Референдум за Незалежність 1 грудня 1991-го

Референдум за Незалежність 1 грудня 1991-го. Агітація і бюлетені
1 грудня 1991 року відбувся всенародний референдум, на якому українці мали відповісти, чи підтримують рішення Верховної Ради УРСР від 24 серпня, яке проголошувало незалежність України.

В усіх 27 регіонах країни виборці підтримали Акт проголошення незалежності від 24 серпня 1991-го. Найменше - в Криму, але все одно це було більше половини голосів - 54,2%. Найбільше - на Тернопільщині (98,7%).

Результати голосування 1 грудня по регіонам. ІНФОГРАФІКА

В середньому по Україні за незалежність проголосували 90,3% від тих, хто прийшли на дільниці. Це 28,8 мільйонів людей.

Насправді саме 1 грудня 1991 року Україна стала по-справжньому суверенною. Тепер незалежність була волею мільйонів, а не тільки 346 депутатів. Є думки, що саме 1 грудня, а не 24 серпня має бути Днем Незалежності.

Тільки після 1 грудня Україну почали визнавати інші країни світу. 2 грудня - Канада і Польща, 3-го – Угорщина, 4-го, коли ЦВК підвела підсумки плебісциту, – Латвія і Литва. 5-го – Російська Федерація, Аргентина, Болгарія і так далі.

Захід, який з усіх сил намагався зберегти СРСР, згодився з неминучим, коли побачив мільйонне волевиявлення. Президент США Джордж Буш (старший) 30 листопада виправдовувався в телефонній розмові з Горбачовим: "США будуть вимушені визнати Україну, позаяк є всі ознаки, що завтра переважна більшість проголосує на підтримку незалежності".

СРСР №2. Як Україну намагалися втягнути у новий Союз

5 грудня Верховна Рада проголосила в "Посланні до парламентів і народів усіх країн": "Договір 1922 року про утворення Союзу РСР Україна вважає відносно себе недійсним і недіючим". Українці створили Радянський Союз, маючи в ньому блокуючий пакет - українці ж його і ліквідували.

8 грудня лідери України, Росії і Білорусі ("ключових" республік, які у 1922 році створили СРСР) підписали угоду про те, що Союз "як суб'єкт міжнародного права і геополітична реальність припиняє своє існування".

Що характерно, жодна радянська республіка (за винятком хіба що балтійських) після українського референдуму не провела свій власний референдум щодо незалежності. Всім і так було зрозуміло, що без України Союз неможливий. Кожен українець із 28,8 млн, які вибрали у бюлетені "ТАК, підтримую", легалізував смерть СРСР.

А 25 грудня перший і останній президент СРСР Михайло Горбачов оголосив про свою відставку. Грізний і величний Радянський Союз закінчив свій земний шлях.

Ще одна зона відчуження в Україні самоорганізувалася!

Донецькі терористи ухвалили «закон» про кордони, фото: «Факты»
Донецькі терористи ухвалили «закон» про кордони, фото: «Факты»
Вся Донецька область: терористи ДНР вигадали собі нові кордони
29 лис 2019, 12:59

Бойовики так званої ДНР ухвалили сьогодні «закон про державний кордон» своєї псевдореспубліки, згідно з яким її межі поширюються на всю територію Донецької області.

У так званих Народних зборах ДНР заявили, що до моменту завершення конфлікту на Донбасі «кордони» псевдореспубліки проходитимуть по лінії зіткнення. Про це повідомляють ЗМІ сепаратистів.

«Спікер парламенту» сепаратистів Володимир Бідевка стверджує, це не суперечить Мінським домовленостям.

9 грудня в Парижі має відбутися зустріч лідерів країн «нормандської четвірки». Президент Франції Еммануль Макрон нещодавно заявив, що метою цього саміту буде імплементації Мінських домовленостей.

Нагадаємо, у лютому цього року в так званому «уряді ДНР» заявили, що окупований терористами регіон зазнає швидких темпів знелюднення. Там підрахували, що якщо ситуація не зміниться, через 75 років на тимчасово окупованих територіях ніхто не проживатиме.

Богдан Гордасевич: Чудово! Не ми, а вони самі визначають "зону соціального лиха" в Україні зі статусом вже існуючої Чорнобильської зони відчуження!


Бий своїх, щоб свої боялися!

Волонтерка Маруся Звіробій. Фото: startko.co.ua
Волонтерка Маруся Звіробій. Фото: startko.co.ua
Обшуки у Марусі Звіробій: волонтерка знову погрожувала Зеленському (ВІДЕО)
28 лис 2019, 13:03

Маруся Звіробій, у будинку якої сьогодні Державне бюро розслідувань провело обшуки, після слідчих дій погрожувала президентові Володимирові Зеленському.

Волонтерка назвала обшуки політичним переслідуванням, заявила, що слідчі дії «замовив» глава держави. При цьому вона знову не втрималася від погроз на адресу президента. Про це Звіробій заявила в коментарі телеканалу NewsOne.

Якщо ти будеш хамити військовослужбовцям, з тобою станеться все те, що ми перелічували у списку з Фединою. Якщо ти думаєш, що з тобою це не станеться, бо ти замовив обшук у мене вдома, то ти помиляєшся. Станеться все, що й ми казали, — заявила Звіробій.

За її словами, правоохоронці під час слідчих дій вилучили у неї дві зареєстровані рушниці, мобільний телефон та блокнот. Звіробій стверджує, у блокноті і її телефоні немає «абсолютно нічого» з того, у чому її звинувачують, тому вона спокійно віддала ці речі.

Раніше повідомлялося, що детективи Державного бюро розслідувань влаштували обшуки в будинку волонтера Марусі Звіробій (Олена Анатоліївна Самбул).

Нагадаємо, 26 листопада в ДБР повідомили, що відомство спрямувало до Генпрокуратури проект повідомлення про підозру у зв’язку з погрозою вбивством щодо президента України Володимира Зеленського.

Звіробій та народний депутат із фракції «Європейська солідарність» Софія Федина 26 жовтня опублікували на відеосервісі YouTube відео, в якому обговорювали можливі варіанти загибелі Зеленського під час його перебування на Донбасі.

Джерело: Ракурс

Фінал Міжнародного конкурсу оперних співаків у Львові


Фінал Міжнародного конкурсу оперних співаків у Львові: вручення гран-прі та нагородження фіналістів

У Львівській національній опері 22 листопада урочисто завершився п’ятий Міжнародний конкурс оперних співаків імені Соломії Крушельницької. Під час урочистостей відбулося хвилююче нагородження головної переможниці та лауреатів конкурсу, також за їхньої участі провели феєричний гала-концерт.

Зауважимо, що загалом свої сили у конкурсі спробували понад півсотні співаків та співачок до 35 років з України, Вірменії, Польщі, Білорусі, Угорщини. Однак у фінальний третій тур вийшло лише 10 молодих українських артистів.

 

Zavershennya_kontsertu

За результатами таємного голосування членів журі гран-прі міжнародного конкурсу, який склав 10 тисяч доларів, виграла Мар’яна Мазур. Окремо присуджували І премію (5 тисяч доларів): її отримали Роман Чабаранок та Руслана Коваль. ІІ премію (4 тисячі доларів) взяли Володимир Тишков та Дар’я Литовченко, ІІІ премію (3 тисячі доларів) – Святослав Винник та Юлія Алєксєєва, ІV премія (1 тисяча доларів) – Ігор Євдокименко та Вікторія Мельник.

Peremozhtsi_konkursu

Ще один учасник Степан Дробіт, який також опинився у десятці фіналістів, отримав запрошення виступити на сцені Національної опери України ім. Т. Г. Шевченка та Сілезької опери у м. Битом (Польща).

Знаменно, що приз глядацьких симпатій завоювала переможниця конкурсу – Мар’яна Мазур. Наразі дівчина співає у хорі Львівської опери. І, як пообіцяв гендиректор Оперного театру Василь Вовкун, хоч поки вона не є солісткою, найближчим часом це неодмінно станеться.

Vruchennya_statuetki_peremozhnitsi

«Я хоч вже готовий підписати контракт із кожним з вас, тому що ви всі достойні. Просто все ще залишається цей поділ на І, ІІ, ІІІ, ІV місця, і наше суспільство певно цього ніколи не позбудеться. Але, знайте, що усі ви – індивідуальні, талановиті, а головне – майбутні зірки. Бо Міжнародний конкурс імені Соломії Крушельницької покликаний возвеличити славне ім’я прими, а також відкрити на сцені нашого театру нові оперні зірки, якими ви вже і стаєте», – звернувся до фіналістів конкурсу Василь Вовкун.

Зауважимо, що конкурсантів оцінювали поважні члени журі з України, Польщі, Австрії, Німеччини, Молдови та Словаччини.

«Я надіюся, що нам вдалося, щоб тут засвітилися такі імена, які несуть іскру Божу, щоб торжествувала непідкупність та чесність. Це було не завжди легко, але ми всі дуже старалися. І мені дуже приємно, що учасники, які не проходили у інший тур, підходили, цікавилися зауваженнями і дякували, ніхто не йшов ображеним», –  зазначила голова журі, солістка Віденської опери Вікторія Лук’янець.

Вона наголосила, що під час оцінювання учасників членам журі було важливо слухати не лише розумом, а й серцем, щоб не пропустити справжній талант та розгледіти Божу іскру.

Своєю чергою директор Львівської опери подякував присутнім під час урочистостей представникам Міністерства культури, адже конкурс не проводився ось уже 10 років.

«Спільно з представниками міністерства в нас відбулася конструктивна розмова і ми дійшли до того, щоб найближчим часом задекларувати проведення цього конкурсу із регулярністю раз у два роки», – сказав Василь Вовкун.

Урочисте закриття п’ятого Міжнародного конкурсу оперних співаків імені Соломії Крушельницької завершилося гала-концертом.

Довідка:

V Міжнародний конкурс оперних співаків імені Соломії Крушельницької проходив у Львівській національній опері впродовж 12-22 листопада. Конкурс, засновником якого є Міністерство культури України, проводиться Львівською національною оперою у співпраці з Національною Всеукраїнською Музичною Спілкою. Цього року він відбувся вже вп’яте: вперше заснований 1991 році, проводився з перервами, востаннє – ще у 2009-му.

ЗА ПІДТРИМКИ: 

Голодомор: только факты и статистика


Голодомор: только факты и статистика
20:01, 23 листопада 1 14093

В разгар голода Кремль специальной директивой приказал не выпускать крестьян с территории Украины и Кубани в другие районы ... О том, что всех украинцев собирались выселить из Украины, на ХХ съезде КПСС признался Хрущев ...

Настоящей дискуссии относительно геноцидного характера Голодомора нет. И не может быть, потому что для дискуссии нужны факты. А фактов - нет у "конспираторов" Голодомора, которые уже договорились до того, что украинцы сами умирали миллионами (чего история ни разу не фиксировала на территории Украины даже в Средневековье).

А что же говорят факты?

Численность украинцев в СССР по всесоюзным переписям соответсвующих годов составляла:

1926 год - 31 млн 194 тыс 976,

1937 - 26 млн 421 тыс 212,

1939 - 28 млн 111 тыс 007,

1959 (после включения около 7 миллионов галичан, волынян, буковинцев и закарпатцев) - 37 млн 252 тыс 930.

Среднее соотношение населения СССР между переписями 1926 и 1937 годом (без учета пострадавших от голодоморов украинцев и казахов) составило 119,4%, т.е. прирост почти 20%.

Численность украинцев за это же время уменьшилась до 84,7% от численности украинцев в 1926.

То есть по состоянию на 1937 год число украинцев составило всего 70,9% от количества, которое должно быть в случае распространения на Украину общегосударственных тенденций. В таком случае потери Украины от Голодомора составляют 10 миллионов 844 тысячи.

За эту перепись 1937 года ее исполнителей расстреляли.

Дело в том, что Сталин на XVII съезде ВКП (б) уже назвал цифру численности населения СССР на конец 1933 г. - 168 млн. человек. В этих условиях данные переписи 1937 г., показывали гораздо меньшую цифру - 162 млн человек. Цифру решили подправить.

По данным новой переписи 1939 года количество украинцев сократилось с 31,195 миллиона в 1926 году до 28,111 миллиона в 1939, т.е. на 3,084 миллиона человек. За это же время произошел прирост количества русских в СССР на 21,8 миллиона (28%).

Население всего СССР выросло за это время на 23,5 миллиона (16%).

Если бы Голодомора не было, то численность украинцев, при условии распространения на него общесоюзных темпов прироста, в 1939 составила бы 36,19 миллионов, т.е. на 8,075 миллиона человек больше от имеющейся по данным переписи 1939 численности.

Подчеркнем, это заниженные данные, поскольку общесоюзные темпы прироста уже изначально занижены (за счет Украины и Казахстана).

В 1932-1933 годах более половины всех смертей в СССР приходились на Украину, при том, что население Украины составляло лишь пятую часть населения СССР.

В рядовом украинском селе от Голодомора погибло в 2-4 раза больше людей, чем во Второй мировой войне.

Следующая после 1939 перепись населения в СССР была проведена только в 1959 году. С 1926 года, т.е. за 33 года, количество украинцев выросло всего на 1,5 миллиона.

И это при том, что на рубеже 1930-1940-х годов Украина получила значительное вливание населения вследствие вхождения в ее состав Галичины, Закарпатья и Буковины.

Поляки помнят и чтят двадцать тысяч своих соотечественников, которых большевики расстреляли в Катыни.

Однако в Украине на протяжении голодного 1933-ого каждый день была такая "Катынь".

Такой вот союз и такие "общие корни".

Поэтому Голодомор - это именно геноцид украинского народа, а не "общая трагедия народов СССР", тем более, что вожди этих народов десятилетиями отрицали сам факт Голодомора, а некоторые отрицают до сих пор.

Еще в начале ХХ века Украину по скорости роста населения сравнивали с Китаем. А сегодня Украина - № 1 в мире по скорости уменьшения населения.

Сейчас Украина на 7-м месте в мире из 230 стран по скорости уменьшения населения. А среди соразмерных стран - на первом (все сравнительные данные - с СИА World Factbook).

Украинцы - на 6-м месте в мире из 223 стран по смертности на 1 тысячу населения; хуже нас 5 стран - Ангола, Афганистан, Южная Африка, Нигерия и Россия.

Украина на 198 месте по уровню рождаемости из 221 стран (позади нас из соразмерных государств только постиндустриальные Япония, Италия, Германия и Южная Корея).

Украина на 211 месте из 222 по количеству рождений на одну женщину ( из соразмерных государств позади нас только Япония и Южная Корея).

Кроме того, Украина - на первых местах по уровню заболеваемости социальными болезнями и болезнями, быстро распространяющимися в деморализованных обществах.

Это последствия не независимости, а именно СССР.

Депопуляция сельского населения Украины (то есть превышение числа смертей над рождениями) началась еще в 1979 году, и уже тогда стало понятно, что до перехода этой тенденции на город остались считанные годы.

Если посмотреть на статистические данные, то увидим, что лучшие социальные показатели в тех регионах, которые меньше времени были в "союзе".

Как же так случилось, что Украина, которую еще недавно сравнивали с Китаем по скорости роста населения, стала зоной демографической катастрофы? Куда же делись дети из украинских семей, как, например, у режиссера Александра Довженко, где он был четырнадцатый?

Дело в том, что по всему СССР в 1932-1933 годах лишь в Украине применялись военные операции по ограждению, с тем чтобы не дать населению спастись от голодной смерти.

Области Украины, населенные пункты, а также сама граница УССР в 1932-1933 годах были окружены военными отрядами, в столкновениях с которыми погибли многие беглецы. Этому есть масса доказательств, записанных свидетельств уже умерших и свидетельств еще живых людей.

Единственным регионом, кроме Украины, где в 1932-1933 годах были применены вооруженные силы для ограждения территорий после изъятия продовольствия у населения, стала Кубань - единственный регион СССР вне Украины, где в то время преобладало украинское население.

По всему периметру границы Украины, от Житомирщины до Луганщины, расположены многочисленные украинские села, которые вымирали от голода, а в нескольких километрах, за границей Украины, население других республик - России и Беларуси - не вспоминает жертв голодомора.

Только относительно населения Украины было принято постановление, которое ввело изъятие у крестьян не только зерна, а всех без исключения пищевых запасов.

В разгар голода 22 января 1933 Кремль специальной директивой приказал не допускать выезда крестьян с территории Украины и Кубани в другие районы, а "тех, кто пробрался на север" немедленно арестовывать, и, после того, как были выявлены "контрреволюционные элементы", высылать на места предыдущего проживания.

В разгар голодомора, 17 марта 1933 года, было принято постановление, согласно которому выход из колхоза допускался только с разрешения администрации на основе организованного набора рабочей силы.

Поселенцев из других республик и красноармейцев, которые заселялись на место вымерших крестьян, власть обеспечивала продовольствием, а местное население Украины и Кубани - нет. Об этом в Украине и на Кубани есть множество живых свидетельств.

Голодомор проводился параллельно с возобновлением масштабных репрессий против культурной элиты Украины и свертыванием украинизации в Украине и на Кубани.

О Голоде в Поволжье 1921-1922 годов в СССР можно было свободно писать, а о простом воспоминании о Голодоморе в Украине еще в 1980-х годах можно было попасть за решетку. В разгар Голодомора в Украине СССР называл сообщение о нем в мире "грязной клеветой" и продолжал так делать еще много десятилетий.
Во время Голодомора в Украине в 1932-1933 годах СССР экспортировал за границу миллионы тонн зерна и значительные объемы других продуктов, чему есть масса подтверждений в официальной биржевой статистике.

Убийство миллионов украинцев нанесло значительный ущерб экономике СССР. Наиболее уязвимыми к голоду являются дети. Они должны были стать продуктивным населением и основой экономического могущества страны. Однако СССР все равно пошел на их убийство. В украинских селах постоянно рождались люди, воспитанные на украинском языке в украинских традициях. Спасти их от голодной смерти стоило бы копейки по сравнению с тем, что эти люди ежегодно бы зарабатывали для страны. Однако руководство СССР их не спасло.

Наконец, спросим себя: неужели в такой стране, как СССР, где люди часто боялись говорить шепотом под одеялом, могли умирать от голода миллионами на протяжении почти двух лет без ведома и одобрения этого в Москве?

Иностранные дипломаты сообщали о частных заявлениях советских руководителей о том, что в Украине в результате голода "этнографический материал будет изменен".

Интересно, что свидетели разговора Сталина при участии Постышева и Косиора, заявляли, как Сталин похвалил их за отчеты в Москву о количестве умерших от голода в Украине и сказал Постышеву: "Ты, Паша, назначен нами туда в роли главгола (главнокомандующего голодом), и этим оружием сделаешь там больше, чем Семен конными армиями. Стасик (Косиор) немного растерялся, а у тебя рука и воля железные".

Наконец, Советский Союз осуществил геноцидные действия в виде выселения против ряда народов Крыма и Кавказа. Неужели Сталин больше любил украинцев?

А еще есть материалы съезда КПСС о том, что Сталин решил выселить всех украинцев из Украины: "Украинцы избежали этой участи потому, что их слишком много и некуда было выслать. А то он (Сталин) и их бы выселил".

Эта идея была реализована в приказе народного комиссара внутренних дел СССР Берии и заместителя народного комиссара обороны СССР Жукова от 22 июня 1944 года о выселении всех украинцев в Сибирь.

В своих воспоминаниях советские генералы признались в существовании такого приказа и готовности его выполнить. О том, что всех украинцев собирались выселить из Украины, на ХХ съезде КПСС в 1956 году признался генеральный секретарь КПСС Хрущев.

Читайте также: Причина смерти — украинец: воспоминания тех, кто пережил Голодомор

Вселенський Патріарх провів панахиду за жертвами Голодомору

Вселенський Патріарх провів панахиду за жертвами Голодомору в Україні
21:14, сьогодні 281

Панахида за жертвами Голодомору, Стамбул
Панахида за жертвами Голодомору, Стамбул / ukrinform.com

Божественна літургія та панахида за жертвами Голодомору 1932 – 1933 років в Україні відбулася у Стамбулі 24 листопада за участю Вселенського Патріарха Варфоломія.

"Ми вшановуємо 86-ті роковини Голодомору і пам'ять жертв цього геноциду з боку сталінського режиму проти українського народу", – сказав Вселенський Патріарх. Про це розповів Укрінформ.

Читайте також: Українські науковці на антарктичній станції вшанували пам'ять жертв Голодомору

Тоді, як висловився Варфоломій, "незліченна кількість українських мирних людей – дітей, чоловіків і жінок – потерпали від голоду і боролися за свою національну ідентичність, мову та культуру". Та й сьогодні "зло продовжує чинити руйнівний вплив на світ".

Вселенський Патріархат вирішив надати автокефалію народу Божому України, щоб він міг організувати своє життя відповідно до основ святих канонів церкви та її традицій, щоб мав повагу до Матері Церкви та був у комунікації з іншими православними церквами,
– наголосив Варфоломій.

Після літургії посол України в Туреччині Андрій Сибіга виступив зі словами про Голодомор: "Це було абсолютне зло: гинули безневинні люди. 25 тисяч щодня. Ми маємо це пам'ятати й поширювати правду: це злочин проти людяності, це – геноцид".

На заході також були генеральні консули Канади, Молдови, Польщі, лідер кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв, представникам української та кримськотатарської громад.

2 грудня 2018 року божественна літургія та панахида за жертвами голодоморів за участю Вселенського Патріарха також відбулася у Стамбулі. У вересні 2019 богослужіння у пам'ять про жертви Голодомору та жалобна акція "Запали свічку пам'яті" відбулися в столиці Туреччини – Анкарі.

Урочисте вшанування пам’яті жертв голодоморів в Україні

Глава держави разом з дружиною взяли участь у церемонії вшанування пам’яті жертв голодоморів в Україні

23 листопада 2019 року - 17:07

Глава держави разом з дружиною взяли участь у церемонії вшанування пам’яті жертв голодоморів в Україні

Президент України Володимир Зеленський і його дружина Олена взяли участь у церемонії вшанування пам’яті жертв голодоморів в Україні.

Президентське подружжя, а також Голова Верховної Ради Дмитро Разумков, Прем’єр-міністр Олексій Гончарук, представники дипломатичного корпусу та інші офіційні особи пройшли скорботною ходою до скульптури «Гірка пам’ять дитинства» на території Національного музею Голодомору-геноциду в Києві.

Після цього предстоятелі українських християнських церков відправили панахиду за померлими від Голодомору 1932-1933 років.

Президент України оголосив загальнонаціональну хвилину мовчання, після закінчення якої розпочалася всеукраїнська акція «Запали свічку!»

Володимир та Олена Зеленські поклали композиції із зерном та запаленими лампадами до скульптури «Гірка пам’ять дитинства».

Після цього було встановлено лампади від Верховної Ради України, від уряду, від президентів України 1991-2019 років, від Світового конгресу українців, Громадського комітету з ушанування пам’яті жертв Голодомору-геноциду 1932-1933 років, Українського інституту національної пам’яті, від акредитованих в Україні глав і представників дипломатичних місій зарубіжних країн та міжнародних організацій, а також від кожної області, Автономної Республіки Крим, міст Києва та Севастополя.

На завершення офіційної церемонії Глава держави вдарив у дзвін, який встановлено на вході до Алеї чорних дощок України.


s


Не забудемо і не пробачимо!

Львів’яни запалили сотні лампадок в пам’ять про жертв Голодомору 
Львів’яни запалили сотні лампадок в пам’ять про жертв Голодомору, фото: Христина ПроцакЛьвів’яни запалили сотні лампадок в пам’ять про жертв Голодомору, фото: Христина Процак

Львів пам’ятає… На площі навпроти пам’ятника Тарасові Шевченку представники влади, громадськість та духовенство спільно із львів’янами провели екуменічну панахиду за жертвами Голодомору 1921—1922, 19321933 та 19461947 років в Україні, та згадали пам’ять загиблих хвилиною мовчання. Опісля — долучились до всеукраїнської акції «Запали свічку пам’яті», запаливши свічки і лампадки на площі.

Львів’яни запалили сотні лампадок в пам’ять про жертв ГолодоморуЛьвів’яни запалили сотні лампадок в пам’ять про жертв Голодомору фото: Христина Процак

Люди, що прийшли на площу, прийняли участь у загальноукраїнської акції «Запали свічку пам’яті». Вони запалили сотні свічок, з яких зокрема виклали три великі свічки, напис «Пам’ятаємо!» та роки трьох Голодоморів.

Сформувавши колону, люди з лампадками вирушили до пам’ятного знаку жертвам Голодомору та політичних репресій.

Львів’яни запалили сотні лампадок в пам’ять про жертв ГолодоморуЛьвів’яни запалили сотні лампадок в пам’ять про жертв Голодомору фото: Христина Процак

«Сьогодні ми вшановуємо пам’ять заморених Голодом у 1921-22 роках, 1932-33 роках, 1946-47 роках. Ці три Голодомори винищили практично все українське село, весь той генофонд нації, який би мав зробити поступ вперед — до свободи, життя, волі, стояти і боротись за вільну Україну. У селян відібрали все. Ці біси були господарями тоді на українській землі, але той страшний час минув і пам’ять про ці трагічні події описана чорними літерами в українській історії. Сьогодні кожен візьме до рук лампаду, зігріє у своїх руках, запалить свічку, щоб засвідчити, що ми пам’ятаємо, ми будемо живі, будемо боротись за Україні”, — сказав Владика Димитрій, Митрополит Львівський і Сокальський ПЦУ.

Львів’яни запалили сотні лампадок в пам’ять про жертв ГолодоморуЛьвів’яни запалили сотні лампадок в пам’ять про жертв Голодомору фото: Христина Процак

Довідка

Згідно з результатами опитування, яке провела соціологічна група «Рейтинг», 82% громадян вважають, що Голодомор 1932-33 років був геноцидом Українського народу. У порівнянні із минулим роком, дещо зросла кількість тих, хто однозначно погоджується із цим твердженням. У регіональному розрізі спостерігаються такі відмінності: твердження про те, що Голодомор є геноцидом, поділяють 95% жителів Заходу, 87% – Центру, 72% – Півдня та 61% – Сходу. 73% опитаних зазначили, що цього року планують запалювати свічку у День пам’яті жертв Голодомору в пам’ять про загиблих від голоду.

Богдан Гордасевич: Не забудемо і не пробачимо! Злочин без терміну давності - геноцид українського народу в СРСР 1921-1991 роки.