Які регіони дійсно годують Україну, і які з них приносять найбільшу валютну виручку.
П'ятниця, 10 лютого 2017

Ще не так давно частина українців була твердо переконана в тому, що "Донбас годує Україну". Цей міф народився із тих міркувань, що переважно на Сході зосереджена промисловість.

Подібні тези раніше звучали на бізнес-форумах, з найвищих політичних трибун та навіть в урядових кабінетах, робочий клас вбирав ці меседжі як губка. А потім виявилося, що "годувальник Донбас" отримував з держбюджету майже вдвічі більше, аніж відраховував.

Ще один аргумент на користь такої риторики — метал, руда і продукція хімпрому, які також переважно вироблялися в східній частині країни, були основним постачальником валюти в Україну.

Проте часи змінилися і "металевих" мільярдерів замінили "аграрні". Починаючи з 2014 року пальма першості належить аграрній галузі. І зараз витягують український експорт з прірви уже не корисні копалини, а продукція, вирощена на землі.

Темпи зростання фантастичні. За словами заступника голови Мінагрополітики Ольги Трофімцевої, експорт українських аграрних та харчових продуктів перевищив 15,5 млрд доларів за минулий рік —  42,5% від загального експорту країни. У 2015 році — 38%, у 2014 — 31%.

Отже, Україна з кожним роком все більше перетворюється на справжню аграрну країну. З новими героями і "годувальниками". Тож ЕП вирішила нарешті дати відповідь на хвилююче питання "які регіони дійсно годують Україну?"

"Зернові" монстри

У 2015-2016 маркетинговому році Україна встановила декілька нових рекордів. Перший — експорт 39 млн тонн зерна, попередній рекорд у минулому сезоні був побитий на 13%. Ймовірно, що ненадовго, адже у сезоні 2016-2017, за прогнозами уряду, це досягнення  буде перевершене.

Врожай — рекордні 65,9 млн тонн. Лідери у зборі зернових — Полтавська та Вінницька області. На їх території виростили 17% усіх зернових країни за 2016 рік. Хоча, насправді, частка цих регіонів у вирощенні зернових, навіть порівняно з 2013 роком, суттєво не змінилася — вони традиційні лідери галузі.

Що ж до Полтавщини, то її мешканцям уже можна висувати свого кандидата на посаду президента і створювати свій клан. Враховуючи, що на території області чимало нафтогазових свердловин і гірничо-збагачувальні комбінати, Полтавщина може оголошувати себе "першою" годувальницею країни.  

"Олійниці" країни

Однією з найбільш вагомих складових аграрного експорту є зовнішня торгівля соняшниковою олією. Протягом 2011-2016 років питома вага цієї продукції в загальній структурі експорту товарів і послуг з України збільшився з 4,6% до 10,2%.

Лідери у вирощенні соняшнику — Харківська, Дніпропетровська, Кіровоградська та Миколаївська області. Тут у 2016 році виросло майже 40% українського соняшнику.

Недарма саме компанія "Кернел", для якої експорт олії є ключовим бізнесом, була першою українською компанією, яка з початку війни зуміла розмістити єврооблігації — на 500 млн доларів.   

Хто годує Україну овочами  

2016 рік у зборі овочевих культур не став рекордним, зібрали врожаю наші аграрії на 2,2% більше, ніж минулого року. Одноосібним лідером тут є Херсонщина. Після окупації Криму її частка у вирощенні овочів зросла з 11,8% до 13.6%. Факт її лідерства вже давно широко використовується в рекламі продукції з помідорів.

Картопляний край

"Досить скиглити, беріть лопату і садіть картоплю, капусту…". Цей відомий вислів належить великому "класику" — екс-прем'єру Миколі Азарову. Тоді, весною 2011 році, коли його перебуванню в Україні нічого не загрожувало, він розповідав журналістам, як з жінкою в городі вирощує картоплю.

Пізніше журналісти з Forbes.ua виявили, що у сім'ї Азарова є інтереси в картопляному бізнесі, а в селі Семиполок Чернігівській області у екс-прем'єра є потужності для зберігання картоплі на 10 тисяч тонн.

Урожай картоплі, яку так полюбляв "копати" Азаров, цього року в Україні виріс майже на 5%. Але все одно менше, ніж в тому ж 2013 році. Лідери з вирощення картоплі — Вінницька, Київська та Львівська області. У цих областей у 2016 році зібрано близько 23% української картоплі. Однак, не варто забувати, що в Україні широко розповсюджене непромислове вирощення картоплі.

Цукрові лідери

Знову Вінниччина і Полтавщина в авангарді. Тут було зібрано 34% урожаю цукрового буряка 2016 року. Урожай цукрового буряку у 2016 році виріс порівняно з іншими культурами найбільше — на цілих 34,3%.

2016 рік став рекордним за багатьма показниками. До рекордного показника з експорту зернових та соняшникової олії додалася найбільша за всю історію цифра з експорту цукру — майже 466 тисяч тонн.

Україна продовжує нарощувати експортний потенціал. І якщо згадати, що аграрна продукція є основним експортним товаром України, то виходить, що "годують" Україну Вінницька і Полтавська області— як валютною виручкою, так і хлібом з олією.

Роман Кириченко
http://www.epravda.com.ua/publications/2017/02/10/620112/

Україні треба встигнути з реформами, щоб бути готовою до самостійного плавання



Європейські політики не лише висловлюють занепокоєння темпом реформ та перетворень в Україні, а й закликають США до тіснішої співпраці, щоб ефективніше просувати їх. Ті, кого можна впевнено назвати друзями України, переймаються цим не просто так. Вони усвідомлюють, що 2016 рік був дуже складним, а 2017-й принесе ще більше викликів, із якими доведеться мати справу цивілізованому світові.

Захід може погрузнути у своїх внутрішніх проблемах, про що свідчать не лише майбутні президентські вибори у Франції та постійне підживлення міграційної кризи Росією, а й зростання популістських настроїв у всьому світі. Тоді усім буде не до України та її постійних проблем.

Тому європейські політики та чиновники, прихильні до Києва, усвідомлюють, що Україні слід пришвидшити темп реформ. Бо Україна може в будь-який момент відійти на задній план порядку денного в ЄС та США настільки, що жодні масовані обстріли російських бойовиків на Донбасі не потраплятимуть в поле зору. Проте не менш ймовірним є й те, що в якийсь момент Україна може залишитися наодинці в боротьбі з путінською агресією.

Необхідно пришвидшити темп реформ

Ці люди також розуміють, що за час, який залишився до можливих пертурбацій на політичній шахівниці світу, Україні потрібно встигнути якнайбільше. Бути готовою до всього. Вони усвідомлюють, що, ймовірно, уже не матимуть змоги своїм пильним оком стежити за шулерською поведінкою влади в Україні, яка постійно норовить перетворити будь-які потенційні реформи в бутафорію, підклавши Заходу та своєму народові свиню.

Тому вони намагаються пояснити, що активістам, політикам та народові варто все менше покладатися на потенційну допомогу Заходу й готуватися до самостійного плавання, а заодно – пришвидшити темп реформ.

Так само вони й мають інші мотиви. Успішна Україна надалі зможе стати союзником ліберальних та соціал-демократичних сил в Європі, тому її успішна трансформація не лише стала б хорошим символом того, що усі програми Заходу щодо України не були марними, а й допомогою в майбутньому. Успіх України – це й успіх тих, хто довгий час їй допомагав, покращення їхнього іміджу в очах своїх виборців, що не дарма стільки панькалися з країною, яку давно російська пропаганда у світі намагається подати як пропащу та відсталу.

Попри популізм, який набирає сил довкола, Україна все ж тримається. Залишається на плаву й певною мірою є острівцем здорового глузду. Особливо шкода, що влада підриває своїми діями, тобто корупцією, довіру світу до перетворень в Україні. На шляху до реформ зроблено, хоча й недостатньо, але багато, тому буде вкрай прикро зупинитися посередині шляху й втратити здобуте. Невідомо, чи колись ще випаде подібний шанс.

Українці давно заслужили на те, щоб зайняти своє місце поміж інших європейських націй, як рівні серед рівних. Проте судять не за бажання, а за виконане. Його, на жаль, поки недостатньо, тому слід використовувати кожну нагоду – поспішати.

Назарій Заноз – політичний оглядач

http://www.radiosvoboda.org/a/28278015.html

Богдан Гордасевич · Тернопільськи педінститут
Автор правий, але як прискорити реформи з таким баластом "совків"? Коменти нижче всі характерні в тому плані: жодної підтримки для реформаторів при владі. Проблема ще в тому, що всі розумні знаходять роботу закордоном, а хто там не потрібен, бо нікчема, - той тут лишається і яко люмпен-пролетарій керує, аж розривається, а що вже критикує безмірно, сам сидячи в лайні. Раби "Совка" все гальмують в Україні, на жаль.

володимир ткачук · Українська сільгосп Академія
Для того, что бы ускорить темп реформ нужно в три шеи гнать всех этих Пець, яйценюхов, турчиновых и иже с ними. Иначе кирдык. Правда они здесь и никогда не собирались жить.

Михаил Польщиков · Kremenchuk
Находящиеся у кормушки пытаются побыть "немножко беременными"- создать видимость реформ и сохранить схемы распила бюджета. Независимо от того куда деньги предназначены, то ли на ремонт дорог, то ли на проведение АТО.А ведь терпение народа не бесконечно! Надо думать, господа, что вы в конце концов хотите предложить Украине, в отличие от "папередников".Снова те же яйца, только вид сбоку?

Nina Volkova · Працює в На пенсии
в "свободное плавание" - без пенсионеров, которые не выживают ...
Богдан Гордасевич · Тернопільськи педінститут
Пенсія така, яку заробили, а що робили поганенько, то і пенсія нікчемна. Хто вам винуватий? Кажете, що розікрали? А чому не впильнували? Хтось за вас повинен був вам догоджати, поки ви по шпаринах ховалися? - дурних немає! Радійте і цьому, що є під час війни, бо за Кучми і війни не було - і пенсії не виплачували роками!

Футболісти іспанського клубу «Бетіс» вийшли на свій черговий матч у футболках із написом «Ми всі Зозуля», щоб іще раз висловити підтримку українському гравцеві Романові Зозулі, повідомило інтернет-видання «Чемпіон».



Гравці Бетіса вийшли на матч з Валенсією в футболках "Ми всі Зозуля"

Раніше гравці команди «Бетіс» написали на підтримку свого колеги Зозулі колективного листа після того, як він опинився «поза грою» через відмову команди «Райо Вальєкано» прийняти українця у вже домовлену було оренду. Так сталося через вимоги групи ультрас «Райо» з лівацькими поглядами, які твердили, ніби Зозуля – «нацист». Тепер український футболіст, який не приховує своєї підтримки захисникам України від агресії Росії, повернувся в «Бетіс», але, за правилами, не зможе в цьому сезоні грати за жодну команду.



Після початку бойових дій на Донбасі Роман Зозуля постійно допомагає українській армії. Він також заснував благодійний фонд «Народна армія», який допомагає українським військовим. Зозуля отримав медаль «За заслуги перед Збройними силами України» від Міністерства оборони України.
http://www.radiosvoboda.org/a/news/28303920.html

Богдан Гордасевич:
Шкода, що Роман Зозуля не зможе грати в цьому сезоні через тих вар'ятів недолугих, але підтримка і поголос варті також багато чого і для його особистої популярності, і для підтримки України.
[ Читати далі ]

Володимир Українець
Google+ Ukraine
12:15 10.02.2017

ДЕЯКІ ЗАПИТАННЯ ДО ПРИХИЛЬНИКІВ БЛОКАДИ.
Я от читаю ультрапатріотичні опуси деяких українців з приводу блокади   і задаюсь питанням. Ви хочете ТОТАЛЬНОЇ війни з росією?  Як під час Другої світової війни ? Добре, але вже зрозуміло, що ми в такій війні будемо сам на сам з росією. НІхто не буде за нас воювати.  У кращому разі  нададуть зброю, та й то ще  невідомо яку. Ви розумієте, що сам на сам ми не вистоємо?  Ви розумієте що кількість загиблих на фронті буде рахуватися вже не одиницями, а сотнями кожень день?   Так, росія у результаті такої війни теж рухне. Але на той час Україна вже буде лежати в руїнах.  Тобто, тільки військовим шляхом цю війну не виграти.
Також вже зрозуміло, що і тільки політичним шляхом цю війну не виграти. Мінські угоди працюють дуже обмежено, ні на що інше ні Запад, ні росія не погоджуються.
Враховуючи, що війна йде вже майже три роки, стає зрозумілим, що ЦЕ ВІЙНА РЕСУРСІВ.  У кого швидше скінчаться ресурси, у України чинити опір, чи у росії фінансувати ДЛНР. Тобто ЦЕ ВІЙНА ЕКОНОМІК.  І ось з цієї точки зору і потрібно розглядати усі події. Якщо від блокади більше постраждає противник , тобто росія, тоді блокада потрібна. Але якщо від блокади більше постраждає економіка України, то тоді це велика псевдопатріотична дурість.  Питання перше, хтось оцінював наслідки блокади з цієї точки зору?
У протистоянні зі значно більшою  росією нам потрібно маневрувати, вигравати час, відбудовувати економіку і нарощувати міць ВСУ.  Не ДЛНР наш головний ворог (це усього лише  найманці Кремля, які будуть воювати рівно стільки, скільки Кремль буде їх фінансувати), а НЕОІМПЕРСЬКА РОСІЯ НАШ ГОЛОВНИЙ ВОРОГ. Але чомусь нікого з прихильників блокади  ну зовсім не турбує торгівля з головним ворогом - з росією. Питання друге, ЧОМУ?
Ну і третє питання. ЧОМУ деякі народні депутати бігають по рейках і ЗА ДВА РОКИ не внесли законопроект про регулювання товарообміну між Україною та тимчасово некотрольованими територіями?  Оце було б законно, відповідально перед країною і вирішувало б питання стратегічно

КОМЕНТАРІ
Сергій Ляшенко
Давно потрібно назвати війну війною, і люди зрозуміли б Порошенка. Помилки Кравчука, поміж краплями неможливо ходити. Все крапка.
Володимир Українець
+Сергій Ляшенко Так Порошенко давно і називає війну війною. Навіть на міжнародному рівні.
1 хв
Богдан Гордасевич
+Сергій Ляшенко  Прошу: назвіть війну  - війною і отримуйте для України варіант Сирії 2014 або Грузії 2008. На Кремль працюєте? Воно і видно.
58 с
Богдан Гордасевич
Правильні запитання:  операція ФСБ "Шатун" в дії, а добробатівці ясно хто.
Що дає блокада при відкритих кордонах з боку РФ? Правильно: відторгнення від України окупованих земель і людей. Тільки шкода для України та економіки. Чим думають?
58 с
Богдан Гордасевич
Автору моє шанування: добре, що є серед нас такі розумні люди, щоб українські патріоти не виглядали всі як ідіоти типу добробатівці на рейках до ОРДЛО.

ВСЕ НИЖЧЕ - МОЄ НЕШАНУВАННЯ, АЛЕ МАЮ ПОВІДОМИТИ



Львівська міськрада закликала Раду, Кабмін та президента припинити торгівлю з окупованими районами Донбасу (документ)

Львівська міськрада підтримала ініціативу депутатів з УКРОПу про звернення до Верховної Ради, Кабміну та Президента України щодо торговельної блокади Донбасу.

 10 лютого 2017
  У Львівській міськраді підтримали блокаду Донбасу За відповідне рішення 9 лютого проголосували 35 депутатів. Проект звернення на початку пленарного засідання зачитав депутат з «Українського об’єднання патріотів – УКРОП» Іван Гринда. 
У документі депутати висловили підтримку ініціативам ветеранів – учасників бойових дій в АТО, які розпочали блокаду торгівлі з терористами в Луганській і Донецькій областях. Також народні обранці наголосили, що, з урахуванням гуманітарної катастрофи, яку переживає мирне населення на сході України, всі гуманітарні вантажі в супроводі представників ОБСЄ та Червоного Хреста повинні безперешкодно надходити до громадян нашої держави. Рух решти товарів та корупційні схеми, завдяки яким фейкові «республіки», контрольовані Кремлем, наповнюють свої бюджети і фінансують війну, мають бути заблоковані.
«Вважаємо, що в умовах, коли війна, розв’язана Російською Федерацією проти України, продовжується, торговельно-економічні відносини, внаслідок яких бойовики відправляють на підконтрольні Україні території свої товари, повинні бути перекриті. Тому вважаємо торговельну блокаду ефективним способом впливу на бойовиків та їхніх російських кураторів», – йдеться у зверненні Львівської міської ради.
Львівські депутати також вимагають вжити заходів щодо посилення контролю за переміщенням осіб через тимчасово окуповану територію, провести масштабне розслідування щодо надання дозволів на оптове постачання продукції з окупованого Донбасу на територію України. Крім того, народні обранці закликають припинити переслідування ветеранів добровольчих батальйонів, які розпочали блокаду торгівлі з терористами.
«Ми, депутати Львівської міської ради, представляємо інтереси громади області, з якої було мобілізовано тисячі людей на боротьбу з агресором. Нав’язаний Росією збройний конфлікт на сході України забрав до двох сотень життів наших земляків. Ми не можемо стояти осторонь ситуації, коли для одних війна – це боротьба за свою державу, а для інших – цинічний бізнес», – йдеться у зверненні

Детальніше читайте на УНІАН: https://www.unian.ua/society/1770607-lvivska-miskrada-zaklikala-radu-kabmin-ta-prezidenta-pripiniti-torgivlyu-z-okupovanimi-rayonami-donbasu-dokument.html

БГ: Я проти цього рішення і блокади ОРДЛО, бо це означає повне відторгнення українських земель, які ми фактично примушуємо блокадою  повністю інтегруватись в економіку РФ. Де в тому розум? А львівські псевдо-патріоти нехай заткнуться! Консульство РФ у Львові працює, банки російські як "Сбербанк России"- працюють, поїзди Львів-Москва та Івано-Франківськ-Москва ходять щоденно вщерть забиті, а тут вони знайшли де пропіаритись - Донбасу блокаду! В себе порядок наведіть спершу! І не тільки з побутовим сміттям.

Хто у Верховній Раді виконує план Кремля



У 2017 році Росія, очевидно, продовжить спроби здобути якомога більший контроль над українським парламентом та суспільством.

Для цього Кремль користуватиметься важелями впливу на медіа-ресурси, а головне – на представників вітчизняного політикуму.

Для кожного з когорти контрольованих політиків Кремль має свій чинник контролю чи мотивації: для деяких це грошові активи, політичні амбіції, а для декого – й ідейна відданість «русскому миру».

Так, лідер “Українського вибору” Віктор Медедчук продовжує виступати головним комунікатором Москва-Київ. Через нього народний депутат Сергій Тарута намагається домовитися про розморозку своїх активів, а Юлія Тимошенко – про сприяння у політичній боротьбі. У цій тріаді активним гравцем також залишається Надія Савченко, контрольована уже більше Медведчуком, аніж колишньою кураторкою Юлією Тимошенко. Тим часом партія «Опозиційний блок» розколюється через суперечку олігархічних груп впливу, цим самим здійснюючи послугу Росії – розширюючи коло проросійського електорату.

Кожному з фігурантів відведена своя архетипна роль – «представниця народу» Савченко, «прагматичний бізнесмен» Тарута і нові партії «лагідної русифікації» на базі «Опозиційного блоку».

Вектор майбутньої риторики уже зрозумілий: нприклад, 18 січня Віктор Медведчук заявив, що не варто звинувачувати представників ОРДЛО в тероризмі.

«Я неодноразово стикався з тим, що учасники переговорного процесу дають вкрай різкі оцінки своїм опонентам, дозволяють собі звинувачення, образи принизливі репліки і коментарі, називають опонентів терористами, бандитами. Як ви думаєте, чи можливий після цього конструктивний діалог? Зрозуміло, що ні», – сказав Медведчук в інтерв’ю «Аргументам і фактам в Україні».

 Тарута на банківському гачку

Позафракційний народний депутат Сергій Тарута все більше уніфікує власну політичну та геополітичну риторику із риторикою партії “Батьківщина” та її лідера Юлії Тимошенко.

Тотожний лейтмотив обидвом політикам продиктували у Кремлі – адже і Юлія Тимошенко, і Сергій Тарута мають певні зобов’язання перед російською владою.

Виконуючи їх, нині збанкрутілий олігарх сподівається, що російські суди знімуть арешт із його активів, а очільниця “Батьківщини” – що Путін знову зробить на неї ставку у майбутніх парламентських та президентських перегонах в Україні.

І Тимошенко, і Таруту пов’язує також спільний переговорник із Москвою – Віктор Медведчук. Саме він доносить прохання українських депутатів до російської верхівки та транслює основні ідеї Кремля щодо ОРДЛО і бойовиків.

Очевидно, що Сергію Таруті, якого не так давно взяли у коло ретрансляторів проросійських ідей, відвели роль “Савченко від бізнесу”: успішного колись підприємця, який втратив багато ресурсів через конфлікт на Сході і пропагує “мирне і розсудливе” повернення до старого формату роботи.

Переговори щодо Донбасу

У кінці 2016 року колишній губернатор Донецької області Сергій Тарута заявив, що вважає очільників незаконних збройних формувань “ДНР” та “ЛНР” повноцінними суб’єктами переговорного та дипломатичного процесу. Про це політик сказав у інтерв’ю в ефірі студії телеканалу News One.

Коментуючи ситуацію з врегулювання збройного конфлікту на сході України, народний депутат заявив, що, на його думку, “можливість мирного врегулювання (конфлікту на Донбасі, – ред.) є”.

“Потрібен постійний діалог. Потрібно донести людям, що це не Осетія і не Карабах. (…) Потрібно вчитися у інших країн. Якщо ми хочемо миру, потрібно сісти за стіл переговорів і не вставати. Якщо там є інші учасники, яких визнає Європа, визнає Росія, – окей, тоді ми повинні з ними говорити”, – сказав Сергій Тарута.

У цьому ж інтерв’ю народний депутат сказав, що президент Петро Порошенко узурпував ухвалення рішень щодо врегулювання конфлікту на Сході. Більш позитивно Тарута відгукнувся про Надію Савченко – адже вона є його потенційною спільницею.

Дружба з Юлією Тимошенко

Народний депутат, лідер партії “Батьківщина” Юлія Тимошенко має приязні стосунки із позафракційним Сергієм Тарутою, адже так само афільована у тіньовій співпраці з Росією. Ба більше, із олігархом Тарутою вони познайомилися іще восени 1995 року, перетнувшись у бізнесі.

У жовтні 2016 року бізнесмен розповів в ефірі телеканалу NewsOne, що лідер фракції “Батьківщини” пропонувала йому вступити в ряди своєї політичної сили і стати її заступником.

“Зрозуміло, що я не політик. У мене була пропозиція вступити в партію на правах заступника Тимошенко. Була пропозиція і від “Народного фронту”, і від БП, і від “Опозиційного блоку”. Від усіх, крім “Самопомочі””, – розповів Тарута.

Політолог Руслан Бортник пояснював пропозицію Тимошенко тим, що у неї та Сергія Тарути були спільні вороги, і називав потенційне об’єднання “небезпечним тандемом”.
[ Читати далі ]

Мене досить сильно злить, коли Україну звинувачують в небажанні боротись з корупцією закордонні базіки, яких активно підтримують наші внутрішні гниди при політиці, постійно ниючи, що в Україні нічого не робиться і все погано: корупція процвітає і поширюється. Щоб спростувати цей наклеп я і роблю передрук з сайту Цензор.нет, який досить важко назвати провладним, хроніку антикорупційних заходів в Україні за 9-ть днів лютого 2017 р. І це є далеко не вичерпна інформація, а найрезонансніша для ЗМІ. Читайте і визначайтесь. Є хроніка і вже засуджених за хабарі. І це є правда фактів, а не пусті обвинувачення в бездіяльності на адресу влади.


Боротьба з корупцією в Україні: хроніка 9-ти днів лютого 2017 р.

Прокурора Дніпропетровської місцевої прокуратури затримано під час одержання 1,6 тис. дол. хабара, - СБУ. ФОТО
09.02.17 17:54
Прокурора Дніпропетровської місцевої прокуратури затримано під час одержання 1,6 тис. дол. хабара, - СБУ. ФОТО
Співробітниками Служби безпеки України спільно з прокуратурою і поліцією було затримано під час одержання хабара юриста 3 класу однієї з Дніпропетровських місцевих прокуратур.
  2936  9
Раніше по темі: Хабарники
Затриманим на хабарі в $ 6 тис. є начальник столичного митного поста "Східний" Вадим Лось. ФОТОрепортаж
09.02.17 14:57
Затриманим на хабарі в $ 6 тис. є начальник столичного митного поста "Східний" Вадим Лось. ФОТОрепортаж
Затриманим на хабарі начальником митного поста "Східний" київської митниці є Вадим Лось.
  6774  37
Раніше по темі: Хабарники
Чиновника Чернігівської ОДА затримано під час одержання 40 тис. дол. "відкату", - СБУ. ФОТОрепортаж
09.02.17 14:15
Чиновника Чернігівської ОДА затримано під час одержання 40 тис. дол. "відкату", - СБУ. ФОТОрепортаж
Співробітники Служби безпеки України викрили схему збагачення чиновників на коштах, призначених для ремонту соціальних об'єктів Чернігівщини.
  4323  38
Раніше по темі: Боротьба з корупцією, Хабарники
Лікаря, який вимагав за оформлення інвалідності 800 дол. хабара, затримано в Києві, - Нацполіція. ФОТО
09.02.17 12:30
Лікаря, який вимагав за оформлення інвалідності 800 дол. хабара, затримано в Києві, - Нацполіція. ФОТО
У Києві поліцією затримано співробітника центрів первинної медико-санітарної допомоги Солом'янського району, який вимагав хабар за оформлення інвалідності.
  2433  31
Раніше по темі: Хабарники
У Херсонській області на хабарі в $ 4,5 тис. затримано заступника начальника одного з відділів обласного управління ДФС. ФОТОрепортаж
09.02.17 10:58
У Херсонській області на хабарі в $ 4,5 тис. затримано заступника начальника одного з відділів обласного управління ДФС. ФОТОрепортаж
У Херсонській області співробітники Департаменту захисту економіки Національної поліції спільно з військовою прокуратурою Південного регіону затримали на хабарі в розмірі 4,5 тисячі доларів США заступника начальника одного з відділів обласного управління ДФС.
  2044  10
Раніше по темі: Хабарники
08.02.17 16:58
Підозрюваний у хабарництві директор департаменту Нацбанку Шацький вийшов під заставу у 800 тисяч
Печерський районний суд Києва звільнив з-під варти підозрюваного в отриманні хабара директора департаменту платіжних систем Національного банку Сергія Шацького під заставу 800 тис. гривень.
  1010  22
Раніше по темі: Хабарники
Чиновника Держпраці в Харкові спіймали на хабарі в 2 тис. доларів. ФОТО
08.02.17 16:06
Чиновника Держпраці в Харкові спіймали на хабарі в 2 тис. доларів. ФОТО
У Харкові правоохоронці затримали в. о. начальника відділу Головного управління Держпраці в Харківській області під час одержання хабара.
  1947  8
Раніше по темі: Хабарники
Начальника сектору міграційної служби в Жовтих Водах засуджено до 5 років ув`язнення за хабар у 1 200 грн. ВIДЕО
08.02.17 11:46
Начальника сектору міграційної служби в Жовтих Водах засуджено до 5 років ув'язнення за хабар у 1 200 грн. ВIДЕО
Набув чинності вирок Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області начальнику сектору Державної міграційної служби, якого восени 2015 року затримала на хабарі Служба безпеки України.
  2175  39
Раніше по темі: Хабарники
07.02.17 22:41
Житель Житомирщини намагався підкупити співробітника СБУ щомісячним внеском у 4 тис. грн, - військова прокуратура
Військова прокуратура Житомирського гарнізону Центрального регіону України спільно з управлінням Служби безпеки України в Житомирській області затримали жителя області під час спроби дати хабар співробітнику СБУ.
  2595  20
Раніше по темі: Хабарники
Затримано поліцейського, який вимагав від підозрюваного 12 тис. грн. ФОТОрепортаж
07.02.17 15:15
Затримано поліцейського, який вимагав від підозрюваного 12 тис. грн. ФОТОрепортаж
В Івано-Франківській області затримано співробітника поліції, який вимагав хабар від підозрюваного.
  2614  11
Раніше по темі: Хабарники
На хабарі в 13 тисяч у Краматорську затримали лейтенанта поліції, - СБУ. ФОТО
06.02.17 17:28
На хабарі в 13 тисяч у Краматорську затримали лейтенанта поліції, - СБУ. ФОТО
Співробітники Служби безпеки України спільно з прокуратурою викрили у хабарництві оперуповноваженого відділу кримінальної поліції Краматорська.
  4707  21
Раніше по темі: Хабарники
06.02.17 14:31
На хабарі в 1,5 тис. доларів затримано начальника обласного управління виконавчої служби, - Луценко
Прокуратура Волинської області спільно з СБУ затримали начальника управління виконавчої служби за підозрою в отриманні $ 1,5 тис. хабара.
  1748  13
Раніше по темі: Хабарники
Співробітник ДФС у Запорізькій області попався під час отримання чергового хабара. ВІДЕО
04.02.17 23:34
Співробітник ДФС у Запорізькій області попався під час отримання чергового хабара. ВІДЕО
Начальника сектора оподаткування фізичних осіб одного з відділень Державної фіскальної служби в Запорізькій області затримала Служба безпеки України спільно з прокуратурою.
  3143  20
Раніше по темі: Хабарники
Затримані волинські митники, які брали по 300 доларів за ввезення машин із іноземними номерами. ФОТОрепортаж
04.02.17 21:14
Затримані волинські митники, які брали по 300 доларів за ввезення машин із іноземними номерами. ФОТОрепортаж
Правоохоронці затримали двох інспекторів Волинської митниці за підозрою у хабарництві.
  8054  36
Раніше по темі: Хабарники
Прикордонники на Львівщині вимагали 2 тис. доларів за безперешкодний пропуск товарів, - СБУ. ФОТОрепортаж+ВІДЕО
04.02.17 20:28
Прикордонники на Львівщині вимагали 2 тис. доларів за безперешкодний пропуск товарів, - СБУ. ФОТОрепортаж+ВІДЕО
У Львівській області співробітники Служби безпеки України (СБУ), військової прокуратури та Державної прикордонної служби затримали двох прикордонників - керівників середньої ланки - під час отримання хабара.
  4858  33
Раніше по темі: Хабарники
Співробітники ГПУ і СБУ затримали директора Департаменту платіжних систем НБУ під час одержання хабара. ФОТО (оновлено)
03.02.17 12:45
Співробітники ГПУ і СБУ затримали директора Департаменту платіжних систем НБУ під час одержання хабара. ФОТО (оновлено)
Головним слідчим управлінням Генпрокуратури викрито директора одного з департаментів Національного банку України і трьох його спільників під час одержання 25 тис. дол. США хабара.
  22181  74
Раніше по темі: Хабарники
Полковника ДСНС затримано на Черкащині під час одержання 820 тис. грн хабара, - СБУ. ВІДЕО+ФОТО
02.02.17 18:20
Полковника ДСНС затримано на Черкащині під час одержання 820 тис. грн хабара, - СБУ. ВІДЕО+ФОТО
У Черкаській області співробітники Служби безпеки України спільно з Військовою прокуратурою затримали під час одержання 820 тис. грн хабара чиновника ДСНС.
  8007  26
Раніше по темі: Хабарники
Майора поліції затримали на Рівненщині за отримання хабара в 500 доларів. ВІДЕО+ФОТО
02.02.17 12:25
Майора поліції затримали на Рівненщині за отримання хабара в 500 доларів. ВІДЕО+ФОТО
Старшого інспектора дорожнього нагляду сектора превенції Сарненського відділу поліції Рівненської області викрила на хабарництві Служба безпеки України спільно з прокуратурою.
  1753  5
Раніше по темі: Хабарники
Співробітника банку, який вимагав 40 тис. грн за списання кредитного боргу, затримано в Луцьку, - Нацполіція. ФОТОрепортаж
01.02.17 21:52
Співробітника банку, який вимагав 40 тис. грн за списання кредитного боргу, затримано в Луцьку, - Нацполіція. ФОТОрепортаж
Сьогодні в Луцьку співробітники слідчого управління ГУ Національної поліції у Волинській області затримали за вимагання та одержання неправомірної вигоди працівника однієї з банківських установ.
  3766  15
Раніше по темі: Хабарники
Трьох поліцейських затримано на хабарі 8 тисяч на Львівщині, - СБУ. ФОТО
01.02.17 18:48
Трьох поліцейських затримано на хабарі 8 тисяч на Львівщині, - СБУ. ФОТО
Співробітники Служби безпеки України спільно з прокуратурою викрили в хабарництві трьох працівників одного з відділів Нацполіції у Львівській області.

http://ua.censor.net.ua/theme/501/habarnyky

 06.02.2017
ПОЛІТОЛОГ ПРО "ГЕОПОЛІТИЧНИХ МАЧО" ПУТІНА ТА ЕРДОГАНА, СТРАТЕГІЮ ТРАМПА ТА ТРИКУТНИК "УКРАЇНА, РФ ТА США"
Політичний експерт, кандидат політичних наук, координатор Бюро протидії гібридній війні Євген Магда в інтерв'ю журналістам 5.UA розповів про взаємодію Путіна із Трампом та іншими світовими лідерами, про російську агресію на сході та про підтримку України з боку сусідніх держав
 


МІФ ПРО ПРОРОСІЙСЬКОГО ТРАМПА ПРИДУМАЛИ ПОЛІТТЕХНОЛОГИ ГІЛЛАРІ КЛІНТОН

Як може вплинути проросійська налаштованість Трампа на долю України і на ситуацію у світі в цілому?

Перш за все, Трамп не може бути проросійським, він може бути проамериканським. Будь-який президент США може бути виключно проамериканським. Міф про проросійського Трампа придумали політтехнологи Гілларі Клінтон, а наша політична еліта, яка бере інформацію в кращому випадку із західних медіа, теж на це зважала і вважала, що Трамп – це горе.

Можна сперечатися про те, чи Трамп горе, чи ні, але хто сказав, що Гілларі Клінтон була б радість? Незрозуміло, звідки така ілюзія, що якийсь американський президент прийде до влади, кине все та буде займатися виключно покращенням ситуації в Україні.

Можна сперечатися про те, чи Трамп горе, чи ні, але хто сказав, що Гілларі Клінтон була б радість?
Трамп насамперед проамериканський, дуже ексцентричний. Він – людина без досвіду державного управління, і це зараз дуже відчувається. Вони вичистили Держдепартамент настільки, що на третю добу після того, як почались жорстокі бої в Авдіївці, Держдеп "розродився"  заявою із глибоким занепокоєнням. А це для США є дивним і дає для України негативний сигнал, а з іншого боку – все-таки примушує нас мобілізуватись та розраховувати на власні сили. І в цьому є своя логіка. Українці, українська політична еліта за 25 років незалежності настільки багато сказали про унікальний потенціал, унікальні можливості та унікальних людей, що вже треба почати щось робити. Якщо ми не робимо, то ми опиняємось у практичному світі, де такі люди, як Трамп, будуть задавати тренд . А очікувати, що там буде імпічмент, то така версія буде спрацьовувати для таких людей, які подивились багато разів "Картковий будиночок". Але для тих, хто хоч опосередковано погортав  хоча б якусь книжку про американську історію та американську політичну систему, така версія не спрацює.

РОСІЯ ПРЕ, ТОМУ ЩО ХОЧЕ ДОВЕСТИ, ЩО ВОНА В ОДНІЙ ВАГОВІЙ КАТЕГОРІЇ ЗІ СПОЛУЧЕНИМИ ШТАТАМИ

Розглядаючи ланцюжок послідовностей: нещодавні переговори Трампа зі світовими лідерами Меркель, Олландом, Путіним, після чого почались активні обстріли Авдіївки, слідом за якими Президент Порошенко вирушив на зустріч із Ангелою Меркель. Це все якось взаємопов’язано?

Так, зв’язок звичайно є. Давайте згадаємо про те, що Трамп говорив телефоном з Меркель, Олландом, Путіним. Але перед тим він особисто проводив зустріч із Терезою Мей, прем’єром Великої Британії.

Я певен, що українське питання так чи інакше звучало, але воно не звучало настільки голосно. Це взагалі одна з проблем України, що в нас є відчуття того, що наші проблеми є в центрі всесвіту. Але це не так. Географічно вони в центрі Європи. Так, ми одна з найбільших країн Європи, і це природно привертає увагу, але це не означає, що всі навколо нас будуть витанцьовувати та говорити, що вони за нас переживають.

Прагнення Путіна при цьому зрозуміло – він хоче розхитати Мінські домовленості.
За нас ніхто проблему не вирішить, тому питання звучало, але прагнення Путіна при цьому зрозуміло – він хоче розхитати Мінські домовленості в такий спосіб, щоб переукласти їх на власних умовах. Вони насправді про це зараз забули. Домовленості були продовжені наприкінці 2015 року ще на рік, а вже наприкінці 2016 року їх ніхто не продовжував.

До речі, дослідники за деякий час будуть вивчати цей документ, як документ класики гібридної дипломатії.

Документ, під яким немає жодного підпису керівника держави, але який схвалений Радою безпеки ООН.

Росія пре, тому що хоче довести, що вона в одній ваговій категорії зі Сполученими Штатами.

Уявіть собі, що на зустрічі із людьми до Володимира або Віталія Кличка підходить якась людина та намагається його вдарити, це означає, що така людина в такий спосіб хоче показати, що знаходиться із опонентом в одній ваговій категорії.

Отак і Росія поводиться, тільки вона б’є не свого противника, а того, кого вважає, що може вдарити ефективніше, в даному випадку Україну.

ЩО НАТО, ЩО ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СОЮЗ – ЦЕ КЛУБ З ДОСТАТНЬО ЖОРСТКИМИ ВИМОГАМИ

Ми знаходимося в центрі Європи, в частині країни ідуть бої, Росія наступає. Які країни в такій ситуації нам дійсно можуть надати підтримку та для яких країн питання миру в Україні є стратегічно важливим з точки зору подальших наслідків для їх функціонування?

Я скажу так. Складно перефразовувати відому фразу про те, що у країни немає постійних союзників – є постійні інтереси, тому що у нас немає союзників, а інтереси не виписані. У нас немає стратегічного чітко визначеного інтересу. Він лише зараз вибудовується та й то під зовнішнім впливом, що ось ми маємо з іншими державами знайти спільну мову щодо вступу до Європейського Союзу та НАТО. Тобто такий шлях країни Центральної Європи та Балтії пройшли в 90-х роках, у них ця ідея європейської, євроатлантичної інтеграції була ідефікс, що ми з цим біжимо, а на все інше не звертаємо уваги. Хоча у них теж були корупційні скандали, і різні партійні розбірки, і все що завгодно було – ніхто там теж не живе в ідеальному суспільстві. Просто вони щось робили. А в нас представники нашої еліти фактично проїдали залишки Радянського Союзу, Радянської України – найбагатшої республіки Радянського Союзу. І коли вже все, коли дочерпались та кілька разів "лопатою по дну пошкребли", тоді вже почали рухатися далі. І проблема виявилася в тому, що нас з одного боку офіційно більше 20 стратегічних партнерів, яких президенти, здебільшого Кучма та Ющенко, оголосили стратегічними партнерами, а з іншого боку – у нас немає держави, з якою у нас є договір про допомогу у випадку нападу. Мало того, що країна-стратегічний партнер проти нас здійснює агресію, та ще й у нас є всі ці проблеми.

Наприклад, ситуація з Польщею у такому випадку є показовою. Польща – країна, яка першою визнала Україну. Польські експерти, дипломати говорять, що без вільної України немає вільної Польщі. Але при цьому Качинський, лідер країни, говорить про те, що вони вважають, що українці повинні відмовитись від "бандеризації". Але незрозуміло одне – де вони побачили "бандеризацію".

Україна дійсно і зараз має одну з найбільших армій у Європі, але треба розуміти, що це дуже дорого та складно для економіки.
Що НАТО, що Європейський Союз – це клуб з достатньо жорсткими вимогами: фінансовими, вимогами поведінки внутрішньої політики, якою вона має бути. Тому до них усіх треба прислухатися, адже ми туди вступаємо, а не вони до нас. Тому нам на це доведеться зважати. Якщо ми не готові це брати до уваги, то тоді буде складно.

Україна дійсно і зараз має одну з найбільших армій у Європі, але треба розуміти, що це дуже дорого та складно для економіки. У нас зараз немає іншого виходу – ми змушені шукати собі шляхи для захисту.

Тут теж треба розуміти, наприклад, питання летальної зброї, про яке у нас багато говорять. Це – символ. Постачання летальної зброї оборонної, нам може дати тільки оборону, наступальної ж зброї нам ніхто не продасть в нинішній ситуації, бо ніхто не захоче сваритися з Російською Федерацією, яка є ядерною державою. Але постачання оборонної зброї – це символ. Символ того, що ми бачимо, що відбувається, ми допомагаємо слабшим та готові десь підтримувати Україну. За це і треба боротися, просто у нас система комунікації "влада-суспільство" дуже часто дає збій. Але якщо наша держава не буде показувати, що вона буде боротися, що вона готова себе відстоювати, то нам ніхто не буде допомагати. У світі слабких не люблять, у світі своїх проблем вистачає і без України.

Але якщо ми говоримо про вступ України до світових організацій, то ми бачимо, що для цього Україна старається проводити реформи та боротися з корупцією. На скільки за 5-бальною системою в даний момент можна оцінити підготовку країни до вступу в міжнародні організації?

Ситуацію можна оцінити на "задовільно", на "трієчку". Не можна сказати, що нічого не робиться, але й сказати, що у нас все проходить активними темпами, теж не можна.

Є ще одна проблема. Зміни здійснюються, але складно, по-перше, усвідомлювати зміни в критичній ситуації, бо навколо нас дуже багато чого негативного, і це важко пережити. А по-друге, ми перебуваємо всередині цього процесу, і нам важко його оцінювати. Тому цьому треба теж вчити, громадян теж треба вчити скепсису, громадян теж треба вчити критичному мисленню.

Просто ніхто нам не допоможе без нас самих, бо вважати, що весь світ молиться на Україну – це перебільшення. Весь світ навіть не молиться за Україну. Світ живе своїм життям і нам весь час потрібно доводити : ми тут, ми вам потрібні, ми одні з вас, ми – простір для можливостей, ми – справді унікальна країна, ми змінюємось.

Ніхто нам не допоможе без нас самих, бо вважати, що весь світ молиться на Україну – це перебільшення.
Так, ми переживаємо складний період, але в наc можуть бути якісь інші рухи вперед. Україна стикається з тим, що в оточуючому світі нашу країну намагаються подати в якомусь образі, наприклад, моста. Міст – між Заходом та Росією. Але питання в тому, як може бути мостом країна, яка знаходиться посередині континенту? Де ви бачили міст, який просто лежить на березі, як нікому непотрібна річ. Мости зазвичай підривають, якщо іде війна. Якщо це міст, то він не може інтегруватися в якійсь одній частині, він не може стати її складовою.

Нам потрібен образ України, на який можна звернути увагу, який привертає до себе увагу. От я бачу такий образ як образ будинку. Тому що будинок може розвиватися, якась еклектика, суміш стилів, він може бути самодостатньою цінністю. Багато людей хоче жити у власному будинку, тому цінність повинна бути універсальною та зрозумілою.

Є, наприклад, такий момент, що Тарас Шевченко, геніальний поет, у світі відомий набагато менше, ніж його російські сучасники.

Тому для популяризації треба вибрати мову, якою можна говорити з оточуючим світом, якесь універсальне есперанто, на якому ми можемо розповісти про елементарні речі. Необов'язково шаровари, горілка, сало та гопак. У нас так було протягом тривалого часу, але на це народ не ведеться.

У кожної події є свої жанрові особливості, але не можна це абсолютизувати.

Наприклад, не можна абсолютизувати перемоги України в ПАРЄ, тому що ПАРЄ не має механізму втілення своїх рішень. Не варто сидіти та чекати, щоб Рада безпеки ООН засудила ситуацію на Донбасі.  Засудження – це звичайно крок вперед, але від дипломатичного документу ми не отримуємо якогось зовнішньополітичного профіту, тобто він не перетворюється на кулемети, патрони, танки. Ми маємо покладатися на себе.

Ми, як би це жорстоко та цинічно не звучало, зараз змушені проводити роботу над помилками та працювати над тими речами, які були не здійснені раніше,  від початку української незалежності.

В НИНІШНІЙ СИТУАЦІЇ ФЕДЕРАЛІЗАЦІЯ ДЛЯ УКРАЇНИ – ЦЕ СМЕРТЬ

Чому воєнні дії відбуваються саме на території Донбасу?

Насправді низка причин, чому саме Донбас. По-перше, можна говорити про те, що Донбас – це територія, де вплив української держави був більшим, ніж у Криму, бо в Криму взагалі не було української політики державної, на жаль.  А по-друге, там дуже близько кордон із Росією, тому дуже легко транслювати меседжі і в прямому, і в переносному сенсі.

Росія розраховувала в 2014 році провернути такий фокус – створити низку народних республік і відрізати основну частину України від морських портів. І в такий спосіб Україна втратила б можливості для експорту. За таких умов яким би був тепер курс гривні, просто навіть ніхто не візьметься прогнозувати, якщо б ми не змогли вивозити хліб, метал, олію та все, що складає основні статті нашого експорту.

Варто також звернути увагу, що Донбас і в етнічному сенсі складний та перемішаний, багато людей з кримінальним минулим, багато людей, які не відчувають якоїсь етнічної ідентичності.

А у нас політики чіткої щодо того, що ми маємо будувати незалежну Україну, не було. Ми світові, насправді, тільки останні роки доводимо, що ми не Росія, а до того такої боротьби переконливої не було.

Зважаючи на те, що на Донбасі ідуть військові дії, і частина населення стверджує, що для чого нам потрібен цей регіон, то в таких умовах можна говорити про федералізацію?

В нинішній ситуації федералізація для України – це смерть.

А Путін може її добитися?

Путін хоче її добитися і він показує дві моделі: з одного боку Боснію, а з іншого боку Молдову. І це стає чимдалі очевиднішим, тому на це треба звертати увагу. Цьому треба протидіяти, причому конкретними кроками. Чи ми готові до цього? Це вже серйозне питання, і на нього треба давати відповідь якомога швидше та якомога чіткіше.

Децентралізація – це відповідь, просто треба розуміти, що децентралізація не означає безвладдя. І це абсолютно очевидна річ.
Якщо продовжувати тему Молдови, то у зв'язку з перемогою ярого прихильника Путіна Ігора Додона чи може Путін його брати собі в соратники та яким чином це може вилитися? Чи про їхню дружбу та спільну шкоду для України говорити не варто?

Дружити вони будуть, і на Молдові можуть обкатати якийсь сценарій для України, але є кілька речей, які заважають Путіну в цьому питання. По-перше, немає спільного кордону між Молдовою та Росією, тому велику кількість людей туди важко перекинути.

По-друге, Молдова – все-таки парламентська республіка. В цілому президент багато говорить, але в нього немає реальних повноважень це все зробити. Тому до цього треба ставитись уважно, але розуміти, що його ініціативи мають під собою подвійне дно і десь спрямовані на те, щоб зачепити Україну. Але, все-таки, не варто шукати повного драматизму.

Україна не повинна говорити з Молдовою крізь зуби.
Додон наголосив, що ніхто в Молдові не визнає Крим російським, бо там хочуть будувати з Україною добросусідські відносини.

Між Україною та Молдовою є комплекс різних проблем, тому Україна не повинна говорити з Молдовою крізь зуби. Не треба забувати, що зовсім недавно Євросоюз ставив Молдову у приклад у проведенні реформ.

Якщо говорити про світових лідерів та їх ставлення до України, то яку позицію щодо України сьогодні займає Олланд, чи не послабив він свою позицію стосовно Росії?

Він не ослабив своєї позиції, ось буквально зовсім недавно він піддав Трампа критиці, ну це така критика. В зовнішній політиці він виявився достатньо ефективним, а у внутрішній політиці недостатньо ефективним для французів, тому вони знімають його з перегонів, він навіть не балотується у президенти. Це, до речі, ознака політичної відповідальності – людина, яка розуміє, що у неї низький рейтинг і що вона є тільки тягарем, не йде боротися за президентство.

Щодо проросійського прем'єр міністра Італії. Чого можна очікувати Україні від нового прем'єра?

Людина проросійська Паоло Джентілоні  став прем'єр міністром Італії. Я думаю, що тут є не те що велика загроза, просто ситуація складається таким чином, що доки канцлер Німеччини Меркель стоїть на своїх позиціях, то Україна почувається більш впевнено, проте у Франції не варто чекати на проукраїнського президента.

Контакт Туреччини та Росії? Чи несе для України загрозу їхня дружба?

Туреччина та Росія – це два геополітичні мачо. У них обох є свій інтерес. Тільки вони хочуть стабілізації в Сирії різними способами – Ердоган хоче Асада знищити, а Путін його хоче зберегти. І це питання між ними є конфліктним, але сказати, що вони все кинуть і одна з одною будуть змагатися, то такого не буде. Зараз Туреччина та Росія є прикладом прагматичної співпраці.

Туреччина – член НАТО, і вона не визнаватиме анексію Криму.
Чим закінчиться? Вже ж раз був, коли вони між собою посварилися, а потім пішли на примирення, тобто вони між собою достатньо взаємозалежні. Проте Туреччина – член НАТО, і вона не визнаватиме анексію Криму, бо це фактор кримських татар, яких на території Туреччини проживає набагато більше, ніж у Криму.

Росія боїться НАТО?

Я б сказав, що Росія боїться гонки озброєнь зі Сполученими Штатами, тому що заявити про те, що вони не збільшують арсенал ядерної зброї, Росія не зможе, а якщо вона у це втягнеться, то у неї дуже швидко розв'яжеться пупок і це стане очевидним усьому світові.

http://www.5.ua/suspilstvo/mahda-137710.html

В Україні стартує інформкампанія про УПА з метою розвіяння міфів пропаганди

08 Лютий 2017



Володимир В’ятрович

Директор Інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович заявляє, що сьогодні в Україні стартує інформаційна кампанія «УПА. Відповідь нескореного народу».

За його словами, протягом 2017 року відбудеться низка заходів, які мають на меті популяризувати знання про історію УПА та розвіяти міфи радянської пропаганди навколо цієї структури.

В’ятрович, який став одним із ініціаторів інформаційної кампанії, стверджує, що хоч відбулося політичне визнання УПА, та досі не вщухає активна дискусія навколо її ролі в історії України.

«За останні роки зросла кількість тих, хто підтримує УПА на законодавчому рівні. УПА підтримують у тих регіонах, де й досі живі свідки та учасники її діяльності. У центральній, східній та південній Україні й досі діють сформовані радянською пропагандою стереотипи про УПА. Одним із ключових таких міфів є колабораціонізм УПА. Тому, перш за все, ми намагатимемося поширити інформацію про боротьбу УПА з нацистськими окупантами», – сказав В’ятрович.

Серед запланованих заходів – дві виставки про українські антинацистський та антикомуністичний спротиви.

За словами В’ятровича, Інститут також підготував новий законопроект про реабілітацію жертв політичних репресій.

Водночас Державне агентство України з питань кіно готує свої проекти для інформаційної кампанії про УПА – низку фільмів мають демонструвати на пересувному кінофестивалі у різних містах України.

У квітні 2015 року Верховна Рада ухвалила закон про правовий статус та вшанування пам'яті борців за незалежність України у ХХ столітті. Відповідно до закону, борцями за незалежність України у XX столітті визнаються особи, які брали участь, зокрема, в Українській повстанській армії (УПА).
http://www.radiosvoboda.org/a/news/28298452.html

Прем’єр-міністр Володимир Гройсман доручив голові Львівської обласної державної адміністрації провести засідання комісії з надзвичайних ситуацій і знайти рішення для сміттєвої кризи у Львові.

При цьому він різко розкритикував міську владу Львова, назвавши її безпорадною.

“Я вважаю, що Львів повинен бути чистим. Це зона відповідальності міського голови особисто, а також міської ради. Але ми вже бачимо не один тиждень, місяць, а напевно, і рік, що системно проблема твердих побутових відходів у такому прекрасному місті, як Львів, не вирішується. Жителі міста Львова не повинні страждати через безгосподарність і безпорадність міських чиновників”, – заявив він на зустрічі з львівським головою ОДА Олегом Сигюткою.

За словами Гройсмана, бюджет розвитку Львова на 2017 рік становить 1,8 млрд гривень, і з такими грошима не вирішити проблему “просто неприпустимо”.

“У мене була така сама проблема, і я вирішив її ще 7 років тому, і забув, що вона була”, – додав Гройсман, згадавши про свій досвід на посаді мера Вінниці.

Він запевнив: якщо знадобиться, уряд оперативно прийме необхідні рішення, щоб допомогти Львову.

Нагадаємо, в кінці травня на Львівщині трапилась катастрофа – полігон в селі Великі Грибовичі біля Львова, де знаходиться міське сміттєзвалище з 1958 року, загорівся і під час гасіння стався зсув 100 тисяч тон сміття, яке завалило трьох рятувальників. Їх тіла знайшли їхні колеги наступного дня. Всі троє були мешканцями Жовківського району Львівщини.



Основна відповідальність, за словами експертів, лежить на міському голові Львова Андрію Садовому, котрий за 2 попередні каденції відмовив 43 інвесторам у побудові сміттєпереробного заводу. Родичі загиблих рятувальників навіть вигнали його з похоронів.

9 червня під час сесії міськради Львова Садовий мав звітувати, але натомість входи в Ратушу закрили нацгвардійці. Пізніше мер та чиновники силових структур обмінялись звинуваченнями стосовно того, за чиєю ініціативою входи в мерію закрили підрозділи.

Перед тим Садовий попросив Порошенка визнати прилеглі до сміттєзвалища території зоною екологічного лиха, але президент закликав не політизувати господарську проблему і вислав на допомогу авіацію, яка гасила сміттєзвалище.

Недавно прокуратура оголосила підозру колишнім очільникам ЛКП “Збиранка”, на балансі якого знаходиться сміттєзвалище. Суд арештував їх на 2 місяці, але пізніше вони вийшли під заставу.

Львівське сміття возили до Києва, Дніпра, Одеси, Миколаєва та на обласні полігони. А недавно стало відомо, що Садовий просить польські міста прийняти відходи.
http://firstsocial.info/news/groysman-zhorstko-rozkritikuvav-sadovogo

Чому я повернувся в Україну в час, коли більшість людей мріяла про еміграцію
23 січня 2017




    Андрій Любка

Минулого тижня українським сегментом інтернету знову прокотилася хвиля розмов про еміграцію. Мовляв, запанувала в нашій країні атмосфера загальної готовності виїхати в пошуках кращого життя. Тези лунали різноманітні: економічні (зарплатні, перспективи, вакансії, реалії ведення бізнесу), соціальні (освіта для дітей, якість і доступність медицини), ментальні (важко жити серед людей із совковим світоглядом). Приглядаючись до палких дискусій на цю тему, я помітив, що хвилю вподобань і перепостів можна зібрати, якщо напишеш щось погане про Україну і водночас щось хороше про закордоння. Хоча я сам незлим тихим інколи відгукуюся про батьківщину, все ж вирішив піти проти течії й розказати нерепрезентативну приватну історію повернення в Україну.

Рим збудовано не за день

Навесні 2014 року, коли почалася російська агресія проти України, я закінчував магістерські студії у Варшавському університеті. То були такі часи, коли дехто з моїх українських друзів у Варшаві не наважувався навіть поїхати в Україну на ювілей до батька. Йшла мобілізація, і ті самі люди, які сьогодні поширюють статуси про еміграцію, розповсюджували інформацію про те, що молодих хлопців забирають в армію просто на кордоні, водіїв ловлять на виїзді з міст біля пунктів ДАІ, військкомати влаштовують облави у сільських церквах, а потім ненавчених вояків без амуніції кидають на фронт.

Попри те, що диплом Варшавського університету давав мені можливість безпроблемного працевлаштування (дозвіл не потрібен), і я мав, та й досі маю, конкретну пропозицію робочого місця, я вирішив повертатися в Україну – у невідоме, не маючи тут ані перспективи роботи, ані власного житла. І це в той момент, коли десятки знайомих і незнайомих людей розпитували мене про можливість вступу у польський вуз, просили підшукати роботу, цікавилися цінами на нерухомість у Варшаві.

Чому я повернувся? Відповідь проста: моя країна надихає мене. У ній я почуваюся, як риба у воді. Тут я вдома. Я знаю її вади, але не можу без неї жити. Я знаю, що своєю позицією, своєю працею змінюю її, і коли ми досягнемо нарешті результату – він буде і моїм також, у ньому буде і мій скромний вклад. Не раз повертаючись із далеких закордонних мандрів, я з тривогою дивився на кількість кілометрів до українського кордону: існував підсвідомий страх, що поломка станеться ще в зарубіжжі, і доведеться невідомо що робити, невідомо до кого звертатися. Що б там не казали, а в Україні я знаю, як дати собі раду, і навіть упевнений, що легко знайдуться люди, які захочуть мені допомогти – взяти на буксир, відлити пального, просто зупиняться поцікавитися ситуацією й почнуть дзвонити знайомим механікам. Розумію, що це приклад банальний, буденний, але саме з таких ситуацій і складається життя, саме за наявністю чи відсутністю таких тривог людина відчуває себе вдома чи в чужому середовищі.

І щойно переїхавши кордон, завжди починався важкий процес акліматизації в рідній країні. Дороги одразу погані, розмітки й знаків немає, сервіс сповнений хамства, скрізь щось недороблене – навіть нові бордюри нерівні, не кажучи вже про реформи держави. Бо хіба вкладається в голову, що громадянин може отримати внутрішній паспорт у вигляді ID-картки, але до нього видається ще листочок-довідка з пропискою? Такі новації на сміх курям, звісно, але я завжди згадую, що і Рим не за день збудували. О’кей, сьогодні принаймні вже маємо паспорт-картку, ще вчора її не було. І так щодня.

Моя порада проста – їдьте!

Крім того, проживши сумарно понад три роки в різних країнах ЄС (Польща, Швеція, Угорщина, Румунія, Австрія, Латвія), я можу сказати, що більшість емігрантів, які живуть там, не завжди «там» живуть. Маю на увазі, що люди там працюють, мають житло, певне середовище і так далі, але продовжують майже у всьому орієнтуватися на Україну. Життя для них ділиться на період між святами, коли вони заробляють, і власне свята, на які вони повертаються до своїх родин в Україні – обов’язково з подарунками, вбрані з голочки, з дорогими ґаджетами; словом, все для того, щоб продемонструвати, довести, що «там» їм добре ведеться.

 Я певен, у кожного з вас є друзі чи знайомі серед емігрантів. Зайдіть на їхні сторінки в «Фейсбуці» і пересвідчитеся, що ведуть їх вони переважно українською – розказують про своє життя, тішаться успіхам діточок, хизуються покупками. Але пишуть про це рідною мовою, бо головне їхнє середовище – друзі, родичі, однокласники, колишні колеги тощо – живуть в Україні. І саме їхня думка, їхній «лайк» найважливіші емігрантам. Це вже не кажучи про те, що чимало з емігрантів плекають мрію підзаробити грошей і повернутися з капіталом в Україну, коли з’являться сприятливі умови для ведення бізнесу.

Тому, хоч я й належу до людей, які повернулися на батьківщину, усім охочим емігрувати раджу: їдьте! Бо поки самі не спробуєте, доти й не знатимете, почім фунт емігрантського хліба. Набирайтеся досвіду, вчіть мови (до речі, знаю десятки російськомовних українців, які українську вивчили й заговорили нею у Варшаві!), заробляйте гроші і плекайте свою тугу за рідним краєм.

Знаю по собі, як людині не вистачає українських страв (і як «валютою» серед емігрантів стають барбариски, гречка, квас), як вона хоче повернутися в рідне місто, як захоплено закордонним друзям розказує за столом про красу Карпат, як у неї день за днем з мрії вибудовується план про повернення «до себе» й початок власної справи вдома. Тож їдьте, але потім повертайтеся!

Андрій Любка – письменник
    Український поет, прозаїк, есеїст. Автор восьми книжок, лауреат літературних премій «Дебют» та «Київські лаври». Твори перекладені на понад десять мов, окремими книжками виходили в Австрії та Польщі. Живе в Ужгороді.
http://www.radiosvoboda.org/a/28251428.html