньої конфронтації довкола української мови. Автори фільму намагаються знайти відповідь на запитання: «Чому спілкуватися в Україні 21 століття українською мовою для багатьох громадян є нонсенсом, чому ці громадяни відчувають відторгення та спротив?». Щоб відповісти на це запитання, творці докуменального фільму занурюються вглиб історії та досліджують, об’єктивно руйнують міфи, які століттями насаджувалися як єдина істина щодо меж, сфер, носіїв української.
Як часто вам доводиться чути поширене «Какая разница, на каком языке», «Мова не має значення», «Українською спілкувались лише в селах», «Української ніколи не було в Києві»? Чи замислюється кожен з тих, хто ретранслює ці ідеї, що насправді вони були майстерно інтегровані в суспільну думку пропагаднами Російської імперії, Радянського Союзу, Російської Фередації? І головне - чи задумуються їх ретранслятори, навіщо? Якщо мова і насправді не має значення, тоді чому протягом багатьох століть кожен із загарбників українських земель намагався, в першу чергу, ліквідувати українськ мову, вдаючись до витончених методів лінгвоциду? 
Автори фільму вперше в історії української документальної журналістики аналізують українське мовне питання через призму досвідів інших країн, зокрема Білорусі та Ізраїлю. Історія цих держав доводить думку про те, що мова була і особливо гостро сьогодні є одним із головних факторів національної безпеки та цілісності багатьох країн, а також важливим фактором у стані гібридної війни, в яку втягнуто Україну. 
Новаторською особливістю фільму, присвяченому мовному питанню, є його добра, неагресивна тональність. Адже завдання, яке ставила перед собою творча група, не  загострювати конфліктну ситуацію, а привернути увагу до потреби поширення правдивої історії та перевіреної інформації.
Творча група у складі Лесі Воронюк, Сергія Кримського, покійного Олексія Долі, Сергія Мартинова, Анастасії Федченко, Демида Єлізарова, Валентина Грінберга,  Олександра Ткачука, Романа Гоменюка, Дениса Костандова, Дениса Олейніка та інших працювала над фільмом з 2017 року. 
Фільм знімався в Україні, Білорусі, Ізраїлі, США, Великобританії. за підтримки благодійного фонду «Кращим бути», генерального директора ТОВ «Рома» Романа Клічука, Чернівецької міської ради, виконуючого обов'язки голови Чернівецької ОДА Михайла Павлюка, Управління молоді та спорту Чернівецької ОДА, громадської спілки «Музичний Батальйон», благодійного фонду «Коло», Організації українських жінок у Великобританії, Навчального центру «Десна», Інституту української мови НАН України, Посольства України в Державі Ізраїль. 

Економіка Зе: особливості держбюджету 2020

Економіка Зе: особливості держбюджету 2020 в цифрах та прогнози експертів
Верховна Рада планує розглянути та ухвалити в другому читанні проект закону про державний бюджет України на 2020 рік вже завтра, 14 листопада.
Економіка Зе: особливості держбюджету 2020 в цифрах та прогнози експертів

Кошторис країни на майбутній рік передбачає збільшення фінансування оборонної сфери, незначне підвищення пенсій після індексації соціальних виплат і скорочення витрат на діяльність органів влади. Більша ж частина ресурсів буде направлена на погашення зовнішніх і внутрішніх боргових зобов’язань, інформують Економічні Новини.

Основні показники проекту державного бюджету на 2020 рік: Доходи державного бюджету на 2020 рік (з трансфертами) передбачені у сумі 1 079,5 млрд грн, у тому числі загального фонду –962,7 млрд грн., видатки – у сумі 1170,0 млрд грн. Видатки на національну безпеку і оборону становлять 245,8 млрд гривень, що на 33,8 млрд більше, ніж у 2019 році.У Кабміні заявили, що бюджет розрахували на макроекономічному прогнозі, який склали весною 2019 року.

Коментуючи нововведення бюджету-2020 міністр фінансів Оксана Маркарова  заявила: «Ми бачимо, що люди в Україні гідні жити краще. Ми бачимо, що пенсії, зарплати, незважаючи на те, що вони збільшуються, вони – недостатні. У той же час, якщо ми порівняємо Україну за кількістю багатих людей, за кількістю активів в їх руках, ми побачимо, що ми попереду дуже багатьох рейтингів».

За словами чиновниці, так відбувається тому, що дуже багато років не проводилися реформи, дуже багато років економіка монополізувала і дуже багато років багатства України, яких в країні набагато більше, ніж у багатьох сусідніх країнах, не переходили в руки людей. «Як це зробити і що ми пропонуємо в цьому році в бюджеті, який ми вже передали парламенту до другого читання. Цей бюджет побудований на кращому прогнозі, на прогнозі зростання. Всі міжнародні експерти бачать і вірять в те, що економіка України буде зростати, інфляція буде менше, а реальні доходи людей будуть більше. На цьому прогнозі ми побудували наш бюджет і цей бюджет говорить про те, що ми вперше не будемо збільшувати податки для бізнесу. Це дуже важливо, тому що саме економічне зростання, розвиток бізнесу, розвиток підприємництва – обов’язкова умова подолання бідності», – заявила Маркарова.

Читайте: Законопроєкт №1210 занадто "сирий", сенсу ставити його на голосування немає – Южаніна

Нагадаємо, раніше прем’єр-міністр Олексій Гончарук просив «не дивуватися, що цей бюджет не враховує переважну більшість ідей, з якими виходила команда президента на вибори», і висловив надію, що до другого читання проект бюджету буде «підготовленим». У ньому знайдуть відображення ідеї нової владної команди, які встигнуть набрати чинності закону, а також нові макроекономічні показники, переглянуті новим Кабміном. Однак реалії виявилися не такими райдужними.

Загальні цифри 

Не змінився в порівнянні з початковим проектом бюджету, розмір мінімальної зарплати. з 1 січня вона становитиме 4723 грн. Не знайшли також відображення очікування Кабміну про зростання ВВП на 7% в рік, про що раніше заявив глава уряду. Принаймні в найближчі три роки зростання ВВП за консервативним сценарієм очікується на рівні 3,7, 3,8 і 4,1%, за оптимістичним сценарієм – на 4,8, 5,5 і 6,5% відповідно. Тобто, очікування щодо ВВП зросли в порівнянні з попереднім прогнозом (2020 очікувалося зростання 3,3%), проте не настільки, щоб істотно збільшувати дохідну і видаткову частину бюджету. Доходи складуть 1,094 трлн грн, витрати – 1,181 трлн грн. Дефіцит бюджету складе близько 2,09% від ВВП. Інфляція – 6,3% на рік.

Читайте: В Україні створять Фонд національного добробуту

На виплати за державними боргами в 2020 році піде 423,6 млрд. грн, з яких 141,5 млрд. грн – відсотки по державних запозиченнях. Сам державний борг у 2020 році складе близько 45,3% ВВП. Це найбільша стаття витрат у держбюджеті. При цьому в уряді не планують «затикати діри» за рахунок великої кількості нових запозичень. Співпрацю з МВФ планується продовжувати, однак при цьому уряд заявляє, що взяв курс на скорочення розміру держборгу.

Змінив уряд і прогноз щодо курсу долара: відповідно до оновленого макроекономічного прогнозу, долар в 2020 році повинен коштувати близько 27 гривень (до першого читання – 28,2 гривні за долар).

Є і хороша новина: підвищувати оподаткування в наступному році не планують.

Освіта 

У доопрацьованому бюджеті уряд пропонує збільшити витрати на освіту, ввівши ряд нових програм, яких раніше в документі не було. Наприклад, планує виділити 3,5 млрд. грн. на програму «Здібна школа для кращих результатів», яка передбачає доукомплектування шкіл необхідним обладнанням.

Також уряд вперше виділить 3,8 млрд грн. на соціальний захист педагогів: молодим учителям у 2020 році планують виплатити одноразову допомогу в розмірі 21 тис. грн. На професійно-технічні училища витрати збільшили на 159 млн. грн. Ще 500 млн. грн уряд передбачив на впровадження в Україні програм обміну для молоді. Ці програми в 2020 році повинні охопити близько 100 тис. українців.

У наступному році планується в більшості шкіл країни провести інтернет. А ось малокомплектні школи можуть бути розформовані. Як пояснив прем’єр, в таких школах не влаштовує насамперед якість освіти, адже в них далеко не з кожного предмета є кваліфіковані вчителі.

Соціальне забезпечення 

До другого читання уряд збільшив витрати на деякі соціальні програми: допомога сім’ям з дітьми – на 2,2 млрд. грн; будівництво житла для дитячих будинків сімейного типу – на 364,1 млн. грн; допомога одиноким пенсіонерам старше 80 років – 860 млн. грн. Такі люди отримають від держави по 670 грн до пенсії.

Медицина

До другого читання також переглянули витрати на охорону здоров’я. На цю галузь планується виділити 113, 3 млрд. грн (в першому проекті закладалося 108 млрд). У наступному році уряд збирається зосередитись на побудові ефективної системи екстреної медичної допомоги (1,9млрд. грн). Знайшлися гроші і на закупівлю 470 автомобілів швидкої допомоги та відкриття 25 нових відділень швидкої допомоги, оснащених за сучасними стандартами. Більш ніж втричі обіцяють розширити програму «Доступні ліки» (3,2 млрд. грн, тоді як 2019 закладався 1 млрд), закласти велику суму на покупку ліків (9,7 млрд. замість 6,4 млрд 2019 -го) і на лікування українців за кордоном (1,09 млрд. грн замість 689 млн. грн 2019 -го).

Регіональний розвиток 

У той же час Кабмін повернув до бюджету на 2020 рік субвенції на соціально-економічний розвиток територій. У законопроекті про держбюджет, який Рада прийняла в першому читанні, субвенції не передбачалися, проте до другого читання уряд передбачив для цього 2 млрд. грн. «Субвенції соціально-економічного розвитку – не дуже ефективний інструмент, але парламент – наші партнери», – пояснив Гончарук. Кошти на це візьмуть, зменшивши Фонд регіонального розвитку. Відзначимо, що дану статтю витрат часто критикують за те, що депутати-мажоритарники використовують субвенції для політичної реклами і агітації. На Фонд регіонального розвитку в 2020 році планують витратити 7,5 млрд. грн.

Інфраструктура 

На інфраструктуру уряд в 2020 році планує витратити 73,7 млрд. грн. При цьому витрати на утримання місцевих доріг і вулиць збільшать на 1,5 млн. грн, а на реконструкцію мостів – на 500 млн. грн.

На аеропорт Дніпра в бюджеті на 2020 рік передбачили 1 млрд. грн. Витрати на цей аеропорт пообіцяв забезпечити президент України Володимир Зеленський під час прессмарафону 10 жовтня. Ще 70 млн. грн уряд передбачив на реконструкцію аеропорту Ізмаїла.

Оборона і безпека 

Бюджет Міністерства оборони 2020 складе рекордні 245, 8 млрд. грн – 5,45% от прогнозованого ВВП. У тому числі 146 млрд грн (3% ВВП) – саме на оборону. Це найбільший військовий бюджет за всі роки незалежності, тому, очевидно, між першим і другим читаннями його показники не змінилися. Зокрема, на закупівлю і модернізацію озброєння планують витратити 35,4 мільярда гривень.

У бюджеті МВС (93 млрд грн) закладені кошти на збільшення зарплат силовикам. Зокрема, співробітникам Нацполіціі і Нацгвардії – на 10%, рятувальникам (ДСНС) – на 14%, прикордонникам – на 15%. Бюджет розвитку піде на створення нової служби дільничних інспекторів у сільській місцевості. Так, 2020 повинні з’явитися 3200 офіцерів громади. «Це буде новий дільничний офіцер, який матиме власне приміщення, власну комп’ютерну техніку, автомобіль, який дозволить йому якісно захищати інтереси громадян і підтримувати безпеку», – прокоментував заступник голови МВС Антон Геращенко. Крім того, в наступному році МВС планує, за словами Геращенко, «величезний прорив» в системі фото- і відеофіксації порушень правил дорожнього руху. За рахунок цього передбачається істотно знизити рівень смертності на дорогах, що останнім часом набуває загрозливих масштабів.

Агросектор 

Раніше держава планувала допомагати аграріям одним способом: направити 4,4млрд. грн на здешевлення кредитів при придбанні землі після відкриття ринку. Тепер є дві програми: 4 млрд грн – на підтримку галузі, 240 млн грн – на статутний капітал Фонду часткового гарантування кредитів, в тому числі на придбання землі. За інформацією ЗМІ, є дві причини для таких змін. По-перше, запуск ринку землі планується з жовтня 2020 року і його учасники можуть не встигнути вибрати все кошти, заплановані на земельні кредитування. По-друге, якщо з запуском ринку щось піде не так, у Мінфіну буде можливість направити цей ресурс на дотації або інші види допомоги сектору.

Думки експертів

Економіка Зе: особливості держбюджету 2020 в цифрах та прогнози експертівЗа словами фінансового аналітика Олексія Куща, презентація бюджета 2020 до другого читання повинна була дати концептуальну відповідь на просте запитання: чим економіка Зе буде відрізнятися від тієї ж «яценомікі»  минулих років. «Простими словами, виборці повинні були отримати бізнес-план нового уряду і хоча б в загальних рисах усвідомити,«навіщо» було проводити так звану електоральну революцію, відправляти на «смітник історії» старі політичні еліти і віддавати всю повноту влади монокоаліціі-шапіто» , – сказав «ЕН» експерт. За його словами, бюджет – це бізнес-план влади як зробити всіх нас багатшими, хоча на практиці виходить навпаки.

«У новому кошторисі ми не побачили ні ефективної податкової політики у вигляді широкого фіскального маневру, ні інструментів національної промислової політики. Ні нових точок зростання економіки, ні зручних «вікон» входу для інвесторів. І найголовніше – немає повноцінного бюджетного модуля з інвестування коштів в соціальний капітал», – сказав« ЕН »Кущ.

За його словами, тільки на обслуговування боргу заплановано витратити 141,5 млрд грн. «Тобто питання забезпечення доходів фінансових спекулянтів, яким Мінфін виплачує до 20% річних, для нинішнього уряду важливіше здоров’я нації і на шальках терезів базових пріоритетів важить стільки ж, як і вся система освіти», – зазначає аналітик. Крім того, продовжив він, ніяких нових точок нарощування дохідної частини немає взагалі. Мабуть, єдине джерело доходу, «придумане» новим урядом, – це легалізація грального бізнесу, яке принесе в бюджет-2020 …. аж 3 млрд грн. додаткових податкових надходжень, чого «не вистачить навіть на зростання заробітних плат «нової шляхти»».

«Субсидіарна політика буде жорсткішою, ні про яке зниження базових тарифів на газ, опалення, гарячу воду не йдеться. І це на тлі 12-річних мінімумів ціни на природний газ на європейському ринку, коли розмір тарифів можна було б знизити в рази. Швидше за все, прийдешній рік стане роком підвищення тарифів на електроенергію для населення, феросплавам потрібна дешева електрика і там не хочуть ділитися. Умовний режим ПСО для «Енергоатому», коли за рахунок атомної енергетики дотується сектор побутових споживачів, буде «переформатований» в контексті цілей дисконтування тарифів для великих промислових покупців енергоресурсів. Швидше за все, з системи субсидування буде «викинуто» понад 500 тис. домогосподарств », – прогнозує він.

«Особлива печаль з параметрами приватизації. Загальна сума надходжень запланована на рівні 12 млрд грн, причому велика і мала принесе приблизно порівну – по 6 млрд грн. Тут явно занижені параметри першої і завищені другої, адже мала приватизація першої хвилі принесла 2 млрд грн і це були «найсмачніші» об’єкти, в основному нерухомість. Навіть інфраструктурно ми поки не готові продавати в три рази більше. Що стосується великої приватизації, то 6 млрд грн – це ціна продажу одного об’єкта, наприклад «Центренерго» або ОПЗ, якщо продавати за справедливою ціною. Адже планували «скинути» все, від вокзалів до Головпоштамту. Ну і головна загадка, як 12 млрд грн зможуть стати драйверами економічного зростання. Адже прем’єр Гончарук заявив саме про це », – резюмував він.

Економіка Зе: особливості держбюджету 2020 в цифрах та прогнози експертівЗа словами виконавчого директора Міжнародного Фонду Блейзера, радника президента Олега Устенко , якби в проекті бюджету була занадто висока дохідна частина (в порівнянні з попереднім роком), то це сигналізував би про те, що укладачі документа перебувають в ілюзії, а значить, під загрозу б потрапила і видаткова частина. «Фактично держава взяла б на себе зобов’язання, які з високою часткою ймовірності просто не могла б виконати», – вважає він. За його словами, занадто високі доходи означали б, що припущення щодо економічного зростання явно завищені, присутнє занадто «позитивне мислення» про швидкість і результати реформ щодо детінізації бізнесу, зупинки контрабанди, що абсолютно не відповідає дійсності.

«Занадто високий рівень дефіциту державного бюджету означав би, що прийдеться знову активно позичати. Але ж і без того, ми занадто багато змушені платити за обслуговування вже наявних державних боргів. Треба намагатися виходити «на життя по кишені» як би складно це не було. Якби ми побачили дуже значний «ривок» в соціальному забезпеченні, який гарний тільки на слух. На практиці він повинен бути підкріплений відповідними джерелами доходів. Якщо відкинути фантазії,  що «бродять» в головах багатьох політиків, то без грошей «світ неможливо змінити».

Реалії – не такі «рожеві» як хотілося б усім», – зазначив Устенко. У той же час експерт закликає не відкидати «оптимізм мислення», адже країні необхідно досягти стійких темпів щорічного економічного зростання на рівні 5% +. «В іншому випадку, побороти бідність не можливо. А почати цей процес цілком реально вже в 2020. Навіть незважаючи на війну, навіть незважаючи на геоекономічні ризики, навіть незважаючи на колосальний опір і дії « обмеженого кола зацікавлених осіб і груп». Механізм «переходу» до нової оптимістичної версії бюджетних витрат варто підготувати вже зараз», – резюмував він.

(Visited 54 times, 1 visits today)

Процес пішов, а куди зайде - покаже час

Суд заарештував все майно Дубневича, - ЗМІ
18 листопада 2019, 12:50 • Наталья Шевченко
Антикорупційний суд на закритому засіданні ухвалив рішення про арешт майна Дубневича

ВАСУ заарештував все майно народного депутата Ярослава Дубневича. Про це розповіло поінформоване джерело.

Воно зазначило, що засідання антикорупційного суду, на якому було заарештовано майно Дубневича, було закритому режимі. "Це означає, що рішення суду є засекреченим", - сказало джерело.

7 листопада Апеляційна палата ВАКС скасувала рішення суду першої інстанції та ухвалила нове, яким до нардепа застосовано запобіжний захід у вигляді утримання під вартою строком на 2 місяці з альтернативою 90 млн грн застави.

Народний депутат був взятий під варту прямо в залі суду.

Як повідомляв сайт "Коментарі", 31 жовтня Верховна Рада зняла недоторканність з Ярослава Дубневича, а також дала дозвіл на його затримання і арешт.

Нагадаємо, Ярослав Дубневич у Верховній Раді 8-го скликання очолював парламентський Комітет з питань транспорту.

На думку слідства, Дубневич використовував свою посаду голови парламентського комітету з транспорту для впливу на топ-менеджерів "Укрзалізниці". Зібрані матеріали вказують на узгоджене завищення цін на стрілочну продукцію для залізниць. В результаті, збиток державі склав понад 93 млн грн.

29 жовтня пройшов обшук в будинку колишнього нардепа Богдана Дубневича - рідного брата Ярослава Дубневича.

НАБУ і СБУ розслідують кілька кримінальних проваджень, фігурантами яких є компанії братів Дубневичів і співробітники "Укрзалізниці". Згідно з попередньою оцінкою слідчих, з 2013 року особи, причетні до злочинів (ухилення від сплати податків, недостовірне декларування та ін.), легалізували понад 2 млрд грн.

Танці на льоду: перемога української пари!

Українці Назарова й Нікітін виграли міжнародний турнір зі спортивних танців на льоду в Чехії
Український дует Олександра Назарова/Максим Нікітін став переможцем міжнародного турніру зі спортивних танців на льоду Pavel Roman Memorial, який завершився в чеському місті Оломоуц.

Ритмічний танець наші фігуристи виграли з мінімальною перевагою – трохи більше, ніж півбала – над польськими спортсменами Юстиною Плутовською та Джеремі Флеміном. Але у довільному вони не залишили своїм суперникам жодного шансу, відкатавши програму емоційно, на хорошій швидкості та продемонструвавши високу якість виконання елементів.

За свій довільний прокат Олександра та Максим отримали 108.53 балів, а за підсумками двох танців – 175.76 балів. Плутовська/Флемін залишилися на другому місці – 164.05. Третя позиція у представників Німеччини Аманди Петерсон/Максміліана Пфістерера – 148.04. Нагадаємо, у нинішньому сезоні Олександра Назарова та Максим Нікітін стали бронзовими призерами двох етапів серії Челленджер – Lombardia Trophy в Італії та Ice Star в Білорусі.

Учні харківського тренера Галини Чурілової виграли також міжнародний турнір Mezzaluna Cup в Італії.

Правда перемагає зло - РФ

Перемога над підлістю: шашкіст, якого Росія дискваліфікувала за вишиванку, став чемпіоном світу

На чемпіонаті світу зі шашок-64, що відбувся у Туреччині, блискучі перемоги здобули українці Олена Коротка та Юрій Анікєєв. Та щоб усвідомити справжню цінність цих звитяг, треба зазирнути в історію.

Півтора року тому Міжнародна федерація шашок, яку цілковито контролює Росія, дискваліфікувала лідера збірної України Юрія Анікєєва – за те, що на матчі виходив у вишиванці, пише газета Експрес. Безглуздішу причину годі було знайти, але українця, який реально конкурував із російськими шашкістами, таки прибрали з дороги.

Українська федерація довго воювала з цим рішенням, дійшла до Апеляційного суду в Лозанні  і там ухвалили рішення на користь українця. Причому з приписом, що воно остаточне, жодних апеляцій бути не може.

Росіяни цю гірку пілюлю проковтнули. І коли Юрій Анікєєв заявився на чемпіонат світу у Туреччині, сказали, що він їм не конкурент, бо, по-перше, півтора року “простоював” а, по-друге, шашки-64  не його козир, він сильний у шашках-100.

«Тому це навіть не перемога України,  каже «Експресу» президент української федерації шашок Анатолій Яценко.  Це перемога правди і здорового глузду над підкупом, підлістю і грошима.

А як Росія домоглася усунення Юрія від спорту? Лише підлістю! Перемога Анікєєва  це лише перша частина нашої відповіді згаданій федерації. Друга буде ще жорсткішою. Тепер ми ініціюємо міжнародний суд, щоб діяльність цієї федерації визнали незаконною і взагалі її ліквідували. Федерація, яка займається спортивним тероризмом, не має права на існування. Цю мою позицію цілковито підтримали в міністерстві».

Повідомляє Експрес.

Унікальна країна - Україна, бо все у нас є!

Грузинська спецслужба назвала ім’я затриманого в Україні лідера угруповання «Ісламська держава»
15 листопада 2019, 20:53
У Грузії стверджують, що затриманий в Україні чоловік – Цезар Тохосашвілі
У Грузії стверджують, що затриманий в Україні чоловік – Цезар Тохосашвілі

Чоловіком, про затримання якого повідомила Служба безпеки України, є громадянин Грузії Цезар Тохосашвілі, повідомила ввечері 15 листопада Служба держбезпеки Грузії.

Згідно з повідомленням, ця особа перебувала в міжнародному за звинуваченням у участі в терористичній організації.

«В результаті розслідування, проведеного Центром контртероризму Служби державної безпеки Грузії, було встановлено, що в 2014 році Цезар Тохосашвілі виїхав до Сирійської Арабської Республіки та приєднався до бойових дій проти сирійських урядових сил. Розслідування встановило, що в 2015 році Цезар Тохосашвілі став членом терористичної організації «Ісламська держава». Він мав тісні зв’язки з лідерами «Ісламської держави» Тарханом Батірашвілі, Ісламом Атабієвим та Ахмедом Чатаєвим. 6 листопада 2019 року міський суд Тбілісі засудив Цезара Тохосашвілі до позбавлення волі», – інформує грузинська спецслужба.

Служба безпеки України повідомила раніше 15 листопада, що в результаті спільної спецоперації СБУ з Міністерством внутрішніх справ Грузії та Центральним розвідувальним управлінням США на Київщині затриманий один із керівників угруповання «Ісламська держава».

Як інформує СБУ, влітку 2018 року цей чоловік незаконно прибув до України, використавши підроблений паспорт.


Служба безпеки України повідомила 15 листопада, що в результаті спільної спецоперації СБУ з Міністерством внутрішніх справ Грузії та Центральним розвідувальним управлінням США на Київщині затриманий один із керівників угруповання «Ісламська держава».

«За отриманими даними з 2012 року громадянин Грузії на прізвисько «Аль Бара Шишані» обіймав посаду аміра джамаату «Ахадун Ахат» у провінції Латакія Сирійської Арабської Республіки. У 2013 році він обійняв одну із найвищих посад у «ІДІЛ» заступника військового аміра, відомого як «Абу Умар аш-Шишані». У 2016 році, після ліквідації останнього, «Аль Бара Шишані» виїхав до Туреччини, де продовжив координувати діяльність терористичної організації», – ідеться в повідомленні української спецслужби.

Як інформує СБУ, влітку 2018 року цей чоловік незаконно прибув в Україну, використавши підроблений паспорт.

«На підставі фальшивих документів йому вдалося легалізуватися на території нашої країни», – вказує пресслужба. В Україні «Аль Бара Шишані» продовжував координувати діяльність спеціальних осередків угруповання, так званих «амніятів».

«Правоохоронці затримали злочинця у столичному регіоні поблизу приватного будинку, де він проживав. Проведена портретна експертиза довела, що затриманий іноземець дійсно є розшукуваним лідером «Ісламської держави», – стверджує СБУ і додає, що зараз «Аль Бара Шишані» перебуває під екстрадиційним арештом.

Перевіряється інформація щодо його причетності до вчинення злочинів на території України.

Сьогодні прощання з Германом Бродніковим

Церемонія прощання із загиблим під Авдіївкою бійцем 92-ї ОМБр Германом Бродніковим відбудеться завтра на Харківщині
Завтра, 10 листопада, у селі Клугино-Башкирівка Харківської області, на плацу 92-ї окремої механізованої бригади, о 12.00 відбудеться церемонія прощання з Германом Бродніковим (позивний Фріц).

За інформацією Цензор.НЕТ, поховають Героя в Чугуєві.

 Герман Бродніков народився (позивний Фріц) народився 28 березня 1996 року. Мешкав у Чугуєві. 2015-го закінчив Чугуєво-Бабчанський лісний коледж. У бригаді — з квітня 2016, воював у районі Мар'їнки та Авдіївки. Служив старшим солдатом в 92-й ОМБр. Загинув 7 листопада в районі міста Авдіївка Донецької області, коли зведене інженерне відділення виконувало завдання із забезпечення підрозділу лісом-кругляком для інженерного обладнання позицій. Коли військовослужбовці поблизу взводного опорного пункту вивантажували деревину, близько 12:20 ворог зробив два постріли з ПТРК. Одна з ракет влучила в автомобіль "Урал", біля якого працювали військовослужбовці, в результаті чого Герман загинув на місці, ще троє бійців зазнали численних поранень (один з котрих, Геннадій Моторін помер наступного дня у лікарні).

Читайте на "Цензор.НЕТ": Один боєць ОС зазнав поранення на Донбасі, від початку доби - 11 ворожих обстрілів, - пресцентр

У нього залишилися мати, сестра та наречена (батько Германа загинув раніше на війні).

Україна і влада Зеленського недовподоби ПГ

Україна і влада Зеленського. 11 тез від Ініціативної групи «Першого грудня»
04 листопада 2019, 23:50

(Рубрика «Точка зору»)

Ініціативна група «Першого грудня»

Вийти з нинішніх випробувань сильнішими

Нинішнє наше звернення – перше після завершення виборчого процесу 2019 року. Під час минулих президентських і парламентських виборів більшість із нас виступала проти зміни Глави держави, мотивуючи свою позицію інтересами безпеки держави. Народ вирішив інакше, і ми приймаємо його вибір. Це не виключає, однак, того, що хтось із нас має певні застереження щодо позитивності характеру такого волевиявлення.

Та сама логіка пріоритетності збереження самостійної держави та гарантування її безпеки спонукає нас у нинішній ситуації сформулювати такі основні тези:

  1. Нинішнє українське керівництво сконцентрувало у своїх руках величезну владу, і ніхто не може бути певним, чим це обернеться для країни. В ідеальному випадку така концентрація влади могла б дати спасенний для України цивілізаційний ривок, що його народ уже вочевидь зачекався. Проте, з іншого боку, ніхто не скасував справедливість відомої приказки: «Влада розбещує. Абсолютна влада розбещує абсолютно». Ми остерігаємо українське керівництво від самовпевненості, що їх ця закономірність не стосується.
  2. Наприкінці минулого року ми остерігали тодішню владу, що вона програє комунікацію з народом: «Часто риторика державних мужів видає прагнення не стільки розяснити зроблене, скільки закамуфлювати приховане». Нова керівна команда, схоже, пішла тим самим шляхом і звела комунікацію з народом до граничного мінімуму, приймаючи всі рішення кулуарно, а то й, можливо, потаємним кабінетом. Не міняють ситуацію й ті показові медіа-марафони, якими насправді прагнуть досягти ту саму вищеозначену мету.
  3. Дуже тривожним є той факт, що Президент країни сприйняв маніфестації під гаслом «Ні – капітуляції!» як акції, проплачені його політичними опонентами, не відчувши в них реальної стурбованості громадян, що охопила всю Україну. Цей факт засвідчує, що Президент Володимир Зеленський, на жаль, слабо розуміє прагнення громадян застерегти його від фатальних помилок і до того ж схильний ображатися. Проте існує правило: що більше політик ображається, то легше ним маніпулювати.
  4. Підтримуючи пошуки керівництва держави у справі встановлення миру, Група застерігає від «миру» за будь-яку ціну. Умиротворення агресора – небезпечна і помилкова ілюзія. Облудними є розмови про «відлигу» у відносинах між хижаком та його жертвою. Путінський режим зневажає слабкість. Тільки гідна сила опору, як військового, так і дипломатичного, що спирається на єдність народу, може зупинити агресора.
  5. Заспокійлива риторика влади щодо безпеки країни не замінить відчуття реальної захищеності. Народ платить високу ціну за свою незалежність і має право знати, що їй загрожує. Це – давній принцип римського права: quod omnes tangit («те, що стосується всіх, має бути схвалено всіма»). Порушенням цього правила керівна еліта або улягає сторонній силі, або взагалі виводить країну за межі європейського правового поля.
  6. Суспільство роздирають сумніви та підозри в той час, коли воно має бути максимально консолідованим перед новими геополітичними викликами. Дотеперішня міжнародна система безпеки та євроатлантична солідарність дають видимі тріщини. Світ стоїть на порозі грізної ери зіткнення національних егоїзмів. У цей час суспільству потрібне керівництво, яке його шануватиме й захищатиме, а керівництву – народ, який його розумітиме й стоятиме за нього горою. Таку обопільну довіру досягають лише правдою, хоч якою гіркою вона була б, і чесністю та прозорістю рішень, про які має подбати передусім влада.
  7. Бравуючи «простонародністю» й «неелітарністю», можна в добу популізму виграти вибори, але не можна виграти жорстокі міжнародні поєдинки. Нам прикро, що у стосунках із Президентом США український Президент потрапив у ситуацію, яка дуже нагадувала шаховий цуґ цванґ [кожен хід поганий], – ніхто з нас не хотів би опинитися на його місці. Проте важливо зробити з цього два важливі висновки. По-перше, настав час владі визнати силу й важливість професіоналів. Мало того, слід усвідомити, що слабким державам професіонали потрібні у десятки разів більше. По-друге, навіть якщо вважати, що політика не є цариною моралі, владі варто пам’ятати, що відверте нехтування етичними принципами може по ній вдарити – часом навіть дуже боляче.
  8. Ми не бачимо прогресу на шляху встановлення верховенства права. Що натомість видно неозброєним оком – це спроби підмінити його вибірковим правосуддям, застосованим до політичних опонентів, а також флюгерність багатьох судів, які ретельно відтворюють напрям політичного або фінансового вітру. Царює політична доцільність, яка йде від популізму, а правом нехтують. Це ніби родове прокляття, яке висить над нашою країною, і схоже, що нинішнє керівництво – всупереч передвиборчим обіцянкам – його таки не прагне подолати.
  9. Ми – за приватну власність на землю. Проте українські суди корумповані, а офіційне правосуддя надто часто обертається кривосуддям. Отож, не стриноживши корупцію і не забезпечивши реальний правовий механізм захисту інтересів селян, держава не має морального права легалізувати продаж землі. Вона зобов’язана роз’яснити громадянам логіку своїх дій, почерговість плану й ті загрози, які з нього випливають. Земля – основа багатства України, і в умовах кліматичного катаклізму, до якого світ наближається, вона може стати чи не найголовнішим національним ресурсом майбутнього. Тому входження у власність на землю не може відбутись шляхом швидкого проштовхування невивіреного закону політичною силою, яка має більшість у парламенті, але не має сертифікату непомильності.
  10.  Нас тривожить той факт, що нова влада щораз частіше демонструє неповагу до гуманітарних цінностей та захисту гідності людини. У своїй переважній більшості владна еліта відвернулася від гуманітарної сфери, принижуючи тим самим її роль і не усвідомлюючи, що в ній – джерело нашої духовної сили. Проте ще більше приголомшує те, що національну сліпоту та етичну нечутливість виявляють окремі групи шоу-бізнесу, мистецькі колективи і глядацький корпус України, які не розрізняють пародію і збезчещення, законний гонорар і елементарну продажність.
  11.  Все це змушує нас вкотре повторити твердження, сформульоване нашою Групою вперше у її Декларації 2011 року: «Майбутнє України вимагає піднесення гуманітарно-духовних цінностей над короткозорим економічним зиском та політичною доцільністю». Хіба не досить нам щораз тривожніших фактів сьогодення, щоб усвідомити справедливість цього висновку? Тільки визнаючи пріоритет гуманітарно-духовних цінностей, ми вийдемо з нинішніх випробувань сильнішими.

Учасники Ініціативної групи «Першого грудня»: В’ячеслав Брюховецький, Іван Дзюба, Євген Захаров, Йосип Зісельс, Мирослав Маринович, Ігор Юхновський, Ярослав Яцків

Ініціативна група «Першого грудня» була створена у двадцяту річницю референдуму і має на меті поширювати моральні цінності та сприяти встановлення в країні нових правил.

У тексті збережено правопис авторів

Ох, як хочеться, щоб то було правда! ч.3



10) у сфері захисту та безпеки населення:

а) до 31 грудня 2019 року - стосовно:

розбудови спроможностей органів системи Міністерства внутрішніх справ України в рамках створення єдиної системи авіаційної безпеки та цивільного захисту, у тому числі в галузі забезпечення новою авіаційною технікою;

забезпечення розвитку спроможності Національної гвардії України забезпечувати громадську безпеку, здійснювати конвоювання осіб, узятих під варту та/або засуджених до позбавлення волі під час їх екстрадиції;

удосконалення процедури видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами шляхом запровадження автоматичної фіксації процесу складання іспитів;

спрощення процедури акредитації закладів, що здійснюють підготовку, перепідготовку і підвищення кваліфікації водіїв, створення сприятливих та комфортних умов їх взаємодії з територіальними органами з надання сервісних послуг Міністерства внутрішніх справ України;

б) до 31 грудня 2020 року - стосовно:

спрощення процедури надання послуги з перереєстрації транспортного засобу за договором купівлі-продажу шляхом запровадження можливості оформлення відповідного договору в електронному вигляді з використанням сервісу "Електронний кабінет водія" без особистої присутності продавця або покупця в територіальному органі з надання сервісних послуг Міністерства внутрішніх справ України, а також послуги з перереєстрації переобладнаного транспортного засобу шляхом запровадження можливості автоматичного внесення інформації стосовно виданих документів про погодження переобладнання транспортного засобу в Єдиний державний реєстр Міністерства внутрішніх справ України;

створення дієвої системи протидії загрозам вчинення за допомогою безпілотних авіаційних комплексів (безпілотних літальних апаратів) диверсій або терористичних актів на атомних електростанціях, що охороняються військовими частинами або підрозділами Національної гвардії України;

11) у сфері обороноздатності:

а) до 31 грудня 2019 року - стосовно:

розроблення та внесення на розгляд Верховної Ради України законопроекту щодо заохочення громадян України до проходження військової служби за контрактом, поліпшення соціального і правового захисту військовослужбовців та членів їх сімей;

упровадження нової об'єднаної системи керівництва та управління силами оборони, яка відповідатиме стандартам НАТО;

розроблення структури плану оборони України;

завершення проведення оборонного огляду з метою визначення вихідних даних для розробки стратегічних документів, передбачених Законом України "Про національну безпеку України";

б) до 31 березня 2020 року - стосовно розроблення та внесення на розгляд Верховної Ради України законопроекту щодо утворення в системі Міністерства оборони України Військової поліції як правоохоронного органу;

в) до 30 червня 2020 року - щодо розроблення Стратегічного оборонного бюлетеня України та плану оборони України;

г) до 31 серпня 2020 року - стосовно розроблення та затвердження державної програми розвитку Збройних Сил України на період до 2025 року;

ґ) до 31 грудня 2020 року - стосовно:

розроблення та внесення на розгляд Верховної Ради України законопроектів щодо удосконалення з урахуванням досвіду держав - членів НАТО і держав - членів Європейського Союзу процедур оборонного планування, управління оборонними ресурсами, організації та ведення територіальної оборони, а також особливостей функціонування держави у разі оголошення стану війни;

кодифікації законодавства у сфері оборони;

12) у зовнішньополітичній сфері:

до кінця 2020 року - стосовно:

а) зміцнення міжнародної підтримки України у питанні відновлення суверенітету та територіальної цілісності України:

активізації діалогу з державами-партнерами для забезпечення підтримки позиції України у питанні відновлення суверенітету і територіальної цілісності України в рамках "мінського", "нормандського" та інших переговорних форматів;

продовження роботи із залучення міжнародної допомоги для деокупацїї та відновлення конституційного ладу на тимчасово окупованих територіях України, подолання гуманітарних наслідків збройної агресії Російської Федерації проти України;

збереження міжнародного консенсусу щодо необхідності посилення політико-дипломатичного тиску на Російську Федерацію з метою звільнення тимчасово окупованих територій України, а також звільнення незаконно утримуваних в Російській Федерації громадян України;

протидії спробам Російської Федерації легітимізувати окупацію та анексію Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, консолідації позиції міжнародного співтовариства щодо незмінності статусу Автономної Республіки Крим як невід'ємної складової частини України;

забезпечення фіксації порушень Російською Федерацією її зобов'язань за міжнародним правом, притягнення Російської Федерації до міжнародно- правової відповідальності за шкоду, завдану державі Україна, її громадянам та юридичним особам внаслідок збройної агресії Російської Федерації, відновлення порушених прав та відшкодування завданих збитків;

б) забезпечення сталої міжнародної підтримки стратегічного курсу держави на набуття повноправного членства України в Європейському Союзі та в Організації Північноатлантичного договору:

здійснення діалогу з Європейським Союзом та його державами- членами щодо зближення позицій України та Європейського Союзу з питань міжнародного та регіонального співробітництва у сферах, що становлять взаємний інтерес, забезпечення підтримки України у процесі впровадження реформ;

розроблення з урахуванням поточного стану співробітництва пропозицій для перегляду виконання Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, ратифікованої Законом України від 16 вересня 2014 року № 1678—VII;

забезпечення підтримки Європейським Союзом та його державами- членами подальшої секторальної інтеграції України з ЄЄ, зокрема у сферах енергетики, цифрової економіки, з питань митної справи, розвитку співробітництва у сфері юстиції, свободи та безпеки;

започаткування співпраці з Північноатлантичним альянсом у рамках Програми розширених можливостей НАТО;

активізації взаємодії з Організацією Північноатлантичного договору та її державами-членами з питань протидії гібридним загрозам та посилення кібербезпеки України;

в) розвитку партнерських відносин з державами Групи семи, державами Групи двадцяти:

збереження позитивної динаміки двостороннього політичного діалогу між Україною та Сполученими Штатами Америки, а також іншими державами - стратегічними партнерами України;

забезпечення договірно-правового оформлення двосторонніх відносин між Україною та Сполученим Королівством Великої Британії і Північної Ірландії після виходу Сполученого Королівства Великої Британії і Північної Ірландії зі складу Європейського Союзу;

забезпечення пріоритетності питання припинення збройної агресії Російської Федерації проти України у порядку денному Групи семи;

проведення консультацій щодо посилення підтримки державами Групи семи впровадження реформ в Україні;

активізації політичних відносин та торговельно-економічного співробітництва між Україною та державами Групи двадцяти;

г) розвитку партнерських добросусідських відносин із сусідніми державами:

врегулювання проблемних питань двосторонніх відносин між Україною та окремими сусідніми державами - членами Європейського Союзу у гуманітарній сфері на основі загальновизнаних принципів і норм міжнародного права, зокрема щодо поваги до суверенітету і територіальної цілісності, невтручання у внутрішні справи, з урахуванням національних інтересів;

завершення договірно-правового оформлення державного кордону України з сусідніми державами, забезпечення його облаштування відповідно до європейських стандартів і розвитку співробітництва з прикордонних питань;

ґ) створення сприятливих зовнішньополітичних умов для сталого економічного розвитку держави:

створення ефективного         механізму представництва зовнішньоекономічних інтересів України за кордоном, розроблення відповідного інтегрованого інтернет-ресурсу для забезпечення належного інформаційного супроводу діяльності українських експортерів за кордоном;

опрацювання пропозицій щодо створення сучасної системи підтримки експортної діяльності України та залучення іноземних інвестицій;

активізації діяльності щодо залучення фінансової допомоги Україні для упровадження реформ;

посилення інституційної спроможності органів дипломатичної служби щодо сприяння діяльності українських суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності за кордоном;

налагодження ефективної системи комунікації з метою вирішення проблемних питань діяльності іноземних інвесторів в Україні;

розширення торговельно-економічних зв'язків України з державами Азії, Африки та Латинської Америки;

д) удосконалення інформаційного забезпечення зовнішньополітичної діяльності щодо утвердження міжнародного авторитету України, піднесення у світі її іміджу, зокрема засобами "культурної дипломатії":

забезпечення об'єктивного, всебічного і збалансованого інформування іноземної аудиторії про суспільно значущі події в Україні, офіційну внутрішню і зовнішню політику, прогрес у впровадженні реформ та позицію держави;

підготовка та проведення інформаційних кампаній для ознайомлення та популяризації української культури за кордоном;

упровадження ефективних механізмів протидії російській гібридній агресії проти України в інформаційному просторі;

розширення мережі закордонних філій державної установи "Український інститут";

е) посилення захисту прав та інтересів громадян і юридичних осіб України за кордоном:

підвищення ефективності виконання консульських функцій закордонними дипломатичними установами України, зокрема шляхом цифровізації консульських послуг;

активізація переговорів з іноземними державами щодо запровадження спрощеного порядку оформлення віз або безвізового режиму поїздок для громадян України;

є) розвитку відносин у сфері співпраці із закордонними українцями:

провадження ефективної зовнішньополітичної діяльності України, спрямованої на задоволення національно-культурних і мовних потреб закордонних українців, захист їхніх прав як національних меншин в інших державах;

опрацювання питання щодо розширення прав закордонних українців під час їх перебування в Україні;

ж) підвищення ефективності та розвитку дипломатичної служби:

створення належних умов для підвищення посадовими особами дипломатичної служби рівня професійної компетентності шляхом професійного навчання, у тому числі вдосконалення знання іноземних мов у відповідних закладах освіти в Україні та за кордоном;

активізація та розширення діяльності закордонних дипломатичних установ України у державах акредитації;

поліпшення кадрового забезпечення закордонних дипломатичних установ України;

забезпечення додержання тендерної рівності при призначенні на дипломатичні посади категорії "А" в органах дипломатичної служби.

2. Кабінету Міністрів України:

надавати щоквартально Президентові України узагальнену інформацію про стан виконання завдань, визначених цим Указом;

забезпечити підготовку центральними органами виконавчої влади до 1 грудня 2019 року планів їх діяльності на 2020 рік із визначенням конкретних заходів та термінів реалізації.

3. Міністерству закордонних справ України за участю інших зацікавлених державних органів внести пропозиції стосовно вирішення в установленому порядку питання щодо спрощення набуття громадянства України за територіальним походженням.

4. Комісії з питань правової реформи до 1 грудня 2019 року внести на розгляд Президентові України пропозиції стосовно змін до Конституції України в частині децентралізації влади.

5. Цей Указ набирає чинності з дня його опублікування.

Президент України В.ЗЕЛЕНСЬКИЙ

8 листопада 2019 року

Ох, як хочеться, щоб то було правда! ч.2

3) у сферах правової політики, забезпечення прав і свобод людини і громадянина:

а) до 31 грудня 2019 року - стосовно:

розроблення та внесення на розгляд Верховної Ради України законопроекту про внесення змін до деяких законодавчих актів України, в якому передбачити:

- позбавлення Міністерства юстиції України повноважень щодо прийняття рішень про скасування реєстраційних дій у сфері державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань і скасування рішень про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень;

- виключно судовий порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності державних реєстраторів, суб'єктів державної реєстрації у сферах державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань і державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень;

забезпечення прозорого та ефективного виконання судових рішень про конфіскацію підакцизних товарів;

удосконалення стандартів якості надання безоплатної правової допомоги шляхом упровадження механізму оцінювання якості наданої правової допомоги з використанням інструменту рецензування ("peer review");

б) до 31 грудня 2020 року - стосовно:

розроблення та внесення на розгляд Верховної Ради України законопроектів:

- про нормативно-правові акти;

- про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення системи самоврядування судових експертів, запровадження рецензування висновку судового експерта та визначення граничних строків проведення судових експертиз;

забезпечення розроблення та затвердження Національного плану дій з реалізації Конвенції про права осіб з інвалідністю на період до 2025 року;

4) у сфері цифрової трансформації:

а) до 31 грудня 2019 року - стосовно:

розроблення та внесення в установленому порядку на розгляд Верховної Ради України законопроекту щодо єдиних засад визначення розмірів адміністративного збору за надання адміністративних послуг, порядку його сплати та використання;

упровадження першого етапу реалізації проекту "Е-Малятко" з метою одержання за однією заявою комплексу адміністративних послуг, пов'язаних із державною реєстрацією народження дитини та її походження, реєстрацією місця її проживання, внесення відомостей про дитину до реєстру пацієнтів, реєстрацією дитини в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, призначенням державної допомоги при народженні дитини тощо;

запровадження надання переважної більшості адміністративних послуг в електронному вигляді, насамперед послуг, пов'язаних із реєстрацією місця проживання, оформлення паспорта громадянина України та послуг у сфері пенсійного забезпечення, з обов'язковим урахуванням потреб осіб з інвалідністю, зокрема з порушеннями зору та/або слуху;

б) до 31 грудня 2020 року - стосовно:

надання абонентам у закордонних дипломатичних установах України сучасних захищених послуг і сервісів, що стосуються можливості обміну, обробки та передавання інформації з обмеженим доступом;

адаптації законодавства України до вимог законодавства Європейського Союзу у сфері захисту інформації;

5) у сфері охорони здоров’я:

а) до 31 грудня 2019 року - стосовно:

перегляду встановлених меж госпітальних округів з метою забезпечення рівного доступу населення до якісної, своєчасної вторинної (спеціалізованої) та екстреної медичної допомоги, ефективного використання бюджетних коштів на зазначені цілі;

удосконалення нормативного регулювання питань надання населенню паліативної медичної допомоги та послуг з медичної реабілітації;

врегулювання процедури розробки та затвердження специфікацій та умов закупівлі окремих медичних послуг, які надаватимуться за договором про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій;

встановлення єдиних тарифів з оплати надання медичних послуг, лікарських засобів і медичних виробів, розмірів реімбурсації лікарських засобів, які надаються пацієнтам за програмою медичних гарантій;

б) до 31 січня 2020 року - стосовно:

забезпечення автономізації роботи центрів екстреної медичної допомоги та медицини катастроф;

упровадження електронної системи роботи оперативно-диспетчерських служб центрів екстреної медичної допомоги та медицини катастроф;

впровадження сучасних підходів щодо підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників системи екстреної медичної допомоги, передбачивши нову модель контролю якості знань (компетентностей);

в) до 31 березня 2020 року - стосовно:

забезпечення функціонування Єдиної державної інформаційної системи трансплантації;

забезпечення реалізації державних гарантій медичного обслуговування населення, що надається за програмою медичних гарантій, для всіх видів медичної допомоги;

переходу державних та комунальних закладів охорони здоров’я, спроможних надавати якісні та безпечні медичні послуги, на новий механізм бюджетного фінансування на засадах оплати за надані медичні послуги;

забезпечення єдиних підходів щодо впровадження в діяльності державних та комунальних закладів охорони здоров'я використання електронної медичної картки пацієнта, електронного кабінету пацієнта, електронної черги;

г) до 31 грудня 2020 року - стосовно:

підвищення рівня доступності та якості надання вторинної (спеціалізованої) і третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги населенню, а також рівня доступності лікарських засобів;

удосконалення та розвитку системи громадського здоров'я, контролю хвороб та епідеміологічного нагляду для зміцнення здоров’я населення, попередження захворювань, збільшення тривалості активного та працездатного віку населення, заохочення до здорового способу життя, зменшення обсягу витрат на медичне обслуговування;

затвердження стратегії запровадження медичного страхування;

6) у сфері освіти і науки:

а) до 31 грудня 2019 року - стосовно:

розроблення та внесення на розгляд Верховної Ради України законопроектів:

- про повну загальну середню освіту (нова редакція), передбачивши функціонування початкової, базової та профільної школи за новими освітніми стандартами;

- про внесення змін до Закону України "Про дошкільну освіту" щодо запровадження нових підходів у дошкільній освіті;

упровадження проведення профорієнтаційних тренінгів за окремими професіями для учнів 8-11 класів;

опрацювання моделі переходу фінансування закладів вищої освіти за результатами показників їх освітньої, наукової та міжнародної діяльності;

забезпечення належного функціонування Національного фонду досліджень України;

б) до 30 червня 2020 року - стосовно:

розроблення та затвердження концепції розвитку природничо- математичної освіти (STEM-освіти);

оновлення Державного стандарту базової середньої освіти;

оновлення Базового компонента дошкільної освіти;

7) у сфері культури, молоді, спорту та інформаційної політики:

а) до 31 грудня 2019 року - стосовно:

розроблення та внесення на розгляд Верховної Ради України законопроектів:

- щодо врегулювання діяльності медіа в Україні, передбачивши, зокрема, положення щодо вимог та стандартів новин, механізмів запобігання розповсюдженню недостовірної, викривленої інформації, її спростування, заборони фізичним та юридичним особам держави-агресора володіти або фінансувати медіа в Україні, а також передбачити посилення відповідальності за порушення законодавства про інформацію;

- про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо встановлення заборони здійснювати забудову в межах визначених історичних ареалів населених пунктів, занесених до Списку історичних населених місць України, за відсутності у складі генерального плану таких населених пунктів історико-архітектурного опорного плану;

подальшого розвитку національної кінематографії;

забезпечення належної підготовки до участі у літніх XXXII Олімпійських та XVI Паралімпійських ігор у м.Токіо (Японія) у 2020 році;

б) до 31 березня 2020 року - стосовно:

розроблення та внесення на розгляд Верховної Ради України законопроекту про Гуманітарну стратегію України;

розроблення та затвердження Стратегії розвитку спорту в Україні;

в) до 31 грудня 2020 року - стосовно:

завершення будівництва на Алеї Героїв Небесної Сотні у місті Києві Меморіалу Героїв Небесної Сотні та проектування і підготовки до будівництва Музею Революції Гідності (Національний меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні - Музей Революції Гідності);

розроблення та затвердження концепції створення музею сучасного мистецтва;

8) у сфері соціального захисту населення:

а) до 31 грудня 2019 року - стосовно:

розвитку електронних послуг із призначення пенсій, одержання інформації для оформлення листків непрацездатності, отримання відомостей про суми виплачених доходів, зокрема через створення спеціального мобільного додатка доступу до персональної сторінки користувача таких послуг;

запровадження в особистому кабінеті застрахованої особи на вебпорталі електронних послуг Пенсійного фонду України надання послуги з автоматичного розрахунку прогнозного розміру пенсії за відповідними даними ("Пенсійний калькулятор");

запровадженім сучасної методології розрахунків прожиткового мінімуму з урахуванням європейських стандартів;

підвищення рівня державної підтримки сімей з дітьми, зокрема шляхом збільшення розміру: державної допомоги при народженні дитини; державної допомоги при усиновленні дитини; державної допомоги на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування; державної допомоги на дітей одиноким матерям; державної допомоги на дітей, хворих на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет І типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, на дитину, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, яким не встановлено інвалідність;

б) до 30 червня 2020 року - стосовно:

запровадження механізму автоматичного, без звернення особи, призначення пенсій за віком при досягненні пенсійного віку;

запровадження обов’язкової професійної накопичувальної пенсійної системи для працівників, які зайняті на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах зі шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників;

запровадження цільової підтримки на навчання (перекваліфікацію) осіб з інвалідністю;

удосконалення механізму забезпечення технічними та іншими засобами реабілітації осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю та інших окремих категорій населення;

в) до 31 грудня 2020 року - стосовно:

забезпечення децентралізації повноважень органів соціального захисту населення;

запровадження адресного підходу надання комплексної соціальної підтримки населенню та створення дієвої системи здійснення верифікації та моніторингу пенсій, допомог, пільг, субсидій, інших соціальних виплат;

реорганізації інституту соціального інспектування на ризик-орієнтованих принципах, принципах незалежності від державних органів і органів місцевого самоврядування, орієнтування на контроль за якістю надання соціальних послуг населенню;

відновлення інституту фахівців із соціальної роботи для виявлення і супроводу сімей (осіб), які перебувають у складних життєвих обставинах;

9) у сфері захисту прав ветеранів війни та внутрішньо переміщених осіб:

а) до 31 грудня 2019 року - стосовно:

розроблення та внесення на розгляд Верховної Ради України законопроекту, спрямованого на захист і забезпечення прав та інтересів, соціальної реабілітації осіб, позбавлених особистої свободи незаконними збройними формуваннями, окупаційною адміністрацією та/або органами влади Російської Федерації на тимчасово окупованих територіях України та/або території Російської Федерації у зв'язку з громадською або політичною діяльністю вказаних осіб, а також підтримки таких осіб та членів їхніх сімей, у тому числі відшкодування витрат, пов'язаних із їх відвідуванням, надання особам, позбавленим особистої свободи, та членам їхніх сімей правової допомоги, медичних та соціальних послуг;

забезпечення розроблення технічного завдання Єдиного державного реєстру ветеранів війни та інформаційно-аналітичної системи обліку для адміністрування потреб ветеранів (електронна платформа "Е-ветеран");

розроблення державної цільової програми забезпечення житлом осіб, які брали участь в антитерористичній операції та здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, а також внутрішньо переміщених осіб за принципом державно-приватного партнерства, пільгового кредитування;

спрощення доступу до публічних послуг громадянам України, які проживають на тимчасово окупованих територіях, у населених пунктах на лінії зіткнення та внутрішньо переміщеним особам;

чних інтересів України за кордоном, розроблення відповідного інтегрованого інтернет-ресурсу для забезпечення належного інформаційного супроводу діяльності українських експортерів за кордоном;

опрацювання пропозицій щодо створення сучасної системи підтримки експортної діяльності України та залучення іноземних інвестицій;

активізації діяльності щодо залучення фінансової допомоги Україні для упровадження реформ;

посилення інституційної спроможності органів дипломатичної служби щодо сприяння діяльності українських суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності за кордоном;

налагодження ефективної системи комунікації з метою вирішення проблемних питань діяльності іноземних інвесторів в Україні;

розширення торговельно-економічних зв'язків України з державами Азії, Африки та Латинської Америки;

д) удосконалення інформаційного забезпечення зовнішньополітичної діяльності щодо утвердження міжнародного авторитету України, піднесення у світі її іміджу, зокрема засобами "культурної дипломатії":

забезпечення об'єктивного, всебічного і збалансованого інформування іноземної аудиторії про суспільно значущі події в Україні, офіційну внутрішню і зовнішню політику, прогрес у впровадженні реформ та позицію держави;

підготовка та проведення інформаційних кампаній для ознайомлення та популяризації української культури за кордоном;

упровадження ефективних механізмів протидії російській гібридній агресії проти України в інформаційному просторі;

розширення мережі закордонних філій державної установи "Український інститут";

е) посилення захисту прав та інтересів громадян і юридичних осіб України за кордоном:

підвищення ефективності виконання консульських функцій закордонними дипломатичними установами України, зокрема шляхом цифровізації консульських послуг;

активізація переговорів з іноземними державами щодо запровадження спрощеного порядку оформлення віз або безвізового режиму поїздок для громадян України;

є) розвитку відносин у сфері співпраці із закордонними українцями:

провадження ефективної зовнішньополітичної діяльності України, спрямованої на задоволення національно-культурних і мовних потреб закордонних українців, захист їхніх прав як національних меншин в інших державах;

опрацювання питання щодо розширення прав закордонних українців під час їх перебування в Україні;

ж) підвищення ефективності та розвитку дипломатичної служби:

створення належних умов для підвищення посадовими особами дипломатичної служби рівня професійної компетентності шляхом професійного навчання, у тому числі вдосконалення знання іноземних мов у відповідних закладах освіти в Україні та за кордоном;

активізація та розширення діяльності закордонних дипломатичних установ України у державах акредитації;

поліпшення кадрового забезпечення закордонних дипломатичних установ України;

забезпечення додержання тендерної рівності при призначенні на дипломатичні посади категорії "А" в органах дипломатичної служби.

2. Кабінету Міністрів України:

надавати щоквартально Президентові України узагальнену інформацію про стан виконання завдань, визначених цим Указом;

забезпечити підготовку центральними органами виконавчої влади до 1 грудня 2019 року планів їх діяльності на 2020 рік із визначенням конкретних заходів та термінів реалізації.

3. Міністерству закордонних справ України за участю інших зацікавлених державних органів внести пропозиції стосовно вирішення в установленому порядку питання щодо спрощення набуття громадянства України за територіальним походженням.

4. Комісії з питань правової реформи до 1 грудня 2019 року внести на розгляд Президентові України пропозиції стосовно змін до Конституції України в частині децентралізації влади.

5. Цей Указ набирає чинності з дня його опублікування.

Президент України В.ЗЕЛЕНСЬКИЙ

8 листопада 2019 року