хочу сюди!
 

Марта

48 років, козоріг, познайомиться з хлопцем у віці 50-60 років

Замітки з міткою «саміт»

Кримська платформа: ініціатива, яка об’єднує Світ


Безпрецедентна ініціатива глави Української держави щодо формування потужної коаліції демократичних країн проти агресивної загарбницької політики сучасного «неофашистського Рейху» - Росії, фактично збігається в датах з подіями 80-річної давнини, коли країни Європи і США об’єднались у антигітлерівську коаліцію після нападу Гітлера (і Сталіна – не забуваємо) на Польщу у вересні 1939 року.

Саме тоді західні демократії усвідомили хибність ідеї переговорів на найвищому рівні у Мюнхені (1938 рік), будь-яку безперспективність досягнення миру з агресором за столом дипломатії і його безвідповідальність за взяті на себе зобов’язання. Знехтувавши основоположними нормами міжнародного права, у 1939, Гітлер розпочав свій великий похід на Схід, який закінчився у 1945-му повною капітуляцією.

Історія циклічна. У 2014-му, попри численні публічні обіцянки міжнародним партнерам щодо невтручання у внутрішні справи сусідів, Путін вирішив повторити шлях Гітлера і, здійснивши збройне вторгнення в Крим і на Схід України, спочатку анексував українську автономію, а згодом розв’язав війну і підтримав зброєю, технікою і «шахтарями-трактористами-відпускниками» власну агресію проти ослабленої Української держави.

Попри спроби міжнародних партнерів України стримати зарваного неоф’юрера, Мінські угоди і Норманський формат змогли лише зупинити масове кровопролиття, однак не вирішили проблему захоплення суверенних територій в комплексі. Будь-які заклики до агресора забратись з України викликають тільки єхидну гебістську посмішку азійського царька, який намагається стати в умах своїх співвітчизників таким собі неоСталіним, що «об’єднав народи». У цьому випадку, засоби «повернення» є абсолютно варварськими і дикунськими.

Рішення української влади провести такий захід, як «Кримська платформа» зумовлено бажанням, насамперед тих, хто залишився в окупації, повернутися в цивілізований світ. Тобто, в Європу – Україну, де закон превалює над варварськими зазіханнями путінських «кримнашистів».

Створення нової міжнародної платформи із залученням десятків країн європейських демократій, незважаючи на погрози Путіна і ультиматуми «грустной лошади» Лаврова, дуже показово демонструє бажання усього цивілізованого Світу і України як країни-ініціатора Платформи. повернути «status quo» у кримському питанні і кінцевою метою ставить собі повернення українських територій до складу Української держави в кордонах, визнаних як усім цивілізованим світом, так і варварським сусідом. Хоча, Будапештський меморандум – уже також історія.

Саме тому, незважаючи на «заклинання Кремля», чимало демократичних країн підтримала таку ідею українського Президента. Як результат, 44 держави та міжнародні організації висловили бажання взяти участь у ініційованому Володимиром Зеленським Саміті з вироблення стратегії та формування нової коаліції народів задля повернення Українського Криму.

На Кримській платформі Україна уже вітає представників Латвії, Литви, Естонії, Польщі, Словаччини, Угорщини, Грузії, Хорватії, Молдови, Словенії, Фінляндії, Швеції, США, Румунії, Швейцарії, Чехії, Туреччини, Франції, Німеччини, Іспанії, Італії, Бельгії, Австрії, Нідерландів, Люксембургу, Ірландії, Данії, Болгарії, Чорногорії, Північної Македонії, Великої Британії, Португалії.

Така увага світу до питання повернення анексованого Росією українського Криму зумовлена, перш за все, усвідомленням того факту, що на третьому десятку нового третього тисячоліття історії людства у світі виникла загроза, яка може бути більш руйнівною, аніж «коричнева чума» нацизму понад 80 років тому.

Світ усвідомив уроки Мюнхена-38 і розуміє, що наявність потужної антипутінської коаліції народів світової демократії, сформованої довкола України і її прагнення повернути свої території, є надважливим питанням системи світової безпеки.

Саме у цьому аспекті, «Кримська платформа», ініційована Президентом Зеленським, повинна стати дипломатичною основою і передумовою до повернення Кримського півострова до українського Дому та звільнення з новітньої «тюрми народів» - путінської Росії.
https://m.censor.net/ru/blogs/3284209/krimska_platforma_ntsativa_yaka_obdnu_svt?fbclid=IwAR3AO1uN8hlLapqSw9RPDhNnltwvLGYWSUyI0skxTV45I9RSw93r-i6G53k

Чи готові лідери G20 подивитися у вічі українським патріотам

Український кризовий медіа-центр закликає лідерів G20 подивитися у вічі українським патріотам
Український кризовий медіа-центр закликає лідерів G20 подивитися у вічі українським патріотам

Kyiv, 05 липня 2017.

Сьогодні, 5 липня, у Гамбурзі, де цієї п’ятниці розпочнеться саміт «Великої двадцятки», Український кризовий медіа-центр розмістив плакати з портретами українських військових, волонтерів, медиків та інших патріотів, котрі протистоять російській агресії проти України.

Ці мужні люди об’єднані проектом «Уважно подивіться на ці обличчя» – «Look closely at their faces», що був започаткований УКМЦ, Посольством України у США та фотографом Романом Ніколаєвим у вересні 2016 року.

«Цей проект має дуже важливу мету – нагадати лідерам вільного світу, що Україна у 1994 році отримувала гарантії безпеки згідно з Будапештським меморандумом, коли віддала, третій за величиною у світі, ядерний арсенал. А тепер мужньо протистоїть російській агресії і боронить кордони цивілізації», – розповів Геннадій Курочка, співзасновник Українського кризового медіа-центру.

«Вільний світ повинен бути рішучішим і більш активно протидіяти спробам реставрувати Імперію зла. Саміт G20 – це вдала нагода для світових лідерів змусити Росію зупинитися та почати діяти у правовому полі», – зазначила співзасновниця Українського кризового медіа-центру Наталя Попович.

http://uacrisis.org/ua/58244-podivitisya-u-vichi-ukrayinskim-patriotam

Саміт "Великої сімки" на Сицілії

Саміт "Великої сімки": шестеро проти Трампа
Саміт G7 на Сицилії: Трамп
Саміт G7 на Сицилії: Трамп "грав сольну п

Дональд Трамп продовжує подорожувати Європою на кшталт "слона в порцеляновому генделику": після скандального виступу на саміті НАТО в Брюсселі він не менше оскандалився під час саміту "Великої Сімки" на Сицилії.

Напередодні чергового саміту G7 багато журналістів та політиків висловлювали певні сумніви щодо місця, яке було обране для проведення цього заходу. Справді – чому саме Сицилія? Чому саме цей регіон Італії – мало не найбідніший в цій країні? Цей острів нині – просто хрестоматійний приклад того, що буває, коли уряд не бореться з корупцією, з кумівством, не вкладає гроші в розбудову інфраструктури та не створює умови для інвестицій. З іншого ж боку – можливо, саме тому треба було, аби лідери семи найпотужніших економік світу зібралися саме тут. Аби нагадати собі, як важливо дотримуватись розроблених ними ж правил – тих правил, які нині стали не до вподоби новому американському президентові.

Читайте також: Трамп із Меркель обговорили Україну: стали відомі теми

Trump first!

Щоправда, навряд чи Трамп або бодай хтось інший з цих лідерів мав нагоду побачити всі ті злидні. Від проблем та негараздів повсякденного сицилійського життя їх надійно відгороджували аж цілих сім тисяч охоронців, а містечко Таорміна, в якому проводився саміт, розташоване високо на горі. Туди веде одна вузька дорога та інша, ще вужча – додолу. Є ще фунікулер, але він не працює.

Руїна старовинного грецького театру Таорміни – ласе місце для сотень тисяч туристів: звідси можна насолоджуватися краєвидом острова аж до самого вулкану Етна. Саме він, цей театр, став кулісою для традиційної спільної світлини, яку робили для керівників країн та урядів "Великої сімки" – і кулісою для чергового дипломатичного скандалу "імені Трампа": американський президент, який в Брюселі, пробиваючись наперед, відштовхнув прем’єр-міністра Чоргогорії, тепер знову так заквапився стати перед усіма, що штовхнув уже... канцлерку ФРН Ангелу Меркель. Здається, в нього якісь проблеми з власним "его" – він всюди намагається ствердити свою особу: чи то від невпевненості, а чи то від страху, що хтось його затьмарить. Яке там ще "America first"? "Trump first!" – так буде правильніше...


Трамп любить штовхатися. Цього разу "під руку" президентові США на саміті G7 потрапила Ангела Меркель

І так само, як він завжди біжить фотографуватися поперед усіх, – так і висловлюватися новий американський президент теж бажає першим, а всіх інших тоді вже можна й не слухати. Про що б не йшлося – про світову торгівлю чи про кліматичний захист, про міграційну хвилю чи про протидію світовим загрозам на кшталт "ІД" та Росії – Дональд Трамп все знає краще, тому до інших прислухатися не квапиться.

Подібна поведінка вкрай засмучує партнерів. У тому ж німецькому уряді щодо питання кліматичного захисту ще напередодні зустрічі панував чистісінький розпач.

В нас немає жодної надії домовитися,
– зізнавалися німецькі представники.

І вони цілком мали рацію: шість країн "Великої сімки" зобов'язалися у 2018 році повернутися до так званих "Паризьких угод" – Трамп це відмовився робити. Він ще під час своєї передвиборчої кампанії встиг назвати світове потепління "фейком". Тож колеги офіційно "надали йому час, аби поміркувати про цю можливість". В перекладі з дипломатичної мови – тепер вони чекатимуть, доки рак на горі свисне.

8:1

Насправді, формулювання "шестеро проти Трампа" – трохи неправильне, бо на саміті були присутні ще й лідери Євросоюзу – президент Ради Європи Дональд Туск та очільник Єврокомісії Жан-Клод Юнкер. Ці двоє доклали чимало зусиль, аби якось загасити постійні суперечки та конфлікти, бодай назовні продемонструвати єдність "Сімки" – дарма. Тому що європейські учасники саміту так само, як канадець Джастін Трюдо та його японський колега Сіндзо Абе, дійшли між собою згоди майже в усіх пунктах повістки денної. Новачки – президент Франції Емануель Макрон, прем'єрка Великої Британії Тереза Мей та гостинний хазяїн зустрічі, прем'єр Італії Паоло Джентілоні, також швидко "вписалися в колектив". І лише Дональд Трамп не те, що був проти всіх – ні, просто він "грав сольну партію", не звертаючи ні на кого увагу. Це вже його звичний стиль.

Читайте також: G7 повинна продемонструвати єдність щодо конфлікту в Україні, – Туск

Скажімо, переговори щодо улюбленої теми Трампа – міграції, є насправді тісно пов'язані з переговорами щодо найгіршої для нього теми – світової торгівлі. Тому що масову міграцію з Африки німці та французи мають намір стримувати розширенням торгових зв'язків з африканськими країнами. Недарма президент Франції Макрон, щойно переїхавши до Єлисейського палацу, здійснив візит спочатку до Берліна, а одразу звідти полетів до Малі. Трамп же, як відомо, вільній світовій торгівлі не довіряє і бажав би її обмежити (тих же німців він встиг назвати "дуже поганими" за те, що ті є лідерами світового експорту). Та ж історія – з Лівією та з багатьма іншими африканськими державами: вони бажали б розвивати свою торгівлю з Європою та Америкою, аби заробляти більше грошей, аби їх громадянам не доводилося жити в злиднях і вони не дивилися б в бік "Європи обітованної", а от Трампові це не до вподоби, в нього – свої резони.

Щоправда, здається, в Таорміні знайшлась принаймні одна тема, з приводу якої і Дональд Трамп, і всі інші учасники все ж таки дійшли згоди. Це – боротьба з міжнародним тероризмам та протидія Росії (так-так – це не дві теми, це – одна й та ж сама). Тут ні в кого ні з ким особливих суперечок не виникло: з терористами боротьбу буде посилено, а Путінові пообіцяли нові санкції, якщо він не забереться геть з Донбасу та не поверне Крим, як належить, Україні.

Читайте також: Галопом – до Європи, або Як Трамп і Меркель виховують Путіна

Сестра таланту

Тож загалом підсумковий документ саміту G7 цього року вийшов напрочуд коротким – якихось там шість сторінок. Щоправда, загальновідомо, що довжина тексту не є показником його якості, набагато важливішим є сам зміст як такий. Короткий і, як зазначають деякі коментатори, нібито розгублений текст підсумкового комюніке з Таорміни, у першу чергу, позначає нову геополітичну реальність, новий порядок, до якого світ має ще звикнути. В цій реальності більше нічого не є постійним, ні в чому немає певності – навіть у клубі наймогутніших країн світу, які поділяють спільні цінності та інтереси. Якісь, здавалося б, непохитні принципи та константи раптом починають хитатися. Якісь інші, що були вже поховані історією – вигулькують знову на поверхню. І в цьому – "набуток" не самого лише Дональда Трампа. Просто світ вчергове почав змінювати своє обличчя.

http://24tv.ua/samit_velikoyi_simki_shestero_proti_trampa_n823095

Не виграли і не програли

Сім уроків Ризького саміту Східного партнерства
28.05.2015, 21:12  

Уроки Риги

Саміт «Східного партнерства ЄС», якій відбувся в Ризі, досі викликає дискусії і питання, чи зустріч була успішною, чи все ж таки провальною? Багато чого відбувалося за лаштунками цього форуму. Деякі подробиці з джерел, близьких до головних фігур саміту, стали відомими нашим кореспондентам.

Отже, які висновки можна зробити з аналітичної інформації наших експертів?

Перший висновок. Узгодити позиції 28 країн-членів ЄС і 6 країн-партнерів було важкою роботою. Але це в основному вдалося зробити, що свідчить про зрілість політиків широкої Європи.

Другий. Декларація, в якій засуджуються дії Росії у відношенні до України, а захват Криму названо незаконною анексією, викликала на саміті найбільші дебати. Як відомо, до останньої хвилини формулювання її тексту не могли узгодити, і вже лунали голоси, що декларацію не буде прийнято. Натомість завдяки наполегливості президента України Петра Порошенка, канцлера Німеччини Ангели Меркель і президента Литви Далі Ґрібаускайтє та їхніх дипломатичних команд вдалося відстояти найбільш точне формулювання того, що насправді відбувається. Цікавою була позиція Білорусі. Мінськ - за офіційними даними! - висловився не проти терміну «анексія», а проти обговорення ситуації без участі Росії. Це факт, якій дозволяє краще зрозуміти, що насправді відбувається на євразійському просторі. Лише одна делегація з 34 відмовилася визнавати дії Москви щодо Криму як анексію. Це делегація Вірменії. Утім декларацію підписали всі країни-учасники з зауваженням на особливу позицію Єревана і Мінська.

Третій висновок. Вперше ЄС визнав, що кожна країна-партнер матиме індивідуальний план інтеграційного процесу. Це дуже добра новина для України, Грузії і Молдови. Раніше на країни-партнери старожили ЄС дивилися лише як на блок якихось напівєвропейських утворень. За десять років перебування в ЄС, східноєвропейські країни довели, що вони всі дуже різні. До речі, не останню роль тут зіграли такі дивні для європейського розуміння особи, як прем'єр Угорщини і президент Чехії. На них і дивляться з великою долею іронії і навіть деколи з їхніх висловлювань відверто сміються. Рига не стала виключенням.

Четвертий. Саміт не відмовив Україні в її праві на членство в ЄС. Тим не менше, і президент ЄС Дональд Туск, і лідери Литви, Польщі, Німеччини, Британії, Швеції, і голова Єврокомісії нагадали, що формат «Східного партнерства» не є інструментом розширення. Тому Києву треба шукати інших форматів для обговорення цієї теми, а головне - впроваджувати реформи. Про реформи в Ризі не казав хиба що ледащий.

П'ятий. Україна і Грузія отримують безвізовий режим з ЄС в 2016 році. Але - знову ж, все залежить не від бажання ЄС (воно як раз існує!), а від зусиль Києва і Тбілісі. А делегації обох країн приїхали до Риги ні з чим в галузі впровадження безвізового режиму. Казали про технічні проблеми. Насправді, обидві країни не бажали робити дуже важливі кроки в цій площині. Ось один з прикладів, який навели в Ризі головам МЗС України і Грузії. Але, маю підозру, що міністри про це знали і без зауважень колег з Брюсселю. Мова йде про захист внутрішніх паспортів і бази даних. Справа в тому, що купа бланків українських паспортів (кажуть про сотні тисяч!!!) залишилася на окупованих територіях Криму і частині Сходу України. Є свідчення, що кремлівські диверсанти намагаються використовувати ці документи для інфільтрації своїх агентів, тих самих «зелених чоловічків» і засилати їх на Україну, а звідти - далі в Балтію, Польщу, Румунію, Німеччину. Вряд чи, офіційний Київ про це не думав. Подібна ситуація з бланками грузинських паспортів в анексованій Абхазії. І про це мали би замислитися в Тбілісі ще до того, як добиватися лібералізації візового режиму з ЄС. А вихід простий - впровадити документ європейського зразка. З усіма засобами захисту, включаючи біометричний.

Шостий висновок. Він торкається тіні «Русскага мира», яка лякала учасників Ризького саміту. Саме під час зустрічі Москва заявила про можливість застосування ядерного вдару, якщо плани в Ризі шкодитимуть інтересам Росії. Тобто Кремль натякнув Заходу, що він має визнати країни «близького зарубіжжя» як природню зону впливу Москви. На це в Ризі ніхто не погодився. Тому свідчення - різки виступи Туска, Юнкера, Меркель, а також лідерів Великої Британії, Литви, Естонії, Хорватії, Скандинавських країн і навіть Франції та Італії. Країни ЄС вирішили діяти більш обережно, утім заявили, що відступати не збираються. І в цій тенденції ще одна добра новина для України. Взагалі, саміт відбувався під гучний акомпанемент апологетів «Русскага мира», починаючи від протестів російськомовних бабусь» біля будинку Національної бібліотеки, в якому відбувалися головні події саміту і закінчуючи урізаним інтерв'ю президента Литви Далі Ґрібаускайтє на каналі Латвійського ТБ. Останній курйоз викликав обурення не лише у Вільнюсі, але і в інших столицях. Латвійські журналісти без дозволу литовського президента вирізали всю критику влади путінської Росії щодо подій в Україні. А саме - Ґрібаускайтє передала глядачам каналу спільну думку лідерів країн ЄС, назвавши Росію країною-агресором. Цих різких формулювань злякалися латвійські журналісти або керівники телебачення. Якщо до того приєднати крики ризьких бабусь і дідусів «Путін - допоможи» і «Крим - це Росія», то картина «Русскага мира» як на долоні, хоча й в окремо взятій країні і в особливих обставинах.

Сьомий висновок. Україна стає пріоритетом в стосунках ЄС з країнами «Східного партнерства». Про це свідчить рішення надати Києву допомогу більш ніж 1,8 млрд. євро. Утім в Ризі було чітко сказано, що Брюссель готовий розмовляти з Україною про найсміливіші проекти і мрії, але за умови - впровадження реформ. Амбіції Києва щодо членства ніхто не відкинув. Натомість ЄС це не святий Христофор, якій переносив людей через річку незгод. Подолати проблеми має сама Україна - за експертної, фінансової і технологічної допомоги європейських друзів. Але домашнє завдання мають виконати самі українці. Крапка.

Віктор ЧЕРНИШУК


45%, 5 голосів

55%, 6 голосів
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.

Саміт Україна-ЄС в Києві: повний текст спільної заяви



Саміт Україна-ЄС в Києві: повний текст спільної заяви 27.04.2015 в 18:39


Заява з 20 пунктів висловлює підтримку Україні.


У Києві завершився саміт Україна-ЄС, за результатами якого було підписано спільну заяву.

Як уже повідомлялося, в ньому сторони підтвердили єдність позицій щодо політики Росії проти України, закликали звільнити всіх незаконно утримуваних полонених. Також за підсумками саміту в понеділок стало відомо, що Євросоюз має намір відправити в Україну цивільну місію для "оцінки потреб" України, за результатами якої стане зрозуміло, якої додаткової допомоги потребує Україна. Також ЄС висловив готовність виділити Україні ще 70 млн євро для чорнобильського проекту "Укриття". У той же час, президент Європейської ради Дональд Туск в черговий раз підкреслив, що країни Євросоюзу навіть не розглядають можливості направити в Україну військову місію ЄС, про яку не раз просила українська сторона, включаючи президента Порошенка.

1. 17-ий Саміт Україна – ЄС відбувся у м.Київ 27 квітня 2015 року. Європейський Союз був представлений Президентом Європейської Ради Дональдом Туском та Президентом Європейської Комісії Жан-Клодом Юнкером. Україна була представлена Президентом Петром Порошенком. Це був перший Саміт у рамках Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, імплементація якої становитиме визначальний крок у процесі поглиблення політичної асоціації та економічної інтеграції України з ЄС на основі поваги до спільних цінностей та їх ефективного поширення.

2. Лідери привітали проведення вільних та справедливих президентських і парламентських виборів в Україні у 2014 році, під час яких український народ скористався своїм правом обирати власне майбутнє і які ознаменували собою важливий крок у прагненнях України зміцнити свій демократичний розвиток відповідно до своїх міжнародних зобов'язань. Лідери відзначили безпрецедентну громадську підтримку політичної асоціації та економічної інтеграції України з ЄС, а також її демократичних прагнень. Вони згадали трагічні події початку 2014 року та вшанували пам'ять всіх тих, хто віддав своє життя. Вони знову підтвердили спільну мету побудувати демократичну, стабільну та процвітаючу країну з гарантованими правами людини та основоположними свободами для усіх її громадян і підтвердили прихильність України до розбудови глибокої та стійкої демократії й ринкової економіки. Лідери визнали європейські прагнення України і привітали її європейський вибір, як визначено в Угоді про асоціацію.

3. Лідери привітали підписання і початок тимчасового застосування відповідних частин Угоди про асоціацію та прогрес у підготовці до тимчасового застосування ПВЗВТ з 1 січня 2016 року. Вони підкреслили важливість якнайшвидшої ратифікації Угоди про асоціацію державами-членами ЄС відповідно до їхніх внутрішніх процедур. Активізація процесу реформ матиме вирішальне значення з точки зору політичної асоціації та економічної інтеграції України з ЄС.

4. Лідери привітали рішучу відданість амбітному процесу реформ, визначених в українській "Стратегії – 2020", Програмі Уряду та Коаліційній угоді. Вони також привітали пакет допомоги з боку ЄС Україні в її зусиллях у започаткуванні цього оновленого процесу реформ, а також створення Групи підтримки України в ЄС та Консультативної місії ЄС з реформування сектору цивільної безпеки України. У цьому контексті лідери привітали оновлення Порядку денного асоціації як важливого спільно узгодженого інструменту для сприяння імплементації та моніторингу Угоди про асоціацію.

5. Вони привітали перші заходи щодо впровадження реформ, вжиті Україною в ключових сферах, зокрема конституційну реформу, децентралізацію, боротьбу з корупцією, реформу системи судочинства, реструктуризацію енергетичного сектору та покращення бізнес-клімату. Лідери наголосили, що імплементація цих реформ матиме ключове значення та повинна швидко забезпечити подальші конкретні результати. Зокрема, вони привітали: - започаткування роботи Конституційної Комісії; - прогрес у процесі децентралізації (ухвалення законів про добровільне об'єднання територіальних громад та про співробітництво територіальних громад, внесення змін до Податкового та Бюджетного кодексів); - перегляд законодавства про громадське мовлення; - ухвалення пакету антикорупційного законодавства, включаючи державну Антикорупційну стратегію на 2014-2017 роки, законодавства про прокуратуру, систему судочинства та статус суддів; - призначення Директора Національного антикорупційного бюро; - внесення на розгляд Парламенту законопроектів про державну службу, зокрема на рівні органів місцевого самоврядування; - ухвалення Закону про Рахункову палату України, законодавства про державну допомогу, внесення змін до законодавства про державні закупівлі, підвищення прозорості у діяльності підприємств, що перебувають у державній власності; - триваючу реформу тарифів та цін на енергоносії, ухвалення нового законодавства про ринок газу відповідно до зобов'язань у рамках Енергетичного Співтовариства, внесення на розгляд Парламенту законопроекту про національних регуляторів ринку газу та електроенергії; - прогрес у скороченні кількості регуляторних та ліцензійних вимог з метою спрощення ведення підприємницької діяльності.

6. Лідери погодилися з необхідністю подальшого прискорення реформ з ключових системних питань, зокрема: - завершення впровадження інклюзивної конституційної реформи з метою створення передумов для поглибленої реформи судочинства, децентралізації та ратифікації Римського статуту Міжнародного кримінального суду; - вчасне завершення реформи відповідної законодавчої бази напередодні виборів до органів місцевого самоврядування; - боротьба з корупцією та запобігання їй за допомогою відповідних інституцій і незалежних розслідувань, а також шляхом створення Національного центру запобігання корупції; - підвищення рівня прозорості, відповідальності та незалежності системи судочинства; - професіоналізація та деполітизація системи державної служби, включаючи органи місцевого самоврядування; - реструктуризація енергетичного сектору відповідно до вимог Третього енергетичного пакету, зокрема розділення функцій НАК "Нафтогаз України", посилення уваги до проблем енергоефективності; - реформа сектору цивільної безпеки; - модернізація системи управління державними фінансами шляхом прозорішої системи державних закупівель, покращеного фіскального менеджменту та посиленого зовнішнього аудиту.

7. У цьому контексті лідери привітали організацію Україною Міжнародної конференції з підтримки України наступного дня після Саміту, що дозволить Україні донести до відома широкої світової громадськості прогрес у реалізації реформ та обговорити з міжнародною спільнотою наступні кроки у процесі здійснення реформ та необхідні заходи з їх підтримки.

8. Лідери привітали зобов'язання Європейського Союзу та європейських фінансових інституцій, представлені у березні 2014 р., щодо надання Україні фінансової підтримки у розмірі 11 млрд. євро з метою підтримки політичної, економічної та фінансової стабілізації в Україні. На цей час вже було виділено 6 млрд. євро у формі кредитів і грантів, включаючи нещодавно погоджену додаткову третю програму макрофінансової допомоги Україні у розмірі 1,8 млрд. євро та перерахування минулого тижня останнього траншу у розмірі 250 млн. євро в рамках попередньої програми макрофінансової допомоги. Лідери домовилися щодо якнайшвидшого укладення Меморандуму про взаєморозуміння та Кредитної угоди стосовно третьої програми макрофінансової допомоги, що уможливить надання Україні першого траншу вірогідно вже до середини 2015 року.

9. Лідери повторно наголосили на своєму рішучому засудженні явного порушення суверенітету і територіальної цілісності України в результаті актів агресії з боку російських збройних сил, починаючи з березня 2014 року. Ці дії є прямим порушенням Статуту ООН і Гельсінського заключного акта Наради з безпеки та співробітництва в Європі 1975 року, а також конкретних зобов'язань РФ поважати суверенітет і територіальну цілісність України в рамках Будапештського меморандуму від 1994 року та двостороннього Договору про дружбу, співробітництво і партнерство від 1997 року.

10. Лідери знову підтвердили своє рішуче засудження незаконної анексії Російською Федерацією Автономної Республіки Крим та м.Севастополь, яку вони не визнаватимуть. Зіткнувшись із цим триваючим порушенням суверенітету, незалежності й територіальної цілісності України та міжнародного права, вони підтвердили свою рішучість у повному обсязі проводити політику невизнання, у тому числі шляхом обмежувальних заходів, і закликали держави-члени ООН поважати Резолюцію Генеральної Асамблеї Організації Об'єднаних Націй № 68/262 від 27 березня 2014 року. Вони підтвердили свою глибоку стурбованість з приводу безперервного нарощування військової присутності й погіршення ситуації з правами людини на Кримському півострові, у тому числі придушення свободи слова та переслідування осіб, що належать до меншин, у тому числі кримських татар. Вони закликають до надання повного, вільного і безперешкодного доступу до Автономної Республіки Крим та м.Севастополь міжнародних суб'єктів у галузі прав людини.

11. Сторона ЄС підтвердила свої зобов'язання рішуче підтримувати єдність, суверенітет, незалежність та територіальну цілісність України. Лідери підкреслили свою рішучу підтримку зусиль, спрямованих на деескалацію та політичне врегулювання, яке ґрунтується на повазі до незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, зокрема у рамках Нормандського формату. Вони висловили свою повну підтримку Мінським домовленостям, включаючи Комплекс заходів від 12 лютого 2015 року, підтриманий Резолюцією Ради Безпеки ООН № 2202 від 17 лютого 2015 року.

12. Лідери закликали всі сторони швидко та в повній мірі імплементувати Мінські домовленості й виконувати свої зобов'язання та підкреслили, у зв'язку із цим, відповідальність влади Росії. Вони закликали до негайного звільнення всіх заручників та осіб, які незаконно утримуються, включаючи Надію Савченко. У цьому контексті вони висловили свою повну підтримку Спеціальній моніторинговій місії ОБСЄ, а також зусиллям Спеціального представника Діючого голови ОБСЄ у Тристоронній контактній групі. Лідери закликали всі сторони співпрацювати з органами міжнародного розслідування та кримінально-процесуальних заходів з метою притягнення до відповідальності тих, хто причетний до збиття літака рейсу MH17.

13. Лідери взяли до відома Висновки Європейської Ради від 19 березня 2015 року щодо обмежувальних заходів ЄС проти Російської Федерації.

14. Лідери наголосили на необхідності протидіяти триваючій дезінформаційній кампанії Росії та погодилися щодо потреби посилити свої відповідні стратегічні комунікаційні зусилля.

15. Лідери висловили жаль з приводу масштабної гуманітарної кризи. Україна висловила подяку ЄС та його державам-членам за значний обсяг наданої гуманітарної допомоги. Лідери домовилися активізувати свої зусилля з надання допомоги для задоволення потреб постраждалого внаслідок конфлікту населення, незалежно від місця їхнього перебування, а також обговорили перспективи більш активного використання ресурсів, що надаються міжнародним співтовариством. Вони домовилися про необхідність надання соціальної допомоги внутрішньо переміщеним особам у коротко- й довгостроковій перспективі, а також про вдосконалення механізму координації й усунення наявних правових та адміністративних перешкод для безперешкодного надання міжнародної гуманітарної допомоги тим, хто її потребує.

16. Лідери привітали прогрес у тристоронніх консультаціях між Україною, ЄС і Російською Федерацією щодо постачання газу з Росії в Україну з метою підвищення безпеки газопостачань для України та її громадян, а також забезпечення стабільного, достатнього й безперебійного транзиту газу до ЄС. Підкресливши важливість міцнішого енергетичного партнерства між Україною та ЄС, включаючи сферу безпеки атомної енергетики, враховуючи міжнародні зобов'язання, лідери висловили готовність продовжувати співробітництво між Україною та ЄС у сфері невідкладного реформування енергетичного сектору України, спільної модернізації та експлуатації української газотранспортної системи та підземних газових сховищ, забезпечення газопостачань з Європи в Україну, а також особливо привітали прийняття нового Закону про ринок природного газу. Вони погодилися надалі співпрацювати з метою сприяння інтеграції ринків, у тому числі шляхом розвитку інтерконекторів і укладення стандартних угод про поєднання газотранспортних систем між операторами газотранспортної системи України і сусідніх держав-членів ЄС.

17. Лідери очікують на початок тимчасового застосування положень щодо поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі (ПВЗВТ) між Україною та ЄС з 1 січня 2016 року, а також на позитивний вплив від її створення. Вони також наголосили на важливості продовження тристоронніх консультацій щодо імплементації ПВЗВТ між Україною та ЄС у конструктивному дусі, використовуючи наявні для договірних сторін ПВЗВТ гнучкості.

18. Лідери підтвердили свою відданість наміру досягти спільної мети безвізових поїздок за умови виконання визначених у Плані дій щодо лібералізації ЄС візового режиму для України передумов для добре контрольованого та безпечного пересування осіб. Вони привітали досягнутий Україною прогрес, наголошуючи на необхідності повного й ефективного виконання всіх критеріїв та підкреслюючи у зв'язку з цим важливість очікуваного оприлюднення до Ризького саміту наступної доповіді про прогрес у виконанні Плану дій щодо лібералізації Європейським Союзом візового режиму для України.

19. Лідери привітали поглиблення співробітництва Україна – ЄС, особливо з проведенням першого засідання Ради асоціації, яка визначила інституційні рамки посиленого співробітництва, а також з підписанням угоди про асоційовану участь України в програмі ЄС "Горизонт 2020". Лідери позитивно оцінили поглиблення міжлюдських контактів, зокрема шляхом участі України в програмі "Еразмус+", яка підтримує мобільність студентів, академічне співробітництво та молодіжні обміни. Крім того, вони привітали прагнення обох сторін до асоційованої участі України в Програмі ЄС "Творча Європа", Програмі Євратому з досліджень та навчання (2014-2018) та Програмі ЄС з підвищення конкурентоспроможності малих і середніх підприємств (COSME 2014-2020). Лідери підтвердили важливість укладення Угоди між Україною та ЄС про Спільний авіаційний простір, як зазначено в Угоді про асоціацію, у найскоріший можливий термін у 2015 році.

20. Лідери обмінялися думками щодо міжнародних та регіональних питань, особливо у світлі очікуваного Саміту ініціативи "Східне партнерство" у м.Рига та перегляду Європейської політики сусідства. Вони відзначили важливість відновлення конструктивного залучення до мирного врегулювання придністровського конфлікту, належним чином враховуючи переговори з урегулювання у форматі "5+2". Лідери привітали роль Місії Європейського Союзу з прикордонної допомоги Молдові та Україні у розвитку системи управління кордоном та реформуванні прикордонних і митних служб України, вітаючи продовження мандату Місії на наступний дворічний період до грудня 2017 року. Вони також висловили задоволення зростанням кількості приєднань України до заяв ЄС у рамках Спільної зовнішньої та безпекової політики (СЗБП), а також участю України у 2014 році у Військово-морській операції під проводом ЄС (EUNAVFOR – Сомалі "Аталанта") та бойових тактичних групах ЄС. Лідери привітали започаткування переговорів щодо укладення Адміністративної угоди між Міністерством оборони України та Європейською оборонною агенцією. За підсумками саміту президент Єврокомісії Жан-Клод Юнкер пообіцяв, що більше відстрочки виконання угоди по асоціації Україна-ЄС не буде.

БГ: Дуже і дуже важлива подія для України, що відбувся цей саміт і саме в Києві. Це і солідарність, і майбутня матеріальна поміч нам як у війні з зовнішньою агресією, так і з реформами в середині країни.

2БГ: Ще і ще раз заявляю для всіх, кому цікава моя позиція, що я був, є і залишаюсь противником входження України в НАТО як повноправного члена навіть за умови війни з РФ, як і проти повноправного членства України в ЄС, тому мене не турбують всі ті дипломатичні "ігрища" сказав - не сказав. Україні потрібен технологічний та правовий європейський рівень державного функціювання, а не приєднання до ЄС на правах "бідного родича". Україна - самодостатня світова країна!
І мені начхати на всі Європи, Азії та Америки разом узяті, бо у мене є свій головний центр Всесвіту - моя Україна!

25%, 1 голос

75%, 3 голоси
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.

Позорный Саммит для Путина

Уже только ленивый не комментировал итоги Саммита  в Брисбене и я тоже дал небольшой анализ.
     А оценка с точки зрения международной политики здесь может быть только одна - Россию исключили и из 20ки. Хуже того, Пу не сможет теперь вообще вести никаких международных дел, ибо утратил внешнеполитическую легитимность. Это сделано "западными партнерами" в дополнение к экономическим санкциям, которые вместе с низкими ценами на нефть, должны изменить агрессивную политику Пу.
     Но сейчас идут споры о том уехал он по своей воле или ему непрозрачно намекнули, что он должен уехать. Из того, что я узнал, могу сказать - ему сказали уехать.
     "Западные партнеры" перед Саммитом активно перезванивались и без сомнений распределили роли и расписали сценарий до мелочей. Никакого экспромта. Обама вообще типа не при делах. На роль злых полицейских были выбраны Харпер и Кэмерон. И на роль лояльного ( даже не доброго) - Меркель.

Харпер первый сделал свою работу, дав понять Пу общий настрой. Потом были все эти протокольные унижения. Потом была встреча с Кэмероном, которая длилась 50 мин и о которой практически не сообщали СМИ. Там Пу был выставлен ультиматум - убраться с Украины. Шутки окончены. В противном случае - новые санкции, Свифт, арест счетов верхушки.  Пу даже не дали возможности начать блеять про ополченцев и прочий бред. И в завершение Кэмерон потребовал Пу убраться из Австралии.

По хронологии в это же время австралийская телекомпания первая сообщила, что Пу уезжает. Вброс подхватили Блумберг и Ройтерс и через несколько часов вся планета бурлила этой новостью. Уедет он после этого или нет уже было не важно. Это была луз-луз ситуация для Пу.  Уедет - значит сбежал.  Не уедет и пойдет утром на завтрак - значит от него будут шарахаться. Он предпочел уехать.

   Но после встречи с Кэмероном он в отеле еще 3 часа говорил с Меркель. Это лояльный следователь. Она его выслушала, но сказала, что сделать ничего не может. Народ так решил. "Партнеры" в смысле. И это общее решение. 

 Очень важным была победа республиканцев в Сенате. Да, какие-то 2 кресла перевеса, может быть изменили расклад вокруг Украины. Потому что теперь Обама не может дальше жевать сопли и пойти на открытую конфронтацию с республиканцами. Ибо тогда вообще не будет шансов у демократа на выборах в 2016г. Их и так не много. Поэтому Обаме приходится подстраиваться и радикализовываться. И тащить Европу старую. А Япония, Канада, Австралия и Англия уже давно были готовы.

Я всегда говорю, что ход истории предопределен. Советую всем перечитать эпилог к Война и мир, там это хорошо расписано. И Украина предрасположена победить с божьей помощью и нашей волей, такие вещи, как довыборы в Сенат и Маккейн и т.п.- это всё неспроста.