Довгий шлях до НАТО: про що насправді домовився Порошенко з країнами-членами Альянсу Сергій Сидоренко, Європейська правда _ Вівторок, 11 липня 2017

Україна ініціювала діалог з НАТО про надання Плану дій щодо членства в Альянсі (ПДЧ). Країни-члени НАТО "із задоволенням прийняли" дану ідею української сторони. Саме такою заявою вразив журналістів Петро Порошенко на прес-конференції в понеділок.

От тільки за деякий час оголошена перемога обернулася на розчарування. Надвечір прес-служба НАТО поширила офіційний коментар про те, що жодної домовленості про рух до ПДЧ досягнуто не було.

"Європейська правда" з’ясувала, що ж насправді сталося в понеділок та який шлях здатен привести Україну до Альянсу.

Незнайома ідея

Вечірня заява НАТО справді виявилася несподіваною, адже генсек Альянсу мав можливість виправити Порошенка ще до того, як новина розійшлася в ЗМІ, та не скористався нею.

Єнс Столтенберг стояв поруч із Петром Порошенком на прес-конференції, де той зробив заяву про ПДЧ, але не став сперечатися  з колегою та обмежився кількома стандартними фразами про те, що Україна рухається до стандартів НАТО незалежно від членства. У його подальших виступах, в тому числі під час дискусії у Верховній раді, також не прозвучало жодних ремарок.

Співрозмовники ЄП називають дві причини цього.

По-перше, такою є особливість генсека. Столтенберг відомий вмінням уникати конфліктних висловлювань; публічна полеміка з президентом України точно не входила в його плани. По-друге, він не мав мандату від країн-членів на обговорення цієї теми. Це так, адже

НАТО наразі просто не має офіційної позиції щодо ідеї Порошенка!

Та передусім варто зазначити: в Альянсі не чекали на таку заяву від українського президента.

Саме тому промовчав Єнс Столтенберг: заява його українського візаві так само стала для нього несподіванкою.

Відразу кілька джерел "Європейської правди" підтвердили: принаймні частину іноземних учасників Комісії Україна-НАТО  (КУН) здивувало не лише те, що вони "позитивно сприйняли" пропозицію Порошенко, але й те, що вони взагалі її обговорювали!

"Схоже, президент говорив розмито – не всі звернули увагу на його слова про  новий формат. Виступ Порошенка справді був сприйнятий позитивно, але саме виступ, а не ця ідея", - зауважив один зі співрозмовників. "Посли, виходячи з засідання, говорили протилежне – що Порошенко зміг уникнути всіх спірних моментів та пропозицій. Тобто цю ідею вони не почули", - зазначив ще один співробітник структур альянсу, що не був особисто присутній під час дискусії.

То що ж було насправді?

Наразі дипломати відсилають до тексту спільної заяви Комісії Україна-НАТО, оприлюдненої в понеділок ввечері. В цьому документі немає ані згадок, ані навіть натяків на новий формат співпраці чи то консультації з приводу ПДЧ.

Водночас, кілька учасників зустрічі підтвердили: Порошенко справді говорив послам про такий діалог.  "Так, президент чітко заявив, що ми хочемо вести діалог про надання Україні ПДЧ, і я на власні вуха це чув", - запевнив один з українських посадовців.

Та проблема в іншому – насправді жоден з представників Альянсу під час засідання КУН не заявив про підтримку цієї  ініціативи. А отже, ремарка президента про те, що Альянс "із задоволенням сприйняв його пропозицію", виявилася чи то помилкою, чи свідомим блефом.

Наразі більше схоже на друге:

Порошенко піднімає ставки. І має підстави для цього.

"Європейська правда" вже писала про те, що багато хто на Заході вкрай негативно поставився до рішення Києва законодавчо закріпити мету вступу України до Альянсу (детальніше про це – в публікації Європравди "Реформи без права на НАТО").

В політичних та дипломатичних колах цей опір ще більший, аніж у експертних. Кажуть, що під час підготовки до зустрічі КУН окремі країни навіть переконували колег не їхати до Києва через небезпеку того, що Україна "подасть заявку на вступ".

Авторові цих рядків достеменно відомо, що понеділкова заява Порошенка спричинила справжню бурю в альянсі (цікаво, що найбільше обурювалися деякі центральноєвропейські держави, які у нас часом зараховують до друзів Києва).

І саме тому надвечір з’явилася заява прес-служби альянсу про те, що НАТО не підтверджує домовленість щодо офіційного запуску діалогу з Україною.

Заборонити не можна дозволити

Хай там як, але процес розпочався.

Київ оголосив, що буде йти до ПДЧ і, без сумніву, скоро знову підніме це питання. А отже, рано чи пізно альянс буде змушений дати на нього офіційну відповідь.

І знайти консенсус з цього питання для Альянсу буде вкрай непросто.

Згоди на зближення з Україно в Брюсселі немає і близько, чимало країн хотіли би відкласти це питання у довгу шухляду.  Але водночас, принцип "відкритих дверей" не дозволяє Альянсу сказати тверде "ні" у відповідь на запит Києва. 

Дуже показовою  є відповідь Столтенберга  на запитання в парламенті про прагнення України отримати План дій щодо членства. Генсек уникнув коментарів щодо заяви українського президента, але чітко заявив:

Україна має повне право заявляти про свої прагнення вступити до НАТО.

А альянс, зі свого боку, не має права обмежувати євроатлантичні прагнення України.

"Для НАТО абсолютним та фундаментальним принципом є те, що кожна країна має право обирати свій шлях. В тому числі – визначати, чи хоче вона стати членом певного безпекового альянсу. Тому ми поважаємо ваше рішення (яке законодавчо визначило вступ до НАТО метою України – ЄП)", - заявив Столтенберг.

А отже, восени 2017 року на нас чекають непрості дискусії у штаб-квартирі Альянсу. І є високий шанс на те, що за їх підсумками Україна та НАТО святкуватимуть нехай невелику, але спільну перемогу.

Та найголовніше – пам’ятати, що діалог про ПДЧ хоча і є політично важливим, але на практиці – ані на крок не наближає Україну до повноцінного членства. Щоби просуватися цим шляхом, Україні потрібно проводити реформи, як політичні (зокрема, у сфері протидії корупції), так і військові (структура ЗСУ та Міноборони має бути повністю перебудована) .

Без цих кроків всі розмови про Україну в НАТО та закони про прагнення до членства залишаться лише красивими словами.

Автор: Сергій Сидоренко,

http://www.pravda.com.ua/

Огляд ЗМІ за 10 липня 2017

ВИСНОВКИ.

Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг під час візиту до Києва заявив про потужну підтримку, що Альянс надає Україні. Він закликав Росію вивести свої війська з території України, а також наголосив на необхідності безперешкодного доступу співробітників Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ до усієї території Донбасу. Зокрема, Єнс Столтенберг повідомив, що НАТО надасть Україні обладнання, яке дозволить Україні встановлювати джерела кібератак. Президент України Петро Порошенко заявив про наявність даних, що підтверджують причетність РФ до організації кібератак. Порошенко також наголосив на тому, що РФ протидіє СММ ОБСЄ на території Донбасу та ставить собі за мету витіснити її з території України.   

Президент України Петро Порошенко заявив, що Україна починає дискусію з Північноатлантичним Альянсом щодо надання плану дій щодо членства (ПДЧ) в НАТО. Він зазначив, що чітко усвідомлює, що Україна наразі не відповідає стандартам НАТО, тому Україна не планує подавати заявку на членство в  Альянсі. Натомість, Порошенко заявив, що Україна орієнтується до 2020 року наблизитися до стандартів НАТО. Керівник прес-служби Альянсу Пірс Казалет повідомив, що члени Північноатлантичної ради “взяли до уваги” прагнення України отримати план дій щодо членства, але не давали згоди з цього приводу. Прес-секретар президента РФ Дмитро Пєсков заявив, що надання Україні плану дій щодо членства в НАТО стало б кроком до подальшого просування Альянсу до російських кордонів, що не сприятиме зміцненню європейської безпеки. Голова Військового комітету НАТО генерал Петер Павел заявив, що військова політика Північноатлантичного альянсу щодо Російської Федерації в частині підтримки діалогу не дає бажаного результату. Іванна Климпуш-Цинцадзе наголосила, що «якщо хтось може сприяти дотриманню суверенітету і територіальної цілісності України, то це члени НАТО. Процес вступу України до Альянсу є потужним стимулом для перетворень усередині України».

Експерти нагадують, що умовами членства в НАТО є не тільки виключно військові показники держави, але й належний рівень розвитку демократії. Натомість, Єнс Столтенберг зазначив, що “Україна має позбавитися ракової пухлини корупції. Корупція стоїть на перепоні реформам та справжнім змінам  та успішному майбутньому українських громадян”.

Експерт “Українського інституту майбутнього” Надія Коваль вважає, що членству Україні в НАТО крім всього не сприяє позиція чинного президента Франції. Надія Коваль зазначає, що  Макрон є виразним противником подальшого розширення Альянсу та прихильником продовження діалогу “НАТО-Росія”. Тому, на думку експерта, не варто очікувати від Макрона серйозної підтримки щодо власне європейської чи євроатлантичної інтеграції України чи посилення, скажімо, Східного партнерства.

Спецпредставник США у переговорах із Росією Курт Волкер, який після візиту Тіллерсона залишився в Україні, зустрівся із Леонідом Кучмою для обговорення ситуації на Донбасі, а також перспективу подальших контактів. Політолог Вадим Карасьов вважає, що результатом зустрічі Трампа та Путіна (отже і візита Тіллерсона) є залучення американської сторони до процесу врегулювання конфлікту на Донбасі. Він наголосив, що питання полягатиме у “ступені залученості” американської сторони. Карасьов зазначає, що США не стане учасником «нормандського формату», проте «збоку вони Мінський процес підштовхуватимуть так, як не зможуть підштовхувати зсередини французи, німці і росіяни». Саме цим, на думку Карасьова, буде займатися Курт Волкер. Вадим Карасьов також наголосив, що українське питання для США є «інструментом для того, щоб налагодити відносини з РФ».

РНБО на засіданні 10 липня прийняло низку важливих рішень, спрямованих на підвищення забезпечення безпеки держави. Так, РНБО прийняла рішення про введення системи біометричного контролю для громадян іноземних держав, що в’їжджають до України, і впровадження електронної системи попередньої реєстрації для громадян РФ, що мають намір в’їхати до України. Міністр закордонних справ України Павло Клімкін зазначає, що рішення РНБО про введення системи біометричного контролю для громадян іноземних держав, що в’їжджають до країни, не матиме практичних наслідків ні для громадян Євросоюзу, ні для громадян інших країн з аналогічними біометричними документами. На думку експертів, таке рішення є альтернативою запровадженню візового режиму із РФ, адже країни ЄС вже давно використовують біометричні паспорти. Натомість, для країн СНД ця практика не розповсюджується. Крім того, для громадян РФ, що мешкають на території України, вводиться обов’язкова реєстрація за місцем проживання і необхідність подання інформації щодо переміщення територією України. Також прийнято рішення рекомендувати уряду забезпечити в 2017 році дофінансування потреб сектора безпеки і оборони на суму близько 9 млрд грн. Турчинов уточнив, що в загальному обсязі дофінансування близько 3 млрд грн заплановано профінансувати із загального фонду держбюджету, і 6 млрд грн – із спеціального, за рахунок конфіскованих «грошей Януковича».

Крім того, РНБО доручила Кабінету Міністрів України, Службі безпеки України і Національному банку внести пропозиції із розширення списку осіб, що підпадають під санкції у зв’язку з агресією з боку Російської Федерації. «США і ЄС прийняли рішення про введення нових санкцій проти Російської Федерації, і ми не можемо не враховувати ці ініціативи наших стратегічних партнерів,» – прокоментував дане рішення Турчинов. Голова комітету із закордонних справ палати представників Конгресу США Ед Ройс вніс поправку в законопроект із оборони на 2018 рік про введення нових санкцій щодо Росії за порушення Договору про ліквідацію ракет середньої і малої дальності.

Натомість, РНБО не розглядала законопроект про деокупацію деяких районів Донбасу. Секретар РНБО Олександр Турчинов повідомив, що відповідний законопроект про реінтеграцію Донбасу вже розроблений апаратом РНБО, проте він ще буде узгоджуватися із західними партнерами: «передусім це стосується країн-учасниць “нормандського формату” – Німеччини, Франції і США, наших партнерів із НАТО,» – зазначив Турчинов. До ВР законопроект планується внести вже восени.

З огляду на те, що ВР не прийняла низку ключових законопроектів, серед депутатів обговорюється можливість продовжити поточну парламентську сесію. Зокрема, на цьому тижні має відбутися голосування у першому читанні за пенсійну реформу, яку Комітет Верховної Ради з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення рекомендує парламенту прийняти за основу. Також розгляду у парламенті потребують законопроекти з медичної реформи, потенційно може бути внесений законопроект по приватизації (який щоправда ще не пройшов Нацраду реформ та розгляд у комітетах), судова реформа. Голова ВР Андрій Парубій також припускає, що в парламент буде внесений на розгляд новий законопроект про зняття депутатської недоторканності. Саме тому Парубій відзначив, що має намір запропонувати не закривати нинішню сесію парламенту, щоб у разі необхідності ухвалення певних рішень можна було зібратися на засідання. Дане рішення підтримали БПП, НФ та «Батьківщина».

Міністр фінансів Олександр Данилюк цього тижня обговорить поточні питання співпраці із МВФ із директором-розпорядником Крістін Лагард. Експерти припускають, що темою для розмови може стати саме пенсійна реформа, яку парламент мав прийняти під час поточної сесії. Сам Данилюк зазначав, що виділення наступного траншу залежить саме від проведення пенсійної реформи. Проведення земельної реформи, наразі, взагалі не обговорюється і непомітно вийшло із порядку денного влади. Своєрідним «подарунком» для західних партнерів може слугувати накладення Порошенком вето на законопроект №6382 щодо продовження вивізного мита на брухт чорних металів.

Голова «Нафтогазу» Андрій Коболєв констатує різке уповільнення, практично до зупинення, погодженого з донорами плану реструктуризації та відокремлення діяльності з транспортування природного газу (анбандлінгу) компанії. Він також зазначив, що «ми сьогодні отримали “жовту картку” від ЄБРР».

Андрій Парубій повідомив, що всі подання на зняття недоторканості із народних депутатів будуть розглянуті у парламенті цього тижня. Борислава Розенблата виключили з членів фракції БПП на його прохання.

В українських ЗМІ з’явилася інформація, що директор ЄБРР в країнах Східної Європи і Кавказу Френсіс Маліж рекомендує на посаду голови Приватбанку Райнера Мюллера-Ханке. Зараз Райнер Мюллер є членом рад FinComBank (Молдова) і азербайджанського AccessBank. В Україні він уже працював генеральним директором Swedbank у 2009-2013 роках. Він має більш ніж десятирічний досвід в сфері банкінгу в країнах Центральної та Східної Європи.

Найбільша європейська авіакомпанія Ryanair оголосила про відмову від свого виходу на український ринок після того, як державне підприємство “Міжнародний аеропорт “Бориспіль”(Київ) порушило угоду, досягнуту у березні цього року в Мінінфраструктури з посадовцями аеропорту та його нинішнім генеральним директором Павлом Рябікіним. Павло Рябікін заявив, що Ryanair висуває ДП “Міжнародний аеропорт “Бориспіль” вимоги, за яких він полетить до Києва, але які не відповідають українському законодавству. Голова Офісу по залученню і підтримці інвестицій при українському уряді Даніель Білак заявив, що уряд повинен розібратися в ситуації. Очільник Мінінфроструктури Володимир Омелян жорстко розкритикував Білака і натякнув на лобіювання ним інтересів МАУ, що належить Ігорю Коломойському.

ТОП-5 РЕЗОНАНСНИХ НОВИН ДОБИ: ПОЛІТИКА, ЕКОНОМІКА.

• Зближення України і НАТО: шлях до членства, новий офіс та посилення кібербезпеки (329 публікацій у ЗМІ)
• G20 та візит Тіллерсона. Новий етап великої гри (263 публікації у ЗМІ)
• Біометричний контроль, кібербезпека та розширення санкційного списку: підсумки засідання РНБО (Відео) (100 публікацій у ЗМІ)
• Авіаперевізник Ryanair зупинив продаж квитків на рейси в Україну (61 публікація у ЗМІ)
• Трамп: Спільна група з кібербезпеки з Росією може бути не утворена (60 публікацій у ЗМІ)

В Одесі стартували українсько-американські навчання «Сі Бриз-2017» – Міноборони Київ, 11 липня 2017.

Вчора в Одесі розпочалися українсько-американські військово-морські навчання «Сі Бриз-2017». Темою навчань є проведення багатонаціональної морської операції з безпеки у кризовому регіоні. У «Сі Бриз-2017» долучилися представники Збройних сил 16 країн світу. Про це повідомив речник Міністерства оборони України полковник Дмитро Гуцуляк під час брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі. «У заходах задіяні 31 корабель, катер і судно, 29 літальних апаратів, понад 3 тисячі чоловік особового складу. Навчання проводитимуться на території Одеської і Миколаївської областей, а також у визначених морських полігонах Північно-Західної частини Чорного моря», – повідомив він.

Під час навчань відпрацьовуватимуть, як організувати протичовнову, протикорабельну, протиповітряну оборони, а також дії з силового звільнення захопленого судна. «Крім того, планується проведення десантної та річкової операцій, навчання з пошуку та рятування, підводних робіт з розмінування, проводки за тралами тощо», – додав речник Міністерства оборони України. Заходи триватимуть до 23 липня.

Сьогодні до Києва прибуває інспекційна група з Туреччини. Мета її візиту – проведення інспекції за Договором про звичайні Збройні сили в Європі. «Метою заходу є контроль за дотриманням Україною кількісних обмежень озброєння та військової техніки, що підпадають під дію Договору. Про місце інспекції буде повідомлено через годину після прибуття інспекційної групи до пункту в’їзду – виїзду», – пояснив полковник Гуцуляк. У свою чергу, інспекційна група України вчора відбула до Литовської та Латвійської Республік для проведення інспекції за Віденським документом 2011 року про заходи зміцнення довіри та безпеки. Ця ж група здійснить спостережний політ над Литовською Республікою за Договором про відкрите небо. «Ще одна інспекційна група у складі трьох військовослужбовців Збройних сил України невдовзі відбуде до Румунії, де візьме участь у спостереженні за військовою діяльністю – проведенням на території цієї країни міжнародних навчань «Сейбер гардіан – 2017», – додав Дмитро Гуцуляк
http://uacrisis.org/ua/58488-mod-sea-breeze

 Канада рада бачити успіхи України і ми пишаємося тим, що можемо підтримувати вас. У нас великі двосторонні перспективи, - Фріланд

 У компанії M.E.Doc підтвердили, що їхнє програмне забезпечення зламали Вперше за історію існування ПЗ "M.E.Doc" стався безпрецедентний факт злому, в результаті якого в продукт був внесений шкідливий програмний код у пакет оновлення.

Український кризовий медіа-центр закликає лідерів G20 подивитися у вічі українським патріотам
Kyiv, 05 липня 2017.

Сьогодні, 5 липня, у Гамбурзі, де цієї п’ятниці розпочнеться саміт «Великої двадцятки», Український кризовий медіа-центр розмістив плакати з портретами українських військових, волонтерів, медиків та інших патріотів, котрі протистоять російській агресії проти України.

Ці мужні люди об’єднані проектом «Уважно подивіться на ці обличчя» – «Look closely at their faces», що був започаткований УКМЦ, Посольством України у США та фотографом Романом Ніколаєвим у вересні 2016 року.

«Цей проект має дуже важливу мету – нагадати лідерам вільного світу, що Україна у 1994 році отримувала гарантії безпеки згідно з Будапештським меморандумом, коли віддала, третій за величиною у світі, ядерний арсенал. А тепер мужньо протистоїть російській агресії і боронить кордони цивілізації», – розповів Геннадій Курочка, співзасновник Українського кризового медіа-центру.

«Вільний світ повинен бути рішучішим і більш активно протидіяти спробам реставрувати Імперію зла. Саміт G20 – це вдала нагода для світових лідерів змусити Росію зупинитися та почати діяти у правовому полі», – зазначила співзасновниця Українського кризового медіа-центру Наталя Попович.

http://uacrisis.org/ua/58244-podivitisya-u-vichi-ukrayinskim-patriotam

Київ, 05 липня 2017.

Платформа «Українська мить» – унікальна національна світлинотека візуального контенту від XIX століття до сьогодення. Працює ресурс з кінця травня. Головна ідея – це концентрація та систематизація старої та сучасної української фотографії. «Приємно дивитися на світлини старого Харкова, порівнюючи їх з сучасними новими фотографіями», – зазначив керівник та співзасновник національної світлинотеки «Українська мить» Юрій Баланюк під час прес-брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі.

На сайті вже розмістили близько 1700 фотографій українських фотографів. Серед них – Костянтин Грішин, Богдан Бабак, Юлія Кулеба, Анатолій Ігнатович, Ірина Старик та інші. Однією з ідей «Українською миті» є створення позитивного іміджу України у світі. «Це найдешевший спосіб популяризувати Україну як країну, її культуру, її життя, її проблеми», – додав відомий український фотограф Ігор Гайдай, автор 3-х фотокниг: «Українці. Початок третього тисячоліття» (1996-2003), «9 місяців + 3 дні» (2006-2008), «РАЗОМ.UA» (2004-2011).

Платформа має два основні завдання. «Перше – розкрити грані українських традицій, історії та позиціонувати нас у світовому контексті. Друге – платформа консолідує у собі українську фотографію», – зауважив співзасновник національної світлинотеки «Українська Мить» Данило Цьвок.

Назва світлинотеки обрана невипадково.  «Ці два слова – українська мить – дуже чітко передають головний меседж платформи: ціну миті, вартість миті, вартість історичного моменту, який зафіксований у світлинах майстрами і який в цей же момент стає історією», – підкреслив Сергій Проскурня, театральний режисер, культурний діяч та креативний директор «Євробачення-2017».

Серед головних задач платформи – просування ідеї національної ідентичності українського народу. «Я дуже хотів би, щоб кожен громадянин, який проглядає світлини чи то історії, чи то сучасності, відчував себе українцем. Історія завжди з нами», – зауважив співзасновник світлинотеки Олександр Святоцький, академік Національної академії правових наук України, Президент Благодійної організації «Всеукраїнський благодійний фонд європейської інтеграції, безпеки і гуманітарних проектів «Відродження України».

Директор Центрального державного кінофотоархіву України ім. Г.С. Пшеничного Владислав Берковський наголосив на тому, що платформа є одним з можливих шансів просування не лише українського продукту, але й українського духу та ідеї. «Це можливість показати, що Україна існує з давніх часів… і український народ – це не є якась придумка», – підкреслив пан Берковський.

«Українська мить» гарантує повне забезпечення авторських прав, дотримання прав людини та гарантування юридичного захисту тих учасників, що завантажують власні світлини на платформу», – додав Микола Стефанчук, директор видавничого дому «Ін Юре».

«Дизайн сайту – поєднання зручного та функціонального змісту. Мінімалізм, лаконічність та простота в зовнішньому вигляді», – зазначила дизайнер та співзасновник платформи Юлія Мартин. Поки що сайт працює у тестовому режимі.

Перед відправкою в АТО випробувано нову партію самохідних артилерійських установок

Про це повідомив прес-центр державного концерну "Укроборонпром".

Згідно з повідомленням, напередодні передачі до Збройних Сил України були проведені випробування партії самохідних артилерійських установок 2С3 “Акація” та 2С1 “Гвоздика”. Для перевірки роботи всіх систем, самохідні артилерійські установки, у присутності представників збройних сил, успішно здійснили серію пострілів та марш-кидок на спеціальному полігоні у Хмельницькій області.

2С3 “Акація”, яка пройшла на повний цикл відновлення всіх систем, оснащена 152-мм гаубицею, яка здатна вести вогонь на відстані біля 17-20 км, в тому числі – сучасними керованими снарядами типу “Квітник”. Бойова машина вагою у 27,5 т. може рухатись зі швидкістю до 60 км/год, завдяки чому досягається висока мобільність та гнучкість застосовування на полі бою.

У свою чергу, 2С1 “Гвоздика” оснащена меншою за калібром 122-мм гаубицею з дальністю ураження цілей біля 15 км. Більш легка “Гвоздика”, масою 15,7 т. також може рухатись зі швидкістю 60 км/год, при цьому машина має можливість форсувати водні перешкоди уплав.

http://espreso.tv/news/2017/07/04/dlya_zsu_pidgotuvaly_partiyu_samokhidnykh_artyleriyskykh_ustanovok

Уряд вирішив приватизувати майже 900 підприємств, ліквідувати понад 1 тис.

Про це повідомляє прес-служба Міністерства економічного розвитку України в мережі Facebook.

Згідно з повідомленням, уряд ухвалив проект закону “Про приватизацію державного майна”, за яким 893 державних підприємства будуть приватизовані. Таким чином в державній власності залишиться лише 15 особливо важливих підприємств, це зокрема  "Нафтогаз", "Укрзалізниця" та інші державні монополії. Окрім того за державою залишаться ще 363 важливих об'єкта державної власності - це медичні,соціальні, метрологічні та інші суспільно важливі установи.

Близько 1255 підприємств державної власності будуть ліквідовані, через їх повну господарську неефективність. 

Також 359 об'єктів, а саме: дороги, лісові господарства, аеропорти будуть передані в концесію (в оренду приватному сектору).

"Зменшення кількості державних підприємств дозволить державі скоротити бюджетні витрати на підтримку значної кількості малоефективних підприємств",- пояснюють в уряді.

http://espreso.tv/news/2017/07/04/uryad_planuye_pryvatyzuvaty_blyzko_900_pidpryyemstv_ta_likviduvaty_bilshe_1000

На сьогодні інтереси України і Великої Британії доповнюють одне одного – дослідження Інституту світової політики



Київ, 03 липня 2017.

На сьогодні інтереси України і Великої Британії доповнюють одне одного. У Великій Британії переконані, що від успіху змін в Україні значною мірою залежить майбутній вектор розвитку регіону загалом, тому офіційний Лондон активно підтримує ці трансформації. Це відкриває можливості для офіційного Києва максимально задовольнити власні інтереси у процесі взаємодії із британськими партнерами. Таким є висновок аналітичної записки «Аудит зовнішньої політики: Україна – Велика Британія», презентованої в Українському кризовому медіа-центрі.

Ключові тези аналітичної записки

За оцінкою експертів, на даному етапі Лондон зацікавлений у вирішенні російсько-українського конфлікту відповідно до норм міжнародного права; забезпеченні ефективних реформ шляхом надання фінансової і технічної допомоги; перетворенні України на надійного партнера на міжнародному рівні та максимальному збільшенні двосторонньої торгівлі.

Україна, зі свого боку, зацікавлена у максимальному залученні Великої Британії до посилення обороноздатності та збільшення тиску на РФ для імплементації Мінських угод відповідно до українського бачення і деокупації Криму; отриманні різнопланової допомоги для проведення реформ; активній позиції Лондона на міжнародній арені, попри процес виходу із ЄС, та залученні британських інвестицій.

Серед потенційних ризиків – можлива неспроможність Великої Британії вести активну зовнішню політику на європейському континенті на фоні процесу виходу із ЄС. У цій ситуації Україна більшою мірою буде змушена рахуватися із ситуацією. Другий ризик – неспроможність офіційного Києва продемонструвати необхідний прогрес у реформах, що призведе до «втоми від України», зважаючи на значні масштаби прямого і опосередкованого залучення Великої Британії до цього процесу. Щоб уникнути такого розвитку подій, бажано сприймати цю допомогу як інвестиції в Україну і більше зосередитися на роботі над критичними сферами – антикорупційній та судовій.

Третя загроза – імовірність радикального перегляду політики США щодо України за нової президентської адміністрації, що поставить Лондон перед вибором продовжувати нинішній курс щодо України або змінювати його в угоду Вашингтону. На думку експертів, офіційному Києву варто апелювати до задекларованого бажання Великої Британії і далі відігравати активну роль у Європі, попри вихід із ЄС, а також використовувати відносити із Великою Британією як додатковий канал комунікації із Білим Домом.

Рекомендації за підсумками дослідження

Перша рекомендація – ширше залучати Велику Британію до протидії агресії Росії. «Україні потрібно шукати стандартні і нестандартні способи, щоб залучати Велику Британію. Потенціал для такого залучення існує, і я належу до оптимістів, які вважають, що навіть у пост-брекзитівському світі роль Британії буде ключовою для безпеки України, позаяк санкції однієї Великої Британії щодо Росїі можуть переважити санкції десятка інших європейських країн», – зауважив Сергій Солодкий, перший заступник директора Інституту світової політики.

Друга рекомендація – інтенсифікувати міжпарламентський діалог, хоча і зараз він досить активний. «Останній великий візит – це жовтень 2016 року. Цікаво, що він відбувся до звільнених територій на сході України, і те, що британські депутати інформацію, яку отримали, активно використовували у доповіді щодо перспектив британсько-російських відносин, і що висновки, запропоновані у цій доповіді, відповідають українським національним інтересам»,- зауважив Микола Бєлєсков, аналітик Інституту світової політики. Він зазначив також, що завдяки зустрічі народного депутата України Світлани Заліщук із прем’єр-міністром Великої Британії Терезою Мей напередодні її візиту до США, прем’єр-міністр Великої Британії визнала за необхідне переконати Вашингтон, що санкції проти РФ за агресію проти України не можна скасовувати, якщо не буде досягнуто відповідного прогресу у врегулюванні конфлікту.

Аналітики ІСП також радять розробити чітку шкалу успішності проведення реформ; посилити взаємодію з лідерами думок для протидії гібридним загрозам з боку Росії, зокрема, дезінформації через британські мас-медіа; розвивати співпрацю із Лондоном для протидії відмиванню коштів; розпочати переговори щодо взаємної торгівлі без Угоди про асоціацію, щоб бути готовими до пост-брекзитівської взаємодії в економічній сфері.

Рекомендують також ініціювати спрощення візового режиму з боку Великої Британії, зважаючи на те, що цей крок вже здійснили щодо низки інших країн – Китаю, Оману, ОАЕ. Також бажано організувати візит прем’єр-міністра Великої Британії до України, оскільки 20-річна перерва не відповідає заявленому стратегічному характеру відносин.

Коментарі та зауваження

На думку Джудіт Гоф, Надзвичайного і Повноважного Посла Великої Британії в Україні, «Брекзит» не погіршить відносин між країнами. «Я не вважаю, що «Брекзит» вплине на українсько-британські відносини. І, на мою думку, вже є достатньо доказів для цього: після референдуму відбулося більше міністерських візитів до України, ніж до нього. Британія виходить із ЄС, але не покидає європейський континент. Україна є європейською країною, і безпека України – це безпека Європи. Ви маєте справу із дуже складним агресором, і ми продовжимо підтримувати Україну […] – і через наземні військові навчання, і технічну підтримку реформ, гуманітарну допомогу для територій,що постраждали внаслідок конфлікту, та підтримку на міжнародній арені», – заявила Джудіт Гоф.

Джудіт Гоф зазначила, що міжнародна конфереція, присвячена українським реформам, яка пройде 6 липня у Лондоні, має на меті привернути світову увагу до успіхів України і консолідувати міжнародну підтримку навколо неї. «Зазвичай, якщо ви читаєте щось про Україну, ви читаєте про конфлікт, кризу і корупцію. Проте є і позитивний момент, про які люди повинні знати: за ці три роки Україна досягла більшого прогресу у реформах, ніж за часів будь-якого попереднього уряду», – підкреслила Джудіт Гоф. Вона наголосила, що Україна має продовжувати курс реформ наполегливо, рішуче і натхненно. «Найкращий захист України від зовнішньої дестабілізації та недружніх сил – це сильні інституції та боротьба з корупцією… а також демонстрація, що Україна є європейською країною і поділяє європейські цінності та принципи», – підкреслила пані посол.

На думку народного депутата Світлани Заліщук, сьогодні Великобританія – найпотужніший союзник України у Європі; співпраця між парламентарями обох країн і підтримка України з боку парламенту Великої Британії – на дуже високому рівні. «Роль британських парламентарів у ПАРЄ була визначальною щодо санкцій по відношенню до російської делегації, починаючи із 2014 року. Фактично усі найжорсткіші резолюції щодо Росії були ініційовані і підтримані Великою Британією. […]. Також можна згадати парламентську асамблею НАТО, ОБСЄ і ООН», – нагадала вона.

Володимир Хандогій, Надзвичайний і Повноважний Посол України у Великій Британії (2010-2014), президент Української асоціації зовнішньої політики, нагадав цікаві моменти з історії встановлення відносин між Україною та Великою Британією, які свідчать, що підтримка України завжди була значною. Водночас, він наголосив на необхідності повернутися до обговорення Будапештського меморандуму. «На мій погляд, Велика Британія до кінця не скористалася можливостями Меморандуму на початку російської агресії проти України. […] Мені здається, потрібно переглянути це питання і подумати, у який спосіб ми можемо ревіталізувати цей документ, що є абсолютно необхідним на сьогоднішній день», – наголосив він.

Коментуючи економічну співпрацю, Василь Мирошниченко, директор та голова українського представництва Україно-Британського Сіті Клубу, нагадав, що товарообіг між країнами на сьогодні складає близько 2 мільярдів доларів, потенційно він міг би бути більшим, як і британські інвестиції в Україну, які також сягають 2 мільярдів доларів. Зокрема, бажано стимулювати експорт товарів із доданою вартістю. Він також погодився із рекомендацією починати роботу над механізмом на заміну ЗВТ, дія якої припиниться після закінчення виходу Великої Британії із ЄС. «Я думаю, що українському уряду потрібно вже починати піднімати це питання на обговорення із британським урядом. Воно наразі не є актуальним для Британії, тому що для них більш актуально як структурувати вихід [із ЄС], але не вбачаю непередбачуваних обставин, за яких дія ЗВТ після виходу Британії припиниться», – зазначив Василь Мирошниченко

http://uacrisis.org/ua/58188-audit-of-foreign-policy-uk-ukraine